А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


4. Юридичне обслуговування
з питань внутрiшньогосподарськоє дiяльностi
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Внутрiшньогосподарська дiяльнiсть сiльськогосподар-
ських пiдприумств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) мау своєм
предметом сукупнiсть суспiльно-аграрних вiдносин: органiза-
цiйно-правових, членських, засновницьких, управлiнських,
майнових, трудових i соцiальних. Кожний з видiв цих вiдно-
син вiдповiдним чином врегульований нормами права, в пер-
шу чергу - нормами аграрного права. Суспiльство i держава,
кожне окремо взяте сiльськогосподарське пiдприумство, се-
лянське (фермерське) господарство i конкретний працiвник
цих виробничо-господарських утворень у вкрай зацiкавлени-
ми в оптимально можливому правовому врегулюваннi єхнiх
вiдносин. Враховуючи сучаснi суспiльнi труднощi, цi вiдноси-
ни вимагають високопрофесiйного застосування правових
норм щодо дiяльностi (функцiонування) усiх названих вище
субуктiв аграрного права. Вiдповiдне забезпечення i сприян-
ня належного застосування цих правових норм певною мiрою
покладауться на юридичну службу i здiйснюване нею юри-
дичне обслуговування виробничо-господарськоє дiяльностi
сiльськогосподарських пiдприумств. Юридичне, як i еконо-
мiчне, обслуговування цих пiдприумств безумовно сприятиме
полiпшенню роботи трудового колективу i спецiалiстiв назва-
них пiдприумств, уникненню порушень норм аграрного пра-
ва, юридичному захисту i охоронi прав та iнтересiв як пiдпри-
умства в цiлому, так i його працiвникiв зокрема.
2. Особливо практичноє значущостi набувау користування
послугами юрисконсультiв у разi вчинення органiзацiйно-
правових дiй при створеннi, реорганiзацiє (укрупненнi, розук-
рупненнi) або ж лiквiдацiє сiльськогосподарського пiдприум-
ства. При вчиненнi цих дiй доводиться вирiшувати питання
майнових, земельних вiдносин, зокрема, виникають питання
про розподiл майнових фондiв у разi розукрупнення колек-
тивного i кооперативного пiдприумства, закрiплення земель-

Ормдичне обслуговування СГП 641
них дiлянок мiж господарствами, якi розукрупнилися, мiж
КСГП та його членами, що вирiшили замiнити земельний
сертифiкат на державний; порушуються питання про скла-
дання акту про право власностi на земельну дiлянку, про роз-
подiл коштiв або ж майна мiж його пайщиками i т. п Такi пи-
тання поряд з працiвниками державноє земельноє служби по-
виннi вирiшуватися також з участю юрисконсультiв. З участю
останнiх обовязково повиннi вирiшуватись судовi i арбiтраж-
нi спори, що виникають в разi лiквiдацiє сiльськогосподар-
ських пiдприумств. З участю юрисконсультiв належить роз-
робляти i приймати Статут сiльськогосподарського пiдприум-
ства та передавати необхiднi документи для здiйснення його
державноє реустрацiє.
Юридичне обслуговування сiльськогосподарського пiд-
приумства мау на метi сприяти додержанню прiти самовряду-
вання. Йдеться про регулярне скликання загальних зборiв
членiв КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, розгляд на них тих питань,
що вiднесенi до єхньоє компетенцiє, зокрема, належне оформ-
лення протоколiв загальних зборiв i засiдань правлiння цих
колективно-кооперативних утворень.
Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприумства зо-
бовязаний звернути увагу голови правлiння КСГП, виконав-
чого директора ВСГК або АСГТ на певнi прогалини в прото-
колах або ж порушення Статуту, або норм чинного аграрного
законодавства. Наприклад, притягнення члена КСГП до ма-
терiальноє вiдповiдальностi в разi заподiяння ним майновоє
шкоди може бути вчинене лише за умони прийняття про це
вiдповiдного рiшення правлiнням, а не одноосiбного розпо-
рядження керiвника пiдприумства.
3. Сiльськогосподарське пiдприумство мау потребу в по-
слугах юрисконсульта у випадках заподiяння майновоє шкоди
з вини пiдприумства iншiй юридичнiй або фiзичнiй особi, або
ж заподiяння цими особами майновоє шкоди (збиткiв) само-
му пiдприумству. Саме з допомогою юриста визначаються
пiдстави i склад майнового правопорушення. Факт вчинення
правопорушення мау мiсце в разi встановлення протипран-
ностi вчинку, який призвiв до заподiяння шкоди, при цьому
визначауться розмiр заподiяноє шкоди (або збитку як Тi гро-
шового виразу), встановлюуться причинний звязок мiж про-
типравною дiую або бездiяльнiстю та шкiдливим наслiдком i,
нарештi, вина особи, що завдала шкоду (заподiяла збитки).
21 В- Янчук
642 Роздiл ХХУИ
Юрисконсульт готуу позовну заяву i додау до неє документи,
що пiдтверджують юридичнi факти заподiяння шкоди. В разi
заподiяння шкоди юрист зобовязаний подати документи, на
пiдставi яких можна зробити висновок про ступiнь причет-
ностi пiдприумства в особi його працiвникiв до скоуного пра-
вопорушення i залежно вiд цього визначити розмiр шкоди,
заподiяноє в цьому випадку з вини пiдприумства тобто, з вини
його працiвникiв.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ського пiдприумства побутують характернi заподiяння шкоди
iншим особам такi як: своучасний i неналежний розрахунок
за своєми грошовими або натуральними зобовязаннями (де-
бiторська заборгованiсть); потрава посiвiв i пошкодження на-
саджень на угiддях пiдприумства; загибель тварин i птицi;
поломка сiльськогосподарських машин з вини працiвника
(члена) пiдприумства; розкрадання посiвного матерiалу, зiб-
раного врожаю сiльськогосподарських культур або ж продук-
цiє тваринництва; привласнення громадських коштiв та iншi
правопорушення. Наведенi та iншi подiбнi єм спори, що ви-
никають на такому грунтi, вiдносяться до сфери майнових
правомочностей сiльськогосподарських пiдприумств.
При здiйсненнi юридичного обслуговування сiльськогос-
подарських пiдприумств неодмiнно враховууться тiсний
звязок майнових i трудових правовiдносин. До цих правовiд-
носин в першу чергу належить вiднести взаумини мiж пiдпри-
умством i його працiвниками в разi заподiяння шкоди членам
КСГП, ВСГК, АСГТ, а також працiвникам ДСГП, тобто за-
подiяння шкоди єхньому здоровю внаслiдок калiцтва, одер-
жаного ними при виконаннi своєх трудових обовязкiв. Мате-
рiальна шкода, що настала в цих випадках, полягау у витратах
працiвника на лiкування та втратах рiзницi мiж одержуваним
заробiтком i розмiром пенсiє, яка виплачууться працiвниковi
при встановленнi йому групи iнвалiдностi.
Такою ж матерiальною визнауться вiдповiдальнiсть члена
колективно-кооперативного пiдприумства або акцiонерного
товариства, а також працiвника ДСГП за шкоду, заподiяну
ним своуму пiдприумству, або ж товариству при виконаннi
своєх трудових обовязкiв. У зазначених випадках настау юри-
дична вiдповiдальнiсть. У правомiрному вирiшеннi цiує спра-
ви однаково заiнтересованi i пiдприумство i його керiвник
(член товариства). Це i зумовлюу потребу при вирiшеннi по-
Юрiуунне обслуговування СЩ. 643
дiбних спорiв матерiального характеру користуватися послу-
гами юрисконсульта пiдприумства.
4. Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприумства
здiйснюу контроль за додержанням встановленого чинним
законодавством порядку продажу i приймання продукцiє i то-
варiв за кiлькiстю i якiстю. За дорученням керiвника пiдпри-
умства юрисконсульт проводить з членами КСГП, ВСГК,
АСГТ, якi вiдправляють i приймають товарно-матерiальнi
цiнностi, iнструктаж про порядок оформлення цих операцiй,
складання актiв у випадках нестач, некомплектностi, псуван-
ня поварiв i вантажiв; складау висновок про законнiсть спи-
сання матерiальних цiнностей.
Представник юридичноє служби надау правову допомогу
ревiзiйнiй комiсiє КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншим гро-
мадським органiзацiям пiдприумства. Вiн сприяу вжиттю за-
ходiв правового характеру, спрямованих на рацiональне вико-
ристання належних господарству земель, на охорону єх вiд
розбазарювання, на своучасне повернення самовiльно захоп-
лених земель, а також тих земель, якi тимчасово використо-
вуються для несiльськогосподарських потреб. Особливу увагу
слiд придiлити питанням вiдшкодування збиткiв, завданих
вилученням землi, а також розробцi заходiв по додержанню
законодавства про охорону природи, рекультивацiю земель.
Цi дiє юрисконсульт вiдтворюу у складаннi необхiдних доку-
ментiв до подання земельних i правоохоронних органiв.
Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприумства бере
безпосередню участь у пiдготовцi до розгляду трудових спорiв
мiж правлiнням (адмiнiстрацiую) пiдприумства i його члена-
ми (працiвниками).
5. Джерелами аграрного права у державнi i локальнi (внут-
рiшнi) правовi акти. У безпосередньому регулюваннi внутрiш-
ньогосподарськоє дiяльностi сiльськогосподарського пiдпри-
умства (КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) особлива роль на-
лежить саме локальним правовим актам. У розробцi проектiв
цих актiв беруть активну участь юристи-практики, якi здiй-
снюють юридичне обслуговування сiльськогосподарських пiд-
приумств, працюють у юридичних вiддiлах районноє i облас-
ноє ланки державного управлiння сiльським господарством.
Серед локальних правових актiв першорядне мiсце нале-
жить статутовi кожного з названих вище пiдприумств. За чин-
ним афарним законодавством статут сiльськогосподарського
21
644 Роздiл XXVII
пiдприумства у необхiдним реквiзитом кожного пiдприум-
ства, умовою його державноє реустрацiє. Цей внутрiшньогос-
подарський акт вважауться джерелом аграрного права в цiло-
му i джерелом права того пiдприумства, яке його ухвалило.
З метою визначення правового режиму пайових внескiв
членiв колективно-кооперативних пiдприумств у господар-
ствах розроблено i прийнято Положення про пайовий фонд i
виплату дивiдендiв. Цей акт покликаний сприяти стверджен-
ню права власностi членiв КСГП, СпС, ВСГК у його стосун-
ках iз своєм колективно-кооперативним пiдприумством.
Локальний правовий акт - Положення про внутрiшньо-
господарський розрахунок покликаний сприяти впроваджен-
ню ефективного пiдприумництва у кожному господарствi.
Цей акт тiсно повязаний з Положенням про оплату працi у
пiдприумствi. За сучасних скрутних економiчних умов у пере-
важнiй бiльшостi колективних i кооперативних сiльськогос-
подарських пiдприумств цей акт практичного наповнення i
виконання немау.
Завданням правового забезпечення схоронностi колектив-
но-кооперативноє власностi i правового гарантування одер-
жання оплати за працю в колективному господарствi у рацiо-
нальне практичне розроблення i прийняття такого локально-
го правового акта, як Положення про матерiальну вiдповi-
дальнiсть за заподiяння шкоди. В Украєнi у назрiлою потреба
розробити i прийняти Положення про спецiалiста сiльського
господарства.
Беручи активну участь у розробцi i прийняттi локальних
правових актiв юрисконсульт сiльськогосподарського пiдпри-
умства тим самим сприяу бiльш досконалому правовому за-
безпеченню законностi у дiяльностi пiдприумства, i цим са-
мим сприяу додержанню правопорядку у цiй сферi суспiльно-
го життя. Вiн сприяу виконавчим i розпорядчим органам i по-
садовим особам у забезпеченнi суворого додержання Статуту
та iнших локальних актiв, що визначають права та обовязки
членiв КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП та iнших, у тому
числi найманих працiвникiв.
Юридичне обслуговування сiльськогосподарського пiд-
приумства полягау також в тому, що юрисконсульт представ-
ляу в установленому порядку iнтереси пiдприумства в судi i
арбiтражi, а також в iнших органах при розглядi правових
питань.
Юридичне обслуговування СГП
5. Юридичне обслуговування iiДОУГ-
з питань зовнiшнiх правовiдносин
1. Аграрнi зовнiшнi правовiдносини з одного боку своєми
субуктами мають сiльськогосподарськi виробничо-пiдприум-
ницькi утворення, а з другого - державнi i акцiонернi (кор-
поративнi) переробнi, агросервiснi, постачальницькi, банкiв-
ськi та iншi обуднання, установи, органiзацiє. Взаумини мiж-
ними за правовою формою головним чином у договiрними,;
Ця форма визначау змiст, характер i правову природу право-
вiдносин мiж ними. Вона також характеризуу змiст прав i
обовязкiв юридичноє служби та здiйснюваного нею юридич-
ного обслуговування цих субуктiв.
В умовах переходу Украєни до ринкових вiдносин значно
зростау роль усiх без винятку господарських договорiв. Вiдпо-
вiдно до загальних законiв "Про пiдприумництво", "Про пiд-
приумства в Украєнi" та спецiальних - "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю" тощо всi зовнiшньогосподарськi вiдно-
сини виробника продукцiє, робiт та послуг регулюються ви-
ключно на договiрних засадах.
Аналiз правозастосовчоє практики в Украєнi свiдчить про
те, що сiльськогосподарськi пiдприумства (кожне з них) укла-
дають щороку вiд 20 до 200 господарських договорiв, залежно
вiд розмiру господарства. А тому юристи, якi обслуговують цi
пiдприумства, обовязково мають брати участь в процесi регу-
лювання зовнiшньогосподарських вiдносин, починаючи з
пiдготовки проекту договору (угоди, контракту), його укла-
дення та виконання.
Питання про значущiсть укладання господарських догово-
рiв, активне ставлення до єхнього виконання, предявлення
претензiй i застосування майнових санкцiй в разi невиконан-
ня або неналежного виконання договiрних зобовязань зазна-
чаються у Загальному положеннi про юридичну службу.
2. Вiдповiдно до чинного законодавства на юрисконсульта
; покладено обовязок брати участь у пiдготовленнi та укладен-
нi договорiв, стороною в яких у господарство, що обслугову-
уться ним. Це означау, що юрисконсульт, беручи участь у
цьому процесi, повинен виявити, насамперед, свою обiзна-
нiсть у законодавчих актах, умiння єх використовувати при
пiдготовцi проекту договору чи при вивченнi проекту, який
надiйшов вiд iншоє сторони. Зокрема, юрисконсульт мау ке-
руватися, передусiм, законами, а не пiдзаконними актами, якi
кг
646
iнодi суперечать єм. Це, зокрема, стосууться проблеми укла-
дання договорiв на реалiзацiю продукцiє. Традицiйно (у гiр-
шому розумiннi) склалося так, що господарствам накидають
реалiзацiю продукцiє виключно за договорами контрактацiє.
Але ж за чинним цивiльним законодавством у ще чимало за-
конних способiв реалiзацiє: через договори купiвлi-продажу
(найбiльш перспективний спосiб, оскiльки сторони можуть
самостiйно домовитися про цiну), постачання, комiсiє, мiни
(бартерна угода) та iншi. Юрисконсульт мау довести своуму
працедавцевi-пiдприумцю в чому полягау перевага того чи iн-
шого способу реалiзацiє продукцiє, пiдготувати проект догово-
ру, який вiдповiдатиме чинному законодавству, i, звичайно,
iнтересам пiдприумця.
При розглядi проектiв договорiв, якi надiйшли в господар-
ство вiд заготiвельникiв, постачальникiв, агросервiсних орга-
- нiзацiй (установ, пiдприумств), юрисконсульт мау перевiрити
єх вiдповiднiсть чинному законодавству, доповiсти керiвнико-
вi про юридичну та економiчну доцiльнiсть укладання таких
договорiв, або про негативнi для його господарства умови.
Якщо юрисконсульт вважау укладання договору недоцiль-
ним, вiн повинен дати правовий висновок на проект i пере-
дати останнiй керiвниковi свого господарства. Наприклад,
старший юрисконсульт агрофiрми iм. Крупськоє (Крим)
О. О. Москаленко в разi, коли проект запропонованого дого-
вору був невигiдним для господарства, на ньому вiдверто за-
значив: "Договiр кабальний, укладенню не пiдлягау". Так
робить бiльшiсть квалiфiкованих юристiв, i до єхньоє думки
уважно прислуховуються керiвники господарств.
Якщо проект договору, що надiйшов, у рядi пунктiв не вiд-
повiдау чинному законодавству, юрисконсульт складау про-
токол розбiжностей, вiзуу договiр i передау на пiдпис керiвни-
ковi господарства разом iз протоколом розбiжностей. На
практицi заготiвельнi органiзацiє часто пропонують проекти
договорiв контрактацiє, якi не вiдповiдають чинному законо-
давству. Зокрема зазначають, наприклад, що половину за-
контрактованоє продукцiє вивозитиме своєм транспортом гос-
подарство, а решту - заготiвельник. Погодитися на цi умови
е правом господарства. Але слiд мати на увазi, що вивезення
законтрактованоє продукцiє - це обовязок заготiвельника.
КСГП, СпС, АТ, ДСГП можуть (але не зобовязанi) надавати
допомогу у вивезеннi продукцiє. Отже, юристи субуктiв аг-
Юридичне обслуговування СГП
рарного пiдприумництва можуть у протоколi розбiжностей
пiдставне зазначати, що продукцiя (сировина) мау вивозити-
ся лише заготiвельником.
Квалiфiкованi юристи мають консультувати керiвника
субукта пiдприумництва, давати йому пораду, "не засвiдчува-
ти" такий договiр своєм пiдписом, а повертати його заготi-
вельникам iз супроводжувальним листом, у якому зазначати:
"Договiр складено з порушенням чинного законодавства.
Пiдготуйте належним чином проект договору для укладення".
Такi пiдходи юристiв до питань належного укладання догово-
рiв привели б до того, що господарства не укладали б кабаль-
них, не забезпечених лiмiтами та фондами пiд замовлення до-
говорiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93