А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Враховуючи спiльнi риси колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств i сiльськогосподарських кооперативiв цiл-
ком допустимо єх розглядати як рiзновид (тип) кооператив-
них утворень.
2. Економiчну основу створення i дiяльностi колективних
i кооперативних сiльськогосподарських пiдприумств стано-
вить колективна власнiсть пiдприумства як юридичноє особи,
а його члени - в частинi майна, яку вони одержують при ви-
ходi iз пiдприумства.
Вiдповiдно до ст. 20 Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" кооператив с власником будiвель, споруд, гро-
шей, майнових внескiв його членiв, виготовлюваноє ним про-
) Див.: Кооперативне право / За рсд. чл.-кор. НАН Украєни, акад. АПрН
Украєни, доктора юридичних наук, професора Семчика В. 1. - К., 1998,
Правосубеiсгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв_____101
дукцiє, доходiв, одержанних вiд єє реалiзацiє, продуктовоє та
iншоє дiяльностi, передбаченоє статутом кооперативу, а також
iншого майна, придбаного на пiдставах, не заборонених зако-
ном. Члени кооперативу в якостi пайового внеску можуть пе-
редати йому земельну дiлянку. Майно кооперативу подiляуть-
ся на пайовий i неподiльний фонди. Кожний з цих фондiв
мау вiдповiдний правовий режим.
Особливiсть правосубуктностi аграрних приватних пiд-
приумств кооперативного типу полягау в тому, що в них мау
мiсце обуднання насамперед робочоє сили, а не капiталiв.
"У кооперацiє капiтал - слуга, а не господар", - писав ще
i 1925 р. О. В. Чаянов1.
| 3. Закони про колективне i кооперативне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство встановлюють право самоврядування,
органи управлiння на єхню компетенцiю, що також станов-
доьЛоiо нраносубсктнiсть. Засади права самоврядування в
iiВтi 1 ВСГК бiльш повно викладенi у спецiальних роздiлах
Єхнiх статутiв. Управлiнська правосубуктнiсть цих пiдпри-
умств полягау у створеннi i участi представникiв цих пiдпри-
умств в роботi представницьких органiв управлiння колектив-
ними сiльськогосподарськими пiдприумствами з боку Всеук-
раєнськоє ради представникiв колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств. Згiдно з ст. 25 Закону "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство" для органiзацiйно-пра-
вового забезпечення економiчноє самостiйностi пiдприумства
та охорони його прав, узагальнення досвiду роботи та пред-
ставлення iнтересiв пiдприумства у вiдносинах з органами
влади i управлiння створюються його представницькi органи;
Демократичнiсть самоврядування у пiдприумствi забезпечу-
уться додержанням закрiпленоє в його статутi системи органi-
зацiйно-управлiнських i процедурно-правових норм.
iстотну правосубуктнiсть колективних i кооперативних
сiльськогосподарських пiдприумств становлять трудовi пра-
вовiдносини. Це вiдносини щодо органiзацiє працi (бригади,
ферми, ланки), додержання членами КСГП i ВСГК своєх тру-
дових прав та обовязкiв, що охоплюуться поняттям трудовоє
дисциплiни, додержання пiдприумством обовязкiв по забез-
печенню охорони здоровя i вiдшкодування шкоди, заподiя-
ноє трудiвниковi при виконаннi роботи, запровадження на
1 Див.: ЧояиовА. В. Краткий курс кооперации. -М., 1926. - С. 10.
102 Роздiл IV
пiдприумствi сучасних систем i форм оплати працi та єє на-
лежне правове регулювання, наближення принципiв оплати
працi працiвникiв колективно-кооперативних утворень з оп-
латою працi в державних або акцiонерних сiльськогосподар-
ських пiдприумствах. У цьому разi мауться на увазi впровад-
ження в колективних i кооперативних пiдприумствах обовяз-
кового мiнiмального рiвня оплати працi так як це встановле-
но для найманих працiвникiв i врегульовано п. 6 ст. 19 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство". Тру-
довими у також вiдносини, якi виникають в разi вчинення
працiвником дисциплiнарного проступку i настання дисцип-
лiнарноє вiдповiдальностi, а також у разi заподiяння працiв-
ником при виконаннi трудових обовязкiв майновоє шкоди i
настання його матерiальноє вiдповiдальностi.
Трудовi правовiдносини, що виникають в процесi вироб-
ничо-господарськоє та управлiнськоє дiяльностi колективних i
кооперативних пiдприумств, регулюються нормами аграрного
законодавства та локальними внутрiшньоправовими актами з
цих сiльськогосподарських пiдприумств. Правову основу цих
актiв становлять вiдповiднi положення Конституцiє Украєни.
Зокрема, ст. 43, згiдно з якою громадяни мають право на пра-
цю, що включау можливiсть заробляти собi на життя. Держа-
ва створюу умови для повного здiйснення громадянами права
на працю, гарантуу рiвнi можливостi у виборi професiє та роду
трудовоє дiяльностi. Кожен мау право на належнi, безпечнi
умови працi, на заробiтну плату не нижче вiд визначеноє за-
коном. Кожен, хто працюу, мау право на вiдпочинок (ст. 45),
в тому числi право на оплачувану щорiчну вiдпустку. Члени
КСГП i ВСГК мають право на забезпечення в разi повноє,
частковоє або тимчасовоє втрати працездатностi, втрати году-
вальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також
у старостi та iнших випадках, передбачених законом (ст. 46).
Посилання на особливостi колективного i кооперативного
сiльськогосподарського ниробництва i правового статусу аг-
рарних пiдприумств не можуть бути пiдставою для недодер-
жання по вiдношенню до селян наведених положень Консти-
туцiє Украєни.
УТравосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв____103
3. Правосубуктнiсть акцiонерних
сiльськогосподарських товариств
З часу проголошення незалежностi Украєни здiйснено за-
ходи щодо розвитку приватноє i колективно-кооперативноє
власностi, виникнення нових для Украєни форм органiзацiє
сiльськогосподарського виробництва, визнання єхньоє рiв-
ноправностi, надiлення єх повною господарсько-управлiн-
ською самостiйнiстю. Серед цих нових утворень набули по-
ширення i правового визнання акцiонернi сiльськогосподар-
ськi товариства, якi виробляють сiльськогосподарську про-
дукцiю.
Правове становище акцiонерного сiльськогосподарського
товариства визначауться нормами Закону "Про господарське
iоiiiiристпо" вiд 19 вересня 1991 р. та Статутом цього това-
ристпа. Для роєробки такого Статуту акцiонерне сiльськогос-
подарське топпристно використовуу Типовий Статут вiдкри-
того пкцiонсрного товариства, створеного шляхом корпора-
тивнiє державного пiдприумства, затвердженого наказом Мi-
нiстерства економiки Украєни, Фондом державного майна
Украєни i Мiнiстерством юстицiє Украєни вiд 31 серпня
1993 р.
За своую економiчною сутнiстю i правовим статусом
АСГТ слiд вважати утворенням корпоративного типу.
2. При створеннi акцiонерних товариств першорядним у
вирiшення питання про власнiсть. Принциповою особливiс-
тю правосубуктностi цiує групи аграрних пiдприумцiв у на-
самперед те, що цi товариства - обуднання капiталу, а не
особистоє трудовоє участi.
Майнова Правосубуктнiсть АСГТ безпосередньо повяза-
на з правовим режимом майна акцiонерних товариств, това-
риств з обмеженою вiдповiдальнiстю. Так, вiдповiдно до ст.
12 Закону "Про господарськi товариства" цi товариства у
власниками: майна, переданого єм засновниками i учасника-
ми у власнiсть; продукцiє, виробленоє товариствами внаслiдок
господарськоє дiяльностi; одержаних доходiв; iншого майна,
набутого на пiдставах, не заборонених законом. Ризик випад-
ковоє загибелi або пошкодження майна, що у власнiстю това-
риства або передане йому в користування, несе товариство,
якщо iнше не передбачено установчими документами. Вкла-
дами учасникiв i засновникiв акцiонерних товариств, това-
риств з обмеженою вiдповiдальнiстю можуть бути, зокрема,
104
будинки, споруди, обладнання та iншi матерiальнi цiнностi,
цiннi папери, права користування землею, водою та iншими
природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнан-
ням, а також iншi майновi прана (в тому числi на iнтелекту-
альну власнiсть), кошти. Вклад (юкрсма в натурi) оцiнюуться
у гривнях i складау частку учасника та засновника у статутно-
му фондi.
З наведеноє норми Закону нишiипас, що субуктом права
власностi на майно може Оуiи як сямс товариство, так i гро-
мадянин, який передав товариству "право користування" зе-
мельною дiлянкою, iншим майном та майновими правами.
Крiм того, згiдно зi ст. 10 цього ж Закону, учасник (акцiонер)
акцiонерного товариства вiдкритого типу практично не обме-
жений щодо розпорядження своую часткою в майнi цього то- ||
вариства (вiн може передати єє iншим особам). Тому, на вiд-
мiну вiд пiдприумств кооперативного типу, майно (чи його
частка) такого товариства може стати обуктом права влас-
ностi необмеженого кола осiб. Практично ця частка у статут-
ному фондi акцiонерного товариства може стати обуктом
стягнення за боргами акцiонера i, наприклад, фiнансово-кре-
дитна установа може стати акцiонером такого товариства.
3. Особливiсть правосубуктностi господарських товариств
дiстау свiй прояв у iснуваннi притаманного тiльки цим
субуктам права на дивiденди. Ця особливiсть базууться на
сутностi цих товариств як обуднання капiталу iнвесторiв на
основнiй єх метi - задоволеннi iнтересiв iнвесторiв (учасни-
кiв, акцiонерiв). На вiдмiну вiд субуктiв пiдприумництва коо-
перативного типу (де, виходячи з сутi обовязковостi трудовоє
участi, члени мають право на частину прибутку залежно саме
вiд трудовоє участi), в господарських товариствах на пiдставi
ст. 10 Закону "Про господарськi товариства" учасники (ак-
цiонери) мають право на одержання дивiдендiв вiд участi в
статутному фондi з чистою прибутку (>иску) товариства.
Прибуток товариства уi ворюуться :i надходжень вiд госпо-
дарськоє дiяльностi пiсля покриття матерiальних та прирiвня-
них до них витрат i витрат на оплату працi. З балансового
прибутку товариства сплачуються вiдсотки до кредитних бан-
кiв та по облiгацiях, а також вносяться передбаченi законо-
давством Украєни податки та iншi платежi до бюджету. Чис-
тий прибуток, одержаний пiсля зазначених розрахункiв, зали-.
шауться у повному розпорядженнi товариства, яке вiдповiдно i
Правосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв
до установчих документiв визначау напрями його викорис-
тання. Зокрема, вiн може використовуватися на виплату ди-
вiденцiв акцiонерам (учасникам).
4. Правосубуктнiсть державних
аграрних товаровиробникiв
1. Радгосп, як i будь-яке iнше державне сiльськогосподар-
ське пiдприумство (ДСГП) це - вiдповiдно до Закону "Про
пiдприумства в Украєнi" (ст. 1 i 2) - вид основноє органiзацiй-
ноє ланки аграрного сектору народного господарства Украєни.
Державне сiльськогосподарське пiдприумство - це заснова-
ний на загальнодержавнiй власностi самостiйний статутний
субукт господарювання, який мас статус юридичноє особи
публiчною права i здiйснюу виробничу (продуктiв харчуван-
ня, продовольства та сировини рослинного i тваринного по-
ходження) i пiдприумницьку дiяльнiсть з метою одержання
вiдповiдного прибутку (доходу). ДСГП мау самостiйний ба-
ланс, розрахунковий та iншi рахунки в установах банкiв, пе-
чатку зi своєм найменуванням. Воно не мау у своуму складi
, iнших юридичних осiб.
Особливiсть правосубуктностi ДСГП - в його створеннi.
Вiдповiдно до Законiв "Про власнiсть" (ст. 37), "Про пiдпри-
умства в Украєнi" (ст. 5) таке пiдприумство створюуться згiд-
но з рiшенням власника (власникiв) майна чи уповноважено-
го ним(-и) органу. Такими органами нинi виступау Фонд дер-
жавного майна Украєни. Державнi сiльськогосподарськi пiд-
приумства вiдповiдно до Декрету Уряду Украєни вiд 31 грудня
1992 р. позбавленi права бути засновниками будь-яких пiд-
приумств.
Державне пiдприумство може бути створено внаслiдок ад-
мiнiстративного подiлу iншого пiдприумства вiдповiдно до
антимонопольного законодавства Украєни. Воно може ство-
рюватися пiсля вiдокремлення зi складу дiючого пiдприум-
ства даного або кiлькох структурних пiдроздiлiв, а також на
базi структурноє одиницi дiючих обуднань за рiшенням єхнiх
трудових колективiв, якщо на це у згода власника чи уповно-
важеного ниморгану.
Роздiл IV
.. Створення ДСГП шляхом вiдокремлення здiйснюуться зi
збереженням за новими пiдприумствами взаумозобовязань
та укладених договорiв з iншими пiдприумствами.
Оскiльки дiяльнiсть цього пiдприумства повязана з вико-
ристанням земель сiльськогосподарського призначення як
головного засобу сiльськоє осчод.iрського виробництва, то йо-
му надаються цi землi iчдпоиiдмо радою народних депутатiв
на умовах постiйного i строкового користування, оскiльки
власником цих земель (як i самого ДСГП) у i залишауться
держава.
2. Важливе значення для визначення правосубуктностi
ДСГП мау також i його статут. Згiдно зi ст. 9 Закону "Про
пiдприумства в Украєнi", державне сiльськогосподарське пiд-
приумство дiу на основi статуту, що його приймау трудовий
колектив i затверджуу власник майна.
У Статутi державного ДСГП визначаються власник i най-
менування пiдприумства, його мiсцезнаходження, предмет i
цiлi дiяльностi (обовязково: виробництво продуктiв харчу-
вання, продовольства i сировини рослинного i тваринного
походження, можливо також - єх переробка, реалiзацiя то-
що), його органи управлiння, порядок єх формування (при-
значення директора), компетенцiя та повноваження трудово-
го колективу i його виборних органiв, порядок утворення
майна пiдприумства, умови реорганiзацiє та припинення дi-
яльностi пiдприумства. У найменуваннi ДСГП визначаються
його назва (радгосп, державний кiнний завод та iн.) i вид
(державне). До статуту можуть включатися положення, повя-
занi з особливостями дiяльностi пiдприумства: про повнова-
ження, порядок створення та про структуру ради державного
сiльськогосподарського пiдприумства тощо. У його статутi
визначауться орган, икий мау право представляти iнтереси
трудового колективу (рада трудового колективу, рада пiдпри-
умства, профсчiлконий комiтет тощо).
На правосубуктнiстiє ДСГП впливау вiдмiннiсть правово-
го режиму його майна. Так, нiдповiдно до Законiв "Про влас-
нiсть" (ст. 37), "Про пiдприумства в Украєнi" (частини 2 та З
ст. 10) майно державного сiлi.ськогосподарського пiдприум-
ства вiдповiдно до законiв Украєни, Статуту пiдприумства на-
лежить йому на правi повного господарського вiдання як та-
ке, що у державною власнiстю i закрiплене за державним пiд-
приумством.
Правосубуктнiсгь аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 107
Здiйснюючи право повного господарського вiдання, дер-
жавне пiдприумство володiу, користууться та розпоряджауть-
ся зазначеним майном на свiй розсуд, вчиняючи щодо нього
будь-якi дiє, якi не суперечать чинному законодавству i Ста-
тутовi пiдприумства. Вiдчуження вiд держави засобiв вироб-
ництва, котрi у державною власнiстю i закрiпленi за пiдпри-
умством, здiйснюуться виключно на конкурентних засадах
<через бiржi, за конкурсом, на аукцiонах) у порядку, що ви<
значауться Фондом державного майна Украєни. Одержанi
внаслiдок вiдчуження зазначеного майна кошти спрямову-
ються виключно на iнвестицiє.
5. Особливостi правосубуктностi
мiжгосподарських пiдприумств i обуднань
1. Економiчна доцiльнiсть у кооперуваннi зусиль субуктiв
аєропiдчрисмницькоє дiяльностi як ранiше, так i тепер у
обуктивною пiдвалиною для створення рiзних (за метою i
предметом дiяльностi) мiжгосподарських пiдприумств i обуд-
нань, якi були i залишаються однiую з провiдних на Украєнi
форм мiжгосподарського кооперування. Свого часу рамки дi-
яльностi мiжгосподарських пiдприумств визначалися поста-
новою РМ СРСР вiд 23 листопада 1977 р. "Про затвердження
Положення про мiжгосподарськi пiдприумства в сiльському
господарствi".
Вiдповiдно до Законiв "Про пiдприумства в Украєнi"
(ст. 3), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
(ч. З ст. 1), "Про селянське (фермерське) господарство" (ч. 4
ст. 3) усi субукти аграрного пiдприумництва мають право на
добровiльних засадах обуднувати свою виробничу, наукову,
комерцiйну та iншi види дiяльностi, якщо це не суперечить
антимонопольному законодавству. Вони можуть обуднува-
тись у спiлки (обуднання), бути засновниками акцiонерних
товариств, якi дiють на основi своєх статутiв. Фермерськi гос-
подарства мають право бути засновником або членом асоцiа-
цiй, консорцiумiв, корпорацiй, акцiонерних товариств, iнших
обуднань, кооперативiв, спiльних пiдприумств з виробницт-
ва, переробки та реалiзацiє сiльськогосподарськоє продукцiє,
що обслуговують агропромисловий комплекс, а також несiль->
ськогосподарських пiдприумств i органiзацiй, у тому числi з
108 Роздiл IV
участю iноземних партнерiв, брати участь у створеннi або бу-
ти членом комерцiйних банкiв.
На пiдставi наведених норм права всi субукти аграрного
пiдприумництва можуть обуднувати фiнансовi, матерiально-
технiчнi й трудовi ресурси. Однак такс кооперування може
вiдбуватися трьома легальними способами, а саме:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93