У постановi Верховноє Ради вiд 27 червня
1995 р. "Про затвердження Правил застосування Закону
Украєни "Про оподаткування прибутку пiдприумств" (зi змi-
нами, внесеними постановою Верховноє Ради Украєни вщ
14 липня 1995 р. пiдкреслено, що застава у засобом забезпе-
чення зобовязань. У разi невиконання боржником (застав-
одавцем) забезпеченого заставою зобовязання, заставотри-
мач мау переважне перед iншими кредиторами право одержа-
ти задоволення з вартостi заставленого майва. iпотекою ви-
знауться застава землi, нерухомого майна, за якоє земля
та/або майно, що у предметом застави, залишаються у застав-
одавця чи третьоє особи.
3. За умов становлення ринкових економiчних засад сiль-
ськогосподарськi пiдприумства з метою одержання кредитiв
укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зобовя-
зань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при цьому
провадиться вiдповiдно до норм Закону "Про лiзинг", що
прийнятий Верховною Радою Украєни 16 грудня 1997 р. Цей
Закон визначау поняття лiзингу, як рiзновиду цивiльно-пра-
вового договору, його економiчнi i правовi засади, правомоч-
ностi сторiн та єхню вiдповiдальнiсть в разi порушення умов;
договору. Лiзингове зобовязання покликане регулювати вiд-
носини з приводу пiдприумницькоє дiяльностi, яка спрямова-
на на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв.
Вона полягау в наданнi лiзингодавцем у виключне користу-
вання на визначений строк лiзингоодержувачу нерухомого
або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устатку-
вання, обладнання, транспортних засобiв).
Аграрно-договiрнi зобовязання 537
., .Сiльськогосподарське пiдприумство правомочне укладати
здiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, єє результа-
тi укладення якого лiзингоодержувач на своу замовлення от-
римуу в платне користування вiд лiзингодавця обукт лiзингу
на строк, не менший строку, за який амортизууться 60 вiд-
соткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день уклiiдсинн
договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обукту
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору
фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення дого-
вору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення
строку договору лiзингоодержувач може придбати обукт до-
говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на.
Менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обукт
угоди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержу-
вача передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг" вiд 16 грудня
1997 р.
Лiзингоодержувач мау право придбати майно (обукт лi-
зингу) у свою власнiсть i як субукт права власностi передати
його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мас мiсце так
званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважауться лiзинг в разi
здiйснення лiзингу за участю субуктiв лiзингу на основi укла-
дення багатостороннього договору на залучення одного або
кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-
вестуючи своє кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-
рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi
набутого для лiзингу майна.
Виконання договору лiзингу охоплюу момент передач>
обукта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно
до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi
договору майно зараховууться на баланс лiзингоодержуиача з
позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При
оперативному лiзингу майно залишауться на балансi лiзинго-
давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно
зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача
iз зазначенням, що це майно одержано в лiзинг.
538 Роздiл ХХУ
Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладауться
обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина
перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюуть-
ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-
ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-
ються лiзингодавцю як процент за залучений ним кредит для
придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як
винагороду за отримане в лiзинг майно; по-трету, вiдшкоду-
вання страхових платежiв за договором страхування обукта
лiзингу, якщо обукт застрахований лiзингодавцем; а також
iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються
розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв
та умови єх перегляду.
Результативнiсть лiзингових правовiдносин повязана з
здiйсненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лi-
зингового договору, договору купiвлi-продажу обукта лiзин-
гу, складання акту про прийняття Обукта лiзингу в експлу-
атацiю, укладення договору на технiчне обслуговування пере-
даного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення догово-
ру на страхування обукта лiзингу.
Виконання лiзингових операцiй безпосередньо повязане з
використанням обукта лiзингу. Сюди входить вiдображення
лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi. На
цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових
платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшууться пи-
тання щодо подальшого використання обукта лiзингу.
4. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 384 Цивiльного кодексу кредиту-
вання однiую органiзацiую iншоє у винятком iз загального
правила. У бiльшостi випадкiв таке кредитування набувау
форми авансування. Так, нацiональним законодавством пе-
редбачались виплати установами банкiв вiд iменi заготiвель-
них органiзацiй (по спецiальних лiнiях) авансiв за договорами
контрактацiє сiльськогосподарськоє продукцiє в рахунок дер-
жавних ресурсiв у 1993-1995 рр. та 1996 р.
Такi виплати можуть мати мiсце i в разi авансування будiв-
ництва, що його здiйснюють державнi пiдряднi будiвельнi й
монтажнi органiзацiє в колективних сiльськогосподарських
пiдприумствах, сiльськогосподарських виробничих коопера-
тивах, аграрних акцiонерних товариствах i товариствах з об-
меженою вiдповiдальнiстю, М1<"
639
юговiрнi зобовязання
Законодавством Украєни не заборонено кредитування в
натуральнiй формi. Зокрема, це мау мiсце при наданнi одним
аграрним пiдприумцем iншому виробничоє допомоги. Мож-
ливiсть такого кредитування була передбачена ще постано-
вою уряду УРСР вiд 17 грудня 1963 р., якою були затвердженi
умови i порядок кредитування одним колгоспом iншого при
наданнi виробничоє допомоги. Кредитування, передбачене
ч. З ст. 382 Цивiльного кодексу, може здiйснюватись i переда-
чею насiння, кормiв тощо. З цiую метою мiж аграрним пiд-
приумцем, який надау кредит у натуральнiй формi, i тим, хп
його одержуу, як правило, мау укладатися договiр. Вiн пови-
нен затверджуватися вищими органами самоврядування аг
рарних пiдприумцiв, а в акцiонерних товариствах i товарист
вах з обмеженою вiдповiдальнiстю залежно вiд вартостi по
зички - вiдповiдно правлiннями чи директорами або органи
ми самоврядування цих господарських товариств. Предмстоє
такого договору може бути також продаж або дача в борг на-
сiння, кормiв, надання в тимчасове користування транспорт-
них засобiв, iнвентарю, засобiв культурного обслуговування
членiв (учасникiв) та найманих працiвникiв аграрних пiдпри-
умцiв, робочоє сили та iнших засобiв, необхiдних для вико-
нання планiв аграрного виробництва, механiзованих та iнших
робiт.
У такому договорi визначаються строк його дiє, порядок
розрахункiв за надану допомогу, а також вiдповiдальнiсть сто-
рiн за невиконання або неналежне виконання договiрних зо-
бовязань. Оплата за виконанi роботи (налiiiii послуги) прово-
диться за домовленiстю сторiн. Однак попи не повинна пере-
вищувати собiвартостi виконаних робiт (наданих послуг).
3. Договори на використання
науково-технiчноє продукцiє
1. Потреба у веденнi рентабельного i конкурентоспромож-
ного вiтчизняного виробництва продуктiв харчування та си-
ровини змушуу аграрних пiдприумцiв активно використову-
вати досвiд вiтчизняноє та закордонноє аграрноє науки i новiт-
нi енергозберiгальнi, екологобезпечнi технологiє. Саме засто-
сування цих досягнень i технологiй у одним iз важливих
факторiв збiльшення обсягiв i здешевлення виробництва про-
дуктiв харчування та сировини. Завдяки цьому аграрнi пiд-
540 Роздiл XXV
приумщ можуть утриматися на ринку, уникнути загрози не-
платоспроможностi.
Вiдносини, що складаються мiж аграрними пiдприумцями
усiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм господа-
рювання i виконавцями - власниками науково-технiчноє
продукцiє, регулюються договором на створення (передачу)
науково-технiчноє продукцiє.
Згiдно зi ст. 23 Цивiльного кодексу. Законами "Про пiд-
приумництво", "Про аудиторську дiяльнiсть" сторонами в та-
ких договорах можуть виступати не тiльки юридичнi, а й фi-
зичнi особи. Вони iменуються "виконавець" i "замовник".
Так, виконавцями науково-технiчноє продукцiє можуть бути
науковi органiзацiє (установи), заснованi на рiзних формах
власностi (як-от науково-дослiднi iнститути, вузи, в тому чис-
лi мiжнароднi, конструкторськi, проектнi, технологiчнi орга-
нiзацiє, а також окремi громадяни i/чи група громадян - нау-
ковi творчi тимчасовi колективи). Визначальним при цьому у
те, що на виконання певних видiв науково-технiчноє продук-
цiє виконавцi повиннi мати дозволи (лiцензiє). Науковi уста-
нови, iншi виконавцi, зокрема фiзичнi особи, тимчасовi твор-
чi колективи несуть усю повноту вiдповiдальностi за реалiза-
цiю в дослiдженнях i розробках вимог до технiчного рiвня i
якостi такоє продукцiє, за вiдповiднiсть останньоє свiтовим ви-
могам i, за єє конкурентоспроможнiсть. Вони зобовязанi за-
безпечити задоволення вимог замовникiв, рентабельну робо-
ту, виконання зобовязань перед бюджетом, банками й ви-
щестоящими органами чи засновниками-власниками (за на-
явностi останнiх).
Замовниками за таким договором можуть бути аграрнi пiд-
приумцi всiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм
господарювання, а також органи державного управлiння
сiльським господарством, усiлякi обуднання аграрних пiд-
приумцiв.
Предметом договору виступають потрiбнi замовниковi
певнi результати - науково-технiчна продукцiя. Зокрема, в
рослинництвi нею можуть бути адаптованi до мiсцевих умов
iнтенсивнi технологiє вирощування певних культур.
2. У договорах на створення (передачу) науково-технiчноє
продукцiє, крiм обовязкових положень (найменування сто-
рiн, предмет договору, порядок передачi та прийняття про-
дукцiє, оплата, вiдповiдальнiсть сторiн, єхнi поштовi та банкiв-
Аграрно-договiрнi зобовязання 541
ськi реквiзити), мають бути зазначенi також право сторiн що-
до використання продукцiє та розпорядження нею. умови
конфiденцiйностi, умови, необхiднi для впроєшджсiiпн цiує
продукцiє, сфери єє застосування, масштаби та обсяги нпрона-
дження, назва кожного етапу (роздiлу) iз зазначенням визна-
чених у договорi результатiв роботи в цiлому й по кожному
етапу (роздiлу), умови матерiально-технiчного забезпечення
науково-пошукових, дослiдно-конструкторських, технологiч-
них робiт. Обовязково мають бути визначенi права виконав-
цiв щодо розпорядження науково-технiчною продукцiую та
право на залишення у себе переданого замовником i придба-
ного для виконання замовлення майна (устаткування, прила-
дiв, iнструментiв, матерiалiв), а також iншi умови, i
3. Характерною особливiстю цього договору у встаноклсн>
ня (визначення) сторонами вартостi науково-технiчноє про"
дукцiє. Чинним законодавством передбачено, що догонiрн
цiна на таку продукцiю встановлюуться на стадiє укладання
договору й оформляуться вiдповiдним протоколом. Вона не
пiдлягау змiнi, крiм випадкiв, коли укладауться додаткова
угода про це. Для досягнення згоди про договiрну цiну за ос-
нову беруть попередню цiну, обчислену замовником або ви-
конавцем з обовязковим урахуванням рiвня науково-технiч-
ноє продукцiє, єє конкурентоспроможностi, ефективностi та
перiоду ефективного використання.
Чинним законодавством визначено порядок передачi нау-
ково-технiчноє продукцiє замовниковi. Так, науково-дослiднi
й конструкторськi роботи або єх етапи, що мають самостiйне
значення, вважаються закiнченими й приймаються замовни-
ком у разi, якщо єх виконано вiдповiдно до технологiчного
завдання (умов договору), коли одержано конкретнi результа-
ти, що мають теоретичне або практичне (за умовами договору
чи технiчного завдання) значення, коли складено вiдповiдний
звiт або/та надано iншi обумовленi договором документи,
проведено вiдповiднi випробування й прийняття зразкiв ма-
шин, технологiй, устаткування, сортiв гiбридiв, порiд худоби
1 В украєнськiй юридичнiй лiтературi було зроблено спробу на пiдставi уча-
гальнення досвiду запропонувати методик., обчислення договiрноє цiни на
науково-технiчну продукцiю дня аграрних пiдприумцiв. (Див. Япчук В. В. Пра-
вовое обеспечение интенсивньи технологiй в растенисводстис. - К., 1990. -
С. 18-21).
542
тощо приймальною комiсiую визначеного в договорi рiвня:
Передача i прийняття оформляються складанням акта пере-
дачi-прийняття науково-технiчноє продукцiє (повнiстю або
закiнчених етапiв). Цей акт мають пiдписати обидвi сторони i
скрiпити своєми печатками.
4. Договори щодо виробництва цукру,
мясо-молочних та iнших харчових продуктiв
1. Серед цих видiв виробничо-господарськмх договорiв
провiдне мiсце належить договорам, що єх укладають КСГП,
ВСГК, ДСГП, АСГТ та селянськi (фермерськi) господарства з
пiдприумствами, на яких переробляуться сiльськогосподар-
ська сировина i виготовляються продукти харчування. В пер-
шу чергу - це цукрокомбiнати i цукрозаводи. Вони виробля-
ють цукор як найважливiший продукт харчування для людей,
мелясу - для виготовлення рiзного виду печива та iнших ви-
робiв; жом - корисний вид кормiв для великоє рогатоє худо-
би. На мясокомбiнатах провадиться забiй великоє рогатоє
худоби i свиней, виробляються мяснi продукти для харчуван-
ня людей, а також сировина для легкоє промисловостi. Ви-
значне мiсце серед продуктiв харчування належить продукцiє
з молока, а також продукцiє з овочiв та фруктiв, винограду та
iн. Виробництво цiує продукцiє у основними напрямами гос-
подарювання сiльськогосподарських пiдприумств, воно за-
безпечуу роботою працiвникiв сiльського господарства i пра-
цiвникiв переробноє промисловостi. Виробництво згаданоє
продукцiє становить собою економiчну основу внутрiшньо-
господарськоє дiяльностi пiдприумств-товаровиробникiв у
сферi внутрiшньогосподарськоє дiяльностi, надау єм можли-
вiсть стати товаровиробником i брати участь у ринкових еко-
номiчних вiдносинах. Вона забезпечуу єхню участь у сферi
зовнiшнiх господарчо-пiдприумницьких стосунках з перероб-
ними пiдприумствами як другою стороною в системi госпо-
дарчо-пiдприумницьких вiдносин i таким чином призводить
до наповнення розвинутих ринкових економiчних вiдносин в
суспiльствi в цiлому.
Правове забезпечення функцiонування зазначених госпо-
дарчо-пiдприумницьких вiдносин здiйснюуться на основi
чинного законодавства, статуту кожного з субуктiв господар-
чо-пiдприумницькоє дiяльностi i цiлого ряду аграрно-договiр-
Агрзрно-договiрнi зобовязання
них зобовязань. Саме договори мiж товаровиробником i пе-
реробним пiдприумством забезпечують достатньо йичерпяб
правове регулювання ринкових економiчних вiдносин м||(
ними. >!
Виробничо-пцшриумницька дiяльнiсть цукропереробних
заводiв, мясокомбiнатiв, маслозаводiв, овочеконсервних, ви-
норобних та iнших пiдприумств, єхня органiзацiйно-комер-
цiйна дiяльнiсть щодо збуту (продажу) виробленоє продукцiє
провадиться при обовязковому додержаннi законодавства
про якiсть та безпеку харчових продуктiв. Вiдповiднi право-
мочностi з цих питань визначенi Законом "Про якiсть i без-
пеку харчових продуктiв i продовольчоє сировини", прийня-
тим Верховною Радою Украєни 23 грудня 1997 р.
2. Аграрно-договiрнi зобовязання цукрокомбiнатiв (цук-
розаводiв) i сiльськогосподарських пiдприумств, що займа-
ються вирощуванням цукрових бурякiв, визначаються дого-
вором про вирощування, збирання i переробку цукрових бу-
рякiв. Предметом договору у спiвробiтництво сторiн по виро-
щуванню i збиранню цукрових бурякiв, яке здiйснюуться
сiльськогосподарським пiдприумством як товаровиробником,
що охоплюуться вiдповiдним виробничим процесом видiлен-
ня найбiльш придатних для цього земельних площ, посiву,
обробiтку, боротьби з шкiдниками, збирання i зберiгання, до-
ставки до переробного пiдприумства - цукрозаводу. Завод як
друга сторона приймау сировину, переробляу єє i виробляу на-
лежну продукцiю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
1995 р. "Про затвердження Правил застосування Закону
Украєни "Про оподаткування прибутку пiдприумств" (зi змi-
нами, внесеними постановою Верховноє Ради Украєни вщ
14 липня 1995 р. пiдкреслено, що застава у засобом забезпе-
чення зобовязань. У разi невиконання боржником (застав-
одавцем) забезпеченого заставою зобовязання, заставотри-
мач мау переважне перед iншими кредиторами право одержа-
ти задоволення з вартостi заставленого майва. iпотекою ви-
знауться застава землi, нерухомого майна, за якоє земля
та/або майно, що у предметом застави, залишаються у застав-
одавця чи третьоє особи.
3. За умов становлення ринкових економiчних засад сiль-
ськогосподарськi пiдприумства з метою одержання кредитiв
укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зобовя-
зань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при цьому
провадиться вiдповiдно до норм Закону "Про лiзинг", що
прийнятий Верховною Радою Украєни 16 грудня 1997 р. Цей
Закон визначау поняття лiзингу, як рiзновиду цивiльно-пра-
вового договору, його економiчнi i правовi засади, правомоч-
ностi сторiн та єхню вiдповiдальнiсть в разi порушення умов;
договору. Лiзингове зобовязання покликане регулювати вiд-
носини з приводу пiдприумницькоє дiяльностi, яка спрямова-
на на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв.
Вона полягау в наданнi лiзингодавцем у виключне користу-
вання на визначений строк лiзингоодержувачу нерухомого
або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устатку-
вання, обладнання, транспортних засобiв).
Аграрно-договiрнi зобовязання 537
., .Сiльськогосподарське пiдприумство правомочне укладати
здiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, єє результа-
тi укладення якого лiзингоодержувач на своу замовлення от-
римуу в платне користування вiд лiзингодавця обукт лiзингу
на строк, не менший строку, за який амортизууться 60 вiд-
соткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день уклiiдсинн
договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обукту
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору
фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення дого-
вору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення
строку договору лiзингоодержувач може придбати обукт до-
говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на.
Менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обукт
угоди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержу-
вача передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг" вiд 16 грудня
1997 р.
Лiзингоодержувач мау право придбати майно (обукт лi-
зингу) у свою власнiсть i як субукт права власностi передати
його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мас мiсце так
званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважауться лiзинг в разi
здiйснення лiзингу за участю субуктiв лiзингу на основi укла-
дення багатостороннього договору на залучення одного або
кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-
вестуючи своє кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-
рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi
набутого для лiзингу майна.
Виконання договору лiзингу охоплюу момент передач>
обукта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно
до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi
договору майно зараховууться на баланс лiзингоодержуиача з
позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При
оперативному лiзингу майно залишауться на балансi лiзинго-
давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно
зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача
iз зазначенням, що це майно одержано в лiзинг.
538 Роздiл ХХУ
Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладауться
обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина
перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюуть-
ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-
ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-
ються лiзингодавцю як процент за залучений ним кредит для
придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як
винагороду за отримане в лiзинг майно; по-трету, вiдшкоду-
вання страхових платежiв за договором страхування обукта
лiзингу, якщо обукт застрахований лiзингодавцем; а також
iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються
розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв
та умови єх перегляду.
Результативнiсть лiзингових правовiдносин повязана з
здiйсненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лi-
зингового договору, договору купiвлi-продажу обукта лiзин-
гу, складання акту про прийняття Обукта лiзингу в експлу-
атацiю, укладення договору на технiчне обслуговування пере-
даного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення догово-
ру на страхування обукта лiзингу.
Виконання лiзингових операцiй безпосередньо повязане з
використанням обукта лiзингу. Сюди входить вiдображення
лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi. На
цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових
платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшууться пи-
тання щодо подальшого використання обукта лiзингу.
4. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 384 Цивiльного кодексу кредиту-
вання однiую органiзацiую iншоє у винятком iз загального
правила. У бiльшостi випадкiв таке кредитування набувау
форми авансування. Так, нацiональним законодавством пе-
редбачались виплати установами банкiв вiд iменi заготiвель-
них органiзацiй (по спецiальних лiнiях) авансiв за договорами
контрактацiє сiльськогосподарськоє продукцiє в рахунок дер-
жавних ресурсiв у 1993-1995 рр. та 1996 р.
Такi виплати можуть мати мiсце i в разi авансування будiв-
ництва, що його здiйснюють державнi пiдряднi будiвельнi й
монтажнi органiзацiє в колективних сiльськогосподарських
пiдприумствах, сiльськогосподарських виробничих коопера-
тивах, аграрних акцiонерних товариствах i товариствах з об-
меженою вiдповiдальнiстю, М1<"
639
юговiрнi зобовязання
Законодавством Украєни не заборонено кредитування в
натуральнiй формi. Зокрема, це мау мiсце при наданнi одним
аграрним пiдприумцем iншому виробничоє допомоги. Мож-
ливiсть такого кредитування була передбачена ще постано-
вою уряду УРСР вiд 17 грудня 1963 р., якою були затвердженi
умови i порядок кредитування одним колгоспом iншого при
наданнi виробничоє допомоги. Кредитування, передбачене
ч. З ст. 382 Цивiльного кодексу, може здiйснюватись i переда-
чею насiння, кормiв тощо. З цiую метою мiж аграрним пiд-
приумцем, який надау кредит у натуральнiй формi, i тим, хп
його одержуу, як правило, мау укладатися договiр. Вiн пови-
нен затверджуватися вищими органами самоврядування аг
рарних пiдприумцiв, а в акцiонерних товариствах i товарист
вах з обмеженою вiдповiдальнiстю залежно вiд вартостi по
зички - вiдповiдно правлiннями чи директорами або органи
ми самоврядування цих господарських товариств. Предмстоє
такого договору може бути також продаж або дача в борг на-
сiння, кормiв, надання в тимчасове користування транспорт-
них засобiв, iнвентарю, засобiв культурного обслуговування
членiв (учасникiв) та найманих працiвникiв аграрних пiдпри-
умцiв, робочоє сили та iнших засобiв, необхiдних для вико-
нання планiв аграрного виробництва, механiзованих та iнших
робiт.
У такому договорi визначаються строк його дiє, порядок
розрахункiв за надану допомогу, а також вiдповiдальнiсть сто-
рiн за невиконання або неналежне виконання договiрних зо-
бовязань. Оплата за виконанi роботи (налiiiii послуги) прово-
диться за домовленiстю сторiн. Однак попи не повинна пере-
вищувати собiвартостi виконаних робiт (наданих послуг).
3. Договори на використання
науково-технiчноє продукцiє
1. Потреба у веденнi рентабельного i конкурентоспромож-
ного вiтчизняного виробництва продуктiв харчування та си-
ровини змушуу аграрних пiдприумцiв активно використову-
вати досвiд вiтчизняноє та закордонноє аграрноє науки i новiт-
нi енергозберiгальнi, екологобезпечнi технологiє. Саме засто-
сування цих досягнень i технологiй у одним iз важливих
факторiв збiльшення обсягiв i здешевлення виробництва про-
дуктiв харчування та сировини. Завдяки цьому аграрнi пiд-
540 Роздiл XXV
приумщ можуть утриматися на ринку, уникнути загрози не-
платоспроможностi.
Вiдносини, що складаються мiж аграрними пiдприумцями
усiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм господа-
рювання i виконавцями - власниками науково-технiчноє
продукцiє, регулюються договором на створення (передачу)
науково-технiчноє продукцiє.
Згiдно зi ст. 23 Цивiльного кодексу. Законами "Про пiд-
приумництво", "Про аудиторську дiяльнiсть" сторонами в та-
ких договорах можуть виступати не тiльки юридичнi, а й фi-
зичнi особи. Вони iменуються "виконавець" i "замовник".
Так, виконавцями науково-технiчноє продукцiє можуть бути
науковi органiзацiє (установи), заснованi на рiзних формах
власностi (як-от науково-дослiднi iнститути, вузи, в тому чис-
лi мiжнароднi, конструкторськi, проектнi, технологiчнi орга-
нiзацiє, а також окремi громадяни i/чи група громадян - нау-
ковi творчi тимчасовi колективи). Визначальним при цьому у
те, що на виконання певних видiв науково-технiчноє продук-
цiє виконавцi повиннi мати дозволи (лiцензiє). Науковi уста-
нови, iншi виконавцi, зокрема фiзичнi особи, тимчасовi твор-
чi колективи несуть усю повноту вiдповiдальностi за реалiза-
цiю в дослiдженнях i розробках вимог до технiчного рiвня i
якостi такоє продукцiє, за вiдповiднiсть останньоє свiтовим ви-
могам i, за єє конкурентоспроможнiсть. Вони зобовязанi за-
безпечити задоволення вимог замовникiв, рентабельну робо-
ту, виконання зобовязань перед бюджетом, банками й ви-
щестоящими органами чи засновниками-власниками (за на-
явностi останнiх).
Замовниками за таким договором можуть бути аграрнi пiд-
приумцi всiх форм власностi та органiзацiйно-правових форм
господарювання, а також органи державного управлiння
сiльським господарством, усiлякi обуднання аграрних пiд-
приумцiв.
Предметом договору виступають потрiбнi замовниковi
певнi результати - науково-технiчна продукцiя. Зокрема, в
рослинництвi нею можуть бути адаптованi до мiсцевих умов
iнтенсивнi технологiє вирощування певних культур.
2. У договорах на створення (передачу) науково-технiчноє
продукцiє, крiм обовязкових положень (найменування сто-
рiн, предмет договору, порядок передачi та прийняття про-
дукцiє, оплата, вiдповiдальнiсть сторiн, єхнi поштовi та банкiв-
Аграрно-договiрнi зобовязання 541
ськi реквiзити), мають бути зазначенi також право сторiн що-
до використання продукцiє та розпорядження нею. умови
конфiденцiйностi, умови, необхiднi для впроєшджсiiпн цiує
продукцiє, сфери єє застосування, масштаби та обсяги нпрона-
дження, назва кожного етапу (роздiлу) iз зазначенням визна-
чених у договорi результатiв роботи в цiлому й по кожному
етапу (роздiлу), умови матерiально-технiчного забезпечення
науково-пошукових, дослiдно-конструкторських, технологiч-
них робiт. Обовязково мають бути визначенi права виконав-
цiв щодо розпорядження науково-технiчною продукцiую та
право на залишення у себе переданого замовником i придба-
ного для виконання замовлення майна (устаткування, прила-
дiв, iнструментiв, матерiалiв), а також iншi умови, i
3. Характерною особливiстю цього договору у встаноклсн>
ня (визначення) сторонами вартостi науково-технiчноє про"
дукцiє. Чинним законодавством передбачено, що догонiрн
цiна на таку продукцiю встановлюуться на стадiє укладання
договору й оформляуться вiдповiдним протоколом. Вона не
пiдлягау змiнi, крiм випадкiв, коли укладауться додаткова
угода про це. Для досягнення згоди про договiрну цiну за ос-
нову беруть попередню цiну, обчислену замовником або ви-
конавцем з обовязковим урахуванням рiвня науково-технiч-
ноє продукцiє, єє конкурентоспроможностi, ефективностi та
перiоду ефективного використання.
Чинним законодавством визначено порядок передачi нау-
ково-технiчноє продукцiє замовниковi. Так, науково-дослiднi
й конструкторськi роботи або єх етапи, що мають самостiйне
значення, вважаються закiнченими й приймаються замовни-
ком у разi, якщо єх виконано вiдповiдно до технологiчного
завдання (умов договору), коли одержано конкретнi результа-
ти, що мають теоретичне або практичне (за умовами договору
чи технiчного завдання) значення, коли складено вiдповiдний
звiт або/та надано iншi обумовленi договором документи,
проведено вiдповiднi випробування й прийняття зразкiв ма-
шин, технологiй, устаткування, сортiв гiбридiв, порiд худоби
1 В украєнськiй юридичнiй лiтературi було зроблено спробу на пiдставi уча-
гальнення досвiду запропонувати методик., обчислення договiрноє цiни на
науково-технiчну продукцiю дня аграрних пiдприумцiв. (Див. Япчук В. В. Пра-
вовое обеспечение интенсивньи технологiй в растенисводстис. - К., 1990. -
С. 18-21).
542
тощо приймальною комiсiую визначеного в договорi рiвня:
Передача i прийняття оформляються складанням акта пере-
дачi-прийняття науково-технiчноє продукцiє (повнiстю або
закiнчених етапiв). Цей акт мають пiдписати обидвi сторони i
скрiпити своєми печатками.
4. Договори щодо виробництва цукру,
мясо-молочних та iнших харчових продуктiв
1. Серед цих видiв виробничо-господарськмх договорiв
провiдне мiсце належить договорам, що єх укладають КСГП,
ВСГК, ДСГП, АСГТ та селянськi (фермерськi) господарства з
пiдприумствами, на яких переробляуться сiльськогосподар-
ська сировина i виготовляються продукти харчування. В пер-
шу чергу - це цукрокомбiнати i цукрозаводи. Вони виробля-
ють цукор як найважливiший продукт харчування для людей,
мелясу - для виготовлення рiзного виду печива та iнших ви-
робiв; жом - корисний вид кормiв для великоє рогатоє худо-
би. На мясокомбiнатах провадиться забiй великоє рогатоє
худоби i свиней, виробляються мяснi продукти для харчуван-
ня людей, а також сировина для легкоє промисловостi. Ви-
значне мiсце серед продуктiв харчування належить продукцiє
з молока, а також продукцiє з овочiв та фруктiв, винограду та
iн. Виробництво цiує продукцiє у основними напрямами гос-
подарювання сiльськогосподарських пiдприумств, воно за-
безпечуу роботою працiвникiв сiльського господарства i пра-
цiвникiв переробноє промисловостi. Виробництво згаданоє
продукцiє становить собою економiчну основу внутрiшньо-
господарськоє дiяльностi пiдприумств-товаровиробникiв у
сферi внутрiшньогосподарськоє дiяльностi, надау єм можли-
вiсть стати товаровиробником i брати участь у ринкових еко-
номiчних вiдносинах. Вона забезпечуу єхню участь у сферi
зовнiшнiх господарчо-пiдприумницьких стосунках з перероб-
ними пiдприумствами як другою стороною в системi госпо-
дарчо-пiдприумницьких вiдносин i таким чином призводить
до наповнення розвинутих ринкових економiчних вiдносин в
суспiльствi в цiлому.
Правове забезпечення функцiонування зазначених госпо-
дарчо-пiдприумницьких вiдносин здiйснюуться на основi
чинного законодавства, статуту кожного з субуктiв господар-
чо-пiдприумницькоє дiяльностi i цiлого ряду аграрно-договiр-
Агрзрно-договiрнi зобовязання
них зобовязань. Саме договори мiж товаровиробником i пе-
реробним пiдприумством забезпечують достатньо йичерпяб
правове регулювання ринкових економiчних вiдносин м||(
ними. >!
Виробничо-пцшриумницька дiяльнiсть цукропереробних
заводiв, мясокомбiнатiв, маслозаводiв, овочеконсервних, ви-
норобних та iнших пiдприумств, єхня органiзацiйно-комер-
цiйна дiяльнiсть щодо збуту (продажу) виробленоє продукцiє
провадиться при обовязковому додержаннi законодавства
про якiсть та безпеку харчових продуктiв. Вiдповiднi право-
мочностi з цих питань визначенi Законом "Про якiсть i без-
пеку харчових продуктiв i продовольчоє сировини", прийня-
тим Верховною Радою Украєни 23 грудня 1997 р.
2. Аграрно-договiрнi зобовязання цукрокомбiнатiв (цук-
розаводiв) i сiльськогосподарських пiдприумств, що займа-
ються вирощуванням цукрових бурякiв, визначаються дого-
вором про вирощування, збирання i переробку цукрових бу-
рякiв. Предметом договору у спiвробiтництво сторiн по виро-
щуванню i збиранню цукрових бурякiв, яке здiйснюуться
сiльськогосподарським пiдприумством як товаровиробником,
що охоплюуться вiдповiдним виробничим процесом видiлен-
ня найбiльш придатних для цього земельних площ, посiву,
обробiтку, боротьби з шкiдниками, збирання i зберiгання, до-
ставки до переробного пiдприумства - цукрозаводу. Завод як
друга сторона приймау сировину, переробляу єє i виробляу на-
лежну продукцiю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93