Характерним спiввiдношенням цивiльного права i аграр-
ного права iснуу в процесi його реалiзацiє iнститут права влас-
Аграрнi правовiдносини
ностi i в першу чергу права власностi колективного сiльсько-
господарського пiдприумства. Усi тi суспiльнi вiдносини
власностi (реалiзацiя права володiння, права користування,
права розпорядження), що складаються внутрi КСГП, у се-
лянському (фермерському) господарствi спрямованi на здiйс-
нення внутрiшньогосподарськоє дiяльностi i становлять со-
бою виключно аграрноправовi вiдносини. Зовнiшнi ж вiдно-
сини власностi у одночасно предметом аграрного i цивiльно-
го права. Саме у цiй частинi вiдносини права власностi - у
основою аграрно-ринкових економiчних вiдносин.
Таким же двоудиним спiввiдношенням належить розгля-
дати систему аграрно-договiрних зобовязань, стороною в
яких у аграрно-виробничi чи пiдприумницькi аграрнi пiдпри-
умства. Цим спiввiдношенням слiд розглядати тi договори,
без яких неможлива виробничо-господарська дiяльнiсть у
сiльському господарствi. Саме таким договорам придiлена
увага в ХХУ роздiлi книги.
5. Аграрне право становлять правовi норми i правовi iн-
ститути, покликанi регламентувати цiлу систему трудових вiд-
носин мiж членами i конкретним колективним сiльськогос-
подарським пiдприумством, мiж працiвником i державним
аграрним пiдприумством або ж мiжгосподарським обуднан-
ням та iн. Цi вiдносини вiдповiдно регулюються внутрiшнiми
правовими актами про працю та оплату працi членiв КСГП, а
стосовно найманих працiвникiв - КЗпП Украєни. У регулю-
ваннi внутрiшнiх трудових вiдносин допускауться застосуван-
ня в порядку допомiжного (субсiдiарного) засобу правила
трудового законодавства Украєни.
Звертау на себе увагу стан, що у взауминах мiжгосподар-
ських будiвельних i спецiалiзованих виробничих пiдприум-
ствах та обуднаннях трудовi вiдносини єхнiх працiвникiв ре-
гулюються нормами трудового, а не аграрного права. Ця
доцiльна i прогресивна практика потребуу законодавчого
закрiплення.
6. Правосубуктнiсть аграрних пiдприумств та iнших
субуктiв аграрного права реалiзовууться у своурiдному вза-
умозвязку i спiввiдношеннi з правоздатнiстю органiв держав-
ного управлiння сiльським господарством - органами Мiнiс-
терства агропромислового комплексу Украєни, Державним
комiтетом Украєни по земельних ресурсах та iн. Повноважен-
ня останнiх визначаються вiдповiдними положеннями про цi
органи, норми яких становлять галузь адмiнiстративного пра-
ва Украєни. Державна управлiнська дiяльнiсть цих органiв
спрямована на здiйснення державного управлiння державни-
ми сiльськогосподарськими пiдприумствами, органiзацiями
та обуднаннями. Державне регулювання сiльським господар-
ством стосовно колективних (КСГП, акцiонернi товариства,
сiльськогосподарськi кооперативи) i приватнi в особi селян-
ських (фермерських) господарств. Державне регулювання ци-
ми субуктами аграрного права здiйснюються лише шляхом
рекомендацiй (тобто свого роду керiвництва ними з боку дер-
жави). Визнання самостiйностi аграрного права як галузi пра-
ва i своурiдностi аграрних правовiдносин зумовлюють специ-
фiку i забезпечують бiльшу ефективнiсть застосування право-
вих норм щодо компетенцiє зазначених органiв державного
регулювання сiльським господарством.
На нашу думку, предмет аграрного права становлять
суспiльнi вiдносини стосовно сiльського господарства. При
окресленнi предмета кооперативного права за основу береть-
ся лише органiзацiйно-правова форма регулювання рiзнобiч-
них вiдносин (застосування кооперативу у системi споживчих
товариств, житлово-будiвельних, гаражно-будiвельних утво-
рень). Тому мабуть у пiдстави розглядати кооперативне право
лише як виключно навчальну дисциплiну i не повязувати
кооперативне право з галуззю права.
1 Див.; Кооперативне право / За рея. чл.-кор. НАН Украєни, акад. АПрН
Украєни, докторе юридичних наук, професора Семчика В. i. - К., 1998.
РОЗДiЛ IV
ПРАВОСУБтКТНiСТЬ АГРАРНИХ
ТОВАРОВИРОБНИКiВ-ПiДПРИтМЦiВ
i. Поняття i класифiкацiя правосубуктностi
аграрних товаровиробникiв
1. Основними виробниками продуктiв харчування, сиро-
вини i продовольства рослинного i тваринного (в тому числi
водного й мисливського) походження в Украєнi у аграрнi пiд-
приумцi усiх форм власностi та легальних органiзацiйно-пра-
вових форм господарювання. В Украєнi за обсягами та асор-
тиментом виробництва аграрними пiдприумцями у колектив-
нi, державнi та сiльськогосподарськi, рибальськi та мислив-
ськi пiдприумства, сiльськогосподарськi (аграрнi) виробничi
кооперативи i господарськi товариства, спiлки селян, селян-
ськi (фермерськi) агрообуднання, асоцiацiє, а також спiльнi з
iноземними iнвестицiями аграрнi пiдприумства. Цих аграр-
них товаровиробникiв обуднуу те, що всi вони, по-перше, у
юридичними особами, по-друге, аграрними пiдприумцями,
по-трету, що всi вони створенi чи заснованi власником(-ами)
для досягнення статутноє мети, завдань та функцiй.
Такими спiльностями для них у власне виробництво то-
варноє маси продуктiв харчування, сировини i продовольства
рослинного i тваринного походження та єх реалiзацiя в тому
числi й у переробленому виглядi. Спiльним для них у також
отримання прибутку вiд здiйснення такого виробництва, реа-
лiзацiє продукцiє та iнших видiв дiяльностi на засадах пiдпри-
умництва, а також єх участь в цивiльно-правових i товарно-
грошових вiдносинах. Поряд iз задоволенням статутних член-
ських i корпоративних прав та iнтересiв, у також здiйснення
цими аграрними пiдприумцями-товаровиробниками певних
соцiальних функцiй забезпечення своєх членiв, акцiонерiв та
учасникiв, найманих працiвникiв та працiвникiв соцiальноє
сфери (вчителiв, лiкарiв та iн.).
Чинне законодавство Украєни цих аграрних товаровироб-
никiв зi статусом юридичноє особи водночас називау та ви-
88 Роздiл IV
знау пiдприумствами, господарськими товариствами, коопе-
ративами, селянськими (фермерськими) господарствами,
субуктами права, господарюючими субуктами, субуктами
пiдприумницькоє дiяльностi (субуктами пiдприумництва),
субуктами зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, учасниками аг-
рарних та ринкових правовiдносин тощо. Зясування поня-
тiйного апарату агарного права, виявлення спiльних рис i
аналiз єх вiдмiнностей та спiввiдношення змiсту наведених
вище понять (термiнiв) е икрай необхiдним для розумiння су-
тi субуктiв аграрного права, повноважень та єх розмежування
за певними ознаками, зясування єхньоє правосубуктностi.
2. Правосубуктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiд-
приумцiв зi статусом юридичних осiб у однiую з визначальних
вихiдних для зясування сутностi та особливостей цих аграр-
них товаровиробникiв. З позицiє теорiє аграрного права Право-
субуктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв ста-
новить собою сукупнiсть правових норм Конституцiє Украєни,
законiв i пiдзаконних актiв, правових норм установчих докумен-
тiв (статутiв та установчих договорiв), покликаних визначи-
ти субуктивнi права i обовязки аграрних товаровиробникiв зi
статусом юридичних осiб (рiзних видiв та єх типiв), що органiч-
но поуднують та реалiзують виробничо-пiдприумницькi та
притаманнi єм соцiальнi функцiє через свою спецiальну право-
здатнiсть.
3. Розмежування аграрних товаровиробникiв iз статусом
юридичноє особи можна чинити за рiзними критерiями, i зок-
рема, за формою власностi, спецiальною правоздатнiстю та
функцiями, субуктним складом, органiзацiйно-правовою
формою.
Так, за формою власностi всi юридичнi особи, зокрема аг-
рарнi товаровиробники згiдно з чинним Законом Украєни
"Про власнiсть" подiляються на: приватнi, колективнi, дер-
жавнi та змiшанi, а згiдно з проектом Цивiльного кодексу Ук-
раєни, прийнятим Верховною Радою Украєни 5 червня 1997 р.
у першому читаннi (надалi - проект Цивiльного кодексу
1997 р.) - на юридичнi особи публiчного права та на юри-
дичнi особи приватного права, i у тому числi зi змiшаною
формою власностi. До перших пiдносяться юридичнi особи,
що створенi за правилами норм публiчного права, розпоряд-
чим способом i тiльки на пiдставi рiшення державних органiв.
До других вiдносяться - такi, що заснованi, створенi за iнi-
Правосубуктиiсгь аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 89
[ цiативою приватних осiб, як правило, на договiрних засадах>
За правилами норм цивiльного приватного права, а до тре-
тiх - також такi, що створенi як правило за iнiцiативою при-
ватних осiб та за участю юридичних осiб публiчного права
(державних органiв) виключно на договiрних засадах i також
i за правилами норм цивiльного приватного права, оскiльки
Юридичнi особи публiчного права вступають у цивiльно-право-
вi вiдносини, що породжують виникнення юридичноє особи зi
змiшаною формою власностi.
За спецiальною правоздатнiстю розрiзняються юридичнi
особи публiчного права вiд юридичних осiб приватного пра-
на. Так, першi надiленi, головним чином, спецiальною управ-
лiнською правоздатнiстю для здiйснення спецiальних зав-
дань, не обумовлених єх участю у цивiльному оборотi (на-
приклад, управлiнських правомочностей МiнАПК та єх орга-
нiв на мiсцях). На вiдмiну вiд них, юридичнi особи
публiчного права, що створенi з метою одержання прибутку
(наприклад, державнi сiльськогосподарськi пiдприумства то-
що), так само як i юридичнi особи приватного права надiленi
правоздатнiстю брати участь у рiзноманiтних цивiльно-право-
вих, товарно-грошових вiдносинах, будувати єх виключно на
договiрних засадах за правилами норм цивiльного приватного
права з метою отримання прибутку. Ця група юридичних
осiб, що дiу на засадах пiдприумництва, надiлена також спе-
цiальною правоздатнiстю щодо використання земель та iн-
ших природних ресурсiв як основних засобiв виробництва.
За функцiями всiх юридичних осiб приватного i юридичних
осiб публiчного права слiд подiлити на учасникiв та неучасни-
кiв цивiльно-правових, товарно-грошових вiдносин. На вiд-
мiну вiд iнших юридичних осiб публiчного права, надiлених
управлiнсько-розпорядчими функцiями, всi аграрнi пiдпри-
умцi статусом юридичних осiб приватного та публiчного пра-
ва саме як товаровиробники надiленi загальними функцiями
бути учасниками цивiльно-правових вiдносин i задовольняти
iнтереси власника юридичноє особи.
Крiм зазначених цi аграрнi пiдприумства за законодав-
ством, статутами та iншими локальними нормативно-право-
вими актами надiленi також i спецiальними функцiями. Се-
ред останнiх видiляються двi основнi групи функцiй, а саме:
виробничо-пiдприумницького та соцiального спрямування.
До першоє групи належать функцiє органiзацiє виробництва i
90
РоздiлIV
власне самого виробництва товарноє маси продуктiв харчу-
вання, продовольства i сировини та рослинного i тваринного
походження, здiйснення власноє переробки цiує продукцiє та
сировини, зберiгання, транспортування, реалiзацiє продуктiв,
продовольства, сировини, в тому числi у переробленому ви-
глядi або через власну торговельну мережу, виконання iнших
робiт та надання послуг стороннiм з метою одержання при-
бутку. До другоє групи належать такi функцiє як полiпшення
обслуговування сiльського населення, формування повноцiн-
ного життувого середовища для селян шляхом стимулювання
всiх форм житлового будiвництва, розвитку матерiальноє бази
закладiв соцiально-культурного призначення, прокладення
iнженерних мереж з метою комплексного облаштування сiль-
ських населених пунктiв та територiй, полiпшення єх плану-
вання i забудови, а також фiнансування розвитку соцiальноє
сфери села, допомоги селянам у веденнi приватного пiдсоб-
ного господарства.
За субуктним складом аграрнi товаровиробники можуть
бути подiленi на украєнськi та спiльнi з участю iноземного iн-
вестора тощо. Спiльним у них у тiльки те, що, по-перше, всi
вони мають бути зареустрованi в Украєнi i тiльки у такий спо-
сiб набути загальну i спецiальну правоздатнiсть i, по-друге,
що вони за Законом "Про пiдприумництво" та за iншими за-
конами у пiдприумцями, предмет i статутна дiяльнiсть та спе-
цiальна правоздатнiсть яких повязана з аграрним товарови-
робництвом, тобто вони у аграрними пiдприумцями.
За органiзацiйно-правовими формами всiх аграрних товаро-
виробникiв - юридичних осiб згiдно з законами "Про влас-
нiсть", "Про пiдприумства в Украєнi", "Про господарськi то-
вариства", "Про сiльськогосподарську кооперацiю", "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про се-
лянське (фермерське) господарство", а також з проектом Ци-
вiльного кодексу 1997 р. можна подiлити на господарськi то-
вариства, кооперативи, пiдприумства, селянськi (фермерськi)
господарства.
4. Аграрне пiдприумство може бути засновано на будь-якiй
формi власностi (в тому числi й на змiшанiй) та у легальних
органiзацiйно-правових формах. Воно вiдрiзняуться вiд iнших
пiдприумств, по-перше, предметом дiяльностi - виробницт-
вом, а потiм уже переробленням та реалiзацiую (з метою
одержання прибутку) продуктiв харчування рослинного i тва-


91
Правосубукгнiсть аграрних товаровиробникiв-гдприемцiв
ринного походження; по-друге, використанням у своєй дiяль-
ностi природних ресурсiв, єхнiх властiвостей, насамперед
землi та водних обуктiв як головного зсобу аграрного ви-
робництва. А тому пiд аграрним пiдприумством слiд розумiти
комплекс майна (сiльськогосподарськi землi, риболовнi та
мисливськi угiддя, iншi матерiальнi та нематерiальнi елемен-
ти, якi мають грошову (вартiсну) оцiнку (цiну), що викорис-
товууться власником(-ами) або створеєим(-и) юридичною
особою для виробництва продуктiв харiування, продоволь-
ства i сировини рослинного i тваринною походження, а та-
кож для виконання iнших робiт, надання послуг, заняття тор-
гiвлею з метою одержання прибутку. Субуктом аграрного
права, носiум прав i обовязкiв у влiсник(-и) аграрного
пiдприумства, а при створеннi (заснуваннi) ним(-и) юридич-
ноє особи - сими юридична особа,
5. У розяяiянпi сучпсних проблем забезпечення Украєни
продовольством власного виробництва приймають саму без-
посередню участь субукти суспiльних аграрних вiдносин. Ос-
таннi як безпосереднi учасники таких вiдносин та як субукти
права у одночасно субуктами аграрного права i субуктами
аграрних правовiдносин. У цьому звязку не потребуу дове-
дення думка проф. Кечекяна С. Ф., що поняття "субукт
аграрного права" i "субукт аграрних Еравовiдносин" у то-
тожнiми1. Разом з тим поняття "субукт аграрного права",
"субукт аграрного господарювання" тє "субукт аграрного
пiдприумництва (агробiзнесу)" не у рiвнозначними. Останнi
(за умови єх належноє легалiзацiє) мають загальну право- та
дiуздатнiсть. Однак саме як аграрнi товаровиробники цi юри-
дичнi особи у рiзних органiзацiйно-правових формах за зако-
нодавством Украєни надiленi спецiальною правоздатнiстю,
межi якоє визначенi метою, завданням та предметом статутноє
дiяльностi. Тому у всi пiдстави твердити, що поняття "субукт
господарювання (господарюючий субукт) на землi" мау iн-
терпретуватися як похiдне вiд поняття "субукт права",
"субукт аграрного права". Саме як субукт аграрного права
та чи iнша юридична особа приватного права кооперативного
або акцiонерного типу (маючи загальну правоздатнiсть) уже
на пiдставi своує спецiальноє правоздатностi надiлена правом
1 Див.: Кечекьян С. Ф. Правовме отношения в социалистическом общест-
ве. - М.: Наука. - 1958. - С. 83.
92 Роздiл IV
бути субуктом господарювання на землi, учасником саме
аграрних ринкових суспiльних вiдносин1.
6. В Украєнi вiдповiдно до змiсту нацiонального зако-
нодавства поняття "субукт пiдприумництва", "субукт аграр-
ного пiдприумництва (аграрний пiдприумець)" за своєм юри-
дичним змiстом i значенням майже тотожнi поняттю "субукт
аграрного права". Такий висновок випливау зi змiсту законiв
"Про пiдприумництво" (ст. 2), "Про пiдприумства в Украєнi"
(статтi 1, 21), "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство" (ст. i), "Про сiльськогосподарську кооперацiю"
(ст. 1), "Про господарськi товариства" (ст. 1), "Про селянське
(фермерське) господарство" (ст. 1), а також зi змiсту Поста-
нови Кабiнету Мiнiстрiв №740 вiд 25 травня 1998 р. "Про
порядок державноє реустрацiє субуктiв пiдприумницькоє
дiяльностi". Вiн також випливау зi змiсту проекту Цивiльного
кодексу Украєни (1997 р.).
Згiдно з цими законодавчими та пiдзаконними актами
"субуктами пiдприумницькоє дiяльностi" в аграрному секторi
Украєни визнаються всi легалiзованi аграрнi товаровиробни-
ки, незалежно вiд єхнiх форм власностi та органiзацiйно-пра-
вових форм господарювання.
Визначальним у тому, хто належить до субукта аграрного
пiдприумництва (тобто хто, по сутi, у аграрним пiдприум-
цем), у, по-перше, легалiзацiя цього пiдприумця-товарови-
робника шляхом його державноє реустрацiє, зокрема, як юри-
дичноє особи у органiзацiйно-правовiй формi, обранiй влас-
ником(-ами) та визнаванiй державою;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93