Примiрний статут колгос-
пу, прийнятий у 1969 р. (а вiн також мав юридичну силу пiд-
законного акта), не мiстив згадки про пайовий фонд. Внаслi-
док цього члени колгоспу, якi усуспiльнювали знаряддя i за-
соби виробництва при створеннi колгоспу, по сутi, були по-
збавленi права на усуспiльнене майно, яке в такий спосiб
перетворювалось на виключну власнiсть колгоспу.
3. iстотно вiдмiнним економiчним змiстом i правовим ре-
жимом характеризуються пайовi фонди майна членiв КСГП,
про якi йдеться в ст. 9 Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство" та у внутрiшньогосподарських ло-
Право власностi КСГП 245
кальних правових актах. Основна мета i ознака цього фонду
полягау у пiднесеннi ролi майнових прав кожного окремого
члена пiдприумства як субукта права власностi на його май-
но, наближення його матерiальних iнтересiв до громадського
виробництва та пiдприумницьких результатiв. До пайового
фонду майна членiв пiдприумства включають: балансову вар-
тiсть основних виробничих та обiгових фондiв, створених за
рахунок дiяльностi пiдприумства; цiннi папери, акцiє, кошти i
вiдповiдну частину коштiв вiд участi в дiяльностi iнших пiд-
приумств i органiзацiй.
Пайовий фонд майна - це балансова вартiсть основних
виробничих та обiгових фондiв, створених за рахунок дiяль-
ностi КСГП, СпС. Пайовий фонд закрiплюуться за членами
КСГП, СпС, ВСГК пропорцiйно єхньому конкретному трудо-
вому внесковi та записууться на особових рахунках. Саме па-
йовий фонд майна членiв КСГП, який складауться з суми
часток (паєв) у майнi членiв цього пiдприумства, стау тепер
удиною основою для утворення колективноє власностi його
членiв. Саме це, передане власниками (громадянами-члена-
ми пiдприумства), майно тепер становить соцiально-еконо-
мiчну основу для iснування i дiяльностi КСГП як юридичноє
особи, котра господарюу самостiйно, i вiдповiдау за своєми
зобовязаннями лише в межах свого наявного майна. iншими
словами, колективне пiдприумство як юридична особа i
субукт господарювання, по сутi, у "пiдприумством з обмеже-
ною вiдповiдальнiстю", коли власники переданого майна не
несуть вiдповiдальностi за зобовязаннями створених ними
субуктiв пiдприумництва (юридичних осiб) усiм своєм наяв-
ним майном.
Вiдродження та функцiонування пайового фонду КСГП,
СпС, ВСГК врегульовано нормами права, серед яких чiтко
простежуються три групи джерел, за якими формууться пайо-
ва власнiсть.
До першоє групи належать закони. Насамперед, закони
"Про власнiсть" (пункти 2, 3 ст. 25), "Про колективне сiль-
ськогосподарське пiдприумство" (ст. 9). До другоє групи на-
лежать локальнi внутрiшньопiдприумницькi акти, зокрема
прийнятi вищими органами самоврядування КСГП, СпС,
ВСГК (наприклад. Положення про пайовий фонд майна чле-
нiв цих КСГП, СпС, ВСГК). До третьоє групи вiдносяться ак-
ти рекомендацiйно-примiрного характеру. Серед них, зокре-


назвати Методичнi рекомендацiє з приватизацiє май-
колективних сiльськогосподарських пiдприумств1. Реко-
мендацiє з реформування колгосп iг i радгоспiв, схваленi З
жовтня 1992 р. Науково-технiчною радою МСРП тощо.
4. Пайовий фонд КСГП, СпС, ВСГК визначауться за рiч-
ними звiтами у такому порядку: вiл вартостi наявних основ-
них засобiв виробництиа пiдприумспиi наприкiнцi року вiднi-
мауться вартiсть осноiiних шиибiп, одержаних за попереднiй
перiод бенкоцгшвно нОо стнорених iд рахунок бюджетних
асш иунпкiє, а також (iрилГшiтх ш рихунок непогашених кре-
дитiи бннку, та сума єє аморти:шцiйiют iносу.
Пийикнй фонд членiв колсктииного пiдприумства визна-
чауться вiдповiдно до дiючого в ньому Положення про пайо-
вий фонд. Нинi, як свiдчить узагальнений досвiд, iснуу де-
кiлька методик розрахунку пайового (часткового) фонду май-
на членiв КСГП.
Загалом усi цi методики зводяться до визначення пайового
(часткового) фонду, виходячи: по-перше, з майна, внесеного
при утвореннi такого колективного пiдприумства його члена-
ми (в тому числi при створеннi в 30-тi роки сiльгоспартiлей,
колгоспiв), - це майно обраховууться за його сьогоднiшньою
вартiстю; по-друге, виключно з трудовоє участi кожного члена
колективного пiдприумства (колишнього колгоспу) в громад-
ському виробництвi; по-трету, таке визначення здiйснюуться
поуднанням наведених вище двох методик.
В Украєнi, на наш погляд, найбiльш виправдано застосову-
вати другу методику,оскiльки нинi надто складно встанови-
ти, хто, скiльки i яке саме майно внiс при вступi в ЗО-тiта на-
ступнi роки до колгоспу.
Конкретний трудовий внесок кожного члена колишнього
колгоспу (а зараз - колективного пiдприумства) визначауть-
ся (за другою методикою), починаючи з пiслявоунного
(1943-1944 рр.) перiоду до нинiшнього часу. Визначена нап-
рикiнцi року сума пайового фонду розподiляуться мiж члена-
ми пiдприумства пропорцiйно єхнiм трудовим затратам i заро-
бiткам або лише заробiткам. Затрати працi та заробiтки членiв
Цi рекомендацiє схвалено секцiую економiки Науково-технiчноє ради
Мiнiстерства сiльського господарства 1 продовольства Украєни 25 жовтня
1992 р. i опублiковано у Збiрнику нормативних актiв з ресрормування влас-
ностi; - К., 1993.
Право власностi КСГП
пiдприумства обраховуються на пiдставi даних бухгалтерсько-
го облiку i визначаються не менш як за трьома перiодами, в
яких застосовувалися рiзнi рiвнi оплати працi, зокрема:
а) перiод до введення гарантованоє грошовоє оплати працi
(до середини 60-х рр.);
б) перiод вiд, введення грошовоє оплати працi (з 1966 р.) до
введення в 1973 р. оплати працi вiд кiнцевого результату, вi-
дображеного i розвиненого в Рекомендацiях щодо оплати
працi в колгоспах;
в) перiод (1972-1986 рр.), коли було впроваджено новi та-
рифнi ставки працiвникiв виробничих галузей народного гос-
подарства.
Оплата працi кожного члена пiдприумства в першому пе-
рiодi визнпчасться множенням вiдпрацьованих у цьому перiо-
дi лкмхиноднiй (трудоднiв) на середню оплату людино-дня в
останньому перiодi. У другому перiодi проводиться коригу-
нання фонду оплати працi членiв колективних пiдприумств
на основi коефiцiунта, обчисленого зiставленням середнiх
i (жпiв оплати людино-дня в другому i останньому (третьому)
перiодах. Оплата працi в третьому перiодi не коригууться i за-
питауться незмiнною.
Оплата працi кожного члена (за всi перiоди роботи, почи-
наючи з пiслявоунних) пiдсумовууться i в такий спосiб визна-
чауться пайовий (частковий) фонд, який розраховууться на
кiнець року. Паралельно з цим пайовий фонд колективного
пiдприумства дiлиться на кiлькiсть вiдпрацьованих за всi пе-
рiоди роботи людино-днiв. Особистий пайовий фонд визна-
чауться як середюГвеличина мiж цими двома сумами.
При розподiлi пайового фонду обовязково враховууться
трудова участь колишнiх колгоспникiв (вибулих iз господар-
ства з рiзних причин, померлих). В загальнiй сумi пайового
фонду єхня частка визначауться як рiзниця мiж загальною
кiлькiстю трудозатрат i трудовим внеском наявних членiв ко-
лективного сiльгосппiдприумства. Сума паю, який припадау
на трудовий внесок вибулих iз господарства з рiзних причин
колишнiх колгоспникiв та дiйсних членiв колективного пiд-
приумства, становить його резервний пайовий фонд, який
використовууться в iнтересах соцiального розвитку всього ко-
лективу, села для надання матерiальноє допомоги ветеранам
працi, iнвалiдам, а також як джерело для встановлення (вiд-
248 Роздiл XI
новлення) пайового фонду тим колишнiм колгоспникам, якi
повертаються до КСГП.
6. Пайовий фонд майна членiв колективного пiдприумства
розподiляуться мiж його членами. Це право громадян реалiзу-
уться через вiдкриття особового рахунку члена колективного
господарства i нарахування на нього вiдповiдних особистому
трудовому внесковi у громадське виробництво коштiв iз пайо-
вого (часткового) фонду колективного пiдприумства. Сума,
нарахована на особовий рахунок, с особистим пайовим фон-
дом майни кожного члена цього пiдприумства. Останнiй мо-
же визначатися способом розподiлу пайового фонду майна
цього пiдприумства лише на скоригованi заробiтки його чле-
нiв. Коригування мау здiйснюватись у наведеному вище
порядку.
Чинним законодавством врегульовано порядок визначен-
ня та розподiлу прибутку на пайовий фонд КСГП i нараху-
вання вiдсоткiв (дивiдендiв) на особистi пайовi фонди кожно-
го з його членiв. Так, сума чистого прибутку, який видiляуть-
ся для розподiлу на пайовий фонд колективного пiдприум-
ства, може визначатися за питомою вагою амортизацiє
основних фондiв у загальнiй сумi витрат виробництва щорiч-
но або встановлюватися на пiдставi середньорiчних даних
сталою величиною (нормативом) на декiлька рокiв.
Наприклад, у загальних витратах виробництва (собiвар-
тiсть вирощеноє продукцiє) по колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумствах, зокрема Вiнницькоє областi, амортиза-
цiя фондiв у 1988-1990 рр. в середньому становила 10 вiдсот-
кiв. iншими словами, основнi засоби виробництва, беручи
участь у виробничому процесi, зношувалися (амортизували-
ся), але, при цьому, як i iншi статтi затрат, сприяли вироб-
ництву продукцiє, вiд рсалiчацiє якоє в цiлому отримано певну
суму прибуткiв. А тому 10 вiдсоткiв чистого прибутку (пiсля
зменшення прибутку на суму обовязкових платежiв) пiдляга-
ють розподiловi на пайовий фонд майна мiж усiма власника-
ми особистих паєв, а також на резервний пайовий фонд ко-
лективного пiдприумства. Враховуючи те, що питома вага
амортизацiє в сукупних затратах виробництва з роками змi-
нюуться мало, за рiшенням загальних зборiв (зборiв уповно-
важених) колективного пiдприумства такий норматив - не
менше 10 вiдсоткiв вiдрахування чистого прибутку на пайо-
Право власностi КСГП 249
вий фонд - колективнi пiдприумства Вiнниччини правомiр-
но приймають на декiлька рокiв.
7. По закiнченнi господарського року з нарахованоє части-
ни прибутку на суму пайового фонду майна колективного
пiдприумства нараховуються: а) вiдсотки (дивiденди) на осо-
бистi пайовi фонди кожного члена колективного пiдприум-
ства, в тому числi й тих, якi проходять дiйсну вiйськову стро-
кову службу, обранi на виборнi посади, поступили на навчан-
ня з вiдривом вiд виробництва, направленi на роботу в iншi
пiдприумства, пенсiонерiв та iнших осiб, якi мають особовий
рахунок - особистий пайовий фонд; б) вiдсоток, який при-
падау на iснуючий резервний пайовий фонд колективного
пiдприумства.
Нарахування дивiдендiв на пайову участь кожного власни-
ка особистого пайового фонду в майнi колективного пiдпри-
умства проводиться один раз на рiк пiсля затвердження за-
гальними зборами (зборами уповноважених) рiчного звiту ко-
лективного пiдприумства. Цi дивiденди кожний власник та-
,ого фонду може отримати готiвкою (сплативши вiдповiдний
йибутковий податок) або приплюсувати до суми, яка знахо-
РГГЬСЯ на особистому пайовому фондi (особовому рахунку).
(ласник цього пайового фонду в майнi колективного пiдпри-
умства може здiйснювати з належним йому паум будь-якi ци-
вiльно-правовi угоди (заповiдати спадкоумцям, у разi виходу
з пiдприумства, вимагати видачi свого паю в натурi, у грошах,
у цiнних паперах тощо).


7. Охорона права власностi колективного
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Охорона права власностi та iнших майнових прав
КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ у важливим завданням держави,
законодавства Украєни. Обовязок берегти, охороняти i змiц-
нювати державну i колективну власнiсть, не допускати без-
господарностi i недбайливого ставлення до громадського доб-
ра покладауться на членiв КСГП Примiрним Статутом
КСГП.
Так, в Статутi мiститься правова норма про те, що право
розпорядження майном i коштами належить тiльки самому
КСГП - його органам управлiння. Пiдприумства не вправi
250 Роздiл XI
використовувати кошти, майно на цiлi, не повязанi з його
дiяльнiстю.
2. Важливий засiб охорони майнових прав КСГП - недо-
пущення дебiторськоє заборгованостi перед КСГП. Дебiтор-
ська заборгованiсть колективним пiдприумствам може ви-
никнути внаслiдок неналежного контролю передусiм з боку
головного бухгалтера i голови (правлiння) КСГП, правлiння i i
ревiзiйноє комiсiє за своучаснiстю розрахункiв з пiдприум-
ствами. Це свiдчить про недостатнiсть фiнансовоє дисциплiни
як в самих пiдприумствах, так i у єхнiх дебiторiв.
Дебiторами можуть бути держаннi, колективнi, приватнi
пiдприумства, приватнi особи - пiдприумцi, iншi громадяни,
єх обуднання, а також члени даного КСГП, якi одержали вiд
нього грошовi суми, будiвлi i матерiали, продукти харчування
(в кредит), корми для худоби, молодняк худоби для вирощу-
вання i вiдгодiвлi в своуму пiдсобному господарствi або iншi
матерiальнi засоби; дебiторами можуть бути особи, якi корис-
тувалися певними послугами КСГП та не повернули свiй
борг. Дебiторами бувають i органiзацiє, установи, члени та не
члени КСГП, якi не вiдшкодували йому збитки за заподiяну
шкоду. Найбiльш поширеними у випадки дебiторськоє забор-
гованостi пiдзвiтних осiб КСГП - експедиторiв, матерiально
вiдповiдальних та посадових осiб. Особливо неприпустимою у
практика, коли боржниками перед КСГП протягом рокiв за-
лишаються окремi керiвники КСГП, якi зобовязанi слiдкува-
ти за своучасною лiквiдацiую дебiторськоє заборгованостi.
Якщо дебiторами у органiзацiя або установа, то КСГП по-
винно своучасно предявити до них претензiю у встановлено-
му порядку i вимагати негайноє лiквiдацiє заборгованостi. При
несплатi боргу пiдприумство мау право звертатися за сприян-
ням до органу, у якому дебiтор пiдпорядкований. У випадку,
коли вимога до дебiтора не д.iла позитивного результату,
КГСП предявляу вiдповiдний позов у судому порядку.
Дебiторська заборгованiсть членiв КСГП перед пiдприум-
ством лiквiдууться, як правило, при оплатi працi. Однак стяг-
нення боргу з коштiв, належних члену КСГП як оплата за
працю, дозволяуться, якщо вiн визнав борг i не заперечуу
проти утримання. У випадку невизнання боргу в усiй сумi або
в єє частинi заборгованiсть лiквiдууться в судовому порядку
шляхом звернення до суду з позовною заявою, пiдписаною
Право власностi КСГП 251
керiвником та головним бухгалтером пiдприумства iз подан-
ням документiв, якi пiдтверджують борг.
Суди при розглядi справ за позовами iвдприумств до своєх
членiв або найманих працiвникiв, iнших громадян про стяг-
; нення сум дебiторськоє заборгованостi i вiдшкодування май-
новоє шкоди вживають заходи до забезпечення позову. Знач-
ну допомогу КСГП по лiквiдацiє дебiторськоє заборгованостi
надають юрисконсульти i мiжгосподарськi юридичнi групи,
| якi здiйснюють єх юридичне обслуговування.
3. КСГП мають право продавати та позичати сiльськогос-
подарськi продукти, що єм належать, фураж, худобу, iншу
продукцiю. У випадку несвоучасного повернення або неспла-
ти продукцiє пiдприумство мау право звернутися в суд iз
i позовом про стягнення вартостi продукцiє або повернення в
натурi.
i При вирiшеннi подiбних спорiв суди керуються нормами
i цивiльного права i статутами пiдприумств.
| При розглядi цих справ судам рекомендууться таке:
| а) вартiсть вироблених КСГП сiльськогосподарських про-
[дуктiв, худоби, птицi, а також продукцiє пiдсобних пiдпри-
| смств i промислiв визначауться за встановленими цiнами, а у
випадках коли таких цiн немау, - за цiнами, передбаченими
i за погодженням сторiн;
! б) насiння, фураж та iнше майно, яке надане пiдприум-
| ством у позичку, повиннi присуджуватися з боржникiв у на-
| турi чи у виглядi грошовоє компенсацiє, що обчислюуться за
державними роздрiбними цiнами, а при вiдсутностi єх - за цi-
нами, iснуючими на ринку в данiй мiсцевостi на день
предявлення позову;
в) худоба, продукти та iнше майно, одержане органiзацiя-
ми або окремими особами вiд пiдприумств без оплати або по
явно заниженiй цiнi, повиннi присуджуватися на користь пiд-
приумства в натурi. За згодою пiдприумства, а також у тих ви-
падках, коли майна в натурi немау, з вiдповiдачiв стягууться
вартiсть продуктiв, майна, худоби чи майна за державними
роздрiбними цiнами, а коли таких цiн немау - за цiнами, iс-
нуючими на ринку в данiй мiсцевостi на день предявлення
позову.
4. Право колективноє власностi охороняуться за допомо-
гою адмiнiстративно-правового, цивiльно-правового та аграр-
но-правового методiв.
252 Роздiл XI
Адмiнiстративно-правова охорона полягау у скасуваннi
незаконних актiв або дiй посадових осiб або органiв управлiн-
ня КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ спецiальними актами (рiшен-
нями) органiв державноє влади або державного управлiння
сiльським господарством, а також при покладаннi у випадках,
передбаченних законодавством, на винних осiб пiдприумства
штрафiв (наприклад, ча порушення правил протипожежноє
охорони, правил карантину та iн.).
Адмiнiстр.пишш iiiдпопiдiиiьнiсть осiб, якi вчинили адмi-
нiстративне прiєпочорупiення - адмiнiстративний проступок
- встановлюуться Кодексом Украєни про адмiнiстративнi
правопорушення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93