А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Статтею 41 Земельного кодексу передбачено, що наступнi
змiни в розмiрi часток у спiльнiй власностi на житловий бу-
динок i господарськi будiвлi, що сталися у звязку з прибудо-
вою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змiн
установленого порядку використання та розпорядження зе-
мельною дiлянкою. Угода про порядок використання i розпо-
рядження земельною дiлянкою у обовязковою для особи, яка
агодом придбала вiдповiдну частку у спiльнiй власностi на
житловий будинок i господарськi будiвлi. Якщо згоди на ви-
178 Роздiл ЄХ
користання та розпорядження спiльною земельною дiлянкою
не досягнуто, спiр вирiшууться судом.
10. Законодавством встановлено надiйний захист земель-
них i повязаних iз ними прав власникiв ППГГ. Так, єхнi пра-
ва як власникiв земельних дiлянок i як землекористувачiв
охороняються законом. Ирипиiiсшiч права власностi на зе-
мельну дiлянку або прини корисгунйннн нею чи єє частиною
може мати мiсце лише у винидких, передбачених статтями 27
i 28 Земельного кодексу.
Втручання й дiяльнiсть нлцсникiи аемельних дiлянок i зем-
лекористувачiв, повязану з використанням землi, з боку дер-
жавних, господарських та iнших органiв i органiзацiй заборо-
няуться, за винятком випадкiв порушення власниками землi
та землекористувачами земельного законодавства.
Права власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв
можуть бути обмеженi лише у випадках, передбачених Зе-
мельним кодексом.
11. Надана громадяниновi у власнiсть земельна дiлянка
може бути обуктом застави лише за зобовязанням з участю
кредитноє установи. Законодавством передбачено, що звер-
нення стягнення на земельну дiлянку за претензiями креди-
торiв може бути здiйснено за рiшенням суду, арбiтражного
суду лише в разi вiдсутностi у боржника iншого майна, на яке
може бути звернуто стягнення. ;
Звернення стягнення за претензiями кредиторiв на зе-1
мельну дiлянку, що належить громадяниновi за правом прй
ватноє власностi, не допускауться, крiм випадкiв, коли зе
мельна дiлянка у обуктом застави. {
12. Земельним законодавством врегульовано питання пре
поновлення земельних прав громадян, що ведуть ППГГ, як
прав власникiв земельних дiлянок, так i землекористувачiв
(от. 44 Земельного кодексу). Порушенi єхнi права пiдлягають
поновленню, що здiйснюуться радами народних депутатiв
вiдповiдно до єх компетенцiє, судом, арбiтражним судом або
третейським судом.
13. Однiую з важливих умов нормального ведення ППГГ е
встановленi законодавством гарантiє прав власникiв земель-
них дiлянок i землекористувачiв. Так, вилучення (викуп) зе-
мельних дiлянок у громадян для державних або громадським
потреб - будiвництва на них пiдприумствами, установами i
органiзацiями житлових, виробничих та iнших споруд - про>
Правове становище приватного пiдсобного господарства 179
вадиться пiсля видiлення власникам вилучених дiлянок но-
вих; в iншому мiсцi з повним вiдшкодуванням iнших збиткiв
згiдно з роздiлом VI Земельного кодексу Украєни. Статтею 46
також передбачено, що вилучення (викуп) для державних або
громадських потреб земель колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств, радгоспiв, сiльськогосподарських науко-
во-дослiдних установ i навчальних господарств, iнших сiльсь-
ко- та лiсогосподарських пiдприумств i органiзацiй може про-
вадитися за умови будiвництва за єх згодою житлових, вироб-
ничих та iнших будiвель замiсть тих, що вилучаються, i
вiдшкодування в повному обсязi iнших збиткiв згiдно з роздi-
лом IV Земельного кодексу Украєни.
14. Громадянам, якi не мають у власностi або в користу-
ваннi земельних дiлянок для ППГГ, а також громадянам, якi
мають земельнi дiлянки менших розмiрiв, нiж це встановлено
Земельним кодексом, можуть надаватися в користування
земельнi дiлянки для iндивiдуального городництва. Громадя-
нам, якi мають у власностi худобу, надаються земельнi дiлян-
ки для сiнокосiння i випасання худоби. Розмiри земельних дi-
лянок, що надаються єм у користування, не повиннi переви-
щувати: для городництва - 0,15 га, для сiнокосiння i випа-
сання - 1 га.
15. Законодавством Украєни встановлено принциповi пра-
вила щодо захисту прав нинiшнiх власникiв землi. Так, вiдпо-
вiдно до ст. б Земельного кодексу колишнiм власникам землi
(єхнiм спадкоумцям) або землекористувачам земельнi дiлянки
не повертаються. За єхнiм бажанням єм може бути передано у
власнiсть або надано в користування iншi земельнi дiлянки на
загальних пiдставах.
3. Майновi правовiдносини
у приватному пiдсобному господарствi
1. Майновi правовiдносини у ППГГ - це фактично iсную-
чi, врегульованi нормами цивiльного та аграрного права
суспiльнi вiдносини, що складаються в ППГГ мiж його чле-
нами з приводу майна та майнових прав. Майновi вiдносини
у ППГГ характеризуються єх спiльнiстю з вiдносинами, якi
виникають мiж iншими громадянами, незалежно вiд єх грома-
дянства, соцiального статусу, роду дiяльностi тощо. Майновi
вiдносини у ППГГбудуються на пiдставi Закону "Про влас-
180 Роздiл IX
нiсть", Кодексу про шлюб та сiмю Украєни, Земельного ко-
дексу, шлюбного контракту та iнших правових актiв.
В основу цих вiдносин покладено право приватноє влас-
ностi громадянина. Оскiльки ППГГ - це сiмейно-трудове
обуднання, майновi вiдносини, що складаються в ньому, бу-
дуються також на основi нрiєєiа спiльноє сумiсноє власностi
подружжя - чоловiка i жiнки, якщо iнше не встановлено i не
конкретизовано шлюбним контрактом. Вiдповiдно до чинно-
го законодавств ти постшiопи Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 22 i рудi iн 1995 р. № 20 "Про судову практику у
справах за позовами про захист права приватноє власностi"
(п. 5) спiльною сумiсною власнiстю у: майно, нажите подруж-
жям пiд час шлюбу (ст. 16 Закону "Про власнiсть"; ст. 22 Ко-
дексу про шлюб та сiмю Украєни); майно, придбане внаслi-
док спiльноє працi членiв сiмє, якщо письмовою угодою мiж
членами сiмє не передбачено iнше, а також майно, придбане
внаслiдок спiльноє працi громадян, що обудналися для спiль-
ноє дiяльностi, коли укладеною мiж ними письмовою угодою
визначено, що воно у спiльною сумiсною власнiстю (п. 1
ст. 17, ст. 18, п. 2 ст. 17 Закону "Про власнiсть"); квартира
(будинок), передана при приватизацiє з державного житлово-
го фонду (наприклад, у радгоспi - В. Я.) за письмовою зго-
дою членiв сiмє наймача у Єхню спiльну сумiсну власнiсть
(ст. 8 Закону "Про приватизацiю державного житловоє фон-
ду"). Ще однiую особливiстю майнових взаумин, що можуть
складатися в цьому господарствi, у те, що мiж членами ППГГ
(не подружжям) майновi правовiдносини можуть грунтувати-
ся й на основi права спiльноє частковоє власностi, якщо iнше
не передбачено письмовою угодою мiж ними. Саме тому
Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд 22 грудня
1995 р. зауважив, що в усiх iнших (крiм наведених вище) ви-
падках спiльна власнiсть громадян с частковою. Якщо розмiр
часток у такiй власностi не було визначено i учасники спiль-
ноє власностi при придбаннi майна не виходили з рiвностi
єхнiх часток, розмiр частки кожного з них визначауться сту-
пенем його участi працею й коштами у створеннi спiльноє
власностi.
2. Особливiстю субуктного складу власникiв ППГГ, єхньоє
правосубуктностi у те, що субуктом права власностi ППГГ у
в одних випадках подружжя, а в iнших - усi члени сiмє. Так,
майно, зокрема ППГГ,, нажите подружжям пiд час шлюбу
Правове становище приватного пiдсобного господарства 181
належить єм за правом спiльноє сумiсноє власностi, якщо iнше
не визначено письмовою угодою мiж ними. Здiйснення ними
цього права регулюуться Законом "Про власнiсть", а щодо
власностi подружжя - також i Кодексом про шлюб та сiмю.
У разi, коли особи, що спiльно ведуть ППГГ, не перебува-
ють у шлюбi, субуктом права власностi виступау обуднання
громадян без утворення юридичноє особи, а майно ППГГ,
утворене спiльною працею осiб, що обедналися для спiльноє
дiяльностi, у єхньою спiльною частковою власнiстю, якщо iн-
ше не визначено письмовою угодою мiж ними. Розмiр частки
кожного визначауться ступенем трудовоє участi.
3. Чинне законодавство Украєни визначау коло обуктiв,
що можуть бути у власностi громадян, якi складають обук-
тивну частину ППГГ i можуть використовуватися громадяна-
ми для його ведення. Так, ст. 13 Закону "Про власнiсть" вста-
iюнлено, що обуктами права приватноє власностi у житловi
будинки, квартири, предмети особистого користування, дачi,
садовi будинки, предмети домашнього господарства, продук-
тивна i робоча худоба, земельнi дiлянки, насадження на них,
засоби виробництва, вироблена продукцiя, транспортнi засо-
би, -грошовi кошти, акцiє, iншi цiннi папери, а також iнше
майно споживчого i виробничого призначення.
Законом "Про власнiсть" (ст. 14), Земельним кодексом (у
редакцiє вiд 13 березня 1992 р.) самостiйним обуктом права
приватноє власностi визнано земельнi дiлянки, одержанi гро-
мадянами для ведення ППГГ. Громадяни як власники мо-
жуть здiйснювати зi своую власнiстю - земельними дiлянка-
ми практично всi основнi види цивiльно-правових угод, як i з
будь-яким iншим нерухомим майном (продавати, заповiдати,
обмiнювати, закладати, здавати в оренду тощо).
Важливою правовою новелою щодо правомочностей гро-
мадян, якi ведуть ППГГ, у норма п. З ст. 13 Закону "Про
власнiсть", згiдно з якою склад, кiлькiсть i вартiсть майна, що
може бути у власностi громадян, не обмежууться, крiм випад-
кiв, передбачених законом.
4. Пiдстави виникнення права приватноє власностi грома-
дян на ППГГ у загальними для всiх громадян Украєни. Вiдпо-
вiдно до ст. 12 Закону "Про власнiсть" праця громадян у ос-
новою створення i примноження єхньоє власностi. Громадя-
нин набувау права власностi на доходи вiд участi в суспiльно-
му виробництвi, iндивiдуальноє працi, пiдприумницькоє
182 Роздiл IX
дiяльностi, вкладення коштiв у кредитнi установи, акцiонери>
товариства, а також на майно, одержане успадкуванням або
укладенням iнших угод, не заборонених законом.
Крiм одержання у приватну иласнiсть земельних дiлянок у
порядку, встановленому чинним земельним законодавством,
громадяни набувають прано иласностi на земельнi дiлянки в
разi: одержання єх у спадщину; одержання частки землi у
спiльному майнi подружжя; способом купiвлi-продажу, дару-
вання та обмiну.
5. Громадяни мають праио никористовувати належне єм
майно для ведення господарськоє та iншоє, не забороненоє за-
коном, дiяльностi. Громадяни мають право передавати майно
у тимчасове користування iншим громадянам, юридичним
особам i державi, вiдчужувати його. Умови i порядок вiдчу-
ження нацiональних, культурних та iсторичних цiнностей ви-
значаються спецiальним законодавством Украєни.
Право приватноє власностi може бути передано у спадщи-
ну громадянам, юридичним особам, державi.
6. При подiлi майна, видiлi його зi спiльного майна, звер-
неннi стягнення на майно учасника спiльноє власностi за йо-
го боргами, вiдкриттi пiсля нього спадщини визначауться
частка учасника спiльноє сумiсноє власностi.
Оскiльки праця у основою створення i примноження влас-
ностi громадян, розмiр частки учасника спiльноє сумiсноє
власностi визначауться ступенем його трудовоє участi, якщо
iнше не випливау з законодавства Украєни. Розмiр часток у
спiльнiй сумiснiй власностi подружжя на майно ППГГ визна-
чауться нормами Кодексу про шлюб та сiмю Украєни. За вад-
сутностi доказiв про те, що участь когось iз учасникiв спiльноє
сумiсноє власностi (крiм сумiсноє власностi подружжя)у
надбаннi майна була бiльшою або меншою, частки визнача-
ються рiвними.
Згiдно з законодавством положення статей 17 та 18 Закону
"Про власнiсть" щодо спiльноє сумiсноє власностi поширю-
ються на правовiдносини, що виникли пiсля введення в дiю
цього Закону (тобто з 15 квiтня 1991 р.). Воднораз Пленум
Верховного Суду Украєни у постановi вiд 22 грудня 1995 р.
"Про судову практику у справах за позовами про захист права
приватноє власностi" спецiально зазначау, що до правовiдно-
син, якi виникли ранiше, застосовууться чинне на той час за-
конодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього кол-
Д|зааоае становище приватного пiдсобного господарства 183
госпного двору, яке було придбане до 15 квiтня 1991 р., мають
вирiшуватися за нормами, що регулювали власнiсть цього
двору, а саме:
а) право власностi на майно, яке належало колгоспному
двору та збереглося пiсля припинення його iснування, мають
тi члени двору, котрi до 15 квiтня 1991 р. не втратили права
На частку в його майнi. Такими, що втратили це право, вва-
жаються працездатнi члени двору, якi не менше трьох рокiв
пiдряд до цiує дати не брали участi своую працею i коштами у
веденнi спiльного господарства двору (в цей строк не включа-
уться час перебування на дiйснiй строковiй вiйськовiй службi,
6 навчальному закладi, хвороби);
б) розмiр частки члена двору визначауться виходячи з рiв-
ностi часток усiх його членiв включно з неповнолiтнiми та
непрацездатними. Частку працездатного члена двору може
бути зменшено або вiдмовлено у ЄЄ видiленнi в разi недовго-
часного його перебування у складi двору або незначноє участi
працею чи коштами в господарствi двору.
Особам, якi вибули з членiв двору, але не втратили права
ца частку в його майнi, вона визначауться виходячи з того
майна двору, яке було на час єх вибуття i яке збереглося;
в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору
було внесено вклад у кредитну установу на iмя члена двору>
його частка мау бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад
перевищуу належну цьому членовi частку, з нього стягуються
вiдповiднi грошовi суми на користь iнших членiв колгоспного
Двору;
г) згiдно зi ст. 4 постанови Верховноє Ради Украєни "Про
введення в дiю Закону "Про власнiсть" загальнi правила
спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майнi
двору застосовуються з 1 липня 1990 р. При спадкуваннi пiсля
смертi останнього члена колгоспного двору, що мала мiсце до
цiує дати, частка в майнi двору, належна особi, яка вибула з
членiв двору, але не втратила на неє права на час смертi ос-
таннього члена двору, не входить до спадкового майна.
На витребування частки з майна колишнього колгоспного
двору, що збереглося на 15 квiтня 1991 р., поширюуться за-
гальний трирiчний строк позовноє давностi. Розгляд позову
про право на майно колишнього колгоспного двору залежить
вiд вирiшення питань землекористування. >
184 Розд<я ОС
7. Вiдповiдно до от. 55 Закону "Про власнiсть" громадянин
не може бути позбавлений права власностi на своу майно,
крiм випадкiв, передбачених цим Законом та iншими законо-
давчими актами Украєни.
Оскiльки за чинним законодавством суд вирiшуу спори
учасникiв спiльноє власностi щодо розпорядження чи корис-
тування майном, то не слiд розглядати як неправомiрне по-
збавлення права власностi присудження грошовоє компенса-
цiє за частку у спiльнiй пласкостi, якщо єє не можливо виок-
ремити або подiлити майно в натурi чи спiльно користуватися
ним.
8. Пленум Верховного Суду Украєни у постановi вiд
22 грудня 1995 р. зазначау, що передбаченi Законом "Про
власнiсть" положення щодо спiльноє власностi громадян на
майно, надбане внаслiдок єхньоє спiльноє працi, поширюють-
ся на придбання його як при веденнi особистого пiдсобного
господарства, в тому числi членами колишнього колгоспного
двору, так i в iнших випадках.
Згiдно з цими положеннями право на майно може бути
визнане не лише за громадянами, якi у родичами, а й за iн-
шими особами, коли буде встановлено, що вони входили до
складу сiмє та брали трудову участь у його придбаннi.
Вiдповiдно до чинного законодавства власником вкладу,
внесеного у кредитну установу (крiм нажитого подружжям), е
особа, на iмя якоє його внесено, тому iншi члени сiмє не мо-
жуть вимагати визнання за ними права на цей вклад з мотивiв
внесення його за рахунок спiльноє працi. В цьому разi частка
коштiв, належна iншим членам сiмє, може бути стягнена з
вкладника за єхнiм позовом.
4. Договiрнi зобовязання
приватного пiдсобного господарства
1. Приватнi пiдсобнi господарства громадян беруть участь
у сучасних товарно-грошових вiдносинах через укладання до-
говорiв як правовоє форми регулювання цивiльно-майнових
вiдносин. Змiстом цих вiдносин у придбання матерiалiв для
iндивiдуального будiвництва житлового будинку i господар-
ських будiвель, придбання речей домашнього вжитку, транс-
портних засобiв тощо. Серед таких договорiв у й такi, що без-
посередньо повязанi iз здiйсненням господарювання грома-
Правове становище приватного пiдсобного господарства 185
дян у своєх приватних пiдсобних господарствах. За останнi
10-15 рокiв визначився не тiльки субуктний склад договiр-
них зобовязань, а й єх предмет та змiст зобовязань. Основою
таких договiрних зобовязань у взаумини з приводу реалiзацiє
вирощених у ППГГ на присадибнiй дiлянцi продуктiв харчу-
вання та продовольства рослинного i тваринного походжен-
ня.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93