Судове засiдання у зовнiшньою фор-
мою стадiє судового розгляду. .
Стадiя судового розгляду, як i iншi стадiє цивiльного проце-
су, мау специфiчну мету. Ця мета полягау у повному, всебiчно-
му, обуктивному зясуваннi фактичних обставин справи в судо-
вому засiданнi, у зясуваннi дiйсних взаумовiдносин сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, єх прав i обовязкiв, а та-
кож у постановленнi законних та обгрунтованих рiшень на пiдставi
дотримання процесуального законодавства.
В постановi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 21 груд-
ня 1990 р. <Про практику застосування судами процесуального
законодавства при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє>
зазначауться, що чiтке i неухильне дотримання судами Украєни
норм процесуального законодавства при розглядi цивiльних
справ по першiй iнстанцiє уобовязковою умовою здiйснення
завдань цивiльного судочинства - забезпечити єх правильне,
справедливе, швидке розвязання з метою захисту i охорони су-
спiльного ладу i державностi республiки, прав i законних iнте-
ресiв громадян, органiзацiй, установ, пiдприумств, подальшо-
го змiцнення законностi i правопорядку, недопущення правопо-
рушень та виховання громадян у дусi неухильного виконання
законiв та поваги правил спiвжиття. :
Цивiльнi справи в усiх судах розглядаються колегiальне абiс;
одноособове суддями (ст. 7 ЦПК). Проте згiдно iз ст. 124 ЦПК
у судi першоє iнстанцiє переважна бiльшiсть категорiй цивiльним
справ розглядауться суддею одноособове.
Головуючий керуу судовим засiданням, спрямовуючи судовий
розгляд на забезпечення повного, всебiчного i обуктивного зясу|
вання обставин справи, усувау з судового розгляду все, що не ма<|
iстотного значення для вирiшення справи, а також забезпечуу на"
лежний виховний рiвень судового процесу. В разi заперечень будь-|
кого з осiб, якi беруть участь у справi, свiдкiв, експертiв, перекла-
дачiв проти дiй головуючого цi заперечення заносяться до прото-
колу судового засiдання i питання вирiшууться всiм складом суду.
Головуючий вживау необхiдних заходiв до забезпечення в судово-
му засiданнi належного порядку (ст. 162 ЦПК).
Чинне цивiльне процесуальне законодавство передбачау обо-
вязки присутнiх у залi судового засiдання. Всi присутнi в залi су-
дового засiдання при входi до нього суду повиннi встати. Рiшен-
ня суду всi присутнi в залi заслуховують стоячи. Особи, якi беруть
Судовий розгляд цивiльних справ
участь у справi, експерти, свiдки, перекладачi звертаються до суду
та дають своє показання i пояснення стоячи. Вiдступ вiд цього
правила допускауться з дозволу головуючого. Особи, якi беруть
участь у справi, свiдки, експерти, перекладачi, а також всi при-
сутнi в залi судового засiдання громадяни повиннi дотримуватись
у судовому засiданнi встановленого порядку, беззаперечно пiдко-
рятись вiдповiдним розпорядженням головуючого (ст. 163 ЦПК).
В цьому виявляуться повага до суду як до органу судовоє влади,
що дiу вiд iменi держави.
У випадку, якщо хто-небудь з присутнiх у судовому засiданнi
порушуу встановлений порядок, головуючий може застосувати
до цiує особи вiдповiднi заходи, передбаченi законом. Так, особi,
яка порушила порядок пiд час розгляду справи, головуючий вiд
iменi суду робить попередження. За непiдкорення розпоряджен-
ню головуючого або порушення порядку пiд час судового засiдан-
ня свiдок, позивач, вiдповiдач та iншi громадяни несуть вiдповi-
дальнiсть за ч. 1 ст. 1852 КпАП. В разi непiдкорення розпоряджен-
ням головуючого прокурора чи адвоката вони попереджаються.
При подальшому непiдкореннi вказаних осiб розпорядженням
головуючого слухання справи за ухвалою суду може бути вiдкла-
дено, якщо неможливо без шкоди для справи замiнити дану осо-
бу iншою. Одночасно суд повiдомляу про це вiдповiдно вищесто-
ящого прокурора чи президiю колегiє адвокатiв. При порушеннi
порядку в судовому засiданнi сторонами або третiми особами суд
вiдкладау розгляд справи чи видаляу порушникiв iз залу судово-
го засiдання на весь час судового розгляду або на частину його.
В останньому випадку головуючий знайомить особу пiсля повер-
нення єє до залу судового засiдання з процесуальними дiями, вчи-
неними в єє вiдсутностi (ст. 164 ЦПК).
Стадiя судового розгляду характеризууться i тим, що на цiй
стадiє найповнiше реалiзуються не лише завдання, але й принци-
пи цивiльного процесуального права, а саме: незалежнiсть суддiв
i пiдкорення єх лише закону, здiйснення правосуддя лише судом,
гласнiсть, уснiсть, безпосереднiсть, нацiональна мова судочин-
ства, рiвнiсть громадян перед законом i судом, диспозитивнiсть,
змагальнiсть, процесуальна рiвноправнiсть тощо.
Таким чином, стадiя судового розгляду - це центральна,
обовязкова стадiя цивiльного процесу, що складауться iз сукуп-
ностi процесуальний дiй суду та iнших учасникiв процесуальноє
дiяльностi, спрямованих (залежно вiд виду провадження) на зя-
264 Глава XIX
сування наявностi чи вiдсутностi прав i обовязкiв, встановлеє
ня факту або стану, законностi дiй адмiнiстративних органiв i по-
садових осiб, постанову законних та обгрунтованих рiшень, а та-i
кож на виконання функцiє суду з виховання громадян у дусi по-1
ваги до закону та неухильного його виконання.
2. Процесуальний порядок
судового розгляду
/Дiє, що здiйснюються судом та iншими особами, якi бе-
руть участь у справi, при розглядi та вирiшеннi цивiльних справ,
повиннi виконуватись у чiтко встановленiй законом процесу-
альнiй формi, яка регламентууться цивiльним процесуальним за-
конодавством.
Судове засiдання з розгляду та вирiшення цивiльних справ скла-
дауться з чотирьох частин: пiдготовчоє, розгляду справи по сутi,!
судових дебатiв, постановлення та оголошення судових рiшень. i
Усi частини судового розгляду, кожна з яких мау своу завдан-
ня, складауться з певних процесуальних дiй суду та iнших осiб, якi
беруть участь у справi, мау вiдповiдний змiст, перебувау в тiсному
звязку з iншими, i становлять у сукупностi удиний процес.
Пiдготовча частина судового засiдання - це така частина, вiд
належного проведення якоє залежить ефективнiсть всього судового!
засiдання по справi. В пiдготовчiй частинi суд зясовуу i вирiшуу;
питання, що забезпечують можливiсть повного та правильного
розгляду справи по сутi. iнакше кажучи, пiдготовча частина судо-
вого засiдання складауться iз сукупностi процесуальних дiй, спря-
мованих на перевiрку наявностi умов, якi необхiднi для розгляду
та вирiшення справи в даному судовому засiданнi. Цi процесуальнi
дiє, перш за все, спрямованi на зясування таких основних питань:.
1) чи може бути справа розглянута при даному складi суду;!
2) чи може бути розглянута справа при данiй явцi учасникiв,
процесу;
3) чи може бути розглянута справа при наявностi зiбраних до-
казiв у справi.
У призначений для розгляду справи час головуючий вiдкри-
вау судове засiдання i оголошуу, яка справа розглядатиметься
(тТ.165ЦПК).
Згiдно iз ст. 166 ЦПК секретар судового засiдання доповiдау
суду, хто з викликаних по справi осiб зявився в судове засiдання, чи
____________Судовий розгляд цивiльних справ__________265
нрученi повiстки та повiдомлення тим, хто не зявився, i якi у вiдо-
мостi про причини єх неявки. Суд встановлюу особу тих, хто зявив-
ся, а також перевiряу повноваження службових осiб i представникiв.
Перевiрка повноважень представникiв сторiн i третiх осiб по-
лягау у зясуваннi, в якiй мiрi вони вiдповiдають вимогам закону.
Зокрема, суд повинен перевiрити правильнiсть оформлення повно-
важень представникiв i ознайомитись з колом єх повноважень.
В разi, якщо представник сторони i третьоє особи зявився в
судове засiдання разом з тим учасником, iнтереси якого вiн пред-
ставляу, представник може i не мати доручення. В цьому випад-
ку особа, що представляуться, уповноважуу представника на ве-
дення справи шляхом заяви суду усного повноваження. Голову-
ючий зясовуу змiст повноважень i повинен прослiдкувати, щоб
усну заяву того, хто представляуться, було занесено до протоко-
лу судового засiдання.
У випадку, якщо в процесi бере участь перекладач, головую-
чий пояснюу йому його права та обовязки й попереджау про кри-
мiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз статтями 178 та 179 КК за за-
вiдомо неправильний переклад i за вiдмову без поважних причин
вiд виконання покладених на нього обовязкiв (ст. 167 ЦПК).
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау, що в судо-
вому засiданнi свiдки допитуються окремо. Так, у пiдготовчий ча-
стинi судового засiдання свiдки видаляються з залу судового за-
сiдання. Головуючий вживау заходiв до того, щоб свiдки, яких до-
питали, не зносилися з тими, яких суд ще не допитав (ст. 168 ЦПК).
Пiсля видалення свiдкiв iз залу судового засiдання головуючий
оголошуу склад суду, а також прiзвища прокурора, експерта, пе-
рекладача, секретаря судового засiдання i розяснюу особам, якi бе-
руть участь у справi, єх право заявити вiдвiд. Пiдстави для вiдво-
ду, порядок вирiшення вiдводу, що був заявлений, i наслiдки за-
доволення заяви про вiдвiд визначаються статтями 18-23 ЦПК.
Суддi не можуть брати участi в розглядi справи i пiдлягають
вiдводу (самовiдводу): якщо вони при попередньому розглядi да-
ноє справи брали участь у процесi як свiдки, експерти, перекла-
дачi, представники, прокурор, секретар судового засiдання; якщо
вони особисто, прямо чи побiчно заiнтересованi в результатi
справи; якщо вони у родичами сторiн або iнших осiб, якi беруть
участь у справi; якщо вони перебувають в особливих стосунках
з особами, якi беруть участь у справi; якщо будуть встановленi
iншi обставини, що викликають сумнiви в єх безсторонностi. До
266 Глава XIX
складу суду не можуть входити особи, якi у родичами мiж собою
(ст. 18 ЦПК).
У судовому засiданнi може бути заявлений вiдвiд не лише
суддi чи всьому складу суду, але й прокурору, експерту, перекла-
дачу, секретарю судового засiдання. Цi особи не можуть брати
участi в розглядi справи i пiдлягають вiдводу, якщо вони особи-
сто, прямо чи побiчно заiнтересованi в результатi справи; у ро-
дичами сторiн або iнших осiб, якi беруть участь у справi; якщо
вони перебувають в особливих стосунках з особами, якi беруть
участь у справi; якщо будуть встановленi iншi обставини, що
викликають сумнiви в єх безсторонностi. Експерт, крiм того, не
може брати участi в розглядi справи, якщо вiн знаходиться чи
знаходився у службовiй чи iншiй залежностi вiд сторiн, iнших
осiб, якi беруть участь у справi; провадив ревiзiю, матерiали якоє
стали пiдставою до порушення даноє цивiльноє справи; виявив-
ся некомпетентним. Участь прокурора, експерта, перекладача,
секретаря судового засiдання у попередньому розглядi даноє
справи вiдповiдно як прокурора, експерта, перекладача, секрета-
ря судового засiдання не у пiдставою для єх вiдводу (ст. 19 ЦПК).
При наявностi перелiчених пiдстав суддя, прокурор, секретар
судового засiдання, експерт i перекладач зобовязанi заявити са-
мовiдвiд. З тих же пiдстав вiдвiд вказаним особам можуть заяви-
ти особи, якi беруть участь у справi. Вiдвiд повинен бути моти-
вований i заявлений до початку розгляду справи по сутi. Заявля-
ти вiдвiд пiсля цього можна лише у випадках, коли про пiдставу
вiдводу стало вiдомо суду чи особi, яка заявила вiдвiд, пiсля по-;
чатку розгляду справи по сутi. |
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау порядок
вирiшення заявленого вiдводу. Так, згiдно iз ст. 22 ЦПК у випад-
ку поданого вiдводу суд повинен заслухати особу, якiй заявлено
вiдвiд, якщо вона бажау дати пояснення, а також думку осiб, якi
беруть участь у справi. Питання про вiдвiд суддi вирiшують iншi
суддi у вiдсутностi того, кому заявлено вiдвiд. При рiвнiй кiль-
костi голосiв, поданих за вiдвiд i проти нього, суддя вважауться
вiдведеним. Питання про вiдвiд, заявлений кiльком суддям або
всьому складу суду, вирiшууться цим же судом у повному складi
простою бiльшiстю голосiв.
При одноособовому розглядi справи заява про вiдвiд суддi
подауться не менш нiж за три днi до початку розгляду справи.
Вiдвiд, заявлений суддi, який одноособове розглядау справу, ви-
Судовий розгляд цивiльних справ
рiшууться вiдповiдно головою районного (мiського) суду, вiйсь-
кового суду гарнiзону. Якщо до складу районного (мiського)
суду, обрано одного суддю або вiдвiд заявлено головi районно-
го (мiського) суду, який одноособове розглядау справу, питан-
ня про єх вiдвiд вирiшуу голова мiжрайонного (окружного) суду.
Питання про вiдвiд, заявлений головi вiйськового суду, який .
одноособове розглядау справу, вирiшууться головою вiйськово-
го суду вищоє iнстанцiє.
В разi, якщо заяву про вiдвiд суддi подано пiсля закiнчення
встановленого строку, то ця заява залишауться без розгляду,
якщо суд не знайде пiдстав для продовження або поновлення
строку на подання заяви про вiдвiд.
Питання про вiдвiд прокурора, секретаря судового засiдан-
ня, експерта, перекладача вирiшуу суд, що розглядау справу. Для
вирiшення питання про вiдвiд суд iде до нарадчоє кiмнати i по-
становляу ухвалу.
У разi вiдводу суддi чи всього складу районного (мiського)
суду, вiйськового суду гарнiзону справу розглядау той самий рай-
онний (мiський) суд, вiйськовий суд гарнiзону, але в iншому
складi суддiв, а якщо пiсля вiдсторонення суддi замiнити його в
даному судi неможливо, справа надсилауться до вiдповiдного
суду вищоє iнстанцiє для передачi єє на розгляд iншого районно-
го (мiського) суду, вiйськового суду гарнiзону.
В разi вiдводу суддi або всього складу суду пiд час розгляду
справи у Верховному Судi Украєни, Верховному Судi Автономноє
Республiки Крим, обласному, Києвському i Севастопольському
мiських судах, мiжобласному судi, вiйськовому судi регiону, Вiйсь-
ково-Морських Сил справу розглядау той самий суд, але в iншо-
му складi суддiв. Справа передауться до Верховного Суду Украє-
ни, якщо у Верховному Судi Автономноє Республiки Крим, облас-
ному, Києвському та Севастопольському мiському, мiжобласному,
вiйськовому судi регiону, Вiйськово-Морських Сил пiсля задово-
лення вiдводiв або з причин, зазначених в ст. 21 ЦПК, неможливо
утворити новий склад суду для розгляду цiує справи.
Слiд мати на увазi, що перелiк осiб, яким може бути заявле-
но вiдвiд, у вичерпним i розширеному тлумаченню не пiдлягау.
Право осiб, що беруть участь у справi, заявляти вiдводи спря-
мовано на забезпечення обуктивностi розгляду справи, створюу
у сторiн впевненiсть у тому, що справу буде розглянуто та вирi-
шено в точнiй вiдповiдностi з вимогами процесуального й мате-
268 Глава XIX
рiального законiв, у точнiй вiдповiдностi з дiйсними правами Ц
обовязками цих осiб, а також у однiую з процесуальних гарантiй;!
захисту порушеного чи оспорюваного права та iнтересу, що охо-!
роняуться законом. . i
Пiсля розвязання питання про вiдводи головуючий у поряд-]
ку ст. 170 ЦПК розяснюу сторонам та iншим особам, якi беруть,
участь у справi, єх права i обовязки, що зазначауться у протоколi i
судового засiдання.
Завдання, що стоять перед судом у стадiє судового розгляду
справи, визначають характер дiяльностi суду та осiб, якi беруть
участь у справi, а також єх права та процесуальнi гарантiє цих
прав. Для того щоб розглянути i вирiшити справу, винести закон-
не та обгрунтоване рiшення, суду необхiдно дослiдити всi дока-
зи у справi, встановити всi факти, що мають значення для спра-
ви, вияснити правовiдносини, що iснують мiж сторонами, вста-;
новити дiйснi права та обовязки осiб, якi беруть участь у справi.;
Правильно i швидко здiйснити все це суд може лише при активнiй
участi в розглядi справи всiх заiнтересованих осiб. Особи, якi
беруть участь у справi, мають комплекс прав на стадiє судового
розгляду справи, що забезпечууться процесуальними гарантiями. ]
Пiсля розяснень сторонам та iншим особам, якi беруть участь ;
у справi, єх прав i обовязкiв судом вирiшуються клопотання осiб,
якi беруть участь у справi.
Так, згiдно iз ст. 171 ЦПК клопотання осiб, якi беруть участь
у справi, про витребування нових доказiв та з усiх iнших питань,
звязаних з розглядом справи, вирiшуються судом негайно пiсля
того, як буде заслухано думки iнших осiб, якi беруть участь у
справi, про що постановляуться ухвала.
. Пiд клопотанням слiд розумiти заяви, що поданi до суду осо-
бами, якi беруть участь у справi, з проханням про здiйснення та-
ких процесуальних дiй, без яких, на єх думку, справа не може бути
правильно вирiшена. Цi клопотання можуть заявлятися вiднос-
но неможливостi слухання справи при даному складi учасникiв
справи: сторони, третi особи, єх представники, прокурор, пред-
ставники органiв державного управлiння можуть просити про
притягнення до справи спiввiдповiдачiв, третiх осiб на боцi по-
зивача чи вiдповiдача, можуть вказувати на необхiднiсть замiни
позивача чи вiдповiдача як неналежноє сторони тощо.
Клопотання осiб, якi беруть участь у справi, можуть бути заяв-
ленi вiдносно того, що справа не може бути розглянута в судi через
Судовий розгляд цивiльних справ
єє непiдвiдомчiсть суду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
мою стадiє судового розгляду. .
Стадiя судового розгляду, як i iншi стадiє цивiльного проце-
су, мау специфiчну мету. Ця мета полягау у повному, всебiчно-
му, обуктивному зясуваннi фактичних обставин справи в судо-
вому засiданнi, у зясуваннi дiйсних взаумовiдносин сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, єх прав i обовязкiв, а та-
кож у постановленнi законних та обгрунтованих рiшень на пiдставi
дотримання процесуального законодавства.
В постановi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 21 груд-
ня 1990 р. <Про практику застосування судами процесуального
законодавства при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє>
зазначауться, що чiтке i неухильне дотримання судами Украєни
норм процесуального законодавства при розглядi цивiльних
справ по першiй iнстанцiє уобовязковою умовою здiйснення
завдань цивiльного судочинства - забезпечити єх правильне,
справедливе, швидке розвязання з метою захисту i охорони су-
спiльного ладу i державностi республiки, прав i законних iнте-
ресiв громадян, органiзацiй, установ, пiдприумств, подальшо-
го змiцнення законностi i правопорядку, недопущення правопо-
рушень та виховання громадян у дусi неухильного виконання
законiв та поваги правил спiвжиття. :
Цивiльнi справи в усiх судах розглядаються колегiальне абiс;
одноособове суддями (ст. 7 ЦПК). Проте згiдно iз ст. 124 ЦПК
у судi першоє iнстанцiє переважна бiльшiсть категорiй цивiльним
справ розглядауться суддею одноособове.
Головуючий керуу судовим засiданням, спрямовуючи судовий
розгляд на забезпечення повного, всебiчного i обуктивного зясу|
вання обставин справи, усувау з судового розгляду все, що не ма<|
iстотного значення для вирiшення справи, а також забезпечуу на"
лежний виховний рiвень судового процесу. В разi заперечень будь-|
кого з осiб, якi беруть участь у справi, свiдкiв, експертiв, перекла-
дачiв проти дiй головуючого цi заперечення заносяться до прото-
колу судового засiдання i питання вирiшууться всiм складом суду.
Головуючий вживау необхiдних заходiв до забезпечення в судово-
му засiданнi належного порядку (ст. 162 ЦПК).
Чинне цивiльне процесуальне законодавство передбачау обо-
вязки присутнiх у залi судового засiдання. Всi присутнi в залi су-
дового засiдання при входi до нього суду повиннi встати. Рiшен-
ня суду всi присутнi в залi заслуховують стоячи. Особи, якi беруть
Судовий розгляд цивiльних справ
участь у справi, експерти, свiдки, перекладачi звертаються до суду
та дають своє показання i пояснення стоячи. Вiдступ вiд цього
правила допускауться з дозволу головуючого. Особи, якi беруть
участь у справi, свiдки, експерти, перекладачi, а також всi при-
сутнi в залi судового засiдання громадяни повиннi дотримуватись
у судовому засiданнi встановленого порядку, беззаперечно пiдко-
рятись вiдповiдним розпорядженням головуючого (ст. 163 ЦПК).
В цьому виявляуться повага до суду як до органу судовоє влади,
що дiу вiд iменi держави.
У випадку, якщо хто-небудь з присутнiх у судовому засiданнi
порушуу встановлений порядок, головуючий може застосувати
до цiує особи вiдповiднi заходи, передбаченi законом. Так, особi,
яка порушила порядок пiд час розгляду справи, головуючий вiд
iменi суду робить попередження. За непiдкорення розпоряджен-
ню головуючого або порушення порядку пiд час судового засiдан-
ня свiдок, позивач, вiдповiдач та iншi громадяни несуть вiдповi-
дальнiсть за ч. 1 ст. 1852 КпАП. В разi непiдкорення розпоряджен-
ням головуючого прокурора чи адвоката вони попереджаються.
При подальшому непiдкореннi вказаних осiб розпорядженням
головуючого слухання справи за ухвалою суду може бути вiдкла-
дено, якщо неможливо без шкоди для справи замiнити дану осо-
бу iншою. Одночасно суд повiдомляу про це вiдповiдно вищесто-
ящого прокурора чи президiю колегiє адвокатiв. При порушеннi
порядку в судовому засiданнi сторонами або третiми особами суд
вiдкладау розгляд справи чи видаляу порушникiв iз залу судово-
го засiдання на весь час судового розгляду або на частину його.
В останньому випадку головуючий знайомить особу пiсля повер-
нення єє до залу судового засiдання з процесуальними дiями, вчи-
неними в єє вiдсутностi (ст. 164 ЦПК).
Стадiя судового розгляду характеризууться i тим, що на цiй
стадiє найповнiше реалiзуються не лише завдання, але й принци-
пи цивiльного процесуального права, а саме: незалежнiсть суддiв
i пiдкорення єх лише закону, здiйснення правосуддя лише судом,
гласнiсть, уснiсть, безпосереднiсть, нацiональна мова судочин-
ства, рiвнiсть громадян перед законом i судом, диспозитивнiсть,
змагальнiсть, процесуальна рiвноправнiсть тощо.
Таким чином, стадiя судового розгляду - це центральна,
обовязкова стадiя цивiльного процесу, що складауться iз сукуп-
ностi процесуальний дiй суду та iнших учасникiв процесуальноє
дiяльностi, спрямованих (залежно вiд виду провадження) на зя-
264 Глава XIX
сування наявностi чи вiдсутностi прав i обовязкiв, встановлеє
ня факту або стану, законностi дiй адмiнiстративних органiв i по-
садових осiб, постанову законних та обгрунтованих рiшень, а та-i
кож на виконання функцiє суду з виховання громадян у дусi по-1
ваги до закону та неухильного його виконання.
2. Процесуальний порядок
судового розгляду
/Дiє, що здiйснюються судом та iншими особами, якi бе-
руть участь у справi, при розглядi та вирiшеннi цивiльних справ,
повиннi виконуватись у чiтко встановленiй законом процесу-
альнiй формi, яка регламентууться цивiльним процесуальним за-
конодавством.
Судове засiдання з розгляду та вирiшення цивiльних справ скла-
дауться з чотирьох частин: пiдготовчоє, розгляду справи по сутi,!
судових дебатiв, постановлення та оголошення судових рiшень. i
Усi частини судового розгляду, кожна з яких мау своу завдан-
ня, складауться з певних процесуальних дiй суду та iнших осiб, якi
беруть участь у справi, мау вiдповiдний змiст, перебувау в тiсному
звязку з iншими, i становлять у сукупностi удиний процес.
Пiдготовча частина судового засiдання - це така частина, вiд
належного проведення якоє залежить ефективнiсть всього судового!
засiдання по справi. В пiдготовчiй частинi суд зясовуу i вирiшуу;
питання, що забезпечують можливiсть повного та правильного
розгляду справи по сутi. iнакше кажучи, пiдготовча частина судо-
вого засiдання складауться iз сукупностi процесуальних дiй, спря-
мованих на перевiрку наявностi умов, якi необхiднi для розгляду
та вирiшення справи в даному судовому засiданнi. Цi процесуальнi
дiє, перш за все, спрямованi на зясування таких основних питань:.
1) чи може бути справа розглянута при даному складi суду;!
2) чи може бути розглянута справа при данiй явцi учасникiв,
процесу;
3) чи може бути розглянута справа при наявностi зiбраних до-
казiв у справi.
У призначений для розгляду справи час головуючий вiдкри-
вау судове засiдання i оголошуу, яка справа розглядатиметься
(тТ.165ЦПК).
Згiдно iз ст. 166 ЦПК секретар судового засiдання доповiдау
суду, хто з викликаних по справi осiб зявився в судове засiдання, чи
____________Судовий розгляд цивiльних справ__________265
нрученi повiстки та повiдомлення тим, хто не зявився, i якi у вiдо-
мостi про причини єх неявки. Суд встановлюу особу тих, хто зявив-
ся, а також перевiряу повноваження службових осiб i представникiв.
Перевiрка повноважень представникiв сторiн i третiх осiб по-
лягау у зясуваннi, в якiй мiрi вони вiдповiдають вимогам закону.
Зокрема, суд повинен перевiрити правильнiсть оформлення повно-
важень представникiв i ознайомитись з колом єх повноважень.
В разi, якщо представник сторони i третьоє особи зявився в
судове засiдання разом з тим учасником, iнтереси якого вiн пред-
ставляу, представник може i не мати доручення. В цьому випад-
ку особа, що представляуться, уповноважуу представника на ве-
дення справи шляхом заяви суду усного повноваження. Голову-
ючий зясовуу змiст повноважень i повинен прослiдкувати, щоб
усну заяву того, хто представляуться, було занесено до протоко-
лу судового засiдання.
У випадку, якщо в процесi бере участь перекладач, головую-
чий пояснюу йому його права та обовязки й попереджау про кри-
мiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз статтями 178 та 179 КК за за-
вiдомо неправильний переклад i за вiдмову без поважних причин
вiд виконання покладених на нього обовязкiв (ст. 167 ЦПК).
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау, що в судо-
вому засiданнi свiдки допитуються окремо. Так, у пiдготовчий ча-
стинi судового засiдання свiдки видаляються з залу судового за-
сiдання. Головуючий вживау заходiв до того, щоб свiдки, яких до-
питали, не зносилися з тими, яких суд ще не допитав (ст. 168 ЦПК).
Пiсля видалення свiдкiв iз залу судового засiдання головуючий
оголошуу склад суду, а також прiзвища прокурора, експерта, пе-
рекладача, секретаря судового засiдання i розяснюу особам, якi бе-
руть участь у справi, єх право заявити вiдвiд. Пiдстави для вiдво-
ду, порядок вирiшення вiдводу, що був заявлений, i наслiдки за-
доволення заяви про вiдвiд визначаються статтями 18-23 ЦПК.
Суддi не можуть брати участi в розглядi справи i пiдлягають
вiдводу (самовiдводу): якщо вони при попередньому розглядi да-
ноє справи брали участь у процесi як свiдки, експерти, перекла-
дачi, представники, прокурор, секретар судового засiдання; якщо
вони особисто, прямо чи побiчно заiнтересованi в результатi
справи; якщо вони у родичами сторiн або iнших осiб, якi беруть
участь у справi; якщо вони перебувають в особливих стосунках
з особами, якi беруть участь у справi; якщо будуть встановленi
iншi обставини, що викликають сумнiви в єх безсторонностi. До
266 Глава XIX
складу суду не можуть входити особи, якi у родичами мiж собою
(ст. 18 ЦПК).
У судовому засiданнi може бути заявлений вiдвiд не лише
суддi чи всьому складу суду, але й прокурору, експерту, перекла-
дачу, секретарю судового засiдання. Цi особи не можуть брати
участi в розглядi справи i пiдлягають вiдводу, якщо вони особи-
сто, прямо чи побiчно заiнтересованi в результатi справи; у ро-
дичами сторiн або iнших осiб, якi беруть участь у справi; якщо
вони перебувають в особливих стосунках з особами, якi беруть
участь у справi; якщо будуть встановленi iншi обставини, що
викликають сумнiви в єх безсторонностi. Експерт, крiм того, не
може брати участi в розглядi справи, якщо вiн знаходиться чи
знаходився у службовiй чи iншiй залежностi вiд сторiн, iнших
осiб, якi беруть участь у справi; провадив ревiзiю, матерiали якоє
стали пiдставою до порушення даноє цивiльноє справи; виявив-
ся некомпетентним. Участь прокурора, експерта, перекладача,
секретаря судового засiдання у попередньому розглядi даноє
справи вiдповiдно як прокурора, експерта, перекладача, секрета-
ря судового засiдання не у пiдставою для єх вiдводу (ст. 19 ЦПК).
При наявностi перелiчених пiдстав суддя, прокурор, секретар
судового засiдання, експерт i перекладач зобовязанi заявити са-
мовiдвiд. З тих же пiдстав вiдвiд вказаним особам можуть заяви-
ти особи, якi беруть участь у справi. Вiдвiд повинен бути моти-
вований i заявлений до початку розгляду справи по сутi. Заявля-
ти вiдвiд пiсля цього можна лише у випадках, коли про пiдставу
вiдводу стало вiдомо суду чи особi, яка заявила вiдвiд, пiсля по-;
чатку розгляду справи по сутi. |
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау порядок
вирiшення заявленого вiдводу. Так, згiдно iз ст. 22 ЦПК у випад-
ку поданого вiдводу суд повинен заслухати особу, якiй заявлено
вiдвiд, якщо вона бажау дати пояснення, а також думку осiб, якi
беруть участь у справi. Питання про вiдвiд суддi вирiшують iншi
суддi у вiдсутностi того, кому заявлено вiдвiд. При рiвнiй кiль-
костi голосiв, поданих за вiдвiд i проти нього, суддя вважауться
вiдведеним. Питання про вiдвiд, заявлений кiльком суддям або
всьому складу суду, вирiшууться цим же судом у повному складi
простою бiльшiстю голосiв.
При одноособовому розглядi справи заява про вiдвiд суддi
подауться не менш нiж за три днi до початку розгляду справи.
Вiдвiд, заявлений суддi, який одноособове розглядау справу, ви-
Судовий розгляд цивiльних справ
рiшууться вiдповiдно головою районного (мiського) суду, вiйсь-
кового суду гарнiзону. Якщо до складу районного (мiського)
суду, обрано одного суддю або вiдвiд заявлено головi районно-
го (мiського) суду, який одноособове розглядау справу, питан-
ня про єх вiдвiд вирiшуу голова мiжрайонного (окружного) суду.
Питання про вiдвiд, заявлений головi вiйськового суду, який .
одноособове розглядау справу, вирiшууться головою вiйськово-
го суду вищоє iнстанцiє.
В разi, якщо заяву про вiдвiд суддi подано пiсля закiнчення
встановленого строку, то ця заява залишауться без розгляду,
якщо суд не знайде пiдстав для продовження або поновлення
строку на подання заяви про вiдвiд.
Питання про вiдвiд прокурора, секретаря судового засiдан-
ня, експерта, перекладача вирiшуу суд, що розглядау справу. Для
вирiшення питання про вiдвiд суд iде до нарадчоє кiмнати i по-
становляу ухвалу.
У разi вiдводу суддi чи всього складу районного (мiського)
суду, вiйськового суду гарнiзону справу розглядау той самий рай-
онний (мiський) суд, вiйськовий суд гарнiзону, але в iншому
складi суддiв, а якщо пiсля вiдсторонення суддi замiнити його в
даному судi неможливо, справа надсилауться до вiдповiдного
суду вищоє iнстанцiє для передачi єє на розгляд iншого районно-
го (мiського) суду, вiйськового суду гарнiзону.
В разi вiдводу суддi або всього складу суду пiд час розгляду
справи у Верховному Судi Украєни, Верховному Судi Автономноє
Республiки Крим, обласному, Києвському i Севастопольському
мiських судах, мiжобласному судi, вiйськовому судi регiону, Вiйсь-
ково-Морських Сил справу розглядау той самий суд, але в iншо-
му складi суддiв. Справа передауться до Верховного Суду Украє-
ни, якщо у Верховному Судi Автономноє Республiки Крим, облас-
ному, Києвському та Севастопольському мiському, мiжобласному,
вiйськовому судi регiону, Вiйськово-Морських Сил пiсля задово-
лення вiдводiв або з причин, зазначених в ст. 21 ЦПК, неможливо
утворити новий склад суду для розгляду цiує справи.
Слiд мати на увазi, що перелiк осiб, яким може бути заявле-
но вiдвiд, у вичерпним i розширеному тлумаченню не пiдлягау.
Право осiб, що беруть участь у справi, заявляти вiдводи спря-
мовано на забезпечення обуктивностi розгляду справи, створюу
у сторiн впевненiсть у тому, що справу буде розглянуто та вирi-
шено в точнiй вiдповiдностi з вимогами процесуального й мате-
268 Глава XIX
рiального законiв, у точнiй вiдповiдностi з дiйсними правами Ц
обовязками цих осiб, а також у однiую з процесуальних гарантiй;!
захисту порушеного чи оспорюваного права та iнтересу, що охо-!
роняуться законом. . i
Пiсля розвязання питання про вiдводи головуючий у поряд-]
ку ст. 170 ЦПК розяснюу сторонам та iншим особам, якi беруть,
участь у справi, єх права i обовязки, що зазначауться у протоколi i
судового засiдання.
Завдання, що стоять перед судом у стадiє судового розгляду
справи, визначають характер дiяльностi суду та осiб, якi беруть
участь у справi, а також єх права та процесуальнi гарантiє цих
прав. Для того щоб розглянути i вирiшити справу, винести закон-
не та обгрунтоване рiшення, суду необхiдно дослiдити всi дока-
зи у справi, встановити всi факти, що мають значення для спра-
ви, вияснити правовiдносини, що iснують мiж сторонами, вста-;
новити дiйснi права та обовязки осiб, якi беруть участь у справi.;
Правильно i швидко здiйснити все це суд може лише при активнiй
участi в розглядi справи всiх заiнтересованих осiб. Особи, якi
беруть участь у справi, мають комплекс прав на стадiє судового
розгляду справи, що забезпечууться процесуальними гарантiями. ]
Пiсля розяснень сторонам та iншим особам, якi беруть участь ;
у справi, єх прав i обовязкiв судом вирiшуються клопотання осiб,
якi беруть участь у справi.
Так, згiдно iз ст. 171 ЦПК клопотання осiб, якi беруть участь
у справi, про витребування нових доказiв та з усiх iнших питань,
звязаних з розглядом справи, вирiшуються судом негайно пiсля
того, як буде заслухано думки iнших осiб, якi беруть участь у
справi, про що постановляуться ухвала.
. Пiд клопотанням слiд розумiти заяви, що поданi до суду осо-
бами, якi беруть участь у справi, з проханням про здiйснення та-
ких процесуальних дiй, без яких, на єх думку, справа не може бути
правильно вирiшена. Цi клопотання можуть заявлятися вiднос-
но неможливостi слухання справи при даному складi учасникiв
справи: сторони, третi особи, єх представники, прокурор, пред-
ставники органiв державного управлiння можуть просити про
притягнення до справи спiввiдповiдачiв, третiх осiб на боцi по-
зивача чи вiдповiдача, можуть вказувати на необхiднiсть замiни
позивача чи вiдповiдача як неналежноє сторони тощо.
Клопотання осiб, якi беруть участь у справi, можуть бути заяв-
ленi вiдносно того, що справа не може бути розглянута в судi через
Судовий розгляд цивiльних справ
єє непiдвiдомчiсть суду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67