Чiтка пра-
вова квалiфiкацiя спiрних правовiдносин з посиланням на закон
не тiльки допомагау суду правильно, вiдповiдно до вимог зако-
ну вирiшити спiр, але й суттуво впливау на позицiю вiдповiдача
за позовом, предявленим до нього.
Прокурор, який предявив позов в iнтересах iншоє особи, у учас-
ником процесу, сприяу суду в правильному розглядi справ, подау
допомогу в зясуваннi дiйсних прав та взаумовiдносин сторiн, обук-
тивноє iстини. Вiн, як i сторони, мау право знайомитися з матерiа-
лами справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал,
постанов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у судо-
вих засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi, за-
являти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення
судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, оскаржу-
вати рiшення i ухвали суду, а також користуватись iншими проце-
суальними правами, наданими йому законом. Прокурор, наприк-
лад, вправi протягом усього часу розгляду справи по сутi змiнити
пiдставу або предмет позову, збiльшити або зменшити розмiр по-
зовних вимог або вiдмовитися вiд позову. Проте права та обовяз-
ки прокурора, який предявив позов в iнтересах певноє особи, по-
внiстю не спiвпадають з правами та обовязками сторони.
Сторона у цивiльнiй справi через сукупнiсть процесуальних
прав реалiзуу свiй матерiально-правовий iнтерес, що випливау iз
спiрних матерiальних правовiдносин. Прокурор не у учасником
матерiально-правових вiдносин мiж сторонами, якi у предметом
розгляду суду. Вiн мау лише iнформацiю й матерiали, але бiльше
того, що викладено в позовнiй заявi, як правило, в судовому за-
сiданнi сказати не може, як не може iнколи дати вiдповiдь на за-
питання вiдповiдача вiдносно уточнення тих чи iнших обставин
справи, а сторона в процесi не бере участi. В таких випадках, на
нашу думку, прокурор може вiдмовитися давати пояснення в
справi або вiдповiдати на поставленi запитання вiдповiдача.
Якщо без вiдповiдi на запитання вiдповiдачiв не можна правиль-
но, вирiшити справу, то вона повинна бути вiдкладена з тим, щоб
викликати сторону, в iнтересах якоє предявлено позов.
104 Глава VII
Вiдмова прокурора вiд поданоє ним заяви або змiна заявле-
них ним вимог не позбавляу особу, на захист прав та законних
iнтересiв якоє цю заяву було подано, права вимагати вiд суду
розгляду справи по сутi. Судовi витрати в такому разi оплачують-
ся на загальних пiдставах.
Вiдрiзняуться прокурор вiд сторони i тим, що рiшення суду
за позовом прокурора поширюуться не на прокурора, а на осо-
бу, в iнтересах якоє була порушена справа, а також тим, що про-
курор звiльняуться вiд виплати судових витрат у доход держави.
Поряд з прокурором ст. 98 ЦПК вiдносить до осiб, якi беруть
участь у справi, i судового представника. Судове представницт-
во, як i прокурор, це самостiйний iнститут цивiльного процесу-
ального права, який мау свiй предмет регулювання, свiй субук-
тний склад, змiст, обукт, а також свою мету. А тому, хоча в
ст. 121 Конституцiє Украєни i зазначено, що на прокуратуру по-
кладауться представництво iнтересiв громадянина або держави
в судi, це не означау, що прокурор виконуу функцiє загальноци-
вiльного (ст. 62 ЦК) чи процесуального (статтi 110-117 ЦПК)
представництва. Вiн завжди посiдау мiсце прокурора, як само-
стiйного субукта цивiльного процесу.
Глава
VIII
УЧАСТЬ В ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
ОРГАНiВ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛiННЯ, ОРГАНiВ МiСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ, ПРОФСПiЛОК,
ПiДПРИтМСТВ, УСТАНОВ,
ОРГАНiЗАЦiЙ ТА ОКРЕМИХ
ГРОМАДЯН, ЯКi ЗАХИЩАЮТЬ
ПРАВА iНШИХ ОСiБ
1. Пiдстави та форми участi в цивiльному
процесi органiв державного управлiння,
органiв мiсцевого самоврядування,
профспiлок, пiдприумств, установ,
органiзацiй та окремих громадян,
якi захищають права iнших осiб
Огiдно iз ст. 121 ЦПК органи державного управлiння,
профспiлки, пiдприумства, установи, органiзацiє, кооперативнi
органiзацiє, єх обуднання та окремi громадяни у випадках, перед-
бачених законом, можуть звернутися до суду iз заявою на захист
прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.
Крiм того, органи державного управлiння можуть брати
участь у процесi ще в однiй формi: вони можуть бути залученi
судом або вступити в процес за своую iнiцiативою для дачi вис-
новку в справi з метою здiйснення покладених на них обовязкiв
i для захисту прав громадян та iнтересiв держави. Участь зазна-
чених органiв державного управлiння у процесi для дачi вис-
новкiв у справi у обовязковою, коли суд визнау це за необхiдне.
106 Глава VIII
Закон Украєни <Про мiсцеве самоврядування в Украєнi>,
прийнятий 21 травня 1997 р. (далi - Закон), передбачау, що
виконавчi органи сiльськоє, селищноє, мiськоє Ради мають деле-
гованi повноваження, тобто повноваження органiв виконавчоє
влади наданi органам мiсцевого самоврядування законом. До де-
легованих повноважень виконавчих органiв сiльських, селищних,
мiських Рад належить, зокрема, вирiшення у встановленому за-
конодавством порядку питань опiки i пiклування (пп. 4 п. <б> ч.
1 ст. 34 Закону). Згiдно iз ст. 11 Закону виконавчi органи сiльсь-
ких, селищних, мiських Рад з питань здiйснення делегованих єм
повноважень органiв виконавчоє влади у пiдконтрольними i
пiдзвiтними крiм вiдповiдних Рад також i вiдповiдним органам
виконавчоє влади. Це дау пiдстави зробити висновок, що орга-
ни мiсцевого самоврядування в певних випадках здiйснюють
функцiє органiв державного управлiння, а тому належать до
субуктiв, передбачених ст. 121 ЦПК.
На вiдмiну вiд прокурора, якому закон (ст. 118 ЦПК) також
надау право порушити цивiльну справу на захист iнтересiв гро-
мадян та державних iнтересiв, органи державного управлiння,
органи мiсцевого самоврядування вправi порушити цивiльну
справу на захист прав iнших осiб тiльки у випадках, передбаче-
них законом (ч. 1 ст. 121 ЦПК).
Перелiк таких випадкiв чинний процесуальний закон не на-
водить, єх передбачають норми матерiального права i перш за все
норми шлюбно-сiмейного права.
Зокрема, органи опiки i пiклування вправi предявити позов:
про визнання шлюбу недiйсним внаслiдок недосягнення
подружжям шлюбного вiку або якщо його укладено особою,
визнаною недiуздатною внаслiдок душевноє хвороби чи не-
доумства (ст. 47 КпШС);
про позбавлення батькiвських прав (ст. 71 КпШС);
про вiдiбрання дiтей без позбавлення батькiвських прав
(ст. 76 КпШС);
про визнання усиновлення недiйсним (ст. 121 КпШС).
Стаття 71 КпШС надау право на порушення цивiльноє спра-
ви про позбавлення батькiвських прав також i громадським
органiзацiям, якими згiдно iз Законом Украєни вiд 16 травня
1992 р. <Про обуднання громадян> у обуднання громадян для
Офiцiйний вiсник Украєни. 1997 (Число 25). С. 20-77.
____Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 107
задоволення i захисту своєх законних соцiальних, економiчних,
творчих, вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших
спiльних iнтересiв.
Вiдповiдно до ст. 21 Закону Украєни вiд 25 червня 1991 р.
<Про охорону навколишнього природного середовища> гро-
мадськi обуднання у галузi навколишнього природного середо-
вища мають право звертатися до суду з позовами про вiдшкоду-
вання шкоди, заподiяноє внаслiдок порушення законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, в тому числi
здоровю i майну громадських органiзацiй, громадським приро-
доохоронним обуктам.
Державний комiтет Украєни у справах захисту прав спожи-
вачiв i його органи в Автономнiй Республiцi Крим, областях,
мiстах Киувi та Севастополi вправi порушувати в судах цивiльнi
справи щодо захисту прав споживачiв (п. 10 ч. 1 ст. Закону Ук-
раєни вiд 12 травня 1991 р. <Про захист прав споживачiв>).
Аналогiчне право мають громадськi органiзацiє споживачiв
(обуднання споживачiв). Так, згiдно iз ст. 26 названого Закону
обуднання споживачiв мають право звертатися з позовом до суду
про визнання дiй продавця, виготiвника (пiдприумства, що ви-
конуу єх функцiє), виконавця протиправними щодо невизначено-
го кола споживачiв i припинення цих дiй. Такi справи, як розяс-
нив Пленум Верховного Суду Украєни в п. 4 постанови вiд 12
квiтня 1996 р. № 5 <Про практику розгляду цивiльних справ за
позовами про захист прав споживачiв>, розглядаються у позов-
ному провадженнi.
Закон Украєни вiд 21 травня 1997 р. <Про мiсцеве самовря-
дування в Украєнi> (п. 15 ч. З ст. 42) передбачау, що сiльський, се-
лищний, мiський голова може звертатися до суду iз заявами щодо
визнання незаконними актiв iнших органiв мiсцевого самовряду-
вання, мiсцевих органiв виконавчоє влади, пiдприумств, установ
та органiзацiй, якi обмежують права та iнтереси територiальноє
громади, а також повноваження Ради та єє органiв.
Аналогiчне право мау голова районноє, обласноє, районноє
у мiстах Ради, якщо акти мiсцевих органiв виконавчоє влади,
пiдприумств, установ та органiзацiй обмежують права терито-
рiальних громад у сферах єх спiльних iнтересiв, а також повно-
важення районних, обласних Рад та єх органiв (п. 16 ч. 6 ст. 55 на-
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1992. № 34. Ст. 504.
Глава VIII
званого Закону). У даних випадках мова також йде про захист
прав iнших осiб, i пiдставою участi у цивiльному процесi органiв
мiсцевого самоврядування буде ст. 121 ЦПК.
Справа про визнання громадянина обмежено дiуздатним
внаслiдок зловживання спиртними напоями або наркотичними
засобами чи недiуздатним внаслiдок психiчноє хвороби або не-
доумства може бути розпочата за заявою членiв сiмє такого гро-
мадянина, профспiлок та iнших громадських органiзацiй, органiв
опiки i пiклування, психiатричного лiкувального закладу (ст. 256
ЦПК). Цi ж особи i органiзацiє вправi порушити справу i про
поновлення громадянина в дiуздатностi (ст. 260 ЦПК).
Стаття 57 ЦК надау державним або громадським органiза-
цiям право звернутись до суду з позовом про визнання недiйсною
угоди, укладеноє внаслiдок обману, насильства, погрози, зло-
вмисноє угоди представника однiує сторони з другою стороною
або збiгу тяжких обставин.
Таким чином, пiдставами участi в цивiльному процесi органiв
державного управлiння, органiв мiсцевого самоврядування, проф-
спiлок, пiдприумств, установ, органiзацiй та окремих громадян у
вiдповiднi норми права, а також iнiцiатива зазначених органiв.
Формою участi в цивiльному процесi органiв державного уп-
равлiння та iнших органiв, зазначених в ч. 1. ст. 121 ЦПК, обу-
мовлюуться i єх правове становище в процесi.
При зверненнi органiв державного управлiння, органiв мiсце-
вого самоврядування до суду iз заявою на захист прав та охоро-
нюваних законом iнтересiв iнших осiб вони надiляються права-
ми та обовязками сторони, за винятком права закiнчувати спра-
ву мировою угодою. Але оскiльки в подiбних випадках вони
захищають не своє власнi права, а права i охоронюванi законом
iнтереси iнших осiб, це зумовлюу єх особливе становище в ци-
вiльному процесi. При зверненнi органiв державного управлiн-
ня, органiв мiсцевого самоврядування до суду за захистом прав
iнших осiб, вони:
1) не у учасниками правового спору, не мають матерiально-
правовоє заiнтересованостi в результатах справи, на них не
поширюуться законна сила судового рiшення;
2) в подiбних випадках названi органи вправi виступати
тiльки на сторонi позивача чи заявника;
3) виключауться можливiсть предявлення ними зустрiчного
позову або укладення мировоє угоди з вiдповiдачем;;,-,".
Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 109
4) у всiх випадках предявлення позову до участi у справi як
позивач виступау та особа, в iнтересах якоє предявлено да-
ний позов. На цю особу i поширюуться законна сила судо-
вого рiшення.
Беручи участь у процесi для дачi висновку в справi, органи
державного управлiння не у iнiцiаторами порушення цiує справи
i, вiдповiдно, мають менший обсяг процесуальних прав.
Мета участi органiв мiсцевого самоврядування в цивiльному
процесi при зверненнi єх до суду на захист прав iнших осiб - за-
хист субуктивних прав i охоронюваних законом iнтересiв грома-
дян та органiзацiй, а також iнтересiв держави та територiальних
громад. Участь органiв державного управлiння в цивiльнiй справi
повязана з тим, що вони мають у справi iнтерес, зумовлений єх
спецiальною компетенцiую.
2. Порядок порушення цивiльноє справи
на захист прав та охоронюваних законом
iнтересiв iнших осiб
1 iраво на порушення цивiльноє справи на захист прав
та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб може бути реалi-
зовано тiльки в порядку, передбаченому цивiльно-процесуаль-
ним законом, тобто шляхом предявлення позову.
Позов зазначених субуктiв може бути подано до суду при на-
явностi певних передумов.
Перш за все, спецiальною передумовою права на звернення до
суду у пряма вказiвка закону про можливiсть предявлення заяви
на захист прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.
Вирiшуючи питання про прийняття позовноє заяви до провад-
ження, суддя повинен перевiрити, яка саме норма права надау орга-
ну державного управлiння, органу мiсцевого самоврядування, проф-
спiлковiй органiзацiє, пiдприумству, установi чи органiзацiє мож-
ливiсть звернутися до суду за захистом прав даноє особи. При
вiдсутностi такоє норми права суддя вiдмовляу в прийняттi заяви.
Право на звернення до суду з заявою на захист прав iнших
осiб мають органи державного управлiння, пiдприумства, орга-
нiзацiє, установи, що користуються правами юридичноє особи.
Реалiзацiя права на предявлення позову зазначеними в ст. 121
ЦПК субуктами залежить також вiд наявностi iнших передумов,
встановлених законом.
]_[0________________Глава VIII___________________
Зокрема, до таких передумов належать:
а) пiдвiдомчiсть справи суду;
б) вiдсутнiсть судового рiшення, що набрало законноє
сили, постановленого по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав, чи ухвали суду про прий-
няття вiдмови позивача вiд позову або про затвердження
мировоє угоди сторiн;
в) вiдсутнiсть у провадженнi суду справи по спору мiж
тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;
г) вiдсутнiсть рiшення товариського суду, прийнятого в
межах його компетенцiє, по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав або укладеного мiж сторо-
нами договору про передачу даного спору на вирiшення тре-
тейського суду.
Крiм того, зазначенi органи та особи зобовязанi додержува-
тися порядку звернення до суду, який передбачау дотримання пра-
вил пiдсудностi, вимог до форми позовноє заяви (ст. 137 ЦПК).
Органи державного управлiння, органи мiсцевого самовря-
дування, пiдприумства, установи i органiзацiє, окремi громадяни
при зверненнi єх до суду за захистом прав iнших осiб надiленi
певними процесуальними правами та обовязками.
Стаття 122 ЦПК передбачау, що зазначенi органи i особи ко-
ристуються процесуальними правами i несуть процесуальнi обовяз-
ки сторони по справi, за винятком права закiнчувати справу миро-
вою угодою. Це означау, що вони мають право знайомитися з ма-
терiалами справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень,
ухвал, постанов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у
судових засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi,
заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення
судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, оскаржу-
вати рiшення i ухвали суду, знайомитися з протоколом судового
засiдання, подавати своє зауваження до нього, а також користува-
тися iншими процесуальними правами, передбаченими процесуаль-
ним законом (статтi 99,200, 213-215, 289, 344 ЦПК).
Згiдно iз ст. 103 ЦПК названi субукти вправi також протя-
гом усього часу розгляду справи по сутi змiнити пiдставу або
предмет позову, збiльшити або зменшити розмiр позовних вимог
або вiдмовитисявiд позову.
Виходячи з обсягу наданих органам державного управлiння
та мiсцевого самоврядування, пiдприумствам, органiзацiям i ус-
____Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 111
тановам, громадянам, якi захищають iнтереси iнших осiб, про-
цесуальних прав, вони у активними учасниками процесу i можуть
впливати на його рух. Але, хоча названi особи i предявляють
позов в iнтересах iншоє особи, вони не стають позивачами, ос-
кiльки не мають особистоє матерiально-правовоє заiнтересова-
ностi в результатах справи, не у субуктами спiрних матерiально-
правових вiдносин, на них не поширюуться законна сила судо-
вого рiшення. Частина 2 ст. 122 ЦПК передбачау, що вiдмова
зазначених субуктiв вiд поданоє ними заяви або змiна заявлених
ними вимог не позбавляу особу, на захист прав та охоронюваних
законом iнтересiв якоє подано заяву, права вимагати вiд суду роз-
гляду справи по сутi. В подiбних випадках йдеться не про замiну
позивача, а про вибуття з процесу органу чи органiзацiє, яка,
порушуючи справу, мала процесуальну заiнтересованiсть в єє
розглядi, а згодом втратила з тих чи iнших причин цю заiнтере-
сованiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
вова квалiфiкацiя спiрних правовiдносин з посиланням на закон
не тiльки допомагау суду правильно, вiдповiдно до вимог зако-
ну вирiшити спiр, але й суттуво впливау на позицiю вiдповiдача
за позовом, предявленим до нього.
Прокурор, який предявив позов в iнтересах iншоє особи, у учас-
ником процесу, сприяу суду в правильному розглядi справ, подау
допомогу в зясуваннi дiйсних прав та взаумовiдносин сторiн, обук-
тивноє iстини. Вiн, як i сторони, мау право знайомитися з матерiа-
лами справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал,
постанов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у судо-
вих засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi, за-
являти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення
судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, оскаржу-
вати рiшення i ухвали суду, а також користуватись iншими проце-
суальними правами, наданими йому законом. Прокурор, наприк-
лад, вправi протягом усього часу розгляду справи по сутi змiнити
пiдставу або предмет позову, збiльшити або зменшити розмiр по-
зовних вимог або вiдмовитися вiд позову. Проте права та обовяз-
ки прокурора, який предявив позов в iнтересах певноє особи, по-
внiстю не спiвпадають з правами та обовязками сторони.
Сторона у цивiльнiй справi через сукупнiсть процесуальних
прав реалiзуу свiй матерiально-правовий iнтерес, що випливау iз
спiрних матерiальних правовiдносин. Прокурор не у учасником
матерiально-правових вiдносин мiж сторонами, якi у предметом
розгляду суду. Вiн мау лише iнформацiю й матерiали, але бiльше
того, що викладено в позовнiй заявi, як правило, в судовому за-
сiданнi сказати не може, як не може iнколи дати вiдповiдь на за-
питання вiдповiдача вiдносно уточнення тих чи iнших обставин
справи, а сторона в процесi не бере участi. В таких випадках, на
нашу думку, прокурор може вiдмовитися давати пояснення в
справi або вiдповiдати на поставленi запитання вiдповiдача.
Якщо без вiдповiдi на запитання вiдповiдачiв не можна правиль-
но, вирiшити справу, то вона повинна бути вiдкладена з тим, щоб
викликати сторону, в iнтересах якоє предявлено позов.
104 Глава VII
Вiдмова прокурора вiд поданоє ним заяви або змiна заявле-
них ним вимог не позбавляу особу, на захист прав та законних
iнтересiв якоє цю заяву було подано, права вимагати вiд суду
розгляду справи по сутi. Судовi витрати в такому разi оплачують-
ся на загальних пiдставах.
Вiдрiзняуться прокурор вiд сторони i тим, що рiшення суду
за позовом прокурора поширюуться не на прокурора, а на осо-
бу, в iнтересах якоє була порушена справа, а також тим, що про-
курор звiльняуться вiд виплати судових витрат у доход держави.
Поряд з прокурором ст. 98 ЦПК вiдносить до осiб, якi беруть
участь у справi, i судового представника. Судове представницт-
во, як i прокурор, це самостiйний iнститут цивiльного процесу-
ального права, який мау свiй предмет регулювання, свiй субук-
тний склад, змiст, обукт, а також свою мету. А тому, хоча в
ст. 121 Конституцiє Украєни i зазначено, що на прокуратуру по-
кладауться представництво iнтересiв громадянина або держави
в судi, це не означау, що прокурор виконуу функцiє загальноци-
вiльного (ст. 62 ЦК) чи процесуального (статтi 110-117 ЦПК)
представництва. Вiн завжди посiдау мiсце прокурора, як само-
стiйного субукта цивiльного процесу.
Глава
VIII
УЧАСТЬ В ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
ОРГАНiВ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛiННЯ, ОРГАНiВ МiСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ, ПРОФСПiЛОК,
ПiДПРИтМСТВ, УСТАНОВ,
ОРГАНiЗАЦiЙ ТА ОКРЕМИХ
ГРОМАДЯН, ЯКi ЗАХИЩАЮТЬ
ПРАВА iНШИХ ОСiБ
1. Пiдстави та форми участi в цивiльному
процесi органiв державного управлiння,
органiв мiсцевого самоврядування,
профспiлок, пiдприумств, установ,
органiзацiй та окремих громадян,
якi захищають права iнших осiб
Огiдно iз ст. 121 ЦПК органи державного управлiння,
профспiлки, пiдприумства, установи, органiзацiє, кооперативнi
органiзацiє, єх обуднання та окремi громадяни у випадках, перед-
бачених законом, можуть звернутися до суду iз заявою на захист
прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.
Крiм того, органи державного управлiння можуть брати
участь у процесi ще в однiй формi: вони можуть бути залученi
судом або вступити в процес за своую iнiцiативою для дачi вис-
новку в справi з метою здiйснення покладених на них обовязкiв
i для захисту прав громадян та iнтересiв держави. Участь зазна-
чених органiв державного управлiння у процесi для дачi вис-
новкiв у справi у обовязковою, коли суд визнау це за необхiдне.
106 Глава VIII
Закон Украєни <Про мiсцеве самоврядування в Украєнi>,
прийнятий 21 травня 1997 р. (далi - Закон), передбачау, що
виконавчi органи сiльськоє, селищноє, мiськоє Ради мають деле-
гованi повноваження, тобто повноваження органiв виконавчоє
влади наданi органам мiсцевого самоврядування законом. До де-
легованих повноважень виконавчих органiв сiльських, селищних,
мiських Рад належить, зокрема, вирiшення у встановленому за-
конодавством порядку питань опiки i пiклування (пп. 4 п. <б> ч.
1 ст. 34 Закону). Згiдно iз ст. 11 Закону виконавчi органи сiльсь-
ких, селищних, мiських Рад з питань здiйснення делегованих єм
повноважень органiв виконавчоє влади у пiдконтрольними i
пiдзвiтними крiм вiдповiдних Рад також i вiдповiдним органам
виконавчоє влади. Це дау пiдстави зробити висновок, що орга-
ни мiсцевого самоврядування в певних випадках здiйснюють
функцiє органiв державного управлiння, а тому належать до
субуктiв, передбачених ст. 121 ЦПК.
На вiдмiну вiд прокурора, якому закон (ст. 118 ЦПК) також
надау право порушити цивiльну справу на захист iнтересiв гро-
мадян та державних iнтересiв, органи державного управлiння,
органи мiсцевого самоврядування вправi порушити цивiльну
справу на захист прав iнших осiб тiльки у випадках, передбаче-
них законом (ч. 1 ст. 121 ЦПК).
Перелiк таких випадкiв чинний процесуальний закон не на-
водить, єх передбачають норми матерiального права i перш за все
норми шлюбно-сiмейного права.
Зокрема, органи опiки i пiклування вправi предявити позов:
про визнання шлюбу недiйсним внаслiдок недосягнення
подружжям шлюбного вiку або якщо його укладено особою,
визнаною недiуздатною внаслiдок душевноє хвороби чи не-
доумства (ст. 47 КпШС);
про позбавлення батькiвських прав (ст. 71 КпШС);
про вiдiбрання дiтей без позбавлення батькiвських прав
(ст. 76 КпШС);
про визнання усиновлення недiйсним (ст. 121 КпШС).
Стаття 71 КпШС надау право на порушення цивiльноє спра-
ви про позбавлення батькiвських прав також i громадським
органiзацiям, якими згiдно iз Законом Украєни вiд 16 травня
1992 р. <Про обуднання громадян> у обуднання громадян для
Офiцiйний вiсник Украєни. 1997 (Число 25). С. 20-77.
____Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 107
задоволення i захисту своєх законних соцiальних, економiчних,
творчих, вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших
спiльних iнтересiв.
Вiдповiдно до ст. 21 Закону Украєни вiд 25 червня 1991 р.
<Про охорону навколишнього природного середовища> гро-
мадськi обуднання у галузi навколишнього природного середо-
вища мають право звертатися до суду з позовами про вiдшкоду-
вання шкоди, заподiяноє внаслiдок порушення законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, в тому числi
здоровю i майну громадських органiзацiй, громадським приро-
доохоронним обуктам.
Державний комiтет Украєни у справах захисту прав спожи-
вачiв i його органи в Автономнiй Республiцi Крим, областях,
мiстах Киувi та Севастополi вправi порушувати в судах цивiльнi
справи щодо захисту прав споживачiв (п. 10 ч. 1 ст. Закону Ук-
раєни вiд 12 травня 1991 р. <Про захист прав споживачiв>).
Аналогiчне право мають громадськi органiзацiє споживачiв
(обуднання споживачiв). Так, згiдно iз ст. 26 названого Закону
обуднання споживачiв мають право звертатися з позовом до суду
про визнання дiй продавця, виготiвника (пiдприумства, що ви-
конуу єх функцiє), виконавця протиправними щодо невизначено-
го кола споживачiв i припинення цих дiй. Такi справи, як розяс-
нив Пленум Верховного Суду Украєни в п. 4 постанови вiд 12
квiтня 1996 р. № 5 <Про практику розгляду цивiльних справ за
позовами про захист прав споживачiв>, розглядаються у позов-
ному провадженнi.
Закон Украєни вiд 21 травня 1997 р. <Про мiсцеве самовря-
дування в Украєнi> (п. 15 ч. З ст. 42) передбачау, що сiльський, се-
лищний, мiський голова може звертатися до суду iз заявами щодо
визнання незаконними актiв iнших органiв мiсцевого самовряду-
вання, мiсцевих органiв виконавчоє влади, пiдприумств, установ
та органiзацiй, якi обмежують права та iнтереси територiальноє
громади, а також повноваження Ради та єє органiв.
Аналогiчне право мау голова районноє, обласноє, районноє
у мiстах Ради, якщо акти мiсцевих органiв виконавчоє влади,
пiдприумств, установ та органiзацiй обмежують права терито-
рiальних громад у сферах єх спiльних iнтересiв, а також повно-
важення районних, обласних Рад та єх органiв (п. 16 ч. 6 ст. 55 на-
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1992. № 34. Ст. 504.
Глава VIII
званого Закону). У даних випадках мова також йде про захист
прав iнших осiб, i пiдставою участi у цивiльному процесi органiв
мiсцевого самоврядування буде ст. 121 ЦПК.
Справа про визнання громадянина обмежено дiуздатним
внаслiдок зловживання спиртними напоями або наркотичними
засобами чи недiуздатним внаслiдок психiчноє хвороби або не-
доумства може бути розпочата за заявою членiв сiмє такого гро-
мадянина, профспiлок та iнших громадських органiзацiй, органiв
опiки i пiклування, психiатричного лiкувального закладу (ст. 256
ЦПК). Цi ж особи i органiзацiє вправi порушити справу i про
поновлення громадянина в дiуздатностi (ст. 260 ЦПК).
Стаття 57 ЦК надау державним або громадським органiза-
цiям право звернутись до суду з позовом про визнання недiйсною
угоди, укладеноє внаслiдок обману, насильства, погрози, зло-
вмисноє угоди представника однiує сторони з другою стороною
або збiгу тяжких обставин.
Таким чином, пiдставами участi в цивiльному процесi органiв
державного управлiння, органiв мiсцевого самоврядування, проф-
спiлок, пiдприумств, установ, органiзацiй та окремих громадян у
вiдповiднi норми права, а також iнiцiатива зазначених органiв.
Формою участi в цивiльному процесi органiв державного уп-
равлiння та iнших органiв, зазначених в ч. 1. ст. 121 ЦПК, обу-
мовлюуться i єх правове становище в процесi.
При зверненнi органiв державного управлiння, органiв мiсце-
вого самоврядування до суду iз заявою на захист прав та охоро-
нюваних законом iнтересiв iнших осiб вони надiляються права-
ми та обовязками сторони, за винятком права закiнчувати спра-
ву мировою угодою. Але оскiльки в подiбних випадках вони
захищають не своє власнi права, а права i охоронюванi законом
iнтереси iнших осiб, це зумовлюу єх особливе становище в ци-
вiльному процесi. При зверненнi органiв державного управлiн-
ня, органiв мiсцевого самоврядування до суду за захистом прав
iнших осiб, вони:
1) не у учасниками правового спору, не мають матерiально-
правовоє заiнтересованостi в результатах справи, на них не
поширюуться законна сила судового рiшення;
2) в подiбних випадках названi органи вправi виступати
тiльки на сторонi позивача чи заявника;
3) виключауться можливiсть предявлення ними зустрiчного
позову або укладення мировоє угоди з вiдповiдачем;;,-,".
Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 109
4) у всiх випадках предявлення позову до участi у справi як
позивач виступау та особа, в iнтересах якоє предявлено да-
ний позов. На цю особу i поширюуться законна сила судо-
вого рiшення.
Беручи участь у процесi для дачi висновку в справi, органи
державного управлiння не у iнiцiаторами порушення цiує справи
i, вiдповiдно, мають менший обсяг процесуальних прав.
Мета участi органiв мiсцевого самоврядування в цивiльному
процесi при зверненнi єх до суду на захист прав iнших осiб - за-
хист субуктивних прав i охоронюваних законом iнтересiв грома-
дян та органiзацiй, а також iнтересiв держави та територiальних
громад. Участь органiв державного управлiння в цивiльнiй справi
повязана з тим, що вони мають у справi iнтерес, зумовлений єх
спецiальною компетенцiую.
2. Порядок порушення цивiльноє справи
на захист прав та охоронюваних законом
iнтересiв iнших осiб
1 iраво на порушення цивiльноє справи на захист прав
та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб може бути реалi-
зовано тiльки в порядку, передбаченому цивiльно-процесуаль-
ним законом, тобто шляхом предявлення позову.
Позов зазначених субуктiв може бути подано до суду при на-
явностi певних передумов.
Перш за все, спецiальною передумовою права на звернення до
суду у пряма вказiвка закону про можливiсть предявлення заяви
на захист прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.
Вирiшуючи питання про прийняття позовноє заяви до провад-
ження, суддя повинен перевiрити, яка саме норма права надау орга-
ну державного управлiння, органу мiсцевого самоврядування, проф-
спiлковiй органiзацiє, пiдприумству, установi чи органiзацiє мож-
ливiсть звернутися до суду за захистом прав даноє особи. При
вiдсутностi такоє норми права суддя вiдмовляу в прийняттi заяви.
Право на звернення до суду з заявою на захист прав iнших
осiб мають органи державного управлiння, пiдприумства, орга-
нiзацiє, установи, що користуються правами юридичноє особи.
Реалiзацiя права на предявлення позову зазначеними в ст. 121
ЦПК субуктами залежить також вiд наявностi iнших передумов,
встановлених законом.
]_[0________________Глава VIII___________________
Зокрема, до таких передумов належать:
а) пiдвiдомчiсть справи суду;
б) вiдсутнiсть судового рiшення, що набрало законноє
сили, постановленого по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав, чи ухвали суду про прий-
няття вiдмови позивача вiд позову або про затвердження
мировоє угоди сторiн;
в) вiдсутнiсть у провадженнi суду справи по спору мiж
тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;
г) вiдсутнiсть рiшення товариського суду, прийнятого в
межах його компетенцiє, по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав або укладеного мiж сторо-
нами договору про передачу даного спору на вирiшення тре-
тейського суду.
Крiм того, зазначенi органи та особи зобовязанi додержува-
тися порядку звернення до суду, який передбачау дотримання пра-
вил пiдсудностi, вимог до форми позовноє заяви (ст. 137 ЦПК).
Органи державного управлiння, органи мiсцевого самовря-
дування, пiдприумства, установи i органiзацiє, окремi громадяни
при зверненнi єх до суду за захистом прав iнших осiб надiленi
певними процесуальними правами та обовязками.
Стаття 122 ЦПК передбачау, що зазначенi органи i особи ко-
ристуються процесуальними правами i несуть процесуальнi обовяз-
ки сторони по справi, за винятком права закiнчувати справу миро-
вою угодою. Це означау, що вони мають право знайомитися з ма-
терiалами справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень,
ухвал, постанов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у
судових засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi,
заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення
судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, оскаржу-
вати рiшення i ухвали суду, знайомитися з протоколом судового
засiдання, подавати своє зауваження до нього, а також користува-
тися iншими процесуальними правами, передбаченими процесуаль-
ним законом (статтi 99,200, 213-215, 289, 344 ЦПК).
Згiдно iз ст. 103 ЦПК названi субукти вправi також протя-
гом усього часу розгляду справи по сутi змiнити пiдставу або
предмет позову, збiльшити або зменшити розмiр позовних вимог
або вiдмовитисявiд позову.
Виходячи з обсягу наданих органам державного управлiння
та мiсцевого самоврядування, пiдприумствам, органiзацiям i ус-
____Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 111
тановам, громадянам, якi захищають iнтереси iнших осiб, про-
цесуальних прав, вони у активними учасниками процесу i можуть
впливати на його рух. Але, хоча названi особи i предявляють
позов в iнтересах iншоє особи, вони не стають позивачами, ос-
кiльки не мають особистоє матерiально-правовоє заiнтересова-
ностi в результатах справи, не у субуктами спiрних матерiально-
правових вiдносин, на них не поширюуться законна сила судо-
вого рiшення. Частина 2 ст. 122 ЦПК передбачау, що вiдмова
зазначених субуктiв вiд поданоє ними заяви або змiна заявлених
ними вимог не позбавляу особу, на захист прав та охоронюваних
законом iнтересiв якоє подано заяву, права вимагати вiд суду роз-
гляду справи по сутi. В подiбних випадках йдеться не про замiну
позивача, а про вибуття з процесу органу чи органiзацiє, яка,
порушуючи справу, мала процесуальну заiнтересованiсть в єє
розглядi, а згодом втратила з тих чи iнших причин цю заiнтере-
сованiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67