99 ЦПК). Проте в будь-якому випадку
видiленню представника повинно передувати обговорення спра-
ви на зборах трудового колективу чи громадськоє органiзацiє або
на засiданнi виборного органу, оскiльки представник громадсь-
коє органiзацiє чи трудового колективу бере участь у ЦИВiЛЬНО-

МУ Див.: Штефан М. Й. Цивiльний процес. К" 1997. С. 133.
134
Глава X
му процесi для викладення суду не своує особистоє думки по сутi
спору, а думки колективiв i органiзацiй, що його уповноважили.
Суди не повиннi вiдмовляти в допущеннi представникiв гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв з мотивiв недоцiль-
ностi, простоти або малозначностi справи.
В практицi судових органiв по-рiзному вирiшууться питання
про те, скiльки представникiв громадських органiзацiй i трудо-
вих колективiв може брати участь у розглядi справи. Законом це
питання не вирiшено. Виходячи iз сутi розглядуваного iнститу-
ту, слiд пiдкреслити, що вiд однiує громадськоє органiзацiє чи
трудового колективу повинен бути видiлений тiльки один пред-
ставник, який i викладау суду думку колективу, що його уповно-
важив. В той же час було б помилкою вважати, що думка одно-
го колективу з приводу справи, що розглядауться судим, обовяз-
ково повинна спiвпадати з думкою iншого. Рiзнi громадськi
органiзацiє i трудовi колективи можуть мати рiзнi думки з при-
воду однiує i тiує ж справи. Сторони можуть бути членами рiзних
колективiв, i тодi можлива участь декiлькох представникiв вiд
кожноє громадськоє органiзацiє або трудового колективу.
Глава
XI
ПРОЦЕСУАЛЬНi
СТРОКИ
1. Поняття процесуальних строкiв
таєх види
уднiую з властивостей цивiльноє процесуальноє форми
у єє термiновiсть, тобто законодавче визначення часових меж для
здiйснення процесуальних дiй. Установлення цивiльним проце-
суальним законодавством процесуальних строкiв забезпечуу
своучасний розгляд та вирiшення цивiльних справ, своучасний
захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного
законом iнтересу.
Процесуальний строк - це промiжок часу, визначений для
вчинення процесуальних дiй учасниками процесу (крiм суду). Ци-
вiльним процесуальним законодавством передбаченi два види
процесуальних строкiв: встановленi законом та призначенi судом
(ст. 84 ЦПК).
До строкiв, встановлених законом, належать такi, тривалiсть
яких визначена цивiльним процесуальним законодавством. Це,
наприклад, строк на касацiйне оскарження постанов суду першоє
iнстанцiє (ст. 291 ЦПК), строк на порушення питання про поста-
нову додаткового рiшення (ст. 214 ЦПК), строк на подання зау-
важень з приводу допущених у протоколi судового засiдання не-
правильностейабо неповноти протоколу (ст. 200 ЦПК), строки
предявлення рiшень до виконання (ст. 359 ЦПК) та iн.
До строкiв, призначених судом, належать тi, тривалiсть яких
визначауться судом з урахуванням обставин кожноє конкретноє
справи та особливостей кожноє процесуальноє дiє. Так, згiдно iз
ст. 139 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без
додержання вимог, викладених у статтях 137, 138 ЦПК, або не
оплачено державним митом, постановляу ухвалу про залишен-
ня заяви без руху i надау позивачевi строк для виправлення не-
136 Глава XI
долiкiв позовноє заяви. Така ж сутнiсть i строкiв виправлення
недолiкiв касацiйноє скарги, для подання додаткових доказiв>
нових матерiалiв та iн. (статтi 293, 300 ЦПК).
Правила про процесуальнi строки поширюються перш за все на
дiяльнiсть сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, а в рядi
випадкiв - i на осiб, якi не беруть участi у цiй справi (наприклад,
строк повiдомлення суду про вжитi заходи по усуненню порушень
законностi, правил спiвжиття, недолiкiв у роботi - ст. 235 ЦПК).
2. Обчислення процесуальних строкiв
Огiдно iз ст. 86 ЦПК строки, встановленi в законi або
призначенi судом, обчислюються роками, мiсяцями i днями. Так,
рiшення суду в справi, в якiй хоч би однiую з сторiн у громадя-
нин, може бути предявлено для примусового виконання протя-
гом трьох рокiв з моменту набрання ним законноє сили, а в усiх
iнших справах - протягом одного року (ст. 359 ЦПК); сторони
та iншi особи, якi брали участь у справi, заяви про перегляд рiшень,
ухвал та постанов у звязку з нововиявленими обставинами можуть
подавати протягом трьох мiсяцiв з дня встановлення обставини,
що стала пiдставою для перегляду рiшення, ухвали або постано-
ви (ст. 345 ЦПК); касацiйнi скарги, подання на постанови судiв
першоє iнстанцiє можуть бути поданi протягом десяти днiв з на-
ступного дня пiсля єх проголошення (ст. 291 ЦПК).
Процесуальний строк може визначатися також конкретною
календарною датою, наприклад, датою виклику вiдповiдача до
суду в стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Крiм того, процесуальний строк може визначатися вказiвкою
на подiю, яка неминуче повинна наступити. Так, сторони зобовя-
занi подати своє докази або повiдомити про них суд до початку
судового засiдання в справi (ст. 34 ЦПК), провадження в справi
зупиняуться у випадку, передбаченому п. 4 ст. 221 ЦПК, до на-
брання законноє сили вироком, рiшенням, ухвалою або постано-
вою, вiд яких залежить вирiшення справи (п. З ст. 224 ЦПК).
Перебiг процесуальних строкiв починауться слiдом за подiую,
визначеною законом або судом. Наприклад, перебiг строку на каса-
цiйне оскарження та опротестування судових рiшень i ухвал почи-
науться з наступного дня пiсля проголошення рiшення (ст. 291 ЦПК).
Закiнчення перебiгу процесуального строку, обчислюваного
роками, визначауться вiдповiдним мiсяцем i числом останнього
137
Процесуальнi строки
року строку. Якщо строк обчислюуться мiсяцями, то вiн закiн-
чууться у вiдповiдне число останнього мiсяця строку. В тому ви-
падку, коли закiнчення такого строку припадау на мiсяць, що не
мау вiдповiдного числа, то строк закiнчууться в останнiй день
цього мiсяця.
Якщо строки визначаються днями, то вони закiнчуються в ос-
таннiй день строку, який тривау звичайно до 24 години, але коли
в цей строк слiд було вчинити процесуальну дiю в судi, де служ-
бовi заняття закiнчуються ранiше, то строк закiнчууться в момент
припинення цих занять.
Строк не вважауться пропущеним, якщо до його закiнчення
скарга, iншi документи чи грошовi суми здано на пошту (ст. 87
ЦПК).
iз зупиненням провадження у справi зупиняються i всi по-
точнi, але ще не закiнченi по ньому строки (ст. 88 ЦПК). Перебiг
процесуальних строкiв зупиняуться з початку дiє тiує обставини,
яка стала пiдставою зупинення провадження у справi або зупи-
нення виконання рiшення. Вiдновлюуться перебiг строкiв з дня
вiдновлення провадження у справi або виконання рiшення.
Вiд зупинення процесуальних строкiв необхiдно вiдрiзняти
перерву єх перебiгу. Так, згiдно iз ст. 371 ЦПК перериватися може
перебiг строку предявлення рiшення до виконання (строк вико-
навчоє давностi). Вiдмiннiсть перерви процесуальних строкiв вiд
єх зупинення полягау в тому, що пiсля зупинення перебiг строкiв
продовжууться, а пiсля єх перерви процесуальнi строки почина-
ють обчислюватися з самого початку.
Пропуск встановленого законом або призначеного судом
процесуального строку тягне для учасникiв процесу, як правило,
втрату права на вчинення процесуальних дiй. Але в деяких випад-
ках пропущений строк може бути поновлено або продовжено.
3. Продовження та поновлення
процесуальних строкiв
i. iравила про продовження та поновлення процесуаль-
них строкiв викладенi в ст. 89 ЦПК. Застосування вказаних пра-
вил залежить вiд виду процесуального строку. Якщо пропуще-
но строк, призначений судом, то на прохання сторони або iншоє
особи, яка бере участь у справi, суд може продовжити пропуще-
нийстрок. Продовження строку являу собою надання нового
138 Глава XI
строку на вчинення тiує процесуальноє дiє, яка не була з поваж-
них причин вчинена в первiсне наданий строк. В тому ж випад-
ку, коли процесуальна дiя не вчинена у межах строку, встанов-
леного законом, суд може поновити його, якщо строк пропуще-
но з причин, визнаних судом поважними.
А. П. працював механiком в автогосподарствi Сiмферополь-
ського мiськздороввiддiлу. Наказом його було звiльнено за сис-
тематичне невиконання без поважних причин покладених на
нього, обовязкiв. Вважаючи звiльнення неправильним, А. П.
звернувся з позовом до автогосподарства про поновлення на
роботi та стягнення заробiтноє плати за вимушений прогул.
Рiшенням Києвського районного суду Сiмферополя позов
було задоволене. Судова колегiя Кримського обласного суду
скасувала рiшення i прийняла справу до свого провадження по
першiй iнстанцiє.
Ухвалою колегiє провадження в справi було закрито. А. П. не
оскаржив ухвалу обласного суду про закриття провадження в
, справi, а згодом звернувся до Кримського обласного суду з зая-
вою про поновлення пропущеного строку на касацiйне оскаржен-
ня ухвали. Ухвалою Кримського обласного суду йому вiдмовле-
но у поновленнi пропущеного касацiйного строку.
iз заяви позивача про поновлення касацiйного строку не вид-
но поважних причин, якi б йому перешкоджали своучасно пода-
ти скаргу. Щодо його помилки в обчисленнi касацiйного стро-
ку, то ця причина не може вважатися поважною для поновлення
строку касацiйного оскарження.
Питання про поновлення пропущеного строку вирiшууться
за заявою особи, яка бере участь у справi, тим судом, в якому слiд
було вчинити процесуальну дiю. Разом iз заявою про поновлен-
ня строку належить провести ту дiю або подати той документ,
вiдносно якого порушено прохання. В судове засiдання повиннi
викликатися сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi,
проте єх неявка не перешкоджау вирiшенню поставленого питан-
ня про поновлення пропущеного строку. За поданою заявою суд
постановляу ухвалу про поновлення пропущеного строку або про
вiдмову його поновити.
Поновлення пропущеного строку зводиться до того, що суд
дозволяу (при наявностi поважних причин пропуску строку) особi
Див.: В. В. Комаров. Практика застосування судами процесуального зако-
нодавства при розглядi цивiльних справ. С. 52-53. - .ЛФ--1.;
__________________Процесуальнi строки______139
вчинити ту дiю, на вчинення якоє нею пропущено встановлений
законом строк. Ухвала суду про поновлення пропущеного про-
цесуального строку оскарженню та опротестуванню не пiдлягау.
Згiдно iзст. 89 ЦПК може бути оскаржена у касацiйному поряд-
ку лише ухвала суду про вiдмову поновити пропущений строк.
4. Службовi строки
Утроки пiдготовки справи та розгляду цивiльних справ,
якi зобовязують суд чинити процесуальнi дiє у визначений промi-
жок часу, за характером у службовими, а не процесуальними. Вiд-
мiннiсть цих строкiв вiд процесуальних зводиться до наступного.
По-перше, правила про цi строки мiстяться в главi 18 ЦПК,
яка регулюу пiдготовку цивiльноє справи до судового розгляду,
а не процесуальнi строки. По-друге, вони встановленi для суду.
По-трету, вони вiдрiзняються вiд процесуальних строкiв за на-
слiдками єх пропуску. Пропуск без поважних причин процесуаль-
ного строку позбавляу особу, яка бере участь у справi, можли-
востi вчиняти процесуальну дiю, а пропуск службового строку,
навпаки, не знiмау з суду обовязку вчинити процесуальну дiю або
комплекс процесуальних дiй. По-четверте, на вiдмiну вiд проце-
суальних строкiв, встановлених законом, службовi строки мо-
жуть бути продовженi (ст. 146 ЦПК).
Строки пiдготовки справи встановленi тривалiстю сiм днiв,
а у виняткових випадках по складних справах цей строк може
бути до 20 днiв з дня прийняття заяви.
Строк розгляду цивiльноє справи встановлюуться законом
залежно вiд категорiє справ. Загальний строк розгляду справи за
законодавством Украєни дорiвнюу 15 дням. Для окремих категорiй
позовних справ встановлено скорочений строк розгляду: семиден-
ний строк-для справ, що виникають з трудових правовiдносин;
десятиденний строк - для справ про стягнення алiментiв i про
вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом або iншим ушкоджен-
ням здоровя, а також втратою годувальника (ст. 148 ЦПК).
Скороченi строки розгляду встановленi i для окремих справ,
що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин. Так, спра-
ви по скаргах на неправильностi в списках виборцiв чи в списках
громадян, якi мають право брати участь у референдумi, повиннi
розглядатися не пiзнiше трьох днiв, включаючи i день надходження
скарги, якщо вона подана не пiзнiше дванадцятоє години цього
140 Глава XI
дня (ст. 241 ЦПК). Скарги на рiшення територiальноє, окружноi|
(територiальноє) виборчоє комiсiє i заяви про скасування рiшен-Ц
ня виборчоє комiсiє про реустрацiю кандидата розглядаютьсяя
судом у пятиденний строк (ст. 2433 ЦПК). Скарги на вiдмову
Центрвиборчкому зареуструвати претендента як кандидата у
Президенти Украєни Верховний Суд Украєни розглядау у триден-
ний строк, а iншi скарги i заяви - у семиденний строк (ст. 2438
ЦПК). У семиденний строк розглядають суди заяви про скасуван-
ня рiшення про реустрацiю кандитата в народнi депутати Украє-
ни (ст. 24313 ЦПК), скарги на рiшення i дiє Центрвиборчкому
(ст. 24318 ЦПК). Не пiзнiше як у десятиденний строк з дня надход-
ження суд повинен розглянути скаргу на дiє адмiнiстративних
органiв (ст. 246 ЦПК) та скаргу на рiшення, дiє або бездiяльнiсть
державних органiв, юридичних або посадових осiб у сферi управ-
лiнськоє дiяльностi (ст. 2486 ЦПК), скаргу на рiшення, що прий-
нятi вiдносно релiгiйних органiзацiй (ст. 24813 ЦПК), заяву про-
курора про визнання незаконними правового акта органу, рiшен-
ня чи дiє службовоє особи (ст. 24818 ЦПК).
iнколи службовi строки встановлюються i для органiв та осiб,
якi взагалi не брали участi в процесi. Так, згiдно iз ст. 235 ЦПК
пiдприумства, установи, службовi особи, трудовi колективи зо-
бовязанi в мiсячний строк повiдомити суд про вжитi ними захо-
ди щодо усунення порушень законностi, недолiкiв у роботi, якi
суд виявив при розглядi цивiльноє справи i постановив по них
окрему ухвалу.
Значення службових строкiв важко переоцiнити, оскiльки
вони сприяють оперативному захисту субуктивних прав у ци-
вiльному судочинствi.
Глава
XII
СУДОВi ВИТРАТИ.
СУДОВi ШТРАФИ
1. Поняття i види судових витрат
Оакон покладау на сторiн та третiх осiб, що заявляють са-
мостiйнi вимоги на предмет спору, обовязок нести судовi витра-
ти по справi, якi складаються з державного мита i витрат, повя-
заних з розглядом справи. Державне мито призначене для вiдшко-
дування державi витрат, понесених нею при розглядi справи,
заохочення самостiйного врегулювання правових спорiв мiж сто-
ронами, а також для запобiгання поданню необгрунтованих по-
зовiв. Вiдшкодування судових витрат спрямоване на оплату пев-
них витрат державi, а також на сплату свiдкам, експертам понесе-
них ними витрат, повязаних iз сприянням здiйсненню правосуддя.
Державне мито - це передбаченi законом грошовi суми, що
повиннi сплатити сторони та третi особи iз самостiйними вимо-
гами на предмет спору за вчинення в єхнiх iнтересах дiй та вида-
чу документiв, що мають юридичне значення, уповноваженими
на те органами, серед яких суд, арбiтражний суд, нотарiат та iн.
Державне мито справляуться у пропорцiйнiй формi: або до цiни
позову, або до неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян.
Цiна позову визначауться: у позовах про стягнення грошей
- стягуваною сумою; у позовах про витребування майна - вар-
тiстю вiдшукуваного майна; у позовах про стягнення алiментiв
- сукупнiстю всiх виплат, але не бiльше як за один рiк; у позо-
вах про строковi платежi i видачi - сукупнiстю всiх платежiв або
видач, але не бiльше як за три роки; у позовах про безстроковi
або довiчнi платежi i видачi - сукупнiстю платежiв або видач за
три роки; у позовах про зменшення або збiльшення платежiв або
видач - сумою, на яку зменшуються або збiльшуються платежi
чи видачi, але не бiльше як за один рiк; у позовах про припинен-
ня платежiв або видач - сукупнiстю платежiв або видач, що за-


_________________ГлаваXII______ .
лишилися, але не бiльше як за один рiк; у позовах про достроко-
ве розiрвання договору майнового найму - сукупнiстю платежiв
за користування майном протягом строку, що залишауться до
кiнця дiє договору, але не бiльше як за три роки; у позовах про
право власностi на будинки, що належать громадянам на правi
приватноє власностi, - дiйсною вартiстю будинку, а для бу-
динкiв, що належать державним, кооперативним та iншим гро-
мадським органiзацiям, - не нижче єх балансовоє вартостi; у
позовах, якi складаються з кiлькох самостiйних вимог, - загаль-
ною сумою всiх вимог, за винятком вимог про вiдшкодування
моральноє (немайновоє) шкоди (ст. 65 ЦПК).
Цiну позову вказуу позивач. Якщо зазначена цiна явно не
вiдповiдау дiйснiй вартостi стягуваного, цiну позову встановлюу
суддя, про що вiн постановляу ухвалу. У тому разi, якщо в момент
подання позову встановити точно його цiну неможливо, розмiр
мита попередньо визначау суддя з наступним стягненням недопла-
ченого або з поверненням переплаченого мита вiдповiдно до цiни
позову, встановленоє судом при вирiшеннi справи (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67