Процесуально-правовим наслiдком прийняття судом справи
до свого провадження у також неможливiсть повторного звернен-
ня до суду з тiую ж вимогою i з тих же пiдстав. i
Крiм процесуально-правових наслiдкiв порушення справи в i
судi приводить до деяких матерiально-правових наслiдкiв, якi ма-)
ють важливе значення для заiнтересованих осiб.
Основним матерiально-правовим наслiдком порушення спра-
ви в судi у перерив перебiгу строку позовноє давностi. Стаття 79
ЦК вказуу, що перебiг строку позовноє давностi переривауться
предявленням позову в установленому порядку. Це означау, що
не будь-яке звернення до суду iз заявою переривау перебiг стро-
ку позовноє давностi, а лише таке, яке вiдповiдау вимогам зако-
ну. Крiм звернення до суду iз заявою необхiднi також дiє суддi, якi
виражаються в позитивному вирiшеннi питання про прийняття
заяви до провадження суду. Перебiг строку позовноє давностi
переривауться тiльки при зверненнi до суду iз заявою, в якiй у все
необхiдне для порушення процесу i ведення справи.
Важливий матерiально-правовий наслiдок порушення ци-
вiльноє справи в судi наступау по справах про стягнення засобiв
на утримання (алiменти) в тих випадках, коли цi засоби не нада-
ються зобовязаною особою в добровiльному порядку. Особа,
яка мау право на одержання засобiв на утримання вiд iншоє осо-
би, може звертатися до суду з вимогою до вiдповiдача про при-
мусове стягнення цих засобiв на пiдставi рiшення суду. Причо-
му звернутися до суду iз заявою можна незалежно вiд строку,
Порушення цивiльноє справи
247
|який пройшов з моменту виникнення права на одержання алi-
(ментiв. Алiменти присуджуються на майбутнiй час, починаючи
ч дня предявлення позову до суду (ст. 88 КпШС).
Матерiально-правовi наслiдки настають також при зверненнi
до суду i порушеннi справи за заявою власника про витребуван-
ня майна з чужого незаконного володiння. Звертаючись до суду
з такою вимогою, власник переслiдуу мету вiдiбрати майно з не-
законного володiння i повернути собi. Задоволення цiує вимоги
залежить в першу чергу вiд добросовiсностi чи недобросовiсностi
придбання цього майна. Якщо вiд недобросовiсного набувача
власник може витребувати своу майно в усiх випадках, то вiд
добросовiсного - лише у випадках, передбачених законом (вик-
раденого, загубленого майна тощо).
Крiм права на витребування майна з чужого незаконного во-
лодiння власник мау право вимагати також повернення всiх до-
ходiв, якi незаконний володiлець здобув або повинен був здобу-
ти з цього майна. Щодо недобросовiсного володiльця, то вiн зо-
бовязаний повернути всi доходи, якi вiн добув чи повинен був
добути з майна за весь перiод володiння ним. По-iншому оцiнюу
закон становище добросовiсного володiльця, який помилково
вважау своу володiння правомiрним. Володiлець вважауться доб-
росовiсним до моменту, коли вiн дiзнався або повинен був Дiзна-
тися про свою помилку. З цього моменту вiн стау на позицiє не-
добросовiсного володiльця i на нього поширюуться вищевказа-
на вiдповiдальнiсть, тобто вiн повинен повернути власнику всi
доходи, одержанi ним вiд незаконного володiння майном. Таким
моментом у звернення власника до суду з позовною заявою i
прийняття єє судом до свого провадження.
Звернення до суду мау наслiдком певнi витрати заiнтересова-
ноє особи, якi виражаються в оплатi державного мита, в оплатi
за видачу копiй необхiдних документiв тощо. Цi витрати несе
особа, яка звертауться до суду за захистом порушеного чи оспо-
рюваного права чи охоронюваного законом iнтересу. У разi за-
доволення єє вимог суд присуджуу другiй сторонi вiдшкодуван-
ня всiх цих витрат. Однак iнколи вiдпадау необхiднiсть розгляду
справи по сутi i постановлення по нiй судового рiшення у звяз-
ку з тим, що вiдповiдач у добровiльному порядку задовольнив
вимоги заiнтересованоє особи в день звернення до суду або пiсля
звернення, але до судового розгляду цiує справи. Очевидно, що
заiнтересована особа в такому разi не буде наполягати на розг-
248
Глава XVII
лядi справи по сутi. Однак виникау питання про вiдшкодування
судових витрат, якi понiс позивач в звязку iз зверненням до суду
Стаття 78 ЦПК прямо вказуу, що якщо позивач не пiдтриму<
своєх вимог внаслiдок добровiльного задоволення єх вiдповiда
чем пiсля предявлення позову, то суд на прохання позивача при-
суджуу з вiдповiдача всi понесенi позивачем по справi судовi вит-
рати.
В практицi iнколи виникають сумнiви з питання про те, чи
пiдлягають присудженню з вiдповiдача понесенi позивачем вит-
рати, якщо вiдповiдач задовольнив вимоги позивача в день звер-
нення його до суду. Справа в тому, що вiдповiдач може задоволь-:
нити вимоги позивача шляхом переводу спiрноє суми поштою
або через банк. У таких випадках позивач ще не знау про задо-
волення своєх вимог, а вiдповiдач не знау, що позивач вже звер-
нувся до суду iз заявою. Здауться, що в такiй ситуацiє необхiдно
виходити з наступного положення: якщо позивач не знав i не мiг
знати про задоволення своєх вимог вiдповiдачем i в звязку з цим
звернувся до суду, вiн мау право вимагати вiдшкодування всiх
понесених ним витрат, повязаних iз зверненням до суду.
Глава
XVIII
ПiДГОТОВКА ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
, ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
1. Мета i значення пiдготовки справи
до судового розгляду
Законнiсть i обгрунтованiсть судового рiшення, швид-
кiсть розгляду цивiльноє справи значною мiрою залежать вiд
повноти єє пiдготовки до судового розгляду. Тут закладауться
основа успiшного вирiшення судом спору про право чи iншоє
правовоє вимоги. В постановi Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 5 березня 1977 р. № 1 iз змiнами на 25 травня 1998 р. <Про
пiдготовку цивiльних справ до судового розгляду> пiдкреслено,
що пiдготовка справ до судового розгляду - важлива самостiйна
стадiя цивiльного процесу, метою якоє у забезпечення правиль-
ного i своучасного вирiшення цивiльних справ. Пiдготовка кож-
ноє цивiльноє справи до розгляду в судовому засiданнi, незалеж-
но вiд єє складностi, у обовязковою i повинна бути проведена в
строки, передбаченi ст. 146 ЦПК. Пiдготовка справи до судового
розгляду у обовязковою i при новому розглядi справи пiсля ска-
сування ранiше постановленого рiшення2.
Належно проведена пiдготовка справи до судового розгля-
ду мау значення для якiсного вирiшення цивiльних справ. Недо-
оцiнка значення цiує стадiє процесу, формальне ставлення до неє
призводить до вiдкладення розгляду справи, тяганини, а нерiдко
i до постановлення необгрунтованих рiшень.
Пiдготовка справи до судового розгляду починауться пiсля
прийняття заяви суддею i продовжууться до призначення справи
до розгляду (статтi 143,147 ЦПК). Не можна визнати правильним
Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах//Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995.
№1.С.393.
г Див.: Там же. С. 404.
_________________Глава XVIII____________________
здiйснення пiдготовчих дiй (збирання доказiв, призначення експер-
тизи тощо) до порушення справи, оскiльки це суперечить закону.
Пiдготовка цивiльноє справи до судового розгляду повинна
бути процесуальне оформлена, хоча прямоє вказiвки про це в !
ЦПК немау. Однак пiдготовчi дiє в окремих випадках можна на-
мiчати i пiд час прийняття заяви до провадження суду, на що звер-
нув увагу Пленум Верховного Суду Украєни. У постановi <Про
практику застосування судами процесуального законодавства
при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє> вiд 21 грудня
1990 р. № 9 iз змiнами на 25 травня 1998 р. Верховний Суд розяс-
нив, що при постановленнi ухвали про прийняття заяви i пору-
шення справи суддя крiм статей 5, 136 ЦПК керууться ст. 143 i
цього Кодексу, якщо в ухвалi зазначауться про процесуальнi дiє,
якi слiд провести при пiдготовцi справи до судового розгляду.
Разом з тим про процесуальнi дiє, що пiдлягають здiйсненню в
порядку пiдготовки справи до судового розгляду, правильнiше
було б зазначати суддею в самостiйнiй ухвалi про пiдготовку
справи до судового розгляду без повiдомлення осiб, якi беруть
участь у справi. Постановляючи ухвалу про пiдготовку справи,
суддя повинен керуватися ст. 232 ЦПК,.в якiй закрiплено, що пи-
тання, звязанi з рухом справи в судi першоє iнстанцiє, вирiшують-
ся мотивованими ухвалами.
2. Змiст i порядок провадження пiдготовки
цивiльних справ до судового розгляду
1 iiдготовка цивiльноє справи до судового розгляду про-
вадиться одноособове суддею.
Змiст процесуальних дiй по пiдготовцi справи до судового роз-
гляду визначауться ст. 143 ЦПК. Єх перелiк не у вичерпним, ос-
кiльки пiдготовка справи до судового розгляду повинна провади-
тись з урахуванням особливостей тiує чи iншоє категорiє справ (тру-
дових, житлових, кооперативних та iн.). В той же час здiйснення
ряду процесуальних дiй обовязкове по будь-якiй справi.
Незалежно вiд категорiє справи всi дiє суддi по пiдготовцi
справи можна подiлити на такi групи: 1) визначення характеру
спiрних правовiдносин i змiсту правовоє вимоги, матерiального
i Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєна. 1995.
№1.С.403.
_______Пiдготовка цивiльних справ до судового розгляду
закону, який єх регулюу, фактiв, що пiдлягають встановленню i
лежать в основi вимог i заперечень; 2) зясування доказiв, необ-
хiдних для пiдтвердження зазначених фактiв i вжиття заходiв до
своучасноє єх подачi; 3) визначення кола осiб, якi мають брати
участь у процесi; 4) заходи до забезпечення своучасноє явки в
судове засiдання учасникiв процесу.
На стадiє пiдготовки справи до судового розгляду необхiдно
якомога точнiше визначити коло юридичне значущих фактiв, якi
обгрунтовують вимоги позивача i заперечення вiдповiдача, тоб-
то визначити предмет доказування. З цiую метою суддя опитуу
позивача по сутi заявлених ним позовних вимог, зясовуу у ньо-
ю можливi з боку вiдповiдача заперечення (п. 1 ст. 143 ЦПК).
Опитування позивача обовязкове, якщо заяву в суд вiн подау
особисто. Проте суддя мау право викликати позивача для опи-
тування i у випадку подання ним заяви поштою.
У необхiдних випадках з урахуванням характеру конкретноє
справи, неповноти доказiв та iнших обставин суддя викликау
вiдповiдача для попереднього опиту з обставин справи, зясовуу
можливi з його боку заперечення проти позову. По особливо
складних справах суддя може запропонувати вiдповiдачевi пода-
ти письмовi пояснення в справi. Виклик вiдповiдача провадить-
ся одночасно з врученням йому копiє позовноє заяви та поданих
позивачем документiв (п. 2 ст. 143). Виклик вiдповiдача для бе-
сiди бажаний, зокрема, якщо в позовнiй заявi мiстяться вказiвки
про наявнi у нього заперечення проти позову.
Суддя мау право викликати позивача повторно, якщо вiдпо-
вiдач заявив iстотнi заперечення проти позову i якщо про наведенi
ним факти не мiститься вiдомостей у позовнiй заявi i в доданих до
неє документах, або в разi, якщо вiдповiдач виявив згоду добро-
вiльно виконати вимоги позивача чи укласти мирову угоду.
Позивач i вiдповiдач можуть бути викликанi одночасно,
якщо суддя визнау це за необхiдне для повнiшого зясування взау-
мних вимог.
Як вiдомо, суд приступау до розгляду цивiльноє справи не
тiльки за заявою особи, що звернулася за захистом свого права
чи охоронюваного законом iнтересу, але й за заявами прокуро-
ра, органiв державного управлiння, профспiлок, пiдприумств, ус-
танов, органiзацiй та окремих громадян, якi захищають права
iнших осiб, а також за заявою органiв Антимонопольного комi-
тету Украєни. При зверненнi до суду вказаних субуктiв суддя
252 Глава XVIII
також залучау єх до участi в пiдготовцi справи до судового роз-1
гляду. При цьому суддя мау право в необхiдних випадках запро-
понувати єм уточнити пiдстави заявлених вимог, назвати додат-
ковi докази, що пiдтверджують цi вимоги, або вказати на джере-
ла отримання доказiв, подати розрахунок сум, якi пiдлягають
стягненню, тощо.
Уточнивши коло обставин, якi мають значення для справи, виз-
начивши характер спiрних правовiдносин i змiст правовоє вимоги,
суддя визначау норму матерiального права, що регулюу цi вiдноси-
ни, i на єє основi остаточно окреслюу предмет доказування.
Аналiз фактiв предмета доказування дау змогу правильно
визначити коло доказiв, необхiдних для правильного вирiшення
справи. При збираннi доказiв слiд керуватися вимогами ст. 28
ЦПК про належнiсть доказiв i ст. 29 ЦПК про допустимiсть за-
собiв доказування. При цьому слiд мати на увазi, що кожна сто-
рона повинна довести тi обставини, на якi вона посилауться як
на пiдставу своєх вимог i заперечень.
Докази подаються сторонами та iншими особами, якi беруть
. участь у справi. У випадках, коли щодо витребування доказiв для
сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, у труднощi, суд
за єх клопотаннями сприяу у витребуваннi таких доказiв (ст. ЗО
ЦПК). Зокрема, суддя вимагау вiд пiдприумств, установ, орга-
нiзацiй, а також вiд громадян письмовi та речовi докази або на-
дау особам, якi беруть участь у справi, повноваження на право
одержання цих доказiв для подачi єх до суду, а також за єх клопо-
танням вживау заходiв до забезпечення доказiв (п. 7 ст. 143 ЦПК).
Таким чином, суддя не повинен збирати докази за своую iнiцiати-
вою, але зобовязаний вживати передбачених законом заходiв до
всебiчного, повного i обуктивного зясування обставин справи.
При необхiдностi збирання доказiв в iншому мiстi або райо-
нi суддя доручау вiдповiдному судовi за мiсцем знаходження до-
казiв провести певнi процесуальнi дiє, про що постановляу ухва-
лу про судове доручення. Ця ухвала обовязкова для суду, якому
вона адресована, i мау бути виконана в строк до десяти днiв
(ст. 33, п. 10ст. 143 ЦПК).
Готуючи справу до судового розгляду, суддя у невiдкладних
випадках з повiдомленням осiб, якi беруть участь у справi, про-
вадить мiсцевий огляд (п. 9 ст. 143 ЦПК). Зокрема, закон вима-
гау негайно оглядати продукти та iншi речi, що швидко псують-
ся (ст. 55 ЦПК). Про результати огляду складауться протбкол.
! iiiiiiаiiiii iiiiиiiiiiЙiЙнiiМЙМЙiЙiiЙii
Пiдготовка цивiльних справ до судового розгляду 253
У процесi пiдготовки справи до судового розгляду суддею та-
<ож вирiшууться питання про допит свiдкiв, якщо свiдок внас-
|лiдок хвороби, старостi, iнвалiдностi або з iнших поважних при-
|чин не може зявитись на виклик суду (ст. 45 ЦПК).
| Згiдно з п. 8 ст. 143 ЦПК суддя мау право з урахуванням думки
| осiб, якi беруть участь у справi, вирiшувати питання про проведен-
| ня експертизи (медичноє, психiатричноє, хiмiчноє, бухгалтерськоє
| тощо), коли необхiднiсть у цьому виникау для зясування обставин,
що мають значення для справи i потребують спецiальних знань у
галузi науки, мистецтва, технiки або ремесла. При призначеннi екс-
пертизи повиннi враховуватись статтi 57-61 ЦПК, а також положен-
ня Закону Украєни вiд 25 лютого 1994 р. <Про судову експертизу>,
iнструкцiє про призначення та проведення судових експертиз, зат-
вердженоє наказом Мiнiстерства юстицiє Украєни 8 жовтня 1998 р.,
та постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд ЗО травня
1997 р. <Про судову експертизу в кримiнальних i цивiльних справах>.
Причому особам, якi беруть участь у справi, необхiдно розяснити
єх право поставити перед експертами запитання.
У разi необхiдностi суддя може призначити додаткову експер-
тизу, доручити єє проведення тому самому або iншому експерту.
Зокрема, додаткова експертиза може бути призначена, якщо по-
переднiй висновок експерта у неповним або неясним. Висновок
визнауться неповним, коли експерт дослiдив не всi поданi йому
обукти чи не дав вичерпних вiдповiдей на поставленi перед ним
запитання. Неясним вважауться висновок, який нечiтко викладе-
ний або мау невизначений, неконкретний характер. Суддя мау
право також призначити комiсiйну експертизу, коли у потреба
провести дослiдження за участю кiлькох експертiв-фахiвцiв в однiй
галузi знань, або комплексну - за участю кiлькох експертiв, якi у
фахiвцями у рiзних галузях знань. Повторну експертизу суддя в цiй
стадiє призначити не може, оскiльки визнати первiсний висновок
експерта необгрунтованим чи таким, що суперечить iншим мате-
рiалам справи, можливо тiльки у судовому засiданнi.
Слiд мати на увазi, що неприпустимо призначення експертизи
у випадках, коли зясування певних обставин не потребуу спе-
цiальних знань, а також ставити перед експертом правовi запи-
тання, вирiшення яких вiднесено законом до компетенцiє суду
(зокрема, щодо вини, недiуздатностi).
[ Визначивши норму матерiального права, що пiдлягау засто-
| суванню, предмет доказування, коло необхiдних доказiв по спра-
254 Глава XVIII
вi, суддя вирiшуу питання про склад осiб, якi повиннi взяти участь
у процесi. При цьому суддя перш за все повинен переконатися в
тому, що сторони у належними, i в разi необхiдностi вжити заходiв
до замiни неналежноє сторони належною.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67