постiйно контролювати додержання працiвниками всiх вимог iнструкцiй з технiки безпеки, виробничоє санiтарiє i гiгiуни працi, протипожежноє охорони; видавати заробiтну плату в установленi строки; забезпечити систематичне пiдвищення дiловоє квалiфiкацiє працiвникiв i рiвня 'єх економiчних знань, створювати необхiднi умови для сумiщення роботи з навчанням на виробництвi i в навчальних установах; уважно
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
409
ставитись до потреб i запитiв працiвникiв, полiпшувати єх житлово-побутовi умови.
При прийняттi на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та iстотнi умови працi; ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його необхiдними для роботи засобами; проiнструктувати з технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, гiгiуни працi i протипожежноє охорони.
Правила внутрiшнього трудового розпорядку, статути i положення про дисциплiну не мають змоги детально урегулювати правила поведiнки при виконаннi роботи на окремому механiзмi, станку, обладнаннi. Конкретизацiя порядку проведення роботи на таких механiзмах визначауться технiчними правилами i iнструкцiями. Технiчнi правила не становлять собою нормативних актiв, але з метою створення безпеки при виконаннi робiт вони обов'язковi для виконання i тому також у правилами виконання конкретних робiт. Єх порушення можуть викликати застосування певних видiв вiдповiдальностi.
Конкретнi трудовi правила i обов'язки окремих категорiй iнженерно-технiчних працiвникiв i службовцiв закрiплюються у положеннях про посаду або посадових iнструкцiях. У практицi централiзованого i локального регулювання працi керiвних працiвникiв i спецiалiстiв вироблена певна структура посадових iнструкцiй (положень), що включають такi роздiли, як загальнi положення, обов'язки працюючих, основнi права.
Особливе мiсце у встановленнi обов'язкiв працюючих мають накази i розпорядження власника пiдприумства або уповноваженого ним органу, якi вiдiграють важливу роль в управлiннi виробництвом. Невиконання наказу чи розпорядження становить дисциплiнарний проступок i може викликати застосування до працiвника заходiв правового впливу.
4. Заходи заохочення за сумлiнне виконання трудових обов'язкiв
Праця у творчою дiяльнiстю. Головною силою, що спонукау людину займатись трудовою дiяльнiстю, у потреба в одержаннi матерiальних коштiв для задоволення своєх iнтересiв. Усвiдомлена потреба перетворюуться у свiдому мету, що визначау поведiнку працiвника, його трудову активнiсть.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
410
Основними засобами пiдтримання високоє трудовоє активностi працiвникiв у створення сприятливих умов працi, нормального психологiчного клiмату, переконання, сила прикладу, моральне i матерiальне стимулювання. iнiцiатива, творча дiяльнiсть базуються головним чином на внутрiшньому переконаннi' особи. Ця iнiцiатива стимулюуться заходами морального i матерiального характеру шляхом публiчного визнання, схвалення, позитивноє оцiнки успiхiв робiтника.
Таку стимулюючу роль в трудовому правi виконуу заохочення, яке виступау формою сприяння сумлiнному виконанню працiвником своєх трудових обов'язкiв, сприяу вчиненню ним корисних творчих дiй, якi перевищують звичайнi нормальнi вимоги. Заохочення у публiчним проявом пошани до працiвника у формах, що визначаються чи дозволяються нормою права, за зразкове виконання трудових обов'язкiв, пiдвищення продуктивностi працi, полiпшення якостi продукцiє, тривалу i безперервну роботу, новаторство в працi та iншi досягнення в роботi.
КЗпП не визначау навiть примiрного перелiку заохочень, що може застосовувати власник або уповноважений ним орган до сумлiнно працюючих. Стаття 143 КЗпП лише визначау, що до працiвникiв пiдприумств можуть застосовуватись будь-якi заохочення, що мiстяться в затверджуваних трудовими колективами правилах внутрiшнього трудового розпорядку.
Це означау, що при затвердженнi правил внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумства трудовий колектив визначау будь-якi заходи, що можуть бути застосованi власником або уповноваженим ним органом за сумлiнне виконання трудових обов'язкiв. Такi заходи можуть бути як моральними (оголошення подяки, нагородження грамотою, занесення в книгу пошани, на дошку пошани, фотографування бiля прапора пiдприумства), так i матерiальними (нагородження цiнним подарунком, видача грошовоє премiє).
Правила внутрiшнього трудового розпорядку багатьох пiдприумств передбачають такi заходи заохочення, як присвоуння почесних звань <Кадровий працiвник пiдприумства>, <Майстер - золотi руки>, <Ветеран працi>, <Почесний ветеран працi пiдприумства> тощо. Присвоуння таких звань, як правило, пов'язууться iз збiльшенням тарифноє ставки чи окладу працiвника.
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
411
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 5 сiчня 1998 р. № 17 затверджено Положення про Почесну грамоту Кабiнету Мiнiстрiв Украєни. Визначено, що ця грамота у заохоченням за заслуги у сприяннi реалiзацiє соцiальноє та економiчноє полiтики держави, проведенню ефективноє дiяльностi центральних i мiсцевих органiв виконавчоє влади, розвитковi мiсцевого са-моврядуванння, здiйсненню заходiв щодо забезпечення законностi, прав i свобод громадян, змiцненню оборони держави, державноє безпеки, реалiзацiє зовнiшньоє полiтики Украєни. Нагородження Почесною грамотою здiйснюуться за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни. Разом з Почесною грамотою нагородженому вручауться пам'ятний знак.
Положенням про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту за зразкове виконання службових обов'язкiв та iнiцiативнiсть у роботi передбаченi такi види заохочення, як оголошення подяки, премiювання, нагородження цiнним подарунком, почесною грамотою, присвоуння звання кращого працiвника за фахом, нагородження нагрудним значком, нагрудним знаком <Почесний залiзничник>.
Статутом про дисциплiну працiвникiв зв'язку передбачено такi ж заходи заохочення за зразкове виконання трудових обов'язкiв, пiдвищення продуктивностi працi, творчу iнiцiативу, винахiдливiсть у роботi, передання передового досвiду роботи iншим працiвникам, за багаторiчну i сумлiнну працю, попередження крадiжок, аварiй, пошкоджень засобiв i споруд зв'язку, економiю державних коштiв. Цей перелiк, як i в iнших положеннях i статутах, у примiрним. Тому заохочення можуть застосовуватись i за iншi позитивнi наслiдки в роботi.
Мiнiстерство зв'язку Украєни разом з Центральним комiтетом профспiлки працiвникiв зв'язку може нагороджувати працiвникiв зв'язку нагрудним знаком <Почесна вiдзнака Мiнiстерства зв'язку Украєни>.
Допускауться одночасне застосування декiлькох видiв заохочення.
При успiшному i сумлiнному виконаннi працiвниками своєх трудових обов'язкiв єм можуть надаватись певнi пiльги та переваги в галузi соцiально-культурного i житлово-побутового обслуговування. До таких пiльг i переваг слiд вiднести надання путiвок до санаторiєв та будинкiв вiдпочинку, просування по роботi, полiпшення житлових умов тощо. Керiвники пiдприумств
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
412
i органiзацiй за погодженням з профспiлковим комiтетом i з урахуванням рекомендацiй трудових колективiв мають право направляти кошти заохочувальних фондiв на надання безвiдплатноє допомоги i часткове погашення пiльгового дострокового державного кредиту на будiвництво житла.
За особливi трудовi заслуги працiвники представляються у вищi органи до заохочення, нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками i присвоуння почесних звань та звання кращого працiвника за даною професiую.
За видатнi трудовi заслуги в певних галузях народного господарства, науки i культури присвоюються почеснi звання <Заслужений працiвник вищоє школи Украєни>, <Заслужений працiвник культури Украєни>.
Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з профспiлковим комiтетом. З цього приводу видауться наказ або розпорядження, який оголошууться в урочистiй обстановцi. В трудовiй книжцi робиться запис про заохочення у порядку, визначеному iнструкцiую про порядок ведення трудових книжок.
5. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення трудових обов'язкiв. Поняття дисциплiнарного проступку
Порушення сторонами трудових правовiдносин обов'язкiв, передбачених в законодавствi про працю, колективних договорах i правилах внутрiшнього трудового розпорядку, призводить за певних умов до юридичною вiдповiдальностi, пiд якою слiд розумiти заходи державного примусу, що грунтуються на юридичному i громадському осудi правопорушника, або встановлення щодо нього певних негативних наслiдкiв у формi обмеження або позбавлення особистих чи майнових прав.
Застосування щодо окремих несумлiнних працiвникiв заходiв дисциплiнарного впливу (ст. 140 КЗпП) прийнято називати дисциплiнарною вiдповiдальнiстю. Вона мау своєм спрямуванням забезпечити дотримання внутрiшнього трудового розпорядку i у однiую з правових форм примусу, що застосовууться до несумлiнних працiвникiв за порушення трудового розпорядку та iнших обов'язкiв.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настау в разi вчинення працiвником дисциплiнарного проступку. Дисциплiнарним проступком визнауться виновне невиконання або неналежне виконання
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
413
працiвником покладених на нього законодавством про працю, колективним i трудовим договорами трудових обов'язкiв.
Безпосереднi обов'язки працюючих закрiпленi в ст. 139 КЗпП та правилах внутрiшнього трудового розпорядку. Саме за невиконання або неналежне виконання працiвником з його вини трудових обов'язкiв може настати дисциплiнарна вiдповiдальнiсть цього працiвника.
Таким чином, дисциплiнарна вiдповiдальнiсть виступау як важливий соцiальний iнститут, що мау за мету забезпечити вiдповiдну поведiнку працюючих при виконаннi ними трудових обов'язкiв. Ця вiдповiдальнiсть чiтко урегульована нормами права i забезпечуу дотримання законностi при здiйсненнi громадянами свого права на працю. У той же час окремими законодавчими актами певнi дiє працiвникiв прямо можуть визнаватись чи не визнаватись дисциплiнарним проступком. Так, ст. 27 Закону Украєни вiд 3 березня 1998 р. <Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)> участь у страйку працiвникiв, за винятком страйкiв, визнаних судом незаконними, не розглядауться як порушення трудовоє дисциплiни i не може бути пiдставою для притягнення до дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Згiдно зi ст. 28 цього ж Закону органiзацiя страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому у порушенням трудовоє дисциплiни.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть, як i будь-яка iнша юридична вiдповiдальнiсть, мау примусовий характер. Це проявляуться в тому, що на працiвника при вчиненнi ним дисциплiнарного проступку накладаються заходи примусового впливу, примусова санкцiя, яка викликау для нього певнi негативнi наслiдки. Цi заходи впливу застосовуються тiльки по вiдношенню до працiвника, що дау пiдстави зробити висновок, що дисциплiнарна вiдповiдальнiсть у односторонньою. Власник або уповноважений ним орган за порушення своєх обов'язкiв, що передбаченi в правилах внутрiшнього трудового розпорядку, перед працiвником в дисциплiнарному порядку не вiдповiдау. Така вiдповiдальнiсть може мати мiсце перед вищими в порядку пiдлеглостi органами. Але i в цьому разi вiдповiдальнiсть буде односторонньою.
В. Венедиктов вiдмiчау в юридичнiй вiдповiдальностi два аспекти: позитивний (перспективний) i негативний (ретроспективний). Працiвник несе вiдповiдальнiсть перш за все за неналежне виконання своєх обов'язкiв у перспективi. Але це не оз-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
414
начау, що вiн буде єє нести, якщо належним чином виконуу своє обов'язки. Застосування правовоє санкцiє за невиконання своєх обов'язкiв становить негативну (ретроспективну) вiдповiдальнiсть'.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть може бути загальною i спецiальною. Загальна дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настау на пiдставi норм КЗпП i правил внутрiшнього трудового розпорядку. Вона поширюуться на переважну бiльшiсть працюючих, включаючи сезонних i тимчасових працiвникiв, на яких не поширюуться дiя статутiв i положень про дисциплiну та iнших спецiальних положень. Навiть у тих галузях народного господарства, де дiють статути чи положення про дисциплiну, значна частина працiвникiв несе загальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть. Пiд вiдповiдальнiсть за статутами i положеннями пiдпадають лише тi працiвники, якi безпосередньо зайнятi основною експлуатацiйною дiяльнiстю даного пiдприумства. Перелiк працiвникiв, що пiдпадають пiд дiю того чи iншого статуту або положення, досить часто мiститься у самих статутах i положеннях.
Спецiальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть несуть працiвники, на яких поширюуться дiя статутiв i положень про дисциплiну. Вони визначають сферу єх дiє, загальнi обов'язки вiдповiдних працiвникiв, заходи дисциплiнарного стягнення i коло осiб, якi можуть єх застосувати, порядок накладення i оскарження стягнень.
Статути i положення про дисциплiну в Украєнi дiють в усiх органiзацiях транспорту (крiм автомобiльного) i зв'язку. Так, Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. № 55 за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв Украєни. Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд ЗО липня 1996 р. № 877.
Щодо окремих категорiй працiвникiв, надiлених особливими службовими повноваженнями, дiють спецiальнi положення про дисциплiну. До таких працiвникiв вiднесенi суддi, прокурори, слiдчi.
Див.: Венедиктов В.С. Юридическая ответственность по советскому трудовому праву. Уч. пособие. К. 1989. С. 16-18.
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
415
6. Заходи стягнення за порушення трудових обов'язкiв i порядок єх застосування
За порушення трудовоє дисциплiни власник пiдприумства або уповноважений ним орган вiдповiдно до ст. 147 КЗпП може застосувати такi заходи стягнення, як догана або звiльнення.
Догана у дисциплiнарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягау у негативнiй оцiнцi i засудженнi поведiнки працiвника в трудовому колективi. Такий моральний осуд покликаний спонукати працiвника, примусити його належним чином виконувати своє трудовi обов'язки.
Звiльнення з роботи як дисциплiнарне стягнення становить собою органiзаторський захiд, пов'язаний з припиненням з працiвником, що порушуу трудову дисциплiну, трудових правовiдносин. Таке звiльнення можливе в разi систематичного невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрiшнього трудового розпорядку, прогулу без поважних причин, появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного i токсичного сп'янiння, вчинення за мiсцем роботи розкрадання майна, одноразового грубого порушення трудових обов'язкiв керiвним працiвником.
У той же час звiльнення з роботи при вчиненнi працiвником, який безпосередньо обслуговуу грошовi та товарнi цiнностi, винних дiй, якщо цi дiє дають пiдстави для втрати до нього довiр'я з боку власника або уповноваженого ним органу (п. 2 ст. 41 КЗпП), i вчиненнi працiвником, який виконуу виховнi функцiє, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даноє роботи (п. З ст. 41 КЗпП), до дисциплiнарних не вiдноситься.
Тiльки тi заходи, що зазначенi в ст. 147 КЗпП, у дисциплiнарними стягненнями. iншi заходи, такi, як позбавляння премiє, передбаченоє системою оплати працi, позбавлення винагороди за наслiдками роботи пiдприумства за рiк, перенесення черги на одержання житла на рiк, перенесення вiдпустки тощо, у заходами впливу, а не стягненням.
Статутами i положеннями про дисциплiну можуть передбачатися додатковi заходи дисциплiнарного стягнення. Так, Положенням про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту передбачено як дисциплiнарне стягнення позбавлення машинiстiв права керувати локомотивом з наданням роботи по-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
416
мiчником машинiста, а також позбавлення свiдоцтва водiя моторно-рейкового транспорту незмiнного типу та свiдоцтва помiчника машинiста локомотива з наданням роботи, не пов'язаноє з керуванням локомотивом i моторно-рейковим транспортом, на строк до одного року.
Дисциплiнарнi стягнення застосовуються керiвником або органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження i призначення на посаду) даного працiвника. Статутами i положеннями про дисциплiну передбачено також право вищого керiвника повнiстю реалiзувати дисциплiнарнi права, що належать нижчому керiвниковi. За вiдсутностi вiдповiдних керiвникiв дисциплiнарнi стягнення накладаються службовими особами, якi виконують єх обов'язки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
409
ставитись до потреб i запитiв працiвникiв, полiпшувати єх житлово-побутовi умови.
При прийняттi на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та iстотнi умови працi; ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його необхiдними для роботи засобами; проiнструктувати з технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, гiгiуни працi i протипожежноє охорони.
Правила внутрiшнього трудового розпорядку, статути i положення про дисциплiну не мають змоги детально урегулювати правила поведiнки при виконаннi роботи на окремому механiзмi, станку, обладнаннi. Конкретизацiя порядку проведення роботи на таких механiзмах визначауться технiчними правилами i iнструкцiями. Технiчнi правила не становлять собою нормативних актiв, але з метою створення безпеки при виконаннi робiт вони обов'язковi для виконання i тому також у правилами виконання конкретних робiт. Єх порушення можуть викликати застосування певних видiв вiдповiдальностi.
Конкретнi трудовi правила i обов'язки окремих категорiй iнженерно-технiчних працiвникiв i службовцiв закрiплюються у положеннях про посаду або посадових iнструкцiях. У практицi централiзованого i локального регулювання працi керiвних працiвникiв i спецiалiстiв вироблена певна структура посадових iнструкцiй (положень), що включають такi роздiли, як загальнi положення, обов'язки працюючих, основнi права.
Особливе мiсце у встановленнi обов'язкiв працюючих мають накази i розпорядження власника пiдприумства або уповноваженого ним органу, якi вiдiграють важливу роль в управлiннi виробництвом. Невиконання наказу чи розпорядження становить дисциплiнарний проступок i може викликати застосування до працiвника заходiв правового впливу.
4. Заходи заохочення за сумлiнне виконання трудових обов'язкiв
Праця у творчою дiяльнiстю. Головною силою, що спонукау людину займатись трудовою дiяльнiстю, у потреба в одержаннi матерiальних коштiв для задоволення своєх iнтересiв. Усвiдомлена потреба перетворюуться у свiдому мету, що визначау поведiнку працiвника, його трудову активнiсть.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
410
Основними засобами пiдтримання високоє трудовоє активностi працiвникiв у створення сприятливих умов працi, нормального психологiчного клiмату, переконання, сила прикладу, моральне i матерiальне стимулювання. iнiцiатива, творча дiяльнiсть базуються головним чином на внутрiшньому переконаннi' особи. Ця iнiцiатива стимулюуться заходами морального i матерiального характеру шляхом публiчного визнання, схвалення, позитивноє оцiнки успiхiв робiтника.
Таку стимулюючу роль в трудовому правi виконуу заохочення, яке виступау формою сприяння сумлiнному виконанню працiвником своєх трудових обов'язкiв, сприяу вчиненню ним корисних творчих дiй, якi перевищують звичайнi нормальнi вимоги. Заохочення у публiчним проявом пошани до працiвника у формах, що визначаються чи дозволяються нормою права, за зразкове виконання трудових обов'язкiв, пiдвищення продуктивностi працi, полiпшення якостi продукцiє, тривалу i безперервну роботу, новаторство в працi та iншi досягнення в роботi.
КЗпП не визначау навiть примiрного перелiку заохочень, що може застосовувати власник або уповноважений ним орган до сумлiнно працюючих. Стаття 143 КЗпП лише визначау, що до працiвникiв пiдприумств можуть застосовуватись будь-якi заохочення, що мiстяться в затверджуваних трудовими колективами правилах внутрiшнього трудового розпорядку.
Це означау, що при затвердженнi правил внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумства трудовий колектив визначау будь-якi заходи, що можуть бути застосованi власником або уповноваженим ним органом за сумлiнне виконання трудових обов'язкiв. Такi заходи можуть бути як моральними (оголошення подяки, нагородження грамотою, занесення в книгу пошани, на дошку пошани, фотографування бiля прапора пiдприумства), так i матерiальними (нагородження цiнним подарунком, видача грошовоє премiє).
Правила внутрiшнього трудового розпорядку багатьох пiдприумств передбачають такi заходи заохочення, як присвоуння почесних звань <Кадровий працiвник пiдприумства>, <Майстер - золотi руки>, <Ветеран працi>, <Почесний ветеран працi пiдприумства> тощо. Присвоуння таких звань, як правило, пов'язууться iз збiльшенням тарифноє ставки чи окладу працiвника.
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
411
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 5 сiчня 1998 р. № 17 затверджено Положення про Почесну грамоту Кабiнету Мiнiстрiв Украєни. Визначено, що ця грамота у заохоченням за заслуги у сприяннi реалiзацiє соцiальноє та економiчноє полiтики держави, проведенню ефективноє дiяльностi центральних i мiсцевих органiв виконавчоє влади, розвитковi мiсцевого са-моврядуванння, здiйсненню заходiв щодо забезпечення законностi, прав i свобод громадян, змiцненню оборони держави, державноє безпеки, реалiзацiє зовнiшньоє полiтики Украєни. Нагородження Почесною грамотою здiйснюуться за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни. Разом з Почесною грамотою нагородженому вручауться пам'ятний знак.
Положенням про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту за зразкове виконання службових обов'язкiв та iнiцiативнiсть у роботi передбаченi такi види заохочення, як оголошення подяки, премiювання, нагородження цiнним подарунком, почесною грамотою, присвоуння звання кращого працiвника за фахом, нагородження нагрудним значком, нагрудним знаком <Почесний залiзничник>.
Статутом про дисциплiну працiвникiв зв'язку передбачено такi ж заходи заохочення за зразкове виконання трудових обов'язкiв, пiдвищення продуктивностi працi, творчу iнiцiативу, винахiдливiсть у роботi, передання передового досвiду роботи iншим працiвникам, за багаторiчну i сумлiнну працю, попередження крадiжок, аварiй, пошкоджень засобiв i споруд зв'язку, економiю державних коштiв. Цей перелiк, як i в iнших положеннях i статутах, у примiрним. Тому заохочення можуть застосовуватись i за iншi позитивнi наслiдки в роботi.
Мiнiстерство зв'язку Украєни разом з Центральним комiтетом профспiлки працiвникiв зв'язку може нагороджувати працiвникiв зв'язку нагрудним знаком <Почесна вiдзнака Мiнiстерства зв'язку Украєни>.
Допускауться одночасне застосування декiлькох видiв заохочення.
При успiшному i сумлiнному виконаннi працiвниками своєх трудових обов'язкiв єм можуть надаватись певнi пiльги та переваги в галузi соцiально-культурного i житлово-побутового обслуговування. До таких пiльг i переваг слiд вiднести надання путiвок до санаторiєв та будинкiв вiдпочинку, просування по роботi, полiпшення житлових умов тощо. Керiвники пiдприумств
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
412
i органiзацiй за погодженням з профспiлковим комiтетом i з урахуванням рекомендацiй трудових колективiв мають право направляти кошти заохочувальних фондiв на надання безвiдплатноє допомоги i часткове погашення пiльгового дострокового державного кредиту на будiвництво житла.
За особливi трудовi заслуги працiвники представляються у вищi органи до заохочення, нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками i присвоуння почесних звань та звання кращого працiвника за даною професiую.
За видатнi трудовi заслуги в певних галузях народного господарства, науки i культури присвоюються почеснi звання <Заслужений працiвник вищоє школи Украєни>, <Заслужений працiвник культури Украєни>.
Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з профспiлковим комiтетом. З цього приводу видауться наказ або розпорядження, який оголошууться в урочистiй обстановцi. В трудовiй книжцi робиться запис про заохочення у порядку, визначеному iнструкцiую про порядок ведення трудових книжок.
5. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення трудових обов'язкiв. Поняття дисциплiнарного проступку
Порушення сторонами трудових правовiдносин обов'язкiв, передбачених в законодавствi про працю, колективних договорах i правилах внутрiшнього трудового розпорядку, призводить за певних умов до юридичною вiдповiдальностi, пiд якою слiд розумiти заходи державного примусу, що грунтуються на юридичному i громадському осудi правопорушника, або встановлення щодо нього певних негативних наслiдкiв у формi обмеження або позбавлення особистих чи майнових прав.
Застосування щодо окремих несумлiнних працiвникiв заходiв дисциплiнарного впливу (ст. 140 КЗпП) прийнято називати дисциплiнарною вiдповiдальнiстю. Вона мау своєм спрямуванням забезпечити дотримання внутрiшнього трудового розпорядку i у однiую з правових форм примусу, що застосовууться до несумлiнних працiвникiв за порушення трудового розпорядку та iнших обов'язкiв.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настау в разi вчинення працiвником дисциплiнарного проступку. Дисциплiнарним проступком визнауться виновне невиконання або неналежне виконання
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
413
працiвником покладених на нього законодавством про працю, колективним i трудовим договорами трудових обов'язкiв.
Безпосереднi обов'язки працюючих закрiпленi в ст. 139 КЗпП та правилах внутрiшнього трудового розпорядку. Саме за невиконання або неналежне виконання працiвником з його вини трудових обов'язкiв може настати дисциплiнарна вiдповiдальнiсть цього працiвника.
Таким чином, дисциплiнарна вiдповiдальнiсть виступау як важливий соцiальний iнститут, що мау за мету забезпечити вiдповiдну поведiнку працюючих при виконаннi ними трудових обов'язкiв. Ця вiдповiдальнiсть чiтко урегульована нормами права i забезпечуу дотримання законностi при здiйсненнi громадянами свого права на працю. У той же час окремими законодавчими актами певнi дiє працiвникiв прямо можуть визнаватись чи не визнаватись дисциплiнарним проступком. Так, ст. 27 Закону Украєни вiд 3 березня 1998 р. <Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)> участь у страйку працiвникiв, за винятком страйкiв, визнаних судом незаконними, не розглядауться як порушення трудовоє дисциплiни i не може бути пiдставою для притягнення до дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Згiдно зi ст. 28 цього ж Закону органiзацiя страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому у порушенням трудовоє дисциплiни.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть, як i будь-яка iнша юридична вiдповiдальнiсть, мау примусовий характер. Це проявляуться в тому, що на працiвника при вчиненнi ним дисциплiнарного проступку накладаються заходи примусового впливу, примусова санкцiя, яка викликау для нього певнi негативнi наслiдки. Цi заходи впливу застосовуються тiльки по вiдношенню до працiвника, що дау пiдстави зробити висновок, що дисциплiнарна вiдповiдальнiсть у односторонньою. Власник або уповноважений ним орган за порушення своєх обов'язкiв, що передбаченi в правилах внутрiшнього трудового розпорядку, перед працiвником в дисциплiнарному порядку не вiдповiдау. Така вiдповiдальнiсть може мати мiсце перед вищими в порядку пiдлеглостi органами. Але i в цьому разi вiдповiдальнiсть буде односторонньою.
В. Венедиктов вiдмiчау в юридичнiй вiдповiдальностi два аспекти: позитивний (перспективний) i негативний (ретроспективний). Працiвник несе вiдповiдальнiсть перш за все за неналежне виконання своєх обов'язкiв у перспективi. Але це не оз-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
414
начау, що вiн буде єє нести, якщо належним чином виконуу своє обов'язки. Застосування правовоє санкцiє за невиконання своєх обов'язкiв становить негативну (ретроспективну) вiдповiдальнiсть'.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть може бути загальною i спецiальною. Загальна дисциплiнарна вiдповiдальнiсть настау на пiдставi норм КЗпП i правил внутрiшнього трудового розпорядку. Вона поширюуться на переважну бiльшiсть працюючих, включаючи сезонних i тимчасових працiвникiв, на яких не поширюуться дiя статутiв i положень про дисциплiну та iнших спецiальних положень. Навiть у тих галузях народного господарства, де дiють статути чи положення про дисциплiну, значна частина працiвникiв несе загальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть. Пiд вiдповiдальнiсть за статутами i положеннями пiдпадають лише тi працiвники, якi безпосередньо зайнятi основною експлуатацiйною дiяльнiстю даного пiдприумства. Перелiк працiвникiв, що пiдпадають пiд дiю того чи iншого статуту або положення, досить часто мiститься у самих статутах i положеннях.
Спецiальну дисциплiнарну вiдповiдальнiсть несуть працiвники, на яких поширюуться дiя статутiв i положень про дисциплiну. Вони визначають сферу єх дiє, загальнi обов'язки вiдповiдних працiвникiв, заходи дисциплiнарного стягнення i коло осiб, якi можуть єх застосувати, порядок накладення i оскарження стягнень.
Статути i положення про дисциплiну в Украєнi дiють в усiх органiзацiях транспорту (крiм автомобiльного) i зв'язку. Так, Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. № 55 за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв Украєни. Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд ЗО липня 1996 р. № 877.
Щодо окремих категорiй працiвникiв, надiлених особливими службовими повноваженнями, дiють спецiальнi положення про дисциплiну. До таких працiвникiв вiднесенi суддi, прокурори, слiдчi.
Див.: Венедиктов В.С. Юридическая ответственность по советскому трудовому праву. Уч. пособие. К. 1989. С. 16-18.
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
415
6. Заходи стягнення за порушення трудових обов'язкiв i порядок єх застосування
За порушення трудовоє дисциплiни власник пiдприумства або уповноважений ним орган вiдповiдно до ст. 147 КЗпП може застосувати такi заходи стягнення, як догана або звiльнення.
Догана у дисциплiнарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягау у негативнiй оцiнцi i засудженнi поведiнки працiвника в трудовому колективi. Такий моральний осуд покликаний спонукати працiвника, примусити його належним чином виконувати своє трудовi обов'язки.
Звiльнення з роботи як дисциплiнарне стягнення становить собою органiзаторський захiд, пов'язаний з припиненням з працiвником, що порушуу трудову дисциплiну, трудових правовiдносин. Таке звiльнення можливе в разi систематичного невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрiшнього трудового розпорядку, прогулу без поважних причин, появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного i токсичного сп'янiння, вчинення за мiсцем роботи розкрадання майна, одноразового грубого порушення трудових обов'язкiв керiвним працiвником.
У той же час звiльнення з роботи при вчиненнi працiвником, який безпосередньо обслуговуу грошовi та товарнi цiнностi, винних дiй, якщо цi дiє дають пiдстави для втрати до нього довiр'я з боку власника або уповноваженого ним органу (п. 2 ст. 41 КЗпП), i вчиненнi працiвником, який виконуу виховнi функцiє, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даноє роботи (п. З ст. 41 КЗпП), до дисциплiнарних не вiдноситься.
Тiльки тi заходи, що зазначенi в ст. 147 КЗпП, у дисциплiнарними стягненнями. iншi заходи, такi, як позбавляння премiє, передбаченоє системою оплати працi, позбавлення винагороди за наслiдками роботи пiдприумства за рiк, перенесення черги на одержання житла на рiк, перенесення вiдпустки тощо, у заходами впливу, а не стягненням.
Статутами i положеннями про дисциплiну можуть передбачатися додатковi заходи дисциплiнарного стягнення. Так, Положенням про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту передбачено як дисциплiнарне стягнення позбавлення машинiстiв права керувати локомотивом з наданням роботи по-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
416
мiчником машинiста, а також позбавлення свiдоцтва водiя моторно-рейкового транспорту незмiнного типу та свiдоцтва помiчника машинiста локомотива з наданням роботи, не пов'язаноє з керуванням локомотивом i моторно-рейковим транспортом, на строк до одного року.
Дисциплiнарнi стягнення застосовуються керiвником або органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження i призначення на посаду) даного працiвника. Статутами i положеннями про дисциплiну передбачено також право вищого керiвника повнiстю реалiзувати дисциплiнарнi права, що належать нижчому керiвниковi. За вiдсутностi вiдповiдних керiвникiв дисциплiнарнi стягнення накладаються службовими особами, якi виконують єх обов'язки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63