На момент вступу Украєни в МОП
Див.: Ведомости Верхов. Совета СССР. 1940. № 20.
288
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Конвенцiя № 47 була ратифiкована лише однiую краєною - Новою Зеландiую.
В 1956 р. Украєна разом з Бiлорусiую i Радянським Союзом ратифiкували Конвенцiю № 47, i ця Конвенцiя набрала чинностi. Почався новий етап скорочення робочого часу, який в Украєнi був завершений в 1993 р. прийняттям Верховною Радою закону вiд 17 листопада 1993 р.
Робочий час - поняття багатозначне. Як економiчне поняття робочий час - це частка iндивiдуальноє участi працюючих у спiльнiй працi. Розмiр суспiльне необхiдноє частки (мiри) працi на кожному етапi iсторичного розвитку обумовлений соцiально-економiчними i полiтичними чинниками. Урегульована законом частка (мiра) працi набувау правовоє форми, стау юридичне обов'язковою нормою тривалостi працi робiтникiв i службовцiв.
Предметом правового регулювання робочий час стау лише тодi, коли вiн виступау як мiра працi, змiстом трудових вiдносин. Час i розпорядок працi в особистому господарствi (наприклад, праця ремiсника), так само, як i час працi, який виступау засобом виконання зобов'язань в цивiльних майнових вiдносинах, не регламентууться правом.
Встановлена державою норма робочого часу у узаконеною часткою суспiльне> необхiдноє працi, яку кожний робiтник i службовець повинен виконувати.
Норма робочого часу слугуу засобом охорони працi внаслiдок того, що вона поуднуу потреби суспiльства з соцiально-фiзiологiчними потребами окремоє людини, мау обов'язковий характер, реально забезпечууться i, як правило, точно виконууться. Нормi робочого часу властивий принцип реальностi, правовими гарантiями якого у максимальне обмеження надурочних робiт i вiдповiдальнiсть за єх незаконне проведення, державний нагляд i громадський контроль за додержанням законодавства про робочий час i час вiдпочинку.
Таким чином, в трудовому правi Украєни норма робочого часу (вiдповiдний робочий день, робочий тиждень) виступау одночасно як суспiльне необхiдна i як обов'язкова частка участi робiтникiв i службовцiв у створеннi суспiльного продукту.
Юридичною формою закрiплення мiри тривалостi працi i методом правового нормування робочого часу в широкому розумiннi виступау закон. Разом з тим нормативнi угоди вiдiграють важливу роль в регламентацiє розподiлу та облiку робочого
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
289
часу. В правилах внутрiшнього трудового розпорядку окремих пiдприумств встановлюються розпорядок робочого дня, графiк змiн, порядок облiку робочого часу та iншi важливi елементи режиму робочого часу. iстотною ознакою робочого часу у те, що вiн у часом, протягом якого робiтник або службовець внаслiдок обов'язкiв, що випливають з трудових правовiдносин, повинен виконувати свою трудову функцiю або iншу роботу, що йому доручауться.
; Як виняток, робочим часом визначаються також окремi Шрiзки часу, протягом яких працiвник вiльний вiд виконання 1-их трудових обов'язкiв, але йому виплачууться за цей час |Варобiтна плата. Такi перiоди прямо вказуються в законi i зара-iХОВУЮТЬСЯ в робочий час (перерви для жiнок для годування iтини, для вантажникiв, перерви для обiгрiву в холоднi пори НвУ та iн.).
дiг.ртже, робочим часом у час, протягом якого робiтник або кбовець вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового роз-ядку повинен перебувати на мiсцi виконання робiт i вико-ати свою трудову функцiю або iншу доручену йому роботу.
2. Види тривалостi робочого часу
^Держава вважау нормальною тривалiстю робочого часу норiє що не перевищуу 49 годин на тиждень. У сучасних умовах 'бiльшого значення набувають локальнi (мiсцевi) норми, що Ливау iз змiсту ч. 2 ст. 50 КЗпП, де зазначено, що пiдпри-тва i органiзацiє при укладеннi колективного договору мо-ь встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу, це передбачено законом.
^Єiоряд iз загальним поняттям робочого часу в законодавствi ||енюуться його розмежування на окремi види. Передбачено i'види робочого часу: нормований i ненормований. Нормований робочий час у свою чергу подiляуться на робо-час нормальноє тривалостi, скорочений робочий час i не-iй робочий час.
пий час нормальноє тривалостi на пiдприумствах не може цувати 40 годин на тиждень. Саме ця тижнева норма мою нормою тривалостi робочого часу. точена тривалiсть робочого часу встановлена дяя деяких рiй працiвникiв. Зокрема, неповнолiтнiм у вiцi вiд 16 до iтривалiсть робочого часу встановлюуться в 36 годин на Ь. Для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв, а також учням вiком
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
290
вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул, тривалiсть робочого часу встановлена в 24 години на тиждень.
Якщо учнi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, тривалiсть єх робочого часу не може перевищувати половини встановленоє для неповнолiтнiх максимальноє тривалостi робочого часу, тобто вiдповiдно 18 i 12 годин на тиждень.
Для працiвникiв, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва у загальноосвiтнiх i професiйних навчально-виховних закладах, встановлюуться скорочений робочий тиждень або скорочена тривалiсть щоденноє роботи iз збереженням заробiтноє плати.
Для робiтникiв i службовцiв, якi успiшно навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх (змiнних) i заочних школах, на перiод навчального року встановлюуться скорочений робочий тиждень: у школах робiтничоє молодi - на один робочий день або на вiдповiдну йому кiлькiсть робочих годин (при скороченнi робочого дня протягом тижня), в школах сiльськоє молодi - на два робочих днi або на вiдповiдну єм кiлькiсть робочих годин (при скороченнi робочого дня протягом тижня). Цi особи звiльняються вiд роботи протягом навчального року не бiльш як на 36 робочих днiв при шестиденному робочому тижнi або на вiдповiдну єм кiлькiсть робочих годин. При п'ятиденному робочому тижнi кiлькiсть вiльних вiд роботи днiв змiнюуться залежно вiд тривалостi робочоє змiни при збереженнi кiлькостi вiльних вiд роботи годин. За час звiльнення з роботи у зв'язку з навчанням робiтникам i службовцям виплачууться 50 вiдсоткiв заробiтноє плати за основним мiсцем роботи, але не нижче встановленого мiнiмального розмiру заробiтноє плати.
Графiки надання особам, якi навчаються, скороченого робочого дня або скороченого робочого тижня затверджуються керiвником пiдприумства за погодженням з профспiлковим комiтетом i директорами вiдповiдних шкiл.
Керiвники пiдприумств можуть надавати без шкоди для виробничоє дiяльностi працiвникам, якi навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх (змiнних) i заочних школах, за єх бажанням у перiод навчального року один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень без збереження заробiтноє плати.
Працiвникам, якi навчаються на останнiх курсах вищих навчальних закладiв, протягом десяти навчальних мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або здачi державних екзаменiв надауться щотижневе при шестиденному
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
291
робочому тижнi один вiльний вiд роботи день для пiдготовки до занять з оплатою його в розмiрi 50 вiдсоткiв одержуваноє заробiтноє плати, але не нижче мiнiмальноє.
При п'ятиденному робочому тижнi кiлькiсть вiльних вiд роботи днiв змiнюуться залежно вiд тривалостi робочоє змiни при збереженнi загальноє кiлькостi вiльних вiд роботи годин.
На перiод десяти навчальних мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або здачi державних екзаменiв працiвникам за єх бажанням може бути надано додатково ще один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень без збереження заробiтноє плати.
Працiвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва в аспiрантурi i успiшно виконують iндивiдуальний план пiдготовки, надауться за єх бажанням протягом чотирьох рокiв навчання один вiльний вiд роботи день на тиждень з оплатою його у розмiрi 50 вiдсоткiв середньоє заробiтноє плати.
Для працiвникiв, зайнятих на роботах з шкiдливими умовами працi, тривалiсть робочого часу встановлюуться не бiльше як 36 годин на тиждень. Перелiк працiвникiв, для яких скорочууться тривалiсть робочого часу, визначауться Списком виробництв, цехiв, професiй i посад з шкiдливими умовами працi, робота в яких дау право на додаткову вiдпустку i скорочений робочий день.
Право на скорочений робочий день мають робiтники, iнженерно-технiчнi працiвники i службовцi, професiє i посади яких передбаченi у виробництвах i цехах у вiдповiдних роздiлах Списку незалежно вiд того, до якоє галузi народного господарства належать цi виробництва i цехи.
Робочий день скорочууться лише за тi днi, коли працiвники працювали з шкiдливими умовами працi не менше половини скороченого робочого дня. При зазначеннi у Списку <постiйно зайнятий> або <постiйно працюючий> робочий день для таких працiвникiв скорочууться лише тодi, коли вони фактично зайнятi на роботi з шкiдливими умовами працi протягом усього .скороченого робочого дня.
Якщо професiє чи посади працiвникiв не зазначенi в Списку, але працiвник в окремi днi роботи працював з шкiдливими умовами працi, йому повинен у цi днi встановлюватись робочий день такоє тривалостi, яка передбачена для працiвникiв, постiйно зайнятих на таких роботах.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
292
Скорочений робочий день встановлений для окремих категорiй працiвникiв розумовоє працi, дiяльнiсть яких пов'язана з пiдвищеним iнтелектуальним i нервовим напруженням. До таких працiвникiв вiднесенi лiкарi, учителi, викладачi середнiх спецiальних i вищих навчальних закладiв тощо.
Для iнвалiдiв i та II груп, якi працюють на пiдприумствах, в цехах i на дiльницях, визначених для використання працi таких осiб, встановлюуться 36-годинний робочий тиждень. Такоє ж тривалостi встановлений робочий день для iнвалiдiв по зору i та II груп, якi працюють на державних пiдприумствах, iнвалiдiв-слiпих, якi працюють в навчально-виробничих пiдприумствах республiканського товариства слiпих, для iнвалiдiв i та II груп, якi працюють на пiдприумствах, в цехах i на дiльницях, що створенi з колишнiх промислових артiлей та артiлей iнвалiдiв, члени яких мали право на скорочений робочий день вiдповiдно з правилами, що дiяли в промисловiй кооперацiє.
Неповна тривалiсть робочого часу може бути визначена як тривалiсть робочого часу, менша у порiвняннi з робочим днем нормальноє тривалостi, або як неповний робочий тиждень. Отже, вiн може встановлюватись шляхом зменшення як тривалостi робочого дня, так i тривалостi робочого тижня. Такий робочий час встановлюуться вiдповiдно до ст. 56 КЗпП за угодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом як при прийняттi на роботу, так i згодом.
Приймати працiвникiв на роботу з неповною тривалiстю робочого часу або встановлювати такий режим роботи пiзнiше можуть керiвники всiх пiдприумств, незалежно вiд єх вiдомчоє належностi. Встановлення такого режиму роботи у правом власника або уповноваженого ним органу. В окремих випадках, передбачених законом, на власника або уповноважений ним орган покладауться обов'язок, за бажанням працiвника, приймати на роботу з неповним робочим днем або переводити на такий режим окремi категорiє працюючих. До них закон вiдносить вагiтних жiнок; жiнок, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда, в тому числi таку, що перебувау пiд єє опiкуванням, або здiйснюу догляд за хворим членом сiм'є вiдповiдно з медичним висновком; iнвалiдiв вiйни, iнвалiдiв iнших категорiй, якщо таке скорочення робочого часу єм рекомендовано медично-соцiальними експертними комiсiями (МСЕК);
учасникiв Вiтчизняноє вiйни.
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
293
Мiнiмальна або максимальна тривалiсть неповного робочого часу законодавством не визначена. Тому норма робочого часу i перiод роботи протягом доби чи тижня визначаються тiльки за угодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом. У разi необхiдностi керiвник пiдприумства мау Право прийняти на одну посаду двох працiвникiв. Досягнута угода не може бути змiнена в односторонньому порядку.
Режими працi, що можуть встановлюватись при роботi з неповним робочим днем, передбачають скорочення тривалостi щоденноє роботи (змiни) на певну кiлькiсть робочих годин у всi днi робочого тижня, скорочення кiлькостi робочих днiв на тиждень при збереженнi нормальноє тривалостi щоденноє роботи, а також скорочення тривалостi щоденноє роботи на певну кiлькiсть робочих годин при одночасному скороченнi кiлькостi робочих днiв на тиждень.
При встановленнi режимiв працi з неповним робочим днем тривалiсть робочого дня, як правило, не може бути меншою чотирьох годин, а робочого тижня - меншою 20-24 годин вiдповiдно при п'яти- i шестиденному тижнi.
Прийняття на роботу з режимом неповного робочого часу нiчим не вiдрiзняуться вiд звичайного прийняття на роботу. iнструкцiя про порядок ведення трудових книжок не передбачау внесення до них записiв про режим робочого часу. В трудовiй книжцi робиться лише вiдмiтка про прийняття на роботу.
Праця в умовах неповного робочого дня (в цьому полягау його вiдмiннiсть вiд скороченого робочого часу) оплачууться Пропорцiйно вiдпрацьованому часовi або залежно вiд виробiт-уу. Премiя в цих випадках нараховууться в загальному порядку.
На осiб, прийнятих на роботу з режимом неповного робочого дня або неповного робочого тижня, повнiстю поширюуться трудове законодавство. Так, на загальних пiдставах вiдбувауться зарахуванням єм трудового стажу, надауться вiдпустка, у разi тимчасовоє непрацездатностi виплачууться допомога. Але при обчисленнi середнього заробiтку для оплати вiдпустки, як i для оплати за час хвороби, береться фактичний заробiток працiвника.
Прийнятим на роботу з режимом неповного робочого дня або неповного робочого тижня працiвникам, що переробили понад норму часу, встановлену угодою мiж сторонами трудового договору, переробiток надурочноє роботи не становить, якщо тривалiсть його не перевищуу нормальноє тривалостi робочого часу, встановленоє ст. 50 КЗпП. Тому праця при такому пере-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
294
робiтку оплачууться в одинарному розмiрi по фактичному виробiтку або за вiдпрацьований час. Тiльки у випадках, коли працiвник виконуу роботу на вимогу власника або уповноваженого ним органу понад встановлену тривалiсть робочого часу, його праця оплачууться за нормами оплати надурочних робiт.
Ненормований робочий день у особливим режимом робочого часу для керiвникiв, спецiалiстiв, державних службовцiв, праця яких за характером виконуваних ними функцiй не завжди може бути обмеженою нормальною тривалiстю робочого дня, не пiддауться точному облiку внаслiдок режиму роботи, а також для осiб, робочий час яких у зв'язку з особливостями органiзацiє єх працi розподiляуться ними на свiй розсуд.
Пiдставою для вiднесення працiвника до числа осiб з ненор-мованим робочим днем у включення посади, яку вiн займау, в затверджуванi мiнiстерствами i вiдомствами за погодженням з вiдповiдними профспiлковими органами перелiки посад, для яких допускауться застосування ненормованого робочого дня. Безпосередньо на пiдприумствi або в органiзацiє список посад працiвникiв з ненормованим робочим днем розробляуться при укладеннi власником або уповноваженим ним органом спiльно з профспiлковим комiтетом цього пiдприумства чи органiзацiє колективного договору i у додатком до нього.
Термiн <ненормований робочий день> не означау, що працiвники, для яких вiн встановлюуться, повиннi працювати необмежений час. Тривалiсть роботи для них також встановлена в 40 годин з вiдповiдним єх розподiлом на п'ять чи шiсть робочих днiв. На них повнiстю поширюуться внутрiшнiй трудовий розпорядок. Зокрема, вони своучасно повиннi приходити на роботу, в установленi години користуватися перервами для вiдпочинку тощо.
Працiвники з ненормованим робочим днем звiльняються на загальних засадах вiд роботи в днi щотижневого вiдпочинку i в святковi днi. У разi єх залучення до роботи в цi днi єм повинен надаватись iнший день вiдпочинку або оплачуватись робота у розмiрi подвiйноє денноє ставки.
Перебування на роботi понад норму робочого дня не перетворюу його в подовжений, оскiльки власник або уповноважений ним орган, незалежно вiд форм власностi i господарювання, не мау права запроваджувати таке перебування постiйно для осiб з ненормованим робочим днем, заздалегiдь зобов'язуючи 'єх приходити на роботу ранiше або залишати мiсце роботи пiзнiше.
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
295
Лише у тих випадках, коли робота у позаурочний час викликана необхiднiстю, працiвники з ненормованим робочим днем зобов'язанi виконувати єє без додатковоє оплати.
Працiвниками з ненормованим робочим днем, як правило, т службовцi. Переробка компенсууться єм наданням додатковоє вiдпустки. Виняток становлять лише шофери, якi працюють на легкових автомашинах, а також на iнших автомобiлях в експедицiях i розвiдувальних партiях, - єм встановлюуться доплата вiд 15 до 25 вiдсоткiв тарифноє ставки.
Як вже вiдзначалось, нормальна тривалiсть робочого часу робiтникiв i службовцiв не може перевищувати 40 годин на тиждень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
Див.: Ведомости Верхов. Совета СССР. 1940. № 20.
288
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Конвенцiя № 47 була ратифiкована лише однiую краєною - Новою Зеландiую.
В 1956 р. Украєна разом з Бiлорусiую i Радянським Союзом ратифiкували Конвенцiю № 47, i ця Конвенцiя набрала чинностi. Почався новий етап скорочення робочого часу, який в Украєнi був завершений в 1993 р. прийняттям Верховною Радою закону вiд 17 листопада 1993 р.
Робочий час - поняття багатозначне. Як економiчне поняття робочий час - це частка iндивiдуальноє участi працюючих у спiльнiй працi. Розмiр суспiльне необхiдноє частки (мiри) працi на кожному етапi iсторичного розвитку обумовлений соцiально-економiчними i полiтичними чинниками. Урегульована законом частка (мiра) працi набувау правовоє форми, стау юридичне обов'язковою нормою тривалостi працi робiтникiв i службовцiв.
Предметом правового регулювання робочий час стау лише тодi, коли вiн виступау як мiра працi, змiстом трудових вiдносин. Час i розпорядок працi в особистому господарствi (наприклад, праця ремiсника), так само, як i час працi, який виступау засобом виконання зобов'язань в цивiльних майнових вiдносинах, не регламентууться правом.
Встановлена державою норма робочого часу у узаконеною часткою суспiльне> необхiдноє працi, яку кожний робiтник i службовець повинен виконувати.
Норма робочого часу слугуу засобом охорони працi внаслiдок того, що вона поуднуу потреби суспiльства з соцiально-фiзiологiчними потребами окремоє людини, мау обов'язковий характер, реально забезпечууться i, як правило, точно виконууться. Нормi робочого часу властивий принцип реальностi, правовими гарантiями якого у максимальне обмеження надурочних робiт i вiдповiдальнiсть за єх незаконне проведення, державний нагляд i громадський контроль за додержанням законодавства про робочий час i час вiдпочинку.
Таким чином, в трудовому правi Украєни норма робочого часу (вiдповiдний робочий день, робочий тиждень) виступау одночасно як суспiльне необхiдна i як обов'язкова частка участi робiтникiв i службовцiв у створеннi суспiльного продукту.
Юридичною формою закрiплення мiри тривалостi працi i методом правового нормування робочого часу в широкому розумiннi виступау закон. Разом з тим нормативнi угоди вiдiграють важливу роль в регламентацiє розподiлу та облiку робочого
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
289
часу. В правилах внутрiшнього трудового розпорядку окремих пiдприумств встановлюються розпорядок робочого дня, графiк змiн, порядок облiку робочого часу та iншi важливi елементи режиму робочого часу. iстотною ознакою робочого часу у те, що вiн у часом, протягом якого робiтник або службовець внаслiдок обов'язкiв, що випливають з трудових правовiдносин, повинен виконувати свою трудову функцiю або iншу роботу, що йому доручауться.
; Як виняток, робочим часом визначаються також окремi Шрiзки часу, протягом яких працiвник вiльний вiд виконання 1-их трудових обов'язкiв, але йому виплачууться за цей час |Варобiтна плата. Такi перiоди прямо вказуються в законi i зара-iХОВУЮТЬСЯ в робочий час (перерви для жiнок для годування iтини, для вантажникiв, перерви для обiгрiву в холоднi пори НвУ та iн.).
дiг.ртже, робочим часом у час, протягом якого робiтник або кбовець вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового роз-ядку повинен перебувати на мiсцi виконання робiт i вико-ати свою трудову функцiю або iншу доручену йому роботу.
2. Види тривалостi робочого часу
^Держава вважау нормальною тривалiстю робочого часу норiє що не перевищуу 49 годин на тиждень. У сучасних умовах 'бiльшого значення набувають локальнi (мiсцевi) норми, що Ливау iз змiсту ч. 2 ст. 50 КЗпП, де зазначено, що пiдпри-тва i органiзацiє при укладеннi колективного договору мо-ь встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу, це передбачено законом.
^Єiоряд iз загальним поняттям робочого часу в законодавствi ||енюуться його розмежування на окремi види. Передбачено i'види робочого часу: нормований i ненормований. Нормований робочий час у свою чергу подiляуться на робо-час нормальноє тривалостi, скорочений робочий час i не-iй робочий час.
пий час нормальноє тривалостi на пiдприумствах не може цувати 40 годин на тиждень. Саме ця тижнева норма мою нормою тривалостi робочого часу. точена тривалiсть робочого часу встановлена дяя деяких рiй працiвникiв. Зокрема, неповнолiтнiм у вiцi вiд 16 до iтривалiсть робочого часу встановлюуться в 36 годин на Ь. Для осiб вiком вiд 15 до 16 рокiв, а також учням вiком
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
290
вiд 14 до 15 рокiв, якi працюють в перiод канiкул, тривалiсть робочого часу встановлена в 24 години на тиждень.
Якщо учнi працюють протягом навчального року у вiльний вiд навчання час, тривалiсть єх робочого часу не може перевищувати половини встановленоє для неповнолiтнiх максимальноє тривалостi робочого часу, тобто вiдповiдно 18 i 12 годин на тиждень.
Для працiвникiв, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва у загальноосвiтнiх i професiйних навчально-виховних закладах, встановлюуться скорочений робочий тиждень або скорочена тривалiсть щоденноє роботи iз збереженням заробiтноє плати.
Для робiтникiв i службовцiв, якi успiшно навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх (змiнних) i заочних школах, на перiод навчального року встановлюуться скорочений робочий тиждень: у школах робiтничоє молодi - на один робочий день або на вiдповiдну йому кiлькiсть робочих годин (при скороченнi робочого дня протягом тижня), в школах сiльськоє молодi - на два робочих днi або на вiдповiдну єм кiлькiсть робочих годин (при скороченнi робочого дня протягом тижня). Цi особи звiльняються вiд роботи протягом навчального року не бiльш як на 36 робочих днiв при шестиденному робочому тижнi або на вiдповiдну єм кiлькiсть робочих годин. При п'ятиденному робочому тижнi кiлькiсть вiльних вiд роботи днiв змiнюуться залежно вiд тривалостi робочоє змiни при збереженнi кiлькостi вiльних вiд роботи годин. За час звiльнення з роботи у зв'язку з навчанням робiтникам i службовцям виплачууться 50 вiдсоткiв заробiтноє плати за основним мiсцем роботи, але не нижче встановленого мiнiмального розмiру заробiтноє плати.
Графiки надання особам, якi навчаються, скороченого робочого дня або скороченого робочого тижня затверджуються керiвником пiдприумства за погодженням з профспiлковим комiтетом i директорами вiдповiдних шкiл.
Керiвники пiдприумств можуть надавати без шкоди для виробничоє дiяльностi працiвникам, якi навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх (змiнних) i заочних школах, за єх бажанням у перiод навчального року один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень без збереження заробiтноє плати.
Працiвникам, якi навчаються на останнiх курсах вищих навчальних закладiв, протягом десяти навчальних мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або здачi державних екзаменiв надауться щотижневе при шестиденному
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
291
робочому тижнi один вiльний вiд роботи день для пiдготовки до занять з оплатою його в розмiрi 50 вiдсоткiв одержуваноє заробiтноє плати, але не нижче мiнiмальноє.
При п'ятиденному робочому тижнi кiлькiсть вiльних вiд роботи днiв змiнюуться залежно вiд тривалостi робочоє змiни при збереженнi загальноє кiлькостi вiльних вiд роботи годин.
На перiод десяти навчальних мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або здачi державних екзаменiв працiвникам за єх бажанням може бути надано додатково ще один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень без збереження заробiтноє плати.
Працiвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва в аспiрантурi i успiшно виконують iндивiдуальний план пiдготовки, надауться за єх бажанням протягом чотирьох рокiв навчання один вiльний вiд роботи день на тиждень з оплатою його у розмiрi 50 вiдсоткiв середньоє заробiтноє плати.
Для працiвникiв, зайнятих на роботах з шкiдливими умовами працi, тривалiсть робочого часу встановлюуться не бiльше як 36 годин на тиждень. Перелiк працiвникiв, для яких скорочууться тривалiсть робочого часу, визначауться Списком виробництв, цехiв, професiй i посад з шкiдливими умовами працi, робота в яких дау право на додаткову вiдпустку i скорочений робочий день.
Право на скорочений робочий день мають робiтники, iнженерно-технiчнi працiвники i службовцi, професiє i посади яких передбаченi у виробництвах i цехах у вiдповiдних роздiлах Списку незалежно вiд того, до якоє галузi народного господарства належать цi виробництва i цехи.
Робочий день скорочууться лише за тi днi, коли працiвники працювали з шкiдливими умовами працi не менше половини скороченого робочого дня. При зазначеннi у Списку <постiйно зайнятий> або <постiйно працюючий> робочий день для таких працiвникiв скорочууться лише тодi, коли вони фактично зайнятi на роботi з шкiдливими умовами працi протягом усього .скороченого робочого дня.
Якщо професiє чи посади працiвникiв не зазначенi в Списку, але працiвник в окремi днi роботи працював з шкiдливими умовами працi, йому повинен у цi днi встановлюватись робочий день такоє тривалостi, яка передбачена для працiвникiв, постiйно зайнятих на таких роботах.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
292
Скорочений робочий день встановлений для окремих категорiй працiвникiв розумовоє працi, дiяльнiсть яких пов'язана з пiдвищеним iнтелектуальним i нервовим напруженням. До таких працiвникiв вiднесенi лiкарi, учителi, викладачi середнiх спецiальних i вищих навчальних закладiв тощо.
Для iнвалiдiв i та II груп, якi працюють на пiдприумствах, в цехах i на дiльницях, визначених для використання працi таких осiб, встановлюуться 36-годинний робочий тиждень. Такоє ж тривалостi встановлений робочий день для iнвалiдiв по зору i та II груп, якi працюють на державних пiдприумствах, iнвалiдiв-слiпих, якi працюють в навчально-виробничих пiдприумствах республiканського товариства слiпих, для iнвалiдiв i та II груп, якi працюють на пiдприумствах, в цехах i на дiльницях, що створенi з колишнiх промислових артiлей та артiлей iнвалiдiв, члени яких мали право на скорочений робочий день вiдповiдно з правилами, що дiяли в промисловiй кооперацiє.
Неповна тривалiсть робочого часу може бути визначена як тривалiсть робочого часу, менша у порiвняннi з робочим днем нормальноє тривалостi, або як неповний робочий тиждень. Отже, вiн може встановлюватись шляхом зменшення як тривалостi робочого дня, так i тривалостi робочого тижня. Такий робочий час встановлюуться вiдповiдно до ст. 56 КЗпП за угодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом як при прийняттi на роботу, так i згодом.
Приймати працiвникiв на роботу з неповною тривалiстю робочого часу або встановлювати такий режим роботи пiзнiше можуть керiвники всiх пiдприумств, незалежно вiд єх вiдомчоє належностi. Встановлення такого режиму роботи у правом власника або уповноваженого ним органу. В окремих випадках, передбачених законом, на власника або уповноважений ним орган покладауться обов'язок, за бажанням працiвника, приймати на роботу з неповним робочим днем або переводити на такий режим окремi категорiє працюючих. До них закон вiдносить вагiтних жiнок; жiнок, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда, в тому числi таку, що перебувау пiд єє опiкуванням, або здiйснюу догляд за хворим членом сiм'є вiдповiдно з медичним висновком; iнвалiдiв вiйни, iнвалiдiв iнших категорiй, якщо таке скорочення робочого часу єм рекомендовано медично-соцiальними експертними комiсiями (МСЕК);
учасникiв Вiтчизняноє вiйни.
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
293
Мiнiмальна або максимальна тривалiсть неповного робочого часу законодавством не визначена. Тому норма робочого часу i перiод роботи протягом доби чи тижня визначаються тiльки за угодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом. У разi необхiдностi керiвник пiдприумства мау Право прийняти на одну посаду двох працiвникiв. Досягнута угода не може бути змiнена в односторонньому порядку.
Режими працi, що можуть встановлюватись при роботi з неповним робочим днем, передбачають скорочення тривалостi щоденноє роботи (змiни) на певну кiлькiсть робочих годин у всi днi робочого тижня, скорочення кiлькостi робочих днiв на тиждень при збереженнi нормальноє тривалостi щоденноє роботи, а також скорочення тривалостi щоденноє роботи на певну кiлькiсть робочих годин при одночасному скороченнi кiлькостi робочих днiв на тиждень.
При встановленнi режимiв працi з неповним робочим днем тривалiсть робочого дня, як правило, не може бути меншою чотирьох годин, а робочого тижня - меншою 20-24 годин вiдповiдно при п'яти- i шестиденному тижнi.
Прийняття на роботу з режимом неповного робочого часу нiчим не вiдрiзняуться вiд звичайного прийняття на роботу. iнструкцiя про порядок ведення трудових книжок не передбачау внесення до них записiв про режим робочого часу. В трудовiй книжцi робиться лише вiдмiтка про прийняття на роботу.
Праця в умовах неповного робочого дня (в цьому полягау його вiдмiннiсть вiд скороченого робочого часу) оплачууться Пропорцiйно вiдпрацьованому часовi або залежно вiд виробiт-уу. Премiя в цих випадках нараховууться в загальному порядку.
На осiб, прийнятих на роботу з режимом неповного робочого дня або неповного робочого тижня, повнiстю поширюуться трудове законодавство. Так, на загальних пiдставах вiдбувауться зарахуванням єм трудового стажу, надауться вiдпустка, у разi тимчасовоє непрацездатностi виплачууться допомога. Але при обчисленнi середнього заробiтку для оплати вiдпустки, як i для оплати за час хвороби, береться фактичний заробiток працiвника.
Прийнятим на роботу з режимом неповного робочого дня або неповного робочого тижня працiвникам, що переробили понад норму часу, встановлену угодою мiж сторонами трудового договору, переробiток надурочноє роботи не становить, якщо тривалiсть його не перевищуу нормальноє тривалостi робочого часу, встановленоє ст. 50 КЗпП. Тому праця при такому пере-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
294
робiтку оплачууться в одинарному розмiрi по фактичному виробiтку або за вiдпрацьований час. Тiльки у випадках, коли працiвник виконуу роботу на вимогу власника або уповноваженого ним органу понад встановлену тривалiсть робочого часу, його праця оплачууться за нормами оплати надурочних робiт.
Ненормований робочий день у особливим режимом робочого часу для керiвникiв, спецiалiстiв, державних службовцiв, праця яких за характером виконуваних ними функцiй не завжди може бути обмеженою нормальною тривалiстю робочого дня, не пiддауться точному облiку внаслiдок режиму роботи, а також для осiб, робочий час яких у зв'язку з особливостями органiзацiє єх працi розподiляуться ними на свiй розсуд.
Пiдставою для вiднесення працiвника до числа осiб з ненор-мованим робочим днем у включення посади, яку вiн займау, в затверджуванi мiнiстерствами i вiдомствами за погодженням з вiдповiдними профспiлковими органами перелiки посад, для яких допускауться застосування ненормованого робочого дня. Безпосередньо на пiдприумствi або в органiзацiє список посад працiвникiв з ненормованим робочим днем розробляуться при укладеннi власником або уповноваженим ним органом спiльно з профспiлковим комiтетом цього пiдприумства чи органiзацiє колективного договору i у додатком до нього.
Термiн <ненормований робочий день> не означау, що працiвники, для яких вiн встановлюуться, повиннi працювати необмежений час. Тривалiсть роботи для них також встановлена в 40 годин з вiдповiдним єх розподiлом на п'ять чи шiсть робочих днiв. На них повнiстю поширюуться внутрiшнiй трудовий розпорядок. Зокрема, вони своучасно повиннi приходити на роботу, в установленi години користуватися перервами для вiдпочинку тощо.
Працiвники з ненормованим робочим днем звiльняються на загальних засадах вiд роботи в днi щотижневого вiдпочинку i в святковi днi. У разi єх залучення до роботи в цi днi єм повинен надаватись iнший день вiдпочинку або оплачуватись робота у розмiрi подвiйноє денноє ставки.
Перебування на роботi понад норму робочого дня не перетворюу його в подовжений, оскiльки власник або уповноважений ним орган, незалежно вiд форм власностi i господарювання, не мау права запроваджувати таке перебування постiйно для осiб з ненормованим робочим днем, заздалегiдь зобов'язуючи 'єх приходити на роботу ранiше або залишати мiсце роботи пiзнiше.
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
295
Лише у тих випадках, коли робота у позаурочний час викликана необхiднiстю, працiвники з ненормованим робочим днем зобов'язанi виконувати єє без додатковоє оплати.
Працiвниками з ненормованим робочим днем, як правило, т службовцi. Переробка компенсууться єм наданням додатковоє вiдпустки. Виняток становлять лише шофери, якi працюють на легкових автомашинах, а також на iнших автомобiлях в експедицiях i розвiдувальних партiях, - єм встановлюуться доплата вiд 15 до 25 вiдсоткiв тарифноє ставки.
Як вже вiдзначалось, нормальна тривалiсть робочого часу робiтникiв i службовцiв не може перевищувати 40 годин на тиждень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63