А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


До остаточного вирiшення цих питань не виключено суб-сидiарне (додаткове) застосування до трудових вiдносин норм iнших галузей права за наявностi двох умов: вiдносини мають бути подiбними, i в трудовому правi не повинно бути норми, яка б регулювала саме цi вiдносини.
 7. Система трудового права Украєни
Трудове право у галуззю, що особливо зацiкавлена в iнтеграцiє суспiльних наук. Дiяльнiсть законодавця в галузi трудового права не може бути плiдною без глибокого ознайомлення
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
з предметом регулювання, без вивчення практики дiє попереднiх правових норм, без усвiдомлення наслiдкiв, що настають в разi недосконалостi цих норм.
Для розвитку законодавства про працю Украєни сучасний перiод утвердження самостiйностi держави у певною мiрою етапним. Як важливе практичне завдання постають проблема прогнозування розвитку законодавства i пiдготовка до проведення кодифiкацiє законодавства про працю. Зростау потреба в розробцi методологiє вивчення законодавства про працю як самостiйного правового явища, чому в юридичнiй лiтературi Украє^ НИ придiлялося вiдносно мало уваги.
Термiни <право> i <законодавство> нерiдко вживаються як iми. Мiж тим iсторично термiн <право> на рiзних мовах i ЗМiСТ, вiдображаючи багатограннiсть права як явища. i позначено словом (вiд <]иге>), що Мiогу поведiнки певним чином>. Право ЮЯ- я актом волi. Вольову основу мау (. Нiмецьке <Кеспi>, французьке >, руське <право> виходять з оцiночно-РiЙуЮТЬвЯ 3 уявленням про правильне, справед-.-_- - - , не випадково на Русi збiрники права носили назву Правда> (<Правда Ярослава>), а в нiмцiв - <Зерцало> (<Саксонське зерцало>, <Швабське зерцало>).
З точки зору як пiзнавальноє, так i можливих виходiв на практику пiд правом слiд розумiти певним чином органiзовану сукупнiсть норм. Законодавство являу собою сукупнiсть нормативних актiв. Зовнiшньою формою законодавства у право, внутрiшньою - його структура. Законодавство як зовнiшня форма права мау безпосереднiй зв'язок з його змiстом. Тому право i законодавство тiсно пов'язанi мiж собою, хоч i залишаються вiдносно самостiйними явищами.
У той же час право як одна з форм суспiльства у тiльки Вiдображенням його економiчного розвитку. Норми, що регулюють трудовi вiдносини, викликають певнi соцiальнi та економiчнi наслiдки. Тому трудове право розвивауться у тiсному зв'язку з економiкою, соцiологiую, статистикою та iншими суспiльними науками.
' Оскiльки праця становить уднiсть двох функцiй: засобу до Життя i сфери утвердження особи, трудовi вiдносини мають майнову (вiдшкодовну) i немайнову (моральну) сторони. Пра-
i 14*
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
вовi норми, що регулюють як майновi, так i немайновi питання трудових вiдносин, створюють систему, що викладена в певнiй послiдовностi. При цьому диференцiацiя правових норм не у довiльною, а залежить вiд конкретних умов життя, певного суспiльства. Так, умови розвитку суспiльного ладу в Сполучених Штатах Америки, свобода пiдприумництва визначили створення групи норм, спрямованих в основному на визначення правового становища профспiлок, порядку укладення колективного договору, визначення мiнiмальних гарантiй, що не можуть бути погiршеними при здiйсненнi трудових вiдносин.
Система галузi права взагалi - це об'уктивно обумовлене об'уднання взаумопов'язаних, внутрiшньо погоджених правових норм, розподiлених по рiзним стуктурним пiдроздiлам. Система трудового права Украєни становить структуру взаумозв'язаних норм, що регулюють вiдокремлену сферу суспiльних вiдносин - трудовi вiдносини. Ця сукупнiсть норм переважно встановлюуться державою у загальному порядку з метою врегулювання всiх вiдносин, що виникають iз застосуванням працi в суспiльному життi. В свою чергу це визначау численнiсть правових норм, необхiднiсть єх об'уднування в певнi групи, створюу певну систему правових норм.
Усвiдомлення цiує системи сприяу правильному вивченню права, подальшому удосконаленню законодавства, дозволяу правильно застосовувати цi норми на практицi.
Трудове право Украєни подiляуться на двi частини: загальну i особливу. До загальноє частини вiдносяться норми, що у удиними для всiх трудових вiдносин, визначають принципи правового регулювання, джерела трудового права Украєни, класифiкують суб'уктiв трудового права, визначають правове становище професiйних спiлок i трудових колективiв, поняття, порядок пiдготовки та укладення колективних договорiв, класифiкують правовi вiдносини, що виникають iз застосування працi, визначають поняття працевлаштування i його правовi
форми.
Особливу частину складають норми, що регулюють певнi елементи трудових вiдносин, порядок виникнення, змiни та припинення трудових вiдносин, тривалiсть працi та вiдпочинку, види оплати працi, порядок i строки виплати заробiтноє плати, питання внутрiшнього трудового розпорядку, дисциплiнарноє i матерiальноє вiдповiдальностi працiвникiв, визначають здоровi
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
та безпечнi умови працi, спецiальнi правила щодо охорони працi жiнок, неповнолiтнiх i осiб з пониженою працездатнiстю, державнi органи по здiйсненню нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, питання пiдготовки працiвникiв i пiдвищення єх квалiфiкацiє, пiльги працiвникам, якi поуднують роботу з навчанням, порядок розгляду iндивiдуальних i колективних трудових спорiв (конфлiктiв).
Оскiльки Украєна з 1954 р. у членом Мiжнародноє Органiзацiє Працi (МОП), бере участь в єє щорiчних конференцiях, ратифiкувала низку конвенцiй цiує органiзацiє i тим самим взяла на себе зобов'язання привести нацiональне законодавство Працю у вiдповiднiсть з мiжнародним, до системи трудово-У Краєни слiд вiднести також правовi норми, прийнятi сi Украєною. Систему трудового права ста-єннi та багатостороннi договори, iншi та консульськi угоди. iрааа, як i система законодавства про Жбвиваеться. Удосконалення системи ЗДiЙСНЮтТЬСЯ шляхом скасування ста-iiдають потребам розвитку суспiльства, iИХ КОрМ i прийняття нових, що призводить до ех змiн в системi законодавства.
Особливу роль в розвитку системи права мау кодифiкацiя адконодавства про працю, яка не тiльки у якiсним розвитком iЄИСТтМИ законодавства, а й дозволяу усунути суперечностi, що вникають у процесi розвитку системи права, з одного боку, i ЯНСтеми законодавства - з другого. В перiод вiдбудови народного господарства Украєни, переходу до ринкових вiдносин ЙДбувауться процес напрацювання i прийняття нових законiв Про працю. Пiсля завершення цього процесу i врегулювання i-ОЬс сторiн трудових вiдносин, будучи об'уднаними, цi закони iфгворять новий Кодекс законiв про працю Украєни. Саме Ко-|цисс законiв, бо чинний КЗпП цiй назвi не вiдповiдау. | >. Трудове право Украєни як самостiйна галузь права у також | Чфедметом вивчення науки трудового права. Остання аналiзуу | форми органiзацiє працi, ефективнiсть правових норм, єх вплив i 4Ш виробничi та iншi суспiльнi вiдносини, визначау шляхи по-| дальшого удосконалення як нормативного, так i локального i^Правового регулювання, сферу застосування мiжнародних пра-iАОВИХ актiв про працю.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ II
ОСНОВНi ПРИНЦИПИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЄНИ
 1. Поняття основних принципiв трудового права Украєни
Суспiльна органiзацiя працi, яка виражау економiчнi закономiрностi суспiльноє працi, визначау змiст основних положень, на яких базууться право. Цi основнi положення, що у визначальними в даному суспiльствi, прийнято називати основними принципами суспiльноє органiзацiє працi.
Суспiльна органiзацiя працi у одним з конкретних виразiв економiчних вiдносин. Економiчнi закономiрностi в органiзацiє суспiльного виробництва, що знаходить своу вiдображення в загальних рисах у правових актах, якими урегульованi суспiльнi трудовi вiдносини, охоплюють питання не тiльки виробництва, а й розподiлу суспiльного продукту.
Кожна галузь права мау певнi основнi iдеє та тенденцiє, якi пронизують усе законодавство, визначають цю галузь i найбiльш для неє характернi. Такi основнi iдеє та тенденцiє мау й трудове право, що закрiплено в Конституцiє як Основному Законi держави i законодавчих актах про працю.
Основнi iдеє та тенденцiє втiлюються в законi, правових нормах, правилах поведiнки. Але вони нiколи не зводяться до них, не вичерпуються ними. Право - не тiльки сукупнiсть норм i установок, а й правовi принципи, що лежать в основi законодавства, зумовлюють iснування форми i головним чином змiсту певноє системи законодавства, без якого немау права.
Правовi принципи становлять ту частину суспiльноє надбудови, котра визначауться базисними, соцiально-економiчними вiдносинами суспiльства, його структурою. Вони у наслiдком вiдображення економiчних вiдносин. У процесi урегулювання правом цих вiдносин здiйснюуться безпосередну переведення економiчних вiдносин в юридичнi принципи.
Разом з тим правовi принципи спрямовують суспiльну свiдомiсть, що у складовою частиною свiтогляду. Врахування свiтогляду i економiчних основ, що закладенi в правових принципах, розкривау єх взаумодiю з суспiльною психологiую на рiвнi норм традицiйноє культури. Тому правовi принципи у не тiльки правовою, а й фiлософською i соцiологiчною категорiями.
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
Виявлення правових принципiв мау важливе теоретичне i практичне значення. Для трудового права теоретичне значення основних принципiв полягау в тому, що вони дають можливiсть порiвняти право рiзних держав, а також право однiує краєни на рiзних iсторичних етапах. Практичне значення основних принципiв вбачауться в тому, що вони створюють основу удиного розумiння положень законодавства про працю, сприяють усвiдомленню права i тим самим дають можливiсть однакового тлумачення цих положень права.
Крiм того, теоретичне i практичне значення принципiв ТРУДОВОГО права полягау в тому, що це - iдеє, вираженi в формi є норми. Це означау, що принципи у правовими при-ИПрИЧОМу Приписами обов'язковими. Правовi норми i Меди i управлiння, керiвникiв пiдприумств, iасникiв та громадян розумiти основнi iВКИ або як директиви щодо органi-1ГЛЯДУ трудових спорiв основнi прин-'рМиЛа 'для тлумачення вiдповiдних
; 11
iдеє можна навести пiдхiд до взаумо-вцем i працiвниками. В радянський пе-ХЙйi Вiдносин зводилась до того, що при ринкових синах, коли робiтник продау удиний належний йому то--* робочу силу, не може мати мiсце спiвробiтництво мiж КiКи суб'уктами, оскiльки єх вiдносини у полярними, класови-'I, антагонiстичними.
^'3 розвитком в Украєнi ринкових вiдносин усе частiше наго-""уеться на необхiдностi соцiального партнерства, якому при-до значну увагу в Указi Президента Украєни вiд 18 жовтня р. <Про основнi напрями соцiальноє полiтики на . У роздiлi III цих напрямiв, що мають назву <Репання трудових вiдносин>, передбачауться розробити пра-механiзм удосконалення органiзацiйних форм i засад ьного партнерства, взаумодiє суб'уктiв соцiально-трудо-I вiдносин, ведення консультацiй, переговорiв, укладання угод |ii^0йективних договорiв, проведення примирних процедур; за-ЄИiечити проведення активноє примирноє полiтики у разi ви-ЯКНСння конфлiктiв; посилити роль держави як гаранта дального партнерства; активiзувати дiяльнiсть мiсцевих ор-виконавчоє влади у здiйсненнi соцiального партнерства;
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
38
активiзувати дiяльнiсть на регiональному та виробничому рiвнях та iн.
В Украєнi протягом 1990-1997 рр. укладено три (1993, 1995, 1997 роки) генеральнi тарифнi угоди. Але практика трипартиз-му', що склалася, не може замiнити механiзм соцiального партнерства на рiвнi пiдприумств. Заснована на консенсусi i партнерствi виробнича демократiя мiж стронами трудових вiдносин у переговорному процесi достатньо не використовууться. Колективнi договори i порядок єх укладення часто носить формальний характер.
iз наведеного вище можна зробити висновок, що пiд основними принципами трудового права слiд розумiти вираженi в правових актах економiчнi закономiрностi органiзацiє суспiльного виробництва i розподiлу в формi основних, керiвних положень, основних засад правового регулювання трудових вiдносин, якi визначають загальну спрямованнiсть i найбiльш iстотнi риси його змiсту.
Цi основнi правовi положення конкретизуються в нормативних актах, якими регулюуться праця робiтникiв i службовцiв. Вони мають регулюючий характер, мiстять певний наказ, припис, регулюють поведiнку. Тому принципи не повиннi вмiщувати елементи, що не мають такого наказу, припису, не визначають поведiнку.
Правовi iдеє i тенденцiє можуть вважатися основними принципами трудового права лише тодi, коли вони вiдповiдають певним вимогам. Це повиннi бути саме такi правовi iдеє, що спрямованi на регулювання суспiльних трудових вiдносин. Вони мають вiдображати принципи полiтики держави в галузi регулювання поведiнки учасникiв в суспiльних трудових вiдносинах. При цьому кожна правова iдея повинна проявлятись у законодавствi про працю таким чином, щоб бути закрiпленою в конкретнiй правовiй нормi.
Основнi принципи лежать в основi всiх норм трудового права, в основi правового регулювання працi. Вони повиннi правильно вiдображати сутнiсть суспiльних вiдносин, на регулювання яких спрямованi. При сучаснiй органiзацiє працi робоча сила як носiй працi виступау основним елементом продуктивних сил суспiльства. Функцiя робочоє сили - праця як
' Трипартизм - погодження питань мiж трьома сторонами: державою, пiдприумцями i профспiлками.
Роздiл II. Основнi принципи трудового права Украєни
39
корисна, доцшьна дiяльнiсть - виражау ставлення працiвника до наслiдкiв своує працi.
При визначеннi основних принципiв слiд виходити з того, якi основнi положення правопорядку в галузi трудових вiдносин iснують у суспiльствi. Такi положення мiстяться перш за все в Основному Законi держави, тобто в Конституцiє. В своєй бiльшостi вони сформульованi в досить загальному виглядi i широкому планi.
Принципи права можуть бути закрiпленi в правовiй нормi двома шляхами: безпосередньо або побiчно.
Безпосередну закрiплення мау мiсце у тих випадках, коли формулювання норми закрiплюу певний правовий принцип. Прикладом цього може бути ст. 4 Закону Украєни <Про зайнятiсть населення>, в якiй держава гарантуу працездатному населенню у працездатному вiцi добровiльнiсть працi, вибiр або змiну професiє та виду дiяльностi, що не заборонена законом. Такi правовi норми можна назвати нормами-принципами, якi в}дрii|дн^ЮТМЯ вiд iнших норм широтою i важливiстю сформу-|НМЩщх В НИХ положень. Вони визначають змiст iнших норм, ПртЯ' НИХ правовою основою. Але це - зовнiшня ознака, за ЯКОЮ не завжди можна вiдшукати норму-принцип. Визначальною у внутрiшня ознака - змiст норми, єє основостворюючий, керiвний характер.
Другу групу складають принципи, що прямо не закрiпленi в Правових нормах, але можуть бути виведенi з них. Цi принципи мiстяться в законодавствi нiби у прихованому виглядi.
Але було б неправильним вважати, що принципи остаточно реалiзуються тiльки в системi правових норм. Оскiльки принципи мають регулюючий характер, вони, будучи вiдображеними в правi, набувають загальноправового значення. Тому громадяни досить часто в своєй поведiнцi керуються принципами права, навiть не знаючи точного змiсту правових норм.
Особливого значення принципи права набувають при реалiзацiє норм права, в першу чергу тодi, коли вiдсутня конкретна правова норма i у потреба застосувати аналогiю закону i навiть аналогiю права.
Щодо правового регулювання трудових вiдносин, то правовi iдеє та тенденцiє лише тодi можуть вважатись принципами трудового права, коли цi iдеє та тенденцiє спрямованi на регу-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
40
лювання трудових вiдносин; коли вони вiдображають принципи полiтики держави в сферi регулювання поведiнки учасникiв суспiльних трудових вiдносин; коли iдея чи тенденцiя проявляуться таким чином, що може бути закрiплена як конкретне положення в законодавствi про працю.
Основнi принципи забезпечують цiлеспрямовану дiю всiує системи права. Вони не можуть iснувати iзольовано вiд норм, бо саме принципи вiдображають зв'язуючу сутнiсть окремих норм, об'уднуючи єх в iнститути, галузь права.
Основнi принципи розвиваються i диференцюються в правових нормах. Але жодна з цих норм, незалежно вiд галузi права, не може суперечити Конституцiє Украєни.
 2. Основнi права i свободи громадян, закрiпленi в Конституцiє Украєни, що визначають принципи правового регулювання трудових вiдносин
Конституцiя Украєни у найважливiшим правовим актом держави, основним єє правовим документом, який виступау стабiлiзуючим чинником, серцевиною правових положень, навколо яких розвиваються законодавчi норми, що вiдносяться до рiзних галузей права. Кожне з окремих положень Конституцiє, кожна єє норма може стати тiую ланкою, з якоє починауться створення конкретних норм регулювання суспiльних вiдносин або навiть правових iнститутiв.
Об'уктом конституцiйних вiдносин у влада, суверенiтет держави, народу, права i свободи громадянина.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63