У тих галузях народного господарства, де встановленi удинi тарифнi ставки для почасовикiв i вiдрядникiв, оплата за надурочну роботу провадиться з розрахунку 75 вiдсоткiв тарифних ставок. Це означау, що за першi двi години надурочних робiт доплачууться 37,5 вiдсоткiв, а за наступнi години - 75 вiдсоткiв удиноє тарифноє ставки.
Компенсацiя надурочних робiт вiдгулом не допускауться.
Право на оплату надурочноє роботи мають працiвники з нормованим робочим днем. Працiвникам з не нормованим робочим днем переробiток робочого часу компенсууться наданням додатковоє вiдпустки.
341
Роздiл X. Заробiтна плата
Оплата роботи у святковi i неробочi днi вiдповiдно до ст. 107 КЗпП нараховууться: вiдрядникам - за подвiйними вiдрядними розцiнками; працiвникам, праця яких оплачууться за годинними або денними ставками, - у розмiрi подвiйноє годинноє або денноє ставки; працiвникам, якi одержують мiсячний оклад, - у розмiрi одинарноє годинноє або денноє ставки зверх окладу, якщо робота у цi днi провадилася у межах мiсячноє норми робочого часу, i в розмiрi подвiйноє годинноє або денноє ставки зверх окладу, якщо робота провадилась понад мiсячну норму.
Оплата у подвiйному розмiрi провадиться за години, фактично вiдпрацьованi у святковий i неробочий день.
На бажання працiвника, який працював у святковий i неробочий день, йому може бути наданий iнший день вiдпочинку. ' Робота у вихiдний день вiдповiдно до ст. 72 КЗпП може iсомпенсуватись, за згодою сторiн, наданням iншого дня вiдпочинку або грошовою оплатою у подвiйному розмiрi. Оплата за роботу у вихiдний день обчислюуться за правилами ст. 107 КЗпП.
Оплата роботи у нiчний час вiдповiдно до ст. 108 КЗпП оплачууться у пiдвищеному розмiрi, встановлюваному тарифною угодою та колективним договором, але не нижче 20 вiдсоткiв тарифноє ставки (окладу) за кожну годину роботи у нiчний час.
Наказом Мiнiстерства працi Украєни вiд 2 жовтня 1996 р. № 77 <Про умови працi робiтникiв, зайнятих обслуговуванням органiв влади, судiв, органiв прокуратури, державних податкових iнспекцiй та митноє служби> керiвнику надано право в ме-'''. зках установлених фондiв оплати працi та граничноє чисельностi працiвникiв установлювати доплати робiтникам за робо-i ти в нiчний час у розмiрi до 35 вiдсоткiв годинноє тарифноє ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи з 22 до б години ранку.
Оплата працi за незакiнченим вiдрядним нарядом. У разi, коли працiвник з незалежних вiд нього причин залишау вiдрядний наряд незакiнченим, виконана частина роботи оплачууться за оцiнкою, що визначауться за погодженням сторiн вiдповiдно до iснуючих норм i розцiнок (ст. 109 КЗпП).
Оплата працi при невиконаннi норм виробiтку залежить вiд того, з чиує вини сталося єх невиконання. Якщо невиконання норм виробiтку сталося з вини працiвника, оплата провадиться вiдповiдно до виконаноє роботи.
342
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Провина працiвника у невиконаннi норм виробiтки може бути визнана за умови, що власник або уповноважений ним орган створив працiвнику нормальнi умови працi. Працiвник не може бути визнаний винним, якщо норма не виконана з причин, що залежать вiд власника або уповноваженого ним органу. Це може бути несправнiсть обладнання, несвоучасне забезпечення технiчною документацiую, сировиною, матерiалами, iнструментами тощо.
При невиконаннi норм виробiтку не з вини працiвника оплата провадиться за фактично виконану роботи. Мiсячна заробiтна плата в цьому разi не може бути нижчою вiд двох третин тарифноє ставки встановленого йому розряду (окладу) (ст. 111 КЗпП).
Виконання норми виробiтку визначауться особами, на яких покладено цей обов'язок: нормувальниками, економiстами та iншими особами на пiдставi первинних документiв по облiку виробленоє продукцiє.
Оплата працi при виготовленнi продукцiє, що виявилася браком, також залежить вiд провини працiвника. Якщо виготовлення бракованоє продукцiє сталося не з вини працiвника, оплата працi по єє виготовленню провадиться за зниженими розцiнками. Мiсячна заробiтна плата працiвника в цих випадках не може бути нижчою вiд двох третин тарифноє ставки встановленого йому розряду (окладу).
Брак виробiв, що стався внаслiдок прихованого дефекту в оброблюваному матерiалi, а також брак не з вини працiвника, виявлений пiсля приймання виробу органом технiчного контролю, оплачууться цьому працiвниковi нарiвнi з придатними виробами.
Повний брак з вини працiвника оплатi не пiдлягау. Частковий брак з вини працiвника оплачууться залежно вiд ступеня придатностi продукцiє за заниженими розцiнками (ст. 112 КЗпП).
Ступiнь придатностi виготовленоє продукцiє i вiдповiдно до цього рiвень зниження розцiнок визначау власник або уповноважений ним орган. Та обставина, що за брак з вини працiвника заробiтна плата не нараховууться i не сплачууться або сплачууться у пониженому розмiрi, не виключау матерiальноє вiдповiдальностi працiвника за псування матерiалiв чи iншу завдану шкоду.
Оплата часу простою вiдповiдно до ст. 113 КЗпП також залежить вiд наявностi провини працiвника. Якщо простiй став-
343
Роздiл X. Заробiтна плата
ся не з вини працiвника i вiн попередив власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, iнших службових осiб) про початок простою, час простою оплачууться з розрахунку не нижче вiд двох третин тарифноє ставки встановленого працiвниковi розряду (окладу).
Працiвник мау право вiдмовитись вiд дорученоє йому роботи, коли виникла виробнича ситуацiя, небезпечна для життя чи здоров'я працiвника або для людей, якi його оточують, i навколишнього середовища. Факт наявностi такоє ситуацiє пiдтверджууться спецiалiстами з охорони працi пiдприумства за участю працiвника профспiлки i уповноваженого трудового колективу, а в разi виникнення конфлiкту - вiдповiдним органом державного нагляду за охороною працi з участю представника профспiлки.
За перiод простою з цих причин не з вини працiвника за ним зберiгауться середнiй заробiток (ч. 2, 3 ст. 7 Закону Украєни <Про охорону працi>).
За працiвниками, якi не брали участь у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливостi виконувати своє трудовi обов'язки, зберiгауться заробiтна плата у розмiрах не нижче вiд установлених законодавством та колективним договором, укладеним на цьому пiдприумствi, як за час простою не з вини працiвника. Облiк таких працiвникiв у обов'язком власника або уповноваженого ним органу (ст. 27 Закону Украєни <Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)>.
Час простою з вини працiвника не оплачууться. Не оплачууться також час страйку працiвникiв, якi беруть у ньому участь.
Оплата при переведеннi на iншу роботу залежить вiд виду переведення: постiйного чи тимчасового, а також вiд пiдстав переведення.
При постiйному переведеннi працiвника на нижчеоплачувану роботу за працiвником зберiгауться його попереднiй середнiй заробiток протягом двох тижнiв з дня переведення.
У тих випадках, коли у результатi перемiщення працiвника зменшууться заробiток з незалежних вiд нього причин, провадиться доплата до попереднього середнього заробiтку протягом двох мiсяцiв з дня перемiщення (ст. 114 КЗпП).
Оплата застосовууться при постiйних переведеннях, що проведенi за згодою працiвника власником або уповноваженим ним органом за своую iнiцiативою або на пiдставi медичного виснов-
344
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ку. У разi, коли переведення здiйснено на прохання працiвника, оплата попереднього середнього заробiтку не провадиться.
Оплата працi при тимчасових переведеннях залежить вiд причин такого переведення. При переведеннi за виробничою потребою оплата працi провадиться по виконуванiй роботi, але не нижче середнього заробiтку за попередньою роботою.
При переведеннi працiвника внаслiдок простою на iншу роботу за працiвником, якщо робота у нижчеоплачуваною, зберiгауться середнiй заробiток за попередньою роботою за умови, що вiн виконуу норми виробiтку. За працiвником, який не виконуу норми виробiтку або переведений на почасове оплачувану роботу, зберiгауться його тарифна ставка (оклад) (ч. З ст. 34 КЗпП).
Вагiтнi жiнки i жiнки, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, в разi неможливостi виконання попередньоє роботи переводяться на iншу роботу iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).
Оплата роботи за сумiсництвом вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 3 квiтня 1993 р. № 245 провадиться за фактично виконану роботу.
При встановленнi сумiсниками з почасовою оплатою працi нормованих завдань на пiдставi технiчно обгрунтованих норм оплата провадиться за кiнцевими результатами за фактично виконаний обсяг робiт.
 6. Порядок виплати заробiтноє плати. Обчисчлення середнього заробiтку
Заробiтна плата працюючим громадянам Украєни виплачууться в нацiональнiй валютi - гривнях. Виплата заробiтноє плати у формi боргових зобов'язань, розписок чи якихось iнших форм зобов'язань власника забороняуться. Разом з тим заробiтна плата може виплачуватись банкiвськими чеками, якi працiвник у будь-який час може обмiняти в установах банку на грошовi асигнацiє. Крiм того, як виняток, колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробiтноє плати натурою за цiнами не нижче собiвартостi в тих галузях або за тими професiями, де така еквiвалентна оплата за вартiстю оплати працi у грошовому виразi у звичною або бажаною для працiвникiв.
Заробiтна плата працiвникам мау виплачуватись регулярно в робочi днi, що визначенi колективним договором, але не рiдше
345
Роздiл X. Заробiтна плата
двох разiв на мiсяць через промiжок часу, що не перевищуу шiстнадцять календарних днiв. Колективним договором можуть встановлюватись рiзнi днi для виплати заробiтноє плати працiвникам рiзних структурних пiдроздiлiв, з тим щоб працiвники не втрачали значного часу на одержання заробiтноє плати.
При нарахуваннi заробiтноє плати працiвникам може застосовуватись авансовий i безавансовий порядок розрахункiв за першу половину мiсяця. При видачi авансу остаточний розрахунок провадиться при виплатi заробiтноє плати за другу половину мiсяця.
У випадку, коли день виплати заробiтноє плати збiгауться з вихiдним, святковим або нерабочим днем, заробiтна плата виплачууться напередоднi. За час вiдпустки заробiтна плата виплачууться не пiзнiше трьох днiв до початку вiдпустки.
Мiсцем виплати заробiтноє плати у мiсце роботи. Забороняуться провадити виплату заробiтноє плати в магазинах роздрiбноє торгiвлi, питних i розважальних закладах, за винтяком виплати заробiтноє плати працiвникам цих закладiв.
За особистою письмовою згодою працiвника виплата заробiтноє плати може здiйснюватись через установи банкiв, поштовими переказами на вказаний ним рахунок чи адресу з обов'яз-. ковою оплатою цих послуг за рахунок власника чи пiдприумства.
Утримання iз заробiтноє плати може провадитись тiльки у випадках, передбачених законом. Забороняються вiдрахування, метою яких у пряма чи непряма оплата працiвником власнику або уповноваженому ним органу чи будь-якому посереднику винагороди за одержання або збереження роботи.
Власник або уповноважений ним орган мау право за своую iнiцiативою провадити вiдрахування iз заробiтноє плати для покриття заборгованостi працiвникiв пiдприумству, де вони працюють. Такi вiдрахування провадяться: для повернення авансу, виданого в рахунок заробiтноє плати; для повернення сум, переплачених внаслiдок лiчильних помилок; для погашення не-витраченого i своучасно неповерненого авансу, виданого на службове вiдрядження або переведення до iншоє мiсцевостi; на господарськi потреби, якщо працiвник не оспорюу пiдстав i розмiру вiдрахування. У цих випадках видауться наказ чи розпорядження не пiзнiше одного мiсяця з дня закiнчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованостi або з дня виплати неправильно обчисленоє суми.
346
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Вiдрахування iз заробiтноє плати працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу може провадитись при звiльненнi працiвника до закiнчення того робочого року, в рахунок якого вiн вже одержав вiдпустку, за невiдробленi днi вiдпустки. Вiдрахування за цi днi не провадиться, якщо працiвник звiльнений з роботи у зв'язку з призовом або вступом на вiйськову службу, переведенням працiвника, за його згодою, на iнше пiдприумство, або переходом на виборну посаду, вiдмовою працiвника вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з пiдприумством, а також вiдмовою вiд продовження роботи у зв'язку iз змiною iстотних умов працi, iз змiнами в органiзацiє виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiє, реорганiзацiє або перепрофiлювання пiдприумства, скорочення чисельностi або штату працiвникiв, виявленою невiдповiднiстю працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньоє квалiфiкацiє або стану здоров'я, якi перешкоджають продовженню даноє роботи, нез'явленням працiвника на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасовоє непрацездатностi, направленням на навчання та в зв'язку з уходом на пенсiю.
Покриття працiвником шкоди в розмiрi, що не перевищуу середнього мiсячного заробiтку, також може провадитись за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (ст. 136 КЗпП).
На користь держави власник або уповноважений ним орган iз заробiтноє плати працюючих зобов'язаний утримувати прибутковий податок. Його розмiр залежить вiд розмiру заробiтноє плати. Не стягууться податок iз заробiтноє плати, що не перевищуу встановленого державою неоподаткованого мiнiмуму. iз заробiтноє плати вiд одного до п'яти неоподаткованих мiнiмумiв прибутковий податок стягууться в розмiрi 10 вiдсоткiв, вiд п'яти до десяти мiнiмумiв - 15 вiдсоткiв, вiд десяти до шiстдесяти - 20 вiдсоткiв, вiд шiстдесяти до ста мiнiмумiв - ЗО вiдсоткiв, вiд ста неоподаткованих мiнiмумiв i бiльше - 40 вiдсоткiв одержуваноє працiвником заробiтноє плати.
Вiдповiдно до Закону Украєни вiд 26 червня 1997 р. <Про збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування> з громадян, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) або виконують роботу на пiдставi цивiльно-правових договорiв, утримууться збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхуван-
347
Роздiл X. Заробiтна плата
ня у розмiрi одного вiдсотка заробiтноє плати, який перераховууться до Пенсiйного фонду Украєни. У цей же день Верховна Рада прийняла Закон Украєни <Про збiр на обов'язкове соцiальне страхування>, яким передбачено стягнення збору на обов'язкове соцiальне страхування у розмiрi 0,5 вiдсотка заробiтноє плати працiвника, який сплачууться одночасно з одержанням коштiв в установах банку на оплату працi i зараховууться на окремий рахунок Державного бюджету Украєни.
На власника або уповноважений ним орган покладауться обов'язок утримувати певнi суми iз заробiтноє плати за виконавчими листами на пiдставi судових рiшень, вирокiв судових органiв, виконавчих написiв нотарiальних контор, постанов адмiнiстративних органiв про накладення адмiнiстративних штрафiв.
При кожнiй виплатi заробiтноє плати загальний розмiр усiх вiдрахувань не може перевищувати 20 вiдсоткiв, а в окремих передбачених законодавством випадках, наприклад в разi вiдшкодування завданоє шкоди, - 50 вiдсоткiв заробiтноє плати, що належить до виплати працiвниковi.
При вiдрахуваннi iз заробiтноє плати за декiлькома виконавчими документами за працiвником у будь-якому разi повинно бути збережено 50 вiдсоткiв заробiтку. Обмеження в утриманнi iз заробiтноє плати не поширюються на вiдрахування при вiдбуваннi працiвником покарання у виглядi виправних робiт i при стягненнi алiментiв на неповнолiтнiх дiтей.
При проведеннi розрахунку з працiвником по заробiтнiй платi досить часто виникау необхiднiсть визначити середнiй заробiток працiвника. Це потрiбно тодi, коли працiвниковi виплачууться заробiток за час, що у меншим за календарний мiсяць, або, навпаки, перевищуу календарний мiсяць.
Визначення середнього заробiтку працiвника необхiдно при наданнi йому вiдпустки або виплати за неє грошовоє компенсацiє; вiдпустки у зв'язку з навчанням; за час виконання працiвником державних або громадських обов'язкiв; при переведеннi працiвника на iншу легшу нижчеоплачувану роботу; при наданнi жiнкам додаткових перерв для годування дитини; при виплатi вихiдноє допомоги; оплатi часу вимушеного прогулу;
при службових вiдрядженнях i в деяких iнших випадках.
Залежно вiд мети, для якоє необхiдно обчислити середнiй заробiток, визначауться перiод, за який пiдраховууться заробiт-
348
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
на плата. Так, для обчислення середньоє заробiтноє плати для оплати часу вiдпусток або грошовоє компенсацiє за неє пiдрахунок провадиться виходячи з оплати за останнi 12 календарних мiсяцiв, що передують мiсяцю надання вiдпустки. Якщо працiвник пропрацював менше року, середня заробiтна плата обчислюуться виходячи з виплат за фактично вiдпрацьований час.
В усiх iнших випадках збереження середньоє заробiтноє плати i забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю, при вагiтностi i пологах середньомiсячна заробiтна плата обчислюуться виходячи з виплат за останнi два календарних мiсяцi роботи, що передують подiє, з якою пов'язана вiдповiдна виплата.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63