Нестача ж дрiжджiв утворилася внаслiдок неправильного єх
облiку.
З урахуванням стану облiку матерiальних цiнностей та ве-
дення документацiє у вiдповiдача суд обгрунтовано дiйшов вис-
новку, що останнiм не доведено, що С. за власною iнiцiативою
умисно пiдписала накладнi на сироватку, завiренi технологом,
i єй було вiдомо про єх безтоварнiсть.
Рiшення суду у правильним й обгрунтованим, а касацiйна
скарга безпiдставною i не спростовуу викладених у ньому вис-
новкiв. Керуючись статтями 310, 311 ЩiК Украєни, судова
колегiя Верховного Суду залишила рiшення судовоє колегiє об-
ласного суду без змiни.
\ - ---- - - Тує.
Звiльнення у звязку з втратою довiря не у заходом дис-
циплiнарного стягнення i може бути проведено незалежно вiд
притягнення особи до дисциплiнарноє вiдповiдальностi за вчи-
нений проступок
Ухвала судовт колеги, в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 14 липня 1982 р.
М. предявила позов до житомирського районного унiвер-
магу про поновлення на роботi та стягнення заробiтноє плати
за час вимушеного прогулу. Позивачка зазначала, що вона з
1978 р. працювала експедитором унiвермагу. Наказом вiд 29
вересня 1981 р. Й звiльнено за п. 2 ст. 41 КЗпП у звязку з
втратою довiря, оскiльки вона несвоучасно вiдзвiтувала про
одержанi вiд реалiзацiє 20 пляшок шампанського 155 крб. За
цi дiє єй була оголошена догана, ранiше стягнень вона не мала,
тому просила суд задовольнити єє вимоги.
Рiшенням Богунського районного народного суду м. Жито-
мира вiд 25 грудня 1981 р. позов задоволене. Ухвалою судовоє
колегiє Житомирського обласного суду вiд 20 сiчня 1982 р.
рiшення залишено без змiни, а постановою його президiє вiд
24 квiтня 1982 р. залишено без задоволення протест прокурора
областi про перегляд судових рiшень.
У протестi заступника Прокурора УРСР ставиться питання
про скасування постановлених судових рiшень i передачу спра-
ви на новий розгляд. Протест пiдлягау задоволенню з таких
пiдстав. Задовольняючи позов про поновлення на роботi, на-
родний суд виходив з того, що адмiнiстрацiя унiвермагу пору-
шила вимого, ст.-149 КЗпП - за один i той же проступок
застосувала два дисциплiнарнi стягнення: 9 вересня 1981 р. М-
оголошено сувору догану, а наказом вiд 29 вересня 1981 р.
вона була звiльнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП. Судова
колегiя i президiя обласного суду висновки народного супу .
. визнали правильними. ; ,.
Проте з нимв погодитися не можна. Перелiк дисциплiнар-
них стягнень за порушення, трудовоє дисциплiни визначений у
ст. 40, п. 1 ст. 41 i ст. 147 КЗпП. Вiн не передбачау такого
дисциплiнарного стягнення, як звiльнення з роботи за втратою
довiря до Працiвника, який обслуговуу грошовi або товарнi
цiнностi.
Народний суд не перевiрив також належним чином пояснень
позивачки з приводу несвоучасного звiту за одержане для ре-
алiзацiє шампанське та єє тверджень про те, що це викликано
поважними причинами- хворобою i перебуванням у вiдпустцi.
Судова колегiя та президiя обласного суду не звернули уваги
на недолiки, допущенi народним судом при розглядi справи.
Керуючись, статтями 336 i 337 ЦПК; судова колегiя Вер-


задоволь-
<уду м. Жи-
"" обласного
єє вiд 24
розгляд.
Вiдповiдно до п." Зi ст. 41 Кодексу загонiв про працю Украєни
трудовий договiр з iнiцiативи адмiнiстрацiє може бути розiр-
ванiй у разi вчинення працiвником, який виконуу виховнi
функцiє, аморального проступку, не сумiсного з продовженням
даноi роботi
" /. - .,"-.
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСРвiд 12 грудня 1973р.
(в и т-я г)
У жовтнi 1973 р. X. звернувся з позовом до бiлопiльськоє
середньоє школи та районного вiддiлу народноє освiти прб по-
новлення на роботi та стягнення заробiтноє платх за час ви-
мупвюод> прогулу., ,
Позввч зазначав, що вiя працював викладачем iсторiє. На-
казом вiд 1 жовтня 1973 р. його звiльнено з роботи за п. З
ст. 41 КЗпП. Ввважаючи звiльнення-незаконним, просив по-
новити його на роботi. . --
Рiшенням Сумського обласного суду вiд 22 листопада
1973 р. в позовi вiдмовлено. .
У касацiйнiй скарзi X. просить рiшення суду скасувати та
задовольнити його позов, оскiльки суд без достатнiх пiдстав дiйшов
висновку про необгрунтованiсть ваго вимог, не взяв до уваги
показання свiдкiв, якi позитивно характеризують його по роботi,
а також те, що вiн провадив велику громадську роботу.
Касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Вiдповiдно до п. З ст. 41 КЗпП трудовий договiр з iнiцiативи
адмiнiстрацiє може бути розiрваний у разi вчинення працiв-
ником, який виконуу виховнi функцiє, аморального проступку,
не сумiсного з продовженням даноє роботи.
Як вбачауться з матерiалiв справи,18 серпня 1973 р. по-
зивач знаходився бiля бiлопiльського ресторану в станi сильного
спянiння. Це пiдтверджууться протоколом начальника район-
ного вiддiлу мiлiцiє, який своую постава1вЯ№>1|1(йДО


1973 р. вiдповiдно до чинного законодак iЮ(Я|i4i)п X. на
Євхрб. за те, шо вiн знаходився у гроаддНiЯПР МiСТi .в станi,
що ображау людську гiднiсть. Про цей випадок було
опублiковано в районнiй газетi. Позивач i ранiше зловживав
алкоголем, за що до нього вживались заходи впливу.
Факти появи X. у нетверезому станi в громадських мiсцях,
у тому числi при виконаннi посадових обовязкiв, пiдтвердили
свiдки М.., П., Ч" Т.
Таку поведiнку X. суд правильно оцiнив як аморальну i не
сумiсну з продовженням роботи викладачем.
Та обставина, що деякi Свiдки позитивно характеризували
позивача як педагога, не може бути пiдставою для визнання
неправильним його звiльнення за п. З ст. 41 КЗпП, оскiльки
вiн себе скомпрометував як вихователь.
Враховуючи наведене.суд Правильно вiдмовив X. в позовi.
Судова колегiя Верховного Суду касацiйну скаргу X. зали-
шила без задоволення, а рiшення обласного суду без змiни.
Суд правильно визнав, що адшнiстрацiя мала пiдстмм вира-
зити недовiря водiувi автобуса, осжiдмсявiягдацускає безквит-
ковий проєзд пасахирiя i ухилявся iя перев4iек автобуса кон-
тролерами .: :i,i - i,.11.111;:1 ;111 : . .. ..- -.
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 22 грудня 1976 р. "~
(в и т я г) - "
У серпнi 1976 р. С. предявив позов до Львiвського авто-
транспортного пiдприумства про поновлення на роботi та стяг-
нення заробiтнеє шцiти за час вимушеного прогулу. . ,
Позивач зазначав, що вiн працював у зiдповiдача водiум
автобуса. Наказом вiд 6 серпня 1976 р. його незаконно звiль-
нено за п. 2 от. 41 КЗпП з мотивiв втрати до нього довiря.
Справа розглядалася неодноразово
Рiшеннямсудовоє колегiє Львiвського обласного суду вiд 19
листопада 1976 р.у позовi вiдмовлено.
У касацiйнiй скарзi С. просить скасувати рiшення, посила-
ючись на те, що актiв контролерiв, на пiдставi яких проведено
звiльнення, вiн не пiдписував i що при звiльненнi адмiнiс-
трацiую не додержано вимог ст. 149КЗпП. -:i"
Касацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдсткж
Судомвстановлено, що 26 березня 1976 р. пiд чабi""-
снення рейсу Львiв-Шепетiвка позивач провозив ВiтiЗМЕЙ
жирiв без квиткiв, а 28 травня того ж року, здй""-"
- . - 55 -
Хуст-Львiв - шiсть. Крiм того, 7 сiчня, 15 травня i 12 серпня
1976 р. вiн не зупинив автобус на вимогу лiнiйних контролерiв,
ухилившись тим самим вiд контролю.
Факт перевезення пасажирiв без квиткiв пiдтверджууться
приуднаними до справи актами контролерiв i вiдмiтками в кон-
трольних листах водiя, якi позивач здавав адмiнiстрацiє разом
з путьовими листами пiсля повернення з рейсiв, а також по-
казаннями свiдкiв С., М. i В.
Пiдпису С. в зазначених актах немау. Однак це не свiдчить
про те, що факти, вказанi в них, не вiдповiдають дiйсностi.
Змiст актiв С. був вiдомий, оскiльки про це робилися вiдмiтки
,у. контрольних листах водiя, однак, єх i дiй контролерiв вiн не
оскаржував. Те, що/С. не зупиняв автобус на вимогу контро-
лерiв, пiдтверджууться актами, складеними контролерами авто-
управлiнь рiзних областей, i показаннями свiдкiвМ., Б., Б.О.,
Б.С. i Т.
Суд перевiрив посилання позивача на те, що 7 сiчня i 15
травня 1976 р. вiн не помiтив контролера в звязку з поганою
погодою, а 12 серпня того ж року не змiг своучасно зупинити
автобус, оскiльки було слизько. Цi показання обгрунтовано
визнанi непереконливими, оскiльки вони нiчим не пiдтвердженi.
Свiдки, про яких згадувалося, вище, показували, що погода
була гарна 1 водiй не мiг не бачити пiднятого в установленому
порядку контролером жезла. Спростовууться посилання на по-
гану погоду i довiдкою Львiвськоє гiдрометеообсерваторiє. Пра-
вильнiсть акта вiд 12 серпня 1976 р. також пiдтверджууться
листом начальника контрольно-ревiзiйного управлiння Мiнiс-
терства автомобiльного транспорту вiд 17 вересня 1976 р.
З матерiалiв справи видно, що С. i ранiше перевозив паса-
жирiв без квиткiв i не зупиняв автобус на вимогу контролерiв,
що обгрунтовано розцiнюуться як ухилення вiд контролю. За
1975-1976 рр. складено девять актiв з приводу таких пору-
шень, допущених позивачем.
Враховуючи наведене, слiд дiйти-висновку, що адмiнiстрацiя
мала пiдстави виразити недовiря С. i звiльнити його за п. 2
ст. 41 КЗпП.
Звiльнення з цих пiдстав може мати мiсце, незалежно вiд
застосування дисциплiнарних стягнень чи заходiв громадського
впливу, за проступки працiвника, щовикликали втрату довiря
до нього. Тому посилання позивача на недодержання
адмiнiстрацiую передбачених ст. 149 КЗпП правил застосуван-
ня дисциплiнарних стягнень не спростовують висновкiв суду
щодо його звiльнення. На пiдставi наведеного судова колегiя
Верховного Суду касацiйну скаргу С. залишила без задоволен-
ня, а рiшення судовоє колегiє обласного суду без змiни.
-56-
Особа, Трудовий договiр з якою було припинено у звязку з
єє обранням на виборну посаду, пiсля закiнчення повноважень
за цiую посадою мау право вимагати вiд власника пiдприумства,
установи, органiзацiє (уповноваженого ним органу), де вона
працювала перед переходом на виборну посаду/укладення з
нею трудового договору на виконання попередньоє роботи, а
при єє вiдсутностi - iншоє рiвноцiнноє роботи (посади).
.При вiдмовi у наданнi роботи за позовам цiує особи спiр щодо
виконання обовязку укласти трудовий договiр може бути ви-
рiшено судом
Ухвала судовсi колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 23 листопада 1994 р.
(в и т.я г)
У травнi 1994 р. К. звернувся з позовом до тернопiльського
заводу "Сатурн" про укладення трудового договору пiсля
закiнчення строку повноважень виборного працiвника.
Позивач зазначав, шо з 27дипая 188 р, вiн працював у
вiдповiдача начальником дiльницi фарбування, аз 3 червня
1991 р. - начальником лакофарбувального цеху.
У звязку з обранням членом профкому заводу, а потiм
заступником його голови вiдповiдно до спiльного рiшення, ад-
мiнiстрацiє та профкому вiд 19 сiчня 1993 р. у порядку пере-
ведення К. був прийнятий на роботу в профкомi.
Пiсля .закiнчення строку повноважень, 19 квiтня 1994 р.
позивач звернувся до вiдповiдача з проханням надати йому
попередню або iншу рiвноцiнну роботу.
Оскiльки йому було вiдмовлено, К. просив про задоволення
. вимог..11 , : ., 1 , , ,..,. : ;.."::/ ,:-... ...;
Справа розглядала> деєдйрайРiао.- --. є;1."-1.,1.-1; . :
РiшеннЖгЄИЙЯiєiвЙi >iД 11 вересня,
1994р.,.вд1NИо(вII<.1;: .є\: i..:.\..iii : .- , .
Постановлено зобадяваєи аадоя "Сатури" укласти з К. тру-
довий договiр, надавши: йому попередню посаду, а при ц вiд-
сутностi - iншу рiвноцiнну посаду на цьому ж пiдприумствi
або, за його згодою, на iншому пiдприумствi, в установi,
органiзацiє.
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач ставить питання про скасу-
вання рiшення з тих пiдстав, що суд не врахував рiшення
Тернопiльського мiського суду вiд 15 липня 1994 р. та рiшення,
трудового колективу про недовiру позивачевi,не взяв до уваги,
що К. у особою пенсiйного вiку, що йому пропонувалась рiвно-\
цiнна посада та те, що на пiдприумствi мау мiсце скорочення
чисельностi та штату працiвникiв.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що нi
- 57 -
доводи касацiйноє скарги не можна визнати обгрунтованими з
таких пiдстав.
Позивач з 27 липня 1988 р. працював у вiдповiдача на-
чальником дiльницi фарбування, а з 3 червня 1991 р. - на-
чальником лакофарбувального цеху, що пiдтверджууться випи-
скою з трудовоє книжки.
У звязку з обранням членом профкому заводу, а потiм
заступником його голови наказом вiд- 13 сiчня 1993 р. К. з 12
сiчня того ж року був переведений на роботу в профкомi, що
пiдтверджууться копiую наказу.
19 квiтня 1994 р, повноваження позивача на виборнiй по-
садi закiнчились у звязку з обранням iншогоскладу профкому.
Тодi вiн вiдповiдно до законодавства про пралю звернувся з
заявою до адмiнiстрацiє заводу про укладення з ним трудового
договору. ,
Згiдно з сi. 118 КЗпП Украєни працiвникам, звiльненим з
роботи внаслiдок, обрання Єх на виборнi посади, надауться пiсля
закiнчення єх повноважень за виборною посадою попередня
робота (посада), а при Й вiдсутностi - iнша рiвноцiнна робота
(посада) на тому самому або, заЗгодою працiвника, на iнщрму
пiдприумствi, в установi, органiзацiє.
Судом встановлено, що пiсля закiнчення повноважень по-
зивача за виборною посадою йому не було надано попередньоє
посади, не було запропоновано iншоє рiвноцiнноє посади.
Висновок суду про те, що запропонована К. посада началь-
ника котельноє, вiд якоє вiн вiдмовився, у -нерiвноцiнною по-
рiвняно з тiую, яку позивач займав до обрання на виборну
посаду, у правильним, оскiльки К. не мау спецiальноє освiти i
стажу роботи за цiую спецiальнiстю, необхiднiсть чого пере-
дбачена посадовою iнструкцiую.
Що ж до працевлаштування на iншому пiдприумствi, то
воно можливе лише за згодою позивача. Такоє х згоди не було,
до того ж запропонована вiдповiдачем посада вже була зайнята.
Та обставина, щообласний суд не взяв до уваги рiшення
мiського суду вiд 15 липня 1994 р. та думки трудового колек-
тиву, не дау пiдстав скасувати рiшення обласного суду, оскiльки
згадане рiшення мiського суду скасоване, а думка колективу
при вирiшеннi цього спору не мау правового значення.
; Те, що К. у особою пенсiйного вiку, також не дау пiдстав
для вiдмови в задоволеннi його позову.
Висновок суду про те, що завод "Сатурн" зобовязаний
укласти з К трудовий договiр, надавши йому попередню по-
саду, а при єє вiдсутностi - iншу рiвноцiнну посаду на цьому
ж пiдприумствi або,за його згодою, на iншому пiдприумствi, в
установi; органiзацiє, правильний, вiдповiдау матерiалам справи
i вимогам закону.,
З урахуванням наведеного, судова колегiя Верховного Суду
рiшення в частинi покладення на завод обовязку укласти з
позивачем трудовий договiр залишила без змiни.
- 58 - -
Суд визнав звiльнення працiвника за п. З ст. 40 Кодексу законiв
про працю Украєни з посади голови правлiння мiського спо-
живчого товариства, проведене за постановою правлiння рай-
споживспiлки, незаконним, а в поновленнi його на роботi вiд-
мовив, оскiльки пiсля звiльнення збори уповноважених пайо-
викiв цього товариства, що обирали позивача на платну посаду
правлiння голови останнього, прийняли рiшення про його до-
строкове звiльнення з цiує посади, спори щодо якого згiдно з
ч. З ст. 221 вказаного Кодексу судам непiдвiдомчi -.
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах. Верховного Суду
Украпи вiд 23 листопада 1994 р.
(витяг} . ! --...у:1--1.!.-у: \ . .
У липнi 1993 р.-В; врад<Ю> йозв> ДО Киуво-Святошин-
ськоє райспоживспiлкд про поновлення на роботi та стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу,
Вона зазначала, що 19 липня 1991 р. зборами уповнова-
жених пайовикiв Боярського мiського споживчого товариства
була обрана головою його правлiння.
Постановою правлiння Киуво-Святошинськоє райспожив-
спiлки вiд 29 червня 1993 р. Й звiльнено з робота за система-
тичне невиконання трудових обовязкiв на пiдставi п. З ст. 40
КЗпП. .
Посилаючись на те, що накладення дисциплiнарних стяг-
нень та звiльнення проведенi правлiнням райспоживспiлки з
перевищенням його повноважень, позивачка просила задоволь-
нити єє вимоги. . , .
У процесi розгляду справи. Б, доповнила своє вимоги. Вона
стала просити визнати незаконними рiшення правлiння райс-
похивспiлки вiд 28 липня 1993 р. про проведення дострокових
виборiв керiвних органiв Боярського споживчого товариства,
переобрання складу його уповноважених пайовикiв, а також
рiшення зборiв цього товариства вiд 12 серпня 1993 р., яким
було переобрано голову його правлiння.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Києвського обяасяого суду вiд 28
вересня 1994 р. позов задоволене частюяо.
Визнано незаконним звiльненая Б. за п. З ст. 40 КЗпП i
Змiнено формулювання. иогО причин з зазначених пiдстав на
звiльненая з виборноє посади голови правлiння споживчого то-
вариства у звязку з достроковим переобранням з 12 серпня
1993 р.
Стягнуто з Боярського споживчого товариства на користь
позивачки 1 млн. 860 тис. крб. заробiтноє плати за час єє
вимушеного прогулу.
У касацiйнiй скарзi Б. просить рiшення суду скасувати, а
справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що суд
--59-


дiйшов неправильного висновку про звiльнення єє з посади до-
строково, оскiльки збори уповноважених його не приймали.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43