на iншу роботу.
Цим обставинам суд всупереч вимогам ст. 203 ЩiК Украєни
оцiнки не дав i у рiшеннi,не зазначив, чому вони не взятi до
уваги. Зясування ж часу фактичного видання наказу мау iстаг-
- 45 - 1 . ,
У касацiйнiй скарзi позивач просить рiшення скасувати,
справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що с
дав неправильну оцiнку зiбраним доказам, в тому числi пок
занням свiдкiв, якi пiдтверджували його доводи.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдповiдно до п. 7 ст. 40 КЗпП адмiнiстрацiя мау пр
розiрвати трудовий договiр з працiвником у разi появи його
роботi у нетверезому станi.
Судом встановлено, що 20 вересня 1991 р. Ф. прийшов на|
роботу в нетверезому станi i в звязку з цим командиром вiй-д
ськовоє частини був вiдсторонений вiд неє. Факт. появи Ф. на,
роботi у нетверезому станiпiдтверджууться актом вiд 20 вересня,||
1991 р., показаннями свiдкiв К., Ш., Н., Б. та Щ., якi пiд-;"
писали цей ахт i показали у судовому засiданнi, що в ньомуi
зафiксовано справжнiй стан Ф, (запах алкоголю; нечленороз-
дiльна мова, нетвереза хода), рапортами цих осiб, показаннями ;
командира вiйськовоє частини М. i безпосереднього начальника,!
Ф. капiтана судна Б.Д., рапортом останнього, записом у вах- .;
товому журналi. У ньому зазначено, що 20 вересня 1993 р. о |
9-й год.- 45 хв. Ф. прийшов на роботу у нетверезому станi i]
був вiдсторонений- вiд виконання своєх обовязкiв капiтаном
судна за вказiвкою вищестоящого командира пiсля того, коли
той, зайшовши до радiорубки, пересвiдчився в тому, що позивач,
перебував у нетверезомустанi. ;
Свщок Б.В. - черговий лiкар госпiталю показав, що коли
приблизно об 11-й - 12-й год. 20 вересня 1991 р. до нього
прийшов Ф. з проханням оглянута його на предмет алкоголь-
ного спянiння, вiд нього виходив запах алкоголю. Лiкар не
став проводити огляду без документа про особу i направлення |
командира. Вдруге в той хе день, вже з документом, що пiд-;
тверджуе особу> Ф. звернувся до лiкаря десь близько 18-є год.
Б.В. дав висновок, в якому зазначив, що встановлено факт.
вживання Ф. алкоголю, однак ознак спянiння у нього не;
виявлено. "
Посилання Ф. на те, iпо допитанi свiдки узацiкавленими ,
особами, не пiдтверджуються матерiалами справи. Так, капiтан
судна Б.Д. був. призначений на цю посаду лише за девять днiв
до випадку, що стався.
Суд дав вiдповiдну оцiнку показанням свiдкiв з боку
позивача. .
Вiдповiдно до розяснень, даних Пленумом Верховного Суду
Украши у п. 25 постанови № 9 вiд б листопада 1992 р. "Про
практику розгляду судами трудових спорiв", нетверезий стан
працiвника або наркотичне .чи токсичне, спянiння можуть бути
пiдтвердженi -як медичним висновком, так в iншими видами
доказiв (ст. 27 ЦПК Украши), яким суд мау дати вiдповiдну
оцiнку.
Виходячи з наведеного, судова колегiя Верховного Суду
залишила рiшення без змiни. . -
- 44 - .:
Вiдповiдно до ст. 43 Кодексу законiв про працю Украєни адмi-
нiстрацiя з пiдстав, зазначених-у п. 8 ст. 40 цього Кодексу,
мау право розiрвати трудовий договiр у межах одного мiсяця
вiд дня винесення постанови органу, до компетенцiє якого вхо-
дить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування
заходiв громадського впливу
Ухвала судова, колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 29 серпня 1990 р.
(витяг)
Г. предявила позов до Томапшiльськбго комбiнату мiсцевоє
промисловостi про поновлення на роботi та стягнення заробiтноє
плати за час вимушеного прогуду. Позивачка зазначала, що
вона працювала у вiдповiдача робiтницею ковбасного цеху з
1978 р. Наказом вiд 3 липня 1990 р. була звiльнена з роботи
за п. 8 ст. 40 КЗпП.
.Посилаючись на те, що при розiрваннi трудового договору
адмiнiстрацiя комбiнату порушила встановлений порядок звiль-
нення, не врахувала тривалий час ЄЄ роботи на Пiдприумствi та
сумлiнне ставлення до працi (за що неодноразовозаохочува-
лася), вона просила задовольнити. Й вимоги.
Рiшенням Томапшiльського районного народного суду, за-
лишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє Вiнницького облас-
ного суду, у позовi вiдмовлено. \
Судова колегiя Верховного Суду Украєни задовольнила про-
тест заступника Голови Верховного Суду i в ухвалi про ска-
сування судових рiшень вказала на таке.
Вiдмовляючи у позовi, народний суд виходив з того, що
адмiнiстрацiя комбiнату розiрвала з позивачкою трудовий до-
говiр вiдповiдно до вимог п. 8 ст. 40 КЗпП. Такий висновок
судова колегiя обласного суду визнала обгрунтованим, залиша-
ючи рiшення .без змiни. -
Проте погодитися з цим не можна. Вiдповiдно до вимог;
ст. 43 КЗпП при звiльненнi з пiдстав, зазначених у п. 8 ст. 40
КЗпП, адмiнiстрацiя мау право розiрвати трудовий договiр у
межах Одного мiсяця вiд дня винесення постанови органу, до
компетенцiє якого входить накладення адмiнiстративного стяг-
нення або застосування заходiв громадського впливу.
Як пояснила позивачка (i. це встановлено судом), до адмi-
нiстративноє вiдповiдальностi за дрiбну крадiжку вона була при-
тягнута 11 жовтня, -а наказ про єє звiльнення з 23 жовтня
директор комбiнату пiдписав пiсля 11 листопада, чого вiн не
заперечував у судовому засiданнi, пояснюючи це намiром пе-
ревести Г. на iншу роботу. . -
Цим обставинам суд всупереч вимогам ст. 203 ЦПК Украєни
оцiнки не дав i у рiшеннi,не зазначив, чому вони не взятi до:
уваги. Зясування ж часу фактичного видання наказу мау iстоi-
- 45 - ! .
Будинку композиторiв було прийняте колегiальними органа-
ми - правлiнням i секретарiатом Спiлки композиторiв при
вiдсутностi доказiв вини в цьому С. Тому рiшення суду в цiй
частинi не вiдповiдау вимогам закону i пiдлягау скасуванню.
Керуючись статтями 310, 312 ЦПК Украєни, судова колегiя
Верховного Суду касацiйну скаргу задовольнила частково -
скасувала рiшення в частинi стягнення з третьоє особи С. на
користь Спiлки композиторiв 2 825 481 крб.
При розiрваннi трудового договору за п. 1 ст. 41 Кодексу
законiв про працю Украєни з мотивiв одноразового грубого
порушення .трудових обовязкiв мають також додержуватись
передбаченi ст. 149 цього Кодексу вимоги про необхiднiсть
враховувати при обраннi виду дисциплiнарного стягнення сту-
пiнь тяжкостi вчиненого проступку, заподiяну ним шкоду, об-
ставини, за яких вчинено проступок, i попередню роботу пра-
цiвника
Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни
вiд 25 грудня 1992 р.
(витяг) .
С. працював головним iнженером заводу "Свiтязь", який у
фiлiалом києвського заводу "Маяк". Наказом директора заводу
"Маяк" вiд 13 грудня 1991 р. його звiльнено з роботи за п. 1
ст. -41 КЗпП у звязку з несвоучасним виготовленням заводом
сердечникiв електромагнiтiв, простоум складального цеху та
неодержанням планового прибутку.
Посилаючись на те, що грубого порушення своєх обовязкiв
вiн не допускав, оскiльки виготовлення сердечникiв було не-
можливим через поставку заводом "Маяк" сталi, яка не пiд-
давалась обробцi i не вiдповiдала нормативно-технiчнiй доку-
ментацiє, С. просив задовольнити його позов.
Рiшенням Любомльського районного народного суду вiд 2
березня 1992 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє
Волинського обласного суду вiд 2 квiтня 1992 р., позов задо-
волене. Постановою президiє обласного суду вiд 10 червня
1992 р. протест на цi рiшення залишено без задоволення.
Ухвалою судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 23
вересня 1992 р. протест заступника Генерального прокурора
Украєни задоволений частково - виключено з судових рiшень
вказiвку на те, що для звiльнення позивача необхiдна була
згода профспiлкового комiтету заводу.
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
- 48 -
ставиться питання про скасування всiх судових рiшень у звяз-
ку з єх необгрунтованiстю та передачу справи на новий розгляд.
Зокрема, зазначауться, що висновок про вiдсутнiсть грубого
порушення трудових обовязкiв позивачем зроблено судом без
залучення до участi у справi спецiалiстiв та без зясування єх
думки щодо виконання позивачем трудових обовязкiв.
Пленум Верховного Суду Украєни вважау, що протест не
. пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
З матерiалiв справи вбачауться, що позивач працював го-
ловним iнженером любомльського заводу i за посадовими
обовязками був першим заступником директора.
Наказом директора заводу "Маяк" вiд 13 грудня 1991 р.
його звiльнено з роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП на пiдставi грубого
порушення трудових обовязкiв, що виявилось, як зазначено в
наказi, у незабезпеченнi технологiчного супроводження виго-
товлення сердечникiв електромагнiтiв, неоперативному вирi-
шеннi питання про налагодження виготовлення виробiв, що
призвело до простою складального цеху i втрати заводом пла-
нового прибутку. Цей наказ у звязку зi звiльненням позивача
в перiод його тимчасовоє непрацездатностi наказом вiд 8 сiчня
1992 р. було змiнено - визнано, що днем звiльнення С. у 8
сiчня 1992 р.
Як вбачауться з письмових i усних пояснень представника
заводу "Маяк", зазначене в наказi про звiльнення порушення
позивачем трудових обовязкiв полягало в тому, що вiн без
достатнiх пiдстав визнав одержану заводом "Свiтязь" 24 жовтня
1991 р. сталь непридатною для виготовлення сердечникiв елек-
тромагнiтiв i тому 18 листопада 1991 р. розпорядився припи- ,
нити єх виробництво.
Згiдно з п. i ст. 41 КЗпП трудовий договiр з керiвним
працiвником може бути розiрваний у разi одноразового грубого
порушення ним трудових обовязкiв. Звiльнення з цiує пiдстави
може проводитись з додержанням передбаченого ст. 149 КЗпП
порядку застосування дисциплiнарного стягнення. Зокрема, при
обраннi виду стягнення Власник або уповноважений ним орган
повиннi враховувати не тiльки заподiяну проступком шкоду,
на наявнiсть якоє робиться наголос у протестi, а й ступiнь
тяжкостi вчиненого проступку, обставини, за яких його вчине-
но, i попередню роботу працiвника. Обставини справи, вста-
новленi судом, i додатковi матерiали, на якi у посилання у
протестi, не свiдчать про те, що позивач вчинив грубе пору-
шення трудових обовязкiв i що до нього мiг бути застосований
передбачений цiую нормою закону крайнiй захiд дисциплiнар-
ного стягнення.
Встановлено, що 24 жовтня 1991 р. завод "Свiтязь" одержав
без сертифiката вiд заводу "Маяк" 4150 кг сталi марки СТ-т
для виготовлення сердечникiв електромагнiтiв, яка i була пере-
дана цеху № 1 для запуску в технологiчний процес. Робiтники
цеху виявили, що сталь не пiддауться обробцi. Про це 11 ли-
стопада 1991 р. начальник цеху на оперативнiй нарадi доповiла
директору заводу, який тут же доручив позивачу перевiрити
можливiсть виготовлення сердечникiв з одержаноє сталi. Оскiль-
ки на заводi "Свiтязь" хiмлабораторiя вiдсутня, позивач домо-
вився провести аналiз якостi сталi на заводi "Ковельсiльмаш".
12 листопада 1991 р. центральна лабораторiя останнього дала
висновок, що за хiмiчним складом стальналежить до сталi
марки СТ-0. Про невiдповiднiсть сталi нормативно-технiчнiй
документацiє комiсiую вхiдного контролю в складi фахiвцiв було
складено акт.
Про цi обставини С. телеграмою повiдомив керiвництво за-
воду "Маяк", а сам вжив заходiв до виготовлення сердечникiв
з iншого металу. Однак керiвництво заводу "Маяк" на теле-
граму вiдповiдi не дало. -
Пiсля цього директор заводу "Свiтязь" розпорядився повер-
нути привезену сталь заводу "Маяк".
Про невiдповiднiсть сталi норматйвно-технiчнiй докумен-
тацiє, вiдсутнiсть сертифiката та значнi труднощi при виготов-
леннi з неє сердечникiв електромагнiтiв вказано в актi вiд 27
листопада 1991 р.,-складеному за участю представника заводу
"Маяк" (iнженера-технолога) i фахiвцiв вхiдного контролю за-
воду "Свiтязь".
Зазначенi обставини пiдтверджуються також поясненнями
сторiн, показаннями ряду свiдкiв.
Як вбачауться з матерiалiв справи, завод "Свiтязь" вiд-
правив на адресу заводу "Маяк" 19листопада 1991 р. 353
сердечники, 20-го - 100, 22-го - 974, 25-го - 2000, 26-го -
700, 27-го - 2100.
Завод "Маяк" 18 листопада виготовив 1004 магнiтофони,
19-го - 930, 20-го - 935, 21-го - 164, 22-го - 763, 25-го -
950, 26-го - 480,27-го - 815.
Цi докази свiдчать про те, що позивач вживав можливих
заходiв для випуску продукцiє. Вони спростовують доводи про-
тесту, що внаслiдок його безвiдповiдальностi був допущений
простiй складального цеху та не одержанi плановi прибутки.
Виходячи з зазначених обставин, наявнiсть яких не оспо-
рюуться у протестi, не було пiдстав вважата, щопозивачем
допущене грубе порушення трудових обовязкiв.
Зазначенi висновки не спростовуються також листом голо-
вного iнженера заводу "Ковельсiльмаш" i актом комiсiє, на. якi
у посилання у протестi. Справдi, листом вiд 11 лютого 1992 р.
головний iнженер заводу "Ковельсiльмаш"; лабораторiя якого
12 листопада 1991 р. робила хiмiчний аналiз якостi одержаноє
заводом "Свiтязь" сталi i визнала, що вона належить до~сталi
марки СТ-0 повiдомив, що через вiдсутнiсть нормативно-тех-
нiчиоi документацiє дати висновок про марку сталi не мау мож-
ливостi> Проте це спростування надiйшло не на час-вирiшення
питання про придатнiсть сталi для виготовлення сердечникiв,
а.через декiлька мiсяцiв.
В актi комiсiє вiд 16 iяипня 1992 р., з яким у протестi
повязууться висновок про необхiднiсть залучення-до участi в
- 50 -
справi спецiалiстiв, зазначауться, що, .виходячи з iснуючих
стандартiв, позивач мав призначити повторний аналiз якостi
сталi. -
Судом встановлеио, що 24 жовтня 1991 р. всупереч стан-
дарту i технiчним умовам сталь була вiдправлена без сер-
тифiката. Тому провести єє повторний аналiз позивач не мiг у
звязку з вiдсутнiстю на заводi хiмлабораторiє. Сам же по собi
зазначений вище акт з врахуванням встановлених судом об-
ставин не свiдчить про безвiдповiдальне ставлення С. до вико-
нання своєх обовязкiв.
Оскiльки обставини, що мають значення для вирiшення
Справи, зясовано повно i наявнiсть єх пiдтверджууться зiбра-
ними у справi доказами, Пленум Верховного Суду протест
заступника Генерального прокурора залишив без задоволення..
За п, 2 ст. 41 Кодексу законiв про працю Украєни може бути
розiрвано трудовий договiр з працiвником, який безпосередньо
обслуговуу грошовi або товарнi цiнностi (зайнятий єх прий-
манням> зберiганням, транспортуванням, озподiлом тощо) i
вчинив умисно або з необережностi такi дiє, якi дають власнику
або уповноваженому ним органу пiдстави для втрати до нього
довiря, зокрема порушення правил проведення операцiй з ма-
терiальними цiнностями
Ухвала судова колега в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 6 липня 1994 р.
С. предявила позов до Тисменецького районного обуднання
промислових пiдприумств про поновлення на роботi та стягнен-
ня заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
Позивачка зазначала, що вона працювала у вiдповiдача на
посадi майстра-пекаря пятого розряду. Наказом вiд 20 сiчня
1989 р. була звiльнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП у звязку
з втратою довiря.
Посилаючись на те, що єє звiльнення здiйснено незаконно,
оскiльки адмiнiстрацiя не мала пiдстав виразити єй недовiря i
пiд час єє звiльнення було допущено порушення вимог ст. 252
КЗпП, С. просила задовольнитр єє позов.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє iвано-Франкiвського обласного су-
ду вiд б травня 1994 р. позов задоволене. .
У касацiйнiй скарзi Тис
пiдприумств просить рiшеная суду i
на новий розгляд, посилаючись на те,
оцiнку доказам у, справi, в звязку з .ч
ваного висновку про те, що не було пiд
позивачцi. : ая-й
Судова колегiя Верховного Суду УкрашиЩ
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 28 постанови № 9
вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами тру-
дових спорiв" розяснив, що звiльнення з пiдстав втрати довiря
(п. 2 ст. 41) суд може визнати обгрунтованим, якщо працiвник,
який безпосередньо обслуговуу, грошовi або товарнi цiнностi
(зайнятий єх прийманням, зберiганням, транспортуванням, роз-
подiлом тощо), вчинив умисно або з необережностi такi дiє, якi
дають власнику або уповноваженому ним органу пiдстави для
втрати до нього довiря (зокрема, порушення правил проведен-
ня операцiй з матерiальними .цiнностями).
Вирiшуючи спiр, суд повно .й всебiчно перевiрив обставини,
за яких С. була звiльнена з роботи за втратою довiря, i об-
грунтовано дiйшов висновку, що у вiдповiдача не було пiдстав
для .розiрвання з нею трудового договору за п. 2 ст, 41 КЗпП.
Такий висновок у правильним. Вiн пiдтверджууться доказа-
ми, якi у в справi.
Зокрема, з рiшення Тисменецького районного суду Вiд 20
серпня 1.992 р. вбачауться, що вiдповiдачу було вiдмовлено в
позовi до С. про вiдшкодування збиткiв в сумi 665 крб. 31 коп.
через вiдсутнiсть винних дiй.
- Постановою слiдчого прокуратури Тисменецького району
вiд 26 сiчня 1994 р. було закрито кримiнальну справу щодо
С. через вiдсутнiсть в єє дiях складу злочину.
Що ж до нестачi в С. олiє та дрiжджiв, ти вiдповiдно до
звiту М. вiд 6 сiчня 1989 р. у С. були лишки олiє, а не нестача.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43
Цим обставинам суд всупереч вимогам ст. 203 ЩiК Украєни
оцiнки не дав i у рiшеннi,не зазначив, чому вони не взятi до
уваги. Зясування ж часу фактичного видання наказу мау iстаг-
- 45 - 1 . ,
У касацiйнiй скарзi позивач просить рiшення скасувати,
справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що с
дав неправильну оцiнку зiбраним доказам, в тому числi пок
занням свiдкiв, якi пiдтверджували його доводи.
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдповiдно до п. 7 ст. 40 КЗпП адмiнiстрацiя мау пр
розiрвати трудовий договiр з працiвником у разi появи його
роботi у нетверезому станi.
Судом встановлено, що 20 вересня 1991 р. Ф. прийшов на|
роботу в нетверезому станi i в звязку з цим командиром вiй-д
ськовоє частини був вiдсторонений вiд неє. Факт. появи Ф. на,
роботi у нетверезому станiпiдтверджууться актом вiд 20 вересня,||
1991 р., показаннями свiдкiв К., Ш., Н., Б. та Щ., якi пiд-;"
писали цей ахт i показали у судовому засiданнi, що в ньомуi
зафiксовано справжнiй стан Ф, (запах алкоголю; нечленороз-
дiльна мова, нетвереза хода), рапортами цих осiб, показаннями ;
командира вiйськовоє частини М. i безпосереднього начальника,!
Ф. капiтана судна Б.Д., рапортом останнього, записом у вах- .;
товому журналi. У ньому зазначено, що 20 вересня 1993 р. о |
9-й год.- 45 хв. Ф. прийшов на роботу у нетверезому станi i]
був вiдсторонений- вiд виконання своєх обовязкiв капiтаном
судна за вказiвкою вищестоящого командира пiсля того, коли
той, зайшовши до радiорубки, пересвiдчився в тому, що позивач,
перебував у нетверезомустанi. ;
Свщок Б.В. - черговий лiкар госпiталю показав, що коли
приблизно об 11-й - 12-й год. 20 вересня 1991 р. до нього
прийшов Ф. з проханням оглянута його на предмет алкоголь-
ного спянiння, вiд нього виходив запах алкоголю. Лiкар не
став проводити огляду без документа про особу i направлення |
командира. Вдруге в той хе день, вже з документом, що пiд-;
тверджуе особу> Ф. звернувся до лiкаря десь близько 18-є год.
Б.В. дав висновок, в якому зазначив, що встановлено факт.
вживання Ф. алкоголю, однак ознак спянiння у нього не;
виявлено. "
Посилання Ф. на те, iпо допитанi свiдки узацiкавленими ,
особами, не пiдтверджуються матерiалами справи. Так, капiтан
судна Б.Д. був. призначений на цю посаду лише за девять днiв
до випадку, що стався.
Суд дав вiдповiдну оцiнку показанням свiдкiв з боку
позивача. .
Вiдповiдно до розяснень, даних Пленумом Верховного Суду
Украши у п. 25 постанови № 9 вiд б листопада 1992 р. "Про
практику розгляду судами трудових спорiв", нетверезий стан
працiвника або наркотичне .чи токсичне, спянiння можуть бути
пiдтвердженi -як медичним висновком, так в iншими видами
доказiв (ст. 27 ЦПК Украши), яким суд мау дати вiдповiдну
оцiнку.
Виходячи з наведеного, судова колегiя Верховного Суду
залишила рiшення без змiни. . -
- 44 - .:
Вiдповiдно до ст. 43 Кодексу законiв про працю Украєни адмi-
нiстрацiя з пiдстав, зазначених-у п. 8 ст. 40 цього Кодексу,
мау право розiрвати трудовий договiр у межах одного мiсяця
вiд дня винесення постанови органу, до компетенцiє якого вхо-
дить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування
заходiв громадського впливу
Ухвала судова, колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 29 серпня 1990 р.
(витяг)
Г. предявила позов до Томапшiльськбго комбiнату мiсцевоє
промисловостi про поновлення на роботi та стягнення заробiтноє
плати за час вимушеного прогуду. Позивачка зазначала, що
вона працювала у вiдповiдача робiтницею ковбасного цеху з
1978 р. Наказом вiд 3 липня 1990 р. була звiльнена з роботи
за п. 8 ст. 40 КЗпП.
.Посилаючись на те, що при розiрваннi трудового договору
адмiнiстрацiя комбiнату порушила встановлений порядок звiль-
нення, не врахувала тривалий час ЄЄ роботи на Пiдприумствi та
сумлiнне ставлення до працi (за що неодноразовозаохочува-
лася), вона просила задовольнити. Й вимоги.
Рiшенням Томапшiльського районного народного суду, за-
лишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє Вiнницького облас-
ного суду, у позовi вiдмовлено. \
Судова колегiя Верховного Суду Украєни задовольнила про-
тест заступника Голови Верховного Суду i в ухвалi про ска-
сування судових рiшень вказала на таке.
Вiдмовляючи у позовi, народний суд виходив з того, що
адмiнiстрацiя комбiнату розiрвала з позивачкою трудовий до-
говiр вiдповiдно до вимог п. 8 ст. 40 КЗпП. Такий висновок
судова колегiя обласного суду визнала обгрунтованим, залиша-
ючи рiшення .без змiни. -
Проте погодитися з цим не можна. Вiдповiдно до вимог;
ст. 43 КЗпП при звiльненнi з пiдстав, зазначених у п. 8 ст. 40
КЗпП, адмiнiстрацiя мау право розiрвати трудовий договiр у
межах Одного мiсяця вiд дня винесення постанови органу, до
компетенцiє якого входить накладення адмiнiстративного стяг-
нення або застосування заходiв громадського впливу.
Як пояснила позивачка (i. це встановлено судом), до адмi-
нiстративноє вiдповiдальностi за дрiбну крадiжку вона була при-
тягнута 11 жовтня, -а наказ про єє звiльнення з 23 жовтня
директор комбiнату пiдписав пiсля 11 листопада, чого вiн не
заперечував у судовому засiданнi, пояснюючи це намiром пе-
ревести Г. на iншу роботу. . -
Цим обставинам суд всупереч вимогам ст. 203 ЦПК Украєни
оцiнки не дав i у рiшеннi,не зазначив, чому вони не взятi до:
уваги. Зясування ж часу фактичного видання наказу мау iстоi-
- 45 - ! .
Будинку композиторiв було прийняте колегiальними органа-
ми - правлiнням i секретарiатом Спiлки композиторiв при
вiдсутностi доказiв вини в цьому С. Тому рiшення суду в цiй
частинi не вiдповiдау вимогам закону i пiдлягау скасуванню.
Керуючись статтями 310, 312 ЦПК Украєни, судова колегiя
Верховного Суду касацiйну скаргу задовольнила частково -
скасувала рiшення в частинi стягнення з третьоє особи С. на
користь Спiлки композиторiв 2 825 481 крб.
При розiрваннi трудового договору за п. 1 ст. 41 Кодексу
законiв про працю Украєни з мотивiв одноразового грубого
порушення .трудових обовязкiв мають також додержуватись
передбаченi ст. 149 цього Кодексу вимоги про необхiднiсть
враховувати при обраннi виду дисциплiнарного стягнення сту-
пiнь тяжкостi вчиненого проступку, заподiяну ним шкоду, об-
ставини, за яких вчинено проступок, i попередню роботу пра-
цiвника
Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни
вiд 25 грудня 1992 р.
(витяг) .
С. працював головним iнженером заводу "Свiтязь", який у
фiлiалом києвського заводу "Маяк". Наказом директора заводу
"Маяк" вiд 13 грудня 1991 р. його звiльнено з роботи за п. 1
ст. -41 КЗпП у звязку з несвоучасним виготовленням заводом
сердечникiв електромагнiтiв, простоум складального цеху та
неодержанням планового прибутку.
Посилаючись на те, що грубого порушення своєх обовязкiв
вiн не допускав, оскiльки виготовлення сердечникiв було не-
можливим через поставку заводом "Маяк" сталi, яка не пiд-
давалась обробцi i не вiдповiдала нормативно-технiчнiй доку-
ментацiє, С. просив задовольнити його позов.
Рiшенням Любомльського районного народного суду вiд 2
березня 1992 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє
Волинського обласного суду вiд 2 квiтня 1992 р., позов задо-
волене. Постановою президiє обласного суду вiд 10 червня
1992 р. протест на цi рiшення залишено без задоволення.
Ухвалою судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 23
вересня 1992 р. протест заступника Генерального прокурора
Украєни задоволений частково - виключено з судових рiшень
вказiвку на те, що для звiльнення позивача необхiдна була
згода профспiлкового комiтету заводу.
У протестi заступника Генерального прокурора Украєни
- 48 -
ставиться питання про скасування всiх судових рiшень у звяз-
ку з єх необгрунтованiстю та передачу справи на новий розгляд.
Зокрема, зазначауться, що висновок про вiдсутнiсть грубого
порушення трудових обовязкiв позивачем зроблено судом без
залучення до участi у справi спецiалiстiв та без зясування єх
думки щодо виконання позивачем трудових обовязкiв.
Пленум Верховного Суду Украєни вважау, що протест не
. пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
З матерiалiв справи вбачауться, що позивач працював го-
ловним iнженером любомльського заводу i за посадовими
обовязками був першим заступником директора.
Наказом директора заводу "Маяк" вiд 13 грудня 1991 р.
його звiльнено з роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП на пiдставi грубого
порушення трудових обовязкiв, що виявилось, як зазначено в
наказi, у незабезпеченнi технологiчного супроводження виго-
товлення сердечникiв електромагнiтiв, неоперативному вирi-
шеннi питання про налагодження виготовлення виробiв, що
призвело до простою складального цеху i втрати заводом пла-
нового прибутку. Цей наказ у звязку зi звiльненням позивача
в перiод його тимчасовоє непрацездатностi наказом вiд 8 сiчня
1992 р. було змiнено - визнано, що днем звiльнення С. у 8
сiчня 1992 р.
Як вбачауться з письмових i усних пояснень представника
заводу "Маяк", зазначене в наказi про звiльнення порушення
позивачем трудових обовязкiв полягало в тому, що вiн без
достатнiх пiдстав визнав одержану заводом "Свiтязь" 24 жовтня
1991 р. сталь непридатною для виготовлення сердечникiв елек-
тромагнiтiв i тому 18 листопада 1991 р. розпорядився припи- ,
нити єх виробництво.
Згiдно з п. i ст. 41 КЗпП трудовий договiр з керiвним
працiвником може бути розiрваний у разi одноразового грубого
порушення ним трудових обовязкiв. Звiльнення з цiує пiдстави
може проводитись з додержанням передбаченого ст. 149 КЗпП
порядку застосування дисциплiнарного стягнення. Зокрема, при
обраннi виду стягнення Власник або уповноважений ним орган
повиннi враховувати не тiльки заподiяну проступком шкоду,
на наявнiсть якоє робиться наголос у протестi, а й ступiнь
тяжкостi вчиненого проступку, обставини, за яких його вчине-
но, i попередню роботу працiвника. Обставини справи, вста-
новленi судом, i додатковi матерiали, на якi у посилання у
протестi, не свiдчать про те, що позивач вчинив грубе пору-
шення трудових обовязкiв i що до нього мiг бути застосований
передбачений цiую нормою закону крайнiй захiд дисциплiнар-
ного стягнення.
Встановлено, що 24 жовтня 1991 р. завод "Свiтязь" одержав
без сертифiката вiд заводу "Маяк" 4150 кг сталi марки СТ-т
для виготовлення сердечникiв електромагнiтiв, яка i була пере-
дана цеху № 1 для запуску в технологiчний процес. Робiтники
цеху виявили, що сталь не пiддауться обробцi. Про це 11 ли-
стопада 1991 р. начальник цеху на оперативнiй нарадi доповiла
директору заводу, який тут же доручив позивачу перевiрити
можливiсть виготовлення сердечникiв з одержаноє сталi. Оскiль-
ки на заводi "Свiтязь" хiмлабораторiя вiдсутня, позивач домо-
вився провести аналiз якостi сталi на заводi "Ковельсiльмаш".
12 листопада 1991 р. центральна лабораторiя останнього дала
висновок, що за хiмiчним складом стальналежить до сталi
марки СТ-0. Про невiдповiднiсть сталi нормативно-технiчнiй
документацiє комiсiую вхiдного контролю в складi фахiвцiв було
складено акт.
Про цi обставини С. телеграмою повiдомив керiвництво за-
воду "Маяк", а сам вжив заходiв до виготовлення сердечникiв
з iншого металу. Однак керiвництво заводу "Маяк" на теле-
граму вiдповiдi не дало. -
Пiсля цього директор заводу "Свiтязь" розпорядився повер-
нути привезену сталь заводу "Маяк".
Про невiдповiднiсть сталi норматйвно-технiчнiй докумен-
тацiє, вiдсутнiсть сертифiката та значнi труднощi при виготов-
леннi з неє сердечникiв електромагнiтiв вказано в актi вiд 27
листопада 1991 р.,-складеному за участю представника заводу
"Маяк" (iнженера-технолога) i фахiвцiв вхiдного контролю за-
воду "Свiтязь".
Зазначенi обставини пiдтверджуються також поясненнями
сторiн, показаннями ряду свiдкiв.
Як вбачауться з матерiалiв справи, завод "Свiтязь" вiд-
правив на адресу заводу "Маяк" 19листопада 1991 р. 353
сердечники, 20-го - 100, 22-го - 974, 25-го - 2000, 26-го -
700, 27-го - 2100.
Завод "Маяк" 18 листопада виготовив 1004 магнiтофони,
19-го - 930, 20-го - 935, 21-го - 164, 22-го - 763, 25-го -
950, 26-го - 480,27-го - 815.
Цi докази свiдчать про те, що позивач вживав можливих
заходiв для випуску продукцiє. Вони спростовують доводи про-
тесту, що внаслiдок його безвiдповiдальностi був допущений
простiй складального цеху та не одержанi плановi прибутки.
Виходячи з зазначених обставин, наявнiсть яких не оспо-
рюуться у протестi, не було пiдстав вважата, щопозивачем
допущене грубе порушення трудових обовязкiв.
Зазначенi висновки не спростовуються також листом голо-
вного iнженера заводу "Ковельсiльмаш" i актом комiсiє, на. якi
у посилання у протестi. Справдi, листом вiд 11 лютого 1992 р.
головний iнженер заводу "Ковельсiльмаш"; лабораторiя якого
12 листопада 1991 р. робила хiмiчний аналiз якостi одержаноє
заводом "Свiтязь" сталi i визнала, що вона належить до~сталi
марки СТ-0 повiдомив, що через вiдсутнiсть нормативно-тех-
нiчиоi документацiє дати висновок про марку сталi не мау мож-
ливостi> Проте це спростування надiйшло не на час-вирiшення
питання про придатнiсть сталi для виготовлення сердечникiв,
а.через декiлька мiсяцiв.
В актi комiсiє вiд 16 iяипня 1992 р., з яким у протестi
повязууться висновок про необхiднiсть залучення-до участi в
- 50 -
справi спецiалiстiв, зазначауться, що, .виходячи з iснуючих
стандартiв, позивач мав призначити повторний аналiз якостi
сталi. -
Судом встановлеио, що 24 жовтня 1991 р. всупереч стан-
дарту i технiчним умовам сталь була вiдправлена без сер-
тифiката. Тому провести єє повторний аналiз позивач не мiг у
звязку з вiдсутнiстю на заводi хiмлабораторiє. Сам же по собi
зазначений вище акт з врахуванням встановлених судом об-
ставин не свiдчить про безвiдповiдальне ставлення С. до вико-
нання своєх обовязкiв.
Оскiльки обставини, що мають значення для вирiшення
Справи, зясовано повно i наявнiсть єх пiдтверджууться зiбра-
ними у справi доказами, Пленум Верховного Суду протест
заступника Генерального прокурора залишив без задоволення..
За п, 2 ст. 41 Кодексу законiв про працю Украєни може бути
розiрвано трудовий договiр з працiвником, який безпосередньо
обслуговуу грошовi або товарнi цiнностi (зайнятий єх прий-
манням> зберiганням, транспортуванням, озподiлом тощо) i
вчинив умисно або з необережностi такi дiє, якi дають власнику
або уповноваженому ним органу пiдстави для втрати до нього
довiря, зокрема порушення правил проведення операцiй з ма-
терiальними цiнностями
Ухвала судова колега в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 6 липня 1994 р.
С. предявила позов до Тисменецького районного обуднання
промислових пiдприумств про поновлення на роботi та стягнен-
ня заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
Позивачка зазначала, що вона працювала у вiдповiдача на
посадi майстра-пекаря пятого розряду. Наказом вiд 20 сiчня
1989 р. була звiльнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП у звязку
з втратою довiря.
Посилаючись на те, що єє звiльнення здiйснено незаконно,
оскiльки адмiнiстрацiя не мала пiдстав виразити єй недовiря i
пiд час єє звiльнення було допущено порушення вимог ст. 252
КЗпП, С. просила задовольнитр єє позов.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє iвано-Франкiвського обласного су-
ду вiд б травня 1994 р. позов задоволене. .
У касацiйнiй скарзi Тис
пiдприумств просить рiшеная суду i
на новий розгляд, посилаючись на те,
оцiнку доказам у, справi, в звязку з .ч
ваного висновку про те, що не було пiд
позивачцi. : ая-й
Судова колегiя Верховного Суду УкрашиЩ
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 28 постанови № 9
вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду судами тру-
дових спорiв" розяснив, що звiльнення з пiдстав втрати довiря
(п. 2 ст. 41) суд може визнати обгрунтованим, якщо працiвник,
який безпосередньо обслуговуу, грошовi або товарнi цiнностi
(зайнятий єх прийманням, зберiганням, транспортуванням, роз-
подiлом тощо), вчинив умисно або з необережностi такi дiє, якi
дають власнику або уповноваженому ним органу пiдстави для
втрати до нього довiря (зокрема, порушення правил проведен-
ня операцiй з матерiальними .цiнностями).
Вирiшуючи спiр, суд повно .й всебiчно перевiрив обставини,
за яких С. була звiльнена з роботи за втратою довiря, i об-
грунтовано дiйшов висновку, що у вiдповiдача не було пiдстав
для .розiрвання з нею трудового договору за п. 2 ст, 41 КЗпП.
Такий висновок у правильним. Вiн пiдтверджууться доказа-
ми, якi у в справi.
Зокрема, з рiшення Тисменецького районного суду Вiд 20
серпня 1.992 р. вбачауться, що вiдповiдачу було вiдмовлено в
позовi до С. про вiдшкодування збиткiв в сумi 665 крб. 31 коп.
через вiдсутнiсть винних дiй.
- Постановою слiдчого прокуратури Тисменецького району
вiд 26 сiчня 1994 р. було закрито кримiнальну справу щодо
С. через вiдсутнiсть в єє дiях складу злочину.
Що ж до нестачi в С. олiє та дрiжджiв, ти вiдповiдно до
звiту М. вiд 6 сiчня 1989 р. у С. були лишки олiє, а не нестача.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43