чених судових рiшень i направлення справи на новий г
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Псiйй
рiшення про вiдiбрання дитини, суд -ввгхор>1,|| ПИЙ>
дитини О. та його мати неспроможшсєвйдi>а,Дв
цiкавиться. , . _ ... -::,:".,,,1 11 .ii.р1.-.:1-11111.,,1. 11111 1
Проте зазначенi доводи не можна визнаєги.доспМЙО
грунтованими. О. у батьком Олени, а вiдповiдно до ст. (%; Ко-
дексу про шлюб та Сiмю УРСР батьки мають право вимагати
повернення дiтей вiд будь-якоє особи, яка єх затримуу у сЙЙй
не на пiдставi закону чи судового рiшення. Отже, батьки мають
i переважне перед iншими особами право на виховання своєх
дiтей i вимоги iнших осiб про вiдiбрання єх вiд батькiв можуть
бути задоволенi лише в разi, коли перебування дiтей у них
потягне значне погiршення умов єх життя i виховання; - ,
У справi вiдсутнi докази, що вiдповiдачi неправильно вихо-
вують дитину. З матерiалiв справи видно, що пiсля народження
дитина дiйсно тривалий час хворiла, перебувала в лiкарнi. Про-
те, як видно з довiдки дитячоє полiклiнiки, вона, перебуваючiє
з лютого 1972 р. у вiдповiдачiв, росте i розвивауться нормалi
мау хороший стан здоровя. З висновку Ленiнськоє раноє
санiтарно-епiдемiологiчноє станцiє видно, що двокiмнє
iзольована квартира з усiма вигодами, в якiй проживають 1
дитиною, вiдповiдау санiтарним вимогам. Вiдповiдач О.i
водолазом на Чорноморському суднобудiвному заводi є
теризуеться позитивно. , " i(


Його мати, вiдповiдачка О., яка працюу в об
терапевтичнiй лiкарнi, також характеризуутьсх.i
таких обставин судовi рiшення не можуть ;
При новому розглядi справи суд мау
- 131 -
обгрунтованiсть як вимог позивачки, так i заперечень вiдпо-
вiдачiв та перевiрити, чи не призведе до негативних наслiдкiв
вiдiбрання дитини вiд батька пiсля майже пiвторарiчного про-
живання єє в його сiм є, i залежно вiд цього постановити вiдпо-
вiдне рiшення.
Враховуючи наведене, судова колегiя ухвалила: протест за-
ступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити. Рiшен-
ня народного суду Миколаєвського району Миколаєвськоє об-
ластi та ухвалу судовоє колегiє Миколаєвського обласного суду
скасувати, а справу надiслати до народного суду на новий
розгляд в iншому складi суддiв.
При вирiшеннi спору, при якому з батькiв, що не проживають
разом, мау бути дитина, суд виходить з iнтересiв дiтей 1 умов
єх нормального розвитку та виховання. При цьому суд врахо-
вуу можливiсть кожного з батькiв забезпечити належне вихо-
вання дитини, характер взаумовiдносин єх з дитиною, при-
хильнiсть єє до батька й iншi конкретнi обставини
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд червня 1994 р.
(в и т я г) .
У вереснi 1990 р. С. предявила позов до С, про розiрвання
шлюбу та визначення мiсця проживання з нею сина Романа,
1986 року народження. -
Позивачка зазначала, що в 1985 р. вона зареуструвала
шлюб з вiдповiдачем, вiд якого мау сина. Посилаючись на те,
що вiдповiдач порушував подружню вiрнiсть i що з сере-
дини 1990 року вони спiльно не проживають, позивачка
просила розiрвати шлюб i визначити мiсце проживання
сина з нею.
С. предявив зустрiчний позов про розiрвання шлюбу та
визначення мiсця проживання сина з ним, посилаючись на те,
що сiмя єх розпалась з вини позивачки, яка не бажау з ним
хати, а дитина з дня народження проживау з ним та його
батьками.
Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах Житомир-
ського обласного судушлюб мiж сторонами розiрваний.
Спiр в частинi визначення мiсця проживання дитини розг-
лядався судами неодноразово. Останнiм рiшенням судовоєко-
легiє в цивiльних справах Житомирського обласного суду вiд
20 квiтня 1994 р. мiсце проживання сина Романа визначеноз.
вiдповiдачем.
В касацiйнiй скарзi позивачка просить рiшення суду ска-
- 132 -
сувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на
те, що вирiшуючи "спiр, суд не врахував, що вiдповiдач iз своєми
батьками перешкоджають єй займатись вихованням сина та що
висновки суду, викладеш в рiшеннi, не вiдповiдають фактичним
обставинам справи. - ".
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни визнала, що -касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау
з таких пiдстав. _
Вiдповiдно до вимог ст. 69 КпШС Украєни при розглядi
спорiв про дiтейу випадках, передбачених статтями 67 i 68
КпШС Украйш, суя-<вИiй> .-аiитереiв.дiтей та умов Ех
нормалыюго розвитку та вихомти. iаиатерiада справи вба-
чауться. то сторони манугь нормаяшi-яаiгiДию-Яобутогi умовя,.
в яких можепроживати i .вихоi|iуЙiЙ|И% iiЙiр"1....;--
Разом з тим, судом встановлено, Щб дяггств iМвЮЯии
час проживау в сiмє С, батьки.якого допокагвiОгК Жiiiу <
вихованнi, що сприяу и нормальному розвитку та вихомйню;
вона мау все необхiдне для життя, навчання i дозвимж, з 1
вересня 1993 року син сторiн навчауться у нерщем iоиєЙ
Попiльнянськоє середньоє школи, де С. працюу вчителем, iЕбт
рий, як педагог, характеризууться виключно позитивно1 i ДООВ-
магау синовi у навчаннi. Син виявляу бiльшу прихильнiсть до
батька i сама позивачка фактично не оспорювала всудовому
засiданнi тiує обставини, що в даний час син хоче проживати
з батьком. -
За таких обставин, виходячи з iнтересiв дитини i умов 5
нормального розвитку та виховання,, суд обгрунтовано визначив
мiсце проживання сина Романа з батьком.
Суд давно та всебiчно зясував дiйснi обставини справи, дав
належну оцiнку доказам i постановив рiшення, яке вiдповiдав
вимогам ст. 69 КпШС Украєни.
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни залишила рiшення без змiн.
Якщо батьки не проживають, разом, то вiд єх згоди залежите "
при кому з них мають проживати неповнолiтнi дiти. При в-д
сутностi згоди мiж батьками спiр/вирiшууться судом ,1"
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного
Украєни вiд 23 лютого 1994 р. й
(витяг) , -,
В серпнi 1988 р. К. звернувся з позовом до.)
чення мiсця проживання дiтей. Вiн зазначив,
дачною перебував в зареустрованому шлюбi, є
: -1-а.-. .:
1980 роцi. Вiд шлюбу мають двох синiв. Посилаючись на те,
що вiдповiдачка зловживау спиртними напоями, веде амораль
ний спосiб життя, чим негативно впливау на розвиток i вихо-
вання дiтей, позивач просив визначити мiсце проживання обох
синiв з ним. , -
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнiм рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах
Полтавського обласного суду позов К. задоволене, мiсце про-
живання синiв визначено з ним.
В касацiйнiй скарзi вiдповiдачка просить рiшення обласного
суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посила-
ючись на те, що висновки суду про необхiднiсть та доцiльнiсть
проживання дiтей з позивачем не грунтуються на матерiалах
справи, достовiрних доказiв, якi б свiдчили про зловживання
нею спиртним, немау, сам позивач веде негiдний спосiб життя,
схильний до вчинення правопорушень i тому не взмозi дати
належне виховання дiтям. . - -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни визнала, що касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау
з таких пiдстав.
, Вiдповiдно до положень ст.ст. 67, 69 Кодексу про шлюб та
сiмю Украєни, якщо батьки не проживають разом, то вiд єх
згоди залежить, при кому з них., цовиняi проживати непов-
нолiтнi дiти. При вiдсутностi згоди мiж батьками спiр вирi-
шууться судам. При розглядi справи суд виходить з iнтересiв
дiтей i умов єх нормального розвитку та виховання.
Як вбачауться iз матерiалiв справи, саме у вiдповiдностi а
цими нормами суд i вирiшував даний спiр. В процесi розгляду
справи встановлено, що вiдповiдачка, як мати, дiйсно не при-
дiляла належноє увага вихованню дiтей, практично ними не
займалась. Школу якщо i вiдвiдувала, то в нетверезому станi,
сина Владислава пiд час перебування його в пiонерському та-
борi жодного разу не вiдвiдала- Неодноразово затримувалась i
доставлялась в медвитверезник, з цього приводу єй робилось
застереження. Поведiнка вiдповiдачки була предметом розгляду
на засiданнi комiсiє в справах неповнолiтнiх, публiкацiє в газетi
"Комсомолець Полтавщини". .
В той же час позивач характеризууться позитивно, до дiтей
прихильний, займауться єх вихованням, мау можливостi ство-
рити для цього належнi матерiальнi та духовнi умови.
iз акта судового виконавця вбачауться, що виконати попе-
редну судове рiшення про передачу сина Вiталiя на виховання
матерi було неможливо через його категоричну вiдмову. Вла-
дислав же-тривалий час проживау з батьком. Як зазначив ек-
сверт-психоиог, розiрвання звязкiв мiж братами негативно по-
значауться на психiчному станi Вiталiя.
Враховуючи цi обставини та беручи -до уваги висновок ор-
ганiв iiiЩки та пiклування про- доцiльнiсть визначення мiсця
вання дiтей з батьком, судова колегiя обласного суду
задовольнила позов К.
-- 134 -
Судове рiшення вiдповiдау фактичним обставинам справи
та вимогам статей 65, 67 та 69 Кодексу про шлюб та еiмєе
Украєни. Тому пiдстав для його скасування судова колегiя Вер
ховного Суду не знайшла. - ,
Рiшення у справi
визначених шйНгi,,,_,,
новок з цього приводу до
освiти вiдповiдного органу
кунська рада, яка не у в
органом



Постанова президiє Вiнницького обласного суду
вiд 22 вересня 1994р.
(витяг)
У листопадi 1992 р. Б. предявила в судi позов до Г. т
його батькiв про вiдiбрання дiтей та визначення єх мiсця про-
живання. Позивачка зазначила, що за час перебування в шлюбi
з Г. народилось двоу дiтей: Людмила 1983 р. i Олександр
1989 р. народження. Посилаючись на те, що вiдповiдачi
безпiдставно тримають дiтей у себе, просила суд про задово-
лення єє позовних вимог.
Рiшенням Ленiнського районного суду м. Вiнницi вiд 23
червня 1993 р., залишеним без змiни ухвалою судовоє колеги
в цивiльних справах Вiнницького обласного суду вiд 21 вересня
1993.р., в позовi вiдмовлено. ; "Йi
В протестi заступника Голови Верховного Суду Украєвд,; 1!(
ставиться питання про скасування рiшень суду, оскiльки вони 5Й
постановленi з порушенням вимог-статей 69, 129 КпШС Кт"
раши, статей-202, 203, 318 ЩiК Украєни. -ЙЙ
Президiя Вiнницького обласного суду протест задовольниЖЙ
з таких пiдстав. . . йййм!
Вiдмовляючи у позовi, суд послався на те, що вiн
з iнтересiв дiтей, якi проживають увесь час у вiд
зокрема, з того, що єм тут забезпечено належне а
оскiльки вiдповiдачi мають вiдповiднi матерiальнi та
побутовi умови. Позивачка ж, на думку суду, не виє
теринського бажаная виховувати своєх дiтей. Крi>;
перебувау в iншому шяюбi, вагiтна, тому не можегДЙЦ
пiклування про дiтей. ,.є;є
Висновки суду першоє iнстанцiє визнала праяiкдi
ва колегiя обласного суду, залишаючи рiшення.йк.i
те з ними погодитися не можна. " . i єй
Згiдно зi ст. 69 КпШС Украєни при розглядi спорiв про
дiтей в судi наявнiсть письмового висновку, органiв опiки i
пiклування про те, з ким iз сторiн повинна бути дитина, у
обовязковою. Як розяснив Пленум Верховного Суду Украєни
в п. 21 постанови вiд 15 червня 1973 р. (з наступними змiнами)
"Про деякi питання, що виниклив судовiй практицi по засто-
суванню Кодексу про шлюб та сiмю", згiдно з ст. 129 КпШС
i п. 2 Правил опiки i пiклування в Украєнi, органами опiки i
пiклування у районна, районна у мiстi Киувi i Севастополi
державна адмiнiстрацiя , виконавчi комiтети мiських, районних
у мiстi, селищних або сiльських Рад народних депутатiв, а на
вiддiли народноє освiти вiдповiдних виконавчих комiтетiв по-
кладено обовязок давати зазначенi висновки.
При розглядi справи суд вказанi вимоги закону не виконав
та розяснень Пленуму не врахував.
Як вбачауться iз матерiалiв справи, висновок про те, з ким
iз сторiн повиннi бути дiти, давала опiкунська рада за пiдписом
єє голови. В судовому засiданнi усний висновок давали секретар
цiує ради, а не перелiченi вище органи. Крiм цього постановлене
в справi рiшення не вiдповiдау вимогам статей 202, 203 ЦПК
Украєни про його законнiсть i обгрунтованiсть. Воно не мiстить
переконливоє вiдповiдi по сутi заявлених позовних вимог, скла-
дено без врахування розяснень, якi викладенi у постановi Пле-
нуму Верховного Суду Украєни "Просудове рiшення" вiд 29
грудня 1976 р. Зокрема, суд в рiшеннi зазначив, що свiдок М.
дала показання про те, що позивачка несерйозна, невивахена,
безвiдповiдальна людина, в останнiй час недостатньо уважна
до дiтей i таке iнше. На думку суду, цi показання у
"унiкальними". Як вбачауться з протоколу судового засiдання,
свiдок М. таких показань не давала. Постановляючи, рiшення,
суд показанням Б. взагалi нiякоє оцiнки не дав-
Залишились без оцiнки 1 доводи позивачки про те, що мiх
нею i вiдповiдачем склалися неприязнi стосунки, що не давало
єй можливостi зустрiчатись з дiтьми. В справi у документи про
те, що вiдповiдач у хронiчним алкоголiком, користувався по-
слугами медвитверезника, але суд єм також не дав оцiнки.
Судова колегiя обласного суду всупереч вимогам ст. 318
ЦПК Украєни не дала вiдповiдi на всi доводи, викладенi в
скарзi, не перевiрила всебiчно законнiсть i обгрунтованiсть
рiшення. .
Виходячи з наведеного, президiя обласного суду скасувала
судовi рiшення, а справу направила на новий розгляд.
1 Зараз цi повноваження виконують виконавчi комiтети районних,
районних у мiстах Киувi i Севастополi Рад
136-
Вiдповiдно до чинного законодавства органами опiки i пiклу-
вання у виконавчi комiтети районних (мiських), сiльських або
селищних Рад
Постанова президiє Донецького обласного-суду
вiд iЗ жовтня 1972 р.
(витяг) ,
Л.1. предявила позов .ДО В.i. провiдiбрання дитини.
Позивачка зазначала, пюз 1957 р. перебувала в шлюбi з
вiдповiдачем i вiд цього шлюбу маудачку,195 р. i сина,
1964 р. народження. Вiдповiдач погано ставився до неє, допу-
скав подружню невiрнiсть, внаслiдок чого у серпнi 1968 р. вона
залишила його. Скориставшись и вiдсутнiстю, вiдповiдач забрав
сина. Протягом двох рокiв вона не мала можливостi забрати
дитину, оскiльки жила з дочкою i працювала на Пiвночi. У
серпнi 1970 р. повернулася до Донецькоє областi, але вiдповiдач
не вiддав єй сина, хоча вона мау можливiсть та умови вихову-
вати дочку i сина разом. Посилаючись на цi обставини, пози-
вачка, просила вiдiбрати у вiдповiдача сина i передати єй на
виховання. - - . - . i1;--;;11 -: :" .г:: ..,.
Рiшенням народного суду Калiвiнського раiону м. Горлiвки
позов звдоволеао. Ухвалою судовоє колегiє Донецького облас-
ного суду це рiшення залишено без змiн.
У протестi ставиться питания про скасування зазначених
судових рiшень. Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Вiдповiдно до ст. 69 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР при
розглядi спорiв про дiтей обовязковими у наявнiсть письмового
висновку органiв опiки i пiклування про те, з ким iз сторiн
повинна бути дитина, а також участь представника органiв
опiки i пiклування в справi.
У данiй справi висновок про те, з ким мау жити дитина,
давала комiсiя в складi вихователя групи подовженого дня/
бiблiотекаря i депутата районноє Ради i з цим висновком по"
годилася опiкунська рада в особi єє голови.


В судовому засiданнi, як це зазначено в протоколi судового
засiдання, брали участь представники опiкунськоє ради i комiсiє
у справах неповнолiтнiх. - .
Проте вiдповiдно до ет. 129 Кодексу про шлюб та сiмєй
УРСР i п. 2 Правил опiки i пiклування в Украєнськiй РтР(
затверджених 15 липня 1971 р. мiнiстерствами юстицiє> о
охорони здоровя i соцiального забезпечення УРСР, ори
опiки i пiклування е виконавчi комiтети районних (мiсi
сiльських або селищних Рад депутатiв трудящих. Згiдно i
цих Правил опiкунськi ради створюються в орп
пiклування для допомоги в роботi. .Отже, фактиi
немау висновку органiв опiки та пiклування про
- 1Э7 -
батькiв повинна залишитися дитина, i представник цих органiв
не брав участi в судовому засiданнi.
При розглядi спорiв про дiтей суд, як передбачено от. 69
Кодексу про шлюб та сiмю УРСР, виходить з iнтересiв дiтей
та умов єх нормального розвитку i виховання.
Задовольняючи позов, суд послався на те, що житловi умови
у позивачки кращi i дiти будуть виховуватись разом, а вiдпо-
вiдач з другою дружиною вже мають дитину i для сина вiд
першого шлюбу там не створено належних умов.
З цих мiркувань виходила i судова колегiя обласного суду
при залишеннi рiшення без змiни.
Однак до висновку про те, що передача сина на виховання
позивачки вiдповiдау його iнтересам, суд прийшов без достат-
ньоє перевiрки дiйсних обставин справи. Як на докази, що
обгрунтовують цей висновок, суд послався на показання свiдкiв
Ш. i класного керiвника Ж. З протоколу ж судового засiдання
вбачауться, що цi свiдки висловлювали лише своє припущення
щодо умов життя хлопчика у батька, а про деякi обставини
розповiдали зi- слiв iнших осiб, якi не були допитанi судом.
Крiм цього> викладений у рiшеннi змiст показань Ш. i Ж. не
вiдповiдау запису єх показань у протоколi судового засiдання.
З бокувiдповiдача були допитанi свiдки Ф,, В П., якi
показали, що батько виховуу сина у нормальних умовах. По-
казанням цих свiдкiв суд нiякоє оцiнки ае дав. .
Заперечуючи проти позову, вiдповiдач вказував, що пози-
вачка знаходиться у фактичних шлюбних вiдносинах з чо-
ловiком, який пиячить.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43