Суд визнав вiдповiдача батькам дитини, оскiльки доведено, що
сторони хили разом i вел> спiльне господарство да народжен-
ня дитини, а пiсля народження вiдповiдач визнав себе батьком
дитини ;." .1. , - 11 : - ,
." -"" - ." >
Ухвала судова колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 14 листопада 1973-р.
(в и тяг)
В. предявила-позо> до Ц. про встановлення батькiвства i
стягнення алiментiв. Позивачка зазначила, що з 28 квiтня
1968 р. по сiчень Є969 р. перебувала з вiдповiдачем у фактнч-
, них шлюбних вiдносинах, вiд яких у сiчнi 1969 р. народила
дочку. До народження дитини вони з. вiдповiдачем i його
матiрю жили в квартирi Ц. i вели спiльне господарство. Пiсля
повернення з пологового будинку вона також деякий час жила
у вiдповiдача, але у звязку авiдсутйiсно необхiдних умов
змушена була перейти проживати в свою квартиру. Вiдповiдач
вiдвiдував єє i дитину протягом трьох мiсяцiв, купував дитинi
деякi речi, визнавав себе Я батьком. Оскiльки вiдповiдач
вiдмовився зареуструвати дитину на себе, В. оросила суд виз-
нати Ц. батьком П дочки та зобовязати ного сплачувати
алiменти на П утримання.
В процесi розгляду справи позивачка уточнила своє позовнi
вимоги i пояснила, що була знайома з вiдповiдачем ще до 28
квiтня: 1968 р., зустрiчалася з ним, вiв приходив до неє на
квартиру, а з 28 квiтня 1968 р. перейшла жити до нього. Крiм.
того, вiдповiдач надавав кошти на утримання дитини до серпня
1972 р. , ,: . , , . - /.. , . . - . ,
Справа вирiшувалася судами неодноразово.
Останнiм рiшенням судовоє колегiє у цивiльних справах iва-
но-Франкiвського обласного суду позов задоволене: Ц. визнано
- т
батькам В.Г. i на й утримання з вiдповiдача стягнуто алiменти
у розмiрi 16,5% заробiтноє плати до поваояiтгя дитини.
В касацiйнiй скарзi вiдповiдач проситьскасувати зазначенi
дгiшення i. справу повернути ваноiвйрозвя3 тих пiдстав,
що обласний суд порушив вимоги ст. 319 ЦПК УРСР, без-
пiдставно яе взявши до уваги показання свiдкiв, а також вимоги
ст. 62 ЦПК УРСР, бо оцiнка показань iнших свiдкiв дана не
в сукупностi з усiма доказами, що у у справi.
Касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Вiдповiдно до ст. 53 Кодексу про шлюб та сiмю Украiнськоє
- РСР єiрн,-жяаноiйеяййR<<Й;-;;<
проживання та ведення спiльного господарства матiрю дитини,
або спiльне виховання чи утримання сторонами дитини, або,
докази, що з достовiрнiстю пiдтверджують вязваня вiдповi-
дачембатькiвства.: "_:1 .,,,,- . ,"
. , Задовольняючи позов, судова колегiя обласного суду вихо-
дила з того, що сторони, маючи намiр створити сiмю, карi
разом i вели спiльне господарство до народження дитини, а
пiсля народження вiдповiдач визнав себе батьком дитиня. За-
значенi обставини знайшли пiдтвердження> (
в показаннях ряду
ДО.иаВаiЙi"
."ьюиiйi - Є. -ШiШН
"й% ТiМРiЯ
готувала Єжу, прi
вiдповiдача хвалила невiстку
тим, що син мау сiмю. - ;i-
Свiдок Б. показала, що в звязку з хворобою
вона супроводжувала позивачку у пологовий удинок " , "
- дiльничний педiатр показала, що навеснi 19б8",р.Жвв1спiЙ;;;:IаI;;i:||й
кали до хвороє дитини В. Вдома з дитиною був вiдповiдач, ЯiЕИii,:;,..
назвавсебе батьком .дитини.1 Суд перевiрив покайазДясяД.
Ю., допитаноє в двох перших засiданнях суду. Ю. ааказЩ,
-що коли вона працювала у медпунктє, вiдповiдач вихлика>Щ>11||
до хвороє В., у якоє був токсикоз вагiтностi. Наявнiсть сiмеД(Й .
вiдносин мiж сторонами пiдтвердили в судовому засiданнi також11"1
свiдки 3. i Р. Суд дав належну, оцiнку показанням свiдкiв йєЙi
боку вiдповiдача. / /-. , " -.iiЯ
Не ПОГОДИТИСЯ 3 ОЦiНКОЮ СУДУ ПерШОЄ iНСТаНПiЄ СУДОВ> >!|Й
лепя Верховного Суду.УРСРне мау пiдстав, . - /У
Посилання у касацiйнiй скарзi на порушення вимог сЯє :ЯЩ||
ЦiЄК УРСР" матерiалами справи не пiдтверджууться, i>!двд|
всi докази судом перевiренi i належним чином оцiненi.
Судова колегiя ухвалила: рiшення судовоє колеги у,
вiльних справах iвано-Франкiвського обласного суду ЗЛЛЭД
без змiн, а касацiйну скаргу И;- без задовеяайвйкв,
При задоволеннi позову про оспорювання батькiвства судам не
враховано, що вiдповiдно до су. 56 Кодексу про шлюб 19 сiмю
Украєни особа, записана батьком дитини в актовому записi
про народження за єє заявою або за спiльною заявою з матiрю
дитини, знаючи, що вона не у батьком, не мау права оспорю-
вати своу-батькiвство ,
Ухвала судове> колега в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 2 червня 1993 р.
(витяг) , , - ,, \ ,.-. .: .,,\.1
В червнi 1991р. П-к звернулась до П-м з позовом про
стягнення алiментiв на сива С., 6 сiчня 1991 року народження,
де у свiдоцтвi про народження вiдповiдач вказаний його бать-
ком, але матерiальноє допомоги на його утримання єй ие надау.
П-м предявив зустрiчний позов про оспорювання батькiв-
ства, зазначивши про те, що з вiдповiдачкою кiн спiльно не
проживав, заяву про реустрацiю дитини вiн подав в порядку
ст. 55 Кодексу про шлюб та сiмю Украєни на прохання
вiдповiдачки. Тому просив йото позов задовольнити.
Рiшенням Шевченкiвського районного народного суду
м. Львова, залишеним без змiни ухвалою судовоє колегiє в ци-
вiльних справах Львiвського обласного суду, в позовi про стяг-
нення алiментiв вiдмовлено, зустрiчний позов П-м задоволене.
З цими рiшеннями погодилась 1 президiя Львiвського об-
ласного суду, вiдхиляючи протест заступника Голови Верхов-
ного Суду Украєни. -
У протестi першого заступника Голова Верховного Суду
Украєни ставиться, питання про скасування постановлених по
справi судових рiшень з направленням справи на новий
розгляд.-- , , . . : -
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Задовольняючи позов П-м про оспорювання батькiвства, суд
виходив з того, що сторони не проживалиоднiую сiмую, вiд-.
повiдач не давав коштiв на утримання дитини та не виховував
єє, доказiв для визнання вiдповiдача батьком дитини позивачка
не подала. Крiм того, суд визнав, що вiдповiдач за станом
здоровя не мiг бути батьком дитини.
.Проте визнати єх правильними, не можна, оскiльки суд не
зясував повно i всебiчно дiйснi, обставини справи i .залишив
без уваги норми матерiального права, що стосуються спiрних
правовiдносин. . .. - . "
Так, вiдповiдно до ст. 56 Кодексу про шлюб та сiмю Ук-
раєни, в редакцiє вiд 28 сiчня 1991 р., особа, зазначена батьком
дитини за спiльною заявою; з матiрю дитини, не мау права
оспорювати батькiвство, якщо в момент подачi заяви йому було
вiдомо, що вiн фактично не у батьком дитини. Звертаючись до
суду; з позовною заявою та пiдтримуючи позов у судовому
. . -126- . - -
засiданнi, вiдповiдач посилався на те, що вiн дав згоду на
реустрацiю його батьком дитини, хоча батьком єє не був. В
описовiй частинi рiшення суд також виклав пояснення позивача
щодо мотивiв подання ним такоє заяви, зазначивши, що вiн ае .
повязував цi дiє з визнанням себе батьком дитини, я .я
Незважаючи на це та всупереч вимогам, вказаним в ст. 56
Кодексу про шлюб тасiмю, суд не дав вiдповiдноє оцiнки яим
поясненням i не висловив своу мiркування щодо права позивача
на предявлення аоэову;>вро оепоредаядя батькiвства за таких

ДУдМi Шуя ;;|1<|Д|Р>ДДД1Д1|Д
дення: господарства, ,иеребуваявя,йЙЭД|И
хованнi, визнання батькiвства, якi не аа:в(К
ня.по даному,-спору. : . ; --.уйiiЗД
, Не можна визкга.дастатньо<;о6груиiо>аниИ|,-д
суду1 ара .те, як>, вiдповiдач. не, .може-.бутя. ба:<йН>>явря>Й|11;-
станом здоровя, а також те, щр у визначений -екеие|Йаiкпi)аi<];11
зачаття вiн перебував в iншiй мiсцевостi, Згiдво з вiисвовв(уа1 .
експертiв, якi категорично стверджували у висновку "про -яйег..
можливiсть П-к бути батьком,дитини у звязку iз захворюван-
ням, погодитися не можна. Мiркування суду а питання здю -
вiдсутнiсть такоє можливостi обгрунтовано на припушенняхiiякi \
не вважаються достовiрними доказами. .


Не досить повно i всебiчно зясованi обставини щодо мож-
ливостей зустрiчi з позивачкою пiд час перебування вiдповiдача
вiншiй мiсаеаостi, а також не перевiрено достовiрнiсть доказiв
щодо часу вiдрядження.
Виходячи з-наведеного, судова колегiя в цивiльних справа.
Верховного Суду Украєни скасувала всi рiшення, а справу на-
правила на новий розгляд.
Суд вирiшуу ий> про участь батькiв у вихованнi цатит я чему%
разi, коли один з них яе виконуу прийнятого з цього пвиа| |(|
рiшенця органiв опiки та пiклування
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного
Укрiпи вiд К грудня 1976 р.
>:. .- ..
(в и т я г)
М. предяви> нозов де М< зврб усуненая
ваннi ним дочки. Позивач зазначив, що
органiв опiки вiдповiдачка, з якою вiн з сiчня
1972 р. перебував у зареустрованому шлюбi,
.- . . - -:-.--.:
зустрiчатися з єх дочкою Свiтланою. Позивач просив зобовяза-
ти вiдповiдачку не перешкоджати йому забирати дочху да себе
щотижня в пятницю увечерi на добу.
Справа судами вирiшувалася неодноразово. Рiшенням судо-
воє колегiє в цивiльних справах Києвського мiського суду позов
задоволене частково, вiдповiдачку зобовязано не перешкоджа-
ти позивачу зустрiчатися з дочкою один раз на тиждень у
недiлю з 10 до 14 Тгоднйiг у єє присутностi.
У касацiйнiй скарзi позивач просить скасувати рiшеная 1
направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що
рiшення постановлено без урахування йол> права як батька
брати особисту участь у вихованнi дочки- в мехах запаленого
позову.1 - .. " " - 11 -"; . 1 ;_1 ,
Касацiйна скарга не пiдляпк задоволенню з таких пiдстав.
Сг. 65 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР передбачено, що
питання виховання дiтей вирiшууться батьками спiльно. Геи 9
батькiв, який проживау окремо вiд дитини, мау право бачитися
з нею, брати участь у ц _ вихованнi, тон, з яким проживав
дитина, не вправi перешкоджати другому батьковi зустрiчатися
з вею i брата участь у 5 вихованнi. За вiдсутностi згоди того
з батькiв, з яким проживау дитина, на побачення з нею другим
батьком спiр вирiшууться органами опiки i пiклування. Якщо
один з батькiв не виконуу вказiвок цих органiв, то другий
вправi звернутися за вирiшенням спору да суду, "
З матерiалiв справи видно, що пiсля розiрвання шлюбу мiж
сторонами дочка залишалася з вiдповiдачкою. Оскiльки з бе-
резня 1975 р. мiж ними почали виникати непорозумiння щодо
участi позивача у вихованнi дитини, цок питанням займалися
органи опiки та пiклування. Рiшенням виконкому Залiзничноє
районноє Ради депутати> трудящих м. Киува вiдповiдачку зо-
бовязавi забезпечити зустрiчi дочки з батьком кожноє суботи
а 9 годин ЗО хвилин да 14 години, а також дозволено батьку
забирати дочку з дитсадка щотижня у пятницю о 17 годинi i
приводити П до матерi о 19 годинi. В звязку з тим, що вiд-
повiдачка не виконувала рiшення райвиконкому, М. звернувся
з заявою до суду. , ,: , ;1\1.,.... . 1 -,.; . - ,.,
При розглядi справи Києвський мiський суд вiдповiдно до
ст. 61 Кодексу про шлюб та сiмм> УРСР правильно входив з
того, що питання про участi позивача у вихованнi дитини слiд
вирiшити так, щоб те вiдповiдало iє iнтересам. Судом встанов-
лено, що М. останнiм часом рiдко бачив, дачку i вона вiд нього
почала вiдвикати. Свiдок 3., працiвник дитячого садка, пока-
зувала, що дитина не завжди охоче йшла до батька. .
За свiдченням свiдка Ю. позивач ненадежно ставився до
вiдповiдачки у присутностi дочки, тому дитина його лякауться.
Свiдок Ф., дитячий лiкар, показала, що тривалi зустрiчi пози- ,
вача з дочкою негативно впливають на здоровя дитини. При-
уднаною да справи довiдкою вiд 10 травня 1976 р. дитячоє
лiкарнi оввяцжууться, що дiвчинка перебувау на вблiку з
.: " " . -i2в- . .: . " .
приводу психогенних реакцiй i що iснуу необхiднiсть усунути
психотравмуючi моменти сiмейного характеру.
Беручи до уваги цi обставини i вiк дитини, мiський суд
дiйшов обгрунтованого висновку, що зустрiчi позивача з ди-
тиною мають бути нетривалими i вiдбуватися у присутностi
матерi.
На пiдставi наведеного судова колегiя ухвалила: касацiйну
скаргу залишити без задовлення, а рiшення судовоє колегiє в
цивiльних справах Києвського мiського суду - без змiн,
Вирiшуючи спiр мiх батикам> тю мiсце проживання єх непов-
нолiтнiх дiтей, суд мау врахувати не лише можливiсть батька
чи матерi забезпечити дитину житлом, а й iншi єє законнi
iнтереси, зокрема, прихильнiсть дитини до того чи iншого з
батькiв - ;
Постанова президiє. Полтавського обласного суду
(витяг)
В сiчиi 1992 р. ГЛ. предявила позов до Г.В. та iнших про
вiдiбрання дитини i визначення 5 мiсця проживання з нею.
Позивачка зазначила, що з вiдповiдачем Г.В. перебувала в
шлюбi з 1983 року по березень 1990 року, вiд якого народила
Сива Тараса, 1986 року народження. Пiсля розлучення син
залишився з нею. Вiдповiдачу вона не перешкоджала брати
участь у вихованнi дитини.
.Однак у листопадi 1991 року вiдповiдач забрав сина з дит-
садка i залишив його у себе i своєх батькiв, вiдповiдачiв в
справi. Повернути сива вiдповiдачi, не бажають. Посилаючись
на цi обставини, позивачка просила задовольнити єє вимоги.


В зустрiчному позовi вiдповiдачi просили визнати мiсце про-
живання сива з батьком, звiльнити Г.В, вiд сплати алiментiв,
стягнути з позивачки незаконно отриманi алiменти та витре-
бувати дитяче майно через неналежне виконання позивачкою
своєх обовязкiв по вихованню дитини, i що для вихованая сина
у них кращi побутовi умови,
Рiшенням Шишацькоге-районного народного суду, а
ним без змiни ухвалою судовоє -колегiє в цивiльних, i
Полтавського обласного суду, позов Г.Л. задоволене.
В зустрiчному позовi вiдмовлено. _
У протестi Голови Верховного Суду Украєни
танвя про скасування судових рiшень.
Протест иедяягае задоволенню з таких лздстау.та
Постановляючи дане~рппення, суд, з яжэдв а|й( 1
дова колегiя обласного суду, виходив з дого,;i
5 Бюл. законодавства, № 395
-12>
належно виконувала своє батькiвськi обовязки, мау кращi ма-
терiально-побутовi умови для проживання сина i току, за вис-
новком органу опiки i пiклування, доцiльно залишити дитину
на вихованнi у матерi.
Проте такi висновки зробленi судом без повного 1 всебiчного
зясування всiх обставин справи.
Виходячи з вимог ст. 69 Кодексу про шлюб та сiмю Ук-
раєна, при вирiшеннi спорiв мiх батьками про мiсце проживан-
ня дiтей суд мау виходити з iнтересiв дiтей 4 умов це нормаль-
ного розвитку та виховання. Перевага в матерiально-побутово-
му становищi одного з батькiв не може бути визначальною
умовою для передачi йому дитини.
Як встановлено судом, кожен з батькiв мау належнi ма-
терiально-побутовi умови для виховання сина Тараса, позитив-
но характеризуються за мiсцем роботи, придiляють значну ува-
гу вихованню сина. ;
Посилаючись на те, що позивачка мау двi жилi кiмнати i
що це Забезпечить кращi умови для виховання дитини, суд в
порушення вимог названого закону не перевiрив, чи вiдпо-
вiдатиме передача позивачцi дитини, iнтересам останньоє.-При
цьому суд не зясував прихильнiсть дитини до одного iз батькiв,
хоча це мау значення для правильного вирiшення справи.
Погоджуючись з висновком органу опiки та пiклування про
доцiльнiсть передачi дитини на виховання матерi, суд не звер-
нув уваги на те, що у висновках цього органу, як i в. актах
обстеження матерiально-побутових умов сторiн, не зазначено
про прихильнiсть дитини до кожного iз батькiв i не дав належ-
ноє єм оцiнки. - -
До скарги в порядку нагляду вiдповiдачi приуднали акти
судового виконавця про неможливiсть виконання рiшення суду
у звязку з вiдмовою дитини перейти на проживання до матерi.
Оскiльки зазначенi обставини мають значення для вирi-
шення справи i пiдлягають перевiрцi, президiя Полтавського
обласного суду скасувала судовi рiшення i направила справу
на новий розгляд. .
Вiдповiдно до ст. 68 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР батьки
мають право вимагати повернення дiтей вiд будь-якоє особи,
яка єх у себе затримуу не на пiдставi закону чи судового
рiшенiй .
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 18 липня 1973 р.
(бит яг)
К. предявив позов до О. та О. про вiдiбрання дитиня.
Позивачка зазначала, що Е дочка М. в кiнцi 1970 р. всту-
пила в шлюбнi вiдносини з О. i в серпнi1971 р. народила
-130 -
дитину -дочку Олену. О. погано ставився до М., внаслiдок
чого вона захворiла. В той же перiйц захворiла i дитина, в
звязку з чим вона, позивачка, тривалий , час перебувала з
дитиною у лiкарнi. У лютому 1972 р. М. поперла, пiсля чого
вiдповiдачi забрали дитину та тримають 5 у себе. Посилаючись
на те, що вiдповiдачi неспроможнi належно виховувати дитину,
що не повертають єє з корисливою метою, щоб заволодiти на-
лежною М. однокiмнатною квартирою у кооперативному бу-
динку, позивачка просила передати онуку єй на виховання.
Проживаючи в селi разом з чоловiком, вони мають власний
будинок, домашну господарство i всi необхiднi для нормального
виховання дитини умови.
Рiшенням народного суду Миколаєвського району Ми-
колаєвськоє областi постановлено задовольнити прохання пози-
вачки.
Судова колегiя Миколаєвського обласного суду ухвалою це
рiшення залишила без змiн. В протестi заступника Голови, Вер-
ховного Суду УРСР ставиться питання про скасування зфзна-.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43