А-П

П-Я

 

нові стандарт - нові можливості
Розглянемо на прикладі відображення в бухгалтерському обліку гуманітарної допомоги, отриманої в іноземній
валюті.
Благодійний фонд «Наше майбутнє» 10 січня 2000 року одержав гуманітарну допомогу в сумі $3000 для придбання
інвалідних колясок для реабілітаційного центру інвалідів дитинства.
На дату проведення розрахунків курс НБУ становив 5,5 грн. за $1. 31
січня 2000 р. курс МБУ становив 5,4 грн. за $1.
Протягом лютого благодійним фондом «Наше майбутнє» було продано $1000 за комерційним курсом 5,55 фн. за
$1. Цюго ж місяця було придбано інвалідні коляски. Залишок коштів в іноземній валюті було перераховано
реабілітаційномуцентру. Курс НБУ на дату перерахування становив 5,56 грн. за $1.
У бухгалтерському обліку будуть зроблені такі записи:

Зміст операції
Проводка
Сума, грн.


дебет
кредит

1
Отримано гуманітарну допомогу в іноземній валюті
31
2
48
16500 ($3000)
2
Відображено курсову різницю наприкінці звітного періоду (301.01.2000 р.)
94
?
312
збо

4
В
714
300
3
Перераховано валюту для продажу на міжбанківському валютному ринку (5,56 грн.
за1$.)
334
312
5600 ($1000)
4
Відображено курсову різницю на дату продажу валюти 1000 $х (5.6 -5,4)
31
2
714
200

З"
?
48
200
5
Зараховано кошти від продажу валюти за комерційним курсом
311
334
5550
6
Різниця між курсом НБУ і комерційним курсом
92
334
50

48
719
50
7
Придбано й оплачено інвалідні коляски
112
631
5550

631
311
5550
8
Передано інвалідні коляски реабілітаційному центру
949
112
11120

48
719
11120
9
Перераховано валюту на валютний рахунок реабілітаційного центру
48
312
11 120 (! 2000)
10
Відображено курсову різницю при перерахуванні валюти
3
І2
714
320

&
19
48
320
11
Наприкінці звітного періоду списано суму понесених витрат на фінансовий результат

Й
92
50

791
94
6370
12
Наприкінці звітного періоду відображено закриття рахунків доходів
71
791
6420
Звертаємо вашу увагу на те, що перерахунок вартості іноземної валюти, отриманої як гуманітарна допомога, у
зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти на кінець звітного періоду спричиняє і перерахунок джерела (рахунка 48
«Цільове фінансування і цільові надходження»)
У випадку відсутності обліку отриманої і використаної гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за
цільовим призначенням, що спричиняє карну чи адміністративну відповідальність.
77

Бухгалтерський облік дня неприбуткових організацій: мові стандарти - нові можливості_______________
ГЛАВА 3.
ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В
ДЕЯКИХ ВИДАХ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
3-.1. Бухгалтерський облік і оподаткування кредитних спілок
Відповідно "до п. 2 Тимчасового положення про кредитні спілки в Україні, затвердженого Указом Президента
України від 20 вересня 1993 р. №377/93, кредитна спілка - це громадська організація, основною метою якої є фі-
нансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їхніх власних заощаджень для взаємного кредитування.
Економічна сутність кредитних спілок полягає у здійсненні взаємного кредитування фінансових потреб їх учасників
на умовах зворотності і платності.
Майнові права членів спілки на пайові внески і доходи на них та фактично підприємницький характер її діяльності
свідчать про те, що за своїм правовим статусом кредитна спілка має більше загальних ознак кредитного кооперативу,
ніж громадської організації. Незважаючи на статус громадської організації, кредитна спілка фактично здійснює свою
діяльність на принципах споживчого кооперативу.
Кредитна спілка надає послуги тільки своїм членам. Тому коло членів спілки і клієнтів (позичальників) збігається.
За своєю спрямованістю кредитні спілки умовно можна поділити на три групи:
• спілки соціального напряму утворюються на основі трудових колективів, громадських об'єднань, релігійних
організацій. Для цих спілок характерні порівняно низькі відсотки на кредити, внаслідок чого вони не завжди
спроможні протистояти інфляції. Спілки соціального напряму переважно існують за рахунок пожертв чи загальної
орієнтації членів на дешеві дрібні позички при максимальній віддачі вкладень. Позичка має короткостроковий
характер;
• спілки ринкового напряму утворюються за територіальною ознакою, за професійним критерієм, на базі ба-
гатрчисельної і диверсифікованої за характером членів громадської організації, ведуть гнучку процентну політику,
практикують кредитування на різні терміни і під будь-які види гарантій, пропонують кілька видів внесків;
• спілки інфраструктурного напряму, як правило, утворюються формально за територіальним принципом, а
фактично є підконтрольними структурами ріелтерських, страхових та інвестиційних компаній.
Для проведення статутної діяльності кредитна спілка здійснює такі фінансово-кредитні операції:
приймає внески від членів спілки;
розподіляє дивіденди на внески членів спілки пропорційно внесеним ними коштам; видає позички членам спілки, у
тому числі під заставу майна чи майнових прав; виступає поручителем виконання членами спілки зобов'язань
перед третіми особами; надає позички іншим кредитним спілкам, асоціаціям кредитних спілок за наявності
вільних коштів, використовує їх на потреби розвитку руху кредитних спілок, із благодійною метою.
Послуги кредитних спілок можна умовно поділити на дві групи операцій: власне кредитні і пов'язані з ними
кредитно-фінансові послуги.
Кредитні операції спілка здійснює за допомогою надання позичок своїм членам, іншим кредитним спілкам та
асоціаціям кредитних спілок.
Пов'язані з позичками кредитно-фінансові операції спілка здійснює при прийманні внесків від членів спілки,
розподілі дивідендів на їхні внески, а також тоді, коли виступає поручителем виконання членами спілки зобов'язань
перед третіми особами.
За своєю правовою природою кредитно-фінансові операції є операціями позики і регулюються договором позики,
передбаченим Цивільним кодексом України (ч. 1, ст. 374). Кредитна спілка не надає кредитів. Тому позички кредитних
спілок не слід плутати з банківськими кредитними угодами.
За договором позики одна сторона (позикодавець - кредитна спілка) передає іншій стороні (позичальнику -члену
спілки) у власність гроші чи майно, визначені родовими ознаками, а позичальник на підтвердження отримання
зазначеної суми чи майна передає підписаний ним борговий документ, зобов'язується використовувати позичку на
визначені договором цілі і повернути суму позики, а також нараховані відсотки в терміни і на умовах, передбачених
договором.
Борговими документами за договором позики можуть бути розписки, квитанції, будь-які інші письмові документи,
що підтверджують одержання боржником грошей, їх кількість, а також волевиявлення боржника повернути отримані в
борг гроші у визначений термін (на визначену дату або визначену моментом витребування).
Специфіка позичок кредитних спілок полягає в їх обов'язково цільовому характері. Позичальник зобов'язаний
забезпечити можливість здійснення позикодавцем контролю за цільовим використанням суми позики.
Цільове використання позики зумовлене наданням її на строго визначені цілі: житлове будівництво, облаштування
фермерського господарства, будівництво, реконструкцію або переустаткування промислових об'єктів, закупівлю
конкретних видів товарів і т.п.
78

________________Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
У договорі може бути передбачено право кредитної спілки достроково повернути суму позики у випадку неви-
конання позичальником умови договору позики про цільове використання суми позики.
Процес позичкової діяльності кредитної спілки технологічно складається з декількох етапів:
• залучення капіталу членів спілки;
• аналіз і вибір об'єктів інвестування;
• видача позички; •
• повернення позички.
Капітал спілки за своїм характером е позичковим. Основним джерелом капіталу е вільні кошти фізичних осіб -
членів спілки. Джерелами фінансування цих коштів можуть бути: заробітна плата, премії, гонорари, дивіденди по
акціях, облігаціях, іншим цінних паперах і корпоративних правах, продаж майна, отримання спадщини, дарування.
Якщо розмір вступного, членського внеску, щомісячного внеску члена спілки на повернення позики перевищує
двадцятиразовий розмір мінімальної заробітної плати (тобто понад 2360 грн.), кредитна спілка зобов'язана зажадати
від позичальника декларацію про доходи.
Кошти члена спілки розміщуються у формі вступних і членських внесків, включаються до складу майна кредитної
спілки і становлять його внесок.
Внесок члена кредитної спілки становить його частку в майні спілки. Частина доходів спілки становить його частку
в майні спілки. Частина доходу спілки (за винятком витрат на формування резервного фонду) розподіляється на
внески його членів пропорційно внесеним ними коштам.
У випадку припинення членства з ініціативи члена спілки йому виплачується вартість частини майна пропорційно
його частці в майні кредитної спілки.
Додатковою гарантією своєчасного повернення позички і нарахованих відсотків по ній є детальне обстеження
об'єкта інвестування на етапі заяви про потребу в позичці.
Позичка може бути надана як у готівковій, так і в безготівковій формі, але тільки членам спілки.
Одному членові спілки не може бути надана позичка, що перевищує 10% розміру позичкового фонду спілки на
момент подання заяви про видачу позички, загальна сума наданих спілкою позичок не може перевищувати
позичкового фонду.
Поряд із загальними ознаками окремі різновиди позичок різняться між властивими їм особливостями,
характерними тільки кожної з них.
Виокремимо основні види позичок, які можуть надаватися кредитною спілкою:
• на купівлю квартири;
• на спорудження будинку;
• на придбання автомобіля;
• на придбання меблів та інших споживчих товарів;
• комерційні позички;
• на придбання устаткування;
• на формування оборотних коштів.
Позичка на купівлю квартири є найпопулярнішим видом позичкових операцій. Видача
таких позичок здійснюється фізичній особі за наявності певних умов:
• оціночного свідчення експерта з нерухомості, яке б забезпечувало найбільш повну і реальну оцінку квартири;
• фінансування покупцем (майбутнього чи нинішнього члена спілки) 10-25% вартості квартири;
• належним чином оформлених документів на відчуження квартири.
Позички на купівлю квартир видаються на підставі застави самого об'єкта позички до повного погашення позички і
виплати відсотків. Внаслідок забезпечення повернення позички відсотки по таких угодах можуть встановлюватися
найнижчі.
При наданні позички на будівництво необхідна наявність повного проекту будівлі, експертний висновок щодо
кошторису витрат на матеріали і будівельно-монтажні роботи. Видача позички здійснюється в міру придбання
матеріалів і виконання робіт. Нарахування відсотків здійснюється у складному порядку, а виплата - з моменту здачі
об'єкта в експлуатацію.
Цей вид кредитування є ризикованим і вимагає застави на період будівництва. Після його закінчення заставою
стає сама будівля. Розрахунок рентабельності таких позичок досить складний і повинен проводитися з урахуванням
специфіки будівництва, в тому числі перебоїв у постачанні матеріалів, подорожчання, затяжного характеру,
забезпечення збереження матеріалів.
Надання позички на купівлю автомобіля передбачає наявність у покупця-чпена спілки 30-50% вартості об'єкта
інвестування, правильно оформлених документів на відчуження, страхового поліса на випадок крадіжки, ушкодження
або іншого забезпечення у вигляді застави чи поручительства.
Така позичка видається на термін не більше 2 років.
79

Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості_________________
Позичка на придбання меблів та інших товарів широкого вжитку здійснюється за допомогою оплати рахунків
магазинів на підставі укладених договорів. Забезпеченням повернення позички е рухоме чи нерухоме майно по-
зичальника-покупця, а також поручительства третіх осіб. Виплата основної суми і відсотків здійснюється періодично;
термін таких договорів позики не повинен перевищувати 2 років.
Повернення позичальником отриманої позички може здійснюватися за двоми схемами:
• по закінченні терміну позички; -
• періодичними виплатами, які, в свою чергу, можуть бути у вигляді: постійної послідовності (суми виплат завжди
однакові); нарощуваної послідовності (сума виплат збільшується з наближенням закінчення терміну договору
позики); убутної послідовності (сума виплат зменшується з наближенням закінчення терміну договору позики).
Вибір способу виплати здійснюється з урахуванням сум, термінів і характеру кредитованого об'єкта. Для великих
позичок має сенс використання схеми, за якою сума виплат постійно збільшується і термін першого платежу дорівнює
двом наступним періодам виплат. Часто це зумовлено неможливістю першої виплати, що змушує надавати відстрочку
платежів і робити їх максимально низькими.
При реалізації таких позичок може застосовуватися схема, за якою повернення основної суми здійснюється після
закінчення терміну повернення позички за умови надання високоліквідного забезпечення й істотної частки
позичальника. Специфіка середніх позичок полягає у можливості застосування будь-яких схем повернення. Невеликі
позички повертаються або з нарощуванням, або з постійними чи з підсумковими виплатами. По довгострокових
договорах (більше 2-3 років) незалежно від розміру позички застосовуються тільки схеми поступових виплат.
Відносини позики передбачають компенсацію (повернення) такої ж суми наданих позичкове (тобто в борг) грошей, а
для цілей оподаткування певною мірою є поворотною фінансовою допомогою.
Умови оподаткування сум поворотної фінансової допомоги викладено в листі ДПА України від 7 червня 1999 р. №
206/215/1110, яким роз'яснюється, що відповідно до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» до складу валового доходу не включаються і не підлягають оподаткуванню кошти і майно, залучені
платником податків у зв'язку з одержанням основної суми фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також
поверненням суми фінансових кредитів, наданих платником податків іншим особам-кредиторам.
Фінансовий кредит - це кошти, що надаються банком-резидентом чи нерезидентом, кваліфікованим як банківська
установа відповідно до законодавства країни перебування нерезидента, резидентами чи нерезидентами, що мають
статус небанківських фінансових установ відповідно до законодавства країни перебування нерезидента, у позику
юридичній чи фізичній особі на певний термін, для цільового використання і під відсотки.
Зазначеним листом ДПА визнає позички кредитних спілок фінансовими кредитами, а залучені кредитними спілками
кошти у зв'язку з поверненням основної суми фінансових кредитів (за договорами позики), наданих іншим дебіторам
(тобто позичальникам), такими, що не підлягають включенню до складу валового доходу і не обкладаються податком.
Таким чином, надані кредитними спілками кошти по договорах позики не відносяться до складу валових витрат,
оскільки позикові кошти не включаються в об'єкт оподаткування такого кредитора.
Згідно пп. 7.1.4 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткуввання
звільняються доходи кредитних спілок, що одержали статус неприбуткової організації, отримані у вигляді;
• коштів, що надходять до кредитних спілок у вигляді внесків на потреби, передбачені законодавством (вступні і
членські внески);
• пасивних доходів (відсотки, дивіденди, роялті), отриманих із джерел, визначених законодавством про кредитні
спілки.
Таким чином, відсотки за користування позичкою, отримані кредитною спілкою по договорах позики, не є об'єктом
обкладення податком на прибуток.
Щодо податку на додану вартість, то відповідно до пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану
вартість» залучення і повернення коштів кредитних спілок за договорами позики не є об'єктом обкладення податком на
додану вартість.
Відповідно до Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» до сукупного оподатковуваного доходу
громадян не включаються суми, отримані внаслідок розміщення їхніх власних заощаджень на поточних (депозитних)
рахунках банків України, у тому числі в іноземній валюті.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27