Отже, суди першої ланки здійснюють правосуддя шля-
хом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних,
кримінальних та адміністративних справ і застосування
встановлених законом заходів покарання до осіб, винник у
вчиненні злочинів, або адміністративних стягнень до осіб,
які вчинили правопорушення. Крім цього, районний (мі-
ський) суд вивчає і узагальнює судову практику, а також
здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.
Районному (міському) суду підсудні всі кримінальні
справи, за винятком справ про злочини, які підсудні ви-
щим або військовим судам. Справи, підсудні вищим су-
дам, перелічені у ст. 34 КПК. До них належать справи: 1)
про особливо небезпечні державні злочини, наприклад,
державна зрада, диверсія, посягання на життя державно-
го діяча або представника іноземної держави тощо; 2) про
інші державні злочини, наприклад, розголошення держав-
ної таємниці, бандитизм, масові безпорядки тощо; в) про
навмисні вбивства при обтяжуючих обставинах, про отри-
мання хабара посадовою особою, яка займає відповідаль-
не становище. Крім того, вищим судам підсудні всі спра-
ви про злочини, у вчиненні яких обвинувачується суддя.
Організація судових та правоохоронних органів
Районний (міський) суд розглядає в порядку цивіль-
ного судочинства всі цивільні справи. До них належать:'!)
справи по спорах, які виникають із цивільних, сімейних,
трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б
однією із сторін у спорі є громадянин, наприклад, житлові
справи, справи про розірвання шлюбу, розділ майна, стяг-
нення аліментів, про відшкодування збитків, поновлення
на роботі та ін. Ці справи складають позовне проваджен-
ня; 2) справи, що виникають з адмщістративно-праг.ових
відносин, визначених у ст. 236 ЦПК. До них належать
справи по скаргах на неправильності в списках виборців,
на рішення і дії виборчої Комісії про реєстрацію кандидата
в депутати; на дії органів і посадових осіб у зв'язку з на-
кладенням адміністративних стягнень; на рішення, дії або
бездіяльність державних осіб, що зачіпають права грома-
дян; за заявами прокурора про визнання правового акта
незаконним та ін. Особливістю цього виду справ є те, що
в них немає спору про право цивільне, тобто немає позо-
ву. Предметом судового розгляду є визначення законності
дій адміністративних органів і посадових осіб; 3) справи
окремого провадження, перелічені у ст. 254 ЦПК: 1) про
визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздат-
ним; 2) про визнання громадянина безвісно відсутнім чи
про оголошення громадянина померлим; 3) про встано-
влення неправильності запису в актах громадянського
стану; 4) про встановлення фактів, які мають юридичне
значення; 5) про відновлення прав на втрачені цінні па-
пери на пред'явника; 6) про оскарження нотаріальних дій
або відмови в їх вчиненні. Ці справи відрізняються від
позовних справ і справ, що виникають з адміністративно-
правових відносин, тим, що в них немає спору про право,
їх метою є встановлення юридичного факту або стану.
Крім розгляду справ у порядку кримінального і
цивільного судочинства, у випадках, передбачених зако-
нодавством України, районний суд розглядає справи про
адміністративні правопорушення. Перелік цих правопо-
рушень міститься у ст. 221 КпАП. До них належать спра-
Розділ IV. Судова система
ви про дрібне розкрадання, дрібне хуліганство, ухилення
від відшкодування збитків, заподіяних злочином, злісну
непокору законному розпорядженню або вимозі праців-
ника міліції, порушення порядку організації і проведен-
ня зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, про-
яв неповаги до суду, ухилення від виконання законних ви-
мог прокурора та ін. Судця одноособове здійснює розгляд
справ про адміністративні правопорушення. Рішення
судді по цих справах називається постановою.
Районний суд поряд із здійсненням правосуддя про-
водить також роботу, спрямовану на вивчення і узагаль-
нення судової практики. Узагальнення судової практики
є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяль-
ності суду, в якій виділяються напрямки аналізу: а) стати-
стичних даних, що характеризують злочинність і суди-
мість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб
життя та особу засудженого, встановлення причин і умов,
що сприяли вчиненню злочину; б) справ, повернених на
додаткове розслідування, і процесуальних підстав повер-
нення; справ, рішення з яких скасовано вищим судом, і
процесуальних підстав для скасування; в) ефективності
організації роботи в цілому суду, суддів і апарату суду.
Результати узагальнення судової практики спрямо-
вані на розробку пропозицій щодо вдосконалення робо-
ти по попередженню правопорушень, правозастосовної
діяльності суддів даного суду і організації роботи суду.
Останнє залежить від двох обставин: 1) організації робо-
ти суддів і 2) організації роботи апарату суду.
На практиці існує декілька принципів розподілу
справ між суддями. В районних судах, де призначено од-
ного суддю, суддя розглядає всі цивільні справи, а також
кримінальні справи, розгляд яких можна здійснювати
одноособове. В районних (міських) судах, де кількісний
склад суддів більше одного, а у великих районах іноді біль-
ше десяти, можлива спеціалізація суддів. Звичайно судді
спеціалізуються на розгляді кримінальних і цивільних
справ, але можлива й більш детальна спеціалізація з пев-
них категорій цивільних і кримінальних справ. Спеціалі-
?0| Організація судових та правоохоронних органів
зація дозволяє краще вивчити законодавство, судову
практику, методику вирішення справ. Цей принцип роз-
поділу називається функціональним, або предметним.
Концепція судово-правової реформи визнає спеціаліза-
цію суддів важливим етапом переходу до спеціалізації су-
дів. На початковому етапі судово-правової реформи пе-
редбачається введення в районних (міських) судах поса-
ди судді з адміністративних справ, а на наступних етапах
— створення адміністративних судів як спеціалізованих.
Районний (міський) суд як державна установа скла-
дається також з апарату суду. «З метою забезпечення ро-
боти суддів по здійсненню правосуддя, узагальненню
судової практики та іншої діяльності в Україні існують
апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату
районного (міського) суду затверджується начальника-
ми Головного управління Міністерства юстиції в Авто-
номній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі в межах штатної чисель-
ності та фонду заробітної плати» (ст. 67 Закону «Про
судоустрій України»).
Апарат суду складається з секретарів суду, секретарів
судових,засідань, дйоводів-машиністок, кур'єрів. Залеж-
но від обсягу роботи в суді можуть бути введені додаткові
посади завідувача канцелярії, консультанта, архіваріуса.
Діяльність апарату суду полягає у створенні належних
умов для його чіткої роботи.
На канцелярію районного (міського) суду поклада-
ється ведення діловодства. Його організація в суді визна-
чається відповідною інструкцією Міністерства юстиції
України.
Оформлення документів і справ, що надходять до суду
і виходять з нього, їх реєстрація, облік руху, контроль за
виконанням складають сутність діловодства суду. Завіду-
вач канцелярії (секретар суду) організовує роботу канце-
лярії, керує секретарями суду, експедицією та архівом.
Секретарі судових засідань беруть участь у підготовці до
слухання кримінальних і цивільних справ: оформлюють
виклики учасників процесу, ведуть протокол судового за-
Розділ IV. Судова система
сідання, оформлюють справи після їх огляду, готують
копії вироків, рішень, ухвал, постанов, під керівництвом
суддів готують запити до різних установ і організацій, ви-
моги про надання необхідних документів, оформлюють
повістки.
Керівництво роботою канцелярії суду здійснює голо-
ва районного (міського) суду.
Повноваження голови районного суду закріплені у
ст. 25 Закону «Про судоустрій України», їх можна розділи-
ти на дві групи: перша обумовлена його статусом судді,
друга — статусом керівника судової установи.
• Голова районного (міського) суду:
1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як
головуючих у судових засіданнях, розподіляє обов'язки
між суддями; ' ,
2) веде особистий прийом, організовує роботу суду
щодо прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв та
скарг;
3) керує вивченням та узагальненням судової практи-
ки і веденням судової статистики; вносить подання до
державних органів, громадських організацій про усунен-
ня порушень закону, причин і умов, що сприяли вчинен-
ню правопорушень;
4) керує роботою канцелярії суду;
5) організовує роботу по підвищенню кваліфікації
працівників суду.
Голова районного (міського) суду може здійснювати
інші повноваження, надані йому законодавством.
У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка
тошо) голови суду та його заступника виконання обов'я-
зків голови покладається начальником Головного управ-
ління Міністерства юстиції України в АРК, управлінь
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за узго-
дженням з головою Верховного суду АРК, обласного,
Київського та Севастопольського міських судів на одно-
го з суддів цього суду.
Організація судових та правоохоронних органів
Контрольні запитання
І. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду кри-
мінальних справ?
2. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду
цивільних справ?
3. Які види діяльності, крім відправлення правосуддя, здійсню-
ються районними судами?
4. Чим займається апарат суду? -,.
§ 3. Верховний суд Автономної Республіки Крим,
обласні суди, суди міст Києва
та Севастополя
Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та
Севастополя є вищими відносно районних (міських) су-
дів і складають другу ланку судової системи. Вони здійс-
нюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських)
судів, розташованих на території відповідно АРК, облас-
тей, міст Києва та Севастополя.
Порядок створення, структура, компетенція та загаль-
на організація діяльності цих судів визначаються Консти-
туцією України, законами «Про судоустрій України» та
«Про статус суддів».
Верховний суд АРК, обласні суди, міські суди Києва
та Севастополя в цілому є рівними за сво'їм становищем у
судовій системі. Нагляд за їх судовою діяльністю здійснює
Верховний Суд України.
Порядок формування суду. Кількісний склад Верхов-
ного суду АРК, обласного, Київського та Севастопольсь-
кого міських судів визначається Президентом України за
поданням Міністра юстиції України.
До суддів цих судів порівняно з суддями районної (мі-
ської) ланки закон ставить додаткові вимоги, що стосу-
ються більшого життєвого і професійного досвіду. Так,
суддями цих судів можуть бути громадяни України, що
досягли на день обрання 30-річного віку і мають стаж ро-
боти у галузі права не менше п'яти років, у тому числі не
Розділ IV. Судова система
менше трьох років на посаді судді. Всі судді цих судів оби-
раються на посаду Верховною Радою України.
Оскільки відповідно до ч. З ст. 17 КПК кримінальні
справи про злочини, за які законом передбачена можли-
вість призначення покарання у вигляді довічного ув'яз-
нення, в суді першої інстанції розглядаються судом у
складі двох суддів і трьох народних засідателів (а всі спра-
ви про ці злочини підсудні судам другої ланки), в цих су-
дах діє інститут народних засідателів.
Народні засідателі цих судів обираються за поданням
голів Верховного суду АРК, обласного, Київського та Се- ,
вастопольського міських судів у необхідній кількості від-
повідно Верховною Радою АРК, обласними, Київською та
Севастопольською міськими радами строком на п'ять
років. Закон «Про судоустрій України» (ст. 55) передбачає
певні вимоги до кандидатів у народні засідателі. Так, на-
родним засідателем цих судів може бути громадянин
України, який досяг на день обрання 30-річного віку1.
Верховний суд АРК, обласний, Київський та Севасто-
польський міські суди діють у складі: 1) президії суду; 2)
судової колегії з цивільних справ; 3) судової колегії з кри-
мінальних справ.
У межах своїх повноважень ці суди:
- розглядають справи як суди першої інстанції, у ка-
саційному порядку, порядку нагляду і за нововиявленими
обставинами;
- здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних
(міських) судів, міжрайонних (окружних) судів;
- вивчають і узагальнюють судову практику, аналізу-
ють судову статистику;
1 Законом не встановлено порядок підбору кандидатур, рекомен-
дованих до обрання народними засідателями. Тому на практиці роз-
роблений механізм, згідно з яким у кожному районі АРК, області,
містах Києві та Севастополі з огляду на чисельну потребу на загальних
зборах трудових колективів висуваються представники, що дали зго-
ду на обрання їх народними засідателями. Прізвища кандидатів вно-
сяться до вільного списку від району (міста).
^БЯ Організація судових та правоохоронних органів

- здійснюють інші повноваження, надані їм законо-
давством.
Нагляд за судовою діяльністю передбачає перевірку
законності і обґрунтованості вироків, рішень, ухвал та
постанов районних (міських) судів, вжиття заходів щодо
усунення допущених порушень.* При цьому Верховний
суд АРК, обласні, Київський та Севастопольський міські
суди можуть вилучити цивільну або кримінальну справу
з будь-якого розташованого на підвідомчій їм території
районного (міського) суду і прийняти її до свого прова-
дження або передати справу для розгляду з одного район-
ного (міського) суду в інший районний (міський) суд на
підставах, зазначених у законі.
Президія суду. Президія Верховного суду АРК, облас-
ного, Київського та Севастопольського міських судів утво-
рюється у складі голови, заступників голови та суддів. По-
ряд із суддями, що входять у президію за посадою (голова,
заступники голови), до неї входять також декілька най-
більш досвідчених суддів цього суду. Кількісний склад пре-
зидії залежить від загальної чисельності суддів у судах об-
ласті (АРК, містах Києві та Севастополі) та обсягів роботи
і коливається від 5 до 9 чоловік. Персональний і кількісний
склад президії затверджується Президентом України.
Основною функцією президії судів другої ланки є усу-
нення судових помилок у цивільних і кримінальних спра-
вах, рішення з яких набрали законної сили. Поряд з цією
судовою функцією (функцією правосуддя) президія здій-
снює й інші функції, які можна поділити на організацій-
но-розпорядчі, аналітичні та методичні. Ці функції про-
являються в повноваженнях президії, закріплених у ст. 33
Закону «Про судоустрій України».
У межах своїх повноважень президія Верховного суду
АРК, обласного, Київського та Севастопольського місь-
ких судів:
1) розглядає справи у порядку нагляду і за нововияв-
леними обставинами;
2) затверджує за поданням голови суду склад судової ко-
легії з цивільних справ і судової колегії з кримінальних справ;
Розділ IV. Судова система
3) розглядає матеріали вивчення та узагальнення су-
дової практики і аналізу судової статистики;
4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяль-
ність колегії, розглядає питання роботи апарату суду;
5) надає допомогу районним (міським) судам у правиль-
ному застосуванні законодавства;
6) здійснює інші повноваження, надані їй законодав-
ством.
До організаційно-розпорядчих повноважень, таким
чином, належать затвердження кількісного і персональ-
ного складу судових колегії, заслуховування звітів голів
судових колегій та керівників структурних підрозділів
апарату суду.
Аналітична функція полягає у розгляді матеріалів ви-
вчення і узагальнення судової практики всіх загальних
судів, що діють на підвідомчій території, прийнятті поста-
нов рекомендаційного характеру, спрямованих на забез-
печення однаковості судової практики.
Методична функція спрямована на надання допомо-
ги районним (міським), міжрайонним (окружним) судам
у правильному застосуванні законодавства. При цьому
практика розробила різні форми здійснення цієї функції:
- звіти суддів цього суду щодо результатів їх виїзду в
районні суди для вивчення справ, що розглядаються, і
надання допомоги суддям першої ланки;
- заслуховування повідомлень голів районних (місь-
ких) судів з питань організації діяльності судів і контро-
лю за додержанням процесуальних строків.
Засідання президії проводяться не рідше двох разів на
місяць.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32