А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

13 Зако-
ну «Про прокуратуру).
Організація, і порядок діяльності військової прокура-
тури визначаються ч. 2 ст. 13 Закону «Про прокуратуру».
Військові прокуратури здійснюють нагляд за додер-
жанням законів органами військового управління, війсь-
ковими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підроз-
ділами, установами і військовими навчальними заклада-
ми та посадовими особами Збройних Сил України, При-
кордонних військ України, Управління державної охоро-
ни, Служби безпеки України та інших військових форму-
вань, дислокованих на території України.
На органи військової прокуратури покладено здійс-
нення нагляду за виконанням законів при провадженні
дізнання та попереднього слідства, яке здійснюється в цих
установах і формуваннях. Вони також розслідують злочи-
ни, вчинені військовослужбовцями, службовцями війсь-
кових установ та закладів у зв'язку з виконанням службо-
вих обов'язків або вчинені в розташуванні військових ча-
Розділ VII. Органи прокуратури України
стан, установ, навчальних закладів, підприємств чи орга-
нізацій Збройних Сил України та інших військових фор-
мувань, а також військовозобов'язаними під час прохо-
дження ними зборів.
Військовій прокуратурі підслідні також справи про
вчинення злочинів групою осіб, якщо один із злочинців
є військовим, або вчинені за участю військовослужбовця
на території військової частини.
На органи військової прокуратури покладений обов'язок
щодо підтримання державного обвинувачення у військових
судах, участі в межах своїх повноважень у розгляді судами
цивільних і арбітражних справ, а також внесення подань у
касаційному порядку або протестів у наглядовому порядку на
вироки, рішення, постанови та ухвали військових судів.
Транспортні прокуратури. Транспортна прокуратура як
одна з структурних ланок прокуратури колишнього СРСР
була заснована водночас з територіальними прокуратура-
ми, а згодом у 1927 р. були створені лінійні суди по розгляду
кримінальних справ, що розслідувалися транспортною
прокуратурою. Однак Указом Президії Верховної Ради
СРСР від 3 березня 1960 р. «Про скасування транспортних
прокуратур» їх було ліквідовано. Функції транспортних
прокуратур були передані територіальним прокурорам.
Погіршення стану законності на транспорті, збіль-
шення аварійності, зростання кількості розкрадань ван-
тажів, особливо імпортних і експортних, які перевозили-
ся .транспортом, викликали необхідність створення транс-
портних прокуратур. Такі прокуратури були утворені на-
казом Генерального прокурора СРСР від 28 лютого 1977 р.
№ 9 «Про організацію роботи транспортних прокуратур».
Ці прокуратури були підпорядковані безпосередньо про-
курорам союзних республік, хоча і мали правовий статус
районних прокуратур.
Новий період у діяльності транспортних прокуратур
розпочався з прийняттям у 1991 р. Закону України «Про
прокуратуру».
У теперішній час в Україні транспортні прокуратури
діють на правах міських прокуратур з підпорядкуванням
Організація судових та правоохоронних органів
обласним територіальним прокуратурам (наприклад,
прокуратурі Харківської області підпорядкована Харків-
ська транспортна прокуратура, прокуратурі Полтавської
області — Кременчуцька транспортна прокуратура). Вони
здійснюють нагляд за додержанням та правильним засто-
суванням законів підприємствами, установами, організа-
ціями і посадовими особами залізничного, морського, рі-
чкового і повітряного транспорту, спрямованих на бороть-
бу з аварійністю, втратами вантажів, безгосподарним ви-
користанням транспортних засобів, забезпечення прав
пасажирів, а також соціальних прав працівників залізнич-
ного, повітряного, морського та річкового транспорту. На
транспортні прокуратури покладено нагляд за додержан-
ням законів органами транспортної міліції, органами ді-
знання та попереднього слідства при розслідуванні зло-
чинів, учинених на залізничному, морському, річковому та
повітряному транспорті, нагляд за додержанням адмініс-
тративного законодавства у галузі транспортних правопо-
рушень. Транспортним прокурорам доручено проведення
розслідування з кримінальних справ про злочини, вчинені
на залізницях, вокзалах, станціях, у тому числі станційних
будівлях, поїздах, у смугах відведення, відокремлених від
населених пунктів, метрополітенах, повітряних та водних
шляхах України, портах, причалах і пристанях, літальних
апаратах та суднах, а також розслідування службових зло-
чинів, учинених працівниками залізничного, морського,
річкового і повітряного транспорту, співробітниками ор-
ганів внутрішніх справ на транспорті.
На транспортних прокурорів покладаються такі функ-
ціональні обов'язки:
— брати участь у судовому розгляді кримінальних,
справ, направлених транспортною прокуратурою, про
крадіжки в особливо великих розмірах, порушення пра-
вил безпеки руху і експлуатації транспорту, правил охоро-
ни праці і техніки безпеки, умисні вбивства, зґвалтуван-
ня, службові злочини працівників транспорту і органів
внутрішніх справ на транспорті і справ, які мають істот-
не значення для забезпечення законності на транспорті;
Розділ VII. Органи прокуратури України
— брати участь в розгляді кримінальних і цивільних справ
у касаційному порядку у випадках, коли вони підтримували
обвинувачення або брали участь у суді першої інстанції, а та-
кож справ, щодо яких внесені касаційні чи окремі подання;
— вносити вмотивовані подання відповідним проку-
рорам за наявності підстав для принесення протестів на
рішення, вироки, ухвали чи постанови судів, які набрали
законної сили.
Прокуратури з питань нагляду за додержанням кри-
мінально-виконавчого законодавства беруть свій початок
з 1983 р. Вони були утворені Генеральним прокурором
СРСР з метою підсилення впливу на стан законності при
виконанні кримінального покарання у вигляді позбавлен-
ня волі та інших заходів примусового характеру, що при-
значаються судом. Тоді вони називалися прокуратурами
по нагляду за додержанням законів у виправно-трудових
установах і діяли на правах міжрайонних прокуратур.
У штаті таких прокуратур були прокурор, його заступник,
помічники прокурора та слідчі. На ці прокуратури був
покладений нагляд за додержанням законів у всіх виправ-
но-трудових установах і виховно-трудових колоніях, тюр-
мах, лікувально-трудових і виховно-трудових профілак-
торіях і психіатричних лікарнях спеціального типу, що
знаходилися на території республіки, краю або області.
У наш час на прокуратури з питань нагляду за додержан-
ням кримінально-виконавчого законодавства Генеральним
прокурором України покладено:
— здійснення нагляду за додержанням кримінально-
виконавчого законодавства у тюрмах, виправно-трудових
та виховно-трудових колоніях, лікувально-трудових та
виховно-трудових профілакторіях;
— проведення попереднього слідства по криміналь-
них справах про злочини, вчинені в цих установах, у тому
числі співробітниками цих установ і військовослужбовця-
ми внутрішніх військ;
— нагляд за додержанням законів при проведенні ді-
знання і попереднього слідства по кримінальних справах
про злочини, вчинені в цих установах;
Організація судових та правоохоронних органів
— підтримання державного обвинувачення у судах по
кримінальних справах зазначеної категорії залежно від
характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння;
— участь у судових засіданнях при вирішенні питань,
пов'язаних з виконанням вироків у піднаглядних установах;
— принесення касаційних та окремих подань на виро-
ки, ухвали і постанови, рішення судів по справах і мате-
ріалах, у розгляді яких вони брали участь.
Природоохоронні прокуратури. У зв'язку з загострен-
ням у країні екологічного становища і необхідністю під-
силення прокурорського нагляду за додержанням законів
про охорону природи і навколишнього середовища в си-
стемі органів прокуратури засновані природоохоронні
прокуратури. Вони утворені за принципом міжрайонних
прокуратур з відповідною штатною чисельністю: проку-
рор, його заступник, помічники прокурора, слідчі. Конт-
роль і керівництво діяльністю цих прокуратур здійснюють
прокурор АРК і прокурори областей за місцем їх знахо-
дження. Природоохоронна прокуратура наділена всіма
притаманними цьому органу повноваженнями. Рамки
нагляду обмежені наглядом за додержанням законів про
охорону природи і навколишнього середовища.
Природоохоронні прокуратури забезпечують нагляд
за додержанням і правильним застосуванням природо-
охоронного законодавства органами місцевого самовря-
дування та їх виконавчими органами, підприємствами,
установами та організаціями, посадовими особами та гро-
мадянами. Зокрема, першочерговим завданням цих про-
куратур є нагляд за додержанням законодавства, спрямо-
ваного на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастро-
фи, безпечну експлуатацію діючих в Україні АЕС і утилі-
зацію, знищення та поховання радіоактивних, токсичних,
промислових та побутових відходів.
Перед природоохоронними прокуратурами стоять
вельми відповідальні в сучасній обстановці завдання: до-
магатися ліквідації джерел забруднення, кваліфіковано
розслідувати кримінальні справи цієї категорії; здійсню-
вати нагляд за законністю розгляду цих справ у судах; рі-
Розділ VII. Органи прокуратури України
шуче реагувати на факти безгосподарного ставлення до
природних багатств, забруднення атмосферного повітря,
земель і водних джерел. Свою діяльність по охороні при-
роди прокурори повинні здійснювати у взаємодії з орга-
нами Міністерства екології та природних ресурсів Украї-
ни, іншими зацікавленими організаціями.
До предмета нагляду, що здійснюється природоохо- і
ронними прокуратурами, включено виконання законів,
спрямованих на захист навколишнього середовища, при-
родоохоронними органами, підприємствами, установами,
організаціями та посадовими особами, перелік яких ви-
значається прокурорами областей.
Природоохоронні прокуратури здійснюють розсліду-
вання екологічних злочинів. Вони підтримують державне
обвинувачення при розгляді судами кримінальних справ,
нагляд за розслідуванням яких вони здійснювали. В інших
випадках державне обвинувачення підтримують територі-
альні прокурори.
В цивільному судочинстві ці прокурори беруть участь
лише у разі розгляду заявлених ними цивільних позовів.
Принести касаційне подання на незаконний вирок або
рішення ці прокурори можуть тільки по справах, у роз-
гляді яких вони брали участь.
Генеральний прокурор України вимагає від усіх про-
курорів спрямувати свої зусилля на забезпечення прав
громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та від-
шкодування завданої шкоди.
Природоохоронні прокурори повинні проводити свою
роботу щодо охорони найважливіших об'єктів навколишньо-
го природного середовища (земля, надра, вода, атмосферне
повітря, ліс, тваринний світ), приділяючи особливу увагу охо-
роні території та об'єктів природно-заповідного фонду.
Першочергове завдання, яке стоїть перед усіма проку-
рорами, — це нагляд за відповідністю Конституції Украї-
ни актів з природоохоронних питань, що видаються орга-
нами державної виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, та додержання ними законів, які стосу-
ються охорони довкілля.
Організація судових та правоохоронних органів
Генеральний прокурор України також зобов'язує про-
курора АРК, прокурорів областей, міст Києва та Севасто-
поля забезпечити взаємодію природоохоронних прокура-
тур з міськими та прирівняними до них прокуратурами,
розмежувавши об'єкти нагляду і встановивши, що нагляд
за виконанням законів спеціально' уповноваженими на те
державними органами виконавчої влади (контролюючи-
ми природоохоронними органами) здійснюють природо-
охоронні прокурори.
§ 13. Кадри органів прокуратури
Стаття 46 Закону «Про прокуратуру» встановлює вимо-
ги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих.
Прокурорами і слідчими можуть призначатися грома-
дяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні
ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду прак-
тичної роботи за спеціальністю, проходять в органах про-
куратури стажування строком до одного року. Порядок ста-
жування визначається Генеральним прокурором України.
Особи, вперше призначені на посади помічників про-
курорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокура-
тури, приймають «Присягу працівника прокуратури».
Текст присяги затверджується Верховною Радою України.
Процедура її прийняття визначається Генеральним проку-
рором України.
На посади прокурорів АРК, областей, міст Києва і Се-
вастополя та прирівняних до них прокурорів призначають-
ся особи віком не молодше ЗО років, які мають стаж робо-
ти в органах прокуратури або на судових посадах не менше
семи років; на посади районних і міських прокурорів — ві-
ком не молодше 25 років із стажем роботи в органах про-
куратури або на судових посадах не менше трьох років.
Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації
один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається
Генеральним прокурором України.
Сумісництво служби в органах прокуратури з робо-
тою на підприємствах, в установах чи організаціях, а та-
Розділ VII. Органи прокуратури України
кож з будь-яким підприємництвом не допускається, за
винятком наукової і педагогічної діяльності.
Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або
слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчи-
нення злочину, за винятком реабілітованих.
Стаття 46і Закону «Про прокуратуру» визначає поря-
док і умови призначення на посаду військових прокуро-
рів і слідчих.
Військовими прокурорами і слідчими призначаються
громадяни України з числа офіцерів, які проходять війсь-
кову службу або перебувають у запасі та мають вищу юри-
дичну освіту. Військовослужбовці військових прокуратур у
своїй діяльності керуються Законом «Про прокуратуру» і
проходять службу відповідно до Закону «Про загальний
військовий обов'язок і військову службу» та інших законо-
давчих актів України, якими встановлено правові та соці-
альні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання
і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офі-
церського складу Збройних Сил України.
§ 14. Класні чини працівників органів
прокуратури. Заохочення та відповідальність
прокурорів і слідчих
Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівни-
кам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюють-
ся класні чини залежно до займаних посад і стажу роботи.
Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визна-
чається Положенням про класні чини працівників органів
прокуратури України, затвердженим Верховною Радою Укра-
їни в листопаді 1991 р. Положенням встановлено десять кла-
сних чинів: державний радник юстиції України, державний
радник юстиції 1, 2 і 3 класів, старший радник юстиції, рад-
ник юстиції, молодший радник юстиції, юристи 1,2,3 класів.
Присвоєння класного чину проводиться послідовно з
урахуванням ділових і особистих якостей працівника від-
повідно до посади, яку він займає, та стажу роботи. Поло-
Організація судових та правоохоронних органів
женням передбачені класні чини, відповідні посади та
строки перебування у класному чині.
Класні чини державного радника юстиції України,
державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів присвоюються
Президентом України, інші класні чини присвоюються
Генеральним прокурором України. ;
Генеральному прокурору України надано право:
а) в окремих випадках за зразкове виконання службо-
вих обов'язків присвоювати працівникам чергові класні
чини достроково;
б) при призначенні на вищу посаду присвоювати чин
без додержання черговості, але не більше як на два чини
вище того, у якому працівник перебуває;
в) входити з поданням до Президента України про
присвоєння класного чину державного радника юстиції
1, 2 і 3 класів.
Працівники органів прокуратури, яким присвоєно
класні чини, перебувають у них довічно. Позбавлення кла-
сного чину може мати місце при звільненні працівника з
органів прокуратури за ганебні вчинки. У разі грубих пору-
шень службового обов'язку працівником прокуратури чи
недостойної поведінки він може бути понижений у чині.
Працівникам органів прокуратури, що мають класні
чини, виплачуються відповідні грошові надбавки до поса-
дових окладів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32