Розділ VIII. Органи внутрішніх справ
7*
влади, що захищає життя, здоров'я, права та свободи гро-
мадян, власність, навколишнє середовище, інтереси суспіль-
ства і держави від протиправних посягань. Міліція є єди-
ною системою органів, що входять у структуру МВС. її
складають такі підрозділи: а) кримінальна міліція; б) мі-
ліція громадської безпеки; в) транспортна міліція; г) Дер-
жавтоінспекція; ґ) міліція охорони; д) спеціальна міліція.
Організаційна структура і штатна чисельність міліції
визначаються в порядку, що встановлюється Кабінетом
Міністрів України. В своїй діяльності міліція підпорядко-
вана МВС і підзвітна відповідним органам місцевого са-
моврядування з питань, віднесених до їх компетенції.
Міністр внутрішніх справ України керує всією міліці-
єю України. В областях, містах, районах міліцією керують
начальники управлінь (відділів) внутрішніх справ.
Основними завданнями міліції є:
1) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх
прав і свобод, законних інтересів;
2) попередження правопорушень та їх запобігання;
3) охорона і забезпечення громадського порядку;
4) виявлення і розкриття злочинів, розшук злочинців;
5) забезпечення безпеки дорожнього руху;
6) захист власності від злочинних посягань;
7) виконання кримінальних покарань та адміністра-
тивних стягнень;
8) участь у здійсненні соціальної і правової допомоги
громадянам, сприяння в межах своїх повноважень держав-
ним органам, підприємствам, установам і організаціям у
виконанні покладених на них законом обов'язків.
Чинне законодавство покладає на міліцію такі
функції: адміністративну, профілактичну, оперативно-
розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу, охо-
ронну (на договірних засадах).
Для вирішення завдань і виконання міліцією своїх
функцій Закон України «Про міліцію» наділяє її відповід-
ними повноваженнями (ст. 11).
На службу в міліцію приймаються на добровільній
договірній основі громадяни, які здатні за своїми особи-
Організація судових та правоохоронних органів
стами, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем,
фізичною підготовкою та станом здоров'я виконувати
покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу
може бути встановлено випробувальний строк до одного
року. Працівники міліції складають присягу. Заборонено
приймати на службу в міліцію осіб, що мають судимість.
Порядок і умови проходження служби в міліції регулю-
ються Положенням про проходження служби особовим
складом органів внутрішніх справ, яке затверджується
Кабінетом Міністрів України, а також Дисциплінарним
статутом Міністерства внутрішніх справ України, який
затверджується Верховною Радою України.
Контрольні запитання
1. Яке місце посідає МВС України у системі органів внутрішніх
справ?
2. Яка система цих органів?
3. Які повноваження покладені на органи внутрішніх справ?
4. Які підрозділи складають міліцію?
Розділ VIII. Органи внутрішніх справ
Розділ IX
ОРГАНИ ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
§ 1. Поняття і сутність попереднього
розслідування
Попереднє розслідування — це діяльність спеціально
уповноважених органів держави по виявленню злочинів та
осіб, які їх вчинили, збиранню, перевірці, всебічному, повно-
му і об'єктивному дослідженню та оцінці доказів, виявлен-
ню причин та умов вчинення злочинів.
Виконання цієї складної та відповідальної роботи
покладається законом на спеціальні державні органи —
органи попереднього розслідування, які поділяються на
органи дізнання і органи попереднього слідства1. Завдан-
нями органів попереднього розслідування є швидке і пов-
не розкриття злочинів, викриття винних осіб та притяг-
нення їх до кримінальної відповідальності, попереджен-
ня та припинення суспільне небезпечних діянь.
Органи попереднього розслідування покликані забез-
печити дієвість принципу невідворотності покарання за
вчинений злочин.
Попереднє розслідування поділяється на два види:
дізнання і попереднє слідство.
§ 2. Органи дізнання, їх завдання
та повноваження
Під дізнанням розуміється сукупність оперативно-роз-
шукових та інших передбачених Законом дій, які здійснюють
спеціально уповноважені на те адміністративні органи та
посадові особи з метою своєчасного виявлення ознак злочи-
1 Конституція України передбачає реформування органів попе-
реднього слідства і вживає термін «досудове слідство». До сформуван-
ня системи досудового слідства і введення вдію законів, що регулю-
ють її функціонування, органи прокуратури, МВС та СБУ продовжу-
ють виконувати функцію попереднього слідства.
Організація судових та правоохоронних органів
ну та осіб, що його вчинили, а також для попередження та
припинення злочинів.
Перелік органів дізнання є вичерпним. Відповідно до
ст. 101 КПК органами дізнання є:
- міліція;
- податкова міліція — у справах про ухилення від спла-
ти податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у
справах про приховування валютної виручки;
- органи Служби безпеки у справах, віднесених зако-
ном до їх ведення;
- командири військових частин, з'єднань, начальни-
ки військових установ - у справах про всі злочини, вчи-
нені підлеглими їм військовослужбовцями та військово-
зобов'язаними під час проходження ними зборів, а також
у справах про злочини, вчинені співробітниками і служ-
бовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням
службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єд-
нання, установи;
- митні органи — у справах про контрабанду;
- начальники виправно-трудових установ, слідчих ізо-
ляторів, лікувально-трудових та виховно-трудових профі-
лакторіїв — у справах про злочини проти встановленого
порядку несення служби, вчинені співробітниками цих
установ, а також у справах про злочини, вчинені у розта-
шуванні зазначених установ;
- органи державного пожежного нагляду — у справах
про пожежі та порушення протипожежних правил;
- органи охорони державного кордону - у справах про
порушення державного кордону;
- капітани морських суден, що знаходяться у далеко-
му плаванні.
Перелік органів дізнання декілька десятиріч був не-
змінним, і лише недавно поповнився податковою міліці-
єю, яка була утворена з метою запобігання злочинам та
іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх роз-
криття, розслідування та провадження у справах про ад-
міністративні правопорушення. Згідно з ст. 19 Закону
України «Про державну податкову службу в Укра'їні» по-
Розділ IX. Органи попереднього розслідування ШШ1Р
даткова міліція складається із спеціальних підрозділів по
боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у
складі відповідних органів державної податкової служби.
Податкова міліція здійснює згідно з законом оперативно-
розшукову діяльність, а також проводить дізнання та до-
судове слідство в межах своєї компетенції.
Слід відрізняти орган дізнання від особи, яка прово-
дить дізнання. Органом дізнання є або установа в цілому
(з числа установ, що вказані у наведеному переліку), або
керівник цієї установи. Не всі працівники цих установ
можуть проводити дізнання. Цю діяльність здійснюють
лише особи, уповноважені на це органом дізнання. Вони
і є особами, які проводять дізнання. Наприклад, у Зброй-
них Силах України орган дізнання — командир частини,
який має право самостійно проводити дізнання, але, як
правило, призначає для цього військового дізнавача з чи-
сла офіцерів частини або може доручити проведення діз-
нання будь-якому офіцеру частини. Особа, яка проводить
дізнання, не є процесуальне самостійною, всі рішення у
справі виносяться від імені начальника органу дізнання.
Повноваження органів дізнання визначені в КПК. На
органи дізнання покладається вжиття необхідних опера-
тивно-розшукових заходів з метою виявлення ознак зло-
чину та осіб, що його вчинили. При виявленні особи, яка
підозрюється у вчиненні злочину, орган дізнання має пра-
во затримати її на строк, що не перевищує 72 години.
За наявності ознак злочину орган дізнання порушує
кримінальну справу і проводить слідчі дії для встановлен-
ня особи, яка вчинила злочин, після чого передає справу
слідчому через прокурора. У справі про злочин, який не
є тяжким, дізнання проводиться в десятиденний строк з
моменту встановлення особи, що його вчинила. Коли така
особа не встановлена, дізнання зупиняється, що, однак,
не звільняє орган дізнання від обов'язку застосовувати
заходи для встановлення особи, яка вчинила злочин. У
справі ж про тяжкий злочин дізнання проводиться в строк
не більше десяти днів з моменту порушення кримінальної
справи, після чого справа передається слідчому, незалеж-
Організація судових та правоохоронних органів
но від того, чи встановлена особа, яка вчинила цей зло-
чин. Коли така особа не встановлена, орган дізнання і пі-
сля передачі справи слідчому продовжує виконувати опе-
ративно-розшукові дії та повідомляти слідчого про їх ре-
зультати (ст.ст.103, 104, 108, 209 КПК).
Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобо-
в'язаний виконувати доручення слідчого по проведенню
слідчих та розшукових дій.
Дізнання у кримінальній справі закінчується складан-
ням постанови про направлення справи для проведення
попереднього слідства, яка затверджується прокурором,
або при наявності до того підстав — складанням постано-
ви про припинення кримінальної справи (ст. 109 КПК).
Дії і постанови органів дізнання можутьбути оскаржені
прокурору, а постанови провщмову у порушенні криміналь-
ної справи та про припинення справи — також до суду.
§ 3. Завдання, компетенція, система і структура
органів попереднього слідства
У розслідуванні кримінальних справ, особливо на
початковому етапі, дізнанню відводиться значне місце,
однак основною формою розслідування є попереднє слід-
ство, під час якого проводиться всебічне, повне та об'єк-
тивне дослідження обставин справи, виявляються обста-
вини, що як викривають, так і виправдовують обвинува-
ченого, а також обтяжують або пом'якшують його вину.
Слідство називається попереднім тому, що при його
провадженні не вирішується питання про винність особи,
яку притягнуто до кримінальної відповідальності. Таке
слідство як би передує судовому слідству, яке проводить
суд. Винним у вчиненні злочину може визнати тількисуд,
але це не зменшує значення попереднього слідства. Його
якість і повнота є передумовою та необхідною умовою
успішного розгляду справи судом. Якщо цю умову пору-
шено і неповнота попереднього розслідування не може
бути усунута у суді, справа повертається судом на додат-
кове розслідування.
Розділ IX. Органи попереднього розслідування
Таким чином, під попереднім слідством розуміється
кримінально-процесуальна діяльність правочинних на те
органів держави по збиранню, перевірці доказів, встановлен-
ню фактів злочину та особи, яка його вчинила.
Органом попереднього слідства є слідчий.
Слід відзначити, що інститут попереднього слідства
пройшов довгий і складний шлях розвитку. Після скасу-
вання в листопаді 1917р. інституту судових слідчих попе-
реднє слідство з кримінальних справ проводилося місце-
вими суддями одноособово, а у справах, підсудних рево-
люційним трибуналам, — слідчими комісіями, які створю-
валися губернськими або міськими радами робітничих,
солдатських та селянських депутатів. Принципові зміни в
організації попереднього слідства відбулися у 1920 р. Ко-
легіальна форма попереднього слідства була ліквідована.
Проведення слідства покладалося на народних слідчих,
які обиралися і відкликалися радами. Вони підкорялися
радам народних суддів і діяли в межах відведеної кожно-
му з них дільниці.
У 1928 р. слідчий апарат було передано прокуратурі,
а у 1940 р. слідчі підрозділи було створено також і в орга-
нах НКВС.
У КПКУРСР(1961 р.) вказувалося, що до органів попе-
реднього слідства належать слідчі прокуратури і слідчі орга-
нів державної безпеки, а також визначалася їх підслідність.
У 1963 р. було створено ще один слідчий апарат — в
органах МВС. Така триланкова система органів поперед-
нього слідства існувала до недавніх часів, коли ще не був
створений слідчий апарат у податковій міліції.
Таким чином, органами попереднього слідства є слідчі
прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі органів
безпеки та слідчі податкової міліції (ст. 102 КПК).
Слідчий апарат органів прокуратури складається із
слідчих, старших слідчих, слідчих з особливо важливих
справ та старших слідчих з особливо важливих справ.
У прокуратурах районів, міст є слідчі і старші слідчі,
які призначаються та звільняються прокурорами АРК, об-
ластей, міст Києва і Севастополя на правах області.
Організація судових та правоохоронних органів
У прокуратурах АРК, областей, міст Києва і Севасто-
поля є слідчі з особливо важливих справ і старші слідчі, які
призначаються відповідно прокурорами АРК, областей,
міст Києва і Севастополя.
У Генеральній прокуратурі України є слідчі з особ-
ливо важливих справ і старші слідчі з особливо важли-
вих справ, які призначаються Генеральним прокурором
України.
Компетенція, або, точніше кажучи, підслідність справ
слідчим кожної з чотирьох ланок системи органів поперед-
нього слідства, визначена в кримінально-процесуально-
му законодавстві (ст. 112 КПК).
Законодавець чітко розділив підслідність справ слід-
чих прокуратури, органів безпеки, органів внутрішніх
справ і податкової міліції. По деяких категоріях справ по-
переднє слідство проводиться тим органом, який пору-
шив кримінальну справу.
Більшість справ розслідується слідчими органів МВС.
Слідчі прокуратури розслідують справи про умисні
вбивства, посадові та інші злочини.
Слідчі військової прокуратури розслідують кримі-
нальні'справи, підсудні військовим судам.
До ведення слідчих органів СБУ віднесено розслідуван-
4 ня особливо небезпечних державних злочинів - державної
зради, шпіонажу, терористичних актів, диверсій тощо.
По справах про такі злочини, як приховування валют-
ної виручки та ухилення від сплати податків, попереднє
слідство проводиться слідчими податкової міліції.
Слідчі зобов'язані перевірити всі можливі по справі
версії, встановити та притягти до відповідальності всіх
осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння, що міс-
тить ознаки злочину. Слідчий має право допитувати свід-
ків, призначати відповідні експертизи, проводити обшу-
ки та огляди і виконувати всі інші необхідні дії, передба-
чені кримінально-процесуальним законодавством. Під
час попереднього слідства застосовуються необхідні захо-
ди, які забезпечують відшкодування збитків, заподіяних
злочином. Крім цього, органи попереднього слідства по:
Розділ IX. Органи попереднього розслідування
винні виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню
злочину, і застосовувати заходи щодо їх усунення.
Слідчий працює у безпосередньому контакті з органа-
ми дізнання, особливо з міліцією. По справах, які розслі-
дуються, він має право давати органам дізнання доручен-
ня і вказівки про проведення розшуковйх і слідчих дій, ви-
магати від органів дізнання сприяння у розслідуванні зло-
чинів. Доручення і вказівки слідчого є для органів дізнан-
ня обов'язковими.
Керівництво слідством в органах прокуратури, МВС
і СБУ здійснюють начальники слідчих підрозділів.
Прокурор здійснює керівництво роботою слідчих
прокуратури та нагляд за додержанням законів у всіх слід-
чих органах.
Повноваження начальника слідчого відділу визначені у
ст. 114і КПК. Він має право перевіряти кримінальні справи,
давати вказівки слідчому про проведення попереднього слід-
ства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію
та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про прове-
дення окремих слідчих дій, має також право передавати спра-
ву від одного слідчого другому, доручати розслідування спра-
ви декільком слідчим, а також брати участь у проведенні по-
переднього слідства і особисто проводити попереднє слідст-
во, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
Законодавство встановлює процесуальну самостій-
ність слідчого. При проведенні попереднього слідства всі
рішення про напрямок слідства та проведення слідчих дій
слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли
закон передбачає отримання санкції від прокурора або
згоди суду, і несе повну відповідальність за їх законне та
своєчасне проведення.
Вказівки прокурора і начальника слідчого відділу по
кримінальній справі є обов'язковими для виконання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32