Будова судової системи базується на принципах: а)
простоти; б) доступності; в) ієрархічності, ступінчастості;
г) єдності.
Розділ IV. Судова система
Судові системи загальних і арбітражних судів побудо-
вано з урахуванням адміністративно-територіального уст-
рою України. В кожній області, АРК, містах Києві та Се-
вастополі є відповідні арбітражні та загальні суди. За-
гальні суди функціонують в кожному районі (місті) і ра-
йоні в місті. Простота системи, таким чином, забезпечує
доступність судів для населення, оскільки районний (місь-
кий) суд, який розглядає переважну більшість криміналь-
них і цивільних ІЯІрав, відповідно до Закону «Про судо-
устрій України» створюється в кожному районі (місті),
районі в місті незалежно від чисельності населення, що
проживає в ньому, та кількості судових справ. Основна
кількість справ по спорах, що випливають із господарсь-
ких відносин, розглядається арбітражними судами АРК,
областей, міст Києва та Севастополя.
Одним із найважливіших прав громадян і юридичних
осіб є право на оскарження судового рішення. Реалізація
цього права здебільшого гарантується принципами ступін-
частості та ієрархічності.
Над кожним судом, відповідно до адміністративно-
територіального поділу, створюється вищий суд. Стосов-
но районних (міських) судів вищими є Верховний суд
АРК, суди областей, міст Києва та Севастополя. Стосов-
но арбітражного суду АРК і арбітражних судів областей,
міст Києва та Севастополя вищим є Вищий арбітражний
суд України. Повноваження вищого суду відрізняються
від повноважень нижчого і одне з цих повноважень — пе-
ревірка законності і обгрунтованості рішень нижчого суду.
Наступним важливим принципом побудови судової
системи загальних і арбітражних судів є їх єдність. Єдність
системи загальних судів походить, по-перше, з єдності їх
завдань, принципів організації та діяльності, закріплених
в Конституції України і Законі «Про судоустрій України».
По-друге, всі загальні суди України у своїй діяльності
керуються одними й тими ж нормами матеріального і про-
цесуального права, зокрема, кримінального, криміналь-
но-процесуального, цивільного, цивільного процесуаль-
ного, трудового, сімейного. По-третє, існуюча правова
система, що ґрунтується на письмовому, кодифікованому
законодавстві, вимагає однакового розуміння і застосу-
вання законів. Суди, які є самостійними і незалежними
органами судової влади у діяльності щодо здійснення пра-
восуддя, реалізуючи принцип рівності громадян перед за-
коном і судом, повинні бути одноманітними в судовій
практиці. Тому необхідне єдине керівництво як у межах
системи загальних судів, так і в системі арбітражних судів.
Для досягнення цієї мети вищий судовий нагляд і конт-
роль за всіма загальними судами України здійснює Верхо-
вний Суд України. Аналогічні функції покладено і на Ви-
щий арбітражний суд України. Забезпечення однакового
розуміння і застосування законів, орієнтування судової
практики здійснюється цими судами як через розгляд і
вирішення конкретних справ, так і наданням керівних
роз'яснень з питань застосування чинного законодавства.
Для характеристики діючої судової системи необхід-
но усвідомити зміст таких понять: судові інстанції, ланки
судової системи, склад суду.
Поняття «судова інстанція» пов'язане з характером
конкретної діяльності суду щодо здійснення правосуддя,
тобто це поняття судочинне. Процесуальне законодавст-
во налічує три види судових інстанцій: а) перша інстанція,
яка розглядає справу по суті; б) друга (касаційна) інстан-
ція, яка перевіряє законність і обґрунтованість рішення
суду першої інстанції, яке не набрало законної сили; в)
наглядова інстанція, яка перевіряє законність і обгрунто-
ваність судових рішень, що набрали законної сили.
Судова система складається з окремих судів, кожен з
яких є або судом першої інстанції, або ще й одночасно
судом другої (касаційної) та наглядової інстанції.
Необхідність у вищій судовій інстанції обумовлена, як
уже зазначалося, правом зацікавленої особи, що брала
участь у розгляді справи, подати на винесене рішення скар-
гу, а прокурору — подання.
Судом першої інстанції.є суд, який розглядає та вирі-
шує справи по суті, тобто в кримінальній справі — питан-
ня про винність чи невинність підсудного, в цивільній
Розділ IV. Судова система
справі — питання про те, чи порушив відповідач прийняті
на себе за договором або покладені на нього законом зо-
бов'язання. Суд першої інстанції проводить судовий роз-
гляд гласно, усно та безпосередньо; вислуховує показан-
ня та пояснення учасників процесу, оглядає речові дока-
зи, оголошує документи, виконує інші процесуальні дії.
Після розгляду кримінальної справи суд установлює вин-
ність чи невинність підсудного, притягає винного до кри-
мінальної відповідальності, призначає кримінальне пока-
рання. За результатами розгляду кримінальної справи по ]
суті суд першої інстанції виносить вирок. 1
По цивільній справі суд першої інстанції задовольняє
позови або відмовляє в їх задоволенні. За результатами
розгляду цивільної справи по суті суд першої інстанції
виносить рішення.
Судами першої інстанції є всі суди України.
Закон передбачає строк, протягом якого учасники
процесу, що не згодні з рішенням або вироком суду, мають
право подати скаргу. Так, касаційні скарга і подання на
вирок суду першої інстанції можуть бути подані протягом і
семи діб з моменту проголошення вироку, а засудженим, |
який перебуває під вартою, — протягом такого ж строку
з моменту вручення йому копії вироку (ст. 350 КПК).
Касаційні скарга і подання «а рішення районних та
обласних судів можуть бути подані протягом десяти днів
з наступного дня після оголошення рішення суду (ст. 291
ЦПК). Непринесення скарги або подання у зазначені
строки означає, що після їх закінчення рішення і вироки
набирають законної сили та звертаються до виконання. У
разі подання касаційної скарги або касаційного подання
момент, коли вирок або рішення наберуть законної сили,
відкладається до розгляду справи судом касаційної
інстанції.
Отже, судом другої (касаційної) інстанції е вищай суд,
який перевіряє за касаційними скаргами учасників про-
цесу або за касаційним поданням прокурора законність і
обґрунтованість винесеного вироку або рішення, які не
набрали законної сили.
Організація судових та правоохоронних органів
Судами другої інстанції є Верховний Суд України,
Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та Се-
вастополя. Друга інстанція: а) залишає вирок або рішен-
ня без зміни; б) вносить зміни у визначених законом ви-
падках; в) повертає справу для нового розгляду по суті до
суду першої інстанції. За результатами розгляду справи у
другій (касаційній) інстанції суд виносить ух^о/ту. Ухвали
суду касаційної інстанції набирають законної сили негай-
но після їх оголошення. Таким чином, якщо вирок або рі-
шення оскаржено чи на них принесено касаційне подан-
ня прокурора, але судом другої інстанції вони визнані за-
конними і обґрунтованими (чи без усяких змін, чи із вне-
сенням деяких змін), то такий вирок або рішення набира-
ють законної сили негайно, разом з касаційною ухвалою.
Коли вирок або рішення, що набрали законної сили,
виявляться незаконними або необгрунтованими, то вони
підлягають опротестуванню відповідними вищими проку-
рорами та їх заступниками або головами вищих судів та їх
заступниками в порядку нагляду до відповідного вищого
суду. Суд, який здійснює правосуддя у формі розгляду
справ за протестами на вироки і рішення судів першої
інстанції, що набрали законної сили, іменується судом на-
глядової інстанції. Якщо ці вироки і рішення перевірялися
в касаційній інстанції, то одночасно суд наглядової
інстанції проводить перевірку законності і обґрунтованості
ухвал цієї інстанції. За результатами перевірки вироків, рі-
шень та ухвал у порядку нагляду вищий суд також виносить
ухвалу, а якщо справа розглядалася президією суду або Пле-
нумом Верховного Суду України — постанову.
Судами наглядової інстанції є Верховний Суд Украї-
ни, Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та
Севастополя.
Конституція України передбачає введення нової фор-
ми перегляду рішень і вироків суду першої інстанції — апе-
ляційної. Апеляція означає новий розгляд справи вищим
судом по суті з винесенням нового вироку чи рішення.
Поряд із судочинним поняттям «судова інстанція»
теорія судоустрою знає поняття «ланка судової системи»,
Розділ IV. Судова система
яке пов'язане з обсягом повноважень, покладених на ту чи
іншу судову установу.
Суди, що мають однакові повноваження і структуру,
однакові функції, у більшості випадків діють у межах од-
накових адміністративно-територіальних одиниць, нази-
ваються ланкою судової системи. Наприклад, усі районні
(міські) суди системи загальних судів мають однакові по-
вноваження. Однакові повноваження також і у Верховно-
го суду АРК, обласних судів, судів міст Києва та Севасто-
поля.
Відмінність у повноваженнях судових установ дає під-
стави називати одні суди стосовно інших вищестоящими,
або вищими ланками судової системи. Як видно із схем на
рис. 1,2, система загальних судів є триланковою, а систе-
ма арбітражних судів — дволанковою.
Всі районні (міські) суди, а також військові суди гарні-
зонів становлять першу ланку судової системи загальних
судів. Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та
Севастополя, військові суди регіонів та Військово-Морсь-
ких Сил України складають другу ланку судової системи.
Третьою ланкою є Верховний Суд України (рис. 1).
Третя лапка
(перша, друга,
третя Інстанції)
СХЕМА
судової системи загальних судів
Верховний Суд України
Друга ланка (перша, друга, третя інстанції) Верхов А Іий суд РК Обла су спий д Суди міст Києва та Севастополя Війсь рег Вій Морс У кові суди онів та ськово-ьких Сил країни
Перша ланка (перша інстанція) І Р»йо (міськ Іпшй ий) суд ч Рано (місь с> ший кий) д І Райо (місь су ший Міжс кий) д І Ібласний Війс суд гаї ькові суди ШІЗОІІІВ
Рис. І
Організація судових та правоохоронних органів
У системі арбітражних судів першу (нижчу) ланку су-
дової системи складають арбітражний суд АРК, обласні
арбітражні суди, арбітражні суди міст Києва та Севасто-
поля. Другою ланкою в системі цих судів є Вищий арбіт-
ражний суд України (рис. 2).
СХЕМА '
судової системи арбітражних судів
Вищий арбітражний суд України
Арбітражний суд АРК
Арбітражний суд
області
Рис. 2
Арбітражний суд міст
Києва та Севастополя
Поняття «ланка судової системи» відіграє важливу
роль у розмежуванні компетенції судових органів.
Закон «Про судоустрій України» містить поняття
«склад суду», яке має три значення: перше — посадовий
склад суддів того чи іншого суду, наприклад, районний (мі-
ський) суд функціонує у складі голови суду, його заступни-
ка і суддів; друге — структура, внутрішня організація суду,
наприклад, Верховний суд АРК, областей, Київський та
Севастопольський міські суди діють у складі: а) президії
суду; б) судової колегії з цивільних справ; в) судової колегії
з кримінальних справ. Верховний Суд України діє у складі:
а) Пленуму Верховного Суду; б) судової колегії з цивільних
справ; в) судової колегії з кримінальних справ; г) військо-
вої колегії. Для розгляду організаційних питань роботи
Верховного Суду створюється Президія Верховного Суду.
Третє значення поняття «склад суду» означає зазначе-
ний у законі кількісний склад суддів, уповноважених на
розгляд конкретної судової справи. Підсудність справ
може бути одноособовою або колегіальною. Колегіаль-
ність проявляється у таких формах: а) три судді; б) два
судці і три народні засідателі; в) не менше трьох суддів
(йдеться про випадки перегляду рішень, вироків, ухвал
вищими судовими інстанціями).
Всі цивільні справи у суді першої інстанції розгляда-
ються суддями одноособово. Колегіальний, тобто у складі
Розділ IV. Судова система
трьох суддів, розгляд цивільної справи по суті можливий
лише після скасування вищим судом рішення, винесеного
одноособове суддею, але у випадках, визначених законом
(див. ст. 124і ЦПК).
При розгляді кримінальних справ по першій інстанції
склад суду залежить від виду і розміру покарання, перед-
баченого КК за злочини, у вчиненні яких обвинувачується
підсудний.
За загальним правилом, кримінальні справи розгля-
даються в суді першої інстанції одноособове суддею, який
діє від імені суду.
Кримінальні справи про злочини, за які законом пе-
редбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк
більше десяти років, розглядаються у суді першої інстанції
колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний за-
явив клопотання про такий розгляд.
І, нарешті, кримінальні справи про злочини, за які
законом передбачена можливість призначення покаран-
ня у вигляді довічного ув'язнення, в суді першої інстанції
розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних
засідателів (ст. 17 КПК).
Перегляд же справ у касаційному і наглядовому по-
рядку завжди здійснюється колегіально професійними
суддями.
Так, розгляд справ у судових колегіях Верховного суду
АРК, обласних судів, Київського та Севастопольського
міських судів у касаційному порядку і в судових колегіях
Верховного Суду України у касаційному порядку і в по-
рядку нагляду здійснюється у складі трьох суддів.
Президії Верховного суду АРК, обласних, Київсько-
го та Севастопольського міських судів, які здійснюють
перегляд справ у порядку нагляду; розглядають справи
при наявності більшості членів президії.
Пленум Верховного Суду України розглядає справи
при наявності не менше двох третин свого складу.
Склад суду при розгляді господарських спорів у
арбітражних судах відрізняється від традиційних видів і
форм розгляду судових справ (див, ст.ст. 70, 94, 96 АПК)
Організація судових та правоохоронних органів
(вони докладно вивчаються у відповідних навчальних
дисциплінах).
Контрольні запитання
1. З яких гілок складається судова система України?
2. Що таке ланка судової системи? Скільки ланок у судовій сис-
темі загальних і арбітражних судів?
3. Які суди є судами першої, другоГчи третьої інстанції?
4. Яке значення має поняття «склад суду»?
§ 2. Районний (міський) суд
Районний (міський) суд діє в сільських і міських ра-
йонах, а також містах обласного підпорядкування, що не
мають районного поділу; Ці суди складають першу ланку
судової системи загальних судів, їх також прийнято іме-
нувати основною ланкою судової системи, оскільки вони
складають більшість усіх судових органів1, а також розгля-
дають більшу частину цивільних і кримінальних справ.
Порядок формування районного (міського) суду ре-
гулюється Конституцією України, законами України
«Про судоустрій України» та «Про статус суддів».
Кількість суддів у кожному районному (міському)
суді визначається Президентом України за поданням Мі-
ністра юстиції України. Вона залежить від обсягу роботи
суду, соціально-економічних умов району (міста). Районні
(міські) суди формуються у складі декількох або одного
судді. Останнім часом у зв'язку з введенням колегіально-
го розгляду справ судом першої інстанції у складі трьох
професійних суддів намітилася тенденція до формування
судів у складі не менше трьох суддів. Порядок заняття по-
сади суддею залежить від того, вперше чи повторно він ре-
комендується на посаду. Якщо вперше, то призначення на
посаду професійного судді здійснюється Президентом
1 В Україні діє понад 740 районних (міських) судів. Загальна
кількість суддів, що працює в цих судах, — близько 4000.
Розділ IV. Судова система
України строком на п'ять років. Якщо суддя вже працю-
вав на цій посаді, то він обирається Верховною Радою
України безстроково.
На посаду голови районного (міського) суду призна-
чають найбільш кваліфікованого суддю, який має органі-
заційні здібності, великий професійний досвід, користу-
ється авторитетом. Голова суду призначається Президен-
том України. Якщо ж до районного (міського) суду обра-
но лише одного суддю, він здійснює повноваження голо-
ви цього суду.
Повноваження районного (міського) суду закріплені в
ст. 25 Закону «Про судоустрій України». Районний (місь-
кий) суд розглядає всі цивільні та кримінальні справи, за
винятком справ, віднесених до відання інших судів.
У випадках, передбачених законодавством України,
районний (міський) суд (суддя) розглядає справи про ад-
міністративні правопорушення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32