Так, у царській Росії прокуратура
зазнала змін, пройшовши шлях від органу нагляду за ви-
конанням законів — «ока государєвого» до придатка су-
дів, шо займався з 1864 р. порушенням кримінального
переслідування і підтриманням обвинувачення.
Однак ці кардинальні перетворення змісту діяльності
прокуратури отримали неоднозначну оцінку серед право-
знавців того часу. Так, видатний правник А. Коні писав з
цього приводу: «Скасування прав і обов'язків по нагляду
за ходом позасудових справ слід визнати великою помил-
кою укладачів Судових Статутів. Здійснена зміна в хара-
ктері діяльності може бути і мала красивий вигляд з тео-
ретичної точки зору, але і суперечила умовам нашого
щБО Організація судових та правоохоронних органів
адміністративного життя і йшла врозріз з внутрішніми
потребами нашого губернського устрою»1.
Це висловлювання А. Коні актуально і в наші дні. Як
вірно помітив О. Сокольський, «прокурорський нагляд
засновувався в Росії в переломні моменти, коли влада круто
змінювала курс і політика йшла врозріз із суспільним укла-
дом, який вже існував. Так було за часів Петра Першого, а
також у післяреволюційні роки при переході до НЕПу»2.
У Конституції України ст.ст. 121—123, присвячені про-
куратурі, містяться в окремому розділі (VII). Це свідчить
про те, що законодавець не відніс прокуратуру ні до однієї
з основних гілок влади. Однак, на наш погляд, така обста-
вина не надала можливості поставити крапку в дискусії
про правове становище органів прокуратури, оскільки
залишилась невирішеною низка питань, які можна буде
розв'язати тільки після прийняття Закону України «Про
прокуратуру» в новій редакції.
В нинішній час Україна зазнає переломного моменту,
що супроводжується кризовими явищами в усіх сферах
державного і суспільного життя, що саме по собі покладає
на державу обов'язок по захисту конституційних прав і
інтересів'грбмадян. Інструментом у вирішенні цього зав-
дання має бути незалежна від будь-яких органів держав-
ної влади прокуратура України.
При цьому слід виходити з того, що: а) підпорядкуван-
ня прокуратури виконавчій або судовій владі може зруйну-
вати систему «стримувань і противаг», що склалася в дер-
жаві; б) жоден із існуючих державних органів не в змозі взя-
ти на себе наглядову функцію прокуратури за дотриманням
законів; в) реальності вимагають більш повного розкрит-
тя правозахисноґо потенціалу прокуратури як органу забез-
печення верховенства Конституції і законів України.
Разом з тим підсилення правозахисноґо потенціалу
прокуратури може бути забезпечене шляхом зміщення
1 Кони А. Ф. За последние годьі. — СПб., 1898. — С. 69.
2 Научная информация по вопросам борьбьі с преступностью.
1989.-№9.-С. 29.
Розділ VII. Органи прокуратури України
пріоритетів її діяльності на користь захисту конституцій-
них прав і свобод громадян, перш за все недостатньо со-
ціальне захищених.
Характеристика і поняття прокурорського нагляду,
форми та методи його здійснення є предметом самостій-
ної навчальної дисципліни «Прокурорський нагляд в
Україні». У цьому розділі передбачається висвітлення ор-
ганізаційних аспектів: завдань, системи, структури, по-
рядку формування органів прокуратури тощо.
§ 3. Правові засади діяльності та завдання органів
прокуратури України
Правовими засадами діяльності органів прокурату-
ри є Конституція України, Закон України «Про проку-
ратуру», інші законодавчі акти (кримінально-процесу-
альне, цивільне процесуальне, адміністративне, трудо-
ве законодавство тощо). Цими законами визначаються
повноваження прокурора, організація, засади та поря-
док діяльності прокуратури. Так, у ст. З Закону «Про
прокуратуру» визначено, що органи прокуратури у
встановленому порядку в межах своєї компетенції ви-
рішують питання, що постають із загальновизнаних
норм міжнародного права, а також укладених Україною
міждержавних договорів, таких, наприклад, як догово-
ри про надання правової допомоги, про порядок зносин
прокурорів із судово-слідчими органами зарубіжних
держав тощо.
Діяльність органів прокуратури регламентують також
законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України. До
них належать: Дисциплінарний статут прокуратури Укра-
їни, Положення про класні чини працівників органів про-
куратури України.
Крім згаданих нормативних актів, які регулюють ді-
яльність органів прокуратури, слід також назвати відомчі
акти, які видаються Генеральним прокурором України
відповідно до Закону «Про прокуратуру». До них належать
накази, вказівки, розпорядження, інструкції тощо.
Організація судових та правоохоронних органів
Закон «Про прокуратуру» складається з п'яти розді-
лів1 і містить 56 статей. У ньому визначено завдання орга-
нів прокуратури, компетенцію та повноваження, порядок
формування, систему та структуру, принципи організації
та діяльності, основні функції (напрямки діяльності),
роль та місце прокуратури в побудові демократичної, пра-
вової держави.
Завдання, що стоять перед органами прокуратури,
сформульовано у ст. 4 Закону «Про прокуратуру». В ній,
зокрема, говориться, що діяльність органів прокуратури
спрямована на всебічне утвердження верховенства зако-
ну, зміцнення правопорядку. Завдання органів прокурату-
ри полягають у захисті від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України незалежності
республіки, суспільного та державного ладу, політичної та
економічної систем, прав національних груп і територіаль-
них утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами
України та міжнародними правовими актами соціально-
економічних, політичних, особистих прав і свобод люди-
ни і громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади,
правового статусу місцевих Рад народних депутатів, орга-
нів територіального громадського самоврядування.
Як видно з цього формулювання Закону, завданнями
прокурорського нагляду є захист різноманітних суспіль-
них.та особистих цінностей і благ. Це й зрозуміло, оскіль-
ки, запобігаючи будь-якому правопорушенню, прокура-
тура так чи інакше захищає не тільки суб'єктивні права та
інтереси організацій і громадян, а й засади нашого су-
1 1 — «Загальні положення»; 2 — «Система, структура і організа-
ція діяльності органів прокуратури»; 3 — «Прокурорський нагляд»; 4
— «Кадри органів прокуратури»; 5 — «Інші питання організації діяль-
ності органів прокуратури». Розділ НІ складається з чотирьох глав:
«Загальний нагляд» (гл. 1), «Нагляд за додержанням законів органа-
ми, що ведуть боротьбу з злочинністю» (гл. 2), «Участь прокурора в
розгляді справ у судах» (гл. 3), «Нагляд за додержанням законів у
місцях застосування заходів примусового характеру» (гл. 4).
Розділ VII. Органи прокуратури України
спільства і держави. У боротьбі зі злочинними проявами
зусилля прокуратури також спрямовані на охорону підва-
лин нашого суспільства, якими є демократичний лад, су-
. веренітет, незалежність, гуманізм, правопорядок тощо.
Ці завдання прокуратура здійснює за допомогою зміц-
нення законності. Законність виступає для прокуратури у
двох якостях: як мета прокурорського нагляду і як прин-
цип організації та діяльності самої прокуратури.
Законність є загальним принципом нашої держави і
права. Державні та громадські організації, посадові осо-
би зобов'язані додержуватися вимог Конституції і чинних
законів України. Органи прокуратури зобов'язані макси-
мально використовувати наявні в їх розпорядженні засо-
би в інтересах громадян та держави.
§ 4. Принципи організації та діяльності органів
прокуратури
Діяльність прокуратури будується на певних принци-
пах. Стосовно прокуратури принципи її організації та ді-
яльності — це закріплені в Конституції та інших законах
України основоположні вимоги, що виражають призна-
чення прокуратури у державі та суспільстві, визначають
завдання і повноваження прокурорів, а також зміст та ха-
рактер правових заходів і засобів здійснення нагляду за
точним і однаковим виконанням законів у державі, а та-
кож містять ознаки та якості, які допомагають відокреми-
ти органи прокуратури від інших державних органів, у
тому числі від правоохоронних.
Додержання встановлених законодавцем принципів
дозволяє прокуратурі успішно виконувати поставлені пе-
ред нею завдання.
Необхідно підкреслити, що закріплені в Конституції,
Законі «Про прокуратуру», а також в інших законах Укра-
їни принципи регулюють не тільки порядок організації
органів прокуратури, а й діяльність прокурорів щодо ви-
явлення і усунення порушень закону.
Встановлені в законах принципи організації та діяль-
ності органів прокуратури носять загальнообов'язковий
Організація судових та правоохоронних органів
характер, тобто їх додержання — це вимога, яка ставить-
ся не тільки до прокурорів, а й до всіх органів державної
влади і управління, політичних партій і громадських ру-
хів, посадових осіб, за законністю діяльності яких здійс-
нюють нагляд прокурори. Ці принципи обов'язкові і для
громадян, за додержанням законів якими прокурори здій-
снюють нагляд.
До числа принципів прокурорського нагляду належать
положення, засновані на Конституції України. Вони зводять
органи прокуратури до рангу незалежного державного орга-
ну з наданням йому необхідних повноважень для успішно-
го усунення порушень закону, від кого б вони не виходили.
Принципи єдності та централізації органів прокурату-
ри. Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 6 За-
кону «Про прокуратуру» органи прокуратури становлять
єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний
прокурор України, з підпорядкуванням нижчестояших
прокурорів вищим.
Названі принципи полягають в тому, що органи про-
куратури являють собою єдину систему, очолювану Гене-
ральним прокурором України. Це означає єдність мети і
завдань, що стоять перед прокуратурами всіх ланок, і ви-
значається спільністю форм і методів, засобів здійснення
нагляду за виконанням законів, єдністю засобів проку-
рорського реагування на виявлені порушення закону, а
також вжиттям заходів щодо запобігання порушенням
закону. Принцип єдності визначає те становище, відповід-
но до якого вищий прокурор має право передати свої по-
вноваження нижчестоящому прокурору, а також прий-
няти на себе повноваження нижчестоящих прокурорів.
Принцип незалежності прокуратури від будь-яких-орга-
нів державної влади, посадових осіб, а також рішень громад-
ських об'єднань або їх органів означає здійснення прокура-
турою своїх повноважень на підставі додержання Консти-
туції України та чинних на території держави законів, не-
залежно від будь-яких органів державної влади, посадових
осіб, а також рішень громадських об'єднань або їх органів,
незважаючи ні на які місцеві відмінності і всупереч яким би
Розділ VII. Органи прокуратури України
не було місцевим впливам. Працівники прокуратури не
можуть належати до будь-яких політичних партій і рухів.
Принцип рівного захисту прав і свобод громадян озна-
чає, що органи прокуратури у межах своєї компетенції
захищають права і свободи громадян на засадах їх рівно-
сті перед законом, незалежно від національного і соціаль-
ного походження, мови, освіти, ставлення до релігії, по-
літичних переконань, службового або майнового стану та
інших ознак.
Принципом діяльності органів прокуратури є також
принцип, який зобов'язує прокурорів вживати заходів
щодо усунення порушень закону, від кого б вони не вихо-
дили, поновлення порушених прав і притягнення в уста-
новленому законом порядку до відповідальності осіб, які
допустили ці порушення.
Принцип гласності, що лежить в основі демократії, сто-
совно діяльності роботи органів прокуратури припускає
відкритість, повноту і достовірність інформації про фун-
кціонування прокуратури, а також поінформованість держав-
них органів влади і населення через засоби масової інфор-
мації про дійсні цілі, характер роботи органів прокуратури,
про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
При цьому органи прокуратури діють гласно в тій
мірі, що не суперечить вимогам закону про охорону прав
і свобод громадян, а так само й про державну та іншу таєм-
ницю.
Крім названих, прокуратура у своїй діяльності керу-
ється такими принципами: 1) пріоритетність прав люди-
ни і громадянина; 2) верховенство права; 3) законність.
Діяльність прокуратури відповідно до Закону «Про про-
куратуру» підконтрольна Верховній Раді України, утворюва-
ним нею для цієї мети органам. Проте таке становище не
відповідає Конституції України, оскільки Закон «Про про-
куратуру» було прийнято до введення інституту президент-
ської влади. Згідно з Конституцією України Генеральний
прокурор України призначається на посаду Президентом
України, і тому, на наш погляд, він має бути підзвітним і під-
контрольним не Верховній Раді України, а Президенту
Організація судових та правоохоронних органів
України. У той же час було б доцільним покласти на Генера-
льного прокурора України обов'язок інформувати Верхов-
ну Раду України про свою діяльність.
При розгляді конкретних справ кожний прокурор
приймає рішення самостійно і одноособове на підставі
свого переконання та закону, дотримуючись рівності всіх
громадян перед законом і судом, презумпції невинності,
справедливості, законності.
Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з
метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків
або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за
собою відповідальність, передбачену законом (ст. 7 Закону
«Про прокуратуру»). Вимоги прокурора, що відповідають
чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів,
підприємств, установ, організацій, посадових осіб та гро-
мадян і виконуються невідкладно або у передбачені зако-
ном чи визначені прокурором строки (ст. 8 Закону).
§ 5. Загальна характеристика основних функцій
прокуратури
Прокуратура, як і інші державні органи, виконує при-
таманні тільки їй функції. Функції прокуратури визнача-
ються як головні напрямки діяльності прокуратури, що
безпосередньо виражають її сутність та призначення.
Функції підрозділяються на наглядові і ненаглядові1.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на проку-
ратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держа-
ви в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які про-
водять оперативно-розшукову, діяльність, дізнання, досу-
дове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні су-
дових рішень у кримінальних справах, а також при засто-
1 Ми зупинимося лише на основних функціях прокуратури, інші
із нщ розглядаються у курсі «Прокурорський нагляд в Україні».
Розділ VII. Органи прокуратури України
суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних
з обмеженням особистої свободи громадян.
Перехідними положеннями Конституції (п. 9) перед-
бачено, що прокуратура продовжує виконувати відповід-
но до чинних законів функцію нагляду за додержанням і
застосуванням законів та функцію попереднього слідства до
введення в дію законів, що регулюють діяльність держав-
них органів щодо контролю за додержанням законів, та до
сформування системи досудового слідства і введення в
дію законів, що регулюють її функціонування.
Крім цього, прокуратура також бере участь у розроб-
ленні органами державної влади заходів запобігання зло-
чинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдоскона-
ленню та роз'ясненню законодавства.
На прокуратуру не можуть покладатися функції, не
передбачені законами України.
Функції підтримання державного обвинувачення в суді
та представництва інтересів громадянина або держави в
суді у випадках, визначених законом, — ненаглядові. Вони
передбачають участь прокурора при розгляді справ у суді.
Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах,
додержуючись принципу незалежності суддів і підкорен-
ня їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про
всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та поста-
новленню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Всі-
єю своєю діяльністю в суді прокурор сприяє виконанню
цих завдань, але здійснює він це особливими засобами з
урахуванням принципів правосуддя: змагальності, рівно-
правності сторін тощо.
Згідно з ст. 35 Закону «Про прокуратуру» прокурор
може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо
цього вимагає захист конституційних прав громадян,
інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчас-
но вжити передбачених законом заходів до усунення по-
рушень закону, хоч би від кого вони виходили.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32
зазнала змін, пройшовши шлях від органу нагляду за ви-
конанням законів — «ока государєвого» до придатка су-
дів, шо займався з 1864 р. порушенням кримінального
переслідування і підтриманням обвинувачення.
Однак ці кардинальні перетворення змісту діяльності
прокуратури отримали неоднозначну оцінку серед право-
знавців того часу. Так, видатний правник А. Коні писав з
цього приводу: «Скасування прав і обов'язків по нагляду
за ходом позасудових справ слід визнати великою помил-
кою укладачів Судових Статутів. Здійснена зміна в хара-
ктері діяльності може бути і мала красивий вигляд з тео-
ретичної точки зору, але і суперечила умовам нашого
щБО Організація судових та правоохоронних органів
адміністративного життя і йшла врозріз з внутрішніми
потребами нашого губернського устрою»1.
Це висловлювання А. Коні актуально і в наші дні. Як
вірно помітив О. Сокольський, «прокурорський нагляд
засновувався в Росії в переломні моменти, коли влада круто
змінювала курс і політика йшла врозріз із суспільним укла-
дом, який вже існував. Так було за часів Петра Першого, а
також у післяреволюційні роки при переході до НЕПу»2.
У Конституції України ст.ст. 121—123, присвячені про-
куратурі, містяться в окремому розділі (VII). Це свідчить
про те, що законодавець не відніс прокуратуру ні до однієї
з основних гілок влади. Однак, на наш погляд, така обста-
вина не надала можливості поставити крапку в дискусії
про правове становище органів прокуратури, оскільки
залишилась невирішеною низка питань, які можна буде
розв'язати тільки після прийняття Закону України «Про
прокуратуру» в новій редакції.
В нинішній час Україна зазнає переломного моменту,
що супроводжується кризовими явищами в усіх сферах
державного і суспільного життя, що саме по собі покладає
на державу обов'язок по захисту конституційних прав і
інтересів'грбмадян. Інструментом у вирішенні цього зав-
дання має бути незалежна від будь-яких органів держав-
ної влади прокуратура України.
При цьому слід виходити з того, що: а) підпорядкуван-
ня прокуратури виконавчій або судовій владі може зруйну-
вати систему «стримувань і противаг», що склалася в дер-
жаві; б) жоден із існуючих державних органів не в змозі взя-
ти на себе наглядову функцію прокуратури за дотриманням
законів; в) реальності вимагають більш повного розкрит-
тя правозахисноґо потенціалу прокуратури як органу забез-
печення верховенства Конституції і законів України.
Разом з тим підсилення правозахисноґо потенціалу
прокуратури може бути забезпечене шляхом зміщення
1 Кони А. Ф. За последние годьі. — СПб., 1898. — С. 69.
2 Научная информация по вопросам борьбьі с преступностью.
1989.-№9.-С. 29.
Розділ VII. Органи прокуратури України
пріоритетів її діяльності на користь захисту конституцій-
них прав і свобод громадян, перш за все недостатньо со-
ціальне захищених.
Характеристика і поняття прокурорського нагляду,
форми та методи його здійснення є предметом самостій-
ної навчальної дисципліни «Прокурорський нагляд в
Україні». У цьому розділі передбачається висвітлення ор-
ганізаційних аспектів: завдань, системи, структури, по-
рядку формування органів прокуратури тощо.
§ 3. Правові засади діяльності та завдання органів
прокуратури України
Правовими засадами діяльності органів прокурату-
ри є Конституція України, Закон України «Про проку-
ратуру», інші законодавчі акти (кримінально-процесу-
альне, цивільне процесуальне, адміністративне, трудо-
ве законодавство тощо). Цими законами визначаються
повноваження прокурора, організація, засади та поря-
док діяльності прокуратури. Так, у ст. З Закону «Про
прокуратуру» визначено, що органи прокуратури у
встановленому порядку в межах своєї компетенції ви-
рішують питання, що постають із загальновизнаних
норм міжнародного права, а також укладених Україною
міждержавних договорів, таких, наприклад, як догово-
ри про надання правової допомоги, про порядок зносин
прокурорів із судово-слідчими органами зарубіжних
держав тощо.
Діяльність органів прокуратури регламентують також
законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України. До
них належать: Дисциплінарний статут прокуратури Укра-
їни, Положення про класні чини працівників органів про-
куратури України.
Крім згаданих нормативних актів, які регулюють ді-
яльність органів прокуратури, слід також назвати відомчі
акти, які видаються Генеральним прокурором України
відповідно до Закону «Про прокуратуру». До них належать
накази, вказівки, розпорядження, інструкції тощо.
Організація судових та правоохоронних органів
Закон «Про прокуратуру» складається з п'яти розді-
лів1 і містить 56 статей. У ньому визначено завдання орга-
нів прокуратури, компетенцію та повноваження, порядок
формування, систему та структуру, принципи організації
та діяльності, основні функції (напрямки діяльності),
роль та місце прокуратури в побудові демократичної, пра-
вової держави.
Завдання, що стоять перед органами прокуратури,
сформульовано у ст. 4 Закону «Про прокуратуру». В ній,
зокрема, говориться, що діяльність органів прокуратури
спрямована на всебічне утвердження верховенства зако-
ну, зміцнення правопорядку. Завдання органів прокурату-
ри полягають у захисті від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України незалежності
республіки, суспільного та державного ладу, політичної та
економічної систем, прав національних груп і територіаль-
них утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами
України та міжнародними правовими актами соціально-
економічних, політичних, особистих прав і свобод люди-
ни і громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади,
правового статусу місцевих Рад народних депутатів, орга-
нів територіального громадського самоврядування.
Як видно з цього формулювання Закону, завданнями
прокурорського нагляду є захист різноманітних суспіль-
них.та особистих цінностей і благ. Це й зрозуміло, оскіль-
ки, запобігаючи будь-якому правопорушенню, прокура-
тура так чи інакше захищає не тільки суб'єктивні права та
інтереси організацій і громадян, а й засади нашого су-
1 1 — «Загальні положення»; 2 — «Система, структура і організа-
ція діяльності органів прокуратури»; 3 — «Прокурорський нагляд»; 4
— «Кадри органів прокуратури»; 5 — «Інші питання організації діяль-
ності органів прокуратури». Розділ НІ складається з чотирьох глав:
«Загальний нагляд» (гл. 1), «Нагляд за додержанням законів органа-
ми, що ведуть боротьбу з злочинністю» (гл. 2), «Участь прокурора в
розгляді справ у судах» (гл. 3), «Нагляд за додержанням законів у
місцях застосування заходів примусового характеру» (гл. 4).
Розділ VII. Органи прокуратури України
спільства і держави. У боротьбі зі злочинними проявами
зусилля прокуратури також спрямовані на охорону підва-
лин нашого суспільства, якими є демократичний лад, су-
. веренітет, незалежність, гуманізм, правопорядок тощо.
Ці завдання прокуратура здійснює за допомогою зміц-
нення законності. Законність виступає для прокуратури у
двох якостях: як мета прокурорського нагляду і як прин-
цип організації та діяльності самої прокуратури.
Законність є загальним принципом нашої держави і
права. Державні та громадські організації, посадові осо-
би зобов'язані додержуватися вимог Конституції і чинних
законів України. Органи прокуратури зобов'язані макси-
мально використовувати наявні в їх розпорядженні засо-
би в інтересах громадян та держави.
§ 4. Принципи організації та діяльності органів
прокуратури
Діяльність прокуратури будується на певних принци-
пах. Стосовно прокуратури принципи її організації та ді-
яльності — це закріплені в Конституції та інших законах
України основоположні вимоги, що виражають призна-
чення прокуратури у державі та суспільстві, визначають
завдання і повноваження прокурорів, а також зміст та ха-
рактер правових заходів і засобів здійснення нагляду за
точним і однаковим виконанням законів у державі, а та-
кож містять ознаки та якості, які допомагають відокреми-
ти органи прокуратури від інших державних органів, у
тому числі від правоохоронних.
Додержання встановлених законодавцем принципів
дозволяє прокуратурі успішно виконувати поставлені пе-
ред нею завдання.
Необхідно підкреслити, що закріплені в Конституції,
Законі «Про прокуратуру», а також в інших законах Укра-
їни принципи регулюють не тільки порядок організації
органів прокуратури, а й діяльність прокурорів щодо ви-
явлення і усунення порушень закону.
Встановлені в законах принципи організації та діяль-
ності органів прокуратури носять загальнообов'язковий
Організація судових та правоохоронних органів
характер, тобто їх додержання — це вимога, яка ставить-
ся не тільки до прокурорів, а й до всіх органів державної
влади і управління, політичних партій і громадських ру-
хів, посадових осіб, за законністю діяльності яких здійс-
нюють нагляд прокурори. Ці принципи обов'язкові і для
громадян, за додержанням законів якими прокурори здій-
снюють нагляд.
До числа принципів прокурорського нагляду належать
положення, засновані на Конституції України. Вони зводять
органи прокуратури до рангу незалежного державного орга-
ну з наданням йому необхідних повноважень для успішно-
го усунення порушень закону, від кого б вони не виходили.
Принципи єдності та централізації органів прокурату-
ри. Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 6 За-
кону «Про прокуратуру» органи прокуратури становлять
єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний
прокурор України, з підпорядкуванням нижчестояших
прокурорів вищим.
Названі принципи полягають в тому, що органи про-
куратури являють собою єдину систему, очолювану Гене-
ральним прокурором України. Це означає єдність мети і
завдань, що стоять перед прокуратурами всіх ланок, і ви-
значається спільністю форм і методів, засобів здійснення
нагляду за виконанням законів, єдністю засобів проку-
рорського реагування на виявлені порушення закону, а
також вжиттям заходів щодо запобігання порушенням
закону. Принцип єдності визначає те становище, відповід-
но до якого вищий прокурор має право передати свої по-
вноваження нижчестоящому прокурору, а також прий-
няти на себе повноваження нижчестоящих прокурорів.
Принцип незалежності прокуратури від будь-яких-орга-
нів державної влади, посадових осіб, а також рішень громад-
ських об'єднань або їх органів означає здійснення прокура-
турою своїх повноважень на підставі додержання Консти-
туції України та чинних на території держави законів, не-
залежно від будь-яких органів державної влади, посадових
осіб, а також рішень громадських об'єднань або їх органів,
незважаючи ні на які місцеві відмінності і всупереч яким би
Розділ VII. Органи прокуратури України
не було місцевим впливам. Працівники прокуратури не
можуть належати до будь-яких політичних партій і рухів.
Принцип рівного захисту прав і свобод громадян озна-
чає, що органи прокуратури у межах своєї компетенції
захищають права і свободи громадян на засадах їх рівно-
сті перед законом, незалежно від національного і соціаль-
ного походження, мови, освіти, ставлення до релігії, по-
літичних переконань, службового або майнового стану та
інших ознак.
Принципом діяльності органів прокуратури є також
принцип, який зобов'язує прокурорів вживати заходів
щодо усунення порушень закону, від кого б вони не вихо-
дили, поновлення порушених прав і притягнення в уста-
новленому законом порядку до відповідальності осіб, які
допустили ці порушення.
Принцип гласності, що лежить в основі демократії, сто-
совно діяльності роботи органів прокуратури припускає
відкритість, повноту і достовірність інформації про фун-
кціонування прокуратури, а також поінформованість держав-
них органів влади і населення через засоби масової інфор-
мації про дійсні цілі, характер роботи органів прокуратури,
про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
При цьому органи прокуратури діють гласно в тій
мірі, що не суперечить вимогам закону про охорону прав
і свобод громадян, а так само й про державну та іншу таєм-
ницю.
Крім названих, прокуратура у своїй діяльності керу-
ється такими принципами: 1) пріоритетність прав люди-
ни і громадянина; 2) верховенство права; 3) законність.
Діяльність прокуратури відповідно до Закону «Про про-
куратуру» підконтрольна Верховній Раді України, утворюва-
ним нею для цієї мети органам. Проте таке становище не
відповідає Конституції України, оскільки Закон «Про про-
куратуру» було прийнято до введення інституту президент-
ської влади. Згідно з Конституцією України Генеральний
прокурор України призначається на посаду Президентом
України, і тому, на наш погляд, він має бути підзвітним і під-
контрольним не Верховній Раді України, а Президенту
Організація судових та правоохоронних органів
України. У той же час було б доцільним покласти на Генера-
льного прокурора України обов'язок інформувати Верхов-
ну Раду України про свою діяльність.
При розгляді конкретних справ кожний прокурор
приймає рішення самостійно і одноособове на підставі
свого переконання та закону, дотримуючись рівності всіх
громадян перед законом і судом, презумпції невинності,
справедливості, законності.
Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з
метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків
або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за
собою відповідальність, передбачену законом (ст. 7 Закону
«Про прокуратуру»). Вимоги прокурора, що відповідають
чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів,
підприємств, установ, організацій, посадових осіб та гро-
мадян і виконуються невідкладно або у передбачені зако-
ном чи визначені прокурором строки (ст. 8 Закону).
§ 5. Загальна характеристика основних функцій
прокуратури
Прокуратура, як і інші державні органи, виконує при-
таманні тільки їй функції. Функції прокуратури визнача-
ються як головні напрямки діяльності прокуратури, що
безпосередньо виражають її сутність та призначення.
Функції підрозділяються на наглядові і ненаглядові1.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на проку-
ратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держа-
ви в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які про-
водять оперативно-розшукову, діяльність, дізнання, досу-
дове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні су-
дових рішень у кримінальних справах, а також при засто-
1 Ми зупинимося лише на основних функціях прокуратури, інші
із нщ розглядаються у курсі «Прокурорський нагляд в Україні».
Розділ VII. Органи прокуратури України
суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних
з обмеженням особистої свободи громадян.
Перехідними положеннями Конституції (п. 9) перед-
бачено, що прокуратура продовжує виконувати відповід-
но до чинних законів функцію нагляду за додержанням і
застосуванням законів та функцію попереднього слідства до
введення в дію законів, що регулюють діяльність держав-
них органів щодо контролю за додержанням законів, та до
сформування системи досудового слідства і введення в
дію законів, що регулюють її функціонування.
Крім цього, прокуратура також бере участь у розроб-
ленні органами державної влади заходів запобігання зло-
чинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдоскона-
ленню та роз'ясненню законодавства.
На прокуратуру не можуть покладатися функції, не
передбачені законами України.
Функції підтримання державного обвинувачення в суді
та представництва інтересів громадянина або держави в
суді у випадках, визначених законом, — ненаглядові. Вони
передбачають участь прокурора при розгляді справ у суді.
Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах,
додержуючись принципу незалежності суддів і підкорен-
ня їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про
всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та поста-
новленню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Всі-
єю своєю діяльністю в суді прокурор сприяє виконанню
цих завдань, але здійснює він це особливими засобами з
урахуванням принципів правосуддя: змагальності, рівно-
правності сторін тощо.
Згідно з ст. 35 Закону «Про прокуратуру» прокурор
може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо
цього вимагає захист конституційних прав громадян,
інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчас-
но вжити передбачених законом заходів до усунення по-
рушень закону, хоч би від кого вони виходили.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32