Слово — не полова: на вітер не викинеш.
їж борщ із грибами, держи язик за зубами.
Що сільце, то слівце.
Пуста мова не варта доброго слова.
Удар забувається, а зле слово пам'ятається.
Не смійся з другого, щоб тобі не було того.
Гарно сміється той, хто сміється останнім.
Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.
Хвалять —не радій, гудять — не сумуй.
Гість перший день — золото, на другий — олово,
а на третій — мідь, додому їдь.
Хто на поріг, тому пиріг, а хто від порога,
тому щаслива дорога.
Подали гр\ш, та й з-за столу руш.
Наказав три мішки гречаної вовни.
Як скаже, то ні пришити, ні прилатати.
205
І
Колос повний до землі гнеться, а порожній угору пнеться.
Великий до неба, а дурний як не треба.
Що на у.чі, те й на язиці.
Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
ПОСТІЙНІ НАРОДНІ
ПОРІВНЯННЯ
Багата, як земля.
Багато, хоч греблю гати.
Бадьориться, як та чапля.
Без ножа, як без рук.
Бережись, як вогню.
Бережи, як ока в лобі.
Б'ється, як риба в ополонці.
Бігає, як вітер у полі.
Бігає, як курка з яйцем.
Бігає, як ошпарений.
Біжить, мов летить.
Біжить, як на пожежу.
Біла, як береза.
Біла, як молоко.
Біла, як полотно.
Білий, як день.
Білий, як іній.
Білий, як крейда.
Білий, як смерть.
Блакитний, як небо.
Блищить, як золото.
Бовть, як камінь у воду.
Боїться, як заєць бубона.
Борода по коліна, а розуму, як у дитини.
Боюся, як торішнього снігу.
Брехливий чоловік — як вутіль; хоч не спалить,
то очорнить.
Бреше, як Сірко на вітер.
Бринить, як струна.
Брови тонкі, як шнурочки.
Будь багата, як земля, весела, як весна,
здорова, як вода.
Будь здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна,
робоча, як бджола, багата, як земля свьта.
В гаю, мов у раю.
В голові, як у млині.
Великий, як світ, а дурний, як кіт.
Вирвався, як заєць з-під к\ща.
Вискочив, як Пилип з конопель.
Високий, як жердина.
Високий, як лоза, а дурний, як коза.
Високий, як тичка, а дурний, як гичка.
В очі, як лис, а за очі, як біс.
Впала, мов підкошена трава.
Впертий, як осел.
В хаті, як у віночку.
Гарна дівка, як маківка,
Гарна, наче рожа.
Гарна, як зіронька.
Гарна, як лялька.
Гарна, як сонце.
Гарна, як калина.
Гарний, як комір навиворіт.
Гарно, як свині в дощ?
Гарно, як свині в намисті.
Гірка, як редька.
Гнеться, як лозина.
Гнучка, як тополя.
Говорить, наче три дні не їп.
Говорить, як сопілкою грає.
Говорить, як у дзвін б'є.
Говорить, ^к ціпом молотить.
Голий, як долоня.
Голий, як палець.
1
Голий, як бубон.
Голодний, як вовк.
Голосочок, як дзвіночок.
Горить, як мокре.
Гризуться, як собаки за кістку.
Дав, як кіт наплакав.
День, наче рік.
Дивиться, як кіт на сало.
Дівчина, як зіронька.
Дівчина, як золото.
Дівчина, як калина.
Дівчина, як квітка.
Дівчина, як лебідка.
Дівчина, як пава.
Дівчина, як у лузі калина.
Діти маленькі, мов пташенята.
Дощ як з відра.
Душа черства, як сухар.
Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.
Живе, як у батька за пазухою.
Живуть, як голубів пара.
Живуть, як кіт з собакою.
*Журба точить людину, як іржа залізо.
Замерз, як цуцик.
Зачервонів, як буряк.
Земля м'яка, як пух.
Коси, наче в русалки.
Крутиться, як муха в окропі.
Лисий, як бубон (як макогін).
Міцний, як граніт (дуб, камінь, мур, скеля).
Набрид, як гірка редька.
Написав, мов курка лапою.
На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на бубні.
Очі сині, як волошки в житі.
Очі темні, як ніч.
Очі чорні, як терен (як вуглинки).
Побілів, як крейда (глина, полотно, сгіна).
І
Пропало, як з воза впало.
Робить, наче мокре горить.
Робить, наче сонний (наче спить, як віл).
Розбирається, як баран на зорях.
Сидить, як на голках.
Сказав, як зав'язав (як у дзвін вдарив).
Слова, як мед, а діла, як полин.
Сльози, як перли.
Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
Сяє, наче сонце.
Тиха, як вода в криниці.
Товчеться, як Марко по пеклі.
Тупий, як сибірський валянок.
У вічі — як лис, а позаочі — як біс.
Хата чужая, як свекруха лихая.
Як вода змила.
Ясний, як день.
ЗАГАДКИ
208
Загадки — це стислі поетичні запитання, мудрі сен-
тенції, які в «прихованій» формі, часто нарочисто заву-
альованій формі зображають окремий предмет чи явище
через інші — на основі їх певної спорідненості, подіб-
ності, часом ледве вловимої і навіть далекої. (Березов-
ський І. Українські народні загадки // Загадки.— К.,
1962.—С. 7).
У загадках наявний елемент гри, а тому цим жанром
захоплюються діти. Загадки розвивають кмітливість,
увагу, стимулюють уяву, допитливість, спостережли-
вість дитини при вивченні явищ природи, навколишньо-
го оточення, трудової діяльності людини, тому мають
велике етнопедагогічне значення.
Загадки, як і прислів'я та приказки, можна викорис-
товувати щоуроку, особливо на тому його етапі, коли
|діти втомились і потрібний невеличкий відпочинок,
ш
Щ14 — Уроки з народознавства 209
зміна видів діяльності. У нас цей етап називається «І г-
рова хвилинка», яка проводиться в різних фор-
мах: диктанти, завдання, конкурси «Хто швидше?»,
«Хто кмітливіший?» тощо.
Звичайно, на кожному уроці під час вивчення теми
«Іменник» варто використовувати загадки. Адже майже
всі відгадки — іменники. Тому граматичні завдання до
ігрових хвилинок учитель пропонує на власний розсуд:
записати відгадки (чи із текстів іменники), визначити
рід, число, відміну іменників; усно провідміняти; пояс-
нити правопис; із тексту загадки виписати іменник у
три стовпчики (за родами); виписати лише іменники І
(II, III, IV) відміни і т. п.
Подаємо кілька прикладів використання загадок
під час вивчення морфології у 6 класі.
Іменник
Ігрова хвилинка
Вибірковий диктант
із граматичним завданням
Відгадати загадки, виписати відгадки, іменники з
тексту, визначити їхній рід, число, відмінок, відміну.
1. Ой за полем, за горами золота нагайка в'ється.
(Блискавка).
2. Стоїть корито, повне води налито. (Ставок).
3. Зайде в дім — не виженеш, прийде час — сам вий-
де. (Промінь сонця).
4. Сіре сукно лізе в вікно. (Ранок).
5. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?
(Ячмінь).
6. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли),
Прикметник
Ігрова хвилинка
З текстів загадок виписати прикметники із словами,
до яких вони відносяться, визначити розряд їх за зна-
ченням, рід, число, відмінок.
1. Червоний колір, а винний смак, кам'яне серце,
чому так? (Вишня).
210
2. Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвости-
ком, а не миша. (Гарбуз).
4. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі
близько. (Суниця).
5. За білими березами талалайло плеще. (Язик).
Ч й с л і в н ик
Конкурс «Хто кмітливіши й?»
Кмітливішим стає той учень, что відгадає найбільше
загадок.
Граматичне завдання: виписати числівники, визначи-
ти їхній розряд за значенням.
1. Одно рядно сім баб тягло. (Хмара).
2. Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється.
(Річка, берег, верба).
3. Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста,
а нога одна. (Капуста).
4. Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняш-
ник).
5. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Ко-
рова).
6. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина си-
дить на стільці).
7. У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я.
(Пальці на руках).
Займенник
Гра «Впіймай займенник»
Із тексту загадки «впіймати» (усно) займенник, ви-
значити його розряд.
1. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе
дивитися не дозволяє. (Сонце).
2. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз).
3. Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним, не знати
за ким. (Вітер).
4. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя
осики). *
5. Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник).
6. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з
мішками. (Верблюд).
їй* 2Н

Дієслово
Вибірковий диктант-завдання
Виписати дієслова, заповнити таблицю:
№ з/п
Дієслово
Неозн. ф-ма
Вид
Перехідність
Час
Особа, число
1.
Веселить
веселити
недок.
перехідн.
теп.
III с. од.
1. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує,
взимку гріє. (Дерево).
2. З води росте, на воді сидить, у воду дивиться.
(Лілея).
3. Стоять коні на припоні, вузлики знати, та не мож-
на розв'язати. (Огірок).
4. Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози
проливає. (Цибуля).
5. Як прийде — не прийде, як не прийде — то прийде.
(Вовк на поле, теля з поля).
6. У воді купається, водою обливається, вода до неї
не чіпляється. (Качка).
7. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі
гріється, без води умиється. (Кіт).
ЗАГАДКИ
Явища природи
1. Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться. (Бе-
реги).
2. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого
всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім).
3. Ой за полем, за горами золота нагайка в'ється. (Блис-
кавка).
4. Не вода і не суша, на човні не пропливеш і ногами ке пі-
деш. (Болото).
5. Срібний кинджал хвильку в хаті полежав — і зовсім розтав.
(Бурулька).
212
. 6. Що росте догори коренем? (Бурулька).
7. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка).
8. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер).
9. Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним — не знати за ким.
(Вітер).
10. Червоний гість дерево їсть. (Вогонь).
11. Одне каже — побіжімо, друге каже — полежімо, трете ка-
же — похитаймося. (Вода, очерет, земля).
12. Був на копанні, був на шльопанні, був на базарі, був на
пожарі, молодим був — сім'ю кормив, сам ні крихти не їв, а упав —
та й пропав, ніхто й кісток не зібрав. (Горщик).
13. Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить; треба стати
розгадати, що тим коням їсти дати. (Грім).
• 14. Ввечері вмирає, а зранку оживає. (День).
15. Залізла Варвара вище амбара і дивиться на небо. (Дим).
16. їхав пан, у воду впав, сам не замочився, г води побільша-
ло. (Дощ).
17. Коли нема — чекають, а коли прийду — тікають. (Дощ).
18. Один ллє, другий п'є, третій підростає. (Дощ, земля,
рослини).
19. Коло носа в'ється —в руки не дається. (Запах).
20. Якого поля не можна зорати, на якому полі не можна ка-
міння полічити? (Зоряне небо).
21. Навкруги вода, а з питвом — біда. (Море).
22. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз).
23. Що то за гість, що тепло їсть? (Мороз).
24. Чорна корова, золоте теля. (Ніч і місяць).
25. Куди вступиш — всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш.
(Повітря).
26. Зайде в дім—не виженеш, прийде час — сам вийде. (Про-
мінь сонця).
27. Сіре сукно лізе в вікно. (Ранок).
28. Крутиться, вертиться, берега держиться. (Річка).
29. Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється. (Річка,
берег, верба).
30. Зимою гріє, весною тліє, влітку вмирає, восени оживає,
(Сніг).
31. Летить — мовчить, лежить—мовчить, а як помре, то заре-
ве. (Сніг).
32. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися
не дозволяє. (Сонце).
33. Стоїть ІАрито, повне води налито. (Ставок).
34. Неживе, а за людиної-1 ходить. (Тінь)
35. Одно рядно сім баб т,;.ло. (Хмар-).
36. Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає. (Яма).
213
Рослинний світ
- не сніг, зелене — не луг, кучеряве — не людина.
37. Біле-
(Береза).
38. Червоний колір, а винний смак, кам'яне серце, чому то
так? (Вишня).
39. Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвостиком, а не
миша. (Га р б у з, к а в у н).
40. Не кінь, не віл, а прив'язаний. (Гарбуз).
41. Висить відерце, а в ведерці серце. (Горіх).
42. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку
гріє. (Дерево).
43. Батько тисячі синів має, кожному мисочку справляє. (Дуб
і жолуді).
44. По краях гладенький, а всередині солоденький. (Кавун).
45. І не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина).
46. Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога —
одна. (Капуста).
47. Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Касоля).
48. Ні сучок, ні листок, а на дереві росте. (Кор а).
49. Не вогонь, а обпікає. (Кропива).
50. З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Лілея).
51. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя оси-
кове).
52. Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній тьма.
(Мак).
53. Під землею вогонь горить, а зверху видно. (Морква).
54. Сто*ять коні на припоні, вузлики знати, та не можна роз-
в'язати. (Огірок).
55. Сімсот невісток на одній подушці сплять (Соняшник).
56. Лежить мужичок в золотім піджаці, підперезаний, та не
поясом, не підіймеш — сам не встане. (Сніп).
57. На землі дірочок, як на небі зірочок. (Стерня).
58. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько.
(Суниця).
59. Зелений звір на дерево тіка. (Хміль).
60. Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля).
61. Як на неї подивився, то сльозами залився. (Цибуля).
62. Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник).
63. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Я ч«
м і н ь).
214
Тваринний світ
64. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли).
65. Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь).
66. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Корова).
67. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з мішками.
(Верблюд).
68. Як прийде — не прийде, як не прийде —то прийде. (Вовк
на поле, теля з поля).
69. У зеленому жакеті галасує, хоч і плавати мастак, а не ри-
ба і не рак. (Жаба).
70. Повзун повзе, сімсот голок везе. (їжак).
71. У воді купається, водою обливається, вода до неї не чіп-
ляється. (Ка ч ка).
72. Кругом бочки бігають клубочки. (Квочка з курча-
тами).
73. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється,
без води умиється. (Кіт).
74. Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс
довгенький, хто його уб'є, "той свою кров проллє. (Комар).
75. Іде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка. (Коро-
ва).
76. Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць, з копитами, га
не кінь. (Осел).
77. їхала пані в срібному жупані, як уїхала в сад, не верну-
лась назад. (Риба і ятір).
78. Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень).
79. Ой кину я не палицю, зловлю не галицю, обскубу не пір'я,
з'їм не м'ясо. (Риба і вудка).
80. Хто на собі свій будинок носить? (Черепаха, слимак).
81. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед
ночі. (Сова).
Людина
82. На одному коромислі два змії висять. (Брови).
83. Що за звір: дві голови, шість ніг, дві руки, один хвіст.
(Вершник на коні).
84. Одної матері й одного батька дитина, а нікому з них не
син. (Дочка).
85. Зранку ходить на чотирьох, удень на двох, увечері на трьох.
(Людина). »
86. А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби).
87. Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля,
лепетуля. (Коси, лоб, брови, очі, ніс, рот).
83. Не колода, не пень, а лежить цілий день, не жне, не косить,
а прийде обід — їсти просить. (Ледар).
89. Стоять два стовпи, а на стовпах бочка, а на бочці макітра,
а на макітрі ліс. (Людина).
90. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить
на стільці).
91. Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золо-
то, коли б угадати, то менш його знати. (Сльози).
92. За білими березами талалайло плеще. (Язик).
93. Віконниці то зачиняються, то відчиняються. (Очі, вії).
94. У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я. (Пальці
на руках).
Предмети побуту
95. В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає. (Вікно).
96. Поле скляне, а межі дерев'яні. (Вікно).
97. Два стоять, два лежать, п'ятий ходить, шостий водить, сьо-
мий пісеньку співає. (Двері: два одвірки стоять, два
лежать, двері ходять, людина водить, двер/
скриплять).
98. По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк. (Двері).
99. Маленький собака не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.
(Замок).
100. Всім, хто прийде і відійде, руку подає. (Клямка).
101. Через річку проліг, пробігти допоміг. (Міст).
102. Сам пустий, голос густий, дріб відбиває, людей збирає.
(Б у бон)'
103. Два моря на одній дузі гойдаються. (Відра на ко-
ромислі).
104. Дві галки сидять на одній палці. (Коромисло).
105. Куций Степан по хаті скакав. (Віник).
106. Скручений, зв'язаний, та не плаче, а по хаті скаче. (В і-
н й к).
107. Хто приходить, то до неї підходить, кидає на зуб свій ко-
жух, а коли спекота, то нема роботи. (Вішалка).
108. Крутиться, вертиться, нічого не боїться, ходить весь вік,
а не чоловік. (Годинник).
109. Не їсть, не п'є, а стоїть та б'є. (Годинник).
ПО. Що це за дорога? Вгору йде похило, що не крок, то ярок.
(Драбина).
111. Країна без будинків, місто без людей, море без води, ліс
без дерев. (Географічна карта).
112. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.
(Книжка).
216
113. Чотири брати і всі Кіндрати. (Колеса).
114. Без рук, без ніг, кланяється в кожен бік. (Колиска).
115. Два пани наділи одні штани. (Ножиці).
116. Дві дощечки —дві сестри, несуть мене із гори. (Лиж і).
117. Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір'ям, не людина, а в
одпзі. (Ліжко, подушка, білизна).
118. В ящику ягідка, вийми, оближи та й назад положи.
(Л о ж к а).
119. його б'ють, він не плаче, а ще вище скаче. (М яч).
120. Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри)
121. Сам чистенький, аж блищить, а пройдеться — насмітить.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23