5. Вiдповiдальнiсть за порушення норм цього Закону _ визнача-
уться в порядку, передбаченому статтею 2 Закону Украєни <Про
приватизацiю майна державних пiдприумств>.
Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 24. Ст. 352; № 3,
Ст. 562. ;
i.
55
В. ЗАХИСТ ПРАВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ В СИЛУ ЗОБОВЯ-
ЗАНЬ
10. Цивiльний кодекс Украєнськоє РСР
Витяг
Стаття 178. Види забезпечення виконання зобовязань
Виконання зобовязань може забезпечуватися згiдно з законом
або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою i поручи-
тельством. Крiм того, зобовязання мiж громадянами або з єх
участю можуть забезпечуватися завдатком, а зобовязання мiж
соцiалiстичними органiзацiями - гарантiую.
Стаття 179. Неустойка
Неустойкою (штрафом, пенею) визначауться визначена зако-
ном або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити
кредиторовi в разi невиконання або неналежного виконання зо-
бовязання, зокрема в разi прострочення виконання.
Неустойкою (штрафом, пенею), може забезпечуватися лише
дiйсна вимога.
Кредитор не вправi вимагати сплату неустойки (штрафу, пенi),
якщо боржник не несе вiдповiдальнiсть за невиконання або нена-
лежне виконання зобовязань (стаття 210 цього кодексу).
Стаття 180. Форма угоди про неустойку
Угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена н
письмовiй формi. Недодержання письмовоє форми тягне недiйснiсть
угоди про неустойку (штраф, пеню).
i
Стаття 181. Застава
В силу застави кредитор (заставодсржатсль) мау право й разi
невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заста-
вою зобовязання одержати задоволення з вартостi заставленого
майна переважно перед iншими кредиторами.
Застава виникау в силу договора чи закону.
Заставою може бути забезпечена дiйсна вимога. Застава може
мати мiсце також щодо вимог, якi можуть виникнути у майбут-
ньому, за умови, якщо у угода сторiн про розмiр забезпечення
заставою таких вимог.
Вiдносини застави регулюються Законом Украєни <Про заста-
ву>, iншими актами законодавства.
Стаття 191. Порука
За договором поруки поручитель зобовязууться перед кредито-
ром iншоє особи вiдповiдати за виконання нею свого зобовязання
в повному обсязi або в частинi.
Порука може забезпечувати лише дiйсну вимогу.
Договiр поруки повинен бути укладений у письмовiй формi.
Недодержання письмовоє форми тягне недiйснiсть договору поруки.
Стаття 192. Вiдповiдальнiсть поручителя
В разi невиконання зобовязання боржник i поручитель вiдпо-
вiдають перед кредитором як солiдарнi бор,i;iiикii, якщо iнше пг"
встановлено договором поруки.
Поручитель вiдповiдау в тому ж обсязi, як i боржник, зокйй-
ма,. вiдповiдау за салату процентiв, за вiдшкодування збиткiв, за
сплату неустойки, якщо iнше не встановлено договором поруки.
Особи, якi разом поручились, вiдповiдають перед кредитором
солiдарне, якщо iнше не встановлено договором поруки,
Стаття 193. Права поручителя, який виконав зобовязання
Поручитель, який виконав зобiєнязапня, набувау всiх пр.iп
кредитора по цьому зобовязанню.
Кожний з кiлькох поручителiв мау право зворотноє вимоги
до боржника в розмiрi виплаченоє цим поручителем суми.
Стаття 194. Припинення поруки
Порука припиняуться з припиненням забезпеченого нею зо-
бовязання.
Порука також припиняуться, якщо кредитор протягом трьох
мiсяцiв з дня настання строку зобовязання не предявить позову
до поручителя. Якщо строк виконання зобовязання не зазначений,
або визначений моментом вимоги, то при вiдсутностi iншоє угоди
вiдповiдальнiсть поручителя припиняуться пiсля закiнчення одного
року з дня укладення договору поруки.
Стаття 195. Завдаток
Завдатком визнауться грошова сума, що видауться однiую з
договорних сторiн в рахунок належних з неє за договором плате-
жiв другiй сторонi в пiдтвердження укладення договору i в за-
безпечення його виконання.
Якщо за невиконання договору вiдповiдальною у сторона, яка
дала завдаток, вiн залишауться у другоє сторони. Якщо за неви-
конання договору вiдповiдальною у сторона, яка одержала завда-
ток, вона повинна сплатити другiй сторонi подвiйну суму завдатку.
Крiм того, сторона вiдповiдальна за невиконання договору,
зобовязана вiдшкодувати другiй сторонi збитки з зарахуванням
суми завдатку, якщо в договорi не передбачено iнше.
Стаття 196. Гарантiя
Правила статтей 191 i 194 цього Кодексу поширюються на
гарантiє, що видаються одними органiзацiями в забезпечення пога-
шення заборгованостi iнших, якщо iнше не встановлено законо-
давством Союзу РСР i Украєнськоє РСР.
Стаття 197. Уступка вимоги
Уступка вимоги кредитором iншiй особi допускауться, якщо
вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не повя-
зана з особою кредитора.
Не допускауться уступка вимог про вiдшкодування майновоє
шкоди, викликаноє ушкодженням здоровя або заподiянням смертi.
До набувача вимоги переходять права, що забезпечують вико-
нання зобовязання.
Стаття 198. Обовязки i вiдповiдальнiсть кредитора, який
уступив вимогу
Кредитор, який уступив вимогу iншiй особi, зобовязаний пе-
редати єй документи, що свiдчать про право вимоги.
Первiсний кредитор вiдповiдау перед новим кредитором за
недiйснiсть переданоє йому вимоги, але не вiдповiдау за виконан-
ня щує вимоги боржником.
57-
Стаття 199. Виконання зобовязання первiсноМу Кредиторовi
при вiдсутностi повiдомлення про уступку ви-
моги
Якщо боржник не був повiдомлений про уступку вимоги, що
вiдбулася, то виконання зобовязання первiсному кредиторовi ви-
знауться виконанням належному кредиторовi.
Стаття 200. Заперечення боржника проти вимоги нового
кредитора
Боржник вправi висувати проти вимоги нового кредитора всi
заперечення, якi вiн мау проти первiсного кредитора на момент
одержання повiдомлення про уступку вимоги.
Стаття 201. Перевiд боргу
Перевiд боржником свого боргу на iншу особу допускауться
лише за згодою кредитора.
Новий боржник вправi висувати проти вимоги кредитора всi
заперечення, основанi на вiдносинах мiж кредитором i первiсним
боржником.
Порука i встановлена третьою особою застава припиняються
з переводом боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив
згоди вiдповiдати за нового боржника.
-;
Стаття 202. Форми уступки вимоги i переводу боргу
Уступка вимоги i перевод боргу, основанi на угодi, укладенiй
у письмовiй формi, повиннi бути вчиненi в простiй письмовiй формi.
Стаття 203. Обовязок боржника вiдшкодувати збитки
В разi невиконання або неналежного виконання зобовязання
боржником вiн зобовязаний вiдшкодувати кредиторовi завданi
цим збитки.
Пiд збитками розумiються витрати, зробленi кредитором, втра-
та або пошкодження його майна, а також не одержанi кредитором
доходи, якi вiн одержав би, якби зобовязання було виконано
боржником.
Стаття 204. Неустойка i збитки
Якщо за невиконання або неналежне виконання зобовязання
встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки вiдшкодовуються
в частинi, не покритiй неустойкою (штрафом, пенею).
Законом або договором можуть бути передбаченi випадки:
коли допускауться стягнення тiльки неустойки (штрафу, пенi), але
не збиткiв; коли збитки можуть бути стягненi в повнiй сумi понад
неустойку (штраф, пеню); коли за вибором кредитора можуть
бути стягнутi або неустойка (штраф, пеня) або збитки).
Стаття 205. Зменшення неустойки
Якщо належна до уплати неустойка (штраф, пеня) надмiрно
велика порiвняно з збитками кредитора, суд вправi зменшити не-
устойку (штраф, пеню). При цьому повиннi бути взятi до уваги:
ступiнь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторiн,
якi беруть участь у зобовязаннi; не тiльки майновi, але й iншi
iнтереси сторiн, що заслуговують на увагу.
Арбiтраж або третейський суд у виняткових випадках вправi з
урахуванням iнтересiв сторiн, що заслуговують на увагу, зменшити
налеу.ну до уплати кредиторовi неустойку (штраф, пеню).
58
Стаття 206. Обмеження розмiру вiдповiдальностi по зобовя-
занням
По окремих видах зобовязань законодавством Союзу РСР i
Украєнськоє РСР може бути встановлена обмежена вiдповiдальнiсть
за невиконання або неналежне виконання зобовязань.
Не допускауться погодження мiж соцiалiстичними органiзацiя-
ми про обмеження єх вiдповiдальностi, якщо розмiр вiдповiдаль-
ностi для даного виду зобовязань точно визначений законом.
Стаття 207. Обовязок боржника, який сплатив неустойку
або вiдшкодував збитки, виконати зобовязання
в натурi
Сплата неустойки (штрафу, пенi), встановленоє на випадок
прострочення або iншого неналежного виконання зобовязання, i
вiдшкодування збиткiв, завданих неналежним виконанням, не звiль-
няють боржника вiд виконання зобовязання в натурi, крiм випад-
кiв, коли планове завдання, на якому основано зобовязання мiж
соцiалiстичними органiзацiями, втратило силу.
Стаття 208. Наслiдки невиконання зобовязання в натурi
Зобовязання повинно бути виконано в натурi.
В разi невиконання зобовязання передати iндивiдуально визна-
чену рiч у власнiсть або в користування кредиторовi останнiй
вправi вимагати вiдiбрання цiує речi у боржника i передачi єє
йому, кредиторовi.
У зобовязаннях мiж соцiалiстичними органiзацiями кредитор
вправi вимагати вiд боржника передачi речей i в тому разi, коли
речi визначенi родовими ознаками.
В разi невиконання боржником зобовязання виконати певну
роботу кредитор вправi виконати цю роботу за рахунок боржника,
якщо iнше не випливау з закону, або договору, або вимагати вiд-
шкодування збиткiв.
Стаття 209. Вина як умова вiдповiдальностi за порушення
зобовязання
Особа, яка не виконала зобовязання або виконала його не-
належним чином, несе майнову вiдповiдальнiсть лише при наяв-
ностi вини (умислу або необережностi), крiм випадкiв, передбаче-
них законом або договором. Вiдсутнiсть вини доводиться особою,
яка порушила зобовязання.
Стаття 210. Вина кредитора
Коли виконання або неналежне виконання зобовязання обумов-
лено умислом або необережнiстю кредитора, боржник звiльняуться
вiд вiдповiдальностi за невиконання або неналежне виконання
зобовязання, якщо iнше не встановлено законом.
Стаття 211. Наслiдки невиконання зобовязання з вини
обох сторiн
Якщо невиконання або неналежне виконання зобовязання
виникло з вини обох сторiн, суд, арбiтраж, або третейський суд
вiдповiдно зменшують розмiр вiдповiдальностi боржника.
Суд, арбiтраж або третейський суд вправi також зменшити
розмiр вiдповiдальностi боржника, якщо кредитор навмисно або
з необережностi сприяв збiльшенню розмiру збиткiв, завданих не-
59
виконанням або неналежним виконанням зобовязання, або не
вжив заходiв до єх зменшення.
Правила цiує статтi вiдповiдно застосовуються i у випадках,
коли боржник в силу закону або договору (стаття 109 цього Ко-
дексу) несе майнову вiдповiдальнiсть за невиконання або неналеж-
не виконання зобовязання незалежно вiд своує вини.
Стаття 212. Вiдповiднiсть за невиконання грошових зобо-
вязань
Боржник не звiльнюуться вiд вiдповiдальностi за неможливiсть
виконання грошового зобовязання.
Стаття 213. Прострочення боржника
Боржник, який прострочив виконання, вiдповiдау перед креди-
тором за збитки, завданi простроченням, i за неможливiсть вико-
нання, що випадково настала пiсля прострочення.
Якщо внаслiдок прострочення боржника виконання втратило
iнтерес для кредитора, вiн може вiдмовитися вiд прийняття ви-
конання i вимагати вiдшкодування збиткiв. У вiдносинах мiж со-
цiалiстичними органiзацiями вiдмова вiд прийняття простроченого
виконання допускауться тiльки у випадках, i на умовi, встановле-
них законом або договором.
Боржник не визнауться таким, що прострочив, поки зобовя-
зання не може бути виконане внаслiдок прострочення кредитора
(стаття 215 цього Кодексу).
Стаття 214. Прострочення боржника по грошовому зобо-
вязанню
Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання. [
повинен сплатити за час прострочення три проценти рiчних з
простроченоє суми, якщо законом або договором не встановлений
iнший розмiр процентiв.
Стаття 215. Прострочення кредитора
Кредитор визнауться таким, що прострочив, якщо вiн вiдмо-
вився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або
не зробив дiй, до вчинення яких боржник не мiг виконати свого
зобовязання.
Прострочення кредитора дау боржниковi право на вiдшкоду-
вання завданих простроченням збиткiв, якщо кредитор не доведе,
що прострочення не викликано умислом або необережнiстю його
самого або тих осiб, на яких в силу закону або доручення креди-
тора було покладено прийняття виконання. Пiсля закiнчення про-
строчення кредитора боржник вiдповiдау на загальних пiдставах.
По грошовому зобовязанню боржник не повинен платити про-
цзнта за час прострочення кредитора.
Стаття 440. Загальнi пiдстави вiдповiдальностi за заподiян-
ня шкоди
Шкода, заподiяна особi або майну громадянина, а також шко-
да. заподiяна органiзацiє, пiдлягау вiдшкодуванню особою, яка
заподiяла шкоду, у повному обсязi, за винятком випадкiв, перед-
бачених законодавством Союзу РСР.
Той, хто заподiяв шкоду, звiльняуться вiд єє вiдшкодування,
якщо доведе, що шкоду заподiяно не з його вини.
Шкода, заподiяна правомiрними дiями, пiдлягау вiдшкодуван-
ню лишг у випадках, передбачених законом.
Стаття 440. Вiдшкодування моральноє (немайновоє) шкоди
Моральна (немайнова) шкода, заподiяна громадянину або
ооганiзацiє дiями iншоє особи, яка порушила єх законнi права,
вiдшкодовууться особою, яка заподiяла шкоду, якщо вона не до-
веде. що моральна шкода заподiяна не з єє вини. Моральна шко-
да вiдшкодовууться в грошовiй або iншiй матерiальнiй формi за
рiшенням суду незалежно вiд вiдшкодування майновоє шкоди.
Розмiр вiдшкодування визначауться судом з урахуванням сутi
позовних вимог, характеру дiяння особи, яка заподiяла шкоду,
фiзичних чи моральних страждань потерпiлого, а також iнших
негативних наслiдкiв, але не менше пяти мiнiмальних розмiрiв за-
робiтноє плати.
11. Про заставу
Закон Украєни вiд 2 жовтня 1992 р. з змiнами i доповненнями
вiд 25 лютого 1994 р.
Витяг
Стаття 56. Незмiннiстд договору застави
У випадках, коли пiсля укладення договору застави законо-
давством встановлено правила, якi погiршують становище заставо-
давця та (або) заставодержателя, умови договору зберiгають силу
на вась строк його дiє.
Стаття 57. Захист iнтересiв заставодержателя при припинен-
нi його прав та прав заставодавця на заставле
не майно на пiдставах, передбачених законом
У разi прийняття Украєною або Республiкою Крим законо-
давчих актiв, якi припиняють заставне право або право заставо-
давця на заставлене майно, збитки, завданi заставодержателю в
результатi прийняття цих актiв, вiдшкодовуються йому в повному
обсязi Украєною або Рспублiкою Крим. Спори про вiдшкодування
збиткiв вирiшуються судом.
У разi вжиття державою заходiв до примусового вилучення
заставленого майна або майнових прав (нацiоналiзацiя, реквiзицiя,
конфiскацiя, накладення секвестру, а також iнших заходiв, ана-
логiчних за своєми наслiдками), держава вiдшкодовуу збитки, за-
подiянi заставодержателю внаслiдок здiйснення цих заходiв.
У разi припинення права власностi на заставлене майно чи
припинання заставлених майнових прав у звязку з рiшенням дер-
жавного органу або органу мiсцевого чи регiонального самовря-
дування, не спрямованих безпосередньо на вилучення заставленого
майна i заставлених майнових прав, в тому числi рiшенням про
вилучення земельноє дiлянки, на якiй розташовано заставленi
будинки, iншi будiвлi, споруд> чи багаторiчнi насадження, збитки,
завданi заставодержателю в результатi цього рiшення, вiдшкодо-
вуються заставодержателю в повному обсязi цими органами. Спори
про вiдшкодування збиткiв вирiшуються судом, арбiтражним судом.
Вiдомостi Верхсв. Ради Украєни. 1992.
Украєни. 1994. 23 березня; 1995. 17 сiчня.
61
№ 47. Ст. 642; Голос
С т а т т я 58. Недiйснiсть актiв, що порушують заставне право
Якщо в результатi видання органом державноє виконавчоє
влади чи органом мiсцевого i регiонального самоврядування акта,
який не вiдповiдау чинному законодавству, порушуються права
заставодержателя або iнших осiб щодо володiння, користування
та розпорядження предметом застави, такий акт визнауться не-
дiйсним судом чи арбiтражним судом.
Збитки, завданi заставодержателю в результатi видання за-
значених актiв, пiдлягають вiдшкодуванню в повному обсязi
органом, який видав цей акт.
12. Про захист прав споживачiв
Закон Украєни вiд 12 травня 1991 р. з змiнами i
нямн вiд 15 грудня 1993 р.
доповцен-
Витяг
Стаття 4. Державний захист прав споживачiв
1. Держава забезпечуу громадянам захист єх iнтересiв як
споживачiв, надау можливiсть вiльного вибору товарiв (робiт, по-
слуг), набуття знань i квалiфiкацiє, необхiдних для прийняття
самостiйних рiшень пiд час придбання та використання товарiв
(робiт, послуг) вiдповiдно до єх потреб, i гарантуу придбання або
одержання iншими законними способами товарiв (робiт, послуг)
в обсягах, що забезпечують рiвень споживання, достатнiй для пiд-
тримання здоровя i життудiяльностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38