примітивний, структурний, системний і загальний (найбільш розвинений). Якщо прийняти за критерій часову перемінну, то побачимо, що названі типи збігаються в хронологічному аспекті з відомими в економічній теорії так званими способами виробництва: первіснообщинним, рабовласницьким, феодальним, капіталістичним. Три перші типи мають прості, а не складні суспільні зв'язки, пануюча роль належить виробнику, який виробляє і споживає вироблені товари шляхом обміну. Загальний тип характеризується тим, що маса вироблених товарів залежить від можливостей обміну. А його можливості досить різні і залежать від низки факторів, завдяки яким обмін може здійснюватись.
При характеристиці товарного виробництва слід відзначити, що розвиток суспільного розподілу праці є загальною умовою виникнення та функціонування товарного виробництва, а економіч-
48
<•,;-(І"' і. .гі/. ' ••іоріїь-м^'міпік"! - '"к;з::сі,..-ре;!ньою причиною нії* І .л-іпрноі о в-'І •^ОП;І;РТ.;;
Иогрі'.'і,:о зазначити, ш^ і;!_:;о:,!а;!ІТ!ІІ типи товарного 'ііи'ь:л Ьілюїь пк :,.-}) аль'ІІ р.чаї т.ік і нгімінності.
',іі;:а'ІІ>!;і р:іси типів товарного >ні,юбництва не залежать віл лзппі рознп І лу економічної системи. Специфічні ознаки :>.мсл:>,іюн-іь аезні риси, нласіиьі тому чи іншому етапу розвитку економічІ-Іо;' системи. До ззгальних р?<с товарного виробництва рЬ;!Нх ти,пв, крім назвспях вище, належать економічна свобода товаровиробників, наявність конкурентних відносин, зв'язок між товаровиробниками і споживачам;; товарів відбувається тільки через ринок. Як на наслідок останньої риси слід вказати на наявність розвиленого або нерозвкненого ринку, який в цілому і диктує товаровиробникам що, скільки, для кого і як виробляти.
Примітивний тип товарного виробництва має такі специфічні ознаки. По-перше, при цьому типі товарні відносини тільки зароджуються. По-друге, характерним є обмін продуктами всередині родової общини. По-третє, інститут приватної власності — на стадії формування, а повністю створюється в умовах обміну продуктами між сусідніми общинами. По-четверте, система соціально-економічних відносин ще відсутня; формується вона на основі приватної власності. Система суспільного поділу праці тільки завершує своє формування.
Структурне товарне виробництво є характерним для дрібних парцелярних аграрних виробництв. Обсяг товарів, що виробляється для обміну, дуже обмежений.
Розвиток загального товарного виробництва означає перехід до такої економіки, коли немає продукту, який би не набув форми товару. Всім товарам властиві вартісні характеристики. До товарного обміну залучаються матеріальні та нематеріальні блага, які не створюються працею людей. Всі такі блага оцінюються на ринку і значно розширюють-асортимент товарної маси. Загальне товарне виробництво має внутрішню, стабільність і досить широкі можливості для вдосконалення.
У результаті розгляду характеристик різних типів товарного виробництва можна дійти висновку, що структурний тип є лише модифікованою формою примітивного типу товарного виробництва. Системний же тип відображає, але не повною мірою, загальний, найбільш розвинений тип товарного виробництва. Не слід вважати, що зміна типів товарного господарювання здійснювалася за простою схемою від простого до складного, а поступовість розвитку мала лінійний характер. У реальному економічному дросторі все
49
відбувається досить складно і суперечливо. В примітивному типі виявляються паростки, елементи більш розвинених типів товарного виробництва. А за умов панування загального типу товарних зв'язків існують атавістичні частинки віджилих типів. Соціально-економічна природа всіх типів досить суперечлива, деякі важливі елементи різних типів співіснували в минулому і виявляють свою дію сьогодні, при провідній ролі загального типу.
§ 2. Основні категорії товарного виробництва
Товарному виробництву притаманна власна сукупність економічних категорій, які відображають його сутність і сутність характерних для нього відносин. Центральне місце серед цього категоріального ряду належить товару. По суті це матеріальна річ або нематеріальні блага, що потрапляють від виробника до споживача через обмін. Економічна наука оперує декількома визначеннями категорії товару. Товар — це будь-яка річ, що] обмінюється на іншу річ або на гроші і є предметом купівлі-: продажу. Економічний товар — все, що має корисні властивості, перебуває поза індивідуумом, має певну незалежність ві економічному просторі, може бути привласненим людиною або! групою людей, а також те, що має відносну дефіцитність. Да економічних товарів належить більшість товарів та послуг, що| виробляються людством. Нарешті, товар визначається як продукі праці, що виробляється для обміну. Товар має декілька властивостей. Різні наукові школи визначають їх по-різному.
Класична теорія серед властивостей товару виділя* -споживну вартість та мінову вартість. Споживна вартість полягає І здатності товару задовольняти якісь матеріальні, соціальні та духовні потреби людини чи людства в цілому. Мінова вартість — ці здатність товару обмінюватись на інші товари з певних кількісним пропорціях. Вона є формою вияву вартості. Вартість визначу затрати суспільне необхідної праці на виробництво товару.
Маржиналістська неокласична теорія відзначає такі власти вості товару, як корисність і цінність. Корисність товару — це йоп здатність бути корисним людині. Проте ця здатність реалізуєтьс тільки в тому разі, якщо товар буде економічним товаром, тобто ві є в розпорядженні людей в обмеженій кількості. Тоді останн одиниця товару обмеженої кількості буде мати визначенн граничної корисності. Якщо запас товару досить значний і не дефіцитним, гранична корисність останньої одиниці товару буд
50
дорівнювати нулю. Чим менше товару в розпорядженні людей, тим више гранична корисність останньої одиниці товару в конкретному наборі. Цінність товару визначається граничною або найменшою корисністю товару в конкретному його запасі. Отже, цінність товару б>л.е зростати в міру зростання граничної корисності товару і, навпаки, зменшуватись, якщо гранична корисність товару зменшується. Особливістю теорії маржиналізму є те, що кожна людина при обміні визначає для себе Корисність того чи іншого товару. Тому властивості товару з точки зору названої теорії одержали визначення суб'єктивних характеристик товару. Згідно з теорією трудової вартості властивості товару є об'єктивними, тобто не залежать від оцінки окремих індивідуумів.
Споживна вартість і корисність відображають якісну сторону властивостей товару, а мінова вартість та цінність — кількісну сторону. Таким чином, товар — це кількісно-якісна цілісність, в якій закладено діалектичне протиріччя. Воно виявляється в процесі обміну. Кожний товар (якщо його розглядати з позицій маркетингу) має свій життєвий цикл, який складається з чотирьох етапів: 1) виведення товару на ринок; 2) зростання товару; 3) зрілість товару; 4) занепад товару. Як бачимо, ці етапи відображають ступінь значущості товару на момент здійснення його купівлі або продажу.
Категорія обміну має не менш важливе значення, ніж товар. Якщо товарний обмін не відбувається, немає сенсу і виробляти товари. Розрізняються обмін бартерний, коли товар обмінюється на товар, і обмін за допомогою грошей. Ще С. Бем-Баверк сформулював три суттєві правила обміну. По-перше, обмін повинен приносити користь (прибуток), тобто товар, одержаний в результаті обміну, повинен мати більшу корисність, ніж товар, що був обмінений; по-друге, кожен учасник обміну повинен намагатись одержати товар з найбільшим для себе прибутком; по-третє, краще здійснити обмін з меншим для себе прибутком, ніж зовсім не вступати у відносини обміну.
Гроші як категорія товарного виробництва зробили товарний обмін більш зручним, стабільним і зрозумілим економічним явищем. Однак винайдення грошей ускладнило товарні зв'язки, виявило їх суперечливість, поділило сферу товарних відносин на світ грошей і світ товарів. По суті, гроші є особливим товаром, який виконує роль загального еквівалента. Гроші мають багато властивостей, що характеризують їх як особливий товар. Це загальна стабільність, сталість до зносу, портативність, подільність, прийнятність, взаємозамінність, здат-
51
нктьло
і-
р„„ш„а„н;.
™ СУСПШЬІ( ос»
гранспор,.6е„ьшсть
грошей
цьому функції грошей трансформуються деяк -Д.ють або відмирають, натоміть з'явля^ІГя нові І я*3""""' ™ економічною наукою. «*к»Іься нові, мало вивчені
Первинною функцією грошей є вона притаманна грошам історично. Гроші, вимфюють вартість інших товарів. Категорія вартив товар, тшьки за умови дії даної функції грошей яка !" Дійсно виконується лише в тому разі якщо ' Ю шна. Кожен власник товару тіль^ТодумТуям товару, що має стати його власністю в^ резулС, об' іи фОШРВОГО грош,. Тому, щоб реально ця функцУ Гонуві'7 ™**Р?™ встановлювати масштаб цін. МасГтвб цін ~Тїїг' ; "°ТР "° грошового металу (золота або срібла) що встанови? К1лькість за національну грошову одиницю До серГдТни XX сТм ^Г" ^виокремлювався від ^посереднього^^^
н
(золото). Таким чш,ом, держави офіціГо ^ ^ф ксуГГнГ "^ масштаби цін. ч»'ксують національні
Слід відзначити, що передові
3.99,6кг золота на суму 32,4 МЛН.ДОЛ.США.
Виконуючи функцію засобу обігу, гроші сво,х власників; і чим швидше це відбувався грошового обігу езага^і. Функиию засобу "
и
Г10винні виконувати реально. Ця функція доповнює функцію міри вартості та розвиває функціональні можливості грошей. Коли гроші почали виконувати функцію засобу обігу, з'явилася можливість заміни металевих грошей на паперові. Останні стали простим знаком вартості. Можна сказати, що функція засобу обігу породила паперово-грошовий обіг. Але ця ж функція* зумовила подальший розвиток суперечностей товарного виробництва, які породжують (економічні кризи. При розвиненому ^оварному виробництві сутність грошей може бути визначена лише при поєднанні функцій Іміри вартості та засобу обігу. В сучасних умовах функцію засобу економісти визнають як найголовнішу.
Функція засобу платежу почала здійснюватись грошима у зв'язку з розвитком кредитних відносин. Безліч потреб у кредитуванні товарних відносин призвели до того, що продавець віддавав свій товар покупцеві з відстрочкою платежу. З'являється особливий вид грошового зобов'язання — вексель, який і виконує функцію засобу платежу. Пізніше банківські установи починають ркуповувати векселі, випускаючи банківські грошові зобов'язан-— банкноти. Це, по суті, кредитні гроші, що виконують функцію іасобу платежу. Якщо при отриманні кредиту реальні гроші не потрібні й їх замінює вексель, то при сплаті кредиту у визначений :трок необхідні реальні гроші. При цьому вони виконують роль Іасобу платежу. Аналогічна функція виконується грошима при зиплаті заробітної плати, при сплаті комунальних платежів, тодатків тощо.
Виконувати функцію засобу нагромадження повністю можуть лише повноцінні (золоті) гроші. Сутність цієї функції Іолягає в тому, що гроші випадають із сфери обігу і икористовуються для нагромадження. За сучасних умов дана функція виконується з допомогою особливих банківських уста-Іов — ощадних банків. У країнах, що не мають вільно Інвертованої твердої валюти, функцію засобу нагромадження иконують валюти найбільш розвинених країн: американський олар, фунт стерлінгів, німецька марка.
Найбільш високий рівень розвитку товарного обміну умовлює виконання грішми функції світових грошей. Ця функція иникла в процесі формування світових економічних відносин, її оже виконувати тільки повноцінний метал — золото. В іжнародних розрахунках країни, що не мають золотого запасу, Ікористовують грошові знаки іншої держави, які визнані езервними валютами (американський долар, німецька марка та ін.), загальні умовні міжнародні розрахункові одиниць Наприклад, до
'''
долара США прикріплені 40 країн, до-французького франка — І до євро— 10.
Логічним продовженням функцій, що виконуюті грошима, є їх так звані функціональні форми.
Грошові функціональні форми відображають фун грошей при найбільш розвинутому товарному виробництві. Суч ринкові умови є досить складними, що зумовлюється ступе зрілості грошової системи. Функціональні форми є складов частинами грошової системи. Для характеристики цих найбільш прийнятним е агрегатний метод їх класифікації. широко використовується в економічній літературі більшості світу. Критерієм розрізнення функціональних форм грошей ступінь їх ліквідності.
До першої функціональної форми належать готівкові гри й трансакційні депозити. Готівкові гроші — це металеві паперові гроші (монети та банкноти), що випускаються державс Трансакційні депозити являють собою вклади фізичних юридичних осіб у комерційні та ощадні банки. Це вклади запитання. Перша функціональна форма — грошовий агрегат МІ деяких країнах світу до нього належать чекові депозити, по можна одержати певний процент доходу.
Другу функціональну форму (агрегат М2) складають п функціональна форма (агрегат МІ) та безчекові ощадні розрах; в банківських установах, що досить просто переходять в грої або чекову готівку. Грошові форми агрегату М2 — високоліквідні фінансові актини, які можуть застосовуватися виконання функції засобу нагромадження- В агрегаті розрізнюють звичайні, прості безчекові рахунки та строкові | приносять підвищений процент^ дрібні (до 100 тис, дол.) рахунк
Третя функціональна грошова форма, або агрегат включає в себе грошові форми агрегату М2 та великі депозі сертифікати (строкові вклади) вартістю більше 100 тис. дол. агрегату МЗ належать і деякі шші грошові активи.
Теорія грошових форм виділяє і ще більший грош агрегат (Ь), до якого входять агрегат МЗ та всі інші лікв цінності: банківські акцепти, окремі види державних облігацій, мають державну гарантію, векселі державної скарбниці. Агреп охоплює всю масу грошей, що є в грошовій системі.
За більш ніж тритисячолітній період свого існування гр пройшли складний шлях розвитку і мали такі форми:
а) товарні гроші — металеві зливки;
б) монетні гроші — карбовані монети; 54
в) паперові гроші — друковані банкноти;
г) електронні гроші — кредитні картки. Грошові системи формувались відповідно до історичних Іформ грошей. Спочатку виникла архаїчна форма металевих грошей, коли головним елементом їх був металевий зливок. Історія \ країнської гривні починалася з Давньої Русі, де гривнями називали Зливки срібла різної ваги: від 100 до 204,7 г — мала гривня і до 409.5 г — велика гривня. Поступово з'являлись карбовані монети, Шо витіснили важкі металеві зливки. Мйгалева грошова система існувала у формі монометалізму та біметалізму. Грошова система монометалізму використовувала як гроші один із монетарних металів — золото або срібло. Біметалізм — це система, при якій загальним еквівалентом грошей є обидва монетарні метали — золото і срібло.
Пізніше металеву грошову систему змінює паперово-кредитна система. Перші паперові гроші з'явились у Китаї, На Україні вони були введені в обіг у другій половині XVIII ст. Сучасна грошова паперово-кредитна система складається з державних банкнот, розмінної монети та депозитів до запитання або поточних рахунків національної' кредитної системи.
Зовсім недавно в незалежній Україні була сформована національна грошова система. Крім паперових банкнот в країні карбується металева розмінна монета. Невеликими тиражами карбується гривня із золота та срібла для потреб колекціонерів.
Економічна теорія визнає існування так званої "електронної" грошової системи. Головним її елементом є кредитна картка, завдяки якій і відбуваються всі безготівкові платежі за допомогою комп'ютерних систем. Це система грошових відносин майбутнього, але передові країни світу дуже активно використовують "електронну" грошову систему вже сьогодні
У загальному вигляді грошова система незалежно від форм повинна мати такі структурні елемента:
— найменування грошової одиниці та масштаб цін;
— відповідний порядок емісії національних грошових знаків;
— карбування металевих монет та порядок їх обігу;
— організація та умови безготівкового обороту,
— порядок обміну національної валюти на іноземну;
— валютні коефіцієнти;
— грошові знаки та організаційні центри грошового обігу. Ціна, як і гроші, є елементом категоріального ряду товарного виробництва. Вона сформувалась у процесі тривалого
55
ж
ціни тісно -личину ціни економіки всі товапмі навкруги ціни, /не Р РИНКОВОЇ економГки' к згадувати, лиГринОк сформувати ціну Системі велика і складі
За У"™
ціна стаїа ггошов /явломч;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
При характеристиці товарного виробництва слід відзначити, що розвиток суспільного розподілу праці є загальною умовою виникнення та функціонування товарного виробництва, а економіч-
48
<•,;-(І"' і. .гі/. ' ••іоріїь-м^'міпік"! - '"к;з::сі,..-ре;!ньою причиною нії* І .л-іпрноі о в-'І •^ОП;І;РТ.;;
Иогрі'.'і,:о зазначити, ш^ і;!_:;о:,!а;!ІТ!ІІ типи товарного 'ііи'ь:л Ьілюїь пк :,.-}) аль'ІІ р.чаї т.ік і нгімінності.
',іі;:а'ІІ>!;і р:іси типів товарного >ні,юбництва не залежать віл лзппі рознп І лу економічної системи. Специфічні ознаки :>.мсл:>,іюн-іь аезні риси, нласіиьі тому чи іншому етапу розвитку економічІ-Іо;' системи. До ззгальних р?<с товарного виробництва рЬ;!Нх ти,пв, крім назвспях вище, належать економічна свобода товаровиробників, наявність конкурентних відносин, зв'язок між товаровиробниками і споживачам;; товарів відбувається тільки через ринок. Як на наслідок останньої риси слід вказати на наявність розвиленого або нерозвкненого ринку, який в цілому і диктує товаровиробникам що, скільки, для кого і як виробляти.
Примітивний тип товарного виробництва має такі специфічні ознаки. По-перше, при цьому типі товарні відносини тільки зароджуються. По-друге, характерним є обмін продуктами всередині родової общини. По-третє, інститут приватної власності — на стадії формування, а повністю створюється в умовах обміну продуктами між сусідніми общинами. По-четверте, система соціально-економічних відносин ще відсутня; формується вона на основі приватної власності. Система суспільного поділу праці тільки завершує своє формування.
Структурне товарне виробництво є характерним для дрібних парцелярних аграрних виробництв. Обсяг товарів, що виробляється для обміну, дуже обмежений.
Розвиток загального товарного виробництва означає перехід до такої економіки, коли немає продукту, який би не набув форми товару. Всім товарам властиві вартісні характеристики. До товарного обміну залучаються матеріальні та нематеріальні блага, які не створюються працею людей. Всі такі блага оцінюються на ринку і значно розширюють-асортимент товарної маси. Загальне товарне виробництво має внутрішню, стабільність і досить широкі можливості для вдосконалення.
У результаті розгляду характеристик різних типів товарного виробництва можна дійти висновку, що структурний тип є лише модифікованою формою примітивного типу товарного виробництва. Системний же тип відображає, але не повною мірою, загальний, найбільш розвинений тип товарного виробництва. Не слід вважати, що зміна типів товарного господарювання здійснювалася за простою схемою від простого до складного, а поступовість розвитку мала лінійний характер. У реальному економічному дросторі все
49
відбувається досить складно і суперечливо. В примітивному типі виявляються паростки, елементи більш розвинених типів товарного виробництва. А за умов панування загального типу товарних зв'язків існують атавістичні частинки віджилих типів. Соціально-економічна природа всіх типів досить суперечлива, деякі важливі елементи різних типів співіснували в минулому і виявляють свою дію сьогодні, при провідній ролі загального типу.
§ 2. Основні категорії товарного виробництва
Товарному виробництву притаманна власна сукупність економічних категорій, які відображають його сутність і сутність характерних для нього відносин. Центральне місце серед цього категоріального ряду належить товару. По суті це матеріальна річ або нематеріальні блага, що потрапляють від виробника до споживача через обмін. Економічна наука оперує декількома визначеннями категорії товару. Товар — це будь-яка річ, що] обмінюється на іншу річ або на гроші і є предметом купівлі-: продажу. Економічний товар — все, що має корисні властивості, перебуває поза індивідуумом, має певну незалежність ві економічному просторі, може бути привласненим людиною або! групою людей, а також те, що має відносну дефіцитність. Да економічних товарів належить більшість товарів та послуг, що| виробляються людством. Нарешті, товар визначається як продукі праці, що виробляється для обміну. Товар має декілька властивостей. Різні наукові школи визначають їх по-різному.
Класична теорія серед властивостей товару виділя* -споживну вартість та мінову вартість. Споживна вартість полягає І здатності товару задовольняти якісь матеріальні, соціальні та духовні потреби людини чи людства в цілому. Мінова вартість — ці здатність товару обмінюватись на інші товари з певних кількісним пропорціях. Вона є формою вияву вартості. Вартість визначу затрати суспільне необхідної праці на виробництво товару.
Маржиналістська неокласична теорія відзначає такі власти вості товару, як корисність і цінність. Корисність товару — це йоп здатність бути корисним людині. Проте ця здатність реалізуєтьс тільки в тому разі, якщо товар буде економічним товаром, тобто ві є в розпорядженні людей в обмеженій кількості. Тоді останн одиниця товару обмеженої кількості буде мати визначенн граничної корисності. Якщо запас товару досить значний і не дефіцитним, гранична корисність останньої одиниці товару буд
50
дорівнювати нулю. Чим менше товару в розпорядженні людей, тим више гранична корисність останньої одиниці товару в конкретному наборі. Цінність товару визначається граничною або найменшою корисністю товару в конкретному його запасі. Отже, цінність товару б>л.е зростати в міру зростання граничної корисності товару і, навпаки, зменшуватись, якщо гранична корисність товару зменшується. Особливістю теорії маржиналізму є те, що кожна людина при обміні визначає для себе Корисність того чи іншого товару. Тому властивості товару з точки зору названої теорії одержали визначення суб'єктивних характеристик товару. Згідно з теорією трудової вартості властивості товару є об'єктивними, тобто не залежать від оцінки окремих індивідуумів.
Споживна вартість і корисність відображають якісну сторону властивостей товару, а мінова вартість та цінність — кількісну сторону. Таким чином, товар — це кількісно-якісна цілісність, в якій закладено діалектичне протиріччя. Воно виявляється в процесі обміну. Кожний товар (якщо його розглядати з позицій маркетингу) має свій життєвий цикл, який складається з чотирьох етапів: 1) виведення товару на ринок; 2) зростання товару; 3) зрілість товару; 4) занепад товару. Як бачимо, ці етапи відображають ступінь значущості товару на момент здійснення його купівлі або продажу.
Категорія обміну має не менш важливе значення, ніж товар. Якщо товарний обмін не відбувається, немає сенсу і виробляти товари. Розрізняються обмін бартерний, коли товар обмінюється на товар, і обмін за допомогою грошей. Ще С. Бем-Баверк сформулював три суттєві правила обміну. По-перше, обмін повинен приносити користь (прибуток), тобто товар, одержаний в результаті обміну, повинен мати більшу корисність, ніж товар, що був обмінений; по-друге, кожен учасник обміну повинен намагатись одержати товар з найбільшим для себе прибутком; по-третє, краще здійснити обмін з меншим для себе прибутком, ніж зовсім не вступати у відносини обміну.
Гроші як категорія товарного виробництва зробили товарний обмін більш зручним, стабільним і зрозумілим економічним явищем. Однак винайдення грошей ускладнило товарні зв'язки, виявило їх суперечливість, поділило сферу товарних відносин на світ грошей і світ товарів. По суті, гроші є особливим товаром, який виконує роль загального еквівалента. Гроші мають багато властивостей, що характеризують їх як особливий товар. Це загальна стабільність, сталість до зносу, портативність, подільність, прийнятність, взаємозамінність, здат-
51
нктьло
і-
р„„ш„а„н;.
™ СУСПШЬІ( ос»
гранспор,.6е„ьшсть
грошей
цьому функції грошей трансформуються деяк -Д.ють або відмирають, натоміть з'явля^ІГя нові І я*3""""' ™ економічною наукою. «*к»Іься нові, мало вивчені
Первинною функцією грошей є вона притаманна грошам історично. Гроші, вимфюють вартість інших товарів. Категорія вартив товар, тшьки за умови дії даної функції грошей яка !" Дійсно виконується лише в тому разі якщо ' Ю шна. Кожен власник товару тіль^ТодумТуям товару, що має стати його власністю в^ резулС, об' іи фОШРВОГО грош,. Тому, щоб реально ця функцУ Гонуві'7 ™**Р?™ встановлювати масштаб цін. МасГтвб цін ~Тїїг' ; "°ТР "° грошового металу (золота або срібла) що встанови? К1лькість за національну грошову одиницю До серГдТни XX сТм ^Г" ^виокремлювався від ^посереднього^^^
н
(золото). Таким чш,ом, держави офіціГо ^ ^ф ксуГГнГ "^ масштаби цін. ч»'ксують національні
Слід відзначити, що передові
3.99,6кг золота на суму 32,4 МЛН.ДОЛ.США.
Виконуючи функцію засобу обігу, гроші сво,х власників; і чим швидше це відбувався грошового обігу езага^і. Функиию засобу "
и
Г10винні виконувати реально. Ця функція доповнює функцію міри вартості та розвиває функціональні можливості грошей. Коли гроші почали виконувати функцію засобу обігу, з'явилася можливість заміни металевих грошей на паперові. Останні стали простим знаком вартості. Можна сказати, що функція засобу обігу породила паперово-грошовий обіг. Але ця ж функція* зумовила подальший розвиток суперечностей товарного виробництва, які породжують (економічні кризи. При розвиненому ^оварному виробництві сутність грошей може бути визначена лише при поєднанні функцій Іміри вартості та засобу обігу. В сучасних умовах функцію засобу економісти визнають як найголовнішу.
Функція засобу платежу почала здійснюватись грошима у зв'язку з розвитком кредитних відносин. Безліч потреб у кредитуванні товарних відносин призвели до того, що продавець віддавав свій товар покупцеві з відстрочкою платежу. З'являється особливий вид грошового зобов'язання — вексель, який і виконує функцію засобу платежу. Пізніше банківські установи починають ркуповувати векселі, випускаючи банківські грошові зобов'язан-— банкноти. Це, по суті, кредитні гроші, що виконують функцію іасобу платежу. Якщо при отриманні кредиту реальні гроші не потрібні й їх замінює вексель, то при сплаті кредиту у визначений :трок необхідні реальні гроші. При цьому вони виконують роль Іасобу платежу. Аналогічна функція виконується грошима при зиплаті заробітної плати, при сплаті комунальних платежів, тодатків тощо.
Виконувати функцію засобу нагромадження повністю можуть лише повноцінні (золоті) гроші. Сутність цієї функції Іолягає в тому, що гроші випадають із сфери обігу і икористовуються для нагромадження. За сучасних умов дана функція виконується з допомогою особливих банківських уста-Іов — ощадних банків. У країнах, що не мають вільно Інвертованої твердої валюти, функцію засобу нагромадження иконують валюти найбільш розвинених країн: американський олар, фунт стерлінгів, німецька марка.
Найбільш високий рівень розвитку товарного обміну умовлює виконання грішми функції світових грошей. Ця функція иникла в процесі формування світових економічних відносин, її оже виконувати тільки повноцінний метал — золото. В іжнародних розрахунках країни, що не мають золотого запасу, Ікористовують грошові знаки іншої держави, які визнані езервними валютами (американський долар, німецька марка та ін.), загальні умовні міжнародні розрахункові одиниць Наприклад, до
'''
долара США прикріплені 40 країн, до-французького франка — І до євро— 10.
Логічним продовженням функцій, що виконуюті грошима, є їх так звані функціональні форми.
Грошові функціональні форми відображають фун грошей при найбільш розвинутому товарному виробництві. Суч ринкові умови є досить складними, що зумовлюється ступе зрілості грошової системи. Функціональні форми є складов частинами грошової системи. Для характеристики цих найбільш прийнятним е агрегатний метод їх класифікації. широко використовується в економічній літературі більшості світу. Критерієм розрізнення функціональних форм грошей ступінь їх ліквідності.
До першої функціональної форми належать готівкові гри й трансакційні депозити. Готівкові гроші — це металеві паперові гроші (монети та банкноти), що випускаються державс Трансакційні депозити являють собою вклади фізичних юридичних осіб у комерційні та ощадні банки. Це вклади запитання. Перша функціональна форма — грошовий агрегат МІ деяких країнах світу до нього належать чекові депозити, по можна одержати певний процент доходу.
Другу функціональну форму (агрегат М2) складають п функціональна форма (агрегат МІ) та безчекові ощадні розрах; в банківських установах, що досить просто переходять в грої або чекову готівку. Грошові форми агрегату М2 — високоліквідні фінансові актини, які можуть застосовуватися виконання функції засобу нагромадження- В агрегаті розрізнюють звичайні, прості безчекові рахунки та строкові | приносять підвищений процент^ дрібні (до 100 тис, дол.) рахунк
Третя функціональна грошова форма, або агрегат включає в себе грошові форми агрегату М2 та великі депозі сертифікати (строкові вклади) вартістю більше 100 тис. дол. агрегату МЗ належать і деякі шші грошові активи.
Теорія грошових форм виділяє і ще більший грош агрегат (Ь), до якого входять агрегат МЗ та всі інші лікв цінності: банківські акцепти, окремі види державних облігацій, мають державну гарантію, векселі державної скарбниці. Агреп охоплює всю масу грошей, що є в грошовій системі.
За більш ніж тритисячолітній період свого існування гр пройшли складний шлях розвитку і мали такі форми:
а) товарні гроші — металеві зливки;
б) монетні гроші — карбовані монети; 54
в) паперові гроші — друковані банкноти;
г) електронні гроші — кредитні картки. Грошові системи формувались відповідно до історичних Іформ грошей. Спочатку виникла архаїчна форма металевих грошей, коли головним елементом їх був металевий зливок. Історія \ країнської гривні починалася з Давньої Русі, де гривнями називали Зливки срібла різної ваги: від 100 до 204,7 г — мала гривня і до 409.5 г — велика гривня. Поступово з'являлись карбовані монети, Шо витіснили важкі металеві зливки. Мйгалева грошова система існувала у формі монометалізму та біметалізму. Грошова система монометалізму використовувала як гроші один із монетарних металів — золото або срібло. Біметалізм — це система, при якій загальним еквівалентом грошей є обидва монетарні метали — золото і срібло.
Пізніше металеву грошову систему змінює паперово-кредитна система. Перші паперові гроші з'явились у Китаї, На Україні вони були введені в обіг у другій половині XVIII ст. Сучасна грошова паперово-кредитна система складається з державних банкнот, розмінної монети та депозитів до запитання або поточних рахунків національної' кредитної системи.
Зовсім недавно в незалежній Україні була сформована національна грошова система. Крім паперових банкнот в країні карбується металева розмінна монета. Невеликими тиражами карбується гривня із золота та срібла для потреб колекціонерів.
Економічна теорія визнає існування так званої "електронної" грошової системи. Головним її елементом є кредитна картка, завдяки якій і відбуваються всі безготівкові платежі за допомогою комп'ютерних систем. Це система грошових відносин майбутнього, але передові країни світу дуже активно використовують "електронну" грошову систему вже сьогодні
У загальному вигляді грошова система незалежно від форм повинна мати такі структурні елемента:
— найменування грошової одиниці та масштаб цін;
— відповідний порядок емісії національних грошових знаків;
— карбування металевих монет та порядок їх обігу;
— організація та умови безготівкового обороту,
— порядок обміну національної валюти на іноземну;
— валютні коефіцієнти;
— грошові знаки та організаційні центри грошового обігу. Ціна, як і гроші, є елементом категоріального ряду товарного виробництва. Вона сформувалась у процесі тривалого
55
ж
ціни тісно -личину ціни економіки всі товапмі навкруги ціни, /не Р РИНКОВОЇ економГки' к згадувати, лиГринОк сформувати ціну Системі велика і складі
За У"™
ціна стаїа ггошов /явломч;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19