Третій — все інше, тобто інвестиційні купони, безкоштовна роздача. Цей досвід свідчить, що роздержавлення приватизація — це тривалий процес.
Однак можна вже виділити значення, форми та етапи таю процесу. Значення роздержавлення та приватизації полягає такому: 1) ліквідація монополії державної власності та держави дотацій збитковим підприємствам; 2) зміцнення валютного фо; стабілізація грошових відносин; 3) прискорення науково-техніч» прогресу; вирішення екологічних проблем; 4) зниження зростаї безробіття; 5) створення різноманітності товарної маси; 6) стабі ність в суспільстві та національна злагода тощо.
Формами приватизації є: акціонування підприєм< прямий викуп; розпродаж державних підприємств на аукшої фізичним та юридичним особам.
Слід виділити такі етапи приватизації: идприсмницма
1) створення умов для роздержавлення, формування різни систематична, суб'єктів власності, виявлення об'єктів приватизації; Іродукції виконавше» робіт,
2) розроблення методики оцінки майна; 1&шю „^„щ „«буму.
3) створення органів, які будуть здійснювати цей процес, також механізму контролю;
4) забезпечення підготовки і оформлення документів.
Держава в перехідний період має вирішувати багаї проблем і насамперед проблеми створення орієнтованої на рино правової інфраструктури, встановлення незалежної юридичж системи, забезпечення законності, проведення активної кредитні грошової та бюджетної політики.
Глава & Л ІДПРІЮЯНИЩ>КЛ ІЖОНКУШЩШ
Підприємництво преОш здошшшхн ш авіликох швєншав'жш-
них аспектах. V
Перший: п&пртєіяаарвю — ще авквнеяитай грвщрс І суспільству якай виконує Іешсу функцій ((комбінація сЦнвопірів
виробництва, інновації, вопрш& т ошрагами; знйаеаішшяшя
оптимального
максимального залгоазеша сустяаае*. І роль підприємниці»» як І рубежі XIX- XX ст. І "землю", "гаштая", І організація ви)
афкясшинив аштнвіпттдяїаянщрва
|в ринковій економі
Другий
економічної поае&акя аких умовах: •"обмежені
Змежені потреби (а підприємця певної використання обмежених ресори», цілей бізнесу.
Третій аспект: Діяльності. В Завові
шщрабує ВДя
ЩР& ОЗПВСВЙ^' ЯШНЙ ЗД§ЕЗТЮ»0(Є ДИЮЯПНВННК
— ще
72
.'шщшвивна, дашншісшь зш яіді{®нипшв.у
яиевуг іі знйнігтзо^ртііт
Підприсмннщга можна класифікувати
Критерії
ласносгі
1.
знсн&винс
2. Партнерське
власності та
Продовження табл.
Таблиця 2
/ -г "Я ——————— , ———————— ...
Юридичний статус 1. Підприємництво з утворенням юридичної оссКЇ (організації, яка має у власності. повно»! господарському веденні, оперативному керувані відокремлене майно, відповідає по своїх зобов'язання цим майном та виступає в суді, арбітражному суді і третейському суді від свого імені). і 2. Підприємництво без створення юридичної особи. І Форми \\органпації ионоосооове володіння \ Партнерство І Корпорація
рюсіб (залучення (коштів до [бізнесу Інвестування власних коштів підприємця Об'єднання коштів партнерів по бізнесу І Залучення коштів шляхом емісії акцій
[власник Підприємець Партнери Акціонери
Характер відносин праці 1. Підприємництво без використання найманої праці. Оізнссу
2. Підприємництво з використанням найманої праці. Відповідальність Відповідальність підприємця, який діє на власний ризик Як правило, розподіл відповідальності по зобов'язаннях партнерства між партнерами відповідно до їх часток у статутному фонді партнерства Відповідальність акціонерів по зобов'язаннях корпорації обмежена пакетами акцій, що їм належать
Вид підприємницької діяльності 1. Виробниче підприємництво: діяльність, пов'язана виробництвом продукції, наданням послуг, здійснеї ням робіт. 2. Комерційне підприємництво: діяльність, пов'язана виконанням торговельних операцій. 3. Фінансове підприємництво: діяльність, пов'язана операціями з грошима, цінними паперами тощо.
Масштаб бізнесу 1 . Великий бізнес. 2. Середній бізнес. 3. Малий бізнес. Ірибутки іізнесу Власність підприємця Розподіляються між партнерами відповідно до їх часток в статутному фонді партнерства Виплачуються акціонерам у формі дивідендів на акції, що їм належать
Ринкова орієнтація бізнесу 1. Бізнес, що орієнтований на масові, стандарті потреби (великий бізнес). 2. Бізнес, що орієнтований на індивідуальні потреб
(малий бізнес). 3. Бізнес, що орієнтований, на спеціалізовані потреб правління Функція підприємця Вищий орган управління — збори партнерів Вищий орган управління — збори акціонерів
4. Бізнес, що орієнтований на майбутні потреб (венчурний, ризиковий бізнес). равові орми згід- Індивідуальне, :імейне, приват-че підприємство ] І І с І І Повне товариство, командитне товариство, това- • зиство з додатко-юю відповідаль-истю, товари-ггво з обмеже-юю відповідаль-пстю Акціонерні това-жства, відкриті га закриті
3 точки зору організації підприємницької діяльності, правових форм можна виділити одноособове володіння, партнер ство та корпорацію, які мають характерні риси (див. табл. 2). ) з закона- І и України Іро під-шємства Україні", [РО ГОСПО-рчі това-Ьтва"
74
Серед правових форм підприємницької діяльності є малі рприсмства (підприємства з обмеженою кількістю працівників, рРиклад в промисловості — 200 чол.), орендні підприємства
75
(йявадкші нш умопахч ареищ» Еодекхгпоас державного підприємств; йшіо> «айноноігаї кажгошкдоОХ спільда ппараємства (підприємстві ї яких вжшичас часпку аюаомюго Інвестора).
і функції
азшомнвого середовища буд
ншішншвд, яшщ» не рвзелнвуїгв таку суттєву економічн зткшвтпнішзь. як каїиодрищійй. Це тавх організуюча сила, як подією) дф ошпе прашлйшй вві землі забетсчує порядок Іяїошіжінішмю'сїишанішкві.
зіштовкувшвса, змагатися. цс супервшітво, боротьба мі • вигідні
вищІбннЩЩШ ЧШ ДВ
Коивуреівіяо слід розглядати
затяли» вад ІвнІНішиіПІ умов фунхціонуваніфажл тибш) так знаної оруклуря ринку, а сане від Ігакавттщ, як шпшіспв. фірм» пав дать на рнш^г, к вплив на жщсашщр виргіїінцдюидв» врздд;ІЕІІуя якяуп до ршшвової інформаці (ишйвтшнпш нплут^ вш ртшшк та впаду з вього, своєріднісі
сл пос
згапакша) вдщ
иш на доскомоіфропорції
суиерншти коккуренцюзділяє
сщщ розгладит»
залежно
шшгшркаційі тшщу„ ааийишаоей його використання. Існу пда^яшпнса ксяне^шнпщ, явш с ерцрдвціши» ял ривку конкретни ниціш продукції: тш ишсшуг рішвік ффн-вяро^шів (наприклад шшцвицншмшІІ иц^'ігпж^ явс к мас суттєвих якісни Жнйиня шш^двеяцвш — я» боротьба однорідних виді шнайютая спшжившае^ гвше з
— шкіряні
шшучяе;. [ршіі влди' ацшашвш: -па іщ.|_ Фрвкщюнаяьяа конкуренція ма вдал« дгітіітпвддюзгщшішишшшагаьоднашю^г потребу чи мают
(ГшиадциппцЩд ЕИрОЙІШВДВО ТОВЗрІВ ДЛ
однанонш віцпинин»*' —
бпрвпгьбн чн суперництва ?рвова конкуренція визнана
цінової таї аеауиовае. роль цінні дпга дисягнювавв нртациж економічних
иробництва, реалізації та завоювання ринку. Ціновий механізм — це система різноманітних цінових знижок, різні методи цінової „лскримінації. Нешнова конкуренція передбачає використання технічних переваг, надійності, дизайну та інших характеристик продукту» різних послуг для споживача, надання йому позики для придбання необхідних товарів. У самому * механізмі конкуренції треба розрізняти цивілізовані та нецивілізовані методи. Цецишпована конкуренція (боротьба) грунтується на застосуванні жорстоких, руйнівних методів, які спрямовані на знищення конкурентів (війна цін, вбивства, погрози та ін.). Цивілізована — це добросовісна конкуренція (краща якість продукту, розширення мережі обслуговування споживачів, широке використання реклами і т.п.). Недобросовісна конкуренція передбачає такі методи, як економічне, технологічне та фінансове шпигунство, підробка продукції відомої фірми, використання її торговельної марки, умовфіахіиації з діловими звітами, підкуп фахівців та ін.
Усі розглянуті аспекти конкуренції взаємозв'язані й у сукупності формують конкурентне середовище, яке виконує Іиві функції в ринковій економіці. Передусім конкуренція як такиЩювнішня сила змушує виробників підвищувати продуктивність
розширяти вигідні сфери виробництва, збільшувати нагромадження та ін.
Водночас конкуренція розподіляє виробництво на певні (галузеві, міжгалузеві), сприяє "переливанню" капіталу кіж сферами виробництва, поділу виробників на багатих та бідних,
людей за суспільно-економічним статусом. Забезпечуючи •згромадження капіталу, конкуренція поволі сприяє виникненню віАонополізму, такого особливого економічного явища, яке підриває і >уйнує саму конкуренцію.
Конкурентне середовище потребує особливих форм підприємницької діяльності (класичної чи інноваційної, Ідноособових чи спільних форм), а також різноманітних форм кономічної поведінки фірм (щодо реклами, цінової стратегії, Ьшовацій, конкурентів та ін.).
Дослідження закономірностей конкуренції треба починати з налізу типів конкурентних ринків.
§ 3. Досконала та недосконала конкуренція
Історичний період існування досконалої конкуренції — це І ст. - поч. XX ст/, тобто епоха вільного капіталізму та ринку
77
чистої конкуренції. Досконала конкуренція (ринок чис конкуренції) виникає, якщо виконуються такі умови:
1. Велика кількість малих за розміром фірм, жодна з яких н займає значне, Іастки на ринку. Обсяг виробництва чи реалізації н може істотно впливати на весь ринок (на пропозицію товару, ц зміни ціни та ін.). Продавці діють незалежно один від одноіч Кожен має можливість вибрати необхідний обсяг виробництві Ніхто не може впливати на його вибір. Таке становище на ринку н дозволяє продавцям контролювати ціни, діє принцип "іди слідом з
ЦІНОЮ", ЧИ "бери Існуючу ЦІНу". НаЯВНІСТЬ ВеЛИКОЇ КІЛЬКІ
продавців не дозволяє їм вступати в зговір між собою щодо ціни.
2. Товар, що виробляється, і той, що продається, однорідним, тобто не має суттєвої диференціації.
3. Вхід до даної галузі виробництва та вихід із ні відбуваються повільно без будь-яких законодавчих, технологічні та фінансових перешкод. Це дозволяє підприємцю вибра-найефективнішу галузь виробництва, а також здійснюва-своєрідний "конкурентний тиск" в обраній галузі.
4. Покупці та продавці мають необхідну інформацію прі різні сторони підприємницької діяльності витрати, необхідна технологія виробництва, джерела фінансуванш ціни та ін.).
За наявності цих умов в економічному житті пануї досконала конкуренція, яка є первинною формою зв'язку в ринковії економіці.
Ця економічна ситуація є умовою дії всіх ринкових функції без всебічного втручання держави, бо досконала конкуренції забезпечує самоналагодження економічної системи та рівноваги. В умовах досконалої конкуренції широко вживаютьс різні методи нецивілізованої конкуренції і механізм внутрішнього лузевої та міжгалузевої конкуренції. Однак ринок чисто) конкуренції є ідеальною (абстрактною) моделлю економіки, том; що в чистому вигляді зараз таких умов немає, хоч окремі рис; ринку чистої конкуренції існують в деяких галузях виробний1 Знання цього ринку дозволяє пізнати економічні закономірної реального суспільного життя.
Якщо в економіці не діють деякі умови ринку чистої конкуренції, починають формуватися ринки недосконало' конкуренції: монополістичної конкуренції, олігополії та чистої монополії. Важливою передумовою формування недосконалої конкуренції є виникнення монополізму.
За умов недосконалої конкуренції поширюється ринкова 78
(виробничі ресурс» аіяльності фірми має обмежений характер.
структура монополістичної конкуренції, в якій поєднуються риси чистої конкуренції та деякі характеристики монополізму. Основні ^ови існування монополістичної конкуренції такі:
1) відносно велика к'лькість продавців на даному ринку; виробники мають невеликі за розмірами підприємства; ще не можуть значно впливати на обсяг виробництва, контролювати ціни, забезпечити зговори щодо цін;
2) вироблений продукт повинен І*щти певні якісні відзнаки, тобто бути диференційованим за такими параметрами, як якісні властивості, різноманітні послуги, особливості розміщення, різні методи стимулювання збуту; важливу роль у диференціації товару починає відігравати наявність торговельної марки, фірмового знаку та захист патентом;
3) відносно легкий вступ у необхідну галузь виробництва та безболісний вихід з неї як для виробника, так і для споживача; але (кожен підприємець повинен знати свій сегмент, свою "нішу" на инку, закріпити попит своєї групи споживачів на основі диференціації шляхом нецінової конкуренції;
4) інформація про деякі сторони господарсько-фінансової
Підприємницька діяльність на такому ринку має дуже активні форми, потребує добре розробленої стратегії маркетингу в рфері стимулювання збуту, ціноутворення, реклами. Прагнення Іідприємця до максимального прибутку обмежено двома зізноспрямованими тенденціями. З одного боку, чим вища [иференціація продукту, тим менша еластичність попиту, тим іільше можливість піднімати ціни над середніми витратами і Ідержувати більше прибутку. Але, з другого боку, на ринку панує лика кількість конкурентів, які стримують зростання цін та дять прибуток до нормального рівня.
Другим видом ринку недосконалої конкуренції виступає инок олігополії. Його характерні риси:
1) наявність декількох великих фірм, які домінують на нку конкретного товару внаслідок концентрації великої долі дукції, що виробляється та поставляється на ринок; це означає, о декілька великих фірм мають в загальному обсязі продажу їлику долю (70 — 90%); причина цього — прагнення Ікористовувати переваги великомасштабного виробництва (так ;аний ефект масштабу);
2) своєрідний контроль над цінами внаслідок непередба-;ної поведінки конкурента, який може несподівано змінити свою нову стратегію, викликати таким чином цінову війну, появу нових
79
конкурентів, можливість привласнити монопольний прибуток; що запобігти таким явищам, фірми йдуть на зговір у галузі політик цін, про типи картельних згод, джентльменських погоджень;
3) продукт може бути як однорідним, так і диференц йованим;
4) вхід на цей ринок має значні перепони внаслідок ефещ масштабу, великих витрат на рекламу, володіння патентам] контролю над джерелами сировини та ін.
Ринок олігополії потребує значної уваги д підприємницької діяльності. Конкурентна поведінка на цьому рит зумовлює особливу стратегію ціноутворення, пошук найвигіднішн методів ціноутворення. Однак вплив ціни на ринок олігополії моя бути обмежений внаслідок картельних та інших згод. Тому на цьом ринку широко використовуються засоби нецінової конкуренції, умовах олігополії починає відігравати значну роль розвита менеджменту в середині фірми, в її окремих структурни підрозділах.
Олігополії суперечливо впливають на науково-технічни прогрес. З одного боку, великі масштаби господарювання даюі можливість концентрувати значні фінансові ресурси, кваліфіковаї кадри для науково-дослідних, конструкторських робіт. Монопольн ж становище на ринку, можливість одержувати монопольни прибуток шляхом установлення монопольних цін не сприяюі науково-технічному прогресу. Технічний прогрес в олігопол пов'язаний з науковим характером самої галузі (електронік; авіакосмічна галузь). Другим поштовхом до науково-технічног прогресу є міжнародна конкуренція, тобто конкуренція з бок іноземних фірм. Однак у цілому 2/3 винаходів нашого стеліті здійснені незалежними винахідниками та невеликими фірмами.
Якщо на ринку створюється ситуація, коли багато покупці і лише декілька продавців, такий ринок називається олігопсонією.
Недосконала конкуренція має і таку форму, як чиста (аб абсолютна) монополія. Вона виникає, коли на ринку залишаєтьс тільки один продавець товару чи постачальник послуги, яком протистоять численні покупці. Це перша найважливіша рис монополії.
По-друге, на ринку монополії продукт не має близьки замінників, а поява на ринку нових продавців неможлива. З точк зору покупців у продукту не має прийнятих альтернативнії варіантів споживання (наприклад, використання елеггропосп чання). В цьому випадку споживачі змушені придбати продукт ч послугу у монополіста чи обходитися без них.
80
-,„:;-.:І! повинен виріш\в;гііі гмтііНгіч тк' їа'.1';- :';-;-,'т шні;. :;..'•• V. * :;а гуло випусках;: бажан\ кількість гіро^-кт\'. '>•:. дого"-1, ..->;;
І;!,. • ' ЦІНОВОЇ' ПОЛІТИКИ <><Оі-ОПОЛ1СТ ,-!.' ҐМІііКУ .~\ І о ,;•? ''.'І.'. •.;••'
,.:••' п!\гп,;пся нн максим іззчію приб%тк\ ;-•:! міш^шцію зо>т:ів. з,<ч ;. /:ч;гнуіи зросити перешкод ;І для тих. \тс, б:.г/-::іс - лп'тн * ,;:>;. ;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19