ціна нашого то-
вару, ціни інших товарів, доходи покупців, смаки та упо-
добання вокуіщів, очікування покупців.
Якщо зафіксувати всі факторе, крш ціни вашого товару,
на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дао інших
факторів, то матимемо залежність, що називається функ-
цією попиту від ціни. Записати це можна так:
Оо = г(Р),
де Оо - обсяг попиту ва певний товар, або макси-
мальна кількість одиниць товару, що його готові придбати
покупці за певну ціну; Р - ціна цього товару,
Спираючись на власний досвід, кожний з вас може
засвідчити: чим вища ціна на товар, тим мешший попит,
і, навпаки, чим менша ціиа, тим більший попит. Цю
прнчикно-наслідкову залежність іноді називають законом
попиту. Проілюструємо цей закон на прикладі формування
індивідуального попиту на зерно пшениці, використавши
абстрактні дані (див. табл. 5).
Таблиця 5
Попит індивідуального покупця на зерно пюения.і
Iйна за 1 ц зерна, грошовмх
Величина попиту, ц
одиниць
500
10
400
!5
300
25
200
40
100
60
Якщо ціна 1 ц швениф буде 500 грошових одиниць,
то споживач предявить на ринку попит на 10 ц зерна за
місящь, а якщо ціна буде 400 грошових одиниць - уже
на 15 ц. Ще ииіпий иоокт вставовлюватиметься на шве-
нхцю, ходи ціка на иеї зважуватиметься до 300, 200, 100
грошових ояякиць.
Переаісши дані таблиці на графік, матимемо криву
індавадуального повиту на зерво пшенїщі (див. мал. 15).
На графіку показники ринкової ціни зображено на верти-
52
Р ,
0
500
400-
I 300
ПI
Я-
9ПП-
\,
0
100
5I
(
3 1
0 2Ї
Ь зі
0
40
0 4
о тЬ с?
Малюнок 15. Крива індіюідуального попит) на зерно пшениці
кальній осі, а величину попиту на зерно (тобто бажання
придбати зерно за такою ціною) - на горизонтальній.
Крива індивідуального пошггу 0В спускається вниз і
вправо, виявляючи обернено пропорційну залежність між
величиною попиту і ціяою. Рухаючись по кривій вниз чи
вгору, спостерігаємо різні варіанти визначення величини
попиту залежно від рівня ціни.
Пропозиція, Серед факторів, які впливають на бажання
продати, визначальну роль відіграють такі: ціна даного
товару, ціни інших товари), застосовувана технологія, по-
датки, дотації виробникові.
Якщо зафіксувати на незмінному рівні всі фактори,
крім ціни нашого товару, то матимемо функцію пропозиції.
від ціни, яку можна зобразити так:
Ох = г(Р),
де Оз - обсяг пропозиції товару за певний час, або
максимальна кількість певного товару, що його згодні за-
пропонувати продавці за певну ціну; Р - ціна цього то-
вару.
Досвід господарювання засвідчує: якщо ціна вища, то
на ринку пропонується більша кількість товару, тобто обсяг
його пропоащії зростає саме тоді, коли зростає ціна. Iноді
"аку залежність називають законом пропозиції. Як і у
випадку з попитом, проілюструємо її прикладом форму-
вання індивідуальної пропозиції зерна пшениці, викори-
ставши абстрактні дані (див. табл. 6).
53
Таблиця 6
Пропозиція зерна пшениці індивідуального виробника
Ціна за 1 ц зерна, грошових
Величина пропозиції, ц
одиниць
500
32
400
ЗО
300
25
200
15
100
0
Уявімо, що є 5 можливих варіантів ціни на зерно
пшениці - від 100 грошових одиниць за 1 ц до 500
грошових одиниць за 1 ц. У разі найвищої ціни (500
грошових одиниць за 1 ц зерна) сформується і найвища
пропозиція (32 ц зерна за місяць). Якщо ринкова ціна
одного центнера пшениці знизиться до 200 грошових оди-
ниць, то відповідно знизиться і його пропозиція (до 15 ц
за місяць). Якщо ціна на зерно буде 100 грошових одиниць
за 1 ц, ніхто із фермерів взагалі не продаватиме пшеницю.
Перенесемо дані таблиці 3 на графік (див. мал. 16).
На графіку рівень ринкової ціни показано на вертикальній
осі, а величину індивідуальної пропозиції - на горизон-
тальній.
Крива пропозиції 85 (пшениці) піднімається вгору і
вправо, що означає пряму залежність пропозиції від рівня
ціни. Рухаючись по кривій, можна спостерігати різні ва-
ріанти зміни величини пропозиції, що залежать від ціни.
""1015 20 2ЬЗО 35сГ
Величина пропозиції
54
Малюнок 16. Крива індивідуальної пропозиції зерна пшениці
Розглянувши такий важливий фактор попиту і пропо-
зиції, як ціна товару, повернемося до інших факторів.
Уже зазначалося, що попит, крім ціни певного товару,
визначається цінами інших товарів, доходами покупців,
смаками, вподобаннями, очікуваннями покупців. Для того
щоб простежити вплив цих факторів, необхідно зафіксувати
на незмінному рівні тепер уже ціну нашого товару. Гра-
фічно ж зміни попиту за таких умов зображуються змі-
щенням власне кривої попиту або праворуч, або ліворуч
(див. мал. 17).
На графіку зображено вихідну криву попиту ОоОо і дві
криві попиту, що відображають вплив дії інших факторів
(ОіПі та .Ог-Ог), коли ціна на наш товар залишалася
незмінною (Ро).
Зміщення кривої попиту праворуч (ДгДг) або ліворуч
(Д;Дг) означає відповідне збільшення або зменшення по-
питу, причиною чого можуть бути зміни цін інших товарів,
доходів покупців, їхніх смаків та вподобань щодо нашого
товару, очікувань покупців.
Пояснимо можливі впливи цих факторів на попит.
Ціни інших товарів можуть впливати на зміщення
кривої попиту нашого товару, якщо інший товар: а) до-
повнює наш у споживанні; б) є замінником нашого товару.
Прикладами доповнюваних (супутних) товарів можуть бу-
ти: ручка і чорнило, автомобілі і паливно-мастильні ма-
теріали, компютер і програмове забезпечення, фарби і
пензлі тощо. До товарів-замінників належать: кава і чай,
Малюнок 17. Вплив нецінових факторів на попит
55
масло і маргарин, окуляри і контактні лінзи, нафта і газ
тощо.
Якщо відбувається зростання ціни на доиоваюваний
товар, без якого споживання нашого товару взагалі не-
можливе або обмежене, то попит на нього скоротиться.
Отже, крвва попиту змістяться ліворуч. Навпаки, здешев-
лення супутніх товарів спричинить зростання попиту і
зміщення кривої праворуч. Наприклад, подорожчали фар-
би. Природно, що це зменшить попит на пензя. 1, навпаки,
якщо зменшилися ціни на компютерні програми, то це
збільшить попит на компютери.
Якщо збільшується ціна на товар-заміншнс, то попит
на наш товар зростає, що відобразиться у зміщенні кривої
попиту праворуч, і, навпаки, подорожчання кави збільшить
пошіт на чай, а зменшення ціни на каву поверне цьому
товару споживачів і зменшить попит на чай.
Доходи покупців. Якщо враховувати, що зміни рівня
доходів не призводять до зміни структури споживання, то
збільшення доходів покупців спричиняє зміщеная кривої по-
питу праворуч, а зменшення - ліворуч. Зрозуміло, що цей
висновок має обмежену дію: він справедливий лшое у певних
межах. Так, зростання доходів може спричинити зростання
попиту на апельсиновий сік і зменшення на хліб.
Смаки й уподобання. Зрозуміло, що зміяа смаків
людей на користь даного товару зміщує криву попиту
праворуч, а на користь інших товарів - ліворуч.
Очікування. Найістотніший вплив на пооят мають
інфляційні очікування. Вони можуть збільшувати попит
(крива попиту зміщується праворуч) навіть тоді, коли ціна
на наш товар зростає.
Факторами, що визначають пропозицію (крім ціни на-
шого товару), є ціни інших товарів, застосовувана техно-
логія, податки чи дотації виробникові. Під впливом цих
факторів обсяг пропозиції зростає або зменшується, в звяз-
ку з чим крива пропозиції також буде зміщуватися ліворуч
або праворуч (див. мал. 18).
На графіку зображено початкову криву пропозиції 5о5о
і дві криві пропозиції, що утворилися під впливом дії
інших факторів пропозиції (8і8і та 5г5г), коли ціна на
наш товар залишалася незмінною (Ро).
Причинами зміщення кривої пропозиції ліворуч або
праворуч можуть бути зміни цін інших товарів, технології,
оподаткування доходів або дотації виробникові.
Пояснимо можливі впливи на пропозицію цих фак-
торів.
56
О, О> С>2 О
Малюнок 18. Вплив нецінових факторів на пропозицію
Ціни інших товарів тоді істотно впливають на про-
позицію нашого товару, коли ці інші товари є ресурсами
для його створення. Як ресурсні товари, вони впливають
на витрати виробництва нашого товару. Зменшення витрат
призводить до збільшення пропозиції, і навпаки. Наприк-
лад, подорожчання деревини призводить до скорочення
пропозиції меблів. Здешевлення зерна і відповідно борошна
сприятиме збільшенню пропозиції хлібних виробів. У пер-
шому випадку крива пропозиції зміститься ліворуч, у дру-
гому - праворуч.
Застосування нових технологій має на меті економію
ресурсів і зменшення витрат. А нам уже відомо, що змен-
шення витрат збільшує пропозицію, зміщуючи криву про-
позиції праворуч.
Оподаткування може бути або пільговим і стиму-
люючим, або фіскальним і стримуючим. Підприємці ре-
агують на податки так само, як і на витрати. Адже податки
зменшують доход, яким вони реально можуть розпоряд-
жатись. Отже, збільшення податків зменшує пропозицію
і зміщує криву ліворуч.
Дотації, що є <податками навпаки>, тобто такими,
Що збільшують доход підприємця, сприяють збільшенню
пропозиції і зміщенню кривої праворуч.
Зробимо проміжні висновки з розглянутого матеріалу:
ч споживач і виробник зявляються на ринку з власним
Уявленням про ціну і кількість товару, що його один з
них має продати, а другий - купити; б) уявлення покупця
формуються під впливом цін на супутні товари і товари-
замінники, його доходів, смаків, уподобань та очікувань
57
щодо ринкових змін; в) уявлення продавця про ціни та
обсяги виробництва формуються залежно від цін на ресурсні
товари, застосовуваних технологій та оподаткування дохо-
дів; г) обсяг попиту і пропозиції певним чином залежить
від ціни даного товару: при вищій ціні попит стає меншим,
а пропозиція - більшою; при нижчій ціні попит зростає,
а пропозиція зменшується.
Ринкова ціна. Природно уявити, що є ціна, при якій
обсяг пропозиції відповідає обсягові попиту, тобто наміри
покупців і продавців збігаються. Така ціна називається
рівноважною, або ціною рівноваги попиту та пропозиції.
Знайдемо цю ціну для нашого прикладу з пшеницею,
обєднавши дані двох попередніх таблиць в одну і додавши
четверту графу, яка показує, наскільки пропозиція пере-
вищує попит чи, навпаки, попит перевищує пропозицію
(різниця між даними колонок 2 і 3).
Таблиця 7
Ринкова пропозиція і попит на зерно пшениці
Ціна за 1 ц,
Величина пропо-
Величина попи-
Надлишок пропо-
грошових
зиції за місяць, ц
ту за місяць, ц
зиції (+),
одиниць
нестача пропо-
зиції (-), ц
500
32
10
+22
400
ЗО
15
+15
300
25
25
0
200
15
40
-25
100
0
60
-60
У таблиці 7 подано 5 можливих варіантів установлення
ціни на зерно. За умови перших двох варіантів (500 та
400 грошових одиниць за 1 ц зерна) обсяг пропозиції
перевищує попит (відповідно на 22 ц і 15 ц зерна). За
умови четвертого і пятого варіантів (200 та 100 грошових
одиниць за 1 ц) попит перевищує пропозицію (відповідно
на 25 ц і 60 ц зерна). Тільки третій варіант, що відповідає
ціні 300 грошових одиниць за 1 ц, забезпечує рівновагу
попиту і пропозиції.
Зобразимо дані таблиці на графіку (див, мал. 19).
Графічне зображення даних таблиці 7 показує, що криві
попиту (ВО) і пропозиції (55) перетинаються лише в одній
точці (Е). Цій точці відповідає ціна рівноваги попиту і
пропозиції (у нашому випадку - 300 грошових одиниць
58
Р л
Наї
ї
л
и
ш
і
а
к
А
500
1 400
0
-
9
=
і
у.
300
);
я
/
\
200
/,
//
100
,ч-
л
д
е
ф
щ
ит
О 10 20 ЗО 40 50 60 о
Кількість зерна в місяць,
тис. ц
Малюнок 19 Ціна ринкової рівноваги
за 1 ц зерна і врівноважуюча кількість продукту (у нашому
випадку - 25 ц зерна). Якщо ціна встановлюється на
рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція переви-
щує попит, і виникає надлишок продукту. Коли ціна ниж-
ча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропозицію, і
виникає дефіцит.
Чи може в реальному житті трапитися так, що ринкова
ціна буде вищою, ніж ціна рівноваги попиту і пропозиції?
Звичайно, може. Але вища ціна спонукатиме виробників
збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція
створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці,
конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну.
Так само ринкова ціна може встановитися на рівні
нижчому, ніж рівень рівноваги. В цьому разі попит пере-
вищить пропозицію і виникне дефіцит, який створить про-
блему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між
собою, почнуть пропонувати вищу ціну.
Механізм ринкової конкуренції є тим реальним інстру-
ментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає
ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію,
а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.
Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального роз-
поділу ресурсів. Підвищення ціни на певний товар дає
інформацію виробникам про необхідність збільшення об-
сягів його виробництва, а отже, і про доцільність перероз-
поділу виробничих ресурсів на його користь. Навпаки,
59
зменшення ціни інформує про необхідність скорочення
обсягів виробництва.
Ціна рівноваги забезпечує раціоналізацію попиту по-
купців, надаючи їм інформацію про те, як доцільно змінити
структуру споживання, на який обсяг продукції при своїх
доходах вони зможуть претендувати.
Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання
відносин покупців і продавців, до того ж засобом дуже
демократичним. Адже ніхто не змушує продавців забезпе-
чувати рянок тим чи іншим товаром і правити за нього
певау ціну. Так са>ю ніхто не змушує покупців купувати
ту чи іншу кількість товару за певною ціною. Спільну
діяльність людей організовує ціна ринвової рівноваги. В
нашому прикладі йшлося про зерно. Рівноважна ціна зерна
передбачає певні обсяги кого вщюбництва, відповідно до
яких виробники зериа замовляють техніку, добрива, хімічні
засоби захисту рослих. Виробники (+н>ськогосподарської
техніки формують попит на метал, енергію, фарби, пласт-
маси тощо.
Чи завжди цей механізм діє безвідмовно? Ні, не завжди.
Насамперед тому, що ринкова конкуренція не функціонує
в чистому вигляді. У суспільстві існують певні соціальні
та політичні обєднання з власними уявленнями про спра-
ведливість і <правильність> ціни. Пригадаймо хоча б цехові
організації середньовічних ремісників, які штучно утриму-
вали ціни на завищеному рівні, обмежуючи обсяги вироб-
ництва, регламентуючи його технологію й організацію.
Приблизно таку саму роль виконують сучасні виробники-
монополісти. Професійні спілки спрямовують свою діяль-
ність на те, щоб утримати ціну робочої сили (зарплату)
на якомога вищому рівні. Крім того, в особі держави навіть
у ринковій економіці іноді маємо прихильника заіюжеиої
ціни, особливо на товари без замінників, наприклад на
хліб, ліки.
Якщо механізм встановлення ціни рівноваги попиту і
пропозиції (тобто ринкової ціни) не діє безвідмовно, то
чи не овначає це, що його можна замінити чимось доско-
налішим? Такі спроби робилися в СРСР та інших соці-
алістичних країнах, які використовували систему центра-
лізованого визначення цін. Наслідками цієї системи були
хронічний дефіцит і нераціональне використання ресурсів.
Для того щоб централізовано встановлені ціни мали якесь
підурунтя, центральний плануючий орган мав визначати
потреби всіх споживачів та виробників і вчасно реагувати
на зміни цих потреб. Таке завдання є надмірним для
60
будь-якого органу. Отже, механізм встановлення ціни рів-
новаги вопкгу та прооозицв і використання аіеї ціни як
орївятира в розподілі виробничих ресурсів навряд чи може
бути замівеяив чимось досковаднним.
ПIДСУМКИ
1. Попмт і пропозиція е головними факторами ринку.
Попит - це та кількість продукту, яку споживачі спро-
можні придбати на ринку за певну ціну (тобто це рішення
купити). Пропозиція - це кількість продукту, яку вироб-
ні4к може доставити на ринок у певний час і за відповідну
ціну (тобто ца рішення продати).
2. Попит і пропозиція формуються під впливом багатьох
факторів, насамперед під впливом ціни даного (нашого)
товару. Залежність попиту від ціни є оберненою: зі збіль-
шенням ціни попит зменшується і навпаки. Залежність
пропозиції від ціни пряма: із збільшенням ціни пропозиція
збільшується.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27
вару, ціни інших товарів, доходи покупців, смаки та упо-
добання вокуіщів, очікування покупців.
Якщо зафіксувати всі факторе, крш ціни вашого товару,
на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дао інших
факторів, то матимемо залежність, що називається функ-
цією попиту від ціни. Записати це можна так:
Оо = г(Р),
де Оо - обсяг попиту ва певний товар, або макси-
мальна кількість одиниць товару, що його готові придбати
покупці за певну ціну; Р - ціна цього товару,
Спираючись на власний досвід, кожний з вас може
засвідчити: чим вища ціна на товар, тим мешший попит,
і, навпаки, чим менша ціиа, тим більший попит. Цю
прнчикно-наслідкову залежність іноді називають законом
попиту. Проілюструємо цей закон на прикладі формування
індивідуального попиту на зерно пшениці, використавши
абстрактні дані (див. табл. 5).
Таблиця 5
Попит індивідуального покупця на зерно пюения.і
Iйна за 1 ц зерна, грошовмх
Величина попиту, ц
одиниць
500
10
400
!5
300
25
200
40
100
60
Якщо ціна 1 ц швениф буде 500 грошових одиниць,
то споживач предявить на ринку попит на 10 ц зерна за
місящь, а якщо ціна буде 400 грошових одиниць - уже
на 15 ц. Ще ииіпий иоокт вставовлюватиметься на шве-
нхцю, ходи ціка на иеї зважуватиметься до 300, 200, 100
грошових ояякиць.
Переаісши дані таблиці на графік, матимемо криву
індавадуального повиту на зерво пшенїщі (див. мал. 15).
На графіку показники ринкової ціни зображено на верти-
52
Р ,
0
500
400-
I 300
ПI
Я-
9ПП-
\,
0
100
5I
(
3 1
0 2Ї
Ь зі
0
40
0 4
о тЬ с?
Малюнок 15. Крива індіюідуального попит) на зерно пшениці
кальній осі, а величину попиту на зерно (тобто бажання
придбати зерно за такою ціною) - на горизонтальній.
Крива індивідуального пошггу 0В спускається вниз і
вправо, виявляючи обернено пропорційну залежність між
величиною попиту і ціяою. Рухаючись по кривій вниз чи
вгору, спостерігаємо різні варіанти визначення величини
попиту залежно від рівня ціни.
Пропозиція, Серед факторів, які впливають на бажання
продати, визначальну роль відіграють такі: ціна даного
товару, ціни інших товари), застосовувана технологія, по-
датки, дотації виробникові.
Якщо зафіксувати на незмінному рівні всі фактори,
крім ціни нашого товару, то матимемо функцію пропозиції.
від ціни, яку можна зобразити так:
Ох = г(Р),
де Оз - обсяг пропозиції товару за певний час, або
максимальна кількість певного товару, що його згодні за-
пропонувати продавці за певну ціну; Р - ціна цього то-
вару.
Досвід господарювання засвідчує: якщо ціна вища, то
на ринку пропонується більша кількість товару, тобто обсяг
його пропоащії зростає саме тоді, коли зростає ціна. Iноді
"аку залежність називають законом пропозиції. Як і у
випадку з попитом, проілюструємо її прикладом форму-
вання індивідуальної пропозиції зерна пшениці, викори-
ставши абстрактні дані (див. табл. 6).
53
Таблиця 6
Пропозиція зерна пшениці індивідуального виробника
Ціна за 1 ц зерна, грошових
Величина пропозиції, ц
одиниць
500
32
400
ЗО
300
25
200
15
100
0
Уявімо, що є 5 можливих варіантів ціни на зерно
пшениці - від 100 грошових одиниць за 1 ц до 500
грошових одиниць за 1 ц. У разі найвищої ціни (500
грошових одиниць за 1 ц зерна) сформується і найвища
пропозиція (32 ц зерна за місяць). Якщо ринкова ціна
одного центнера пшениці знизиться до 200 грошових оди-
ниць, то відповідно знизиться і його пропозиція (до 15 ц
за місяць). Якщо ціна на зерно буде 100 грошових одиниць
за 1 ц, ніхто із фермерів взагалі не продаватиме пшеницю.
Перенесемо дані таблиці 3 на графік (див. мал. 16).
На графіку рівень ринкової ціни показано на вертикальній
осі, а величину індивідуальної пропозиції - на горизон-
тальній.
Крива пропозиції 85 (пшениці) піднімається вгору і
вправо, що означає пряму залежність пропозиції від рівня
ціни. Рухаючись по кривій, можна спостерігати різні ва-
ріанти зміни величини пропозиції, що залежать від ціни.
""1015 20 2ЬЗО 35сГ
Величина пропозиції
54
Малюнок 16. Крива індивідуальної пропозиції зерна пшениці
Розглянувши такий важливий фактор попиту і пропо-
зиції, як ціна товару, повернемося до інших факторів.
Уже зазначалося, що попит, крім ціни певного товару,
визначається цінами інших товарів, доходами покупців,
смаками, вподобаннями, очікуваннями покупців. Для того
щоб простежити вплив цих факторів, необхідно зафіксувати
на незмінному рівні тепер уже ціну нашого товару. Гра-
фічно ж зміни попиту за таких умов зображуються змі-
щенням власне кривої попиту або праворуч, або ліворуч
(див. мал. 17).
На графіку зображено вихідну криву попиту ОоОо і дві
криві попиту, що відображають вплив дії інших факторів
(ОіПі та .Ог-Ог), коли ціна на наш товар залишалася
незмінною (Ро).
Зміщення кривої попиту праворуч (ДгДг) або ліворуч
(Д;Дг) означає відповідне збільшення або зменшення по-
питу, причиною чого можуть бути зміни цін інших товарів,
доходів покупців, їхніх смаків та вподобань щодо нашого
товару, очікувань покупців.
Пояснимо можливі впливи цих факторів на попит.
Ціни інших товарів можуть впливати на зміщення
кривої попиту нашого товару, якщо інший товар: а) до-
повнює наш у споживанні; б) є замінником нашого товару.
Прикладами доповнюваних (супутних) товарів можуть бу-
ти: ручка і чорнило, автомобілі і паливно-мастильні ма-
теріали, компютер і програмове забезпечення, фарби і
пензлі тощо. До товарів-замінників належать: кава і чай,
Малюнок 17. Вплив нецінових факторів на попит
55
масло і маргарин, окуляри і контактні лінзи, нафта і газ
тощо.
Якщо відбувається зростання ціни на доиоваюваний
товар, без якого споживання нашого товару взагалі не-
можливе або обмежене, то попит на нього скоротиться.
Отже, крвва попиту змістяться ліворуч. Навпаки, здешев-
лення супутніх товарів спричинить зростання попиту і
зміщення кривої праворуч. Наприклад, подорожчали фар-
би. Природно, що це зменшить попит на пензя. 1, навпаки,
якщо зменшилися ціни на компютерні програми, то це
збільшить попит на компютери.
Якщо збільшується ціна на товар-заміншнс, то попит
на наш товар зростає, що відобразиться у зміщенні кривої
попиту праворуч, і, навпаки, подорожчання кави збільшить
пошіт на чай, а зменшення ціни на каву поверне цьому
товару споживачів і зменшить попит на чай.
Доходи покупців. Якщо враховувати, що зміни рівня
доходів не призводять до зміни структури споживання, то
збільшення доходів покупців спричиняє зміщеная кривої по-
питу праворуч, а зменшення - ліворуч. Зрозуміло, що цей
висновок має обмежену дію: він справедливий лшое у певних
межах. Так, зростання доходів може спричинити зростання
попиту на апельсиновий сік і зменшення на хліб.
Смаки й уподобання. Зрозуміло, що зміяа смаків
людей на користь даного товару зміщує криву попиту
праворуч, а на користь інших товарів - ліворуч.
Очікування. Найістотніший вплив на пооят мають
інфляційні очікування. Вони можуть збільшувати попит
(крива попиту зміщується праворуч) навіть тоді, коли ціна
на наш товар зростає.
Факторами, що визначають пропозицію (крім ціни на-
шого товару), є ціни інших товарів, застосовувана техно-
логія, податки чи дотації виробникові. Під впливом цих
факторів обсяг пропозиції зростає або зменшується, в звяз-
ку з чим крива пропозиції також буде зміщуватися ліворуч
або праворуч (див. мал. 18).
На графіку зображено початкову криву пропозиції 5о5о
і дві криві пропозиції, що утворилися під впливом дії
інших факторів пропозиції (8і8і та 5г5г), коли ціна на
наш товар залишалася незмінною (Ро).
Причинами зміщення кривої пропозиції ліворуч або
праворуч можуть бути зміни цін інших товарів, технології,
оподаткування доходів або дотації виробникові.
Пояснимо можливі впливи на пропозицію цих фак-
торів.
56
О, О> С>2 О
Малюнок 18. Вплив нецінових факторів на пропозицію
Ціни інших товарів тоді істотно впливають на про-
позицію нашого товару, коли ці інші товари є ресурсами
для його створення. Як ресурсні товари, вони впливають
на витрати виробництва нашого товару. Зменшення витрат
призводить до збільшення пропозиції, і навпаки. Наприк-
лад, подорожчання деревини призводить до скорочення
пропозиції меблів. Здешевлення зерна і відповідно борошна
сприятиме збільшенню пропозиції хлібних виробів. У пер-
шому випадку крива пропозиції зміститься ліворуч, у дру-
гому - праворуч.
Застосування нових технологій має на меті економію
ресурсів і зменшення витрат. А нам уже відомо, що змен-
шення витрат збільшує пропозицію, зміщуючи криву про-
позиції праворуч.
Оподаткування може бути або пільговим і стиму-
люючим, або фіскальним і стримуючим. Підприємці ре-
агують на податки так само, як і на витрати. Адже податки
зменшують доход, яким вони реально можуть розпоряд-
жатись. Отже, збільшення податків зменшує пропозицію
і зміщує криву ліворуч.
Дотації, що є <податками навпаки>, тобто такими,
Що збільшують доход підприємця, сприяють збільшенню
пропозиції і зміщенню кривої праворуч.
Зробимо проміжні висновки з розглянутого матеріалу:
ч споживач і виробник зявляються на ринку з власним
Уявленням про ціну і кількість товару, що його один з
них має продати, а другий - купити; б) уявлення покупця
формуються під впливом цін на супутні товари і товари-
замінники, його доходів, смаків, уподобань та очікувань
57
щодо ринкових змін; в) уявлення продавця про ціни та
обсяги виробництва формуються залежно від цін на ресурсні
товари, застосовуваних технологій та оподаткування дохо-
дів; г) обсяг попиту і пропозиції певним чином залежить
від ціни даного товару: при вищій ціні попит стає меншим,
а пропозиція - більшою; при нижчій ціні попит зростає,
а пропозиція зменшується.
Ринкова ціна. Природно уявити, що є ціна, при якій
обсяг пропозиції відповідає обсягові попиту, тобто наміри
покупців і продавців збігаються. Така ціна називається
рівноважною, або ціною рівноваги попиту та пропозиції.
Знайдемо цю ціну для нашого прикладу з пшеницею,
обєднавши дані двох попередніх таблиць в одну і додавши
четверту графу, яка показує, наскільки пропозиція пере-
вищує попит чи, навпаки, попит перевищує пропозицію
(різниця між даними колонок 2 і 3).
Таблиця 7
Ринкова пропозиція і попит на зерно пшениці
Ціна за 1 ц,
Величина пропо-
Величина попи-
Надлишок пропо-
грошових
зиції за місяць, ц
ту за місяць, ц
зиції (+),
одиниць
нестача пропо-
зиції (-), ц
500
32
10
+22
400
ЗО
15
+15
300
25
25
0
200
15
40
-25
100
0
60
-60
У таблиці 7 подано 5 можливих варіантів установлення
ціни на зерно. За умови перших двох варіантів (500 та
400 грошових одиниць за 1 ц зерна) обсяг пропозиції
перевищує попит (відповідно на 22 ц і 15 ц зерна). За
умови четвертого і пятого варіантів (200 та 100 грошових
одиниць за 1 ц) попит перевищує пропозицію (відповідно
на 25 ц і 60 ц зерна). Тільки третій варіант, що відповідає
ціні 300 грошових одиниць за 1 ц, забезпечує рівновагу
попиту і пропозиції.
Зобразимо дані таблиці на графіку (див, мал. 19).
Графічне зображення даних таблиці 7 показує, що криві
попиту (ВО) і пропозиції (55) перетинаються лише в одній
точці (Е). Цій точці відповідає ціна рівноваги попиту і
пропозиції (у нашому випадку - 300 грошових одиниць
58
Р л
Наї
ї
л
и
ш
і
а
к
А
500
1 400
0
-
9
=
і
у.
300
);
я
/
\
200
/,
//
100
,ч-
л
д
е
ф
щ
ит
О 10 20 ЗО 40 50 60 о
Кількість зерна в місяць,
тис. ц
Малюнок 19 Ціна ринкової рівноваги
за 1 ц зерна і врівноважуюча кількість продукту (у нашому
випадку - 25 ц зерна). Якщо ціна встановлюється на
рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція переви-
щує попит, і виникає надлишок продукту. Коли ціна ниж-
ча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропозицію, і
виникає дефіцит.
Чи може в реальному житті трапитися так, що ринкова
ціна буде вищою, ніж ціна рівноваги попиту і пропозиції?
Звичайно, може. Але вища ціна спонукатиме виробників
збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція
створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці,
конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну.
Так само ринкова ціна може встановитися на рівні
нижчому, ніж рівень рівноваги. В цьому разі попит пере-
вищить пропозицію і виникне дефіцит, який створить про-
блему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між
собою, почнуть пропонувати вищу ціну.
Механізм ринкової конкуренції є тим реальним інстру-
ментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає
ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію,
а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.
Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального роз-
поділу ресурсів. Підвищення ціни на певний товар дає
інформацію виробникам про необхідність збільшення об-
сягів його виробництва, а отже, і про доцільність перероз-
поділу виробничих ресурсів на його користь. Навпаки,
59
зменшення ціни інформує про необхідність скорочення
обсягів виробництва.
Ціна рівноваги забезпечує раціоналізацію попиту по-
купців, надаючи їм інформацію про те, як доцільно змінити
структуру споживання, на який обсяг продукції при своїх
доходах вони зможуть претендувати.
Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання
відносин покупців і продавців, до того ж засобом дуже
демократичним. Адже ніхто не змушує продавців забезпе-
чувати рянок тим чи іншим товаром і правити за нього
певау ціну. Так са>ю ніхто не змушує покупців купувати
ту чи іншу кількість товару за певною ціною. Спільну
діяльність людей організовує ціна ринвової рівноваги. В
нашому прикладі йшлося про зерно. Рівноважна ціна зерна
передбачає певні обсяги кого вщюбництва, відповідно до
яких виробники зериа замовляють техніку, добрива, хімічні
засоби захисту рослих. Виробники (+н>ськогосподарської
техніки формують попит на метал, енергію, фарби, пласт-
маси тощо.
Чи завжди цей механізм діє безвідмовно? Ні, не завжди.
Насамперед тому, що ринкова конкуренція не функціонує
в чистому вигляді. У суспільстві існують певні соціальні
та політичні обєднання з власними уявленнями про спра-
ведливість і <правильність> ціни. Пригадаймо хоча б цехові
організації середньовічних ремісників, які штучно утриму-
вали ціни на завищеному рівні, обмежуючи обсяги вироб-
ництва, регламентуючи його технологію й організацію.
Приблизно таку саму роль виконують сучасні виробники-
монополісти. Професійні спілки спрямовують свою діяль-
ність на те, щоб утримати ціну робочої сили (зарплату)
на якомога вищому рівні. Крім того, в особі держави навіть
у ринковій економіці іноді маємо прихильника заіюжеиої
ціни, особливо на товари без замінників, наприклад на
хліб, ліки.
Якщо механізм встановлення ціни рівноваги попиту і
пропозиції (тобто ринкової ціни) не діє безвідмовно, то
чи не овначає це, що його можна замінити чимось доско-
налішим? Такі спроби робилися в СРСР та інших соці-
алістичних країнах, які використовували систему центра-
лізованого визначення цін. Наслідками цієї системи були
хронічний дефіцит і нераціональне використання ресурсів.
Для того щоб централізовано встановлені ціни мали якесь
підурунтя, центральний плануючий орган мав визначати
потреби всіх споживачів та виробників і вчасно реагувати
на зміни цих потреб. Таке завдання є надмірним для
60
будь-якого органу. Отже, механізм встановлення ціни рів-
новаги вопкгу та прооозицв і використання аіеї ціни як
орївятира в розподілі виробничих ресурсів навряд чи може
бути замівеяив чимось досковаднним.
ПIДСУМКИ
1. Попмт і пропозиція е головними факторами ринку.
Попит - це та кількість продукту, яку споживачі спро-
можні придбати на ринку за певну ціну (тобто це рішення
купити). Пропозиція - це кількість продукту, яку вироб-
ні4к може доставити на ринок у певний час і за відповідну
ціну (тобто ца рішення продати).
2. Попит і пропозиція формуються під впливом багатьох
факторів, насамперед під впливом ціни даного (нашого)
товару. Залежність попиту від ціни є оберненою: зі збіль-
шенням ціни попит зменшується і навпаки. Залежність
пропозиції від ціни пряма: із збільшенням ціни пропозиція
збільшується.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27