Чи завжди кожен
іменник має однину і множину?
182
— Які іменники вживаються лише в однині і в мно-
жині?
(Учні разом з учителем пригадують і записують в
зошити — учитель на дошці — таку таблицю):
Іменники лише в:
однині
множині
1. їм., що означають речови-
ну:
вода, вугілля, залізо, мо-
локо.
2. Вказують на опредмечену
якість або дію: блакить,
синь, боротьба, дружба,
гостинність, краса, любов.
3. Збірні: листя, молодь, сту-
дентство.
4. Вл. назви: Десна, Дніпро,
Київ, Леся, Тарас.
1. Парні предмети: вила, во-
рота, ножиці, двері, окуля-
ри.
2. Речовини: вершки,
прянощі, консерви.
дрова,
3. Збірні: гроші, надра, хащі.
4. Назви процесів, дій, почут-
тів, емоцій: пустощі, відві-
дини, веселощі, гордощі,
прикрощі.
5. Вл. назви: Суми, Черкаси,
Альпи, Афіни, Карпати.
(У процесі складання таблиці учні самостійно наво-
дять приклади іменників, які вживаються у певному ро-
ді. При ускладненні учитель приходить на допомогу).
— Які ви ще знаєте граматичні значення іменника?
(Відміна, група). Як розрізнити їх за групами? відміна-
ми?
Ігрова хвилинка.
Для любителя кросвордів учитель дає індивіду-
альне завдання: відгадати і внести у горизонтальні клі-
тини слова:
1. Хто мовчки говорить, а всіх навчає. (Книга).
2. Звір, що жив у рукавичці, загубленій дідом у лісі.
(Жабка).
3. Установа для літнього відпочинку дітей. (Табір).
4. Два^ведмеді, два ведмеді ... молотили. (Горох).
5. Головний герой роману Д. Дефо. (Крузо).
6. Продукт, з яким ви робите бутерброд до школи.
'(Масло).
183
7. В Агнії Варто є вірш про маленьку дівчинку, яка
гірко плакала, що потоне в річці м'яч. Як її звали?
(Таня).
Якщо відповіді правильні, то у виділених клітинах
зверху донизу дізнаєтесь ім'я дівчинки, з якою в ранньо-
му дитинстві часто зустрічались в телевізійному кіно-
залі.
пп
2
ш
|7Г]
4
гп
5
ш
6
ш
7
ш
А всі учні тим часом відгадують загадку, усно виз-
начають граматичні значення іменника-відгадки, роз-
бирають його як частину мови.
Живуть через воду
Два добрі сусіди,
Та в гості від роду
Не йдуть і не їдуть.
(Береги)
V. Прикметник.
— Яка частина мови завжди вживається з іменни-
ком і всі її граматичні значення залежать від імен-
ника?
— Що таке прикметник? На які групи за значенням
вони поділяються? (Учитель на дошці, учні в зошити
записують таку схему):
184
Прикметники
вказують на колір,
смак, вагу, форму,
зовнішні та внутрішні
властивості:
жовтий, легкий, со-
лодкий, великий,
стрункий, щедрий.
мають ступені порів-
няння:
вищий (солодший) і
найвищий (найсолод-
ший)
виражають відношен-
ня до матеріалу, ча-
су, числа, особи, при-
значення, національ-
ності: залізний, літній,
подвійний, жіночий,
шкільний, український.
означають
належність
кого- чого-
небудь лю-
дині, або тва-
рині: Олегів
зошит, ма-
мина сумка.
«Весела перерва».
Учитель читає усмішки, загадки. Діти визначають у
прикметниках розряди за значенням, а прикметник ма-
теринська (мова) розбирають як частину мови.
— Чому ми кажемо «материнська мова»?
— Бо мати більше говорить, ніж батько.
— Яка була погода під час канікул?
— Святкова.
Загадка: Біла криничка, жовта водичка.
Хочеш водички? Розбий криничку.
(Яйце).
VI. Числівник.
— Що ви знаєте про числівник? На які групи за
значенням вони поділяються?
1 Іт
івники
-
\
| ІЙЛЬКІСНІ |
порядкові
кількість, число скільки?
порядок при лічбі який? котрий?
185
Хвилини а-в еселинка.
Завдання: виділити з текстів усмішок числівники,
зробити 'їхній морфологічний розбір.
» * *
— Позич мені, будь-ласка, п'ятдесят копійок.
— На жаль, у мене тільки десять.
— Ну, то позич десять, а сорок будеш винен.
* * *
— Петре, назви сім хижих звірів.
— Три леви і чотири тигри.
Відгадати загадки, провідміняти усно числівники.
Які особливості відмінювання числівників сорок, де-
в'яносто, сто, на -десят, -сот?
1. Сорок п'ят і сорок п'ят. Скільки буде? (Вісімде-
сят п'ят):
2. У тридцяти двох воїнів один командир. (Зуби,
язик).
3. Сімсот воріт, а собака на хвості сидить. (Сітка).
VII. Займенник.
— Яку ви ще знаєте іменну частину мови? Чим вона
особлива? Послухайте сатиричний куплет. Які займен-
ники є у цьому тексті? Який це розряд? Які ви знаєте
інші розряди займенників?
4
особові
зворотний 1 1 с
Займенники
при-
свійні
означальні
вказівні
питаль-
ні
мій, твій, свій, наш, ваш, їхній
весь, сам, самий, всякий, кожний, інший
той, цей, такий, стільки
ВІДНОС-
НІ
НІХТО, НІЩО,
ніякий, нічий,
нікотрий, ні-
скільки
утв. від питаль-
них плюс будь,
небудь, казна,
хтозна
хто,
що,
який,
чий,
котрий,
скільки
1СО
Ігровиймомент.
Відгадати загадки, знайти займенники, визначити їх
розряд, займенники «сам», «хто», «їх» розібрати як час-
тини мови.
1. Які два займенники псують дороги? (Я-ми).
2. За допомогою яких трьох займенників можна зро-
бити руки чистими? (Ви-ми-ти).
3. Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з
голоду помираю. (Вогонь).
4. Біжать коні булані, на них віжки порвані, хто їх
може зупинити, на них віжки підлатати? (Хмари).
5. Сам маленький, а шуба дерев'яна. (Горіх).
VIII. Дієслово.
Диктант-завдання.
Із текстів усмішок виписати дієслова.
— Людо, що ти робиш?
— Задачу розв'язую.
— То зав'яжи її знову та трохи погуляй зі мною.
АНДРІЙКО ЗАМРІЯВСЯ
Йде урок. У класі тиша.
Учні всі старанно пишуть.
Вчитель їм слова диктує,
Та Андрійко їх не чує.
Чистий зошит у Андрія.
Ні, хлопчина не хворіє —
Він, відклавши ручку, мрів,
Ось він. в космос полетів...
Ось полює на китів...
Все він може, все уміє,
Та, на жаль, лише у мрії.
А в житті — звичайна двійка
Знов чекає на Андрійка.
%
(Учитель пропонує учням підрахувати виписані діє-
слова — їх повинно бути 16. У кого така кількість, той
записує собі п'ять очок).
187
г— Які граматичні значення має дієслово?
число: однина, множина
Дієслово
дієвідміни:
перша, друга
спосіб
| дійсний
умовний наказовий
теперішній
І
майбутній
РІД
минулий
рід
1 — я, ми; 2 — ти, ви; 3 — він, вони
Гра «Добери антонім».
До поданих дієслів дібрати антонім (усно) у нака-
зовому способі. '
Згадай (забудь), заборони (дозволь), запам'ятай
(забудь), сядьмо (встаньмо), пишайтесь (соромтесь),
погодьтесь (відмовтесь), схваліть (засудіть), посилюй
(послаблюй), заперечуй (стверджуй), засни (прокинь-
ся), нагрій (охолоди), наближайся (віддаляйся).
Морфологічний розбір кількох дієслів.
IX. Прислівник.
— Про яку самостійну частину мови ще не йшлося
на уроці? Чим прислівник відрізняється від інших са-
мостійних частин мови? Що називається прислівником?
Знайдіть прислівник в усмішці, розберіть його як
частину мови.
* * *
— Яку фразу найчастіше говорять учні на уроках?
— Не знаю...
— Правильно!
X. Поетична хвилинка.
— Послухайте уважно уривок з вірша Володимира
Сосюри «Любіть Україну». Які художні засоби викорис-
товує поет? Запишіть.
188
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води...
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Визначіть і надпишіть над кожним словом, яка це
частина мови,— читаємо «ланцюжком»: один учень на-
зиває слово, визначає, яка це частина мови, потім еста-
фету переймає сусід.
— Які службові частини мови ви знаєте? Яка їхня
роль у нашій мові?
Службові частини мови
прийменник
сполучник
похідні
непохідні
сурядності
підрядності
формотворчі
І
попід,
коло
У, в, з,
під, над
І,
часу
місця
хай, нехай
бодай; б, би;
мети
причини
а, способу дії
модальні
або-або, ні-ні
— Послухайте сатиричні мініатюри-притчі. Чого во-
ни вчать нас? На які частини мови тут робиться наго-
лос? Які це сполучники?
Це так, але... Повір, але.. Забув, але.,
Завжди але, на добре чи на зле;
Рдзкоаює життя людини
На протилежні половини
Якби на носі в кожного росли гриби,
То за природу не вели б ми боротьби.
189
/ ріки чистими були б, якби
Був толк якийсь із тої боротьби.
XI. Підсумок.
— Що ми повторювали на сьогоднішньому уроці?
Діти підраховують очки, які вони отримали. Учи-
тель підводить підсумок на кращого знавця морфології,
виставляє оцінки (лише п'ятірки), вручає найактивні-
шим учням сувеніри.
XII. Домашнє завдання.
Переписати вірш Андрія Малишка, визначити всі
частини мови, вивчити напам'ять.
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкю,
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці.
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової...
Г. К. ДМИТРЕНКО.
БІОЛОГІЯ,
ЛЕГЕНДИ, ПОВІР'Я
7 клас
Народознавство — одне з джерел активізації мисли-
тельної діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення
наукових пояснень тих чи іших явищ і їх трактування у
фольклорі урізноманітнює урок не лише новою інформа-
цією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує
уміння і навички самостійно робити відповідні узагаль-
нення і висновки.
Так, вивчаючи у 7 класі тему «Хвороботворні бакте-
рії», звертаємось до народних легенд. Для цього зазда-
легідь даємо завдання записати місцеві легенди, повір'я
до даної теми або знайти їх у фольклорних збірниках.
Безпосередньо на уроці ознайомлюємо учнів з науковим
190
поясненням причин захворювань, викликаних хворобо-
творними бактеріями. «Які ви знаєте хвороби людського
організму?» — таке запитання ставимо після цього пе-
ред ними. Відповідаючи на нього, учні називають корот-
козорість, гіпертонію, анемію і серед них ті, що викли-
каються хвороботворними бактеріями — чуму, дифте-
рію, холеру, туберкульоз, ангіну та інші. Далі з'ясовує-
мо шляхи проникнення їх в організм. При цьому відзна-
чаємо, що шкідливі бактерії можуть проникати із за-
брудненим повітрям через органи дихання і викликати
їх захворювання, наприклад, ангіну чи туберкульоз.
Інші види хвороб, такі, як, скажімо, дизентерія викли-
каються в результаті вживання немитих фруктів та
овочів, немитих рук, особливо після роботи з грунтом.
Різними хворобами також можна заразитися вживанням
молока від корови, хворої на туберкульоз, від котів, со-
бак та інших тварин або після обробітку їхньої шкіри.
Виконавши таку роботу, заслуховуємо і обговорює-
мо народні легенди про деякі захворювання. Ці повідом-
лення роблять кілька учнів, які в процесі підготовки до
уроку використали власні записи та рекомендовану літе-
ратуру. Ось стислий переказ змісту однієї з легенд про
чуму, який робить учень:
«Чума ходила по селах під виглядом дівчини-жебрачки, що
просила хліба і перетворювалась в чорного кота, пса чи курку.
Бідні співчували, допомагали хто чим міг, а багаті ставились до неї
по-іншому. Вони навмисне уникали зустрічі з нею. Хлопчик багатого
розповідав, що батько пішов у поле, щоб його чума не застала, а
мама в димарі сховалась. За це чума-дівчина умертвила і батька,
і матір. А коли вона у вигляді чорної кішки зустріла бідного, то
він забрав її додому і нагодував молоком, яке Чого жінка купила
у сусідки за гроші. Чума обійшла цю сім'ю і не завдала лиха. Всі
залишились здоровими. Потім кішка вибігла на двір і пішла до
сусідки, в якої жінка купила молока. Через деякий час багачка
була мертва і в руках тримала гроші, які взяла за молоко»'.
Ця легенда має не тільки пізнавальне, а й виховне
значення, адже учить доброти, милосердя і т. п.
Про те, що чума блукала і під виглядом чорної кур-
ки, учні дізнаються, прослухавши легенду «Чума в Тро-
янівці». В ній стверджується, що на чиєму подвір'ї чор-
на курка погребеться, там завтра усі слабі лежать
будуть, тобто ще більше захворіють. Дізнавшись про
причини поширення хвороби, селяни переловили вночі
всіх курей і потопили в броді далеко від села. Тоді хво-
роба пройшла, люди перестали вмирати, а місце, де був
брід, назвали Курячим 2.
19!
Інший учень розповість легенду «Болячка», в якій
оповідається про те, як люди, щоб не хворіти, покинули
село і пішли жити в ліс. Але один господар на імення
Юра повернувся через тиждень додому, щоб напекти
хліба, і тут йому довелось врятувати ловчого пса, на
якого напали сільські пси. Господар нагодував його і
перев'язав рани. З того часу люди перестали хворіти і
повернулись до рідних домівок, адже ловчий пес уже
не поширював цих хвороб 3.
Ознайомивши таким чином учнів з легендами, під-
водимо їх до висновку, що й у фольклорі певною мірою
підтверджується правильність наукових тверджень про
причини виникнення інфекційних захворювань. В дано-
му випадку ними стали хворі тварини, які передавали
здоровим живим організмам, як людям, так і тваринам,
ці хвороби, спустошуючи цілі людські поселення.
Під час вивчення систематики покритонасінних
(квіткових) рослин також використовуємо український
фольклор. Спочатку на основі будови квітки й плоду
з'ясовуєм характерні ознаки рослин відповідної родини,
а потім називаємо рослини. Наприклад, до родини бо-
бових учні відносять горох, квасолю, сою, буркун, ко-
нюшину і т. д., тобто як культурні, так і дикорослі рос-
лини місцевої флори. Потім запитуємо учнів чи знають
вони, що означає горох у фольклорі. Дати відповідь на
це запитання семикласники затруднюються. Та коли
називаємо прислів'я «Сльози котяться, як горох», вони
говорятн, що назва ця пов'язана з нещастям, бідою.
Щоб переконатися, що це дійсно так, запитуємо хлоп-
ців, чи посівають вони на Новий рік горохом. Учні від-
повідають, що ніколи не домішують горох до хлібних
зерен і аж тепер з'ясовуємо, чому. Почуте на уроці до-
повнюємо легендою про горох. «Як Господь вигнав Ада-
ма з раю,— розповідає вчитель,— то він мусив узятися
за роботу: обробляти землю, щоб прокормити себе з
€вою. Трудно було Адаму звикати до тяжкої праці. І
от, як він перший раз взявся обробляти землю і перший
раз ходив за плугом, то дуже плакав. І де падали на
землю його сльози, там виріс горох»4.
У цій легенді правдиво відображена округла форма
насінини, що відповідає формі сліз, а також показано
значимість фізичної праці в одержанні високих урожаїв
культурних рослин.
Доречне використання фольклору і до теми «Папо-
ротеподібні рослини». На початку вивчення нового
192
матеріалу з'ясовуємо, що папороть розмножується спо-
рами, а не насінням. «Чи має ця рослина квітку?» —
звертаємося до класу. Учні відповідають, що у неї квіт-
ки не буває, тобто папороть не належить до квіткових
(покритонасінних). А як розповідають про цю рослину
лісу народні повір'я?
Учень: за народними повір'ями, папороть цвіте ли-
ше одну мить у ніч на Івана Купала, а тому зірвати цю
квітку не зовсім легко. До того ж її завжди охороня-
ють від людей чорти. Той, хто хоче дістати квітку, по-
винен перемогти самого чорта, бо цей чорт десь після
дев'ятої години вечора стріляє в людину, кидає в неї
каміння, наїжджає на неї і т. п. Сміливець не повинен
боятися і озиратися. А папороть опівночі начебто за-
цвітає. Взявши квітку, її зберігають під шкірою долоні
і, носячи її при собі, можна знати про все на свті. Цю
квітку начебто знайшов один чоловік, а коли він повер-
нувся із лісу у панське село, то вийшли два лакеї і по-
тягнули його до пана. Пан допитувався, де він був і
різками хотів бити цього господського чоловіка. Тоді
він признався панові — і цвіту в нього не стало, бо ж
то не пан був, а ідоли знаходились коло нього і цвіт
одібрали 5.
На основі легенди робимо висновок, що папороть
все ж таки не цвіте, бо в неї «одібрано» цвіт. Повір'я
про цвітіння папороті, пояснює з цього приводу
М. Дмитренко, пов'язане з Сонцем як символом та дже-
релом життя природи й людини. А чому ж саме на Іва-
на Купала? Та тому, що на це свято природа досягає
найбільшого розквіту, а цей час також вважався най-
сприятливішим для збирання цілющої рослинності6.
Вивчаючи розові, зупиняємось на калині як симво-
лові дорослості дівчини і жіночої краси. З великим за-
хопленням про цю рослину писав Т. Шевченко:
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Широко використовують калину у весільних обря-
дах, калиною прикрашають хату, подвір'я, використо-
вують її в народній медицині. Часто в народній поезії
калина символізує кров, красу, молодість. Легенди,
повір'я оповідають про неї, як про живу істоту, якій
сповідують свою душу, особливо дівчата.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
іменник має однину і множину?
182
— Які іменники вживаються лише в однині і в мно-
жині?
(Учні разом з учителем пригадують і записують в
зошити — учитель на дошці — таку таблицю):
Іменники лише в:
однині
множині
1. їм., що означають речови-
ну:
вода, вугілля, залізо, мо-
локо.
2. Вказують на опредмечену
якість або дію: блакить,
синь, боротьба, дружба,
гостинність, краса, любов.
3. Збірні: листя, молодь, сту-
дентство.
4. Вл. назви: Десна, Дніпро,
Київ, Леся, Тарас.
1. Парні предмети: вила, во-
рота, ножиці, двері, окуля-
ри.
2. Речовини: вершки,
прянощі, консерви.
дрова,
3. Збірні: гроші, надра, хащі.
4. Назви процесів, дій, почут-
тів, емоцій: пустощі, відві-
дини, веселощі, гордощі,
прикрощі.
5. Вл. назви: Суми, Черкаси,
Альпи, Афіни, Карпати.
(У процесі складання таблиці учні самостійно наво-
дять приклади іменників, які вживаються у певному ро-
ді. При ускладненні учитель приходить на допомогу).
— Які ви ще знаєте граматичні значення іменника?
(Відміна, група). Як розрізнити їх за групами? відміна-
ми?
Ігрова хвилинка.
Для любителя кросвордів учитель дає індивіду-
альне завдання: відгадати і внести у горизонтальні клі-
тини слова:
1. Хто мовчки говорить, а всіх навчає. (Книга).
2. Звір, що жив у рукавичці, загубленій дідом у лісі.
(Жабка).
3. Установа для літнього відпочинку дітей. (Табір).
4. Два^ведмеді, два ведмеді ... молотили. (Горох).
5. Головний герой роману Д. Дефо. (Крузо).
6. Продукт, з яким ви робите бутерброд до школи.
'(Масло).
183
7. В Агнії Варто є вірш про маленьку дівчинку, яка
гірко плакала, що потоне в річці м'яч. Як її звали?
(Таня).
Якщо відповіді правильні, то у виділених клітинах
зверху донизу дізнаєтесь ім'я дівчинки, з якою в ранньо-
му дитинстві часто зустрічались в телевізійному кіно-
залі.
пп
2
ш
|7Г]
4
гп
5
ш
6
ш
7
ш
А всі учні тим часом відгадують загадку, усно виз-
начають граматичні значення іменника-відгадки, роз-
бирають його як частину мови.
Живуть через воду
Два добрі сусіди,
Та в гості від роду
Не йдуть і не їдуть.
(Береги)
V. Прикметник.
— Яка частина мови завжди вживається з іменни-
ком і всі її граматичні значення залежать від імен-
ника?
— Що таке прикметник? На які групи за значенням
вони поділяються? (Учитель на дошці, учні в зошити
записують таку схему):
184
Прикметники
вказують на колір,
смак, вагу, форму,
зовнішні та внутрішні
властивості:
жовтий, легкий, со-
лодкий, великий,
стрункий, щедрий.
мають ступені порів-
няння:
вищий (солодший) і
найвищий (найсолод-
ший)
виражають відношен-
ня до матеріалу, ча-
су, числа, особи, при-
значення, національ-
ності: залізний, літній,
подвійний, жіночий,
шкільний, український.
означають
належність
кого- чого-
небудь лю-
дині, або тва-
рині: Олегів
зошит, ма-
мина сумка.
«Весела перерва».
Учитель читає усмішки, загадки. Діти визначають у
прикметниках розряди за значенням, а прикметник ма-
теринська (мова) розбирають як частину мови.
— Чому ми кажемо «материнська мова»?
— Бо мати більше говорить, ніж батько.
— Яка була погода під час канікул?
— Святкова.
Загадка: Біла криничка, жовта водичка.
Хочеш водички? Розбий криничку.
(Яйце).
VI. Числівник.
— Що ви знаєте про числівник? На які групи за
значенням вони поділяються?
1 Іт
івники
-
\
| ІЙЛЬКІСНІ |
порядкові
кількість, число скільки?
порядок при лічбі який? котрий?
185
Хвилини а-в еселинка.
Завдання: виділити з текстів усмішок числівники,
зробити 'їхній морфологічний розбір.
» * *
— Позич мені, будь-ласка, п'ятдесят копійок.
— На жаль, у мене тільки десять.
— Ну, то позич десять, а сорок будеш винен.
* * *
— Петре, назви сім хижих звірів.
— Три леви і чотири тигри.
Відгадати загадки, провідміняти усно числівники.
Які особливості відмінювання числівників сорок, де-
в'яносто, сто, на -десят, -сот?
1. Сорок п'ят і сорок п'ят. Скільки буде? (Вісімде-
сят п'ят):
2. У тридцяти двох воїнів один командир. (Зуби,
язик).
3. Сімсот воріт, а собака на хвості сидить. (Сітка).
VII. Займенник.
— Яку ви ще знаєте іменну частину мови? Чим вона
особлива? Послухайте сатиричний куплет. Які займен-
ники є у цьому тексті? Який це розряд? Які ви знаєте
інші розряди займенників?
4
особові
зворотний 1 1 с
Займенники
при-
свійні
означальні
вказівні
питаль-
ні
мій, твій, свій, наш, ваш, їхній
весь, сам, самий, всякий, кожний, інший
той, цей, такий, стільки
ВІДНОС-
НІ
НІХТО, НІЩО,
ніякий, нічий,
нікотрий, ні-
скільки
утв. від питаль-
них плюс будь,
небудь, казна,
хтозна
хто,
що,
який,
чий,
котрий,
скільки
1СО
Ігровиймомент.
Відгадати загадки, знайти займенники, визначити їх
розряд, займенники «сам», «хто», «їх» розібрати як час-
тини мови.
1. Які два займенники псують дороги? (Я-ми).
2. За допомогою яких трьох займенників можна зро-
бити руки чистими? (Ви-ми-ти).
3. Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з
голоду помираю. (Вогонь).
4. Біжать коні булані, на них віжки порвані, хто їх
може зупинити, на них віжки підлатати? (Хмари).
5. Сам маленький, а шуба дерев'яна. (Горіх).
VIII. Дієслово.
Диктант-завдання.
Із текстів усмішок виписати дієслова.
— Людо, що ти робиш?
— Задачу розв'язую.
— То зав'яжи її знову та трохи погуляй зі мною.
АНДРІЙКО ЗАМРІЯВСЯ
Йде урок. У класі тиша.
Учні всі старанно пишуть.
Вчитель їм слова диктує,
Та Андрійко їх не чує.
Чистий зошит у Андрія.
Ні, хлопчина не хворіє —
Він, відклавши ручку, мрів,
Ось він. в космос полетів...
Ось полює на китів...
Все він може, все уміє,
Та, на жаль, лише у мрії.
А в житті — звичайна двійка
Знов чекає на Андрійка.
%
(Учитель пропонує учням підрахувати виписані діє-
слова — їх повинно бути 16. У кого така кількість, той
записує собі п'ять очок).
187
г— Які граматичні значення має дієслово?
число: однина, множина
Дієслово
дієвідміни:
перша, друга
спосіб
| дійсний
умовний наказовий
теперішній
І
майбутній
РІД
минулий
рід
1 — я, ми; 2 — ти, ви; 3 — він, вони
Гра «Добери антонім».
До поданих дієслів дібрати антонім (усно) у нака-
зовому способі. '
Згадай (забудь), заборони (дозволь), запам'ятай
(забудь), сядьмо (встаньмо), пишайтесь (соромтесь),
погодьтесь (відмовтесь), схваліть (засудіть), посилюй
(послаблюй), заперечуй (стверджуй), засни (прокинь-
ся), нагрій (охолоди), наближайся (віддаляйся).
Морфологічний розбір кількох дієслів.
IX. Прислівник.
— Про яку самостійну частину мови ще не йшлося
на уроці? Чим прислівник відрізняється від інших са-
мостійних частин мови? Що називається прислівником?
Знайдіть прислівник в усмішці, розберіть його як
частину мови.
* * *
— Яку фразу найчастіше говорять учні на уроках?
— Не знаю...
— Правильно!
X. Поетична хвилинка.
— Послухайте уважно уривок з вірша Володимира
Сосюри «Любіть Україну». Які художні засоби викорис-
товує поет? Запишіть.
188
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води...
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Визначіть і надпишіть над кожним словом, яка це
частина мови,— читаємо «ланцюжком»: один учень на-
зиває слово, визначає, яка це частина мови, потім еста-
фету переймає сусід.
— Які службові частини мови ви знаєте? Яка їхня
роль у нашій мові?
Службові частини мови
прийменник
сполучник
похідні
непохідні
сурядності
підрядності
формотворчі
І
попід,
коло
У, в, з,
під, над
І,
часу
місця
хай, нехай
бодай; б, би;
мети
причини
а, способу дії
модальні
або-або, ні-ні
— Послухайте сатиричні мініатюри-притчі. Чого во-
ни вчать нас? На які частини мови тут робиться наго-
лос? Які це сполучники?
Це так, але... Повір, але.. Забув, але.,
Завжди але, на добре чи на зле;
Рдзкоаює життя людини
На протилежні половини
Якби на носі в кожного росли гриби,
То за природу не вели б ми боротьби.
189
/ ріки чистими були б, якби
Був толк якийсь із тої боротьби.
XI. Підсумок.
— Що ми повторювали на сьогоднішньому уроці?
Діти підраховують очки, які вони отримали. Учи-
тель підводить підсумок на кращого знавця морфології,
виставляє оцінки (лише п'ятірки), вручає найактивні-
шим учням сувеніри.
XII. Домашнє завдання.
Переписати вірш Андрія Малишка, визначити всі
частини мови, вивчити напам'ять.
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкю,
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці.
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової...
Г. К. ДМИТРЕНКО.
БІОЛОГІЯ,
ЛЕГЕНДИ, ПОВІР'Я
7 клас
Народознавство — одне з джерел активізації мисли-
тельної діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення
наукових пояснень тих чи іших явищ і їх трактування у
фольклорі урізноманітнює урок не лише новою інформа-
цією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує
уміння і навички самостійно робити відповідні узагаль-
нення і висновки.
Так, вивчаючи у 7 класі тему «Хвороботворні бакте-
рії», звертаємось до народних легенд. Для цього зазда-
легідь даємо завдання записати місцеві легенди, повір'я
до даної теми або знайти їх у фольклорних збірниках.
Безпосередньо на уроці ознайомлюємо учнів з науковим
190
поясненням причин захворювань, викликаних хворобо-
творними бактеріями. «Які ви знаєте хвороби людського
організму?» — таке запитання ставимо після цього пе-
ред ними. Відповідаючи на нього, учні називають корот-
козорість, гіпертонію, анемію і серед них ті, що викли-
каються хвороботворними бактеріями — чуму, дифте-
рію, холеру, туберкульоз, ангіну та інші. Далі з'ясовує-
мо шляхи проникнення їх в організм. При цьому відзна-
чаємо, що шкідливі бактерії можуть проникати із за-
брудненим повітрям через органи дихання і викликати
їх захворювання, наприклад, ангіну чи туберкульоз.
Інші види хвороб, такі, як, скажімо, дизентерія викли-
каються в результаті вживання немитих фруктів та
овочів, немитих рук, особливо після роботи з грунтом.
Різними хворобами також можна заразитися вживанням
молока від корови, хворої на туберкульоз, від котів, со-
бак та інших тварин або після обробітку їхньої шкіри.
Виконавши таку роботу, заслуховуємо і обговорює-
мо народні легенди про деякі захворювання. Ці повідом-
лення роблять кілька учнів, які в процесі підготовки до
уроку використали власні записи та рекомендовану літе-
ратуру. Ось стислий переказ змісту однієї з легенд про
чуму, який робить учень:
«Чума ходила по селах під виглядом дівчини-жебрачки, що
просила хліба і перетворювалась в чорного кота, пса чи курку.
Бідні співчували, допомагали хто чим міг, а багаті ставились до неї
по-іншому. Вони навмисне уникали зустрічі з нею. Хлопчик багатого
розповідав, що батько пішов у поле, щоб його чума не застала, а
мама в димарі сховалась. За це чума-дівчина умертвила і батька,
і матір. А коли вона у вигляді чорної кішки зустріла бідного, то
він забрав її додому і нагодував молоком, яке Чого жінка купила
у сусідки за гроші. Чума обійшла цю сім'ю і не завдала лиха. Всі
залишились здоровими. Потім кішка вибігла на двір і пішла до
сусідки, в якої жінка купила молока. Через деякий час багачка
була мертва і в руках тримала гроші, які взяла за молоко»'.
Ця легенда має не тільки пізнавальне, а й виховне
значення, адже учить доброти, милосердя і т. п.
Про те, що чума блукала і під виглядом чорної кур-
ки, учні дізнаються, прослухавши легенду «Чума в Тро-
янівці». В ній стверджується, що на чиєму подвір'ї чор-
на курка погребеться, там завтра усі слабі лежать
будуть, тобто ще більше захворіють. Дізнавшись про
причини поширення хвороби, селяни переловили вночі
всіх курей і потопили в броді далеко від села. Тоді хво-
роба пройшла, люди перестали вмирати, а місце, де був
брід, назвали Курячим 2.
19!
Інший учень розповість легенду «Болячка», в якій
оповідається про те, як люди, щоб не хворіти, покинули
село і пішли жити в ліс. Але один господар на імення
Юра повернувся через тиждень додому, щоб напекти
хліба, і тут йому довелось врятувати ловчого пса, на
якого напали сільські пси. Господар нагодував його і
перев'язав рани. З того часу люди перестали хворіти і
повернулись до рідних домівок, адже ловчий пес уже
не поширював цих хвороб 3.
Ознайомивши таким чином учнів з легендами, під-
водимо їх до висновку, що й у фольклорі певною мірою
підтверджується правильність наукових тверджень про
причини виникнення інфекційних захворювань. В дано-
му випадку ними стали хворі тварини, які передавали
здоровим живим організмам, як людям, так і тваринам,
ці хвороби, спустошуючи цілі людські поселення.
Під час вивчення систематики покритонасінних
(квіткових) рослин також використовуємо український
фольклор. Спочатку на основі будови квітки й плоду
з'ясовуєм характерні ознаки рослин відповідної родини,
а потім називаємо рослини. Наприклад, до родини бо-
бових учні відносять горох, квасолю, сою, буркун, ко-
нюшину і т. д., тобто як культурні, так і дикорослі рос-
лини місцевої флори. Потім запитуємо учнів чи знають
вони, що означає горох у фольклорі. Дати відповідь на
це запитання семикласники затруднюються. Та коли
називаємо прислів'я «Сльози котяться, як горох», вони
говорятн, що назва ця пов'язана з нещастям, бідою.
Щоб переконатися, що це дійсно так, запитуємо хлоп-
ців, чи посівають вони на Новий рік горохом. Учні від-
повідають, що ніколи не домішують горох до хлібних
зерен і аж тепер з'ясовуємо, чому. Почуте на уроці до-
повнюємо легендою про горох. «Як Господь вигнав Ада-
ма з раю,— розповідає вчитель,— то він мусив узятися
за роботу: обробляти землю, щоб прокормити себе з
€вою. Трудно було Адаму звикати до тяжкої праці. І
от, як він перший раз взявся обробляти землю і перший
раз ходив за плугом, то дуже плакав. І де падали на
землю його сльози, там виріс горох»4.
У цій легенді правдиво відображена округла форма
насінини, що відповідає формі сліз, а також показано
значимість фізичної праці в одержанні високих урожаїв
культурних рослин.
Доречне використання фольклору і до теми «Папо-
ротеподібні рослини». На початку вивчення нового
192
матеріалу з'ясовуємо, що папороть розмножується спо-
рами, а не насінням. «Чи має ця рослина квітку?» —
звертаємося до класу. Учні відповідають, що у неї квіт-
ки не буває, тобто папороть не належить до квіткових
(покритонасінних). А як розповідають про цю рослину
лісу народні повір'я?
Учень: за народними повір'ями, папороть цвіте ли-
ше одну мить у ніч на Івана Купала, а тому зірвати цю
квітку не зовсім легко. До того ж її завжди охороня-
ють від людей чорти. Той, хто хоче дістати квітку, по-
винен перемогти самого чорта, бо цей чорт десь після
дев'ятої години вечора стріляє в людину, кидає в неї
каміння, наїжджає на неї і т. п. Сміливець не повинен
боятися і озиратися. А папороть опівночі начебто за-
цвітає. Взявши квітку, її зберігають під шкірою долоні
і, носячи її при собі, можна знати про все на свті. Цю
квітку начебто знайшов один чоловік, а коли він повер-
нувся із лісу у панське село, то вийшли два лакеї і по-
тягнули його до пана. Пан допитувався, де він був і
різками хотів бити цього господського чоловіка. Тоді
він признався панові — і цвіту в нього не стало, бо ж
то не пан був, а ідоли знаходились коло нього і цвіт
одібрали 5.
На основі легенди робимо висновок, що папороть
все ж таки не цвіте, бо в неї «одібрано» цвіт. Повір'я
про цвітіння папороті, пояснює з цього приводу
М. Дмитренко, пов'язане з Сонцем як символом та дже-
релом життя природи й людини. А чому ж саме на Іва-
на Купала? Та тому, що на це свято природа досягає
найбільшого розквіту, а цей час також вважався най-
сприятливішим для збирання цілющої рослинності6.
Вивчаючи розові, зупиняємось на калині як симво-
лові дорослості дівчини і жіночої краси. З великим за-
хопленням про цю рослину писав Т. Шевченко:
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Широко використовують калину у весільних обря-
дах, калиною прикрашають хату, подвір'я, використо-
вують її в народній медицині. Часто в народній поезії
калина символізує кров, красу, молодість. Легенди,
повір'я оповідають про неї, як про живу істоту, якій
сповідують свою душу, особливо дівчата.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23