Крiм того, суд неправильно вирахував єй середнiй заробiток
i не вирiшив питання-про стягнення заробiтноє плати за за-
тримку видачi трудовоє книжки та за час до змiни формулю-
вання причин звiльнення.
Судова кйлегiя Верховного Суду Украєни ввахау, що ка-
сацiйна скарга задоволенню не пiдлягау з таких пiдстав.
Судом встановлено, що 19 липня 1991 р. зборами уповно-
важених пайовикiв Боярського мiського споживчого товариства
Б. була обрана головою його правлiння на .пять рокiв.
- Постановою правлiння Киуао-Святопшнськоє. райсцожив-
спiлки вiд 29 червня 1993 р. вона була звiльнена з цiує посади
за п. З ст. 40 КЗпП.
Визнаючи звiльнення незаконним, обласний суд обгрунто-
вано виходив з того, що вiдповiдно до п. З ст, 147 КЗпП
працiвники, якi займають виборнi посади, можуть бути звiль-
ненi тiльки за рiшенням органу, який єх обрав. Б. ж була
звiльнена не зборами уповноважених пайовикiв, а правлiнням
райспоживспiлки. Є вже це було б достатньою, пiдставою для
поновлення єє .на роботi. Однак, як вбачауться з протоколу
звiтно-виборних зборiв уповноважених пайовикiв Боярського
споживчого товариства вiд 12 серпня 1993 р., робота його
правлiння, яке очолювала позивачка, була визнана неза-
довiльною. Постановлено звiльнити Б. з посади достроково. На
цих же зборах було обрано нового голову правлiння. Доводи
позивачки про те, що збори не можна вважати правомочними,
оскiльки не було кворуму, та про те, що рiшення про єє
звiльнення вони не приймали, судом перевiрялись, однак не
дiстали пiдтвердження. Тому єх не можна визнати такими, що
заслуговують на увагу.
Виходячи з цього та беручи до уваги, що вiдповiдно до ч. З
ст. 221 КЗпП спори про дострокове звiльнення з виборноє
платноє посади членiв громадських та iнших обуднань громадян
за рiшенням органiв, що єх обрали, судам непiдвiдомчi, облас-
ний суд обгрунтовано обмежився лише визнанням звiльнення
незаконним. . - . ,
При цьому вiн правильно вирiшив питання"про стягнення
заробiтноє плати за час вимушеного прогулу- з моменту
звiльнення до рiшення зборiв уповноважених i в основу роз-
рахункiв поклав постанову Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21
березня 1992 р. № 140 "Про додатковi захопи у звязку з
пiдвищенням заробiтноє плати", згiдно з якою, зокрема, розмiр
виплат, який вiдповiдно до чинного законодавства обчислюуться
з середньогозаробiтку, у бюджетних органiзацiях визначауться
виходячи з установлених посадових окладiв (тарифних ставок)
з урахуванням доплат i надбавок, якщо середнiй заробiток,
визначений у встановленому порядку, менший за пi оклади.-В
звязку з цим посилання позивачки на неправильнiсть пiд-
рахунку єє заробiтноє плати у необгрунтованими. Що ж до
- 60 -
стягнення заробiтноє плати за затримку видачi трудовоє книж-
ки, а також щодо неправильностi запису в останнiй, то пi
питання не були предметом позову в данiй справi i тому пра-
вильно судом не розглядались. -
Керуючись статтями 310> 311 ЦПК Украєни, судова колегiя
Верховного Суду залишила рiшення без змiни.
При обраннi виду дисциплiнарного стягнення, в тому числi i
звiльненнi з цих пiдстав, необхiдно додержувати вимог ст. !49
Кодексу законiв про працю Украєни, згiдна з якими власник
або уповноважений ним орган у цьому разi повинен врахову-
вати ступiнь тяжкостi тмииеноге проступку i заподiяну ним
шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, i попередню
роботу працiвника -
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 14 квiтня 1993 р, ~ i
(в и т яг) ;
Б. працювала в хавцизькому кiнотеатрi "Батькiвщина" ху-
дожником-оформлювачем. Наказом вiд ЗО березня 1991 р. вона-
була звiльнена з роботи за п. З ст. 40 КЗпП у звязку з
систематичним невиконанням без поважних причин обовязкiв,
покладених на неє трудовим договором i посадовою iнструкцiую.
Вважаючи звiльнення незаконним, Б. у квiтнi 1991 р.
предявила позов до кiнотеатру про поновлення на роботi i
стягнення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.


Справа розглядалася неодноразово. ..
Рiшенням судовоє колегiє Донецького обласного суду вiд 22
лютого 1993 р. позов задоволене. -
У касацiйнiй скарзi вiдповiдач просить скасувати це рi-
шення, оскiльки при його постновленнi не враховано, що пот-
зивачка неналежним чином виконувала своє трудовi обовязки
та те,- що дисциплiнарнi стягнення яр неє застосовувались з
додержанням встановленого порядку. .
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вважау, що. ка-
сацiйна скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
З матерiалiв справи видно, що позивачка з 1.983 р. працю-
вала у вiдповiдача художником-оформлювачем; а наказом вiд
ЗО березня 1991 р. звiльнена за п. З ст. 40 КЗпП. Перед ця>
вона вже звiльнялась з роботи i була поновлена на нiй наказом
вiд 28 сiчня 1991 р. як. незаконно звiльнена. Пiсля цього ;
казом вiд 1 лютого 1991 р. єй було оголошено зауваж
те, що 29 сiчня 1991. р. вона пiдготувала рекламу на
- 61 -
щитi, а ЗО сiчня того ж оку запiзнилась з обiдньоє перерви
на ЗО хв" наказом вiд 7 лютого 1991 р. оголошено сувору
догану за зрив рекламування фiльму, а наказом вiд 20 березня
1991 р. - сувору догану за орфографiчну помилку на фасаднiй
рекламi. Приводом до звiльнення Б. згiдно знаказом вiд ЗО
березня 1991 р. стало те, що вона 29 березня запiзнилась з
обiдньоє перерви на 13 хв. i не помiняда стару рекламу на
нову. .
При вирiшеннi справи суд визнав, що позивачка допустила
зазначенi порушення. Разом з тим вiн встановив, що кiнотеатр
потребуу капiтального ремонту, його примiщення не опа-
люуться, в звязку з чим Б. не мала належних умов для роботи,
особливо для сушiння рекламних щитiв. Не вживались належнi
- заходи до органiзацiє єє роботи.
Розриваючи трудовий договiр з позивачкою, вiдповiдач не
взяв до уваги зазначених обставин i не врахував, що застосу-
вання до працiвника такого дисциплiнарного стягнення, як
звiльнення, у крайнiм заходом. Вiдповiдачем не виконано вимог
. ст. 149 КЗпП, згiдно з якими Вид дисциплiнарного стягнення
мау обиратись з врахуванням ступеня тяжкостi вчиненого про-
ступку, заподiяноє ним шкоди, обставин, за яких вчинено про-
ступок, i попередньоє роботи працiвника.
Беручи до уваги, що рiшення суду вiдповiдау встановленим
обставинам, вимогам п. З ст. 40, статтям 149, ,235 КЗпП, розяс-
ненням Пленуму Верховного Суду Украєни, даним у п. 22 його
постанови № 9 вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду
судами трудових спорiв", судова колегiя Верховного Суду за-
лишила рiшення без змiни.
Оскiльки звiльнення з роботи проведено з порушенням чинного
законодавства, а в ходi судового розгляду виявлено iстотнi
недолiки в дiяльностi вiдповiдача, суд обгрунтовано постановив
окрему ухвалу про необхiднiсть усунути виявленi порушення
закону
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 23сiчня 1991 р.
(витяг).
Судова колегiя в цивiльних справах Сумського обласного
суду, розглянувши справу за позовом Г. до Сумського облас-
-62 - . " -
ного товариства мисливцiв i рибалок, постановила рiшення про
задоволення його позову щодо поновлення на роботi та стяг-
нення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
У ходi судового розгляду встановлено, що позивача за су-
довими рiшеннями вже тричi поновлювали на роботi. Основною
причиною трудових спорiв, якi протягом кiлькох рокiв тривають
у Кролiвецькiй районнiй радi Товариства мисливцiв i рибалок,
у неналежний облiк та контроль за роботою угерiв. Незважаючи
на те, що Украєнська рада товариства мисливцiв i рибалок ще
в 1985 р. затвердила i надiслала обласним радам Правила внут-
рiшнього трудового розпорадку, Сумська обласна рада не ви-
конала вимог п. З цього документа i не розробила власних
правил внутрiшнього трудового розпорядку. Немау таких пра-
вил i в районних радах..
Адмiнiстрацiя обласноє ради товариства, постановляючи
рiшення про звiльнення, а профспiлковий комiтет - про дачу
згодг на нього, порушили встановленi ст. 148 КЗпП Украєни
строки, передбаченi для притягнення до- дисциплiнарноє
вiдповiдальностi та розiрвання трудового договору. Так, за
вiдстрiл дикого кабана, який мав мiсце 9 грудня 1989 р. i про
який адмiнiстрацiє стало вiдом> наступного дня, дисциплiнарне
стягнення на позивача було накладено лише ЗОсiчня 1990 р.,
тобто з пропуском встановленого мiсячного строку. З пропуском
цього строку накладалися й iншi дисциплiнарнi стягнення.
Крiм того, саме звiльнення з роботи проведено з порушен-
ням вимог закону, оскiльки у наказi про це не зазначено, який
же саме дисциплiнарний -проступок став пiдставою для розiр-
вання трудового договору. До того позивач не дав пояснень
з приводу проступкiв, що ставляться йому в вину, як того
вимагау ст. 149 КЗвП. ,
Встановлено також, що адмiнiстрацiя товариства при офор-
мленнi прийняття на роботу, звiльнення, накладення дисцип-
лiнарних стягнень видау розпорядження; тодi як згiдно з пп. 6
та 9 затверджених Украєнською радою товариства Правил внут-
рiшнього трудового розпорядку такi дiє мають оформлятися
наказами.
Виявивши зазначенi .порушення законодавства про працю
та недолiки в дiяльностi адмiнiстрацiє обласного товариства мис-
ливцiв i рибалок, судова колегiя обласного суду вiдповiдно до
ст. 235 ЦПК, Украєни постановила окрему ухвалу, якою довела
про це-до вiдома президiє Украєнськоє республiканськоє рад>
товариства мисливцiв i рибалок. "iдтЙ


Судова колегiя Верховного Суду, розглянувши справу ДiЕiС> ""
сацiйному порядку, залишила скаргу на ухвалу без задовояв
ня, а окрему ухвалу без змiни. , й|
. - 63- :
Вiдповiдно до ст. 239 Кодексу законiв про працю i ст. 422
Цивiльного процесуального кодексу Украєни -у разi скасування
виконаного рiшення про стягнення заробiтноє плати чи iнших
виплат, що випливають з трудових правовiдносин, поворот ви-
конання допускауться лише тодi, коли скасоване рiшення грун-
тувалось на повiдомлених позивачем неправдивих вiдомостях
або поданих ним пiдроблених документах
Ухвала судовоє колеги в цивiльних, справах Верховного Суду
Укрфни вiд 12 лютого 1992 р.
(витяг).
У сiчнi 1991 р. К., предявив позов до тернопiльського ви-
робничого обуднання "Текстерно" про стягнення 690 крб., по-
силаючись на те, що вiн був безпiдставно позбавлений премiє
на вказану суму нiбито за крадiжку тканини.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Тернопiльського обласного оуду
вiд 25 грудня 1991 р, в позовi вiдмовлено.
У порядку повороту виконання скасованого рiшення з К.
стягнуто на користь обуднання 690 крб.
У касацiйнiй скарзi К. зазначау, що крадiжка тканини вiн
не вчиняв i що суд не дав належноє оцiнки показанням свiдкiв,
якi спростували факт єє вчинення ним, а тому просить рiшення
скасувати, а справу передати на новий розгляд;
Судова колегiя Верховного Буду Украєни вважау, що
касацiйна скарга пiдлягау частковому задоволенню з таких
пiдстав.
Вiдповiдно до положень про премiювання, що дiють в обуд-
наннi, працiвникам, якi вчинили замах на крадiжку або кра-
дiжку майна, премiє та винагороди за пiдсумками роботи за рiк
не виплачуються. Судом встановлено, .що 17 липня Г990 р.
позивач вчинив крадiжку 26 м тканини в одному з цехiв
обуднання. -
Це пiдтвердили свiдки Г. та К.Л., якi показали, що 17 липня
1990 р. вони затримали К. з викраденою тканиною. .
Свiдки О. i Т. пiдтвердили, що з викраденою тканиною був
затриманий саме К.
Показання свiдкiв Д. та С., якi, на думку позивача, спро-
стовують висновки суду про вчинення ним крадiжки, супере-
чать наведеним доказам, а свiдок Б. не змiг пояснити, хто був
затриманий з викраденою тканиною. За них обставин суд дав
правильну оцiнку цим- показанням.
Повно й всебiчно дослiдивши всi обставини Справи, вiн
обгрунтовано вiдмовив у позовi. . , -
Разом з тим суд допустив неправильний поворот виконання
скасованого рiшення, -
Вiдповiдно до вимог ст. 239 КЗпП i ст. 422 ЦПК поворот
,. - 64 --
виконання рiшень у справах .про стягнення -заройтйЙЦЩИр
та iнших грошових сум по вимогах, що випливають зйЙвйЦ
правовiдносин, не допускауться. - ,:. ;.йАэд%|
У даному разi суд розглядав саме такi вимоги позамйЩ"
Тому судова колегiя Верховного Суду рiшення суду в чжаявй
вирiшення питання про поворот його виконання скасувала я
Рiшення про лоаввлення деiбоiаамє> <асаєйi
станцiуюл частиш еягаюи|>>1вв||<Ивпдвга за час дамуию-
нога прогулу п|№йМб6в|1%4ЕЙ<::<<<Я: вяавачив розмiр й<и-в
середньою завб--!!!!!)>)! них штйвк
поста>єв>абii i4в ЧПа> Явйiховi заходи у звязку з iидiоденяям; за-
робив яйiаєи i лирйиив ще питаинубез притягнейня до учае-И
; у справi посадовоє особи, за розiкфядхенням якоє здйсвено
.незаконне.звiльнення / л-1...-- :\ 1--:; :.-
Ухвала судовоє, колегiє в цивiлiЛих справах Верховного Суду
Украєни вiд II листопада 1992 р.
- Г. працював головним зоотехнiком радгоспу "Артемiвськийi".
Наказом генерального .директора.агропромислового комбi-
нату "Чугуєвський, до складу-,яхего аходая> радгосп; вiд 26
грудня 1990 р. мн звiльнений а. роботи за п, 3 сi, 40 КЗiЙi
Украєни.- / -.. ,-. . .А /1:. "1. .у1.
Не догодхуючнсь з пнм 25 сiчня 1991р, Р.. яакЗДявив-до
радгоспу та комбiнату пивав Щопонввввх.яа, йвбогi та стяг-
.иеиня .йробiтвоС.iОдаадiЙЙ-1>
:чзвс..аI;i;єй>iЙф :,
.ЄЬiюявii ыд
17 каiтвя 1992 р.Г. тюйанй1в1оиа -роботi. На його корветь
постановлене йярвути зафобiтву шиту за тас вимушеного про-
гулу всумi 12062 крб. ;
У касацiйнiй скарзi представник позивача просить скасу
вати рiшечвя судовоє ковегєє в частин> стяйаеиня заробиш>
плати за час вкмушенотй пригулу, восилаючйсь яа те, яэд Я
розмiрг визначiеииє судiiпєоез врахуваняя яваоге законоййй
Судова колегiя Верховиого -Суду Украєни вважау, -щ >
сацiйна скарга пiдлягау задовояеняю з таких вiдстав. -.<">>-
Вiдiвовзднодоп.З ст<4вКЗпПарйн)айВихможеуЯв
нений зроботилнхдйзаiяiестуаок ~~~~
З Бюл. мконодапсгаа, № 395
застосування до нього заходiв дисциплiнарного стягненняабо
громадського впливу за невиконання -без поважних причин
обовязкiв, покладених на нього трудовим договором або пра-
вилами внутрiпппiого трудового розпорядку.
Як встановлено судам;, цих вимог закону при звiльненнi Г.
вiдповiдачем не було додержано.
Нi в наказi про .звiльнення, нi в документах, на .пiдставi
яких вiн був-виданий, не йдеться про те, за якi х конкретнi
порушення трудовоє дисциплiни або за невиконання яких-
функцiональних обовязкiв звiльнений позивач.
Враховуючи цi обставини, суд дiйшов обгрунтованого вис-
новi, що у адмiнiсграєвєхк радгоспу, та
достатнiх пiдстав для звiльнення Г. за п. 3. ст. 40 КЗпП.
Рiшення про поновлення його на робот! у правильним.
Разом з тим не можна погодитись з рiшенням в частинi
стягйення заробiтноє плата за час в<(цуєiiей6го-прогулу, оскiль-
ки воно не вiдповiдау вимогам ст. 203 ЦПК Украєни та СТ. 235
.КЗпП1.-,1-,": ; 11 " ;1,1\ / ; " .;: . :- . ",
За загальним правилом розмiр виплати за час вимушеного
прогулу визначауться виходячи iз заробiтку за два останнi
календарнi мiсяцi (з першого до першого числа), що переду-
вали мiсяцю, в -якому сталося незаконне звiльнення. Для пра-
цiвникiв, якi пропрацювали на даному пiдприумствi (в установi,
органiзацiє) менше двох мiсяцiв, обчислення проводитьсяз роз-
рахунку середнього заробiтку за фактично вiдпрацьованийчас.
При цьому враховуються також положення щодо визначення
середнього заробiтку, передбаченi постановою Кабiнету Мiнiс-
трiв Украєни вiд 2Є -березня 1992 р.№ 140 "Про додатковi
заходи у звязку з пiдвищенням заробiтноє плати";
У даному разi -суд не витребував вiд вiдповiдача довiдки,
яка свiдчила б про заробiток позивача за жовтень i листопад
199й р., а виходив лише єуснихпоясвенб сторiн про його
розмiр. Не навiв суд у ;рййенш i всiх розрадiункiвi необхiдних
для обчислення розмiру виплати з урахуванням нового зако-
нодавства про пiдвищення заробiтноє плати, яке дiяло пiд час
перебування позивача у вимушеному прогулi, а також не за-
значив, за який конкретно час i а звязку з якими обставинами
вiн вважау за необхiдне стягнути заробiтну плату,
Прийшовши до висновку, що Г. звiльнено з роботи фактич-
но як небажаного працiвника, суд не обговорив питання про
вiдшкодування шкоди, заподiяноє радгоспу оплатою позивачевi
часу вимушеного прогулу, третьою особою вiдповiдно до зако-
ну, що дiяв на/чаузюльнедвя...,;.,..-, ." ..л11.;
.Єуразi.уєауi судсаа колегiя ерхввноро "Суду
скасувала рiшення судовоє колегiє обласного суду в пiиг частинi.
/; - , , - -<- . -. . ., .
Припинення роботи як засiб вирiшення колективного трудо-
вого спору ва пiдприумствах залiзничного транспорту не
допускауться .;.- >---.:.--i-- -
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Вер:ковного Суду
Украєни вiд 29 вересня 1993 р.
(в и т я г) .,.,-,.. /1 . \, 1 \. ,.-, - ,..1 .
У вереснi 1992 р.Жовятивсыеий вiддiлок Пiвденно-захiдноє
залiзницi предявив позоь до профспiлкового та страйкового
комiтетiв локомотивного депо ст. Козятин про визнання страйку
незаконним, посилаючись на те, що 2 вересня 1992 р. ма-
шинiсти фото депо розпочали страйк, пiд час якого його ло-
комотивнi бригаде залишили поєзди i блокували рух на лiнiях,
чим, порушили вимоги ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43