К. i Т.Я. про визнання недiйсним свiдоцтва про право
на спадщину слуханням вiдкладено.
У своєй скарзi М.К. просить ухвалу обласного суду скасу-
вати, а справу надiслати для розгляду по сутi. Його скарга
вiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Закриваючи проваджен-
ня в частиш предявлення позову прокурором в iнтересах М.К.
i Я., обласний суд послався на те, що прокурор вiдмовився вiд
позову i що така вiдмова не суперечить вимогам закону та не
порушуу будь-чиєх прав i охоронюваних законом iнтересiв.
Проте з цими мотивами обласного суду догодитися не мож-
на- Матерiали свiдчать, що дану справу дiйсно прийнято до
провадження суду за позовом.прркурора, але особи, на захист
iнтересiв яких предявлено позов, вступили в справу як пози-
вачi i весь час пiдтримували позовнi вимоги та вiд позову не
вiдмовлялися. За таких обставин суд не мав законних пiдстав
закривати провадження в справi, оскiльки на вимогу заiнте-
ресованих осiб справу. необхiдно було вирiшувати по сутi, не-
залежно вiд вiдмови прокурора вiд предявленого позову.
Керуючись статтями 310, 311 ЦПК, судова колегiя в ци-
вiльних справах Верховного Суду УРСР ухвалила: скаргу М.К.
задовольнити, ухвалу Луганського обласного суду -скасувати, а
справу передати до того ж суду для розгляду по сутi.
Вiдповiдно до ст. 85 ЦПК скарги, поданi пiсля закiнчення
процесуального строку, залишаються без розгляду, якщо суд
не знайде пiдстав для продовження або поновлення строку
Ухвала судодсИ колеги в цивiльних-справах Верховного Суду
УРСРаiд26 червня 1971 р.
(витяг) ,". . .
П. працював механiком в автогосподарствi Сiмферополь-
- 224 -
ського мiського вiддiлу охорони здоровя. Наказом вiд 29 груд-
ня 1973 р. його звiльнено за п. З ст. 40 КЗпП за систематичне
невиконання без поважних причин покладених на нього
обовязкiв: Вважаючи звiльнення направильним, П., у сiчнi
1974 р. звернувся з позовом до автогосподарства про понов-
лення на роботi та стягнення заробiтноє плати за вимушений
прогул.
Рiшенням народного суду Києвського району м. Сiмферо-
поля вiд 26 лютого 1974 р. позов задоволене.
Судова колегiя Кримського обласного суду вiд 26 березня
1974 р. рiшення скасувала i справу прийняла до провадження
Кримського обласного суду до першiй iнстанцiє.
У судовому засiданнi Кримського обласного суду 15 квiтня
1974 р. сторони уклали мирову угоду на умовах, що трудовий
договiр з позивачем розривауться з 27 березня 1974 р. за п.
1 ст. 36 КЗпП i йому виплачууться заробiтна плата за сiчень
i лютий 1974 р.
Ухвалою Кримського обласного суду вiд 15 квiтня 1974 р.
.мирову угвду затверджено-1 провадження в справi закрито.
26 квiтня 1974 р. П. оскаржив ухвалу обласного суду про
закриття провадження в справi, а згодом звернувся до Крим-
ського обласного суду iз заявою про поновлення пропущеного
строку на касацiйне оскарження ухвали.
Ухвалою Кримського обласного суду вiд 3 червня 1974 р.
йому вiдмовлено у поновленнi пропущеного касацiйного строку.
У скарзi П. просить скасувати зазначену ухвалу i розгля-
нути його скаргу на ухвалу про закриття провадження в справi
по сутi, .посилаючись на те, що касацiйний строк пропустив у
звязку з тим, що помилково не включив вихiднi днi у строк
касацiйного оскарження.
Скарга не пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдно
до ст. 323 ЦПК ухвала суду про закриття провадження у справi
може бути оскаржена протягом десяти днiв, починаючи з на-
ступного дня пiсля В оголошення. ,-;: - " ~
З протоколу судового засiдаивя бачаАся, що строк i по-
рядок оскарження суд iкюясап аозиiiпе вв.(:т
у судовомузасанй111!>>]>>>.! "-
Вiдповiдно до ст. 85 ЦПК схярi<, овдЙб пiсля iiакiвчеяяя
процесуального строку, залишауться без розгляду, якщо суд ве
знайде пiдстав для продовження або поновлення строку.
iз заяви позивача про поновлення касацiйного строку не
видно поважних причин, якi б перешкоджали йому своучасно
подати скаргу.Щодо його помилки в обчисленнi касацiйного
строку, то ця причина не може вважатися поважною для по-
новлення строку касацiйного оскарження.
Згiдно зi ст. 87 ЦПК, якщо кiнець строку припадау на день
неробочий, то за останнiй день строку вважауться перший пiсля
нього робочий день. У даному разi останнiм днем строку бу
робочий день.
Вiдмова обласного суду в поновленнi касацiйного строку
225 -
8 Бюл. законодавства, № 395
вiдповiдау вимогам ст. 89 ЦИК, i тому пiдстав для скасування
ухвали суду немау.
Судова колегiя ухвалила: скаргу П. залишити без задово-
лення, а ухвалу Кримського обласного суду вiд 3 червня
1974 р. - без змiни.
Питання про поновлення пропущеного процесуального строку
вiдповiдно до ст. 89 ЩiК суд вирiшуу з викликом сторiн i
повiдомленням осiб, якi беруть участь у справi
Постанова Президiє Кiровоградського обласного суду
i>
(витяг) - ..
Рiшенням Свiтловодського мiського народного суду ПК. та
В.К. вiдмовлено у позовi до О. та Л.К. про виселення i задо-
волене зустрiчний позов О. до П. та iнших про визнання обмiну
недiйсним. На це рiшення П. та iншi подали касацiйну скаргу
i просили суд поновити пропущений строк для оскарження у
касацiйному порядку рiшення народного суду. Ухвалою народ-
ного суду це клопотання залишено без задоволення. На ухвалу
народного суду заступник Голови Верховного Суду УРСР внiс
протест до президiє Кiровоградського обласного суду, виходячи
з того, що народний суд порушив порядок розгляду таких
клопотань.
Згiдно зi ст. 89 ЦПК питання про поновлення пропущеного
процесуального строку суд вирiшуу з викликом сторiн i по-
вiдомленням осiб, якi беруть участь у справi. З матерiалiв спра-
ви вбачауться, що П. та iншi вiдповiдачi за зустрiчним позовом
проживають у м. Ухтi Комi АРСР, а ведення справи вони
доручили адвокату Свiтловодськоє юридичноє консультацiє i
йому ж довiрили оскаржити судове рiшення. Проте вiн не ви-
конав цього доручення i не подав касацiйноє скарги на судове
рiшення. Одержавши касацiйнi скарги П. та iн., а також єх
заяву з проханням поновити строк на оскарження у каса-
цiйному порядку судового рiшення, народний суд вiдмовив у
задоволеннi зазначеного прохання, проте не викликав цих осiб
у судове засiдання, а отже - i не зясував поважностi пропу-
щення строку на оскарження у касацiйному порадку судового
рiшення.
Проте у касацiйних скаргах, а також у заявах про понов-
лення дропущеного строку на оскарження рiшення зазначало-
ся, що з рiшенням суду П. та iншi не були знайомi, а єх
представник не виконав доручення по його оскарженню. Вудь-
яких пояснень про причини невиконання адвокатом цього до-
- 226 -
ручення у матерiалах справи немау. За таких, обставин вiдмова
суду у поновленнi пропущеного, строку на оскарженнярiшення
не може. бути визнана обгрунтованою.
Президiя обласного суду протест задовольнила, скасувала
ухвалу народного суду i питання про поновлення пропущеного
строку передала на новий розгляд.
Вiдповiдно до статей 91, 94 ЦПК повiстка про виклик до суду
повинна бути завчасно вручена особi, яка викликауться, але
не пiзнiше нiж за пять днiв до судового засiдання пiд розписку
Постанова президiє Днiпропетровського обласного суду
вiд 7 жовтня 1992 р.
(витяг)
У листопадi 1991 р. А.Б. предявила позов до Б-iв про змiну
умов договору найму жилого примiщення. У судовому засiданнi
позивачка змiнила позовнi вимоги до вiдповiдачiв -i просила
провести примусовий обмiн жилого примiщення.
Рiшенням Баглiйського районного народного суду м. Днiп-
ропетровська вiд 27 травня 1992 р. позов А.Б. до В-iв про
примусовий обмiн примiщення задоволене. А.Б. вселена в квар-
тиру № 38 в будинку № 31 по вул. Запорiзькiй в м. Днiпро-
, дзержииську, а вiдповiдачi- в кв. 104 в будинку № 45 по
ул. Дунайськiй в цьому мiстi.
У касацiйному порядку справа не розглядалася.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
| поставлено питання про скасування рiшеная з поверненням
| справи на" новий розгляд. Ї . Л1 " .:
1 Президiя Днiпропетровського обласно суду знайшла, що
: протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. - ,
Вiдповiдно до статей 91, 94 ЦПК повiстка про виклик до
i суду повинна бути вчасно вручена особi, яка викликауться, але
ме пiзнiше нiж за пять днiв до судового засiдання пiд розписку.
Вiдповiдачi в скарзi в порядку нагляду посилаютвся на те,
що судовi повiстки єм не вручались i про час розгляду справи
они не були повiдомленi. Вiдомостi про вручення вiдповiдачам
судових повiсток в справi вiдсутнi.
Згiдно з п. i.ст. 172 ЦПК суд у таких випадках повинен
Вiдкласти розгляд справи. Проте суд всупереч вимогам зазна-
ченоє норми закону розглянув справу у вiдсутностi вiдповiдачiв.
Президiя Днiпропетровського обласного суду визнала, то
таких обставин рiшення суду вiдлягау скасуванню. -
. - - 227,- ,
,
Вiдповiдно до ст. 111 ЩiК. права й охоронюванi законом iнте-
реси недiуздатних громадян захищають єх батьки, усиновителi,
опiкуни або пiклувальники, якi представляють у суд докумен-
ти, що посвiдчують єх повноваження
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 10 сiчня 1979 р. ~
(ви т~я г) .
У лютому 1977 р. В.М. предявив позов до А.М. про ро-
зiрвання шлюбу i подiл майна. Позивач зазначив, що з 1964 р.
вiн перебувау в шлюбi з А.М. За цей час у них народилося
двоу дiтей - дочка 1966 р. i син 1975 р. Пiсля тогояк зникла
дочка (в 1974 р.), вiдповiдачка захворiла на психiчну хворобу,
в звязку з чим дальше з нею проживання стало неможливим.
В перiод шлюбу вони придбали майно: автомобiль "Жигулi",
гараж, меблi та iн. Кооперативну квартиру позивач мав до
шлюбу. Посилаючись на викладеш обставини, вiн просив ро-
зiрвати шлюб i видiлити йому автомашину та гараж. Квартиру
i решту майна залишити А.М.
Рiшенням народного суду Ленiнського району м. Запорiжжя
вiд 18 листопада 1977 р. шлюб розiрвано. В.М. видiлено машину
i гараж, всього на суму 4308 крб.; А.М. - решту майна на
1236 крб. зi стягненням з В.М. на и користь компенсацiє
1536 крб.
У касацiйному порядку справа не розглядалася. Протест
Голови Верховного Суду УРСР про скасування рiшення пiд-
лягау задоволенню з таких пiдстав. Постановлюючи зазначене
рiшення, суд виходив з того, що А.М. визнана недiуздатною,
єє iнтереси представляу батько, який позов про подiл майна
визнав. Вартiсть спiльного майна подружжя становить 5544 крб.
Проте з такими доводами погодитися не можна. В силу
ст. 111 ЦПК права й охоронюванi законом iнтереси недiу-
здатних громадян та осiб, якi не мають повноє дiуздатностi,
захищають єх батьки, усиновителi, опiкуни або пiклувальники,
якi представляють судовi документи, що посвiдчують єх повно-
важення.
З матерiалiв справи видно, що вiдповiдачки в судовому за-
сiданнi не було, у справi брав участь-єє батько, але вiн не мав
на це повноважень вiд органiв опiки i пiклування. У звязку
з цим вiн не мiг представляти єє iнтереси.
В порушення вимог статей 15, ЗО ЦПК суд не перевiрив
обгрунтованостi заяви В.М. про розiрвання шлюбу. Крiм того,
проводячи подiл майна подружжя, суд не зясував його Дiйсноє
вартостi. Вартiсть майна, присудженого вiдповiдачцi, взята без
врахування його зносу. .
Згiдно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР
вiд 15 червня 1973 р. "Про Деякi питання, що виникли в
судовiй- практицi по застосуванню Кодексу про шлюб та сiмю
УРСР" страхове вiдшкодування належить до спiльного майна
подружжя. Суд включив 347 крб. страховоє суми в спiльне
майно, але не зясував, чи Одержана вона i ким.
За таких обставин рiшення пiдлягау скасуванню. До того
ж ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 10. сiчня 1979 р. рiшення народного суду, яким
визнано А.М. недiуздлатною i на яке посилауться суд у данiй
справi, скасоване. ,
При новому розглядi справи судовi необхiдно повнiше пе-
ревiрити . всi обставини справи.
На пiдставi наведеного судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду УРСР ухвалила: протест задовольнити, а рi-
шення Ленiнського району м. Запорiжжя скасувати i справу
надiслати на новий розгляд.
Вiдповiдно до ст. 103 ЩiК суд не приймау вiдмови вiд позову,
якщо ця дiя суперечить законовi або порушуу будь-чиє права
i охоронюванi законом iнтереси
Постанова президiє. Донецького обласного суду
вiд 27 серпня 1970 р.
(в и тяг)
У листопадi 1968 р. Ф. предявив у судi позов до Ж. про
розiрвання шлюбу та подiл двокiмнатноє кооперативноє Квар-
тири. Своє позовнi вимоги вiв огрунтував тим> що мiж ним i
вiдповiдачкою виникали сварки, у звязку з чих воих у червнi
1968 р. припинили сумiсне проживание. Ще я 1966 р. вiн
вступив до жнтлово-будiвельного кооперативу. В даних час
йому надана двокiмнатна квартира, в яку мау вселитися й
вiдповiдачка.
Рiшенням народного суду Калiшнського району Донецька
вiд 25 листопада 1968 р. позов задоволене. Постановою президiє
Донецького обласного суду вiд ЗО жовтня 1969 р. рiшення
народного суду в частинi подiлу паю у житлово-будiвельному
кооперативi скасовано, а справу надiслано на новий розгляд.
Ухвалою народного суду Куйбишевського району Донецька вiд
12 грудня 1969 р. провадження в справi закрито. Ухвалою
судовоє колегiє Донецького обласного суду вiд 29 грудня 1969р.
ухвалу народного суду залишено без змiн. -


-229-
У протестi заступник Голова Верховного Суду УРСР про-
сить ухвали народного й обласного судiв скасувати i справу
надiслати ва новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню. Залишаючи ухвалу народ-
ного суду без змiни, судова колегiя обласного суду послалась
на те, що вiдповiдно до ст. 179 ЦПК позивач вправi був вiд-
мовитись вiд позову, тому суд вiдповiдно до п. 4 ст, 227 ЦПК
закрив провадження у справi. Крiм того, судова колегiя зазна-
чила, що таке закриття провадження в справi не позбавляу
вiдповiдачку права звернутися з самостiйним позовом до Ф.
про подiл паю.
Проте з такими висновками погодитись не можна. Згiдно зi
ст. 103 ЦПК вiдмова позивача вiд позову приймауться судом
тодi, коли цi дiє не суперечать Законовi i не порушують будь-
чиєх прав i охоронюваних законом iнтересiв. Суд хе в даному
разi не зясував, чи не порушуу вiдмова Ф. вiд позову прав i
законних iнтересiв вiдповiдачки.
В скарзi порядком нагляду вiдповiдачка зазначау, що <вiд-
мова .позивача вiд позову порушуу Й законнi права на пай у
житлово-будiвельному кооперативi i на жилу площу в коопе-
ративному будинку.
На щдставi наведеного президiя обласного суду постанови-
ла: протест заступника Голови, Верховного Суду УРСР задо-
вольнитИє.єУхвалу народного суду Куйбишевського району До-
нецька кого обласного суду вiд 29 грудня 1969 р. скасувати Гсправу
надiслати на новий розгляд до народного суду Києвського рай-
ону Донецька.
Суд може закрити провадження в справi за вiдмовою вiд позову
в тому разi, коли вiдмова стосууться всiх заявлених вимог i
прийнята судом з додержанням умов, передбачених частиною
пятою ст. 103 ЦПК, i порядку, встановленого ст. 179 цього
кодексу
Ухвала судова колега в цивiльних справах Верховного Суду
Укртни вiд 22 грудня 1993 р.
(витяг)
\
В серпнi 1986р. Ж-, звернувся до суду з позовом до ко-
лишньоє його дружини про подiл майна. Позивач посилався на
- 230 - .
те, що з 1971 до 1979 р. перебував з вiдповiдачкою в за-
реустрованому шлюбi, а до 1986 р. - у фактичних шлюбних
вiдносинах. За цей час разом з вiдповiдачкою побудували жи-
лий будинок, придбали iнше майно, що у спiльним та пiдлягау
подiлу. Просив подiлити майно, видiливши йому 1/2 частину
жилого будинку та iншого майна.
Справа розглядалась неодноразово. -
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Житомирсь-
кого обласного, суду. вiд 19 квiтня 1993 р. за заявою позивача
про вiдмову вiд позову провадження в справi закрию на пiд-
ставi п. 4 ст. 227 ЦПК;
В касацiйному порядку справа не розглядалась.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
ставиться питання про скасування згаданоє ухвали в звязку з
тим, що вона постановлена з порушенням- умов i порядку прий-
няття вiдмови вiд позову.
Протест пiдлягау задоволенню за таких пiдстав. Згiдно з
п. 4 ст. 227 ЦПК суд закривау провадження в справi, якщо
позивач вiдмовився вiд позову i вiдмова-приинята судам. Вiд-
повiдно до ч. 5 ст. 103 ЦПК суд не приймау вiдмови вiд позову,
якщо така дiя суперечить закону чи порушуу будь-якi права
та охоррнюванi законом iнтереси.
Приймаючи вiдмову позивача вiд позову, суд виходив з
того, що позивач за договором дарування вiд 1 квiтня 1993 р.
належну йому частину жилого будинку подарував своуму не-
повнолiтньому синовi.
Проте зi змiсту договору дарування вбачауться, що на-
лежнiсть дарителевi частини будинку, яка пiдлягала даруванню,
визначена на пiдставi рiшення Новоград-Волинського районно-
го народного суду вiд 25 квiтня 1988 р. в справi за позовом
про подiл майна. Це рiшення, як i всi наступнi судовi рiшення
в цiй справi, скасованi до укладення згаданого вище договору
дарування. Цi обставини судом не зясохуахвоь.
Крiм того, позивачем заявлено позов про попiл й iншого,
крiм хилого будинку, спiльного майца.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43