звело до аварiє. Це стверджууться виснввєомаятотехнiтаоi ек-
спертизи вiд 24 березня 1969 р. та постановою вiд iєСерпня
1969 р. про вiдмову в порушеннi кримiнальноє справи. Таким
чином,< потерпiлий С. допустив грубу необережнiсть, порушив
правила руху. З боку ж Г. будь-яких порушень не встановлено.
Згiдно з ст; 454 Цивiльного кодексу, якщо груба необе-
режнiсть самого потерпiлого сприяла виникненню або збiль-
шенню шкоди, то залежно вiд ступеня вини. потерпiлого розмiр
вiдшкодування або зменшууться, або у вiдшкодуваннi шкоди
вiдмовляуться. За таких обставин обласний суд правильно
вiiiiиiвав1;,:"-->.1-1 iiА-1----1---.-i-,1----- ii уу руду


"Згiдно з ст. 450 Цивiльногокодексу вiдповiдальнiсть за шкоду,
заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, несуть органiзацiє
i громадяни, дiяльнiсть яких повязана з пiдвищеною небезпе-
кою для оточення .
Ухвала, судова колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 18 люпюго 1965 р. Є::
Р. предявив позов до Сумського автобусного парку
про вiдшкодування шкоди у звязку з калiцтвом.
Позивач зазначав, що 17 червня 1960 р. вiн єхав у,
належному Сумському автобусному парку. Водiй ав
магаючись вiдвернути наєзд на мотоколяску, якою i
повiдач К., рiзко загальмував. Вiд поштовху )йв г"
травму, внаслiдок чого частково втратив
жаючи винним у заподiяннi шкоди"
позивач просив стягнути з останнього шкоду у виглядi втра-
ченого заробiтку. - ,
Рiшенням Сумського обласного суду вiд б сiчня 1965 р.
постановлено стягнути збитки на користь Р. з Сумського ав-
тобусного парку та з К.
При вирiшеннi справи обласний суд не врахував, що вiд-
повiдно до ст. 450 Цивiльного кодексу вiдповiдальнiсть за шко-
ду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, завжди несуть
органiзацiє i громадяни, дiяльнiсть яких повязана з пiдви-
щеною небезпекою для оточення. У данiй справi таким дже-
релом пiдвищеноє небезпеки е Сумський автобусний парк, тому
лише вiн повинен нести вiдповiдальнiсть по вiдшкодуванню
шкоди позивачевi. , ;"
- Автобусний парк мiг бути звiльнений вiд нього обовязку,
якби довiв, що шкода виникла внаслiдок, непереборноє сили або
умислу потерпiлого, чого у данiй справi не встановлено. Об-
ласний хе суд невiрно притягнув спiввiдповiдачем К.
На пiдставi наведеного, керуючись статтями 310 i 331 ЩiК,
судова колегiя Верховного Суду в позовi Р. до К. вiдмовила та
стягнула збитки на користь Р. з Сумського автобусного варку.
Суд може зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiяноє
громадянином, залежно вiд його майнового стану
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 2ирвн ;
(в и т яг}
О., перебуваючи в крамницi Суткiвецького сiльського спо
живчого товариства, де його дружина працювала завiдуючою,
своєми необережними дiями (не виключив електроплитки, якою
обiгрiвався), викликав пожежу, внаслiдок чого завдано збиткiв
на 16989 крб.
Вироком народного суду Ярмолинецького району вiд 11
жовтня 1974 р. його визнано винним в необережному знищеннi
громадського майна i засуджено за ст. 92 КК до двох рокiв
позбавлення волi умовно. В сiчнi 1975 р. споживче товариство
предявило до нього позов про стягнення 8222 крб., зазнача-
ючи, що решту суми збиткiв вiдшкодовано Ярмолинецькою
iнспекцiую держстраху. .
Рiшенням народного суду Ярмолинецького району хiд 15
сiчня 1975 р. позов задоволене. ,
Поставокяо презтi]i Хмельнвнького обласного суду вiд 26
березня 1976 р.пройвст заступника Голови Верховного Суду
УРСР, в якому ставилося питання про скасування рiшення i
- ЭЮ4-
направлення справи на новий розгляд, задоволене частково-
Рiшення народного суду скасовано, з О. на користь Суткi-
вецького сiльського споживчого товариства стягнуте 4000 крб.
У протестi Голови Верховного Суду ставилось питання про
скасування зазначених судових рiшень i направлення справи
на новий розпад. .
Протест пiддягав задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдно
до ст, 454 ЦявiльЯогв кодексу суд може зменшити розмiр
вiдшкодування, збнткi>, завдянух громадянином, залежно вiд
його майнового еєя1} - .
З матерiалiв справи япвю, iДОиЙнЮ.а.чЮ оспорював
мiру завданих з його винж.-збкп жгiГ-Єв
визначеннi розмiру вiдшкодування, що iiiи.iфiхiiiцкчм
йому. як iнвалiду IВiтчвзняноГIй1Ыидру1та 1ф]ж_1
59 крб., майна, на яке можна було б звернути етяйвЙiвЯгвii
мау. Проте в порушення ст. 203 ЦЄЄК суд у рйпейЙПй!<№<-
ворив питання про можливiсть врахувати майновий стан вiд-
повiдача i не навiв доводiв, з яких вiн не взяв до уваги про-
хання про це Вiдповiдача.
> Президiя обласного суду дiйшла висновку, що народний суд
порушив ст. 454 Цивiльного кодексу, i визнала, що з враху-
ванням майнового стану вiдповiдача розмiр суми, яку належить
стягнути з нього, сшб( змвшитж до 4000 крб. При дiаму лре-
- " -г""єIIIi."!1.- валiдом Вiтчязвхноє .вiйни.


ДiЛЯНКОЮ
_ №Ш№Щiiii:
стягнутих збиткiв не можна повнiстю погодитися, оскiльки дре-
зидiя не врахувала всiх обставин, що мають значення для ви-
рiшення цього питання.Правила ст. 454 Цивiльного кодексу,
зокрема, передбачають i те, щоб рiшення про присудження
вiдшкодування збитки) з громадянина, було реальним, тобто мог- :.
ло бути виконано шляхом звернення стягнення на його майно, ;
заробiток або iншi прибутки. > ,
Вiдповiдач заподiяв шкоду внаслiдок необережностi, вiн у ;
iнвалiдом Вiтчизняноє вiйни другоє, групи, основиим джерелом у:
його матерiального забезпечення у пенсiя. З доданих до справi
документiв вбачауться, що у звязку з пожежою, що сталася з .
його. необережностi, вiдповiдальнiсть по вiдшкодуванню мате-
рiальних збиткiв вiн несе i перед органами державного
хування. За таких обставин не можна визнати, що вiдп
мау реальну можливiсть вiдшкодувати збитки у визнач
президiую обласного суду розмiрi. Й;


Враховуючи викладене, судова колегiя Верховная>
УРСР протест Голови Верховного Суду задавальщиц.
народного суду Ярмолинецького району i пос
Хмельницького обласного суду скасувала, а сп
до народного суду на новий розгляд в iншому
, , -.т-
позивач просив стягнути з останнього шкоду у виглядi втра-
ченого заробiтку. .
Рiшенням Сумського обласного йуду вiд б сiявя 1965 р.
постановлено стягнути збитки на користь Р. з Суккадаго ав-
тобусного парку таз К.
Пря вирiшеннi справи обласний суд не врахував, що вiд-
повiдно до ст. 450 Цивiльного кодексу вiдповiдальнiсть за шко-
ду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, заххдв несуть
органiзацiє i громадяни, дiяльнiсть яких повязана з пiдви-
щеною небезпекою дня оточення. У дажiК справi таким дже-
релом пiдвищеноє небезпеки е Сумсыай автобусний парк, тому
лише вiн повинен нести вiдповiдалщiсть по вiдшкодуванню
шкоди позивачевi.
Автобусний парк мiг бути звiльнений вiд нього обовязку,
якби довiв, що шкода виникла внаслiдок, непереборноє сили або
умислу потерпiлого, чого у данiй справi не встановлено. Об-
ласний хе суд невiрнопрюягиув содввiяновiдачем К.
На пiдставi наведеного, керуючись статтями Зiв i 331 ЦПК,
судова колегiя Верховного Суду в позовi Р.. до К. вiдмовила та
, стягнула збитки, на користь Р. з Суiiського автобусного парку.
Суд жохе зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiяноє
громадянином, залежно вiд його майнового стану
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 1 червня19Є6 9-
(витяг).
О; перебуваючи в крамницi Суєкiвепького сiльського спо-
хивчого товариства, де його дружина працювала завiдуючою,
своєми необережними дiями (не виключив електроплитки, якою
обiгрiвався), викликав пожежу, вщкуiiдок чого завдано збиткiв
на 16989 крб.
Вироком народного суду Ярмолинецького району вiд 11
жовтня 1974 р. його визнано виннвдi у, необережному знищеннi
громадського майна i засуджено зя ст. 92 КК до двох рокiв
позбавлення волi умовно, В сiчнi 1975 р. споживче товариство
предявило до нього позов про стягнення 8222 крб., зазнача-
ючи, що решту суми збиткiв вiдшкодовано Ярмолинецькою
iнспекцiую держстраху.
Рiшенням народного суду Ярмолинецького району вiд 15
сiчня Є975 р. аозоя задоиояево.
Постановою президiє Хмельницького обласного суду вiд 26
березня 1976 р. прбивст заступника Голови Верховного Суду
УРСР, в якому ставилося питання про скасування рiшеная i
- 204 -
направлення справи на новий розгляд, задоволене частково.
Рiшення народного суду скасовано, з О. на користь Сугкi-
вецького сiльського споживчого товариства стягнуто 4000 крб.
У протестi Голови Верховного Суду ставилось питання про
скасування зазначених судових рiшень i направлення справи
на новий розгляд. .
Протест пiдлягав задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдаю
до ст. 454 Цивiльвоге кодексу суд може зменшити розмiр
вiдшкодування збиткi>, завданих громадянином, залежно вiд
.його майнового спивуi-й-1" /
. Зматерiiвсiфавимдш>,пюгiдп
мiру завданих з його вини збиткiв, але ороежв хрохувати при
визначеннi розмiру вiдшкодування, що вiн, крiм вяплжчуваноє
йому як iнвалiду Вiтчизняноє вiйни другоє групи пеиЙВ В сумi
59 крб., майна, на яке можна було б звернути стягнення, не
мау. Проте в порушення ст. 203 ЦПК суд у рiшеннi не обго-
ворив питання про можливiсть врахувати майновий стан вiд-
повiдача i не навiв доводiв, з яких вiн не взяв до уваги про-
хання про це вiдповiдача.
. Президiя обласного суду дiйшла висновку, що народний суд .
порушив ст. 454 Цивiльного кодексу, i визнала, що з враху-
ванням майнового стану вiдповiдача розмiр сум>, яку належить
стягнути з нього, слiд зменшити до 4000 крб. При цьому пре-
зидiя послалася на те, що О. е iнвалiдок вiтчизняноє вiйни,
одержуу пенсiю 59 крб. i: користууться пiжяiднбшiю дiлянкою
в розкiрi0,43 т. 1, ..Ы1..17-.-:...; ;-.й. .
Однак з висновком президiє обласного суду щадо розмiру
стягнутих збиткiв не можна повнiстю погодитися, оскiльки пре-
зидiя не врахувала всiх обставин, що мають значення для ви-
рiшення цього питання.- Правила ст. 454 Цивiльного кодексу,
зокрема, передбачають i те, щоб рiшення про присудження
вiдшкодування збиткiв з громадянина, було реальним, тобто мог-
ло бути виконано шляхом звернення стягнення на його майно,
заробiток або iншi прибутки.
Вiдповiдач заподiяв шкоду внаслiдок необережностi, вiн < :1
iнвалiдом Вiтчизняноє вiйни другоє, групи, основним джерелом ;


його матерiального забезпечення у пенсiя. З доданих до справи
документiв вбачауться, iцо у звязку з пожежою, що стайаея
його необережностi, вiдповiдальнiсть по вiдшкодуванню мате-
рiальних збиткiв вiн несе i перед органами державного стр
хування. За таких обставин не можна визнати, що вiдповiдi
мау реальну можливiсть вiдшкодувати збитки у визначе
президiую обласного суду розмiрi. Йi.iєєє
Враховуючи викладене, судова колегiя Верховно "
УРСР протест Голови Верховного Суду задовольнила, i.
народного суду Ярмолинецького району i пост;
Хмельницького обласного суду скасувала, а сй|
до народного суду на новий розгляд в iншому {


Поклавши вiдповiдальнiсть по вiдшкодуванню шкоди на без-
посереднього єє заподiювана, а також на власника джерела
пiдвищеноє небезпеки, який не забезпечив належноє його схо-
ронностi, суд обгрунтовано виходив з того, що при заподiяннi
шкода джерелом пiдвищеноє небезпеки, що вибуло з володiння
власника чи iншого володiльця, поряд з безпосереднiм запо- \
дiювачем шкоди, вiдповiдальнiсть несе володiлець за наявностi
винних дiй останнього
; , \ -
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР : . , "". .-
(в и т я-г) :. ; " ,
Т. предявив позов до В.Ж про стягнення шкода, заподiяноє
внаслiдок наєзду на належний йомуавтомобiль мотоцикла, ке-
. рованого вiдповiдачем. До участi у справi як вiдповiдач був
також притягнутий батько В.Ж. - Ф.Ж., на прiзвище якого
зареустровано мотоцикл. _
Рiшенням судовоє колегiє Ворошиловградського /обласного
суду позов задоволене i заподiяну шкоду стягнуто з обох вiд-
повiдачiв. .. . .
У касацiйних скаргах останнi посилались на те, що "виснов-
ки суду про наявнiсть вини у дорожньо-транспортнiй подiє вип-
ливають з матерiалiв розслiдування обставин, а також на без-
пiдставнiсть притягнення до вiдповiдальностi володiльця мото-
цикла.
Судова колегiя Верховного Суду УРСР касацiйнi скарги
залишила без задоволення i в ухвалi вказала на таке. Висновки
суду про наявнiсть вини В.Ж. у заподiяннi позивачевi шкоди
належним чином обгрунтовуються дослiдженими в ходi судового
розгляду доказами, в томучислi матерiалами кримiнальноє
справи, порушеноє за фактом ДТП, i постановою слiдчого про
встановленая в дiях вiдповiдача складу злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 215 КК. Такi висновки обгрунтованi протоколами ог-
ляду мiсця подiє, показаннями свiдкiв, а також висновком ав-
тотехнiчноє експертизи. Достовiрнiсть цих доказiв суд перевiрив
з-участю сторiн i дав єм належну оцiнку, тому посилання у
касацiйнiй скарзi на недоведенiсть вини е безпiдставними.
Вiдповiдно до розяснень, даних Пленумом Верховного Суду
СРСР у п. 11 постанови вiд 5 вересня 196 р. , при заподiяннi
шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки, що вибуло з володiння
власника, за наявностi також його виви, вiдповiдальнiсть за
заподiяну, шкоду суд може покласти як на особу, яка викори-
1 Аналогiчнi розясяеяяя дав Пленум Верховного Суду Украєни у
п. З постанови № 6 вiд: 27 березня 1992 р. "Про практику розгляду
су дами цивiльних справ й позовами про вiдшкодування шкоди".
--, ., ., . . - . .",. ,
- т -.
стовувала це джерело, так i на його володiльця. Ф.Жйте;-
перечував того, що вiн -не забезпечив належного ЗберiгИн
мотоцикла, що дало його сину можливiсть безконтрольно iiавi
користуватися. . 1. 1 \-.-;1;/:i1%.,,,;,.". .
За таких обставин володшеєп> джерела пiдвищеноє иебезiяк
правильно притягнутий з сином до вiдповiдальностi з> авiбйгi;
дiяну останнiм шкоду i доводи касацiйноє скарги з цього бiм 11 єУ1
водуне можуть бутивзятi до уваги. . ; .." ;:аЖ;
- . - . - .. . -!" ...i"
Вiдповiдно до ст. 451 Цивiльного кодексу солiдарну вiдпо-
вiдальнiсть перед потерпiлим несуть лише особи, якi спiльно
заподiяли шкоду
Ухвала судова колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд> 28 жовтня 1974 р. - . Йф
. " . л.":> ;-... .:1,, : є:,,", .
Аii;
(витяг) , , -, г..йгч-
С. звернувся з. позовом до БаштаисыЕОГо виробничого кол-
госпно-радгоспного управлiння Миколаєвськоє областi про вiд-
шкодування шкоди у звязкуз калiцтвом.
Позивач зазначав, що вiв, керуючи належною йому авто-
машиною "Москвич", 5 листопада 1962 "р. єхав по трасi Кривий
Рiг - Миколаєв. У с. Зелений Яр його автомашина зiткнулася
з автомашиною ГАЗ-69, належною вiдповiдачу. Внаслiдок цього
йому заподiяно травму i вiн визнаний таким, що втратив про-
фесiйну працездатнiсть аа 100% i загальну - на 50%, а з
березня 1963 р. його визнано iнвалiдом другоє групи. Розмiр
пенсiє - 60 крб. на мiсяць.
Причиною зiткнення було те, що потерпiлого ослiадша зу-
стрiчна автомашина вiдповiдача i а<к по ходу руку ввго аюо-
машини на проєжджiй часа>iдая0Я
на, причепi беэ габiфитних ши ЯiМ
байн злiва, проте, зробити пы>п>;яв яаг,
частинi дороги бiля трактора зявився
рухалась автомашина вiдповiдача. Тому вiн змупмж-оу <ке-
рувати свою, машину в кювет, во дорозi вона зiтквулбс1 а
зустрiчною автомашиною i перекинулась. : " / -i
Посилаючись на те, що автоаварiя зчинилась з вини вiдао-
вiдача, якому належить автомашина ГАЗ-69, i власника ввм-
байна, позивач просив стягнути з вiдповiдачiв по 182 крб. щомi-
сяця, виходячи з середнього заробiтку до калiцтва в розмiрi
257 хрб.-..;.- - 1\ -- -. - ..Ц1.;1-
Останнiм рiшенням народного суду єнгулеиького ЙiА-
ону м. Кривого Рога вiд 11 травня 1973 р. з Баштане-
-207- , . . . ..,


кого управлiння сiльського господарства <-квристь С. стягнуто
1287 крб"~якi йому недоплачено протягом 196Э--1971 рр.
Судова колегiя Днiпропетровського обласного еуду зменши-
ла суму, що пiдлягала стягненню за минулi роки, до 206 крб.
У протестi Голови Верховного Суду УРСР ставилось питан-
ня про скасування цих судових рiшень i надiслання справи на
новий розгляд. Протест пiддягав задоволенню з таких пiдстав.
Народний суд виходив з того, що автоаварiя, внаслiдок якоє
позивач дiстав травму i втратив працездатнiсть, сталася як з
вини позивача, так i з вини водiєв автомашини ГАЗ-69 та
трактора. -
Суд дiйшов висновку, що вина С. дорiвнюу 25 процентiв,
вина власникiв автомашини i трактора - 75 процентiв. Оскiль-
ки власника трактора не встановлено, суд усю вiдповiдальнiсть
(75 процентiв) поклав на Бапгтанське управлiння сiльського
господарства за правилами солiдарноє вiдповiдальностi за спiль-
но заподiяну шкоду. З цими доводами погодилася судова ко-
легiя обласного суду. Проте такi доводи визнати обгрунтовани-
ми не можна.
Як вбачауться з матерiалiв справи, для встановлення причин
автоаварiє було проведено автотехнiчну експертизу, згiдно з
висновком якоє автоаварiя сталася з вини водiєв обох автомашин
i трактора.
Вина С. у тому, що вiн не зупинив автомашину, коли його
заслiпив транспорт, що рухався назустрiч, а продовжував ру-
хатись i не помiтив на проєжджiй частинi дороги комбайн.
Вина водiя автомашини ГАЗ-69 у тому, що вiн керував
автомашиною, не маючи на це прав, не переключив дальну
свiтло фар на ближну i тим самим заслiпив водiя зустрiчноє
автомашини С.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43