- 1993. -
№4.-Ст. 19).
Невиконання цих обовязкiв медичним персоналом (лiка-
рем, акушером, фельдшером, медсестрою) утворюу обуктив-
ну сторону цього злочину. Вiдповiдальнiсть виключауться,
якщо у цих спецiалiстiв не було можливостi подати допо-
могу хворому. Поважними причинами неподання допомоги
можуть бути - нездоланна сила, стихiйнi лиха, тяжка хво-
роба, стан крайньоє необхiдностi та iншi, що не дали мож-
ливостi подати допомогу хворому.
Неподання допомоги хворому - злочин умисний, умисел
побiчний, оскiльки винна особа байдуже ставиться до на-
стання наслiдкiв єє бездiяльностi.
Вiдповiдальнiсть за неподання допомоги хворому за ст. I IЗ
КК Украєни настау з шiстнадцяти рокiв. Вiдповiдальними за
ст. 113 КК Украєни у лише працiвники медичних та фарма-
цевтичних закладiв, установ.
Карауться неподання допомоги хворому за ч. I ст. I IЗ
КК Украєни виправними роботами на строк до двох рокiв
або громадською доганою, а за ч. 2 ст. 113 КК Украєни
позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
3.19. Ухилення вiд сплати алiментiв
на утримання дiтей
Статтею 80 Кодексу про шлюб i сiмю (КШС) на батькiв
покладауться обовязок утримувати неповнолiтнiх дiтей.
Невиконання цих обовязкiв i ухилення вiд сплати кош-
тiв (алiментiв) на утримання дiтей утворюу обуктивну сто-
рону цього злочину. Способи ухилення вiд вiдповiдальностi
значення не мають. Злiсним називауться ухилення, коли
воно вчинюуться пiсля рiшення суду або постанови суддi
про сплату коштiв (алiментiв).
Ухилення вiд сплати алiментiв - злочин умисний. Вiд-
повiдальними за ухилення вiд сплати алiментiв у кровнi
192
батьки, батьки, визнанi батьками дитини, якi не перебува-
ють у шлюбi з матiрю дитини, встановленi батьками су-
дом, а також усиновителi.
Потерпiлими визнаються неповнолiтнi (до 18-рiчного вiку)
дiти, а також дiти, визнанi iнвалiдами 1 чи II групи.
Карауться ухилення вiд сплати алiментiв позбавленням
волi на строк до одного року або виправними роботами на
той же строк.
3.20. Зловживання опiкунськими правами
i залишення пiдопiчних дiтей без нагляду
i допомоги
Згiдно зi ст. 128 i 129 КШС над дiтьми, якi не мають ба-
тькiв внаслiдок єхньоє смертi чи позбавлення єх батькiвсь-
ких прав, органами виконавчоє влади встановлюуться опi-
кунство з метою захисту єх особистих чи майнових прав та
iнтересiв. Опiкунство встановлюуться над дiтьми, якi не
досягли 15-рiчного вiку або якi визнанi судом недiуздатними.
Обуктивну сторону цього злочину утворюють: невико-
нання опiкунами своєх обовязкiв або зловживання опiкун-
ськими правами, тобто вчинення дiянь на шкоду пiдопiч-
ним дiтям (зайняття єхнього житла, використання на свою
користь iншого єхнього майна або його розтрата тощо).
Вiдповiдальними за вчинення цього злочину у лише
особи, якi призначенi опiкунами.
Карауться зловживання опiкунськими правами i зали-
шення пiдопiчних дiтей без нагляду i допомоги виправними
роботами на строк до двох рокiв або штрафом вiд пятдеся-
ти до ста двадцяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
3.21. Розголошення таумницi усиновлення
Стаття 112 КШС передбачау охорону таумницi усинов-
лення законом.
193
Розголошення таумницi усиновлення, тобто повiдомлення
про акт усиновлення стороннiм особам, у обуктивною сто-
роною цього злочину. Спосiб розголошення таумницi уси-
новлення i кiлькiсть осiб, яким цi вiдомостi стали вiдомими,
юридичного значення не мають.
Дiяння, передбачене ст. 115 КК Украєни, вчинюуться
умисно. Мотиви розголошення таумницi усиновлення можуть
бути рiзними, але юридичного значення вони не мають.
Субуктом вiдповiдальностi розголошення таумницi
усиновлення може бути особа, яка досягла шiстнадцяти
рокiв.
Карауться розголошення таумницi усиновлення випра-
вними роботами на строк до двох рокiв або штрафом вiд
тридцяти до вiсiмдесяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє
плати, або громадською доганою.
3.22. Ухилення вiд сплати коштiв на утримання
непрацездатних батькiв
Згiдно зi ст. 81 КШС повнолiтнi працездатнi дiти зо-
бовязанi утримувати своєх непрацездатних батькiв.
Злiсне невиконання рiшення суду про сплату коштiв на
утримання батькiв утворюу обуктивну сторону цього зло-
чину. Потерпiлими визнаються батьки (крiм тих, якi злiсно
ухилялися вiд сплати алiментiв на цих дiтей), якi досягли
пенсiйного вiку, а також iнвалiди 1 i II групи, якi потребу-
ють матерiальноє допомоги.
Вiдповiдальними за ухилення вiд сплати коштiв на
утримання непрацездатних батькiв у кровнi дiти, а також
дiти, що були усиновленi потерпiлими.
Карауться ухилення вiд сплати коштiв на утримування
непрацездатних батькiв виправними роботами на строк до
одного року або громадською доганою.
4. СТАТЕВI ЗЛОЧИНИ
4.1. Загальна характеристика статевих злочинiв
Статевими злочинами називають передбаченi кримi-
нальним законом сексуальнi посягання на статеву волю,
статеву недоторканiсть, умови нормального розвитку
неповнолiтнiх та на нормальний уклад у галузi статевих
вiдносин.
Родовим обуктом статевих злочинiв у чинний в демо-
кратичному суспiльствi уклад у галузi статевих вiдносин.
Вiн мау такi головнi норми-вимоги:
1) статевi вiдносини допускаються тiльки мiж особами
рiзноє статi, кожна з яких досягла певного вiку та фi-
зичноє i психiчноє зрiлостi;
2) статевi вiдносини виникають i грунтуються на пiдста-
вах взаумноє поваги, добровiльностi i рiвноправностi;
3) переважаючою формою статевих стосункiв у шлюб.
Характерна особливiсть статевих злочинiв полягау в тому,
що вони мають сексуальнi мотиви, спрямованi на збудження
чи задоволення статевого iнстинкту. Сексуальнi дiє, якi
утворюють обуктивну сторону цих злочинiв, завжди спря-
мованi на конкретного потерпiлого. Всi вони навмиснi, бо
вчинюються з певною метою - порушити чи задовольнити
статеву потребу.
4.2. Згвалтування
Найпоширенiшим серед статевих злочинiв у згвалтування.
Згвалтуванням у кримiнальному правi називають стате-
вий акт, вчинений проти волi потерпiлоє iз застосуванням
фiзичного насильства, погрози або з використанням безпо-
радного стану потерпiлоє.
Згвалтування порушуу статеву волю потерпiлоє, яка у
видовим обуктом цього злочину. Кримiнальний закон охо-
195
роняу лише статеву волю жiнки. Статева воля чоловiка
кримiнальним законом не охороняуться i потерпiлою вiд
згвалтування не може бути особа чоловiчоє статi.
Деякi автори вважають, що обуктом згвалтування у
статева недоторканiсть жiнки. Таке мiркування непра-
вильне, бо доросла жiнка вiльна в статевому вiдношеннi,
а не недоторкана. Статевою волею володiють усi фiзично
та розумово розвинутi особи, якi розумiють значення та
наслiдки статевих прагнень, сексуальних дiй. Це означау,
що малолiтнi, вiком до 14-ти рокiв, душевнохворi, а також
особи, якi не розумiють значення сексуальних дiй чи
не мають можливостi чинити єм опiр або суперечити, ста-
тевою волею не володiють. Тiльки щодо цих осiб вiдпо-
вiдний статевий злочин буде посяганням на єхню статеву
недоторканiсть.
Сутнiсть згвалтування полягау у вчиненнi статевого акту
насильно, поза волею жiнки, без єє згоди.
Статевий акт визнауться згвалтуванням, якщо опiр жiн-
ки статевому акту був дiйсним, а неудаваним, коли жiнка
нiбито суперечить, а насправдi не заперечуу проти стате-
вого акту.
У кожнiй кримiнальнiй справi ця обставина повинна бу-
ти з особливою увагою дослiджена i доведена, щоб уникну-
ти помилки i не засудити невинного.
При згвалтуваннi статевий акт вчинюуться насильно,
тобто iз застосуванням винним фiзичноє сили (утриманням
силою, звязуванням, нанесенням ударiв, побоєв подiбними
дiями, якi дiйсно могли змусити потерпiлу припинити опiр,
зламати його).
Якщо при цьому потерпiлiй будуть заподiянi легкi або
середньоє тяжкостi тiлеснi ушкодження, то все скоуне ква-
лiфiкууться за ч. I ст. 117 КК Украєни. Додатковоє квалiфi-
кацiє за iншими статтями про злочини проти особи не по-
трiбно, оскiльки заподiяння шкоди здоровю у вказаних
межах охоплюуться диспозицiую ст. 117 КК Украєни.
При згвалтуваннi статевий акт вчинюуться iз за-
стосуванням погрози вбивством, заподiянням тiлесних
ушкоджень потерпiлiй чи єє близьким та рiдним (дiтям,
батькам), за умови, що винний погрожував здiйснити по-
грозу негайно.
Не визнаються ознаками згвалтування такi погрози, якi
не могли змусити потерпiлу припинити опiр:
а) застосувати насильство колись, у майбутньому;
б) знищити чи пошкодити малоцiнне майно;
в) розповсюдити вигадки чи дiйснi факти, якi можуть
уразити гiднiсть потерпiлоє.
Погрози такими наслiдками не лишають потерпiлу мож-
ливостi вжити вiдповiдних засобiв захисту.
Статевий акт визнауться Згвалтуванням, якщо вiн був
вчинений з використанням безпорадного стану потерпiлоє,
коли вона за своєм фiзичним чи психiчним станом не могла
розумiти вчинюваних з нею дiй, або чинити опiр винному,
який мiг усвiдомлювати, що потерпiла перебувау саме в
такому станi. Такий стан може виникнути через хвороби,
похилий вiк, фiзичнi недолiки, малолiтнiсть, патологiчне
спянiння i т. iн.
Фiзiологiчне спянiння, алкогольне чи наркотичне теж
може бути визнано безпорадним станом, але таке бувау
лише тодi, коли потерпiла була такою i настiльки у нетве-
резому виглядi, що не могла усвiдомлювати дiйсностi, ро-
зумiти того, що з нею робиться, i не могла через це чинити
опiр насильству.
Ця особливiсть згвалтування була позначена уже в <Русской правде> -
<А ежели несколько времени о том умолчит, й того часу жалобьi не
принесет, но умолчит удиний день или более потом, то весьма по
видимому видно будет, что й она к тому охоту имела>.
196
Див.: п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня
1992 р. <Про судову практику у справах про згвалтування та iншi статевi
злочини>. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiналь-
них та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 99.
Див.: п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня
1992 р.-Там само. - С. 99.
197
Ддя вiдповiдальностi за згвалтування не мау значення,
через якi причини виник безпорадний стан потерпiлоє - чи
його створив винний, чи вiн виник незалежно вiд нього,
його дiй.
Для визначення, чи була потерпiла в безпорадному станi
внаслiдок застосування лiкарських препаратiв, наркотичних
засобiв, отруйних, токсичних чи iнших сильнодiючих речо-
вин, призначауться вiдповiдна експертиза.
Не визнауться згвалтуванням:
а) статевий акт iз застосуванням обману (наприклад, брех-
ливоє обiцянки одружитися) або зловживання довiрям ;
б) вимагання вчинити статевий акт будь-яким чином,
окрiм застосування фiзичного насильства, погрози чи
використання безпорадного стану потерпшоє.
Потерпiлою вiд згвалтування визнауться будь-яка жiнка
незалежно вiд єє взаумостосункiв iз винним (знайома, дру-
жина, родичка чи зовсiм не знайома), незалежно також вiд
того, були чи не були перед тим мiж потерпiлою та винним
статевi стосунки. Для визнання жiнки потерпiлою не мають
значення нi єє вiк, нi єє попередня поведiнка, нi єє моральне
обличчя, нi попереднi статевi стосунки.
Закiнченим згвалтування вважауться з моменту початку
статевого акту в фiзiологiчному розумiннi, тобто з моменту
заходження статевого органа чоловiка у статевi органи жiнки,
незалежно вiд дефлорацiє i сiмявиливу. Якщо ж винний не
змiг, за причин вiд нього незалежних, ввiйти своєм органом
у статевi органи жiнки, то його дiє квалiфiкуються як замах
на згвалтування за ст. 17 та ч. I ст. 117 КК Украєни.
Спроба вчинити статевий акт iз застосуванням фiзичноє
сили, погроз чи з використанням безпорадного стану потерпi-
лоє визнауться замахом на згвалтування i в тих випадках,
коли винний через малолiтнiсть чи старiсть або фiзичнi недо-
лiки обуктивно не мiг вчинити фiзiологiчний статевий акт.
Наприклад, вироком судовоє колегiє Миколаєвського об-
ласного суду М. засуджено за ч. 4 ст. 117 КК Украєни за те,
що вiн, перебуваючи у станi спянiння, завiз до лiсу учени-
цю 4-го класу С. i, застосовуючи фiзичне насильство, згва-
лтував єє. Судова колегiя Верховного Суду Украєни, роз-
глянувши справу, визнала, що за ч. 4 ст. 117 КК Украєни М.
засуджено безпiдставно. Квалiфiкуючи таким чином дiє
засудженого, суд виходив iз того, що М. довiв до кiнця свiй
намiр. Але цей висновок суду у помилковим. Як засвiдчила
потерпiла С., М. намагався вчинити з нею насильницький
статевий акт, але вона кричала, вiдштовхувала його. За ви-
сновком судово-медичноє експертизи, у потерпiлоє не виявле-
но тiлесних ушкоджень статевих органiв, характерних для
вчинення насильницького статевого акту. Ушкодження на
поверхнi статевих органiв потерпiлоє свiдчить лише про нама-
гання М. здiйснити статевий акт, чого вiн не мiг зробити через
фiзiологiчну невiдповiднiсть. Отже, М. свiй злочинний намiр
до кiнця не довiв iз незалежних вiд нього причин. За таких
обставин Судова колегiя визнала, що в даному випадку мав
мiсце замах з боку М. на згвалтування малолiтньоє потерпi-
лоє. У звязку з цим вирок щодо М. змiнено, дiє засуджено-
го переквалiфiковано наст. 17 i ч. 4 ст. 117 КК Украєни.
У тих випадках, коли винний вiдмовився вiд згвалтування
добровiльно, хоча мав можливiсть це зробити, вiн звiльняуть-
ся вiд вiдповiдальностi за замах на згвалтування (ст. 16 КК
Украєни).
При добровiльнiй вiдмовi вiд згвалтування особа пiдля-
гау вiдповiдальностi лише за тi дiє, якi мiстять у собi склад
закiнченого iншого злочину.
Див.: п. 9 i 10 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 бе-
резня 1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 99.
Див.: п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня
1992 р.-Там само. - С. 99.
198
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 3 вересня
1992 р. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К" 1993. -
С. 15-16.
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни в справi В. - Там
само. -С. 19.
199
Наприклад, П. був засуджений заст. 17 i ч. I ст. 117 КК
Украєни за замах на згвалтування. Познайомившись на ве-
сiллi з Х" вiн завiв єє на край села, де наполягав на тому,
щоб X. вступила з ним у статевi вiдносини. Коли вона вiдмо-
вилась, вiн збив єє з нiг i, долаючи опiр, бив по обличчю i го-
ловi, намагаючись при цьому вчинити статевий акт. Вiд уда-
рiв по головi потерпiла втратила свiдомiсть, а коли прийшла
до памятi, то побачила, що напiвроздягнутий П. сидить по-
руч. Президiя обласного суду, розглянувши справу, вказала у
своєй постановi, що суд вiрно встановив фактичнi обставини
злочину на пiдставi пояснень потерпiлоє та висновку судово-
медичноє експертизи про наявнiсть у неє тiлесних ушкоджень.
З цих матерiалiв справи вбачауться, що П. мав намiр, застосо-
вуючи силу, вступити у статевi зносини з потерпiлою. Проте
такi дiє засудженого квалiфiковано за ст. 17i ч. I ст. 117 КК
Украєни як замах на згвалтування без достатнiх пiдстав. Вiд-
повiдно до ст. 117 КК Украєни замахом на злочин визнаються
умиснi дiє, безпосередньо спрямованi на вчинення злочину,
коли при цьому останнiйТне було доведено до кiнця з причин,
незалежних вiд винноє особи. У данiй же справi суд, визнавши
П. винним у замаху на згвалтування X., не вказав у вироку, з
яких причин засуджений не довiв злочину до кiнця. З матерiа-
лiв справи вбачауться, що потерпiла була у непритомному
станi i нiхто й нiщо не перешкоджало П. єє згвалтувати. За
поясненнями X., вона не знау, чи згвалтував єє П. Вона лише
засвiдчила, що вiн намагався вступити з нею в статевi зносини
й у вiдповiдь на вiдмову побив єє.
Отже, у справi встановлено, що П. фактично добровiль-
но вiдмовився вiд свого злочинного намiру - згвалтувати
потерпiлу. Разом з тим встановлено й те, що П. умисно
заподiяв потерпiлiй легаi тiлеснi ушкодження, що спричи-
нили короткочасний розлад здоровя. У звязку з цим пре-
зидiя Обласного суду переквалiфiкувала дiє засудженого на
ч. I ст. 106 КК У краєни.
Добровiльна вiдмова вiд згвалтування можлива лише до
початку статевого акту, бо з цього моменту злочин вважауться
уже закiнченим, а вiд того, що уже закiнчилось (вже мину-
лого), вiдмовитися не можна. Для визнання вiдмови вiд
згвалтування добровiльною необхiдно встановити, що осо-
ба, маючи реальну можливiсть довести цей злочин до кiнця,
вiдмовилась вiд нього i з власноє волi припинила злочиннi
дiє. У таких випадках особа може нести вiдповiдальнiсть за
фактично вчиненi нею дiє, якщо вони утворюють склад
iншого злочину. Не може визнаватися добровiльною вiдмо-
ва, якщо винний не змiг продовжувати i завершити злочин з
причин, не залежних вiд його волi (коли йому хтось пере-
шкодив, чи вiн не змIГ подолати опору потерпiлоє, або не
мIГ Згвалтувати потерпiлу з фiзiологiчних причин тощо).
Кримiнальна вiдповiдальнiсть можлива i за готування до
згвалтування, якщо буде доведено, що особа вчинила такi
дiє, якi безсумнiвно свiдчать - винний готувався згвалтува-
ти певну потерпiлу, мав такий намiр i для цього створював
необхiднi умови:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57