А.: Я дуже схожа на батька. Хоч зовнi сестра схожа на
батька, а я - на матiр, але я памятаю свою схожiсть iз батьком,
багато в чому повторюю його.
П.: Те, шо ви схожi з матiрю, для батька служить якоюсь
стимулюючою енергiую, пiдживленням. Його ви вабите як жiн-
ка! Ви повторюуте матiр у молодостi. Як майстерно виконаний
мал. 86 - у виглядi розставлених нiг, але так, щоб сексуальна
частина була закоита. Чоловiк намальований так, начебто вiн
не дивиться "туди". Очi заплющенi. Дуже оригiнальнi малюнки!
Цс вираження iнцестуозного тяжiння, тобто забороненого, на
що накладено табу.
Ось у чоловiка заплющенi очi. У жiнки це - як ноги i як
волосся, тобто нижня частина якоє мау вiдношення до чутливо-
стi, але - спробуй доведи, що вона дiйсно там представлена!
Але iснуу тяжiння, цс волосся у виглядi нiжок i те, шо "Я" несу
в собi чоловiчин потенцiал. Це, якщо розглядати голiвку, вона
начебто чайка, чи ще щось - символ чоловiчого фалоса. Але
якщо розглядати малюнок унизу, то це символiзуу чоловiчу
iмпотенцiю, й залишауться жiнка, котра несе в собi чоловiчий
потенцiал. Але все зображено в сiрому кольорi (мал. 80), тобто
"бачу в чоловiчо-жiночих стосунках себе наполовину". Зокрема,
чуттува сторона. Й цс- повязано з батьком.
Чоловiк намальований якось неприумно - борода, щетина.
Так, що й не доторкнувся б до нього. Тобто табуйованiсть вiд-
носин тут с. Але тут с й те, що людина, котру я поважаю (мал.
86), теж мау такi колючки, щетрiну, тобто Ви начебто свого
батька поважауте й не поважауте (амбiвалентнiсть). Це Вас
зупиняу. "Табу" просто так не накладауться. Воно породжууться
за рахунок амбiвалентностi почуттiв до людини, до котроє у
тяжiння. Просто не вiдбувауться витiснення, а вiдбувауться це
за рахунок додаткових засобiв. Це - "Я" вiдчужую через ко-
лючiсть i рiзкiсть можливу емоцiйнiсть.
250
Цiнууться чоловiча потенцiя, але з цим у Вас труднощi. У
Вас бажання чуттувого уднання вступау в протирiччя з Вашими
можливостями.
Ось цей кiнь (мал. 28) - це, за Фрсйдом, символ чуттувостi,
отже, людина (iстота) - це "збентежений кiнь", а вгорi -
вершник.
Добре зобразили, за рахунок передньоє частини, стан спокою
(статики). Чуттувiсть вiдчужууться: вона табуиована, заборо-
нена. Й Ви надауте коневi статичностi. "Хотiлось би..." - гово-
рить задня частина, але ноги у коня зiмкнутi. "Хотiлось би, але
не дозволено". Бажання й можливiсть вступають у величезне
протирiччя.
А.: Справдi, багато чого хочеться, але виникау багато при-
чин, щоб не реалiзувати бажання, й доводиться вiдмовлятися
вiд того, чого бажауш. Я це вiдчуваю постiйно.
П.: Спробуумо проiгнорувати тему малюнкiв i здiйснити уза-
гальнений аналiз. Ми бачимо лише малюнки, Єхнiй змiст, виз-
начений активнiстю несвiдомого, який подауться в закон-
спiрованому виглядi. Пiд захистом тiує чи iншоє теми малюнки
несвiдомо обуктивують проблеми. Ви показали, що у нереалi-
зована чуттувiсть, потенцiя чоловiча (або Ваша), але Ви ЄЄ бо-
єтеся, бо це може Вас травмувати. Малюнок виконано в сiрих
тонах. Начебто чим бiльше Ви кохауте, тим бiльше травмуутеся.
Ось iще мал. 87 - "Людина, якоє я боюся". Тут також у й
Ви. Ви боєтеся дати волю своєм дiям, хоча бажауте бути госпо-
даркою ситуацiє. Ви берете в своє руки нитку i, здасться, боєтеся
цiує людини. Що тут дивовижногоi Завязаний лантух - тобто
боєтеся власноє чуттувостi. "i якщо я можу сама його розвяза-
ти, то й завязати теж - у взауминах". Бачите цей шнурочок,
наче бантик (мал. 87). Тут майстерно показано: це один кiнець,
а другого немау. 1 якщо тримати, то невiдомо, що i як буде. Це
знову повязано з острахом чуттувого уднання.
Тепер розглянемо мал. 110 - "Сприймання щастя". Вбиран-
ня вологи, тобто жiноча функцiя (мал. 109) - "Сприймання не-
щастя". Але "у менi" с чоловiче, "сухе", "високе" (вiд чоловiка).
Далi - "Людина, яка психiчно для мене не iснуу" (мал. 89).
Це заключний акт сексуальностi - архетипна символiка. Тут
вона не iснуу, якщо вона не реалiзууться, вiдбувауться вiдчу-
ження чоловiчоє потенцiє. i подивiться, як фiолетовий колiр
потрапляу в малюнок "Я-реальне" (мал. 96).
i для Вас чуттува, сексуальна сфера у надзвичайно важли-
вою. Ви намалювали пружину, а не символ сексуального акту,
але "я замiщаю його своую дiяльнiстю", "я сублiмую" (мал. 96).
Це сублiмацiя. Наче бiлка в колесi.
Ось i "Людина, яку я вiдчужую" (мал. 88) потрапляу в iдеал.
Хочеться. Але синтезую в собi чоловiка й жiнку (мал. 80). Навiть
251
17
сама конфiгурацiя фонтана якась жiноча (мал. 96. "Я-реальна
Я-iдеальна"). А сама статичнiсть - як чоловiча потенцiя. Ви-
верження, а потiм повернення води назад. Тобто "Я в собi чоловiк
i жiнка", як i на мал. 80. Це - чоловiче, а сама чаша - жiноча.
Тобто фонтан (мал. 96) та "Чоловiк, жiнка i я" (мал. 80) - це
одне й те ж.
Мал. 93 - "Моє бажання"
Обрубок, полiно - чоловiча потенцiя. Але як воно далеко
вiд куреня, щоб не було зовнi. Й ось мал. 84 - "Людина, яку
я люблю" - говорить про те, що я кохаю людину, у якоє велика
сексуальна потенцiя (розставленi ноги у чоловiка - мал. 84).
Бо самi хвилi на малюнку - це символ сексуального акту. Це
символ того, що ви бажауте цього. На другому малюнку зобра-
жена боксерська рукавичка (мал. 95. "Драматична подiя мого
життя"), яка ударяу. Це також символ сексуального акту. Але
це повязане ще й з драматичною подiую. Очевидно, ви страж-
дауте, що це закiнчилось або не збулося. Все це виражау ма-
люнок. Але саме удари потрапляють у драматичну ситуацiю,
тобто складауться велике протирiччя. Велике бажання мати
чуттувi стосунки, але й великi проблеми у уднаннi з людьми
протилежноє статi, оскiльки це повязано з батьком. За малюн-
ками, цей звязок iз батьком видно на неусвiдомленому потязi
й на табуйованостi цих стосункiв. Особливо важливий малюнок:
вiдрубаний сучок, гiлка, пташеня, що випало з гнiзда (мал. 98.
"Як мене бачать у минулому батьки та сама себе"). Знову
(мал. 100. "Радiсний день у сiмє") факт падiння, звязаний з
чимось довгим - рушником.
Таким чином, бачимо протирiччя: радiсть - смуток (мал.
99. "Як мене бачать люди, як я бачу сама себе") - це мяч,
його ритмiчне скакання - символ сексуального акту. Тема "Як
мене бачать люди i як я бачу сама себе" розкрита так, що стау
ясно: як жiнку Вас дуже високо цiнують, а Ви сама себе "чор-
ните", недооцiнюуте.
Кульбаба (мал. 101. "iдеальна сiмя. Моя сiмя тепер") це
знову символ, який показуу, шо Ви пережили якусь проблему
в першу шлюбну нiч.
"Завязаний лантух" (мал. 87. "Людина, якоє боюся") по-
трапляу в тему "лякаюся". До визначених турбот належить
кульбаба (мал. 101. "iдеальна сiмя (а). Сiмя тепер (б)". Бок-
серська рукавичка (мал. 95. "Драматична подiя мого життя") -
теж драма. Чоловiча потенцiя також повязана з "лихом".
Нiч, коли я не пiднiмаюся вгору, а падаю. Але скiльки накопи-
чууться енергiє, щоб упасти. З iнтимним аспектом повязаний
фiолетовий колiр - смуток. Цей колiр, хоч як це це дивно,
потрапляу на боксерську рукавичку, а також на зображення
252
оомашки, яка у й символом "кохаю - не кохаю". А це - тема
"Конфлiкту" (мал. 94). Та коли довелося пережити такий конф-
лiкт ("кохаю - не кохаю")i А чому в цiй пелюстцi, яка згор-
нулася (мал. 94) "Конфлiкт"i Можна думати, що ця пелюст-
ка - для батька. Яка сильна жiночiсть у кульбабi (мал. 101.
"iдеальна сiмя. Сiмя тепер"), але як обкладений каменем фон-
тан (мал. 96. "Я-реальна, Я-iдеальна")! Як хотiлося б, щоб
був вихiд! Каменi - забороненiсть усього. Але авторка малюн-
кiв говорить, що хоче знайти вихiд iз проблем й бути щасливою
в сiмейних стосунках, в iнтимному планi. Наприклад, малюнок,
рот змiщений убiк, поза напрямом стрiли (мал. 111. "Сприй-
мання близькими одного одним"). i там - фiолетовий колiр,
тобто за архетипами - все, що повязане з iнтимом, будь-яка
умкiсть, куди може щось потрапити (влитися), на малюнках
закрита (заплющенi очi, стуленi губи). Все цс у свiдченням
психологiчноє iмпотенцiє.
Ми бачимо полiмiрнiсть семантики й змiсту: того, що зобра-
жено в малюнках, i того, що ми говоримо. Все це мау значення,
й психiка дуже чiтко передау змiст. Ось у цьому пiдступнiсть
захисноє системи. "Я позитивно сприймаю чоловiчу потенцiю i
не люблю медуз" (мал. 89. "Людина, яку я вiдчужую"), що може
вказувати на амбiвалентнi почуття до матерi (медуза - як
символ пiхви). Тут - вуалювання. "Але моя мрiя бути закри-
тою, хоч би як перекидали" (мал. 104), тобто залишитися за-
критою й такою ж, як i я була (цнотливою). Але це не означау,
що "залишаюся в уднаннi з батьком" (мал. 80. "Чоловiк, жiнка
i я"). Вiдкритiсть дитини - це як вiдкритiсть пташки (мал. 100.
"Радiсний день у сiмє", мал. 98. "Як мене бачать i бачили в
минулому батьки i сама себе"). "Як було добре, коли я була
дитиною. Як жiнка я могла бути вiдкритою з коханою менi
людиною (батьком)". i як зображений парус (мал. 84. "Людина,
яку я люблю"), намет (мал. 93. "Моє бажання"). i якщо скласти
все це разом, утворюуться: "Я бажаю цього".
Необхiдно розiбратися в усьому. Щоб прояснити для себе
вплив на поведiнку зафiксованого з дитинства страху (i бажан-
ня) чуттувого уднання з батьком. На мал. 107 "Дорога мого
життя" - лелека (батько) дуже "високо", але один. Для Вас
батько - "бажаний". Чим бiльше дорослiшау людина, тим мен-
ше проявляуться контакт iз батьком. Коди дитина маленька,
батько пестить єє, грауться, пiклууться. Але з роками це стау
недоступним. Проте залишауться бажання уднання, усвiдом-
лення того, що Ви походите вiд батька, були "народженi" цим
чоловiком. Це виступау замiщенням сексуального уднання. i
якщо вiзьмемо мал. 80 i 107 ("Шлях мого життя"), верхiвки
збiгаються. Зображений лелека i яйце - як символ бажаного
уднання. У гнiздi два яйця, це, очевидно. Ви й сестра. Яйце
253
випало з гнiзда й котиться вниз (це Ви, схожi з пташеням, яке
випало з гнiзда; мал: 98 i 91 - Ви падауте униз), i позначки
км можна вважати роками: чим бiльше ви проживали - тим
далi вiдкочувалися вiд батька. Мал. 107 символiзуу тенденцiю
до психологiчноє смертi. За фiнiшем - квiти, тобто добре. А
дорога порожня й невiдома (бiла). Проте поряд iз зеленню ба-
чимо - каменi, як надмогильнi, це - "натяк" на смерть i повне
уднання з рiдними: матiрю (аж у самому низу) й батьком.
Симптоми цих деструктивних тенденцiй можуть проявитися
в тому, що доросла дiвчина, примiром, не може пiдiйти й поцi-
лувати матiр й батька, не може бути просто з ними вiдвертою
("завжди у вiд них таумниця"), ласкавою. А коли раптом дорога,
рiдна людина зникау (вмирау) - знову втрачауться спокiй у
життi, бо людина мордуу себе почуттям провини, нереалiзова-
нiстю своєх почуттiв. Так залишауться хибне коло.
Ми весь час, як читачi, певно, помiтили, виходимо при ана-
лiзi малюнкiв на джерела, закладенi ще в дитинствi. Це меха-
нiзми, якi розвиваються в часi i впливають на поведiнку
людини. В даних малюнках, наприклад, лелека - вгорi (мал.
107. "Дорога мого життя"), а далi - цiла мережа стосункiв, якi
розширюються, доповнюються рiзними людьми, iнформацiую,
життувим досвiдом. А по сутi - все так само, як i колись, по
спiралi (теж символ сексуального акту) й до смертi.
Авторовi малюнкiв треба подолати власнi опори у сприйман-
нi iнформацiє й глянути на все це iндиферентне, вiдчужено,
вiдсторонитися вiд свого матерiалу. Й особливо активно на все
цс реагувати не слiд, лише "взяти до вiдома" - i не бiльше. Це
не означау, що треба братися за вiдкриту в малюнку логiку й
щось одразу ж робити. Психiка так улаштована: нiщо безслiдно
не минау. Якщо почуте вiдповiдау дiйсностi, то в цьому й кри-
уться активнiсть, дiувiсть даноє iнформацiє, але на латентному
рiвнi. Поступово знайдеться можливiсть реального виходу iз
замкненого кола, зникнуть клiтка (мал. 82) та iншi обмеження
в реалiзацiє потенцiалу. Мрiє стануть здiйсненними.
Рефлексивнi знання надають людинi сил пiзнати себе й iн-
ших, знайти дорогу до конструктивних змiн. Пiдтверджуються
слова Фрсйда: "Злий дух щезау, якщо назвати його iмя".
Наблизившись до психоаналiзу, аналiзуючи комплекс ма-
люнкiв, бачимо, яке велике й важливе мiсце в життi людини
належить дитинству, де складаються певнi особливостi психiки
(механiзми), що дають про себе знати в подальшому "дорослому
життi".
ДiАЛОГ З "ОПОНЕНТОМ" (ЗАМiСТЬ ПiСЛЯМОВИ)
О п о н е н т: Я безмежно лиха на всiх, хто займауться тренiнгом.
Хочеться Єм сказати: "Ти хоч би сам свою душу зацерував".
Вiдповiдь: Справдi, можна погодитися, що деякi тренiнг-
групи сьогоднi проводяться непрофесiйне. Особистiсна невiдко-
ригованiсть керiвникiв групи не дау пiдстав сподiватися на пози-
тивний ефект.
У своєй психокорскцiйнiй практицi ми ведемо не тренiнг, а
активне соцiально-психологiчне навчання. А це рiзнi речi, хоч
цi пiдходи збiгаються в базових органiзацiйних принципах. Що
ж до душi, то справдi, групова психокорекцiя передбачау по-
передню власну вiдкоригованiсть, що у професiйною необхiд-
нiстю.
О.: Загалом, я вражаюся Вами: як можна входити в глибин-
ний контакт з iншою людиною, тобi непотрiбноюi Це передба-
чау сильну любов до людей. Я на це не здатна!
В.: Пiд час сеансiв АСПН результати забезпечуються в
кiнцевому пiдсумку не любовю до людей (хоч це професiйно
необхiдна якiсть особистостi ведучого групи), а вмiнням аналi-
зувати поведiнковий матерiал (вербальний чи невербальний) i
обуктивувати логiку несвiдомого. Особистi стосунки керiвника
групи з тим чи тим учасником навчання не повиннi рiзнитися
мiж собою. Вони рiвнi, доброзичливi. Особистiснi стосунки з
окремими членами, групи бажано не видiляти з-посеред iнших,
бо це не лише гальмуу iнтеграцiю групи, а й актуалiзуу "захи-
сти" iнших учасникiв навчання.
О.: Яку роль Ви вiдводите академiчнiй психологiє в психо-
корекцiєi
В.: Знання єє, без сумнiву, потрiбне для загальноє ерудицiє.
Проте необхiдно розумiти, що єє парадигма виросла на схема-
тизованiй моделi омертвленоє експериментом психiки, яка не
враховувала дiю несвiдомого. Несвiдоме сприймалось як фено-
мен, проте його функцiйнi характеристики залишалися незай-
маними в дослiдженнях i нiяк не позначалися на висновках
науковцiв.
Практична психологiя, особливо психокорскцiйна практика,
це специфiчна галузь, закономiрностi якоє обуктивуються на
випало з гнiзда й котиться вниз (це Ви, схожi з пташеням, яке
випало з гнiзда; мал: 98 i 91 - Ви падауте униз), i позначки
км можна вважати роками: чим бiльше ви проживали - тим
далi вiдкочувалися вiд батька. Мал. 107 символiзуу тенденцiю
до психологiчноє смертi. За фiнiшем - квiти, тобто добре. А
дорога порожня й невiдома (бiла). Проте поряд iз зеленню ба-
чимо - каменi, як надмогильнi, це - "натяк" на смерть i повне
уднання з рiдними: матiрю (аж у самому низу) й батьком.
Симптоми цих деструктивних тенденцiй можуть проявитися
в тому, що доросла дiвчина, примiром, не може пiдiйти й поцi-
лувати матiр й батька, не може бути просто з ними вiдвертою
("завжди у вiд них таумниця"), ласкавою. А коли раптом дорога,
рiдна людина зникау (вмирау) - знову втрачауться спокiй у
життi, бо людина мордуу себе почуттям провини, нереалiзова-
нiстю своєх почуттiв. Так залишауться хибне коло.
Ми весь час, як читачi, певно, помiтили, виходимо при ана-
лiзi малюнкiв на джерела, закладенi ще в дитинствi. Це меха-
нiзми, якi розвиваються в часi i впливають на поведiнку
людини. В даних малюнках, наприклад, лелека - вгорi (мал.
107. "Дорога мого життя"), а далi - цiла мережа стосункiв, якi
розширюються, доповнюються рiзними людьми, iнформацiую,
життувим досвiдом. А по сутi - все так само, як i колись, по
спiралi (теж символ сексуального акту) й до смертi.
Авторовi малюнкiв треба подолати власнi опори у сприйман-
нi iнформацiє й глянути на все це iндиферентне, вiдчужено,
вiдсторонитися вiд свого матерiалу. Й особливо активно на все
цс реагувати не слiд, лише "взяти до вiдома" - i не бiльше. Це
не означау, що треба братися за вiдкриту в малюнку логiку й
щось одразу ж робити. Психiка так улаштована: нiщо безслiдно
не минау. Якщо почуте вiдповiдау дiйсностi, то в цьому й кри-
уться активнiсть, дiувiсть даноє iнформацiє, але на латентному
рiвнi. Поступово знайдеться можливiсть реального виходу iз
замкненого кола, зникнуть клiтка (мал. 82) та iншi обмеження
в реалiзацiє потенцiалу. Мрiє стануть здiйсненними.
Рефлексивнi знання надають людинi сил пiзнати себе й iн-
ших, знайти дорогу до конструктивних змiн. Пiдтверджуються
слова Фрсйда: "Злий дух щезау, якщо назвати його iмя".
Наблизившись до психоаналiзу, аналiзуючи комплекс ма-
люнкiв, бачимо, яке велике й важливе мiсце в життi людини
належить дитинству, де складаються певнi особливостi психiки
(механiзми), що дають про себе знати в подальшому "дорослому
життi".
ДiАЛОГ З "ОПОНЕНТОМ" (ЗАМiСТЬ ПiСЛЯМОВИ)
Опонент: Я безмежно лиха на всiх, хто займауться тренiнгом.
Хочеться Єм сказати: "Ти хоч би сам свою душу зацерував".
Вiдповiдь: Справдi, можна погодитися, що деякi тренiнг-
групи сьогоднi проводяться непрофесiйне.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30