А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

Мiккiним, Ю. Б. Некрасовою, Л. А. Петровською, Н. Д. Тво-
роговою, П. Г. Тюрiним та iн.

Засобом невербальноє комунiкацiє у експресiя руху, яка пе-
редбачау актуалiзацiю таких способiв вияву емоцiй, як мiмiка
та жест.

До засобiв невербальноє комунiкацiє вiдносять рухи тiла, ди-
станцiю, паузу. Люди рiзняться здатнiстю розумiння (та контро-
лю) комунiкативностi - своує та iнших людей, здатнiстю
експресiє та iмпресiє. Часто несвiдомим може бути той чи iнший
жест або рух, значення якого субукт не розумiу; iнодi людина
реагуу невербально (наприклад, червонiу) й не в змозi блокувати
виникнення такоє реакцiє, хоча й усвiдомлюу єє наявнiсть, та iн.

Незважаючи на численнi дослiдження, початi з 1924 р., до
цих пiр немау задовiльноє класифiкацiє експресивних рухiв.

94

У психотерапевтичнiй практицi використовууться три рiзно-
види невербальноє технiки: психомалюнок, музикотерапiя, тех-
нiка руху. В АСПН в основному ми використовуумо лише двi
з "их -"психомалюнок i психогiмнастику. До музичних вправ

удаумося рiдше, "",-,"

Психогiмнастика - допомiжний метод АСПг-1, який спира-
уться на нсвербальну експресiю, перш за все на мiмiку та жес-
_ взагалi на рух. Це дау можливiсть учасникам АСПН
глибше заглянути в переживання iнших i наблизитися до розу-
мiння цих переживань. Головна мста психогiмнастики - зняття
фiзичних блокiв та "тискiв".

У групi АСПН ми пiдтримуумо свободу невербальних спо-
собiв самовираження, й психогiмнастика часто мау характер
спонтанноє гри. З почуттям свободи рухiв повязана й свобода
прояву емоцiй та свобода внутрiшнього свiту субукта. Одна й
та сама ситуацiя в психогiмнастицi викликау рiзнi, iндивiдуаль-
но неповторнi реакцiє, кожний поводиться вiдповiдно до своує
особистостi, в цiлiсних ЄЄ проявах.

т кiлька способiв використання психогiмнастики в АСПН.
Деякi вправи можна використати з метою розслаблення й ство-
рення невимушеноє, вiльноє вiд зайвого самоконтролю обстанов-
ки. Цьому сприятимуть вправи: "Звернути на себе увагу",
"Людина та ЄЄ тiнь", "Настрiй", "Автопортрет" та iн.

Психогiмнастику ми застосовуумо ще й тодi, коли хочемо
прояснити взаумовiдносини в групi, або ж коли в групi у небез-
пека домiнування дезiнтеграцiйних процесiв. Можна запропо-
нувати "виразити почуття" (невербально) тому з членiв групи,
хто був "центром" ситуацiє. Це, як правило, психологiчно до-
помагау субуктовi й чiткiше вимальовуу психологiчну обста-
новку в групi та сутнiсть емоцiйного сприймання одним одного.

Важливий матерiал обуктивуу вправа "Перехрестя шляхiв".
Учасники АСПН по черзi отримують завдання поставити на
уявному перехрестi членiв групи, якi асоцiюються з особами,
задiяними в певному, вiдомому Єм конфлiктi, що розглядауться
в групi. Вiдстань, на якiй опиняються "учасники" конфлiкту в
тiй чи тiй Єх розстановцi, дау пiдстави робити висновки про
емоцiйне ставлення до них. У членiв групи суттувим у не лише
сам факт вирiшення конфлiкту, а й певне обсктивування сутi
внеску в цю справу кожного з учасникiв.

Геми нсихоє iмнастичних iiнрав можуть бути дуже рiзноманiтними, зокрема:

повсякденна життсва ситуацiя - "Вихiд iз дому", "Свято", "Чуйне ставлення
;ю кого-небудь" або "Яким я с", "Яким я хотiв би бути" та iн.;

вправи, що обуктивують внутрiшню суперечнiсть субукта й конфлiкти -
"Вручити подарунок", "Заборонений плiд", "Перехрестя шляхiв", "Подолати
труднощi", "Зустрiч на вузькiй стежцi" та iн.;

вiдносини в групi - "Показати своу ставлення до iнших", "Вибiр членiв
сiмє", "Перебування на безлюдному островi";

95

фантазiя та казки - "Ким iз казкових персонажiв ти мiг би бутиi", "Бал-
маскарад", "Що б ти робив, якби був чаклуномi", "Ким би ти хотiв стати, якби
чаклун урахував твоу бажанняi", "Добрий чаклун", "Злий..."

Джерелом пси хогiм насти ч них вправ може бути ставлення до
групи АСПН, до самого процесу навчання. Наприклад, теми:

"Почуття, з якими я йшов на заняття", "Ставлення до навчання
та групи", "Що робила б група, якби не було керiвника" та iн.

Виконання психогiмнастичних вправ здiйснюуться рiзними
шляхами: можна дати тему одному членовi групи, а вiн реалiзуу
єє самостiйно або з чиуюсь допомогою. Тема може стосуватися
цiлоє групи або ж окремих єє членiв.

Пiсля "програвання" теми бажано, щоб учасники обмiнюва-
лися враженнями. Ми зосереджуумо увагу на визначеннi типо-
вих лiнiй поведiнки, що характеризують особистiсну проб-
лему. Особливо цiкавими у тi тенденцiє поведiнки, якi дають
про себе знати як на вербальному, так i на невсрбальному
рiвнях. Отриманий у процесi психогiмнастики матерiал пiдда-
уться аналiзовi.

Опишемо кiлька психогiмнастичних вправ.

1. Подолання труднощiв. Члени групи по черзi зображають,
як вони переборюють життувi труднощi (як фiгурально можна
сконструювати стiлець при допомозi ящика чи iншого предмета)
на вузькiй стежцi. Накреслюуться стежка, якою йде людина до
певноє мети й натикауться на перепону. Група спостерiгау, як
кожен долау перепону.

2. Заборонений плiд. Учасники АСПН по черзi показують,
як вони поведуться в ситуацiє, коли Єхнi бажання не збiгаються
iз зовнiшнiми нормами поведiнки. Роль "забороненого плоду"
може бути надана будь-якому предметовi, що якось приваблюу.
"Заборонений плiд" кладеться на стiлець, що стоєть у центрi
кiмнати. Член групи повинен пiдiйти до стiльця й вирiшити, що
вiн зробить iз "забороненим плодом".

3. Моя сiмя. Учасник АСПН вибирау собi сiмю iз членiв
групи. Далi розмiщуу Єх так, щоб фiзична дистанцiя мiж ними
приблизно вiдповiдала ступеневi емоцiйноє близькостi мiж чле-
нами сiмє. Далi важливо "описати", за якими психологiчними
якостями вибиралися "члени сiмє" - це послужить основою
саморефлексiє тим, хто потрапив до числа вибраних.

4. "Скульптор". Члени групи роблять своу тiло "пластич-
ним", наче глина, яка пiддасться лiпленню. Змiст "лiплення"
може бути рiзним. Можна зобразити члена групи "до початку
занять i тепер", або - його минуле i майбутну, його внутрiшнiй
конфлiкт.

5. Моя група. При виконаннi даноє вправи можна змоделю-
вати динамiку групового процесу у вiдповiдностi до розвитку
емоцiйноє близькостi.

96

4.5.1. ТЕМАТИКА ПСИХОГiМНАСТИЧНИХ
ТА ПАНТОМiМiЧНИХ ВПРАВ

Загальнi теми. 1. Передати пантомiмою конфлiкт, згоду, неро-
зумiння та iн. Способи зображування iнтерпретуються та обго-
ворюються в групi. 2. Вручити подарунки, якi принесуть радiсть
данiй людинi. 3. "Мотивований бiг" ("бiжу в магазин", "бiжу вiд
грози" та iн.). 4. Привернути до себе увагу групи. 5. Людина та
єє тiнь (виконууться в парi), б. Настрiй. 7. Показати учасникам
АСПН психологiчний портрет значущих людей у життi. 8. Йти
назустрiч вiтровi. 9. Йти до бажаноє мети. 10. Йти так, щоб
кого-небудь не розбудити. 11. Йти на груповi заняття, йти iз
занять. 12. Бiг: назад - так, щоб не впасти; вперед - так, щоб
не наскочити на iнших. 13. Бiг: бiг, що змiнюуться ходою, з
мотивом, який частiше за все мау соцiометричне значення -
йти з симпатичною чи несимпатичною тобi людиною; йти з
веселою людиною i з тим, хто нагадуу кого-небудь iз життя; з
тим, хто завдау прикростi и т.д. 14. Зустрiч з людиною, яку
давно не бачили. 15. Хто я - яким мене бачать iншi - яким
я хотiв би бути. ("Зiпсований телефон"). 16. Рукостискання по
колу. 17. Дограти почату партнером дiю. 18. Передати почуття
по колу: що передали, що повернулося. 19. Людина - дзеркало.
20. Рух зi змiною темпу (ритму). 21. Скульптор - глина.
22. Виправдати позу. 23. iз заплющеними очима сiсти на стi-
лець. 24. Перетягування каната. 25. Змусити партнера звiльни-
ти стiлець, вийти з телефонноє будки. 26. Скульптура -
iдеальне ставлення до людини. 27. Впiзнати члена групи: по
волоссю, по руках i т.п.

Типовi людськi конфлiкти. 28. Вибрати одну з двох можли-
востей. 29. Вiдмовитися вiд чогось важливого.

Ставлення до групи. ЗО. Показати своу ставлення до iнших
у групi. 31. Показати iншим, чому вони нам симпатичнi чи
несимпатичнi.

Фантазiє та казки. 32. "Безлюдний острiв": уяви, що всi
опинилися на безлюдному островi. Що ти робив биi 33. Якою
твариною ти хотiв би бутиi 34. Бал-маскарад. 35. Вибрана каз-
ка. 36. Що ти робив би, якби був добрим чи злим чарiвникомi

4.6. ВИКОРИСТАННЯ ВПРАВ
В АСПН

Специфiчною особливiстю функцiювання психокорекцiйноє
групи у вiдсутнiсть однозначного алгоритму процесу. В розпо-
рядженнi квалiфiкованого керiвника завжди мау бути набiр
вправ, якi вiн може використати в зручний для цього момент.

Т. Яценко

97

Ми описали невербальнi вправи, проте це лише частина з без-
лiчi варiантiв. Щоб досягти бажаного ефекту, потрiбно: на по-
чатковому етапi роботи з групою допомогти єє членам подолати
стереотипний пiдхiд до навчання, тобто директивне керiвництво
поведiнкою та чiтко окресленi результати. Завдання ведучого -
стимулювати присутнiх до творчоє вiдкритоє участi в усьому,
що вiдбуватиметься в ситуацiє "тут i тепер".

Керiвник зважуу доцiльнiсть тих чи iнших вправ у той чи той
перiод роботи групи. Деякi вправи можуть спричинити зворотну
дiю, якщо iндивiд та група не готовi до Єх сприймання та виконан-
ня. Керiвник мау чiтко уявляти, з якою мстою використовууться
вправа, якi груповi та iндивiдуально-психологiчнi процеси ката-
лiзуються цiую вправоюi Чи готовi члени групи до виконання та-
коє вправиi Чи готовий сам керiвник виконати єєi Чи склалася в
групi атмосфера такоє довiри, щоб ця вправа спрацювалаi Й чи
вистачить часу для виконання вправи та єє обговоренняi - Лише
знаючи вiдповiдi на всi цi питання можна розпочинати справу.

Вправи - це не iнструменти, якими можна довiльно кори-
стуватися. Ми з недовiрою ставимося до керiвникiв, якi засто-
совують вправи одну за одною лише для пiдтримки iнтенсив-
ностi групового процесу. Необхiдно памятати, що невдало вве-
дена вправа може значно посилити дсзiнтеграцiйнi процеси за-
мiсть того, щоб сприяти глибшому й вiдкритiшому спiлкуванню
та згуртуванню членiв групи.

Найбiльша цiннiсть утiлення вправ у груповий процес поля-
гау в Єх обговореннi, в психологiчному аналiзi, а не лише в
емоцiйному задоволеннi вiд Єх виконання. Доцiльно концентру-
вати увагу на тому, який резонанс викликау в iнших поведiнка
одного з членiв групи, як впливають на кожного з учасникiв
навчання присутнi колеги i, навпаки, як вiн сам впливау на
iнших. При обговореннi виконання вправи бажано придiлити
максимальну увагу аналiзовi емоцiйно-почуттувих реакцiй
учасникiв навчання, вiдокремити Єх вiд розмiрковувань про емо-
цiє та уявлення. Треба памятати, що в групi вiдсутнi покарання
та заохочення, тому апробацiя нових форм поведiнки мау по-
значатися спонтаннiстю й бути вiльною вiд тривог.

В групi АСПН використовуються вправи, якi у спiльними для
всiує трснiнговоє практики. Вони досить унiверсальнi й мало за-
лежать вiд теоретичноє професiйноє орiунтацiє керiвника, час-
тина ж методичних прийомiв, особливо з глибинно-психоаналi-
тичною орiунтацiую, у специфiчними для АСПН, наприклад цiлiс-
ний психоаналiз комплексу тематичних малюнкiв (див. розд. 5).

iнтервю з метою добору. М е i а : зясування мотивацiє та особливостей
iiзасмосприймання потенцiйних членiв групи та керiвника. Розпиток певних
умiнь i навичок спiлкування.

11 р о єє е д у р а : керiвник бере (в межах 10 хвилин) iнтервю у потенцiйного

98

чiена групи, який мас право висловити, що вiн вiдчувау i як уявляу сооi роль
керiвника та майбутнiй груповий процес. Керiвник у свою чергу може подiли-
тися своєм сприйнятi ям i висновками про можливiсть участi цiує людини в групi.

Важливо, щоб вiдбувався обмiн iнформацiую про почуття, враження, якi
виникають по ходу iнтервю. Всi члени групи (в тому числi тi, хто не бере
активноє участi в роботi) можуть висловлювати своє думки та побажання з метою
вдосконалення процедури добору у групу ЛСi1i1.

Вправа на представлення себе. М е т а : зближення членiв групи одного з

одним.

II р о ц с д ура: кожен член групи за бажанням i на свiй розсуд розповiдау

про себе.

Висловлення перших вражень одного про одного. М е т а : дiзнатися, яке
"перше враження" склалося про тебе в iнших людей iще за вiдсутностi глибокого
розумiння психологiчних якостей тих чи iнших членiв групи. Цей матерiал
надзвичайно цiнний для порiвняння його потiм iз бiльш змiстовним i глибоким
психологiчним аналiзом поведiнки. Ця вправа сприяу самопiзнанню.

II р о ц е д у р а : прононусiься кожному учасниковi АСГii1 вербальним чи
невербальним шляхом (у виглядi характеристики чи використання символу)
виразиги перше враження про кожноє> з учасникiв навчання. Краще це зробити
наприкiнцi першого заняття. Цю вправу можна здiйснювати у двох варiантах:

а) висловлення перших вражень вiд групи адресууться одному з єє членiв;

б) один член групи висловлюу своє нериii враження по черзi всiм iншим у
групi.

Невербальний контакт. М е т а : зняття емоцiйноє напруженостi, форму-
вання згуртованостi групи, емоцiйноє теплоти й близькостi мiж єє членами.

Процедура: а) кожен член труни пiдходить до iнших i потискуу (по
черзi) руку, дивлячись в очi; б) всi заплющують очi, один iз членiв групи,
розплющивши очi, передау (дотиком) "почуття" сусiдовi, який послiдовно пе-
редау цю "iнформацiю" далi, доки "почуття" не повернеться до того, хто починав
першим при виконаннi вправи; в) один член групи сидить iз заплющеними
очима, iншi по черзi пiдходять i торкаються його руки, а вiн повинен вгадати,
хто це бувi; г) один iз присутнiх сидиiь па стiльцi спиною до групи, решта
пiдходять i виражають своу ставлення до нього - своє почуття.

Питання, якi важливо обговорити на початковому етапi розвитку групи.
М е г а : виявити емоцiйний стан членiв групи, якi можуть деструктивне впли-
вати на розвиток групового процесу.

II р о ц е д ура: пропонуються для обговорення питання. Що Вас лякау в
групii Що Вам особливо хотiлося б отримати вiд роботи в трунii Наскiльки Ви
довiряуте психокорекнiйнiи i рунii Чи готовi Ви брати активну участь у єє роботii
Чи довiряуте Ви керiвниковii

Довiра. М ста: звiльнення вiд негативних емоцiй, якi заважають виник-
ненню довiри: острах, невпевненiсть, iривога, образа на когось у групi й т.п.

При виконаннi цiує вправи можуть виникати особливо активнi опори. По-
няття "довiра" не завжди повязане з позитивною оцiнкою особистостi iншого й
ускладнюуться недостатнiм знайомством iз пiую людиною або розбiжнiстю си-
стеми поглядiв на життя. Обскгивуванпя моментiв, якi заважають "довiрi", е
iстотним кроком на шляху до довiри та зi-уртовапостi групи.

Виконання вправи: кожен з учасникiв, звертаючись по черзi до певних чле-
нiв гру ни, визначау ступiнь своує довiри до них: "с довiра до тебе", "не впевнений,
шо довiряю тобi", "не довiряю". Результати виконання вправи обговорюються.

Метафоричний самоопис. М ста: спираючися па психологiчний механiзм
проектi та iдентифiкацiє, застосувати метафору для надiйнiшого забезпечення
психологiчного захисту", "зниження опору й тривожностi" в групi, подання про
сеое значно повпцiєоє iнформацiє, нiж за прямих висловлювань.

II р о ц с .т у р а : кожен з учасникiв вибирау якийсь предмет, тварину чи

7

99

явище, яке асоцiюуться з його власною особистiстю, й протягом кiлькох хвилин
говорить про риси, якостi та проблеми обукта. Можна надати розповiдi сюжет-
но-психологiчноє форми.

Просторова соцiограма. 1-й варiант. Мета: дати змогу кожному
учасниковi обуктивувати ступiнi, емоцiйноє близькостi до iнших членiв групи й
навпаки - єх до нього, а також отримати зворотний звязок про адекватнiсть
своєх уявлень про стосунки з членами групи.

Процедура:!- й ч а р i а н т. Один член групи стау iз заплющеними
очима посерединi кiмнати, реiнта ранжируються у вiдповiдностi до ступеня
психологiчноє близькостi, яку вiдчувають до нього. Кожен запамятовуу своу
мiсце, а потiм усi розходяться. Той, хто стояв посерединi, розплющуу очi й
ставить усiх у вiдповiдностi зi своєм баченням того, хто як ставиться до нього.
Аби вiн мiг порiвняти точнiсть своєх уявлень, усi стають на тi мiсця, на яких
стояли в першому випадку.

2-й варiант. Гра проводиться у великiй кiмнатi. Ведучий обирау од-
ного з членiв групи (протагонiста) й пропонуу йому стати (чи сiсти) в центр
iгрового майданчика. Всi тiсним колом розташовуються навкруг. Далi ведучий
спонукау до дiє за текстом: "Зараз протагонiст перетворюуться на свiтило, на
рiзнiй вiдстанi вiд якого численнi планети - це всi присутнi. Тi, у кого тяжiння
сильнiше, природно, займають мiсце ближче до центра. Тi, чиу тяжiння слабше,
розташовуються далi або ж зовсiм "вiдiрвуться" вiд центра". Далi пропонууться
самому протагонiстовi розташувати людей: "Заплющiть очi, зосередьтеся... Розп-
лющiть очi. Повiльно повертайтесь навкруг себе. Кожному з оточуючих по черзi
повiдомляйте, в якому напрямку йому (єй) потрiбно вiдходити й на яку вiдстань.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30