А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

Заготiвельниковi не надано право стягувати
з господарства вартiсть недоброякiсноє продукцiє у безспiрному
порядку. Як сторона в договорi поставки заготiвельник вiдповi-
дау за неналежну якiсть продукцiє перед споживачем (одержува-
чем). Проте вiн не мау права перекласти на господарство пiд
виглядом збиткiв суми штрафiв, сплачених одержувачам за по-
ставку сiльгосппродукцiє неналежноє якостi, крiм випадкiв, коли
господарство, не предявивши продукцiю заготiвельниковi для
приймання, вiдвантажило єє одержувачевi.

За невиконання договiрних зобовязань по прийманню про-
дукцiє заготiвельник сплачуу товаровиробниковi неустойку як
правило в такому ж розмiрi, в якому товаровиробник вiдповiдау
перед контрактантом за несвоучасну здачу продукцiє. Контрак-
тант, крiм того, вiдшкодовуу виробниковi продукцiє фактичнi
витрати, повязанi з доставкою єє в обидва кiнцi (якщо ця про-
дукцiя завозилася до мiсця приймання транспортними засобами
господарства). В договорi може бути передбачена вiдповiдальнiсть
контрактанта за невиконання в обумовленi строки договiрних
зобовязань по зустрiчному продажу цукру, олiє, меляси тощо.
Вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договору контрактацiє бу-
дууться на принципi вини (умислу або необережностi), яка пре-
зюмууться (ст.209 ЦК Украєни). Господарство звiльняуться вiд

122

вiдповiдальностi за невиконання зобовязань за договором, якщо
вони не виконанi внаслiдок стихiйних лих чи iнших несприят-
ливих умов або з вини заготiвельника. Питання про те, чи у
певна обставина стихiйним лихом, вирiшууться згiдно з прави-
лами, якi застосовуються при страхуваннi майна колгоспiв, держ-
госпiв та iнших господарств. До iнших несприятливих умов вiдно-
сять природнi та iншi обуктивнi фактори, якi свiдчать про
вiдсутнiсть вини господарства (наприклад, заборона здавати ху-
добу у звязку з єє масовим захворюванням). Доказами на пiдтвер-
дження цих обставин можуть бути висновки державноє iнспекцiє
по заготiвлях та якостi продукцiє, довiдки ветеринарного нагля-
ду, довiдки метеослужби, акти, складенi за участю представника
страховоє органiзацiє тощо. Вина заготiвельника вбачауться в
ненаданнi допомоги в органiзацiє виробництва i транспортуваннi
продукцiє на приймальний пункт, непогодженнi графiка здачi,
незабезпеченнi тарою i пакувальними матерiалами тощо. Арбiт-
ражнi суди оцiнюють поданi господарством документи, зясову-
ють, на яких площах загинули посiви, чи була можливiсть здати
хоча б частину продукцiє за рахунок знятого врожаю з iнших
площ, чи вживало господарство заходiв, щоб запобiгти негатив-
ним наслiдкам стихiйного лиха або iншим несприятливим умо-
вам. З урахуванням усiх цих обставин i вирiшууться питання про
звiльнення господарства вiд вiдповiдальностi за невиконання зо-
бовязання за договором контрактацiє.

4. iншi договiрнi форми реалiзацiє сiльськогосподарськоє
продукцiє

Крiм договорiв контрактацiє, виробники сiльськогосподарсь-
коє продукцiє реалiзують єє й на основi iнших договорiв. Зокре-
ма, заготiвельнi та переробнi пiдприумства на договiрних заса-
дах можуть приймати вiд виробникiв сiльськогосподарську си-
ровину на зберiгання i переробку незалежно вiд напрямкiв по-
дальшого єє використання. Розрахунки за зберiгання i переробку
сировини i готовоє продукцiє за угодою сторiн можуть здiйсню-
ватись у грошовiй формi, з використанням частини готовоє про-
дукцiє або у змiшанiй формi.

Виробники сiльгосппродукцiє мають право здiйснювати това-
рообмiннi операцiє з власною продукцiую та продуктами єє пе-
реробки на основi бартерних договорiв, що укладаються як на
внутрiшньому ринку, так i в порядку здiйснення зовнiшньо-
економiчноє дiяльностi. За такими договорами вони одержують
необхiднi матерiально-технiчнi ресурси (обладнання, нафто-

123

продукти, засоби захисту рослин i тварин тощо) або товари
широкого вжитку.

Сiльськогосподарськi пiдприумства укладають з колгоспника-
ми, робiтниками держгоспiв, пенсiонерами та iншими громадя-
нами на добровiльнiй основi договори на вирощування худоби i
птицi та на закупiвлю лишкiв молока. Закуплену у громадян за
цими договорами продукцiю господарство продау державi i за-
раховуу собi у виконання зобовязань по контрактацiє. Крiм того,
худобу, птицю, кроликiв, вирощених у пiдсобних господарствах
громадян, можуть закуповувати заготiвельнi органiзацiє спожив-
чоє кооперацiє, органiзацiє громадського харчування та iншi орга-
нiзацiє за договiрними цiнами.

Колгоспи, держгоспи та iншi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства також можуть закуповувати у громадян продукти тварин-
ництва за договiрними цiнами.

Господарства можуть реалiзовувати сiльгосппродукцiю на ко-
мiсiйних засадах, укладаючи договори комiсiє з торговельними
органiзацiями. Сiльськогосподарськi пiдприумства, орендарi, се-
лянськi господарства, громадяни, якi ведуть пiдсобне господар-
ство, мають право вiльного продажу вирощеноє ними продукцiє
як заготiвельним та iншим органiзацiям, так i на ринках.

Глава 8
Майновий найм. Оренда. Прокат.
Безоплатне користування майном

У господарському оборотi значне поширення мають вiдноси-
ни майновому найму i такi його рiзновиди, як оренда та прокат.

З економiчноє точки зору майновий найм (оренда, прокат) оз-
начау одержання майна у тимчасове користування за плату. Зда-
ючи майно в найм, власник майна продау споживну вартiсть
його частинами.

До майнового найму (оренди, прокату) органiзацiє чи грома-
дяни вдаються в тих випадках, коли ту чи iншу рiч купляти об-
тяжливо або невигiдно, наприклад, у разi тимчасовоє потреби,
або коли певна рiч взагалi не може бути предметом купiвлi-про-
дажу. Здають майно в найм громадяни i органiзацiє, якi тимча-
сово самi його не використовують. За допомогою майнового най-
му розширюються господарськi можливостi використання май-
на. Поряд з цим найм слугуу засобом взаумодопомоги мiж гро-
мадянами i органiзацiями та сприяу упорядкуванню побуту гро-
мадян.

124

1. Майновий найм

Поняття договору майнового найму. Правовiдносини найму ви-
никають на пiдставi договору. Як зазначауться в статтi 256 ЦК
Украєни, за договором майнового найму наймодавець зобовя-
зууться надати наймачевi майно у тимчасове користування за
плату. Цей договiр у консесуальним, сплатним i двостороннiм.

Важливою особливiстю договору майнового найму у те, що на
його пiдставi майно переходить до наймача у користування, а не
у власнiсть, повне господарське вiдання чи оперативне управлiн-
ня, як це мау мiсце за договором купiвлi-продажу, поставки,
мiни, позики тощо. Проте здiйснення права користування по-
вязане з необхiднiстю володiння майном. Тому слiд визнати,
що наймач набувау також право володiння набутим майном i,
крiм того, в силу договору наймач набувау деякi права по розпо-
рядженню найнятим майном. Наприклад, наймач, виконуючи
свiй обовязок пiдтримувати найняте ним майно у справному
станi (ст.265 ЦК Украєни), може передавати рiч у ремонт, а у
випадках, передбачених законом або договором, наймач може
здавати найняте майно в пiднайм (ст.267 ЦК Украєни), тобто вiн
мау i право розпорядження. Проте права наймача по володiнню,
користуванню i розпорядженню обмеженi законом i договором.

За договором майнового найму зобовязання мiж наймодав-
цем i наймачем виникау з того часу, коли сторони досягли зго-
ди, а не з моменту передачi майна у користування, тобто даний
договiр у консесуальним. Звiдси наймач вправi витребувати вiд
наймодавця обумовлене договором майно, коли наймодавець
надау його наймачевi (ст.263 ЦК Украєни).

З моменту укладення договору в наймача виникау обовязок
прийняти обумовлене договором майно i вносити за користу-
вання ним плату. Отже, договiр у сплатним, крiм того, це дво-
стороннiй (взаумний) договiр, тобто такий, що породжуу права i
обовязки для кожноє iз сторiн договору.

Сторони i обукт договору. Сторонами в договорi майнового
найму у наймодавець i наймач. Наймодавець надау майно, яке
належить йому на правi власностi (правi повного господарсько-
го вiдання чи оперативного управлiння), а наймач одержуу май-
но в тимчасове сплатне користування. Наймодавцями i найма-
чами можуть бути як громадяни, так i органiзацiє (в тому числi
iноземнi) в межах єхньоє правосубуктностi. Обуктом договору
можуть бути лише iндивiдуально визначенi речi, споживна
вартiсть яких передауться поступово i якi в цивiльному правi
називаються неспоживними. Це зумовлено змiстом самого до-

125

говору майнового найму, за яким наймач пiсля закiнчення стро-
ку договору або його припинення достроково зобовязууться по-
вернути те саме майно в натурi. Обуктом договору не може бути
iндивiдуально визначене майно, вилучене або обмежене у ци-
вiльному оборотi, а також те майно, яке не може перебувати у
власностi того чи iншого субукта права власностi (Постанови
Верховноє Ради Украєни про право власностi на окремi види майна
вiд17.06.92; вiд 22.04.93; вiд 15.07.94; вiд 21.01.95).

Форма i строк договору. Договiр майнового найму укладауться
як в уснiй, так i в письмовiй формi. Згiдно зi статтею 257 ЦК
Украєни договiр майнового найму мiж громадянами на строк
бiльше одного року повинен бути укладений у письмовiй формi.
Письмова форма застосовууться до договору найму майна дер-
жавних, кооперативних та iнших громадських органiзацiй, за ви-
нятком випадкiв, передбачених окремими правилами.

Строк договору майнового найму визначауться за погоджен-
ням сторiн, якщо iнше не встановлено чинним законодавством
(ст.258 ЦК Украєни).

Вiдповiдно до статтi 259 ЦК Украєни договiр майнового найму
може бути укладений без зазначення строку. В такому разi вiн
вважауться укладеним на невизначений строк i кожна iз сторiн
вправi вiдмовитись вiд договору в будь-який час, попередивши
про це в письмовiй формi другу сторону за три мiсяцi. У разi
продовження користування майном пiсля закiнчення строку до-
говору наймач при вiдсутностi заперечень з боку наймодавця
може користуватись майном i далi. Така мовчазна згода наймо-
давця на продовження строку користування майном вважауться
поновленням договору на невизначений строк i кожна iз сторiн
вправi у будь-який час вiдмовитись вiд договору, попередивши
про це другу сторону за один мiсяць (ст.260 ЦК Украєни).

Права i обовязки сторiн. Основним обовязком наймодавця у
своучасне надання наймачевi майна у станi, що вiдповiдау умо-
вам договору i призначенню майна (ст.262 ЦК Украєни). Най-
мач вправi вимагати надання йому майна в строки, зазначенi в
договорi. У разi порушення наймодавцем цього обовязку Ци-
вiльний кодекс Украєни передбачау право наймача витребувати
вiд нього майно i вимагати вiдшкодування збиткiв, завданих зат-
римкою виконання або iз свого боку вiдмовитись вiд договору i
стягнути збитки, завданi його невиконанням (ст.208, 263).

Наймодавець несе вiдповiдальнiсть за недолiки наданого май-
на, як за неналежне виконання зобовязання (ст.203 ЦК Украє-
ни). Пiд недолiками розумiють такi вади майна, якi чинять пе-
решкоду нормальнiй його експлуатацiє чи використанню. Однак

126

у силу частини другоє статтi 262 ЦК Украєни наймодавець не
вiдповiдау за недолiки майна, якi були ним застереженi при ук-
ладеннi договору незалежно вiд єх характеру. Так, здавання в
найм будинку, який пiдлягау капiтальному ремонту, вважауться
правомiрним, якщо наймодавець обумовив дефекти будiвлi. Статтi
264 i 265 ЦК Украєни визначають обовязки сторiн по капiталь-
ному i поточному ремонту найнятого майна. За загальним пра-
вилом, якщо iнше не передбачено законом чи договором, про-
водити капiтальний ремонт - це обовязок наймодавця, а по-
точний - обовязок наймача. Проте капiтальний ремонт може
бути здiйснений наймачем у випадках, коли наймодавець не
робить його, а також коли капiтальний ремонт зумовлений не-
вiдкладною необхiднiстю. Наймач, зробивши капiтальний ремонт,
вправi стягнути з наймодавця вартiсть ремонту чи зарахувати єє в
рахунок найомноє плати. Крiм того, наймач може вимагати до-
строкового розiрвання договору i стягнути збитки, завданi його
невиконанням (частина друга ст.264, ст.270 ЦК Украєни). Ос-
кiльки договiр майнового найму у сплатним, наймач зобовяза-
ний своучасно вносити плату за користування майном (п. 1 ст.265
ЦК Украєни). Плата, визначена при укладеннi договору, може
бути зменшена в ходi виконання договору. Наймач вправi вима-
гати вiдповiдного зменшення найомноє плати, якщо через об-
ставини, за якi вiн не вiдповiдау, можливiсть користування най-
нятим майном iстотно зменшилася (ст.266 ЦК Украєни). Най-
мач зобовязаний користуватися майном вiдповiдно до договору
i призначення майна, пiдтримувати найняте майно у справному
станi, проводити за свiй рахунок поточний i капiтальний ре-
монт, якщо за законом або за договором цi обовязки поклада-
ються на наймача.

Порушення наймачем зазначених обовязкiв дау право наймо-
давцевi вимагати дострокового розiрвання договору (ст.269 ЦК
Украєни). З припиненням договору наймач зобовязаний повер-
нути майно у тому станi, в якому вiн його одержав, з урахуванням
нормального зносу, або у станi, обумовленому договором. Цей
обовязок наймача зазначений у пунктi 5 статтi 265 ЦК Украєни,
а також випливау iз сутi самого договору, за яким майно пере-
дауться у тимчасове користування. В разi погiршення найнятого
майна наймач повинен вiдшкодувати наймодавцевi збитки, якщо
не доведе, що погiршення майна сталося не з його вини (ст.271).
Ризик випадковоє загибелi чи зiпсування найнятого майна несе
наймодавець як його власник (ст.130 ЦК Украєни).

iнколи наймач робить полiпшення найнятого майна. Питання
про долю полiпшення вирiшууться залежно вiд того, з дозволу

127

чи без дозволу наймодавця проведено полiпшення, а також вiд
того, можливо чи неможливо вiдокремити полiпшення без шко-
ди для майна. У разi проведеного з дозволу наймодавця по-
лiпшення майна наймач мау право на вiдшкодування зроблених
необхiдних витрат, якщо iнше не передбачено законом або до-
говором. За вiдсутностi такого дозволу зробленi наймачем по-
лiпшення, якщо єх можна вiдокремити без шкоди для майна i
якщо наймодавець не погодиться вiдшкодувати вартiсть єх, мо-
жуть бути вилученi наймачем. Полiпшення, якi зробленi найма-
чем без дозволу наймодавця i якi не можна вiдокремити без шкоди
для майна, вiдшкодуванню не пiдлягають (ст.272 ЦК Украєни).

Пiднайм. Однiую з форм використання найнятого майна у
пiднайм. Здавання майна в пiднайм дозволяуться лише за згодою
наймодавця, якщо iнше не передбачено законом або договором
(ст.267 ЦК Украєни). Пiднайм оформляуться договором, за яким
наймач передау пiднаймачевi все або частину майна в тимчасове
користування за плату. З укладенням договору пiднайму пород-
жуються двi самостiйнi групи договiрних зобовязань, а саме: мiж
наймодавцем i наймачем та мiж наймачем i пiднаймачем. Са-
мостiйнiсть цих зобовязань означау, що у пiднаймача виникають
права i обовязки щодо первiсного наймодавця. Перед наймодав-
цем залишауться зобовязаним тiльки наймач, а у пiднаймача ви-
никають права i обовязки лише щодо наймача. З припиненням
договору найму припиняу свою дiю i договiр пiднайму, незалеж-
но вiд того, чи закiнчився строк його дiє, чи нi.

Вiд пiднайму слiд вiдрiзняти перенайм, за яким наймач пере-
дау всi права i обовязки за договором найму iншiй особi, яка
замiнюу в договорi наймача. Перенайм може мати мiсце лише за
згодою наймодавця, бо це слiд розглядати як переведення боргу
(ст.201 ЦК Украєни).

З метою забезпечення стабiльностi дiє договору статтею 268
ЦК Украєни встановлено, що у разi переходу права власностi на
здане в найм майно вiд наймодавця до iншоє особи договiр най-
му зберiгау чиннiсть для нового власника. Договiр найму зберi-
гау чиннiсть i у разi переходу майна вiд однiує державноє орга-
нiзацiє (наймодавця) до iншоє.

2. Оренда майна державних пiдприумств i органiзацiй

Поняття договору оренди. Оренда - це один iз видiв майново-
го найму. Вiдносини оренди регулюються спецiальним норма-
тивним актом - Законом Украєни <Про оренду державного май-
на> (1995 р.). Крiм того, деякi питання оренди регулюються За-

128

коном Украєни <Про приватизацiю майна державних
пiдприумств> (1992 р.), Законом Украєни <Про пiдприумства в
Украєнi> (1991 р.). Законом Украєни <Про пiдприумництво> (1991
р.). Земельним кодексом Украєни (1992 р.) та iншими законо-
давчими актами, постановами i декретами Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни, рiшенням Фонду державного майна Украєни.

Закон про оренду регулюу органiзацiйнi вiдносини, повязанi
з передачею в оренду майна державних пiдприумств, єхнiх струк-
турних пiдроздiлiв, а також майновi вiдносини мiж орендодав-
цями та орендарями щодо господарського використання дер-
жавного майна.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71