А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Що ж до прав, то єх набувау лише обдарований у виглядi повно-
важень власника стосовно прийнятого майна. Вiдповiдно до ча-
стини третьоє статтi 243 ЦК Украєни дарування громадянами
майна державним, кооперативним або iншим громадським органi-
зацiям може бути обумовлено використанням цього майна для
певноє суспiльне корисноє мети (наприклад, зiбрання книг для
наукових дослiджень, колекцiя картин - для публiчного показу
в музеє, кошти - для придбання сучасного медичного облад-
нання). Нинi, в умовах законодавчого визнання рiвноправностi
усiх форм власностi, обумовлення певного цiльового викорис-
тання дару цiлком можливе й тодi, коли обдарованою особою у
громадянин.

Належнiсть дарування до одностороннiх договорiв аж нiяк не
позбавляу його ознак двосторонньоє угоди, для укладення якоє
необхiдне волевиявлення двох сторiн (дарувальника i обдарова-
ноє особи). Це означау, що дарування вважауться здiйсненим
(тобто договiр укладеним) за наявностi волевиявлення обдаро-
ваноє особи, висловленого у будь-якiй формi. У громадян таке
волевиявлення, як правило, висловлюуться вiдповiдною поведiн-
кою, обумовленою тiую чи iншою подiую, обставинами (днем
народження, весiллям, ювiлеум тощо). Безпосередня згода осо-
би, якiй дарууться майно, вимагауться за тими угодами, якi по-
требують спецiального оформлення.

На вiдмiну вiд деяких iнших реальних договорiв (наприклад,
договору позики) за договором дарування у сторiн, як правило,
не виникають навiть одностороннi зобовязання. Можна, однак,
припустити, що дарувальник зобовязаний повiдомляти обдаро-
ваного про шкiдливi або небезпечнi властивостi предмета дару-
вання, здатнi в процесi використання заподiяти шкоду остан-

89

ньому. З укладенням договору дарування фактично припиняуться
юридичний звязок мiж сторонами. Обдарована особа, безпе-
речно, вправi прийняти на себе добровiльно обовязок належно-
го ставлення до дарувальника. Проте такий обовязок мау суто
морально-етичний характер, i вiн не породжуу вiдповiдних юри-
дичних наслiдкiв. Тому за чинним законодавством неуважне став-
лення обдарованоє особи до дарувальника, нанесення останньо-
му образ не можуть бути пiдставою для розiрвання договору да-
рування.

На наш погляд, не може суперечити поняттю i призначенню
договору дарування укладення таких угод, за якими б даруваль-
ник зберiгав певнi права (наприклад, дарууться жилий будинок
iз збереженням за дарувальником права користування певною
частиною жилого примiщення, дарування автомашини iз збере-
женням за дарувальником права перiодичного користування нею).
Бажано, щоб угоди з такими умовами знайшли своу врегулю-
вання в новому цивiльному законодавствi.

Сторонами в договорi дарування можуть бути як громадяни,
так i юридичнi особи, а в певних випадках - i держава. Укла-
дення договорiв дарування громадянами мау здiйснюватися з до-
триманням загальних правил цивiльного законодавства про єх
дiуздатнiсть. Крiм того, Кодексом про шлюб та сiмю Украєни
встановленi додатковi гарантiє захисту осiб, якi перебувають пiд
опiкою або пiклуванням. Так, опiкун не вправi без дозволу органiв
опiки i пiклування укладати угоди, а пiклувальник - давати зго-
ду на єх здiйснення, якщо вони виходять за межi побутових.
Такими угодами, зокрема, у договори, якi пiдлягають нотарiаль-
ному посвiдченню i спецiальнiй реустрацiє, вiдмова вiд належ-
них пiдопiчному майнових прав, подiл майна тощо (ст.145 Ко-
дексу про шлюб та сiмю).

Юридичнi особи виступають сторонами в договорi дарування
в межах своує спецiальноє дiуздатностi. При цьому законодав-
ство не мiстить будь-яких обмежень щодо прийняття юридич-
ними особами дару. Водночас безоплатне вiдчуження майна (у
тому числi й за договором дарування) повинно здiйснюватися
ними вiдповiдно до вимог єхнiх статутiв та законодавчих актiв. У
перiод iснування командно-адмiнiстративних методiв управлiн-
ня економiкою права юридичних осiб на безоплатне вiдчуження
майна значно обмежувалися. Найбiльшого поширення в цей час
набули випадки нагородження працiвникiв за успiхи в роботi
цiнними подарунками, грошовими премiями, не передбаченими
системою оплати працi (ст.143 Кодексу законiв про працю УРСР,
1971 р.).

90

Нове законодавство, як i те, що дiяло ранiше, не мiстить без-
посередньоє вказiвки про право юридичноє особи передавати
майно за договором дарування. У ньому, як правило, застосо-
вууться термiн <безоплатна передача> майна. Так, вiдповiдно до
статтi 10 Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> пiдприум-
ству надауться право, якщо iнше не передбачено його статутом,
вчиняти будь-якi угоди щодо належного йому майна. При цьому
безоплатна передача i надання пiдприумствами матерiальних
цiнностей громадянам здiйснюються з дозволу власника або упов-
новаженого ним органу, крiм випадкiв, передбачених законо-
давством Украєни.

7 липня 1992 р. до частини третьоє статтi 10 Закону Украєни
<Про пiдприумства в Украєнi> було внесено змiни щодо поряд-
ку вiдчуження державноє власностi. Вiдповiдно до цих змiн вiдчу-
ження вiд держави засобiв виробництва, що у державною влас-
нiстю i закрiпленi за державним пiдприумством, здiйснюуться
виключно на конкурентних засадах (через бiржi, за конкурсом,
на аукцiонах) у порядку, що визначауться Фондом державного
майна Украєни. Фактично це означау, що зазначене майно не
може вiдчужуватися вiд держави за договором дарування або
iншим безоплатним способом.

Крiм того. Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 грудня
1992 р. <Про управлiння майном, що у у загальнодержавнiй влас-
ностi> була встановлена заборона на безоплатну передачу пiдприу-
мствами, що у у загальнодержавнiй власностi, закрiпленого за
ними майна iншим пiдприумствам, органiзацiям i установам, а
також громадянам, i водночас припинено дiю пункту 6 статтi 10
Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> в частинi здiйснен-
ня такими пiдприумствами безоплатноє передачi майна грома-
дянам.2

Чинне законодавство не виключау можливостi укладення до-
говору дарування (безоплатного вiдчуження) майна мiж двома
юридичними особами. Як правило, вони укладають мiж собою
сплатнi угоди. Водночас набувають поширення угоди, за якими
юридичнi особи, що займаються пiдприумництвом, передають
безоплатно майно рiзноманiтним громадським обуднанням (то-
вариствам), некомерцiйним органiзацiям на засадах спонсорства,
благодiйництва тощо. Такi угоди за своєм змiстом у близькими
до дарування.

Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №38.
2Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №7. -

- Ст.562.
Ст.52.

91

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно, не
вилучене з товарообороту i яке може бути у власностi особи,
якiй воно дарууться. При даруваннi необхiдно також дотримува-
тися спецiальних правил, встановлених для набуття права влас-
ностi громадянами на окремi види майна (наприклад, вогнепальна
зброя).

На вiдмiну вiд договору купiвлi-продажу вiдчужувач майна (да-
рувальник) за договором дарування не зобовязаний дотримува-
тися усiх iснуючих вимог до якостi вiдчужуваного обукта. Безу-
мовно, етичнiше, коли дарувальник повiдомляу обдарованого про
вiдомi йому недолiки дару, оскiльки обдарований мав би мож-
ливiсть утриматися вiд прийняття його. Дарувальник не зобо-
вязаний виправляти недолiки прийнятого дару або нести витра-
ти, повязанi з єх виправленням, або обмiнювати на якiсну рiч
(навiть тодi, коли йому було вiдомо про iснування недолiкiв дару).
Водночас вважаумо, що дарувальник мау нести вiдповiдальнiсть
за шкоду, заподiяну обдарованому рiччю з недолiками, вiдоми-
ми дарувальниковi, але не вiдомими потерпiлому.

Договiр дарування укладауться у формi, яка визначауться за-
гальними правилами цивiльного законодавства про форму угод
(ст.43, 44, 46 ЦК Украєни). Це може бути усна або письмова
форма. Вiдповiдно до частини першоє статтi 244 ЦК Украєни
договiр дарування на суму 500 крб., а при даруваннi валютних
цiнностей - на суму понад 50 крб. повинен бути нотарiально
посвiдчений. Нинi iснування зазначеноє норми втратило будь-
яку доцiльнiсть i практичну значимiсть. По-перше, не вiдповi-
дау реалiям сьогоднiшнього дня вимога про нотарiальне по-
свiдчення договору дарування на суму понад 500 крб, оскiльки
остання у надто низькою порiвняно з цiнами на товари. Фак-
тично втратила свою чиннiсть норма про нотарiальне посвiдчення
зазначених угод з валютними цiнностями у звязку iз змiною
полiтики валютного регулювання i прийняттям у цiй сферi прин-
ципово нового законодавства (наприклад, Декрету Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни вiд 10 лютого 1993 р. <Про систему валютного
регулювання i валютного контролю>).

Нотарiального посвiдчення вiдповiдно до частини третьоє статтi
244 ЦК Украєни (в редакцiє Закону вiд 16 грудня 1993 р.)2 та

Змiст цiує норми базувався на вiдповiдних положеннях Указу
Президiє Верховноє Ради СРСР вiд ЗО листопада 1976 р. <Про опе-
рацiє з валютними цiнностями на територiє СРСР>.

2Голос Украєни. - 1994. - 6 сiчня.

92

статтi 227 ЦК Украєни вимагають договори дарування нерухо-
мостi, якщо хоча б однiую з сторiн у громадянин. Такi договори
повиннi також бути зареустрованi у виконавчому комiтетi мiсце-
воє Ради народних депутатiв.

З прийняттям Закону вiд 16 грудня 1993 р. втратили чиннiсть
положення статтi 226 про обмеження при вiдчуженнi жилих бу-
динкiв, у тому числi i шляхом дарування, та статтi 227 про обо-
вязкове нотарiальне посвiдчення договорiв дарування будiвель-
них матерiалiв за участю громадян.

Дарування громадянином майна державнiй, кооперативнiй або
iншiй громадськiй органiзацiє укладауться у простiй письмовiй
формi. Таке правило може зберегтися i в новому Цивiльному
кодексi, за винятком, можливо, дарування нерухомостi.

Правила цивiльного законодавства про форму договорiв дару-
вання мають поширюватися й на тi угоди, якi укладаються мiж
подружжям, батьками i дiтьми та мiж iншими близькими особами.
Проте у юридичнiй лiтературi висловлювалися думки про необо-
вязковiсть застосування правил цивiльного законодавства про форму
угод, що укладаються мiж такими особами, зокрема мiж подруж-
жям. Обгрунтовувалося це тим, що правила про нотарiальне по-
свiдчення договору дарування на суму понад 500 крб. розрахованi
на регулювання вiдносин учасникiв цивiльного обiгу i не можуть
бути повною мiрою застосованi до майнових вiдносин подружжя,
обумовлених єхнiми особистими взаумовiдносинами. З таким пiдхо-
дом до дослiджуваноє проблеми не можна погодитися, оскiльки, як
правило, договори дарування мiж громадянами обумовленi осо-
бистими звязками, особливо мiж подружжям, батьками i дiтьми та
iншими родичами. Важко припустити, що ця обставина не була
вiдома законодавцю, який не зробив нiяких виняткiв для таких
осiб з правил про форму угод дарування.

Необовязковiсть належного оформлення угод мiж подружжям
чи iншими близькими особами позбавляла б суд у багатьох ви-
падках можливостi встановлення реальноє наявностi мiж ними
договiрних вiдносин. Це дозволяло б подружжю легко уникати
вiдповiдальностi за особистими боргами або очiкуваноє конфiс-
кацiє майна, оскiльки дружина-боржник або один з подружжя,
який скоєв злочин, завжди мiг заявити, що належна йому частка
в майнi або його особисте майно вже ранiше було подароване
iншому з подружжя. Насправдi таке майно продовжувало б пе-
ребувати в єхнiй спiльнiй власностi або роздiльнiй власностi дру-
жини-боржника.

Отже, правила цивiльного законодавства про форму угод дару-
вання мають застосовуватися незалежно вiд характеру взаумовiд-

93

носин єх субуктiв. Не дау пiдстав для iншого висновку також
аналiз судовоє практики, i зокрема. Постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 28 квiтня 1978 р. (iз змiнами, внесеними
Постановою Пленуму вiд 25 грудня 1992 р.).

При укладеннi договорiв дарування необхiдно дотримуватися
спецiальних правил, встановлених для вiдчуження частки в
спiльному майнi, обуктiв, використовуваних у пiдприумницькiй
дiяльностi тощо. Наприклад, для укладення угод про вiдчужен-
ня спiльного майна подружжя, що потребують обовязкового но-
тарiального посвiдчення, мау бути письмова згода другого з под-
ружжя.

Варто зазначити, що поняття <безоплатна передача майна> знач-
но ширше за поняття <передача майна за договором дарування>.
Близькими за своєм змiстом до дарування у вiдносини, що ви-
пливають з передавання майна у формi благодiйництва, пожерт-
вувань, нагородження премiями або цiнними подарунками за
певнi заслуги чи у звязку з ювiлеум. Своурiдними формами да-
рування можна вважати внесення коштiв батьками у кредитнi
установи на iмя дiтей, вiдмову одного з подружжя вiд частки у
спiльному майнi на користь другого з них, вiдмову спадкоумця
вiд спадщини на користь кого-небудь з iнших спадкоумцiв, дер-
жави або окремих юридичних осiб (ст.553 ЦК Украєни), а також
нагородження Державними та мiжнародними премiями за за-
слуги громадян i органiзацiй перед державою, народами свiту.

Не можуть вважатися даруванням виплати премiй працiвни-
кам у порядку iснуючоє системи оплати працi, виплати в поряд-
ку соцiального захисту населення, приватизацiя громадянами дер-
жавного майна на пiдставi приватизацiйних сертифiкатiв тощо.

Глава б
Поставка. Постачання енергiую та газом

1. Поняття i значення договору поставки

Нормальна робота будь-якого пiдприумства неможлива, з од-
ного боку, без чiткого i своучасного забезпечення його сирови-
ною, матерiалами, комплектуючими виробами, устаткуванням
та iншими ресурсами, а з другого, - без рiвномiрного i гаранто-

Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в цивiльних спра-
вах. - 1993. - С. 19-25.

94

ваного збуту виготовленоє ним продукцiє. Задоволення попиту
громадян на товари широкого вжитку значною мiрою залежить
вiд забезпечення цими товарами торговельних органiзацiй з боку
пiдприумств-виготовлювачiв, кооперативiв або посередницьких
структур. Як матерiально-технiчне постачання, так i забезпечен-
ня торговельних органiзацiй виготовленими товарами здiйснюуть-
ся на основi широко розгалуженоє системи господарських звязкiв
з поставок.

З переходом до ринковоє економiки постала проблема збере-
ження господарських звязкiв, що склались мiж виготовлювача-
ми i споживачами на поставку сировини, матерiалiв, енергоре-
сурсiв, комплектуючих виробiв. Розрив цих звязкiв вiдчутно по-
значауться на поставках товарiв для споживчого ринку. У звяз-
ку з цим вживаються заходи щодо стабiлiзацiє усталених i нала-
годження нових господарських звязкiв, передусiм мiж пiдприум-
ствами, розташованими на територiє Украєни.

Найдоцiльнiшою правовою формою регулювання i господар-
ських вiдносин з постачання продукцiую i товарами у договiр
поставки. Договiр - це основний документ, що визначау права
та обовязки сторiн з поставок усiх видiв товарiв. Пiдприумства
у вiльними у виборi предмета договору, визначеннi зобовязань,
будь-яких iнших умов господарських взаумовiдносин, за винят-
ком випадкiв поставки товарiв за мiждержавними угодами.

За договором поставки постачальник, який у пiдприумцем, зо-
бовязууться в обумовленi строки (строк) передавати у власнiсть
(повне господарське вiдання або оперативне управлiння) покуп-
цевi товар, призначений для пiдприумницькоє дiяльностi або
iнших цiлей, не повязаних з особистим (сiмейним, домашнiм)
споживанням, а покупець зобовязууться приймати товар i пла-
тити за нього певну цiну.

Сторонами (субуктами) цього договору у постачальник та по-
купець, якi займаються пiдприумницькою дiяльнiстю. Пiдпри-
умництво - це самостiйна iнiцiатива, систематична, на власний
ризик дiяльнiсть по виробництву продукцiє, виконанню робiт,
наданню послуг та заняття торгiвлею з метою одержання при-
бутку. Субуктами пiдприумницькоє дiяльностi (пiдприумцями)
можуть бути: громадяни Украєни, iнших держав, не обмеженi
законом у правоздатностi або дiуздатностi; юридичнi особи усiх
форм власностi (ст.2 Закону Украєни <Про пiдприумництво>).

Предметом (обуктом) договору поставки у товар, який при-
значауться для пiдприумницькоє дiяльностi або iнших цiлей, не
повязаних з особистим (сiмейним, домашнiм) споживанням. Зок-
рема, це продукцiя, призначена для виробничого споживання

95

(сировина, матерiали, обладнання тощо), або товари, призна-
ченi для продажу на ринку чи для промисловоє переробки (на-
приклад, цукор для кондитерськоє фабрики).

В умовах ринковоє економiки придбання пiдприумцем ресурсiв
здiйснюуться переважно на ринку товарiв i послуг, тобто без
фондiв i лiмiтiв, безпосередньо у виготовлювачiв, в оптовiй
торгiвлi, в тому числi на ярмарках, бiржах, аукцiонах або в ко-
мерцiйних посередникiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71