А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


З позовних заяв, що подаються до суду та арбiтражного суду
в iноземнiй валютi, а також за дiє та операцiє в iноземнiй валютi,
державне мито сплачууться в iноземнiй валютi. У разi, коли роз-.
мiр ставок державного мита передбачено в частинах офiцiйно
встановленоє мiн."-iльноє заробiтноє плати, державне мито спла-
чууться в iноземнiй валютi з урахуванням курсу грошовоє одиницi
Нацiонального банку Украєни. Фiзичнi особи та iноземнi юридичнi
особи, що вiдповiдно проживають або знаходяться за межами
Украєни, сплачують вказане в пiдпунктi <у> пункту 6 статтi З
Декрету <Про державне мито> мито у вiльно конвертованiй ва-
лютi, виходячи з розмiру мiнiмальноє заробiтноє плати, еквiвалент-
ного 600 доларiв США, або в iншiй валютi та розмiрах, якщо це
передбачено угодами з Украєною.
II. ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ
ДЕРЖАВНОГО МИТА __.,___"_,_.
1. У всiх органах, якi справляють державне мито, крiм викон-
комiв сiльських Рад народних депутатiв, державне мито сплачу-
уться шляхом безготiвкового розрахунку, митними марками або
готiвкою до кредитноє установи. Приймання кредитними установа-
ми державного мита вiд населення здiйснюуться у всiх випадках
з видачею вiдповiдноє квитанцiє (форма № 0402005).
2. По справах, що розглядаються судами, державне мито спла-
чууться до подання позовноє заяви або касацiйноє скарги на рi-
шення суду i скарг на рiшення, що набрали законноє сили, а
також при впдачi судами копiй документiв.
9. Марки для сплати державного мита (митнi марки) мають
номiнальну вартiсть 1 крб., З крб., 5 крб., 10 крб., 25 крб.,
50 крб., 100 крб., 200 крб. Продаж митних марок проводиться
через кредитнi установи.
Арбiтражний процес. Законодавство та практика 11 Бюлетень
законодавства 1 юоидччноє практики Украєни. 1993. № 5. С.
138-158: Закон i бiзнес. 1994.. № >.
2 Далi - Декрет <Про державне мито>.
37
10. Митнi марки повиннi бути погашенi пiдписами службових
осiб, якi прийняли чи видали документ, або штемпелем чи печат-
кою вiдповiдного органу.
Порядок розмiщення митних марок на розпорядчих документах
визначауться вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами з ураху-
ванням вимог частини першоє цього пункту.
11. Платiжнi доручення на безготiвкове перерахування дер-
жавного мита, квитанцiя банку про сплату державного мита до-
даються до позовних заяв, касацiйних скарг i залишених у спра-
вах установ, що справляють державне мито, примiрникiв посвiдче-
них угод, до заяв актiв громадянського стану та iнших вiдповiд-
них матерiалiв про видачу документiв, а також до документiв
реустрацiє укладених на бiржах угод.
IV. ПОВЕРНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МИТА
15. Сплачене державне мито пiдлягау поверненню частково або
повнiстю у випадках, передбачених статтею 8 декрету <Про дер-
жавне мито>.
16. Державне мито повертауться фiнансовим органом того
району чи мiста, до бюджету якого воно надiйшло.
17. Повернення державного мита проводиться на пiдставi зая-
ви платника, поданоє ним протягом року з дня зарахування дер-
жавного мита до бюджету, до вiдповiдного органу, що справляу
мито.
На пiдставi заяви платника вiдповiдний орган подау до фiнан-
сового вiддiлу району чи мiста, до бюджету якого надiйшло
державне мито i де знаходиться другий примiрник документа про
його сплату, разом з заявою платника свiй висновок (ухвалу суду,
арбiтражного суду, в iнших випадках - довiдку установи, яка
справляла мито,- нотарiальноє контори, ВВiР, ЗАГСу тощо) про
обставини, що у пiдставою для повного або часткового повернення
державного мита, а також оригiнали документiв, що пiдтверджу-
ють сплату державного мита, якщо воно пiдлягау поверненню в
повному розмiрi, iз зазначенням номера квитанцiє, суми держав-
ного мита та дати його сплати.
Заяву платника про повернення державного мита, сплаченого
в iноземнiй валютi, та свiй висновок з цього питання орган, до
якого було сплачено це мито, подау до Експортно-iмпортного бан-
ку Украєни, який вирiшуу питання повернення мита платнику в
iноземнiй валютi.
18. Для повернення державного мита, сплаченого митними
марками, у вiдповiдний фiнансовий вiддiл подауться заява, до
якоє додаються оригiнали документiв, на яких при зверненнi до
установи, яка справляла державне мито, були наклеунi цi марки,
погашенi у встановленому порядку, крiм випадкiв, коли документи,
щодо яких вчинюуться вiдповiдна дiя, залишаються в установ},
яка справляла державне мито, або коли марки наклеунi в книгах
(реустрах) цiує установи.
19. Для повернення мита по справах, що залишаються в уста-
новах, якi справляють мито, в довiдцi цiує установи вказууться,
що вiдповiднi документи (позовнi заяви, платiжнi доручення, кви-
танцiє, митнi марки) знаходяться в справi даноє установи.
21. Повернення державного мита проводиться за умови, якщо
заяву подано до вiдповiдного органу, що справляу мито, протя-
гом року з дня зарахування його до бюджету.
38
Примiтка. Державне миєо, Що надходить 3 iнiiiйх Держав i,
зокрема, держав СНД та зараховууться до державного бюджету
Украєни на рахунок Мiнiстерства фiнансiв Украєни, в разi необ-
хiдностi повертауться Мiнiстерством фiнансiв Украєни.
V. СПРАВЛЯННЯ ДЕРЖАВНОГО МИТА iЗ ОКРЕМИХ 1
ВИДiВ ДiЙ i ДОКУМЕНТiВ
Справляння мита iз заяв, скарг, що подаються до суду, i
i за видачу судом копiй документiв
22. З поданих до суду заяв, скарг i за видачу ним копiй
документiв мито справляуться в розмiрах, встановлених пунктом 1
статтi 3 Декрету <Про державне мито>.
Примiтка. До позовних заяв, за якi справляуться державне
мито, вiдносяться,- зокрема, позови про присудження вiдповiдноє
суми грошей, заяви про право власностi на будiвлi чи iнше майно,
про визнання права одного iз подружжя на частку у спiльному
майнi (будiвлi), нажитому за час шлюбу, що належала помер-
лому чоловiковi чи дружинi, про видiлення частки iз загального
майна, заяви про витребування частки майна, про встановлення
фактiв знаходження осiб на утриманнi, перебування у фiктивних
шлюбних стосунках, про визнання недiйсними договорiв купiвлi-
продажу або дарування чи заповiту майна, iншi заяви, що пода-
ються особами для захисту свого порушеного права чи iнтересу,
який охороняуться законом, хоч i не повязаного зi стягненням на
користь цих осiб грошових сум або майна.
Необхiдно мати на увазi, що деякi заяви i скарги, що пода-
ються до суду, не можуть бути вiднесенi до позовних заяв та
касацiйних скарг, у звязку з чим не пiдлягають оплатi державним
митом. До них, зокрема, вiдносяться заяви про скасування ухвали
суду про закiнчення справи або залишення єє без розгляду, про
вiдстрочення чи розстрочку виконання рiшення, змiну способу i
порядку виконання рiшення, про забезпечення позову чи про змiну
одного виду забезпечення iншим; заяви про перегляд рiшення, ухва-
ли чи постанови суду за нововиявленими обставинами; заяви про
скасування чи зменшення штрафу, накладеного судом; про змiну
виконання рiшення суду; про вiдновлення пропущеного строку;
заяви на дiє судового виконавця; приватнi заяви на ухвалу суду
про вiдмову скасування штрафу та iншi приватнi заяви на ухвалу
суду.
23. Позовнi заяви колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств, селянських (фермерських) господарств до громадян, якi
займаються пiдприумницькою дiяльнiстю, до iнших громадян про
визнання договорiв недiйсними або про змiни i доповнення єх
умов, оплачуються державним митом за ставками пiдпункту <у>
пункту 1 статтi 3 Декрету, незалежно вiд того, оспорюуться до-
говiр у цiлому чи лише в якiй-небудь частинi.
24. iз зустрiчних позовних заяв, а також iз заяв про вступ
у справу третiх осiб з самостiйними позовними вимогами мито
справляуться на загальних пiдставах.
У випадках вибуття iз справи первiсного позивача i зiмiiп
його правонаступником мито сплачууться правонаступником, якщо
воно не було сплачено первiсним позивачем.
У випадках видiлення судом однiує або кiлькох iз зуднаних
позовних вимог в окреме провадження державне мито, сплачене
39
за иоаааня позову, не повертауться i перерахунок його розмiру
не _ проводиться. По -видiленiй окремо справi мито повторно- -не
сплачууться. .; г
25. За повторно поданi позови, якi ранiше були залишенi без
розгляду, мито сплачууться знову на загальних пiдставах. При
цьому, коли в звязку iз залишенням позову без розгляду мито
пiдлягало поверненню, але не було повернуто, до повторно подано.
го позову може бути доданиГi первiсний документ при сплату
мита, якщо не минув рiк з дня зарахування його до бюджету.
26. Державне мито сплачууться до подання позовноє заяви до
суду в розмiрi залежно вiд цiни позову, вказаноє заявником. Якщо
зазначена цiна позову явно не вiдповiдау дiйснiй вартостi майна,
що вiдшукууться, то цiну позову i розмiр мита мау визначити
суддя, постановивши про це вiдповiдну ухвалу. Якщо на момент
подання позову неможливо встановити його точну цiну, поперед-
нiй розмiр мита визначау суддя. В такому випадку остаточна цiна
позову визначауться при вирiшеннi справи.
Це положення поширюуться як на позовну заяву, так i на
касацiйну скаргу. При цьому по справах про стягнення алiментiв
на утримання дiтей та утримання матерi, яка перебувау у вiдпустцi
в звязку з народженням дитини, мито визначауться iз сукупноє
суми алiментiв за 12 мiсяцiв, обчисленоє iз суми сукупного доходу,
за вирахуванням прибуткового податку та рiчноє суми на утри-
мання матерi.
Для нарахуваня суми державного мита суди повиннi вима-
гати подання вiдповiдачем довiдки про суму середньомiсячного
заробiтку вiдповiдача за мiнусом утриманого пiдприумством, уста-
новою чи органiзацiую, в якiй вiн працюу, прибуткового податку.
Довiдка повинна бути погоджена в державнiй податковiй iнспек-
цiє за мiсцем проживання вiдповiдача.
Середньомiсячна заробiтна плата повинна бути показана пiд-
приумством, установою чи органiзацiую за останнiй рiк роботи
або за фактично вiдпрацьованi мiсяцi, якщо робiтник чи служ-
бовець пропрацював не повний рiк, включаючи всi види заробiткiв,
з яких утримуються алiменти.
У справах про стягнення алiментiв з членiв колективних сiль-
ськогосподарських пiдприумств, членiв селянських (фермерських)
господарств, осiб, якi займаються пiдприумницькою дiяльнiстю,
цiна позову для обчислення мита з вiдповiдача обчислюуться на
пiдставi довiдки колективного сiльгосппiдприумства або податковоє
iнспекцiє про рiчну суму готiвкового i натурального доходу, одер-
жаного зазначеною особою за минулий рiк, зменшеному на суму
прибуткового податку.
Якщо в перiод пiдготовки справи до розгляду позивач подав
заяву про припинення справи про стягнення алiментiв, то в цьому
випадку мито з вiдповiдача не стягууться.
При зменшеннi позивачем позовних вимог сплачене мито не
повертауться. При збiльшеннi позову недобiр мита доплачууться,
виходячи iз збiльшеноє суми позову.
27. У разi, коли позивач звiльняуться вiд сплати державного
мита, при задоволеннi позову воно стягууться з вiдповiдача (якщо
вiдповiдач також не звiльнений вiд сплати мита) вiдповiдно до
iадоволених вимог. Якщо позов аалишепо без задоволення, дер-
жене мито яе сплачууться.
40
28. За подання позову разом кiкькома позивачами до одного
або кiлькох вiдповiдачiв державне мито обчислюйтьоя вихддячза з
загальноє сум.и позову i сплачууться позивачем пропорцiйно долi
поданих кожним вимог.
Виходячи iз загальноє суми позову, державне мито справляуть-
ся також у таких випадках:
поданнi позову одним позивачем до кiлькох вiдповiдачiв;
обуднаннi суддею в одне провадження кiлькох однорiдних
справ.
При повному або частковому задоволеннi позову, поданого до
кiлькох вiдповiдачiв одним або кiлькома позивачами, звiльненими
вiд сплати державного мита, стягнення його провадиться за рiшен-
ням суду окремо з кожного вiдповiдача виходячи з присудженоє
йому суми позову. Якщо такий позов подано кiлькома позивачами
до одного вiдповiдача, державне мито стягууться з вiдповiдача
виходячiє iз загальноє суми позову.
У випадках притягнення судом iншоє особи як другого вiдпо-
вiдача, якщо при цьому позивач звiльнений вiд сплати державного
мита, мито обчислюуться iз загальноє задоволеноє суми позову i
стягууться з кожного вiдповiдача пропорцiйно розмiру присудженоє
з нього суми позову.
У випадку, коли позивач, звiльнений вiд сплати державного
мита, не наполягау на своєх вимогах внаслiдок добровiльного пов-
ного або часткового задоволення єх вiдповiдачем пiсля поданого
позову, сума мита пiдлягау стягненню з вiдповiдача за ухвалою
суду.
29. У випадку, коли позивач у заявi не вказуу суму позову
або встановити точно його цiну неможливо, суддя, приймаючи
позовну заяву, попередньо встановлюу розмiр належного до сплати
мита, виходячи з приблизноє цiни позову. Якщо при винесеннi су-
дом рiшення загальна сума позову збiльшууться, мито обчислюуть-
ся виходячи зi збiльшеноє суми позову. При цьому рiзниця, що
утворилася, пiдлягау стягненню з позивача або при повному за-
доволеннi позову з вiдповiдача.
У такому ж порядку обчислюуться мито, коли суд у встанов
лених випадках, залежно вiд обставин справи, виходить за межi
заявлених позивачем вимог.
При частковому задоволеннi позову мито стягууться з вiдпо-
вiдача вiдповiдно до задоволеноє частини позову, а решта мита
пiдлягау стягненню з позивача.
30. Правила, викладенi в пунктах 28 i 29 цiує iнструкцiє,
застосовуються також при прийняттi i розглядi касацiйних скарг.
31. При прийняттi судом рiшення про право спадкоумцiв на
майно державне мито обчислюуться судом виходячи iз загальноє
вартостi майна i стягууться судом з кожного спадкоумця про-
порцiйно видiленiй йому частки у спадковому майнi. У випадках,
коли спадкове майно одночасно оформляють рiзнi категорiє спад-
коумцiв, мито обчислюуться з частки спадкового майна, що нале-
жить кожному спадкоумцю. При цьому для обчислення мита не
беруться до уваги:
суми заробiтноє плати та iншi суми, якi випливають з трудо-
вих правовiдносин;
суми якi випливають з авторського права, в тому числi суми
винагород авторам вiкрпттiв, винаходiв, рацiоналiзаторських про-
позииiii та промислових зразкiв.
41
32. З позовних заяв про право власностi на майно, про виз-
нання недiйсними договорiв вiдчуження майна, про визнання
права на частку в майнi, Про видiлення частки iз загального майна
i про витребування спадкоумцями належноє єм частки майна дер-
жавне мито сплачууться виходячи iз вартостi розшукуваного
майна або його частки. / .у а иiи
33. З позовних заяв, що носять одночасно майновий i немай-
новии характер, державне мито сплачууться за ставками, встанов-
леними для позовних заяв майнового характеру, i за ставками
встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
34. З позовних заяв про розiрвання шлюбу з одночасним по-
дiлом майна державне мито справляуться одночасно як за розiр-
вання шлюбу, так i за подiл майна.
10. iнструкцiя про порядок i розмiри вiдшкодування витрат
та виплати винагороди особам у звязку з єх викликом до
органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури, суду
або до органiв (службових осiб), у провадженнi яких
перебувають справи про адмiнiстративнi правопорушення
Затверджена постановою Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 22 лютого
1991 р. з змiнами i доповненнями, внесеними постановами
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 28 грудня 1991 р. та вiд
7 травня 1993 р.1
i. ЗАГАЛЬНi ПОЛОЖЕННЯ
1. Свiдки, потерпiлi, законнi представники потерпiлих, експер-
ти, спецiалiсти, перекладачi та понятi, якi викликаються до особи,
що провадить дiзнання, слiдчого, прокуратури, суду або до органу
(службовоє особи), у провадженнi якого перебувау справа про
адмiнiстративне правопорушення2, для дачi показань, висновкiв,
перекладiв, участi в проведеннi слiдчоє дiє, судовому розглядi
цивiльних i кримiнальних справ, а також у провадженнi справи
про адмiнiстративне правопорушення, мають право на вiдшкоду-
вання понесених ними витрат по явцi (вартiсть проєзду до мiсця
виклику i назад, витрати по найму житлового примiщення, добовi).
Вiдшкодування зазначених витрат провадиться, якшо мiсце
проживання викликаноє особи знаходиться в iншому населеному
пунктi.
2. За особою, яка викликауться як свiдок, потерпiлий, закон-
ний представник потерпiлого, експерт, спецiалiст, перекладач i
понятий, вiдповiдно до статтi 92 Кримiнально-процесуального ко-
дексу УРСР, статтi 74 Цивiльного процесуального кодексу УРСР,
статтi 275 Кодексу УРСР про адмiнiстративнi правопорушення
зберiгауться середнiй заробiток за мiсцем єє роботи за весь час,
затрачений нею у звязку з явкою за викликом до органу (служ-
бовоє особи). Середнiй заробiток зберiгауться за всi робочi днi
тижня за графiком, установленим за мiсцем постiйноє роботи.
Особам, якi не у працiвниками пiдприумств, установ, органi-
зацiй, виплачууться винагорода за вiдрив єх вiд роботи або зви-
чайних занять.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38