А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Вимогу про визнання ордера недiйсним може бути заявлено
протягом трьох рокiв з дня його видачi.
Стаття 72. Порядок визнання особи такою, що втратила
право користування жилими примiщеннями
Визнання особи такою, що втратила право користування жи-
лим примiщенням внаслiдок вiдсутностi цiує особи понад встанов-
ленi строки, провадиться й судовому порядку.
76
.Стаття 94. Наслiдки недодержання встановленого пбрядку
здачi жилого примiщення в пiднайом
.Здача жилого примiщення в пiднайом з порушенням .вимог,
установлених частинами першою, третьою i четвертою статтi 91 i
статтею 93 цього Кодексу, тягне за собою недiйснiсть договору
пiднайому. У цьому разi громадяни, якi незаконно поселилися в
жилому примiщеннi, зобовязанi негайно звiльнити його, а в разi
вiдмовлення - пiдлягають виселенню в судовому порядку без на-
дання iншого жилого примiщення.
Стаття 99-. Виселення пiднаймачiв i тимчасових жильцiв У
разi припинення договору найму жилого примi-
щення
Пiднаймачi i тимчасовi жильцi самостiйного права на займане
жиле примiщення не набувають вiд тривалостi проживання.
У разi припинення дiє договору найму жилого примiщення од-
ночасно припиняуться i дiя договору пiднайму. Пiднаймач i члени
його сiмє, а також тимчасовi жильцi зобовязанi негайно звiль-
нити займане жиле примiщення. У разi вiдмовлення вони пiдля-
гають виселенню> в судовому порядку, а з будинкiв, що загро-
жують обвалом, в адмiнiстративному порядку. Виселення про-
водиться без надання iншого жилого примiщення.
Стаття 100. Переобладнання i перепланування жилого бу-
динку i жилого примiщення
Переобладнання i перепланування жилого будинку i жилого
примiщення провадиться з метою пiдвищення єх благоустрою i
перетворення комунальних квартир в окремi квартири на сiмю.
Переобладнання i перепланування жилого примiщення допуска-
уться за згодою наймача, членiв сiмє, якi проживають разом з
ним, та наймодавця i з дозволу виконавчого комiтету мiсцевоє
Ради народних депутатiв.
У разi вiдмови наймодавця, наймача або членiв його сiмє у
згодi на переобладнання чи перепланування жилого примiщення
спiр може бути вирiшено в судовому порядку, якщо на переоб-
ладнання чи перепланування у дозвiл виконавчого комiтету мiс-
цевоє Ради народних депутатiв.
Наймач, який допустив самовiльне переобладнання чи пере-
планування жилого або пiдсобного примiщення, зобовязаний за
свiй рахунок привести примiщення у попереднiй стан.
Якщо проектом капiтального ремонту жилого будинку перед-
бачено переобладнання чи перепланування квартир, з цим проектом
повиннi бути ознайомленi наймачi та члени єх сiмей. Зауваження
i пропозицiє зазначених осiб, не врахованi проектною органiзацiую,
розглядаються органами, якi здiйснюють управлiння вiдповiдним
житловим фондом, а також виконавчим комiтетом мiсцевоє Ради
народних депутатiв, який затверджуу проект капiтального ремонту
будинку.
Стаття 104. Змiна договору найму жилого примiщення на
вимогу члена сiмє наймача
Член сiмє наймача вправi вимагати, за згодою iнших членiв
сiмє, якi проживають разом з ним, укладення з ним окремого
договору найму, якщо жилу площу, що припадау на нього, може
бути видiлено у виглядi примiщення, яке вiдповiдау вимогам
статтi 63 цього Кодексу.
77
У разi вiдмовлення членiв сiмє дати згоду на укладений ок-
ремого договору найму, а також у разi вiдмови наймода>ця в
укладеннi такого договору спiр може бути вирiшено в судовому
порядку.
Правила, встановленi частиною першою цiує статтi, не поши-
рюються на жилi примiщення в будинках пiдприумств, установ,
органiзацiй найважливiших галузей народного господарства (час-
тина перша статтi 114), крiм випадкiв, коли наймач одержав при-
мiщення не у звязку з трудовими вiдносинами або коли наймо-
давець втратив право на його виселення, а також на примiщення
в будинках колгоспiв.
Стаття 105. Змiна договору найму жилого примiщення на
вимогу наймачiв, якi обудналися в одну сiмю
Громадяни, якi проживають в однiй квартирi i користуються
в нiй жилими примiщеннями за окремими договорами найму, у
разi обуднання в одну сiмю вправi вимагати укладення з ким-
небудь з них одного договору найму на все займане примiщення.
У разi вiдмови наймодавця в укладеннi одного договору найму
спiр може бути вирiшено в судовому порядку.
Стаття 106. Змiна договору найму жилого примiщення
внаслiдок визнання наймачем iншого члена
сiмє
Повнолiтнiй член сiмє наймача вправi за згодою наймача
та iнших членiв сiмє, якi проживають разом з ним, вимагати
визнання його наймачем за ранiше укладеним договором найму
жилого примiщення замiсть попереднього наймача. Таке ж право
у разi смзртi наймача або втрати ним права на жиле примiщення
належить будь-якому членовi сiмє наймача.
У разi вiдмови наймодавця у визнаннi члена сiмє наймачем
за договором найму спiр може бути вирiшено в судовому порядку.
Правила, встановленi частиною першою цiує статтi, не поши-
рюються на жилi примiщення в будинках пiдприумств, установ,
органiзацiй найважливiших галузей народного господарства (час-
тина перша статтi 114), крiм випадкiв, коли наймач одержав жиле
примiщення не у звязку з трудовими вiдносинами або коли най-
модавець втратив право його виселення, а також на примiщення
в будинках колгоспiв.
Стаття 109. Виселення з жилих примiщень
Виселення iз займаного жилого примiщення в будинку дер-
жавнбго або громадського житлового фонду допускауться лише з
пiдстав, установлених законом.
Виселення провадиться в судовому порядку. Допускауться
виселення в адмiнiстративному порядку з санкцiє прокурора лише
осiб, якi самоправне зайняли жиле примiщення або проживають
у будинках, що загрожують обвалом...
Стаття 114. Виселення з наданням громадянам iншого жи-
лого примiщення
З наданням iншого жилого примiщення може бути виселено:
робiтникiв i службовцiв (разом з проживаючими з ними осо-
бами), що припинили трудовi вiдносини з пiдприумствами, устано-
вами, органiзацiями найважливiших галузей народного господар-
78
ства;. якi надали жиле примiщення, у звязку iз звiльненням за
власним бажанням без поважних причин, або за порушеная тру-
довоє .дисциплiни, або за вчинення злочину;
громадян, якi одержали жилi примiщення в будинках колгос-
пiв, якщо вони виключенi з членiв колгоспу або вийшли з колгоспу
за власним бажанням;
громадян, позбавлених батькiвських прав, якщо вони прожи-
вакль разом з дiтьми, вiдносно яких позбавленi батькiвських
прав.
Надаване громадянам у звязку з виселенням iнше жиле при-
мiщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту
i вiдповiдати встановленим санiтарним i технiчним вимогам.
Стаття 116. Виселення без надання громадянам iншого жи-
лого примiщення
Якщо наймач, члени його сiмє або iншi особи, якi проживають
разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле примiщення,
або використовують його не за призначенням, або систематичним
порушенням правил спiвжиття роблять неможливим для iнших
проживання з ними в однiй квартирi чи одному будинку, а заходи
запобiгання i громадського впливу виявились безрезультатними, ви-
селення винних на вимогу наймодавця або iнших заiнтересованих
осiб провадиться без надання iншого жилого примiщення.
Осiб, якi пiдлягають виселенню без надання iншого жилого
примiщення за неможливiстю спiльного проживання, може бути
зобовязано судом замiсть виселення провести обмiн займаного
примiщення на iнше жиле примiщення, вказане заiнтересованою в
обмiнi стороною.
Осiб, якi самоправне зайняли жиле примiщення, виселяють
без надання єм iншого жилого примiщення.
Стаття 124. Виселення з службових жилих примiщено без
надання iншого жилого примiщення
Робiтники i службовцi, що припинили трудовi вiдносини з
пiдприумством, установою, органiзацiую, а також громадяни, якi
виключенi з членiв колгоспу або вийшли з колгоспу за власним
бажанням, пiдлягають виселенню з службового жилого примiщення
з усiма особами, якi з ними проживають, без надання iншого жи-
лого примiщення.
Стаття 132. Виселення з гуртожиткiв
Сезоннi, тимчасовi працiвники i особи, що працювали за стро-
ковим трудовим договором, якi припинили роботу, а також особи,
що вчились у навчальних закладах i вибули з них, пiдлягають
виселенню баз надання iншого жилого примiщення з гуртожитку,
який єм було надано у звязку з роботою чи навчанням.
iнших працiвникiв пiдприумств, установ, органiзацiй, якi посе-
лилися в гуртожитку у звязку з роботою, може бути виселено
без надання iншого жилого примiщення в разi звiльнення за влас-
ним бажанням або поважних причин, за порушення трудовоє дис-
циплiни або вчинення злочину.
Осiб, якi припинили роботу з iнших пiдстав, нiж тi, що за-
значенi в частинi другiй цiує статтi, а також осiб, перелiчених у
статтi 125 .цього Кодексу, може бути виселено лише з иадавдгям
єм iнщого жилого примiщення.
Надаване громадянам у звязку з виселенням з гуртожиткiв
iнше-жиле примiщення мау вiдповiдати вимогам, передбаченим
частиною другою статтi 114 цього Кодексу..
Осiб, якi проживають у гуртожитках, виселяють також у разi
знесення будинку або переобладнання будинку (жилого примi-
щення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле примiщення)
загрожуу обвалом. При цьому виселюваним надауться iнша жила
площа в гуртожитку або iнше жиле примiщення.
Глава 5
Справи, що виникають з сiмейних правовiдносин
1. Кодекс про шлюб та сiмю Украєни
Витяг
Стаття 6. Здiйснення прав i виконання обовязкiв, що ви-
никають iз шлюбних та сiмейних вiдносин
Права, що виникають iз сiмейних та шлюбних вiдносин, охо-
роняються законом, за винятком тих випадкiв, коли цi права
здiйснюються в суперечностi з єх призначенням.
Використання членами сiмє своєх прав не повинно завдавати
шкоди iнтересам суспiльства i держави, правам iнших громадян.
При здiйсненнi прав i виконаннi обовязкiв громадяни повиннi
додержувати законiв, поважати загальнолюдськi принципи, все-
мiрно сприяти змiцненню сiмє.
Стаття б2. Захист прав, що виникають iз шлюбних та сiмей-
них вiдносин
Захист прав, що виникають iз шлюбних та сiмейних вiдносин,
здiйснюуться судом, органами опiки i пiклування та органами запи-
су актiв громадянського стану.
Захист прав, що виникають iз шлюбних та сiмейних вiдносин,
здiйснюуться також товариськими судами, трудовими колективами,
профспiлковими та iншими громадськими органiзацiями у випадках
i в порядку, встановлених законодавством.
Стаття 22. Спiльна сумiсна власнiсть подружжя
Майно, нажите подружжям за час шлюбу, у його спiльною
сумiсною власнiстю. Кожен з подружжя мау рiвнi права володiння,
користування i розпорядження цим майном.
Подружжя користууться рiвними правами на майно i в тому
разi, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього госпо-
дарства, доглядом за дiтьми або з iнших поважних причин не мау
самостiйного заробiтку.
Стаття 29. Подiл спiльного майна подружжя
Якщо мiж подружжям не досягнуто згоди про спосiб подiлу
спiльного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд
може постановити рiшення: про подiл майна в натурi, якщо це
можливо без шкоди для його господарського призначення; про
розподiл речей мiж подружжям з урахуванням єх вартостi та
частки кожного з подружжя в спiльному майнi; про присудження
майна одному з подружжя в натурi, з . покладенням на нього
обовязку компенсувати другому з подружжя його частку грiшми.
9
При цьому суд також бере до уваги iнтереси неповнолiтнiх дiтей
або iнтереси одного з подружжя, .що заслуговують;, на увагу.,".
Подiл спiльного майна подружжя може бути- проведаш-й як
пiд час перебування в шлюбi, так i пiсля розiрвання шлюбу.
Для вимоги про подiл майна, яке у спiльною сумiсною влас-
нiстю розлучених подружжя встановлюуться трирiчний строк по-
зовноє давностi.
Стаття 32. Обовязки подружжя по взаумному утриманню
Подружжя повинно матерiально пiдтримувати одне одного.
В разi вiдмови в такiй пiдтримцi той з подружжя, який у не-
працездатним i потребуу матерiальноє допомоги, а також дружина
в перiод вагiтностi i протягом трьох рокiв пiсля народження ди-
тини, у разi, коли дружина перебувау у вiдпустцi по догляду за
хворою дитиною-на весь час перебування у такiй вiдпустцi але
не бiльше як досягнення дитиною шестирiчного вiку мають право
по суду одержувати утримання (алiменти) вiд другого з подруж-
жя, якщо останнiй спроможний його надати. Це право зберiгауться
i пiсля розiрвання шлюбу.
Один з розведеного подружжя, який потребуу матерiальноє
допомоги, також мау право на утримання, якщо вiн став непраце-
здатним протягом одного року пiсля розiрвання шлюбу. Якщо
подружжя перебувало довгий час у шлюбних вiдносинах, суд впра-
вi стягнути алiменти на користь одного з розведеного подружжя
i в тому разi, коли вiн досяг пенсiйного вiку не пiзнiше пяти рокiв
з моменту розiрвання шлюбу.
Стаття 40. Розiрвання шлюбу в судовому порядку
При розглядi справи про розiрвання шлюбу суд повинен уста-
новити дiйснi мотиви розлучення, зясувати фактичнi взаумини под-
ружжя i зобовязаний вжити заходiв до єх примирення.
Шлюб розривауться, якщо судом буде встановлено, що даль-
ше спiльне життя подружжя i збереження сiмє стали неможли-
вими.
При постановленнi рiшення про розiрвання шлюбу, суд вживау
в необхiдних випадках заходiв до захисту iнтересiв неповнолiтнiх
дiтей i одного з подружжя, який у непрацездатним.
Стаття 41. Розiрвання шлюбу в органах запису актiв гро-
мадянського стану при взаумнiй згодi подружжя
При взаумнiй згодi на розiрвання шлюбу подружжя, яке не
мау неповнолiтнiх дiтей, розiрвання шлюбу провадиться в органах
запису актiв громадянського стану.
Якщо мiж подружжям, що розлучауться, виник спiр про май-
но, яке у спiльною сумiсною власнiстю, або про алiменти на ко-
ристь того з них, хто у непрацездатним, розiрвання шлюбу може
бути здiйснено в судi за заявою подружжя або одного з них.
Стаття 42. Розiрвання шлюбу з особами безвiсно вiдсутнi-
ми, недiуздатними внаслiдок душевноє хвороби
чи недоумства або засудженими до позбавлення
волi
В органах запису актiв громадянського стану провадиться
також розiрвання шлюбу з особами: - : _
визнаними у: ; встановленому. законом -порядку безвiсно вiд-
сутнiми.; . . -
1
визнаними у встановленому законом порядку недiуздатними
внаслiдо>i душевноє хвороби або недоумства;
засудженими за вчинення злочину до позбавлення волi на
строк не менше трьох рокiв.
Якщо той з подружжя, що знаходиться в увязненнi, або
опiкун того з подружжя, який у недiуздатним, порушать спiр про
дiтей, про майно, що у спiльною сумiсною власнiстю подружжя,
або про стягнення алiментiв на користь того з подружжя, який у
непрацездатним, розiрвання шлюбу провадиться через суд.
Стаття 44. Поновлення шлюбу в разi зявлення одного з
подружжя, оголошеного помершим або визнано-
го безвiсно вiдсутнiм
У разi зявлення одного з подружжя, оголошеного у встанов-
леному законом порядку померлим, i скасування вiдповiдного рi-
шення суду шлюб вважауться поновленим, якщо другий з подруж-
жя не вступив у новий шлюб.
Якщо один з подружжя був визнаний у встановленому зако-
ном порядку безвiсно вiдсутнiм i з цiує пiдстави шлюб з ним був
розiрваний, то в разi його зявлення i скасування рiшення суду
про визнання його безвiсно вiдсутнiм шлюб може бути поновлений
органом запису актiв громадянського стану за спiльною заявою
подружжя. Шлюб не може бути поновлений, якщо другий з под-
ружжя особи, визнаноє безвiсно вiдсутньою, вступив у новий
шлюб.
Стаття 45. Пiдстави i порядок визнання шлюбу недiйсним
Шлюб може бути визнаний недiйсним в разi порушення умов,
встановлених статтями 15-17 цього Кодексу, а також в разi
реустрацiє шлюбу без намiру створити сiмю (фiктивний шлюб).
Визнання шлюбу недiйсним провадиться в судовому порядку.
Стаття 53. Встановлення походження дитини вiд батькiв,
якi не перебувають мiж собою в шлюбi
Походження дитини вiд батькiв, якi не перебувають мiж со-
бою в шлюбi, встановлюуться шляхом подачi спiльноє заяви бать-
ком i матiрю дитини в державнi органи запису актiв громадянсь-
кого стану.
В разi народження дитини у батькiв, якi не перебувають у
шлюбi, при вiдсутностi спiльноє заяви батькiв батькiвство може
бути встановлено в судовому порядку за заявою одного з батькiв
або опiкуна (пiклувальника) дитини, особи, на утриманнi якоє зна-
ходиться дитина, а також самоє дитини, пiсля досягнення нею
повнолiття.
При встановленнi батькiвства суд бере до уваги спiльне про-
живання та ведення спiльного господарства матiрю дитини i вiд-
повiдачем до народження дитини, або спiльне виховання чи утри-
мання ними дитини, або докази, що з достовiрнiстю пiдтверджу-
ють визнання вiдповiдачем батькiвства.
Стаття 56. .Оспорювання батькiвства (материнства)
Особа, записана як батько або мати дитини в книзi записiв
народжень або особа, яка фактично у батьком дитини, в разi
смертi матерi чи позбавлення єє батькiвських прав, мау право ос-
порити проведений запис протягом року з того часу, коли єй стало
або повинно було стати вiдойо Про проведений запис.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38