А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

Марочкін І.Є.

Організація судових та правоохоронних органів


 

Здесь выложена электронная книга Організація судових та правоохоронних органів автора по имени Марочкін І.Є.. На этой вкладке сайта web-lit.net вы можете скачать бесплатно или прочитать онлайн электронную книгу Марочкін І.Є. - Організація судових та правоохоронних органів.

Размер архива с книгой Організація судових та правоохоронних органів равняется 158.19 KB

Організація судових та правоохоронних органів - Марочкін І.Є. => скачать бесплатную электронную книгу


, /л МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
/ ///О НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВИХ
ТА ПРАВООХОРОННИХ
ОРГАНІВ
За редакцією доцентів
/. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової,
О. М. Толочна
Допущено
Міністерством освіти і науки України.
Навчальний посібник для студентів
юридичних спеціальностей
вищих закладів освіти
Харків
«Право»
2000
ББК 67.7
О 64
Навчальний посібник підготовлений викладачами кафедри судових
та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені
Ярослава Мудрого
Гриф про допущення видання як навчального посібника наданий
18.07.2000 р. Міністерством освіти і науки України.
Рецензенти: професор правничого факультету Волинського
державного університету ім. Лесі Українки, доктор
юридичних наук В. В. Долежан; начальник кафедри
кримінального процесу Університету внутрішніх
справ МВС України, кандидат юридичних наук
Г. К. Кожевніков
Автори навчального посібника:
Кандидати юридичних наук: І. Є. Марочкін (розд. II); В. В. Афа-
насьєв і В. С. Бабкова (розд. XII); В. Д. Бринцев (розд. V); Т. Б. Віль-
чик(розд. X, XIII) і разом з Н. В. Сібільовою (розд. III);
Д. І. Пишньов (розд. VIII); Н. В. Сібільова (§ 1-6 розд. IV, розд.
VI, XI і разом з Д. І. Пишньовим (§ 7 розд. IV); Ж. О. Сульженко
(розд. IX); О. М. Толочко (передмова, розд. І, § 8 розд. IV);
О. О. Шандула (розд. VII).
Організація судових та правоохоронних органів [Навч. посіб-
О 64 ник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів
освіти /1. Є. Марочкін, В. В. Афанасьєв, В. С. Бабкова та ін.]; За
ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. — Харків:
Право, 2000. — 272 с.
І5ВК 966-7146-37-5
У навчальному посібнику розглядаються статус судових та правоохоронних
органів та порядок їх формування. Значна увага приділяється дослідженню природи
судової влади в Україні, розкривається зміст принципів правосуддя, аналізуються
функції і повноваження суду, прокуратури, органів внутрішніх справ та інших пра-
воохоронних органів.
Для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів
освіти України. ___
• 955ГЧТ5"" ''.'•"''•' і
.—*•-'•> ' ^
І5ВК 966-7146-37-5
голош. ББК 67.7
© І. Є. Марочкін, В. В. Афа-
насьєв, В. С. Бабкова, 2000
© «Право», 2000
ПЕРЕДМОВА
Сучасний етап розвитку державності вимагає глибо-
ких знань про систему та повноваження органів, що бе-
руть участь у реалізації правових приписів. Ці органи —
основна ланка механізму правозастосування, без якого не
може існувати сучасне суспільство. Такі знання потрібні
для професійної діяльності суддів і прокурорів, слідчих і
осіб, що здійснюють дізнання, адвокатів і юристів, які
працюють у державних, комерційних та інших організа-
ціях. Вони необхідні також студенту-юристу для засвоєн-
ня юридичних дисциплін, які треба йому пізнати в ході
всього процесу навчання цій професії.
Навчальна дисципліна «Організація судових та право-
охоронних органів» дає загальну, вихідну інформацію про
державні та недержавні органи, що здійснюють правоохо-
ронну діяльність. Коло таких органів досить широке. Тра-
диційно до них належать суд, прокуратура, органи досу-
дового слідства, органи юстиції, органи внутрішніх справ,
органи Служби безпеки, адвокатура, нотаріат.
Мета вивчення даної дисципліни — дати майбутнім
юристам чітке уявлення про те, як формуються ці органи,
який вони мають склад і структуру, які функції викону-
ють, як взаємодіють один з одним, іншими державними
та громадськими організаціями, яке їх соціальне, призна-
чення. Особлива увага приділяється судам, оскільки вони
наділені повноваженнями по здійсненню судової влади.
Одна з особливостей цієї дисципліни полягає в тому,
що від тих, хто її вивчає, вимагається засвоєння численних
нормативних актів. У цілому студенту доводиться мати
Передмова
справу з декількома десятками нормативних актів різно-
го рівня, починаючи від Конституції України, законів та
міжнародних договорів, обов'язкових для України, і за-
кінчуючи відомчими нормативними актами. Мабуть,
тільки деякі юридичні дисципліни характеризуються та-
кою особливістю. Для студента, якій не має достатніх на-
вичок роботи з нормативними актами, такий обсяг юри-
дичної інформації являє значну проблему. Становище
ускладнюється ще й тим, що триває процес відновлення
законів та інших нормативних актів, у тому числі тих, що
безпосередньо стосуються організації і основ діяльності
правоохоронних органів.
Організація судових та правоохоронних органів
Розділі
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ,
СИСТЕМА ТА НОРМАТИВНІ ДЖЕРЕЛА
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ
СУДОВИХ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ»
§ 1. Поняття і завдання правоохоронної діяльності
Одним з важливих напрямків діяльності держави та її
органів у житті суспільства є виконання завдань по захи-
сту прав і свобод людини і громадянина, охороні прав і
законних інтересів державних та недержавних організа-
цій, об'єднань громадян, боротьбі зі злочинами та інши-
ми правопорушеннями. Про це говориться в ст. З, п. 1,14
ст. 92, п. 1, 2 ст. 116 Конституції України. Так, у ч. 2 ст. З
Конституції України закріплено: «Права і свободи люди-
ни та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяль-
ності держави. Держава відповідає перед людиною за
свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і сво-
бод людини є головним обов'язком держави».
Наведені конституційні приписи вимагають, щоб усі
органи їх точно виконували. Водночас самі громадяни не
позбавляються можливості відстоювати в будь-який за-
конний спосіб свої права і свободи, активно домагатися
виконання органами покладених на них повноважень та
сприяти їм у цьому.
Для переважної більшості органів їх діяльність не за-
микається на вирішенні цих хоча і дуже важливих, але все
ж обмежених завдань по безпосередньому захисту прав і
свобод людини і громадянина, охороні законності і пра-
вопорядку, боротьбі зі злочинами та іншими правопору-
шеннями. У цих органів на першому плані стоять інші
завдання — вирішення поточних і перспективних еконо-
мічних питань, питань культури, науки, освіти, обороно-
здатності і безпеки, зовнішньої політики, співробітницт-
ва з іншими країнами і т.ін. Деякі функції по охороні за-
конності і правопорядку вони виконують поряд із здійс-
ненням своїх основних завдань.
Розділі. Основні поняття, предмет, система...
Спеціально забезпеченням правопорядку займається
значно менше коло органів. Це органи, створені тільки
або головним чином для виконання такої ролі, їх прийня-
то іменувати органами охорони правопорядку. Вони покли-
кані охороняти обумовлений соціальними, економічни-
ми, моральними, культурними, історичними та іншими
чинниками закріплений в Конституції і законах України,
інших нормативно-правових актах порядок життя і діяль-
ності громадян України та інших осіб, що проживають в
Україні, їх права і свободи, а також інтереси суспільства і
держави.
Дуже близько до поняття органів охорони правопо-
рядку примикає поняття правоохоронних органів. Ці по-
няття дуже схожі, але не ідентичні. Коло органів, що по-
значаються ними, не збігається. Не всі органи охорони
правопорядку можна вважати правоохоронними. Так
само серед правоохоронних органів є такі, що не займа-
ються і не повинні займатися охороною суспільного по-
рядку або правопорядку в широкому розумінні цього сло-
ва. Щоб виділити критерії, за якими ті чи інші органи від-
носять до правоохоронних, слід усвідомити природу і
ознаки правоохоронної діяльності.
Цей термін і поняття, що позначається ним, уведені
в юридичний обіг на початку 60-х років. Чинне законо-
давство чітко не закріплює поняття правоохоронної діяль-
ності. Тому щодо нього йдуть активні суперечки, вислов-
люються різні думки про те, які органи слід вважати право-
охоронними.
Для одних авторів правоохоронна діяльність — це лише
діяльність компетентних державних органів у сфері боро-
тьби зі злочинами. Іншими словами, ставиться знак рівно-
сті між поняттям правоохоронної діяльності і поняттям
боротьби зі злочинністю. Для других — це боротьба зі зло-
чинами, і з іншими правопорушеннями (в основному тими,
що прийнято називати адміністративними проступками).
Для третіх — це діяльність по підтримці суспільного поряд-
ку (патрулювання в громадських місцях, при проведенні ма-
сових заходів—демонстрацій, мітингів, пікетування та ін.).
Організація судових та правоохоронних органів
Такий спрощений підхід до визначення поняття пра-
воохоронної діяльності не можна визнати правильним,
оскільки він істотно спотворює сутність розглядуваного
виду діяльності і використовується для «обґрунтування»
дуже спірних суджень про те, які органи слід вважати пра-
воохоронними.
Прихильники цього підходу не хочуть бачити, що
сфера охорони права значно ширша за сферу боротьби зі
злочинністю або порушеннями суспільного порядку. Пра-
во повинно охоронятися не тільки від явно недопустимих
актів порушення законів або антигромадських явищ. Не
меншою мірою недопустимими є також будь-які інші
прояви порушення права, спроби недозволено обмежува-
ти, ущемляти або принижувати будь-які права і законні
інтереси, кому б вони не належали — законодавцю, главі
держави або іншому органу влади, державній або недер-
жавній організації, посадовій особі або громадянину,
іноземцю, особі без громадянства. Всі ці порушення по-
винні припинятися не менш рішуче, ніж злочин або по-
рушення порядку в суспільних місцях, а їх негативні на-
слідки — усуватися або виправлятися. Тому і потрібна
діяльність, яка іменується правоохоронною діяльністю в
широкому розумінні цього слова. У противному разі є
безпідставними міркування про правопорядок.
Наприклад, рішення компетентних органів про поно-
влення на роботі незаконно звільненої людини, або рішен-
ня про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок необе-
режності, або рішення про визнання неконституційним
закону, що ущемляє основні права і свободи особи, не
менш важливі для забезпечення правопорядку, ніж бороть-
ба зі злочинністю. Такі дії теж становлять собою охорону
права за допомогою юридичних засобів, а їх сукупність
є невід'ємним компонентом правоохоронної діяльності.
Саме таке розуміння правоохоронної діяльності до-
зволяє зробити висновок, що вона має низку істотних
ознак.
По-перше, ця діяльність спрямована на охорону пра-
ва від будь-яких порушень.
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
По-друге, вона може здійснюватися не будь-яким
способом, а лише шляхом: а) розгляду юридичне значу-
щих справ і, у деяких випадках, застосування до правопо-
рушників примусових заходів і стягнень; б) виявлення
правопорушень і осіб, винних у їх вчиненні;
в) обвинувачення у вчиненні правопорушення; г) пред-
ставництва і захисту порушених прав і законних інтересів;
ґ) нагляду за додержанням законів.
По-третє, ця діяльність повинна відповідати припи-
сам правового нормативного акта. Наприклад, тільки за-
кон може бути підставою для застосування конкретного
заходу впливу і чітко визначати його зміст. Орган, що за-
стосовує такий захід, зобов'язаний пунктуально викону-
вати відповідні розпорядження. Встановлена в законі міра
стягнення може бути застосована тільки до винного у вчи-
ненні діяння і тільки в зазначених межах. Відхилення від
розпорядження закону під будь-яким приводом вважаєть-
ся актом незаконним, несумісним з охороною прав і сво-
бод людини.
По-четверте, характерним для правоохоронної діяль-
ності є й те, що вона реалізується з додержанням певних,
встановлених у законі або іншому нормативному акті про-
цедур. Наприклад, вирок суду, який визнає винним або
виправдовує підсудного, може бути ухвалений тільки піс-
ля судового розгляду і всебічного обговорення судом усіх
питань, конкретно передбачених процесуальним законом.
Таке обговорення повинно проходити.в дорадчій кімнаті,
із забезпеченням таємниці наради і додержанням інших
процедурних правил. Законом встановлені і правила для
розгляду справ про інші правопорушення. За відповідни-
ми правилами здійснюється розгляд майнових спорів, спо-
рів, пов'язанихіз звільненням, і т. ін. В усіх випадках ухва-
лення рішення про застосування або незастосування до
особи юридичних заходів впливу передбачаються встано-
влені законом конкретні правила, які слід обов'язково ви-
конувати, їх порушення може мати наслідком визнання
рішення незаконним, тобто таким, що не має юридичної
сили, а також інші негативні наслідки. ______
Організація судових та правоохоронних органів
По-п'яте, істотною ознакою правоохоронної діяль-
ності є те, що вона реалізується спеціально уповноваже-
ними на те органами, що комплектуються відповідним
чином підготовленими службовцями — в основному
юристами, а також фахівцями, що розуміються в інших
галузях знань. В їх розпорядженні є необхідні матері-
альні і технічні засоби. Організація і діяльність таких
органів докладно і всебічно регламентується в законодав-
чому порядку, в тому числі шляхом встановлення особ-
ливих процедурних (процесуальних) правил. Все це в су-
купності спрямовано на забезпечення законності, обґру-
нтованості і справедливості рішень, прийнятих названи-
ми органами.
Таким чином, під правоохоронною діяльністю слід розу-
міти діяльність по охороні права, яка здійснюється спеціально
уповноваженими на те органами за встановленою в законі
процедурою і полягає в розгляді юридична значущих справ, ви-
явленні правопорушень і обвинуваченні осіб, винних в їх вчи-
ненні, і, у деяких випадках, у застосуванні до правопорушни-
ків примусових заходів, регламентованих законам, а також
у представництві ізяхистіярав і законних інтересів фізич-
них та юрадачнях осіб.
Питання про завдання правоохоронної діяльності, як
і питання про її поняття і зміст, у законодавчому порядку
однозначно не вирішені, проте це не означає, що в неї
немає своїх завдань. Вони є, і про них можна судити по
змісту деяких законодавчих актів, в яких тією чи іншою
мірою вирішуються питання організації і діяльності різ-
них правоохоронних органів. Аналіз цих актів свідчить,
що основними об'єктами, які повинні захищатися систе-
мою правоохоронних органів, є: людина — її права і сво-
боди; суспільство — його матеріальні і духовні цінності;
держава — її конституційний лад, суверенітеті територі-
альна цілісність.
Ці положення і слід вважати основними орієнтирами
при розкритті змісту завдань правоохоронної діяльності,
оскільки в них чітко позначені ті цінності, які повинні
охоронятися.
Розділ І. Основні поняття, предмет, система...
Завданнями правоохоронної діяльності є гарантування
захисту і швидкого поновлення порушених прав, свобод і за-
конних інтересів особи, матеріальних і духовних інтересів
суспільства, захисту конституційного ладу, суверенітету і
територіальної цілісності держави.
§ 2. Функції правоохоронної діяльності
За своїм змістом правоохоронна діяльність є різнорід-
ною, що проявляється у відносній різноманітності викону-
ваних нею функцій, зміст яких визначається основними
напрямками цього виду діяльності. До таких функцій на-
лежать:
— правосуддя;
— судовий контроль;
— прокурорський нагляд;
— розслідування злочинів;
. — надання правової допомоги;
— організаційне забезпечення діяльності судів та
інших органів.
Кожний з цих напрямків має за мету досягнення кон-
кретних результатів, а саме:
1) усунення порушень норм Конституції України;
2) справедливий розгляд цивільних і кримінальних
справ, справ про адміністративні правопорушення, арбі-
тражних справ;
3) виявлення і усунення порушень закону засобам^
прокурорського реагування;
4) розкриття злочинів і викриття осіб, винних в їх вч^-
ненні; Г-
5) підготовка матеріалів для розгляду конкретних
справ у суді;
6) надання всім, кому це необхідно, кваліфікованої
юридичної допомоги, особливо тим особам, що притяга-
ються до кримінальної відповідальності, а також надання
інших юридичних послуг;
7) створення умов для нормальної діяльності судів та
інших органів.
Організація судових та правоохоронних органів
Досягнення цих результатів у кінцевому результаті
забезпечує виконання завдань правоохоронної діяльності,
незважаючи на своєрідність і специфічність методів, що ви-
користовуються в процесі реалізації конкретних її функцій.

Організація судових та правоохоронних органів - Марочкін І.Є. => читать онлайн электронную книгу дальше


Было бы хорошо, чтобы книга Організація судових та правоохоронних органів автора Марочкін І.Є. дала бы вам то, что вы хотите!
Отзывы и коментарии к книге Організація судових та правоохоронних органів у нас на сайте не предусмотрены. Если так и окажется, тогда вы можете порекомендовать эту книгу Організація судових та правоохоронних органів своим друзьям, проставив гиперссылку на данную страницу с книгой: Марочкін І.Є. - Організація судових та правоохоронних органів.
Если после завершения чтения книги Організація судових та правоохоронних органів вы захотите почитать и другие книги Марочкін І.Є., тогда зайдите на страницу писателя Марочкін І.Є. - возможно там есть книги, которые вас заинтересуют. Если вы хотите узнать больше о книге Організація судових та правоохоронних органів, то воспользуйтесь поисковой системой или же зайдите в Википедию.
Биографии автора Марочкін І.Є., написавшего книгу Організація судових та правоохоронних органів, к сожалению, на данном сайте нет. Ключевые слова страницы: Організація судових та правоохоронних органів; Марочкін І.Є., скачать, бесплатно, читать, книга, электронная, онлайн