внювався до підпоручика
Губи – гриби
Дамки – гра в шашки
Дати щипки – ущипнути
Двійло – товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними; дишель
Денежка – чверть копійки
Дєсниця – права рука
Десяцьке – податок на десятника (десяцького) – нижчого поліцейського чина на селі, якого вибирали селяни
Дистанція – дільниця якогось поділу
Днєсь – сьогодні
Днище – дошка з отвором, в яку закладали гребінь при прядінні ниток ручним способом
Домінус – пан
Домовини – обряд домовлен-ня перед весіллям про гостей, подарунки тощо
Дондеже – доки
До сина – дуже багато, до біса.
Дрібушки – дрібно заплетені коси; вид руху в українських народних танцях
Дружка – дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді
Дулівка – наливка, настояна на грушах-дулях

Єгди – коли
Єдиус – жіноча прикраса у вигляді монети; дукач ъ
Єлико – оскільки, скільки
Єсте – теперішній час від дієслова бути

Жарнївки – круглі білі камінчики, нанизані на нитку, носилися на шиї у вигляді прикраси
Житія – збірник описів життя Людей, яких церква визнає святими
Жлукто – посудина, видовбана з стовбура дерева, в якій золили білизну – парили, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи
Жупан – стародавній верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, поширений серед заможного козацтва та польської шляхти; верхній жіночий одяг переважно з дорогих тканин
Закавраш (закарваш) – одворот на кінці рукава; обшлаг
Закаляти – забруднити, замазати чим-небудь
Залізняк – ливарник або торговець залізними речами
Занєжє – тому що
Запаска – жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру, переважно вовняної, що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки
Заплішити – укріплювати що-небудь, забиваючи клинець (заплішку)
Запола – поділ жіночої сорочки
Заполоч – кольорові бавовняні нитки для вишивання
Засідатель – виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи
Затого – скоро, от-от
Заушниця – запалення завушних залоз
Збитень – гарячий напій, який готувався з води, меду, прянощів
Збіржа – стоянка візників (збіржаників)
Збудь – вік – старезний
Зді – тут, сюди
Зело – сильно, дуже; літера церковнослов'янського і староруського алфавітів на позначення звука «з»
Зінське щеня – невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі; сліпець Зовиця – сестра чоловіка Золотий (злотий) – на Правобережній Україні місцева назва монети вартістю 15 копійок.

Ідїжє – де
Іжє – які, що
Іордан – назва церковного свята (19 січня) на пам"ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа; місце на річці, де в цей день святять воду
Кабака – тютюн Кабатйрка – табакерка Кавалерія – тут: орден К а в'я р – солона риб'яча ікра Калавур – варта, сторожа Каламайка – цупка, густа льняна тканина
Каламар – чорнильниця
Калган – трав'яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною
Карватка – кухоль
Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно
Картацький – картатий, із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг)
Кварта – міра трохи більша за літр; кухоль
Ке (для одн.), кет є (для мн.) – і уживається як присудкове слово в значенні: дай, подай; як вигук спонукання до дії: ану, анумо; як вигук спонукання в значенні: глянь, дивись
Кибал а – старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця
Кинути руду – пустити кров
Китайка – первісно – густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина, яку виробляли в Росії
Кладі – вантаж
Клечальна неділя – неділя на зелені свята, коли хату, двір прикрашали клечанням – зеленими гілками Книш – вид білого хліба з загорнутими всередину краями
Кобилка – грудна кістка в птахів
Ковінька – палиця з загнутим кінцем
Коєгождо – кожний
Козир-дівка – смілива, спритна, гостра на язик дівчина
Колезький асесор – в дореволюційній Росії – цивільний чин восьмого класу за табелем про ранги
Колико – скільки-небудь
Колода – дерев'яні кайдани на руки, ноги, шию, які в старовину одягали заарештованому
Комісар – в XVIII – на початку ХХ ст. в Росії урядовець, що виконував поліційні функції; пристав
Компот – перекручене капот, жіночий хатній одяг; халат
Копа – п'ятдесят копійок
Кораблик – очіпок з дорогої, часто золототканої тканини на твердій основі, формою нагадує кораблик, човен
Коренити – ущипливо, дошкульно докоряти, сильно лаяти
Корогва – прикріплене до довгого держака полотнище з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу
Костити – дуже лаяти
Кострубонько (кбструб) – весняна танкова гра дівчат; в східнослов'янській міфології – втілення весни, родючості
Коцарювати – виготовляти та продавати килими (коци)
Красна бумажка – десять карбованців
Крёймах – гладенький, переважно заокруглений камінець, який діти використовують для гри
Крилас – у церкві підвищене місце для хору, читців праворуч і ліворуч від середніх дверей вівтаря
Куликати – пити (горілку, вино тощо)
Куна – залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності
Кунпанія – компанія
Кунтуш – верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського населення XVI – XVIII ст.
Купно – разом
Кухва – бочка; глек

Лабети – міцні великі руки; лапи; пастка
Лебєдаха – бідолаха
Лепорт – рапорт
Лепський – гарний
Липина – тріски
Личман – пастух овець
Ліпо єсть – годиться, варто
Лоск – тут: безладдя
Лоском лежати – бути неприбраним, неупораним
Лотоки – канали на водяному млині, греблі, якими тече вода
Лунь – хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців
Люстриновий – пошитий з люстрину – вовняної чи напів-вовняної тканини з глянцем
Люшня – дерев'яна деталь, яка з'єднує вісь воза з полудрабком
Лядвії – стегна
Ляхівка – вид вишитої або вимережаної прошви на чоловічих та жіночих сорочках
Мазниця – посуд для дьогтю
Макортеть – макітра
Макотрус – час збирання маку.
Мандрйка – виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; сирник
Мандрьоха – бродяга, повія
Мари – ноші для перенесення мерців
Маслосвятіє (маслосвяття) – церковний обряд помазання єлеєм тяжкохворого чи вмираючого
Масниця – давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром тощо)
Машталір – візник
Меделян – собака меделянської породи
Мєск – мул; виродок
Метелиця – народний танець, виконуваний у швидкому темпі
Миколу звалити – дуже смішити
Милодан – коханий
Мильний – темно-сірий
Миньки (минь) – прісноводна хижа риба родини тріскових
Мойка – кустарне підприємство, на якому промивалась овеча вовна
Моревий – пошитий з дорогої шовкової тканини з полиском
Моркву скромадити – сварити когось
Мотовило – пристосування для змотування пряжі
Мочула – рогожа з волокна молодої липи
Мя – мене
М'ясниці – певний період часу після зимового посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо

Наголо – тут: зовсім, цілком; поголовно
Найомщик – підставний рекрут, найманий за кого-небудь.
Намітка – покривало з тонкого серпанку, яким зав'язували поверх очіпка голову заміжньої жінки
На руку ковінька – цього тільки й треба
Невпустйтельно – з небезпекою втратити
Неглі – ніж, щоб, однак
Недоїмка – не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору; заборгованість
Не до шмиг и – не до ладу
Нехвалйт – перекручено від інвалід.
Носатка – посудина з носиком, що своєю формою нагадує чайник

Обаваніє – очарування, заклинання, заговорювання
Обачє – крім
Обозний – виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII – XVIII ст.
Обпатрювати – дбати про чистоту, охайність
Оброть – вуздечка без вудил для прив'язування коня
Овамо – у той бік
Одиорал – генерал
Окселентувати – вторувати, підспівувати
Оле – горе; ох
Оттолі – звідки
Очіпок – старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся

Паки – знову, ще
Палатський – дрібний чиновник казенної або судової палати
Палестина – тут: батьківщина, рідні, домашні місця
Палявий – перекручено від польовий, стройовий
Панахида – церковна служба по померлому
Пан у ша – в'язка тютюнового листя
Парлація – прочуханка
Парло – пара в лазні; прочуханка; биття
Парсуна – обличчя; портрет
Пасерб – пасинок
Патика – поганий кінь
Патрувати (пантрувати) – доглядати, дбати про когось
Паче – більше
Пеня – напасть, біда, даремне обвинувачення
Перезва – у дореволюційні часи – частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого
Перші п'ятінки – 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву
Петрівка – піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (13 липня) – Петровим днем
Пєщ – піч
Пилипівка – різдвяний піст
Пинхва – груба витівка, під час якої вдувають через паперову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза
Писання – твір церковного змісту
Письмоводитель – службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод
Півчварта – три з половиною
Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату
Підіск – залізна пластина під вісь
Підтичка – тут: латка
Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку воші пили, виливалася назад у діжку
Підстароста – помічник старости
Пінна – хлібна горілка
Пінязі – гроші
Пістряк – прищ
Пічкур – грубник, той, що палить у печах
Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини
Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді
Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені
Подушне – у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану
Поєднати – тут: умовити
Поєлику – оскільки
Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія
Покрова – назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.
Полотняна стіна – ширма
Понеже – тому що, оскільки
Порощати – швидко і голосно говорити, кричати
Посад – місце для наречених за весільним столом
Потуха – розвага
Права середа – двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень
Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)
Пречиста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородица і 8 вересня – день народження богородиці)
Привод – місце, де рекрути проходили комісію
Пригребиця – погрібник
Приданки – весільні гості з ' боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого
Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI – XVIII ст.
Приказ ний – той, хто служив у приказі
Прикинути – тут: відмовитися від замовляння
Прикладки прикладати – вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися
Притча – пригода, подія
Причет – служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет
Проброїтися – провинитися, нашкодити
Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня
Проекура – білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні
Просто рещи – просто кажучи
Протопопівна – дечка протоієрея (чин священика)
Пущення – останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом
П'ятиалтинний – монета вартістю 15 коп.
П'ятінка – п'ятниця

Ралець – подарунок; бенкет.
Рацея – довга й нудна промова з повчанням, напученням
Рєбронт (роброн) – старовинна жіноча сукня з криноліном
Рєвізія – – у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність
Рёнське – рейнське, назва вина
Ридван – дорожн а карета для далеких подорожей, запряжена 6 – 12 кіньми
Родзинки – сушені ягоди винограду
Розгрішеніє (розгрїшення) – відпущення кому-небудь його гріхів
Рубанець – тут: різка
Рундук – ґанок
Рябець – шуліка

Садукеї – у стародавній Іудеї – представники релігійнс-політич-ної течії
Саж – хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней
Сапатий – хворий на сап – заразну хворобу однокопитних
Свитник – той, хто шиє свити – старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна
Свість – своячка
Світилка – дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд – тримає свічку і меч
Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлі
Сєд'миця – тиждень
Сєкуція – екзекуція
Середохрестя – четвертий тиждень великого посту
Серпанок – головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа
Сиділець – шинкар, крамар
Сикурс – підмога
Сйній камінець – галун
Синтаксис – третій клас тодішніх семінарій
Сиріч – тобто, інакше кажучи
Сита – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді
Сицевий – такий
Сімо – сюди, тут
Скиндячки – стрічки, бинди
Скіпщина – оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю
Скликанчик – закличний дзвін
Сколотини – побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка
Скоромник – той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить
Скраклі – українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет
Скубенти – тут: дрижаки
Скусний – майстерний, вправний
Сластьбн – пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом
Смажнії вуста – гарячі червоні вуста
Соньмище – зборище
Соняшниця – народна назва гострого шлункового захворювання *
Сорокоуст – у православній церкві – молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день після чиєї-небудь смерті
Сорочини (сороковини) – сороковий день після чиєїсь смерті; поминки в цей день
Сотник (сотенний) – на Україні в XVI – XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем
Соцький – у дореволюційній Росії й на Україні нижчий поліцейський чин на селі, якого обирали на сі
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10