Час обороту капіталу залежить від низки чинників і в тому числі від співвідношення основного і оборотного капіталу.
Основним капітаном називається та частина капіталу, що тривалий час (більше року) бере участь у процесі виробництва. До основного капіталу належать будинки, споруди, машини. обладнання, прилади та ін. Вартість основного капіталу переноситься на готовий продукт частинами протягом декількох кругообігів, у міру його використання.
Оборотний капітал — це та частина капіталу фірми. елементи якої короткий час беруть участь в русі капіталу, а тому швидко змінюють свою форму. До оборотного капіталу належать сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо, які повністю споживаються протягом одного виробничою циклу, інша частина оборотного капіталу існує в товарній та грошовій формах. Всі елементи оборотного капіталу за короткий час змінюють свою первинну форму: сировина перетворюється у готовий продукт (товар); товар реалізується і стає грошима; гроші витрачаються на купівлю засобів виробництва і праці для поновлення виробництва.
Згодом основний капітал зношується. Економічна суттєвість зносу основного капіталу полягає в тому, що відбувається знецінення капіталу, втрата ним частини вартості, а разом з тим втрата її споживної вартості. Залежно від причин цих втрат розрізняють дві форми зносу: фізичний і моральний.
При фізичному зносі знеціненая засобів виробництва відбувається внаслідок їхнього використання, а також під впливом сил природи (корозія металевих частин, вивітрювання та зруйнування бетону та ін.). Фізичний знос — це втрата засобами праці їх споживної вартості.
Моральний знос основного капіталу — це його зїіеціксн.'-ія, що відбувається у зв'язку з його здешевленням або з псякою більі'^ досконалих засобів праиі.
98
•Знецінення .хноїжоц. кап:;а.іч є днох видів. Перший ви ; знецінення нибуваиьс.-! в разі, коли засоби праці тієї ж конструкції по закінченні деякого час > стають дешевшими. В результаті 'вартість старих маниш, шл мають такі ж технічні характеристики, що І нові, визначається новою, меншою піною, тобто вони знецінюються. Другий вид морального зносу засобів праці настає, коли типовим стає використання у виробництві більш досконалих засобів праиі. що зумовлює зниження відносної корисності старих машин І обладнання, вартість їх зменшується, вони частково знецінюються. З переходом до випуску нових видів товарів, при виробництві яких старі засоби прані не застосовані, останні знецінюються повністю
Для відновлення основного капіталу створюється амортизаційний фонд — грошові кошти, призначені для відшкодування зносу основного капіталу. Цей фонд акумулюється в процесі амортизації. Амортизація — це процес перенесення вартості основного капіталу на нову продукцію.
інтенсивність переносу вартості основного капіталу розкриває норма амортизації:
де НА — норма амортизації, АО — амортизаційні відрахування (величина перенесеної вартості) протягом певного часу (за рік); К —
основний капітал.
Амортизаційні відрахування і фонд амортизації в цілому поділяються на дві частини: одна частина коштів призначена для капітального ремонту, модернізації; друга — для реновації, тобто для повного відновлення частини основного капіталу, що вибуває з
експлуатації.
Існують три основних методи амортизації.
Метод лінійної амортизації означає списання вартості елементів основного капіталу на вартість готового товару рівними частинами протягом усього періоду їх використання. -
Метод прискореної амортизації — це прискорене списання вартості основного капіталу на створюваний продукт. Прискорена амортизація стимулює поновлення основного капіталу за рахунок прискореного формування амортизаційного фонду.
Депресивний метод амортизації характеризується уповільненим списанням вартості основного капіталу^ на створюваний продукт Базою для розрахунку річних амортизаційних відрахувань, що скорочуються, є залишкова вартість основного ка-
99
рг '
'•Л "<М\ч ;\' \.:!'_ :-*•',
'Ьс;''м ^г
:.'; 'у''' ІІ"Г>"а в':'с^і- ^^с.ч»: ,-руг!у8:Іннй окремих ;• 7 '-'" ' •ПР---ІІ.!.І,Я ^.їпгімом.
.^;; Гіе;°'° ; Х55ІІ.:"!'ЄР04 ^^"ьності ф:рми поділяються нг
•^- І ьексмсгиіи:;-
^Лїжно нід ,ІІ!ЛІ- господарської діяльності і характеру
•;«>. опфацн. Ф,РМІ! (:,;ДПрИі;мстза) можхть бутн 1Т_ОМ^СЛ0^
уд.зельні та іН.
діяльносгі Ф!РМИ
оутн промислові,
мсті;ау) поліляюті.ся на ю чергу, мають такі діють тільки на одній стадії промислового Ай деяких стадіях промислового ладіях промислового
.
1і.^1 від територіально-національних масштабів Д-гьност, вс, ффми :Юд,ляк,т,ся на національні і транснац,, " ^Г Для транснацюнальни, фірм характерні міжнародні м.-іігабн л,яльносТ! За належністю капіт^ фірми (піяпри'-„ств,^ "С^І національні. Іноземні, спільні. ' "'/^««ють
Залежно віл розміру фірми класифікуються на в-іикі І-реднІ дршні. Нормативи для віднесення фірми до якок-ь іТгих категор.и в різних країнах різні. Як правило, фірм, ч ' , ,!"" працюючих менше і 00 чоловік вважається Ірк'Рои. ', : К;-;ЬК^ТЮ більше 500 чоловік - великою. ' ' М-"К'!С 1Ю
За формою власності розрізняють приватні к-<
100 ' ' ' 'ЛСКТі;вні-
:;:•;:^ приватній фірмі нллсниксім основних засобів, майнового
• " .:::Ь^'. І ОЛН.1 І^І'ІИЧН-І ОСООЗ
ічс. Іектинні не такі фірми (підприємства), в яких
; "'..і: <І ьи іпла;м дібрали ^;*ій ч-апіга.'! в Ідилйй майновий комплекс.
; т.І пі.иіі.місмсіза нього типу називають колективно-приватними.
Згідно з Законом України "Про підприємства в Україні"
•. ,кна виділити такі форми колективних підприємств: колективне
трнгмство. засноване на власності трудового колективу
І...ІІфиклад, створене в ході приватизації); господарське товариство
• , • .і:ог>ерне. товариства з обмеженою матеріальною і Іпоп-ідальністю, з додатковою відповідальністю, повні товариства, кі'<аьдитні товариства); підприємство, що засноване на власності <-іЄднання громадян. До цієї групи підприємств можна віднести і орендні підприємства.
Державне підприємство засноване на державній формі
р;:аеності.
У країнах з ринковою економікою існує значна кількість Інчприемств державного сектора, бс основна частина їх акціонерною капіталу належить державі. Це в основному суспільні (публічні) корпорації і змішані акціонерні товариства з переважанням державного капіталу.
Комунальне підприємство — це підприємство, засноване на власності певної територіальної громади.
Спільне підприємство — підприємство, засноване на різних
•' >рмах власності. Як правило, ці підприємства мають форму І,: сподарських товариств.
Глава 11. ВИТРАТИ І ДОХОДИ ФІРМИ. МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ
§ 1. Економічні витрати підприємства: сутність та види. Собівартість продукції
Здійснення підприємством його функцій потребує певних витрат на придбання економічних ресурсів. Це економічні витрати. Ними є виплати, які підприємство зобов"язано зробити, або ті
•• Іходи. які підприємство змушено забезпечити постачальникам "осчрсів. щоб отримати можливість використовувати їх у своїх "Нробничих цілях і не допустити їх використання в альтернативних
.-'."І ;/; •:'---!-а-'=.-і..1:.-:г.: і н^иі;^
_• _"_ : ! ' - ••"••:'- ;'М;|! •'< «•!'ЬЧ/.!ЬНИТ| "'""•>"' •- - «V .:;:;• ..; 1;,,,..( ,.,. Г3а| рс;н. :1 , ;у ;:<к--|
1-І !і'; ф.'-Г!! ПОДІЛЯЙ.;'! І-:,:- НЛ Н;-\ ГріШНІ 'і я ЗОВНІШНІ.
•/ <рсів альтернативним виробництвам, то^ нестримані доходи. Гак. внутрішні втрати підприємця п використанні власного приміщення — нестримана орендна пла Внутрід'ж витрати підприємця при використанні власне підприємницького ресурсу — нестримана зарплата менеджера. ЦІ вид внутрішніх витрат має назву " нормальний (Ье'іумовни\ прибуток", що г платою за підприємницький ресурс, як самостійно використовує підприємець у власному бізнесі.
Зовнішні витрати —це витрати на оплату ресурсів, що належать підприємцю. Це оплачувані витрати, які відображають*;, бухгалтерському обліку фірми, так звані бухгалтерські витрати, бувають постійними та перемінними.
Постійні витрати — витрата, розмір яких не залежить
ЗСЯГУ ВИПОбмимткп /Т,,-.,,.-..- -
. ('.>;ІІмі!.,І їх і :%і; ::':ч';,-
.'.і>: ьіГІраІ и — їїг г р.Іьч- ;>
І-'оплянемо графи,
Іписмстпа (табл, -. рис !
_„_._. ..
Гра-шчні
витрати, роз виробництва
— , розмр як
зміни обсягу виробництва. Перемінні випрати яких змінюється залежно від змін обсягу виробництва. бухгалтерському обліку фірми перемінні витрати належать прямих витрат на виробництво певного продукту: матеріальї витрати (сировина, матеріали), оплата виробничого персоналу тощі Постійні витрати належать до непрямих, або накладних, витра' амортизація основних засобів виробництва, орендна пла заробітна плата службовців тощо.
Сукупність постійних та перемінних витрат є валовими (аі загсиьни.иіі\ витратами підприємства.
Важливо обчислювати також середні зовнішні витра підприємства — витрати (постійні, перемінні, валові) на одини продукції, а також граничні витрати — збільшення витрат (залови: та перемінних), пов'язане зі зростанням випуску продукції на одну
102
Обсяг виробництва, шт.
___ ._.„,,УІ й нрирутку____________
Економічний та бухгалтерський прибутки відбивають ефективність - підприємницької діяльності як співвідношення результатів і витрат. Слід визначити три аспекти ефективності:
— бухгалтерський прибуток більше внутрішніх витрат з урахуванням нормального прибутку, тобто підприємець отримує економічний прибуток, що свідчить про високу ефективність бізнесу;
— бухгалтерський прибуток дорівнює вн^-р':<;І;;м
Витратам, ТОбтО ПІДПрИСМеЦЬ НЄ ОТРИМУЄ. ЄКОНОМІЧКО'С :;; ,іб'. Гч'.
але отримує нормальний прибуток, що свідчить -;Л! ,к\:7І;/н;л ефективність бізнесу.
104
'і'.'ІчІІІі'П: 'її'.'рІЧ І •; підїір.к мсп-;,І .чідображаюіься в такому у'.іакоьненому пок.'ПІІику. як с<>6І^І,/Ітіс/пь ирчІП'кцп -- грошове ьідбиття поточних витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Собівартість обчислюється як виробнича собівартість, тобто сукупність витрат на виробництво. І .повна собівартість, яка складається з виробничої собівартості, витрат на реалізацію, інших позавиробничих витрат.
Елементами собівартості є такі групи витрат, як сировина та матеріали; паливо; енергія; амортизація; заробітна плата та відрахування від неї: інші витрати, що не розподіляються за елементами витрат.
§ 2. Доходи підприємства. Беззбитковість та рентабельність підприємства
Доходи підприємства мають значну кількість конкретних форм виявлення. Важливо розрізняти валовий доход, бухгалтерський прибуток та економічний прибуток (табл. 5).
Таблиця 5 .• Форма доходу_________ ____Зміспг________________
Валовий доход Виручка, що одержана фірмою від реалізації продукції (робіт, послуг) і вимірюється як добуток ___________ ціни одиниці продукції і кількості продукції
/Бухгалтерський Валовий доход з вирахуванням зовнішніх витрат [прибуток_____________________
Економічний Валовий доход без зовнішніх та внутрішніх витрат прибуток з урахуванням нормального прибутку або бухгалтерський прибуток без внутрішніх витрат ____ ____урахуванням нормального прибутк
ин- Іршініх иятрнт з іріісмеш: не офим;-.* про неефективне ..'к-орисгамня геїхрсів. нлсам.черед підприємницького ресчрсу.
Між витратами і доходами підприємства Існує певний іЛсмозв'язок (табл. 6).
\ Т а 5 л й ц я 6
Валовий доход
ровнішні витрати (пос-|Внутрішні витрати з Економічний при-ітійні та перемінні ви-|урахуванням нормаль- буток —--ч- Іного_п_пібу_тк^;_________________
Бухгалтерський прибуток
оухгалтерські витрати
Важливо також знати, шо таке середній та граничний валові доходи. Середній валовий доход являє собою середню ціну одиниці продукції і вимірюється таким чином:
Середній валовий доход
валовий доход
кількість виробленої продукції
Граничний валовий доход — це додатковий доход, шо є результатом продажу додаткової одиниці продукції. Кожного разу, приймаючи рішення щодо збільшення обсягу виробництва, підприємець повинен аналізувати співвідношення граничного доходу та граничних витрат. Якщо при певному обсязі виробництва граничний доход дорівнює граничним витратам, не слід збільшувати кількість продукції, що виробляється. Одиниця продукції, для якої характерна рівність граничного доходу і граничних витрат, є граничною одиницею продукції, рубежем зиробництва.
Бухгалтерський прибуток відображають показники балансового та чистого прибутку.
Балансовій прибуток — прибуток підприємства. ,'бчислений як сума прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг, •.рибутку я ід так званої іншої реалізації (від реатізації продукції. ::ослуг, шо не є результатом основної діяльності підприємства), ;!рнбутч\ або витрат (витрати вираховуються) від позареалізаційних
105
операцій. Головна складова балансового приоуткч1 реа:Іпаци. який обчислюється за формулюю.
Валовий доход (виручка від реалізації продукції без податку на Добавлену вартість, акцизу)
Собівартість продукції
і ІриОЧ'юк віл реалізації ІІродук-
ції
балансового
першочергових пг,аенаам д"Рис«"ва після випла проценті; по позГа —— "'" Д° бЮДЖЄ1у' а Т
та соціальний розвиток працівників;
матеріальне заохочування!
,_—.-._„, дппідснди акціонерам акціонерних! товариств).
Ефективність бізнесу як співвідношення витрат та доходів відображають показники беззбитковості та рентабельності Беззбиткову»'- л-~---
Валовий дохол Валові витрати Перемінні витрати
Рис. 13
Таким чтю». и„- н, граф,ку примсі доринк,, 2000
4 5 обсяг
виробництва, шт.
тобто точка '
, шо при р ^ „
ие
рибутковості фірми (табл. 8).
107
•ІІ<гчІ',чІІх ;___І)ента(іе.ІЬ!Юі:ті^ ІТ^) "•„ \ _ ___„„_.(
:'і ІриоЧ'їок. що лриііаиа'' на І грн]
:,. ... ,'і'риом'ок І ' .' .. • ;Р продукції - —'———————-—• :рґ-алгюв;шоі продч'кціі і обсяг реалізо- !
____ваної прод\ киії і
ІР сукупного =
і капіталу сукупний
[_____ капітал
Р власного = Шибуток
___.._____ ________..__ і
Прибуток, що при.Іздає на і гри!}
•сукупного каппал\
капіталу власний капітал
Р витрат = ЛШбїток_
собівартість продукції
[Прибуток, що припадає на ! 'власного капі галу фірми
Прибуток, що припадає на і собівартості продукції
Розглянуті поняття розкривають різні сторони ефективності ж
діяльності підприємства, яка обчислюється як співвідношення*
. . _ . ... ,. §
доходів та витрат І відображає зміст економічної поведінки фірми: §
використання обмежених ресурсів з метою максимізаш'ї прибутку, ї
к
ї
§ 3. Ціна, її суть та значення в ринковій економіці. |
Основні чинники , що обумовлюють формування ціни |
на продукцію підприємства і
І При ринковій економіці ціни — центральна ланка ?
співвідношення попиту і пропозиції, головний об'єкт угоди між і
покупцем і продавцем. Все, що оточує людей, має ціну. Людина *
сплачує певну ціну за придбані товари, розраховується згідно з '-.
тарифами за комунальні, транспортні послуги, сплачує ціну і
(процент) за позичений в банку кредит, одержує заробітну плату як |
ціну своєї робочої сили. Якщо ми користуємося послугами ^
посередника, то ціною його послуги виступає комісійний збір або .3
інша винагорода. Ціною адвокатської чи іншої інтелектуальної, ї
послуги є гонорар. Навіть хабар можна вважати ціною незаконної я
дії. %
108 *
- ЦІИ- ";;Л І'"-'1-"1-11"» " РПНИХ аспектах. Насамперед це ,1-їькнпь ,рошеи. як, покмшіь може заплатити, а продавець згоден 'держати за свій кшар чи Іюсл\гу Таким чином, ціна _ це об'єкт доюворч. між пок\пием і продавцем. Водночас ціна розглядається і чк відображення суспільне необхідних витрат праці на виробництво І реалізацію товарів. ЦІ витрати в суспільстві створюють вартість. Однак визначення ціни як грошового виразу вартості товару є досить загальним. Воно не вказує, яку саме вартість відображає ціна, не розкриває складного процесу її,, формування. В основі товарних цін лежить ринкова вартість, яка створюється (згідно з попитом) при нормальному співвідношенні різних галузей економіки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19